портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Методичні рекомендації щодо визначення критеріїв відбору

Опубліковано 01 лютого 2019 року, 18:43

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики
та продовольства України
28 грудня 2018 року № 665

 

Методичні рекомендації щодо визначення критеріїв відбору об’єктів для включення їх до Плану проведення внутрішніх аудитів у Міністерстві аграрної політики та продовольства України

Методичні рекомендації щодо визначення критеріїв відбору об’єктів для включення їх до Плану проведення внутрішніх аудитів у Міністерстві аграрної політики та продовольства України (далі – Методичні рекомендації) розроблено з метою забезпечення єдиного підходу при відборі об’єктів для включення до Плану проведення внутрішніх аудитів у Міністерстві аграрної політики та продовольства України (далі – План).

Планування проведення аудиту на основі ризиків базується на оцінці ризиків і визначенні пріоритетності об’єктів аудиту через фактори відбору.

Ризикоорієнтований підхід або визначення найбільш суттєвих проблем у діяльності є основною складовою системи планування, проте можуть застосовуватися й інші підходи до вибору об’єктів аудиту.

Дані Методичні рекомендації визначають фактори (критерії) відбору, які можуть використовуватися під час відбору об’єктів аудиту. Управління внутрішнього аудиту використовуватиме набір загальних факторів відбору з метою аналізу важливості кожного елемента, який буде охоплений аудитом для визначення пріоритетності (першочерговості).

Факторами (критеріями) відбору є:

  • Матеріальність (істотність) – обсяг бюджетних асигнувань може застосовуватися до бюджетних установ та бюджетних програм, в той час як рівень доходів/чистих збитків застосовується до державних підприємств. Об’єкти аудиту, які керують великим бюджетом або показують високий рівень доходів і/або втрат, розглядаються як області аудиту з високим рівнем ризику;
  • час з моменту проведення останнього аудиту – об’єктів аудиту, що не перевірялися більше трьох років ні зовнішніми, ні внутрішніми аудиторами вважаються такими, що мають високий рівень ризику;
  • думка (бачення) керівництва – перевірка і використання думки відповідальних менеджерів;
  • скарги –  результати аналізу скарг від різних зацікавлених сторін, а також тенденція до розгляду та використання цих скарг як додаткового фактору відбору;
  • складність – професійне судження, ґрунтується на складності об’єкта аудиту, визначається кількістю і плинністю персоналу та керівництва, географічною дисперсією і репутаційним фактором.

У додатку 1 до Методичних рекомендацій фактори пояснюються шляхом визначення субфакторів (за наявності) та опису джерела інформації для кожного субфактора та критеріїв оцінки (0, 1, 2 або 3).

У додатку 2 до Методичних рекомендацій наведена матриця і посилання на таблицю Excel, яка заповнена для визначення пріоритету щодо об’єктів аудиту (низький, середній або високий) по кожному об’єкту аудиту.

Аудит за запитом, на вимогу керівництва Мінагрополітики, протягом поточного року вимагає розподілу до 25 % ресурсів Управління внутрішнього аудиту, а при нагальній потребі і більше. Аудити, які мають статус обов’язкових, протягом року автоматично отримують кінцевий бал/пріоритет «високий».

За результатами консультацій, проведених із керівництвом Мінагрополітики та посадовими особами, які несуть пряму відповідальність за функції і процеси, що охоплюються внутрішнім аудитом, об’єкти аудиту з найвищим рівнем пріоритетності, а також аудити на вимогу, в основному, включаються до Плану.

Фактори відбору і критерії повинні аналізуватися не рідше одного разу на рік та оновлюватися за необхідності.

При визначенні пріоритетності відбору об’єктів аудиту також визначається частота проведення внутрішніх аудитів (від одного разу на рік до одного разу на три роки).

Додатки

Додаток 1: Фактори відбору і критерії, що застосовуються

Додаток 2: Матриця для визначення об’єктів аудиту

Продовження Додатка 2 Таблиця до Матриці