портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Методичні матеріали

Опубліковано 01 червня 2015 року, 12:16

Методичні рекомендації з питань забезпечення виконання антикорупційного законодавства в апараті Мінагрополітики, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління

1. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації з питань забезпечення виконання антикорупційного законодавства в апараті Мінагрополітики, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління (далі – Методичні рекомендації) розроблено з метою надання допомоги особам, уповноваженим на виконання функцій держави, та юридичним особам у здійсненні заходів, спрямованих на запобігання і протидію корупції.

1.2. Методичні рекомендації містять роз’яснення сутності обмежень, заборон, зобов’язань та інших вимог, встановлених антикорупційним законодавством для осіб, уповноважених на виконання функцій держави та посадових осіб, юридичних осіб публічного права. Методичні рекомендації містять алгоритм дій для забезпечення безумовного виконання і правильного застосування вимог, встановлених антикорупційним законодавством, у тому числі в частині організації діяльності уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції.

Методичні рекомендації не встановлюють нових правових норм щодо прав, свобод та законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій і не можуть використовуватись для визначення їх зобов’язань перед державою.

1.3. Нормативно-правова база Методичних рекомендацій складається з Конституції України, законів України «Про засади Державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», «Про запобігання корупції», «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки» від 29 квітня 2015 року №265 та інших нормативно-правових актів України.

Координацію діяльності уповноважених підрозділів Мінагрополітики і надання керівникам державних підприємств, та організацій, що належать до сфери його управління методичної та консультаційної допомоги з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства здійснює Сектор запобігання та виявлення корупції Мінагрополітики України.

2. Суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення

2.1. Відповідно статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення віднесено осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування та осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої статті З Закону, особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги, а також особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, та інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією у випадках, передбачених Законом.

2.2. Юридична особа публічного права створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (стаття 87 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Згідно частини другої статті 167 ЦК України держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, установлених Конституцією України та законом.

2.3. Головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність у неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Організаційно-розпорядчими обов’язками є обов’язки із здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, бригадири) – (постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №5 «Про судову практику у справах про хабарництво»).

Згідно зазначеної постанови Пленуму, до адміністративно-господарських обов’язків відносяться обов’язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

3. Обмеження, вимоги та обов’язки, установлені Законом для посадових осіб апарату Мінагрополітики, державних підприємств, установ та організації, що належать до сфери його управління та відповідальність за їх порушення

3.1. Посадові особи апарату Мінагрополітики, державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління (надалі посадові особи), є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, на них поширюються обмеження, встановлені Законом. А саме: стаття 22 – обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища, стаття 23 – обмеження щодо одержання дарунків, стаття 27 – обмеження спільної роботи близьких осіб, а також вимоги фінансового контролю, що передбачаються статтями 45-52.

За вчинення корупційних правопорушень винні особи притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.

3.1.1. Суть обмежень щодо використання службового становища, передбачених статтями 22-27 Закону.

Посадовим особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв’язку з прийняттям обіцянки-пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:

- одержувати дарунки безпосередньо або через інших осіб для себе чи близьких осіб в зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи;

- суміщати роботу з іншими видами діяльності, крім передбачених законами України;

- протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, якщо відповідна особа здійснювала повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних або фізичних осіб – підприємців, а також представляти інтереси будь-якої особи у справах (в тому числі в тих, що розглядаються в судах, в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація в якому (яких) вони працювали на момент зазначеної діяльності;

- не мати у прямому підпорядкуванні близьких осіб, не бути прямо підпорядкованим у зв’язку з виконанням повноважень близьким особам.

Неправомірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

3.1.2. За одержання неправомірної вигоди чи незаконне збагачення винні особи притягаються до кримінальної відповідальності, передбачених Кримінальним кодексом України (далі – КК України), а саме статтею 368 та статтею 3682 (незаконне збагачення) КК України.

Посадова особа притягається до відповідальності за:

- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища (частина перша статті 368 КК України);

- набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у власність активів у значному розмірі, законність підстав яких не підтверджено доказами, а саме передача нею таких активів іншій особі (частина перша статті 3682 КК України).

3.1.3. З метою попередження вчинення правопорушень, пов’язаних з одержанням неправомірної вигоди, керівник міністерства, державного підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінагрополітики України (надалі керівник) попереджає претендента на посаду про встановлені обмеження щодо використання службового становища та контролює їх додержання.

3.2. Обмеження щодо одержання дарунків.

Згідно частини першої статті 23 Закону особам, на яких поширюється антикорупційне законодавство, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати дарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави та якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

З метою недопущення порушення обмеження щодо одержання дарунків (пожертв) претендент на посаду повинен бути повідомлений про встановлені обмеження, в тому числі, про заборону передач дарунків структурним підрозділам міністерства, підприємству, установі та організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України в установленому порядку.

За порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунків винні особи притягаються до відповідальності за статтею 1725 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП).

3.3. Посадові особи не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Пряме підпорядкування – це відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, у тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.

3.3.1. До близьких осіб належать чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Обмеження стосовно роботи близьких осіб не поширюється на осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах, та осіб, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, соціального захисту.

3.3.2. Вичерпний перелік гірських населених пунктів визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року №647 «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських».

3.3.3. З метою недопущення порушення зазначеного обмеження претендент на посаду повинен бути попереджений про його обов’язок повідомити керівництво підприємства про працюючих на цьому підприємстві близьких йому осіб.

У разі виникнення обставин, пов’язаних з роботою близьких осіб, керівник, з метою усунення порушень пропонує цим особам у п’ятнадцятиденний строк ужити заходів щодо усунення таких обставин;

Якщо зазначені обставини добровільно не усунуто, у місячний строк з моменту їх виникнення переводить в установленому порядку відповідну особу або близьку їй особу на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування;

у разі неможливості такого переведення звільняє особу, яка перебуває в підпорядкуванні, із займаної посади на підставі пункту четвертому частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпПУ).

За порушення обмеження стосовно роботи близьких осіб винні особи притягаються до відповідальності за статтею 1727 КУпАП.

У разі невжиття заходів щодо протидії корупції керівником, в тому числі і заходів з усунення обставин, пов’язаних з роботою близьких осіб, цей керівник притягається до відповідальності за статтею 1729 КУпАП.

3.4. Фінансовий контроль – подання декларацій.

Основними вимогами фінансового контролю згідно статті 45 Закону є:

- особи, зазначені в пункті першому, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону зобов’язані щороку до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством;

- особи, які зазначені в пункті першому, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;

- згідно пункту 2 статті 45 Закону особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;

- особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в пункті першому, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за минулий рік;

у випадку виявлення суб’єктом декларування помилок у поданій ним декларації Національне агентство з питань запобігання корупції за його письмовим зверненням надає можливість їх виправити протягом десять календарних днів.

Притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за ненадання, несвоєчасне надання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або за подання у ній завідомо недостовірних відомостей не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

3.4.2. За неподання або несвоєчасне подання декларації винні особи притягаються до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, що передбачено статтею 1726 КУпАП.

У разі невжиття керівником державного підприємства, установи та організації заходів із забезпечення своєчасного подання підлеглими декларацій цей керівник притягається до відповідальності за статтею 1729 КУпАП.

3.5. Запобігання та урегулювання реального та потенційного конфлікту інтересів.

Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими, або представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

3.5.1. Посадові особи апарату Мінагрополітики, державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління зобов’язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявність у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів відповідно;

- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

3.5.2. Особи, уповноважені на виконання функцій держави не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

3.5.3. Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу. Крім того він зобов’язаний вжити передбачені Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

У разі невжиття керівником заходів із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів цей керівник притягається до відповідальності за статті 1729 КУпАП.

3.6. Державним службовцям, а також особам, які постійно, або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права, незалежно від організаційно-правової форми, забороняється:

1) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом;

2) надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

За порушення вимоги щодо прозорості інформації винні особи притягаються до відповідальності за статтею 2123 КУпАП.

4. Дії керівника, спрямовані на забезпечення виконання вимог антикорупційного законодавства

4.1. З метою попередження вчинення корупційних правопорушень керівник:

4.1.1 Відмовляє особі засудженій за вчинення злочину у сфері службової діяльності, що за вироком суду позбавлена права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій ,та якщо вона претендує на таку посаду, в укладанні трудового договору.

При розгляді питання щодо укладання трудового договору з особою, яку було притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, необхідно враховувати, що ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, якщо вона протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення (стаття 39 КУпАП).

Інформація про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, міститься в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відомості з якого оприлюднюються на офіційному веб-сайті Мін’юсту України протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру та є відкритими для безоплатного цілодобового доступу.

4.1.2 Письмово попереджає претендента на посаду про спеціальні обмеження, установлені для посадових осіб та забезпечує зберігання підписаного працівником попередження в його особовій справі.

4.1.3 Визначає перелік посад працівників, які працюють у сферах підвищеного корупційного ризику, пов’язаного з виконанням окремих завдань і функцій, визначених установчими документами державного підприємства, установи та організації і посадовими інструкціями, та забезпечує контроль за діяльністю працівників, які працюють на таких посадах.

До посад з підвищеним корупційним ризиком належать посади, характер повноважень яких створює вищу в порівнянні з іншими загрозу вчинення корупційних правопорушень. Зокрема, це посади, перебування на яких передбачає реалізацію повноважень з розпорядження державним майном, бюджетними коштами, проведення конкурсних процедур, здійснення контрольних функцій тощо.

4.1.4 У посадовій інструкції працівника визначає його обов’язок додержуватися антикорупційного законодавства, у тому числі не допускати будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти в письмовій формі безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

4.1.5 Забезпечує функціонування уповноваженого підрозділу, проведення цим підрозділом роз’яснювальної роботи, надання методичної та консультативної допомоги щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства.

4.2. Дії в разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення.

Керівник та посадові особи Мінагрополітики України, його структурних підрозділів, установ та організацій у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками зобов’язані в межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення Сектор запобігання та виявлення корупції.

4.3. Дії керівника в разі надходження інформації про повідомлення особі про підозру в учиненні нею злочину у сфері службової діяльності або складання відносно особи протоколу про адміністративне корупційне правопорушення.

4.3.1. Має право відсторонити від виконання службових повноважень особу, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення (до закінчення розгляду справи судом). Інформацію про складання протоколу в триденний строк повинен подати до Сектору запобігання та виявлення корупції Мінагрополітики України.

4.3.2. Відсторонити від виконання посадових повноважень особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, та в триденний строк подати відповідну інформацію до Сектору запобігання та виявлення корупції Мінагрополітики України.

4.3.3. У разі закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням, та в триденний строк поінформувати Сектор запобігання та виявлення корупції Мінагрополітики України.

4.4. Дії керівника в разі надходження повідомлення про притягнення працівника до відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом.

4.4.1. У триденний строк з дня отримання копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, звільнити з роботи особу, яку притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом, на підставі пункту 71 частини першої статті 36 КЗпПУ.

4.4.2. Про звільнення особи з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом, у триденний строк письмово повідомити суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також подати відповідну інформацію до Сектору запобігання та виявлення корупції Мінагрополітики України.

4.5. У разі накладення на посадову особу дисциплінарного стягнення за корупційне правопорушення або зняття з неї такого стягнення керівник апарату міністерства, державного підприємства, установи та організації, що належить до сфери управління Мінагрополітики України забезпечує подання кадровою службою до Реєстратора Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (територіальне Головне управління юстиції), Сектору запобігання та виявлення корупції Мінагрополітики України в день підписання наказу про накладення (зняття) дисциплінарного стягнення електронної та завіреної в установленому порядку паперової копії цього наказу разом з інформаційною карткою до наказу, керуючись пунктом 2.4 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Мінюсту України від 11 січня 2012 року № 39/5, зареєстрованим у Мінюсті України 11 січня 2012 року за № 28/20341.

4.6. За всіма фактами виявлених корупційних правопорушень керівник зобов’язаний призначити службову перевірку (розслідування) із залученням уповноваженого підрозділу (особи), за результатами якої вжити заходів, спрямованих на усунення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення.

Про результати службової перевірки (розслідування) та вжиті заходи в місячний строк поінформувати Cектор запобігання та виявлення корупції Мінагрополітики України.

5. Державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів)

5.1. Особою, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), – є особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону іншою особою.

5.2. Особи, які надають допомогу в запобіганні і виявленні корупції та їх близькі особи перебувають під захистом держави. На них поширюється дія Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

5.3. Повідомлення про порушення вимог Закону може бути здійснене особою без зазначення авторства (анонімно).

Сектор запобігання та виявлення корупції