портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 25 лютого 2019

Проект Закону України Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал»

Проект

 

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

  

Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал»

 

Верховна Рада України постановляє:

 

I. Внести до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» (Відомості Верховної Ради України, 2013, № 42, ст. 585; 2014, № 6-7, ст. 80;  2016, № 4, ст. 39; 2018, № 78, ст. 25) такі зміни:

1)  у статті 1:

 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

«насіння багаторічних рослин – рослинний матеріал (насіння, плоди, супліддя, частини складних плодів), придатний для відтворення цілісного організму рослин, що висівається/висаджується з метою отримання сіянців багаторічних рослин;»;

абзац шостий викласти в такій редакції:

«розсадництво - галузь рослинництва, що забезпечує розмноження, виробництво та вирощування садивного матеріалу багаторічних рослин, створення маточних насаджень;»;

абзац сьомий виключити;

абзац чотирнадцятий викласти в такій редакції:

«добазовий садивний матеріал - вироблений (отриманий) з материнської рослини загальноприйнятими методами розмноження, зі збереженням відповідних біологічних (помологічних, ампелографічних, сортових, видових) характеристик та захистом від патогенів, призначений для виробництва базового або сертифікованого матеріалу;»;

абзац п’ятнадцятий викласти в такій редакції:

«базовий садивний матеріал - вироблений (отриманий) безпосередньо або у кілька послідовних етапів з урахуванням максимальної кількості поколінь, визначеної для кожної культури, вегетативним способом з добазового  матеріалу згідно з загальноприйнятими методами зі збереженням відповідних біологічних (помологічних, ампелографічних, сортових, видових) характеристик та  захистом від патогенів, призначений для виробництва базового та сертифікованого матеріалу;»;

абзац шістнадцятий викласти в такій редакції:

«сертифікований садивний матеріал - вироблений (отриманий) безпосередньо з сертифікованого, базового або добазового матеріалу вегетативним способом в умовах, що виключають вплив явищ, які можуть привести до втрати категорії, призначений для виробництва саджанців для промислових насаджень і відповідає спеціальним вимогам до сертифікованого матеріалу, які встановлені нормативно-правовим актом, та визнаний таким після офіційного інспектування;»;

 після абзацу шістнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

«стандартний садивний матеріал - виділений з сертифікованих або не сертифікованих маточних насаджень, що не має наявних даних про його походження та категорію за етапами розмноження, здоровий за візуальними ознаками, відповідає вимогам нормативно-правових актів, має відповідну сортову чистоту і призначений для створення лише промислових насаджень;»;

абзац сімнадцятий викласти в такій редакції:

«До садивного матеріалу категорій добазовий, базовий, сертифікований, стандартний належать виноград, хміль, плодові, ягідні, горіхоплідні, малопоширені, декоративні та лісові рослини;»;

після абзацу сімнадцятого доповнити абзацами такого змісту:

«категорія садивного матеріалу – належність садивного матеріалу до певного етапу розмноження (добазовий, базовий, сертифікований, стандартний) з урахуванням фітосанітарного стану, призначення та товарної якості;

фітосанітарний стан – належність насадження чи садивного матеріалу до певної категорії у відношенні визначеного переліку грибних, бактеріальних, фітоплазмових, вірусних та вірусоподібних патогенів;

фітосанітарний статус – визначається фітосанітарним станом садивного матеріалу як безвірусний або тестований на віруси;

вегетативне розмноження – спосіб розмноження рослин, що забезпечує відтворення цілісного організму з його вегетативних органів із збереженням генотипу;

саджанець – рослина, отримана шляхом вегетативного розмноження, що використовується для садіння;

сіянець – рослина, отримана з насіння багаторічних рослин, яка може використовуватися для щеплення культурних сортів або для створення маточно-насіннєвих насаджень;

кореневласний саджанець – рослина, отримана від укорінення частини однорічного пагону (в тому числі методом in vitro);»;

абзац тридцять третій викласти викласти в такій редакції:

«Державний реєстр суб’єктів насінництва (далі – Реєстр суб’єктів насінництва) - перелік суб’єктів насінництва, які виробляють насіння для реалізації відповідно до вимог цього Закону;

після абзацу тридцять третього доповнити новим абзацом такого змісту:

Державний реєстр суб’єктів розсадництва (далі – Реєстр суб’єктів розсадництва) - перелік суб’єктів розсадництва, які виробляють садивний матеріал для реалізації відповідно до вимог цього Закону;»;

в абзаці сорок дев’ятому слова «і товарних» виключити.

в абзаці п’ятдесят першому слова «або товарні» виключити;

у статті 2:

після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

«маточні насадження, шкілки, поля розсадника окремих багаторічних культур.»;

у статті 7:

в абзаці дев’ятому слова «та товарних» виключити;

в абзаці дванадцятому слова «Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва,  Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал» замінити словами «Реєстру суб’єктів насінництва, Реєстру суб’єктів розсадництва, Реєстру сертифікатів на насіння, Реєстру сертифікатів на садивний матеріал;»;

4) статтю 9 викласти в такій редакції:

 «Система насінництва включає категорії добазового, базового і сертифікованого насіння, державний резервний насіннєвий фонд.

Система розсадництва включає етапи розмноження добазового, базового, сертифікованого та стандартного садивного матеріалу, колекційні маточні насадження багаторічних рослин.»;

5) у статті 121:

у частині першій:

в абзаці другому слова «та розсадництва» виключити;

після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: «Реєстр суб’єктів розсадництва»;    

в абзаці четвертому слова «та/або садивний матеріал» виключити;

після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту: «Реєстр сертифікатів на садивний матеріал»;

у статті 122:

у назві та в тексті статті після слів «Реєстр суб’єктів насінництва та» доповнити словами «Реєстр суб’єктів» у відповідних відмінках;

доповнити частину першу абзацом шостим такого змісту:

«номер та дата видачі документів, що підтверджують категорію етапу розмноження (добазовий, базовий, сертифікований, стандартний) та фітосанітарний статус (безвірусний, тестований на віруси) власних маточних насаджень чи маточного садивного матеріалу, який використано для розмноження і який визначатиме відповідну категорію садивного матеріалу, зазначеного у виробничій програмі.».

у частині одинадцятій:

в абзаці четвертому слова «садивного матеріалу» виключити;

після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

«категорія етапу розмноження (добазовий, базовий, сертифікований, стандартний), фітосанітарний статус (безвірусний, тестований на віруси) та кількість садивного матеріалу, який використано для розмноження і який визначатиме відповідну категорію садивного матеріалу, зазначеного у виробничій програмі;»;

у статті 125:

у тексті та в назві статті слова «Реєстр сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал» замінити словами «Реєстр сертифікатів на насіння» та «Реєстр сертифікатів на садивний матеріал» у відповідних відмінках;

у частині другій:

в абзаці четвертому частини другої після слів «маса партії» доповнити словом «насіння»;

після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

«ботанічний таксон, назва сорту, категорія етапу розмноження (добазовий, базовий, сертифікований, стандартний), фітосанітарний статус (безвірусний, тестований на віруси), номер партії, кількість садивного матеріалу, номери етикеток;»;

у частині третій статті 13:

абзац четвертий викласти в такій редакції:

«гарантувати відповідність насіння, що підлягає реалізації, сортовим і посівним якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння;»;

після абзацу четвертого доповнити новими абзацами такого змісту:

«гарантувати відповідність садивного матеріалу багаторічних культур, що підлягає реалізації, сортовим ознакам, категоріям етапу розмноження (добазовий, базовий, сертифікований, стандартний), фітосанітарному статусу (безвірусний, тестований на віруси), зазначеним у сертифікаті на садивний матеріал;

гарантувати відповідність садивного матеріалу багаторічних культур, що підлягає реалізації, товарним якостям, зазначеним у супровідному документі на садивний матеріал;»;

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

«зберігати дублікати проб насіння (відповідно до біологічної здатності) упродовж строку дії сертифікатів на насіння;»;

абзац десятий  виключити;

9) у статті 15:

в абзаці четвертому слова «або товарними» виключити.;

10) в статті 17:

абзац третій частини сьомої викласти в такій редакції:

«садивний матеріал - сертифікатом, що засвідчує його сортові ознаки, походження, категорію етапу розмноження, фітосанітарний статус.»;

після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

«Товарні якості садивного матеріалу засвідчуються супровідним документом виробника цього садивного матеріалу.»;

частину одинадцяту викласти в такій редакції:

«Визначення посівних якостей насіння здійснюється органом з оцінки відповідності шляхом аналізу проб, відібраних від партій насіння аудиторами з сертифікації (агрономами-інспекторами)»;

після частини одинадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

«Визначення товарних якостей садивного матеріалу здійснюється його виробником.»;

частину дванадцяту викласти в такій редакції:

«Якщо за результатами аналізу проб насіння відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва, на таке насіння видається сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння.»;

після частини тринадцятої доповнити новими частинами такого змісту:

«Лабораторний контроль сортових ознак садивного матеріалу проводиться за умови виявлення відхилень від морфологічних характеристик сорту.

Визначення сортової належності, категорії етапу розмноження  та фітосанітарного стану садивного матеріалу здійснюється аудиторами з сертифікації (агрономами-інспекторами) шляхом польового оцінювання, документального підтвердження його походження та лабораторного контролю на предмет відсутності фітопатогенів.

Фітосанітарний статус садивного матеріалу визначається двома категоріями: безвірусний та тестований на віруси»;

11) у статті 18:

частину п’яту викласти в такій редакції:

 «За результатами проведення сертифікації насіння видаються сертифікати, що засвідчують сортові або посівні якості насіння.»;

після частини п’ятої доповнити новою частиною шостою такого змісту:

«За результатами проведення сертифікації садивного матеріалу видається сертифікат, що засвідчує сортові ознаки, категорію етапу розмноження, фітосанітарний статус.»;

у частині сьомій слова «або товарні якості садивного матеріалу» виключити;

12) у частині другій статті 181:

абзац другий викласти в такій редакції:

«встановлює відповідність насіння вимогам законодавства у сфері насінництва шляхом визначення посівних якостей насіння;»;

після абзацу другого доповнити абзацом такого змісту:

«встановлює відповідність садивного матеріалу вимогам законодавства у сфері розсадництва шляхом визначення категорії етапу розмноження (добазовий, базовий, сертифікований, стандартний), фітосанітарного статусу (безвірусний, тестований на віруси) та сортових ознак садивного матеріалу;»;

в абзаці четвертому слова «та сортові і товарні якості садивного матеріалу» виключити;

після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

«видає сертифікати на садивний матеріал за сортовими ознаками, категоріями етапу розмноження та фітосанітарним статусом;»;

13) у частині чотирнадцятій статті 182 слово «вихідного» замінити словом «добазового»;

14) статтю 19 доповнити новою частиною такого змісту:

«Садивний матеріал сортів, клонів, видів, форм багаторічних культур, не занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, можна використовувати у разі, якщо:

розмноження садивного матеріалу сортів, клонів, видів, форм багаторічних культур передбачено зовнішньоекономічним договором для вивезення за межі України;

садивний матеріал багаторічних культур внесено до відповідних реєстрів країн ЄС, Австралії, Канади, США і він ввозиться без права розмножування для створення промислових насаджень за умови наукового супроводу профільною науковою установою, що проводить їх вивчення.»;

15) статтю 20 після частини третьої доповнити частинами четвертою і п’ятою такого змісту:

«Дозволяється ввезення на територію України садивного матеріалу сортів багаторічних культур, не занесених до Реєстру сортів рослин України, якщо вони внесені до відповідних реєстрів країн ЄС, Австралії, Канади, США і ввозяться без права розмноження для створення промислових насаджень.

Садивний матеріал, що ввозиться в Україну для розмноження, повинен мати категорію не нижче «сертифікований».»;

16) статтю 27 доповнити новою частиною такого змісту:

«Державна підтримка не здійснюється при використанні суб’єктами господарювання для створення промислових насаджень сортів садивного матеріалу багаторічних культур, не внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні та за відсутності проектно-кошторисної документації на їх створення.».

II. Прикінцеві та перехідні положення.

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України


Повідомлення про оприлюднення

 проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал»

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту Закону України «Про насіння і садивний матеріал» (далі – проект Закону), спрямованого на врегулювання діяльності галузі розсадництва багаторічних рослин Мінагрополітики оголошує про його публікацію на офіційному веб-сайті.

Метою проекту Закону є гармонізація українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, сприяння ефективному веденню розсадництва багаторічних рослин, виходу вітчизняних товаровиробників на сучасний рівень виробництва за показниками якості і фітосанітарної чистоти та спрощення ведення  підприємництва у садівництві, виноградарстві та хмелярстві за рахунок вдосконалення існуючих правових норм, які регулюють суспільні відносини в галузі розсадництва багаторічних рослин.

Проект Закону є регуляторним актом, який сприятиме спрощенню ведення підприємництва у садівництві, виноградарстві, хмелярстві та декоративному садівництві і відповідає принципам державної регуляторної політики.

Проект Закону та аналіз його регуляторного впливу розміщено на офіційному веб-сайті Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту Закону та аналізу регуляторного впливу в письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за такими адресами:

Міністерство аграрної політики та продовольства України: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, відповідальний виконавець: Юрченко Василь Григорович, тел. (044) 279-40-30, е-mail: vasyl.yurchenko@minagro.gov.ua.

Державна регуляторна служба України: 01011, Київ, вул. Арсенальна, 9/11, е-mail: inform@dkrp.gov.ua.

 

 

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України                                                Володимир Топчій


Пояснювальна записка

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал»

 

Мета: сприяння підвищенню ефективності ведення розсадництва плодових, ягідних, горіхоплідних культур, виноград та хмелю, виходу вітчизняних виробників садивного матеріалу на сучасний рівень за показниками якості і фітосанітарної чистоти, спрощення ведення підприємництва за рахунок поліпшення існуючих правових норм, які врегульовують правовідносини в галузі розсадництва багаторічних рослин на основі гармонізації українського законодавства до законодавства Європейського Союзу.

1. Підстава розроблення проекту акта

Проект Закону розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України за участі галузевих науково-дослідних установ та громадських формувань з метою удосконалення законодавчої бази, яка регламентує діяльність у сфері виробництва садивного матеріалу сільськогосподарських рослин, що розмножуються вегетативним способом (плодові, ягідні, горіхоплідні культури, виноград, хміль).

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

За результатами правової експертизи Міністерством юстиції України розробленого Мінагрополітики проекту Закону України «Про розсадництво багаторічних рослин» у висновку була надана рекомендація щодо викладення положень зазначеного законопроекту у вигляді змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал».

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» (далі – проект Закону), спрямований на врегулювання діяльності галузі розсадництва багаторічних рослин. Норми чинного Закону України «Про насіння і садивний матеріал» (далі – Закон) не повною мірою відповідають вимогам галузі, яка займається розмноженням сільськогосподарських рослин вегетативним способом, оскільки вони розроблялися переважно для рослин, які розмножуються генеративним шляхом (зернових культур), без урахування вимог галузей садівництва, виноградарства та хмелярства, які здійснюють вирощування сільськогосподарських рослин, що розмножуються вегетативним способом (плодові, ягідні, горіхоплідні культури, виноград, хміль).

Крім того, положення Закону не відповідають вимогам директив ЄС (Council Directive 2008/90/EC of 29 September 2008 on the marketing of fruit plant propagating material and fruit plants intended for fruit production/Директива Ради ЄС 2008/90/EC від 29 вересня 2008 року стосовно маркетингу садивного матеріалу плодових рослин та плодових рослин для отримання плодової продукції, Council Directive 68/193/EEC of 9 April 1968 on the marketing of material for the vegetative propagation of the vine/Директива Ради ЄС 68/193/EEC від 9 квітня 1968 року стосовно маркетингу матеріалу для вегетативного розмноження винограду, Council Directive 2002/11/EC of 14 February 2002 amending Directive 68/193/EEC on the marketing of material for the vegetative propagation of the vine and repealing Directive 74/649/EEC/Директива Ради ЄС 2002/11/EC від 14 лютого 2002 року, що змінює Директиву 68/193/EEC стосовно маркетингу матеріалу для вегетативного розмноження винограду та визнає недійсною Директиву 74/649/EEC), що в значній мірі заважає ефективному веденню виробництва садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю і не дозволяє вітчизняному садивному матеріалу багаторічних культур вийти на сучасний рівень за показниками якості та фітосанітарної чистоти і бути конкурентоспроможним на зовнішніх ринках. Більше того, питання фітосанітарної чистоти садивного матеріалу чинним законом взагалі не визначено, що є неприпустимим для сучасного розсадництва. Відсутність законодавчого врегулювання зазначеного питання ставить під сумнів заявлені виробниками категорії всього садивного матеріалу, що вирощується в Україні.

Необхідність внесення змін до Закону обумовлена відмінностями між насінництвом однорічних, переважно зернових культур, та розсадництвом багаторічних культур, що базується на біологічних особливостях процесу їх репродукції. Істотно відрізняються також технологічні особливості етапів розмноження багаторічних та однорічних культур, а поняття фітосанітарної сертифікації та отримання садивного матеріалу, вільного від вірусних і фітоплазмових хвороб має принципові технологічні відмінності від насінництва.

Підтвердженням негативного впливу чинного Закону на галузь розсадництва є зменшення кількості розсадницьких господарств за період 2011-2018 років майже у 2,5 рази, з 241 у 2011 році до 98 у 2018 році та, відповідно, зменшення виробництва саджанців плодових культур і винограду за цей же період більше ніж в 6 разів, що безперечно мало вплив на бюджетну та соціальну сфери – недоотримані фінансові надходження від податків до місцевих та державного бюджетів, значне зменшення кількості робочих місць, занепад інфраструктури у сільській місцевості тощо.

3. Суть проекту акта

Проектом Закону передбачається гармонізація українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, що сприятиме ефективному веденню розсадництва багаторічних рослин, виходу вітчизняних виробників садивного матеріалу на сучасний рівень за показниками якості і фітосанітарної чистоти, спрощення ведення підприємництва за рахунок вдосконалення існуючих правових норм, які регулюють правовідносини в галузі розсадництва багаторічних рослин.

4. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Конституція України;

Закон України «Про насіння і садивний матеріал»;

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин»;

Закон України «Про виноград і виноградне вино»;

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

6. Прогноз впливу

Проект Закону матиме вплив на інтереси суб’єктів господарювання - виробників садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю, громадян та держави шляхом забезпечення права на виробництво та на придбання високоякісного садивного матеріалу, який відповідає сучасним міжнародним вимогам, зміцнення позицій України в міжнародних рейтингах.

61. Стратегічна економічна оцінка

Не потребує проведення стратегічної економічної оцінки.

7. Позиція заінтересованих сторін

З метою проведення консультацій із заінтересованими сторонами законопроект розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Прогноз впливу реалізації проекту Закону на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

8. Громадське обговорення

Проект Закону оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України у порядку, передбаченому частиною третьою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

9. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Державною регуляторною службою України, Антимонопольним комітетом України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

10. Правова експертиза

Проект Закону потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

11. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

111. Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

У проекті Закону відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

12. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Громадська антикорупційна експертиза проекту Закону не проводилася.

13. Прогноз результатів

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» сприятиме спрощенню ведення підприємництва у садівництві, виноградарстві та хмелярстві, підвищенню якості та фітосанітарного стану садивного матеріалу, зростанню обсягів його виробництва.

 

 

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України                                          Володимир Топчій


Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал»

 

I. Визначення проблеми

Головною проблемою галузі розсадництва багаторічних рослин на сьогодні є те, що вона функціонує у відповідності до норм Закону України «Про насіння і садивний матеріал», в той час, як діючі норми зазначеного закону, а також терміни та визначення не відповідають принципам плодового розсадництва, оскільки при розробленні та внесенні змін до законодавчого акту вони напрацьовувалися для рослин, які розмножуються генеративним шляхом (зернових культур), без урахування вимог галузей садівництва, виноградарства та хмелярства до сільськогосподарських рослин, що розмножуються вегетативним способом (плодові, ягідні, горіхоплідні культури, виноград, хміль). Більше того, при розробленні підзаконних нормативно-правових актів у 2016-2017 роках (постанови Кабінету Міністрів України та накази Мінагрополітики, зареєстровані в Міністерстві юстиції України) також не були враховані особливості і специфіка ведення розсадництва для культур, що розмножуються вегетативно.

Так, наприклад, терміни та визначення, що стосуються розсадництва, у діючому законі подані спрощено, не завжди професійно та без урахування сучасних світових і європейських вимог до термінології розсадництва (категорія насіння і садивного матеріалу, вихідний садивний матеріал багаторічних рослин, базовий садивний матеріал багаторічних рослин, сертифікований садивний матеріал багаторічних рослин, сертифікат на садивний матеріал тощо).

До того ж статті чинного Закону України «Про насіння і садивний матеріал», які не стосуються повноважень органів виконавчої влади та ведення реєстрів, виписані з метою створення максимально сприятливого правового поля для функціонування насінництва без урахування при цьому специфічних вимог розсадницької галузі, а стаття 2, наприклад, взагалі не подає повного переліку об’єктів розсадництва (відсутні маточні, маточно-живцеві насадження, шкілки та поля розсадника), тим самим ставлячи їх існування та виробничу діяльність поза правовим полем.

Положення вищезгаданого закону в частині, що стосується плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю також не відповідають європейським критеріям ведення галузі розсадництва, що не дозволяє вітчизняним виробникам садивного матеріалу вийти на сучасний рівень виробництва саджанців за показниками якості та фітосанітарної чистоти і бути конкурентоспроможним як на внутрішньому, так і на зовнішному ринках. Більше того, питання фітосанітарної чистоти садивного матеріалу чинним законом взагалі не визначено, що є неприпустимим для сучасного розсадництва. Садивний матеріал у більшості країн світу проходить обов’язкову сертифікацію на предмет наявності чи відсутності вірусних та мікоплазмових захворювань, тобто фітосанітарної чистоти. Відсутність законодавчого врегулювання зазначеного питання ставить під сумнів заявлені виробниками категорії всього садивного матеріалу, що вирощується в Україні. Натомість у статтях 17 та 18 закону іде мова про товарні якості саджанців, тобто про їх відповідність за певними морфологічними ознаками вимогам ДСТУ 4938:2008 та 4390:2005.

Тому міністерством за численними зверненнями учасників ринку садивного матеріалу багаторічних культур було ініційовано розроблення проекту Закону України «Про розсадництво багаторічних рослин», спрямований на врегулювання діяльності галузі, що займається розмноженням багаторічних рослин вегетативним способом.

Проте за результатами правової експертизи розробленого законопроекту Міністерством юстиції України було надано рекомендацію щодо викладення його положень у вигляді змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал».

Таким чином, необхідність внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» обумовлена в першу чергу різницею між насінництвом однорічних, переважно зернових культур, та розсадництвом багаторічних культур, що базується на біологічних особливостях процесу їх репродукції. Істотно відрізняються також технологічні особливості етапів розмноження багаторічних та однорічних культур, а поняття фітосанітарної сертифікації та отримання садивного матеріалу, вільного від вірусних і фітоплазмових хвороб має принципові технологічні відмінності від насінництва.

Крім того, директиви ЄС, які регламентують виробництво садивного матеріалу багаторічних культур, передбачають мінімальне втручання державних органів до процесів виробництва, гарантуючи при цьому контроль кількості виробленого садивного матеріалу за категоріями розмноження (доказовий, базовий, сертифікований) та контроль фітосанітарної якості (вільний від вірусів, тестований на віруси).

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що проблема не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів, оскільки вони не відповідають вимогам галузі, що займається розмноженням сільськогосподарських рослин вегетативним способом, містять термінологію, вимоги та положення, які не охоплюють рослини плодових, ягідних культур, винограду та хмелю, розмноження яких здійснюється вегетативно, відповідно, не можуть забезпечити оптимальних умов функціонування суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом садивного матеріалу багаторічних культур.

Підтвердженням негативного впливу чинного Закону України «Про насіння і садивний матеріал» на галузь розсадництва є зменшення кількості розсадницьких господарств за період 2011-2018 років майже у 2,5 рази, з 241 у 2011 році до 98 у 2018 році та, відповідно, зменшення виробництва саджанців плодових культур і винограду за цей же період більше ніж в 6 разів, що безперечно мало вплив на бюджетну та соціальну сфери – недоотримані фінансові надходження від податків до місцевих та державного бюджетів, значне зменшення кількості робочих місць, занепад інфраструктури у сільській місцевості тощо.

Проблема також не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів, оскільки виробництво садивного матеріалу багаторічних культур (плодові, ягідні, виноград, хміль) передбачає ведення ряду державних реєстрів, сертифікацію садивного матеріалу, державний контроль за його ввезенням та вивезенням тощо.

Отже, оптимальним шляхом вирішення зазначеної проблеми є внесення змін до регуляторного акта, який регламентує діяльність вітчизняного розсадництва багаторічних культур, що дозволить врегулювати його діяльність у відповідності до сучасних вимог та міжнародного законодавства.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)
 Так
 Ні
Громадяни
+
 
Держава
 +
 
Суб’єкти господарювання,
 +
 
у тому числі суб’єкти малого підприємництва
 +
 

Проблема має вплив як на суб’єктів господарювання, так і на громадян та державу. Зниження кількості виробників садивного матеріалу означає не лише скорочення кількості робочих місць та обсягів вирощених саджанців, відсутність у країні високоякісного, сертифікованого відповідно до міжнародних стандартів, садивного матеріалу, а й зменшення площ закладення нових насаджень, валютні втрати держави через імпортування садивного матеріалу з-за кордону, відсутність у населення можливості придбати якісний садивний матеріал вітчизняного виробництва.

Так, катастрофічне скорочення, починаючи з 2011 року, кількості розсадницьких підприємств та вироблюваної ними продукції, спричинило істотне зменшення обсягів закладення плодово-ягідних (в 1,6 рази) та виноградних насаджень (в 4,5 рази). Площа закладених у 2011 році садів та ягідників становила 4,1 тис. га, виноградників - 1,8 тис. га, а в 2017 році - 2,5 тис. га та 0,3 тис. га відповідно.

II. Цілі державного регулювання

Галузь розсадництва багаторічних рослин плодових, ягідних культур, винограду та хмелю на сьогодні функціонує у відповідності до Закону України «Про насіння і садивний матеріал». Оскільки положення зазначеного закону не відповідають європейським критеріям ведення галузі розсадництва багаторічних культур та не сприяють ефективному веденню виробництва садивного матеріалу плодових, ягідних культур, винограду та хмелю суб’єктами господарювання, містять термінологію, вимоги та положення, які не відносяться до рослин плодових, ягідних культур, винограду та хмелю, розмноження яких здійснюється вегетативно, оптимальним шляхом вирішення зазначеної проблеми є внесення змін до регуляторного акта, який регламентує діяльність розсадництва багаторічних культур (Закону України «Про насіння і садивний матеріал»), що дозволить врегулювати питання:

– виробництва садивного матеріалу багаторічних рослин за етапами розмноження (добазового, базового, сертифікованого та стандартного) відповідно до міжнародних вимог;

– визначення фітосанітарних якостей садивного матеріалу;

– надання профільним науковим установам додаткових повноважень (за згодою) на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері розсадництва, якщо такі профільні наукові установи є юридичною особою - резидентом України;

– використання садивного матеріалу сортів, клонів, видів, форм, не занесених до Державного реєстру сортів рослин відповідно до загальноприйнятої міжнародної практики;

– вивезення за межі митної території України садивного матеріалу сортів вітчизняної селекції;

– використання садивного матеріалу багаторічних рослин для створення промислових насаджень за умови наявності проектно-кошторисної документації;

– фінансової відповідальності за порушення законодавства у сфері розсадництва.

III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи
Опис альтернативи
Альтернатива 1
Вирішення проблеми за допомогою діючих регуляторних актів
 
Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення
Зазначений спосіб є можливим, проте недосконалі законодавчі норми, які не в повній мірі відповідають вимогам галузі, що займається розмноженням сільськогосподарських рослин вегетативним способом, а також містять вимоги та положення, які не відносяться до рослин плодових, ягідних культур, винограду та хмелю, не можуть забезпечити оптимальних умов функціонування суб’єктів господарювання.
Такий спосіб не забезпечить усунення ризиків виробництва та поширення неякісного садивного матеріалу через відсутність належного фахового контролю за його виробниками, походженням, реалізацією і негативно впливатиме як на розвиток галузі розсадництва зокрема, так і садівництва взагалі.
Альтернатива 2
Вирішення проблеми за допомогою ринкових механізмів
 
Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення
Зазначений спосіб є неприйнятним, оскільки виробництво садивного матеріалу багаторічних культур (плодові, ягідні, виноград, хміль) регламентується документами, що передбачають ведення ряду державних реєстрів, сертифікацію садивного матеріалу, державний контроль за його ввезенням та вивезенням тощо.
Спосіб не забезпечить врегулювання проблеми. Відсутність державного регулювання сприятиме поширенню обігу в Україні неякісного садивного матеріалу. Як наслідок, придбання неякісного садивного матеріалу призведе до понесення додаткових необґрунтованих витрат суб’єктами господарювання та недоотримання запланованого врожаю сільськогосподарської продукції.
Альтернатива 3
Прийняття розробленого проекту закону
 
Спосіб оцінюється, як такий, що забезпечує досягнення цілей державного регулювання
Зазначений спосіб є оптимальним вирішенням проблеми, оскільки дасть змогу законодавчо врегулювати діяльність галузі розсадництва багаторічних рослин відповідно до європейських критеріїв ведення галузі та дозволить вітчизняному садивному матеріалу багаторічних культур вийти на сучасний рівень за показниками якості та фітосанітарної чистоти і бути конкурентоспроможним на зовнішніх ринках.

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи
Вигоди
Витрати
Альтернатива 1
 
Вирішення проблеми за допомогою діючих регуляторних актів
Мінімальні
Відсутнє забезпечення оптимальних законодавчих умов функціонування суб’єктів господарювання, що займаються вегетативним виробництвом садивного матеріалу, як наслідок – поглиблення вже існуючої сьогодні тенденції до щорічного зменшення їх кількості; відсутність належного контролю за якістю і фітосанітарною чистотою садивного матеріалу відповідно до вимог нормативних документів ЄС, що призведе до блокування виходу продукції галузі розсадництва на зовнішні ринки, негативного впливу на імідж вітчизняного розсадництва та країни в цілому, до спаду промислового виробництва продукції садівництва, виноградарства та хмелярства, зменшення обсягу зовнішніх інвестицій
Відсутні
Альтернатива 2
 
Вирішення проблеми за допомогою ринкових механізмів
Мінімальні
Імовірність втрати контролю над якістю садивного матеріалу, як наслідок - спад промислового виробництва продукції садівництва, виноградарства та хмелярства, блокування виходу продукції галузі розсадництва на зовнішні ринки, що негативно вплине на імідж вітчизняного розсадництва та країни в цілому, призведе до зменшення обсягу зовнішніх інвестицій
Відсутні
Альтернатива 3
 
Прийняття розробленого проекту закону
Високі
Дозволить захистити державні інтереси в галузі розсадництва та надасть можливість виходу продукції розсадництва на міжнародні ринки; забезпечити садівництво, виноградарство та хмелярство високоякісним сертифікованим садивним матеріалом, адаптованим до природно-кліматичних умов України; гармонізувати українське законодавство до законодавства Європейського Союзу; провести імпортозаміщення імпортованого садивного матеріалу, не завжди високопродуктивного внаслідок відсутності адаптації його до умов вирощування; профільним науковим установам розширити спектр наукових досліджень плодових, ягідних культур, винограду та хмелю за рахунок не державних коштів. Сприятиме росту міжнародного іміджу країни та надходженню інвестицій у галузь розсадництва, а також садівництва, виноградарства та хмелярства
Передбачаються незначні додаткові витрати на виокремлення зі вже існуючих реєстрів:
Реєстру суб’єктів розсадництва;
Реєстру сертифікатів на садивний матеріал;
 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи
Вигоди
Витрати
Альтернатива 1
 
Вирішення проблеми за допомогою діючих регуляторних актів
Мінімальні
Імовірність придбання садивного матеріалу плодових, ягідних культур, винограду та хмелю за категоріями, які не відповідають заявленим або взагалі неякісного садивного матеріалу і, як наслідок, неотримання прибутків та запланованих врожаїв
Відсутні
Альтернатива 2
 
Вирішення проблеми за допомогою ринкових механізмів
Мінімальні
Втрата контролю над якістю садивного матеріалу, що виробляється, як наслідок - заповнення внутрішнього ринку садивним матеріалом невідомого походження та сумнівної якості. Зменшення обсягів виробництва продукції садівництва, виноградарства та хмелярства, зниження її якості, відповідно, доходів громадян, втрата робочих місць
Відсутні
Альтернатива 3
 
Прийняття розробленого проекту закону
 
Високі
Захист інтересів громадян шляхом виробництва високоякісного садивного матеріалу, адаптованого до природно-кліматичних умов України, що дасть змогу стабілізувати виробництво плодової, ягідної продукції, винограду і хмелю та забезпечити зростання її виробництва до обсягів на рівні науково обґрунтованих норм;
зменшити кількість імпортованої продукції садівництва та виноградарства, не завжди високої якості внаслідок значного пестицидного навантаження (до 32-38 обробітків насаджень пестицидами за вегетаційний період);
за рахунок створення оптимальних умов розвитку розсадництва забезпечити покращення соціальної ситуації (створення додаткових робочих місць, зростання рівня оплати праці, додаткові надходження до бюджету
 
Додаткові витрати, пов’язані із запровадженням розробленого проекту закону, не передбачаються

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

* Мінагрополітики телеграмою від 11.07.2017 № 37-13-12/16584 звернулося до структурних підрозділів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій з проханням надати інформацію щодо суб’єктів господарювання, які займаються розсадництвом багаторічних рослин, для використання її при підготовці аналізу впливу регуляторного акта.

 Запитувана інформація щодо кількісного складу суб’єктів господарювання, відповідно до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу на 2016 рік, була надана майже в повному обсязі. Разом з тим, офіційна інформація, яка дозволила б розподілити суб’єкти господарювання відповідно до вимог пункту 3 статті 55 Господарського Кодексу України є інформацією з обмеженим доступом і в розпорядженні Мінагрополітики відсутня.

Таким чином, розподіл розсадницьких підприємств відповідно до вимог вищезазначеної статті було здійснено на підставі узагальненої інформації структурних підрозділів агропромислового розвитку облдержадміністрацій, Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу на 2016 рік (http://dpcenter.org.ua/reyestri/), даних, отриманих від науково-дослідних установ Національної академії аграрних наук України (Інститут садівництва, ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова»), галузевих громадських організацій та особистих контактів працівників міністерства.

Показник
Великі
Середні
Малі
Мікро
Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць
0
0
45
55
100
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків
0
0
45
55
Х


Вид альтернативи
 
Вигоди
Витрати
Альтернатива 1
 
Вирішення проблеми за допомогою діючих регуляторних актів
Мінімальні
Відсутнє забезпечення оптимальних законодавчих умов функціонування суб’єктів господарювання та належного контролю за якістю і фітосанітарною чистотою садивного матеріалу відповідно до вимог нормативних документів ЄС; поглиблення вже існуючої тенденції до щорічного зменшення кількості розсадницьких підприємств; поширення садивного матеріалу плодових, ягідних культур, винограду та хмелю за категоріями, які не відповідають заявленим; блокування виходу продукції галузі розсадництва на зовнішні ринки, спад промислового виробництва продукції садівництва, виноградарства та хмелярства
Відсутні
 
 
Альтернатива 2
 
Вирішення проблеми за допомогою ринкових механізмів
Відсутні
Втрата контролю над якістю садивного матеріалу, заповнення внутрішнього ринку садивним матеріалом невідомого походження та сумнівної якості, відсутність цивілізованих умов конкуренції; зменшення обсягів виробництва продукції садівництва, виноградарства та хмелярства, зниження її якості; блокування виходу продукції галузі розсадництва на зовнішні ринки
Відсутні
 
Альтернатива 3
 
Прийняття розробленого проекту закону
Високі
Забезпечення садівництва, виноградарства та хмелярства високоякісним сертифікованим садивним матеріалом, адаптованим до природно-кліматичних умов України;
 імпортозаміщення іноземного садивного матеріалу, не завжди високопродуктивного внаслідок відсутності адаптації його до умов вирощування; забезпечення здорової конкуренції та вихід суб’єктів господарювання на зовнішні ринки;
зростання виробництва плодової, ягідної продукції, винограду і хмелю, витіснення з внутрішнього ринку імпортних аналогів та збільшення експортного потенціалу вітчизняних виробників плодово-ягідної продукції, використання ними сортів плодових, ягідних культур, винограду та хмелю, не внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
надходження інвестицій у галузь розсадництва, а також садівництва, виноградарства та хмелярства
Витрати мінімальні; пов’язані із запровадженням регуляторного акта у суб’єктів господарювання лише на проведення сертифікації садивного матеріалу та маточних насаджень (витрати 17 406 грн. для 100 суб’єктів розсадництва, або 174 грн. на одного суб’єкта господарювання)

ТЕСТ
малого підприємництва (М-Тест)

1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з 18 червня 2015 р. по 02 вересня 2017 року.

Порядковий номер
Вид консультації (публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), інтернет-консультації прямі (інтернет-форуми, соціальні мережі тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо)
Кількість учасників консультацій, осіб
Основні результати консультацій (опис)
1.
Засідання робочої групи з напрацювання проекту
нормативно-правового акту щодо врегулювання діяльності
галузі розсадництва багаторічних культур
(18.06.2015, Мінагрополітики)
9
Узгоджено принципові позиції законопроекту, досягнуто порозуміння між представниками Мінагрополітики, Держсільгосп-інспекції, галузевих НДУ та виробництва, окреслено коло питань щодо написання тексту законопроекту відповідно до компетенції
2.
Науково-практичний семінар з проблемних питань галузі садівництва
(05-07.08.2015
Корпорація «Дністер»,
м. Сокиряни Чернівецької обл.)
145
За участі представників галузевих громадських організацій, науково-дослідних установ обговорено пропозиції виробників садивного матеріалу щодо вирішення проблемних питань розсадництва
3.
Засідання робочої групи з напрацювання проекту нормативно-правового акту щодо врегулювання діяльності галузі розсадництва багаторічних культур
(31.07.2015, Мінагрополітики)
9
Розглянули, доповнили та схвалили остаточну редакцію законопроекту, напрацьовану в режимі електронного листування членами робочої групи та задіяними особами з числа співробітників галузевих науково-дослідних установ і представників виробництва
4.
Науково- практичний семінар «Земельні відносини в садівництві та овочівництві. Організація горіхового саду» (21.08.2015,
м. Київ
 вул. Вадима Гетьмана)
50
За участі представників Національної академії аграрних наук України, ВГО «Українська горіхова асоціація», інших галузевих формувань серед інших порушено питання щодо забезпечення суб’єктів господарювання якісним садивним матеріалом горіха грецького
5.
Заходи з нагоди 110 – річчя заснування ННЦ «Інститут виноградарства та виноробства ім. В.Є.Таїрова» (10.09.2015,
ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», смт. Таїрова,
Одеська обл.)
50
 
 
Представниками галузевих громадських організацій та виробництва звернуто увагу присутніх, зокрема представників Мінагрополітики та НААН на необхідність приведення виноградного розсадництва до вимог міжнародних стандартів, зокрема в частині сертифікації садивного матеріалу
6.
Конференція «Перспективи розвитку горіхового бізнесу в Україні»
(28.10.2015,
м. Київ, Броварський проспект, 15, МВЦ)
42
 
За участі ВГО «Українська горіхова асоціація», агрофірм, представників виробництва обговорено проблеми розвитку горіхівництва, зокрема забезпечення галузі високоякісним щепленим садивним матеріалом
7.
Всеукраїнська нарада виноградарів та виноробів-2016
(12-13.02.2016, ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», смт. Таїрова,
Одеська обл.)
86
 
Представниками галузевих громадських організацій, НДУ, керівниками виноградарських та виноробних підприємств обговорено питання щодо необхідності активного надання пропозицій до законопроекту, який спрямований на врегулювання діяльності галузі розсадництва багаторічних культур
8.
Міжнародна конференція «Особливості створення горіхових садів, переробка та реалізація продукції. Горіхівництво від Кіктенко М.Ф.» в рамках IV промислової ярмарки технологій та обладнання для садів, виноградників та ягідників
(24.02.2016, ВК
«КиївЕкспоПлаза»,
м.Київ,
вул. Салютна 2-Б)
107
За участі ВГО «Українська горіхова асоціація», компанії «S-Team», агрофірм, представників виробництва обговорено питання теорії і практики вирощування горіха волоського та фундука в різних кліматичних умовах України, пошуку шляхів отримання якісного садивного матеріалу горіхоплідних культур
 
9.
Науково-практична конференція «Мільйонер з горішка»
(25.03.2016,
м. Дніпропетровськ)
 
98
За участі ВГО «Українська горіхова асоціація» та представників виробництва обговорено проблеми ведення горіхового бізнесу, закладення молодих насаджень та вплив садивного матеріалу на продуктивність насаджень
10.
Засідання робочої групи з напрацювання проекту
нормативно-правового акту щодо врегулювання діяльності
галузі розсадництва багаторічних культур
(29.03.2016, Мінагрополітики)
12
Розглянуто та узгоджено зауваження і пропозиції до законопроекту Нідерландської Генеральної інспекційної служби садово-городніх культур Naktuinbouw. Прийнято рішення щодо подання законопроекту
на розгляд департаментів міністерства.
11.
Круглий стіл на тему: «Стан, проблеми та перспективи розвитку садівництва України»
(15.06.2016, м. Київ, НК «Експоцентр України»)
25
Громадським ГО та НДУ НААН опрацювати питання щодо окремих положень та НПА, що регулюють діяльність суб’єктів господарювання в галузі садівництва і потребують імплементації до норм і правил ЄС, внести пропозиції Мінагрополітики
12.
Міжнародна конференція «Технології та Іновації. Від землі до готового продукту»
(01-02.07.2016,
м. Львів)
 
124
В рамках обговорення впровадження сучасних технологій вирощування і переробки фруктів, ягід та горіхів піднято питання забезпечення галузі садівництва високоякісним сертифікованим садивним матеріалом, висловлено пропозиції щодо прискорення напрацювання НПА, що сприятимуть розвитку вітчизняного розсадництва
13.
Міжнародний науково-практичний семінар «Передові аспекти захисту яблуневого саду»
(07-08.07.2016,
Корпорація «Дністер» м. Сокиряни
Чернівецької обл.)
 
210
 
Керівники підприємств та виробники садівничої продукції звернули увагу галузевих асоціацій, науково-дослідних установ на необхідність розроблення окремого закону, який врегульовував би проблеми садівничої галузі, зокрема розсадництва
14.
Засідання Технічного комітету стандартизації ТК - 179
"Продукція садів, виноградників і виноробна продукція"
(19.07.2016,
Мінагрополітики)
 
80
 
 
 
Розглянуто та погоджено проекти національних стандартів(ДСТУ), визначено доцільність внесення змін до діючих стандартів, гармонізації нормативних документів ЄС, розроблення нових нормативних документів (ТУ), зокрема тих, що стосуються розсадництва багаторічних рослин
15.
Перша міжнародна конференція «Прогресивні, інноваційні кроки в розвитку горіхівництва. Особливості створення горіхових садів».
(18.04.2017, м. Біла Церква)
120
За участі ВГО «Українська горіхова асоціація» та представників виробництва обговорено розглянуто і схвалено основні положення проекту Закону України «Про розсадництво багаторічних рослин»
16.
Перший міжнародний форум «Ягідництво та кооперація»
(28-29.04.2017,
м. Львів, Міжнародний аеропорт «Львів»
ім. Данила Галицького)
195
За участі галузевих громадських організацій, представників ягідних кооперативів, фермерів та переробних підприємств, а також галузевої науки обговорено питання розвитку українського ягідництва, розширення площ під ягідними культурами та наявності в країні необхідної кількості підприємств, які можуть забезпечити ягідництво високоякісним сертифікованим садивним матеріалом
17.
Всеукраїнська конференція "Мільйонер з горішка. Розвиток горіхового бізнесу»
(02.09.2017,
 м. Вінниця
250
Розглянуто та схвалено основні положення проекту Закону України «Про розсадництво багаторічних рослин»

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі):

кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: 100 одиниць, у тому числі малого підприємництва 45 одиниць та мікропідприємництва 55 одиниць;

питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив - 100 відсотків (відповідно до таблиці «Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання» додатка 1 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта).

3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання

Порядковий номер
Найменування оцінки
У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання)
Періодичні (за наступний рік)
Витрати за
п’ять років
Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання
1
Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)
Формула:
кількість необхідних одиниць обладнання Х вартість одиниці
-
-
-
2
Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування
Формула:
прямі витрати на процедури повірки (проведення первинного обстеження) в органі державної влади + витрати часу на процедуру обліку (на одиницю обладнання) Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість процедур обліку за рік) Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва
-
-
-
3
Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати - витратні матеріали)
Формула:
оцінка витрат на експлуатацію обладнання (витратні матеріали та ресурси на одиницю обладнання на рік) Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва
-
-
-
4
Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)
Формула:
оцінка вартості процедури обслуговування обладнання (на одиницю обладнання) Х кількість процедур технічного обслуговування на рік на одиницю обладнання Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва
-
-
-
5
Інші процедури (уточнити)
-
-
-
6
Разом, гривень
Формула:
(сума рядків 1 + 2 + 3 + 4 + 5)
0
Х
0
7
Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць
100
8
Сумарно, гривень
Формула:
відповідний стовпчик «разом» Х кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 6 Х рядок 7)
0
Х
0
Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування
9
Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання
Формула:
витрати часу на отримання інформації про регулювання, отримання необхідних форм та заявок Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість форм
29,01
 
1,5 год х
19,34 грн
 
 
 
-
29,01
10
Процедури організації виконання вимог регулювання
Формула:
витрати часу на розроблення та впровадження внутрішніх для суб’єкта малого підприємництва процедур на впровадження вимог регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість внутрішніх процедур
48,35
 
15 заявок
(3 культури х
5 сортів х
10 хв) =
 2,5 год х
19,34 грн
 
 
-
48,35
11
Процедури офіційного звітування
Формула:
витрати часу на отримання інформації про порядок звітування щодо регулювання, отримання необхідних форм та визначення органу, що приймає звіти та місця звітності + витрати часу на заповнення звітних форм + витрати часу на передачу звітних форм (окремо за засобами передачі інформації з оцінкою кількості суб’єктів, що користуються формами засобів – окремо електронна звітність, звітність до органу, поштовим зв’язком тощо) + оцінка витрат часу на корегування (оцінка природного рівня помилок)) Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість оригінальних звітів Х кількість періодів звітності за рік
відсутні
відсутні
відсутні
12
Процедури щодо забезпечення процесу перевірок
Формула:
витрати часу на забезпечення процесу перевірок з боку контролюючих органів Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість перевірок за рік
145,05
 3 культури х
5 сортів х
30 хв) =
 7,5 год х
19,34 грн
 
-
145,05
13
Інші процедури (уточнити)
Оплата тестування на наявність вірусних та мікоплазмових захворювань
12 750,00
3 культури х
5 сортів х
850 грн (серед вартість аналізу)
-
12 750,00
14
Разом, гривень
Формула:
(сума рядків 9 + 10 + 11 + 12 + 13)
12 972,41
Х
12 972,41
15
Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць
100
16
Сумарно, гривень
Формула:
відповідний стовпчик «разом» Х кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 14 Х рядок 15)
1 297 241
Х
1 297 241
             

Довідково

7. Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

Відповідно до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу на 2016 рік, кількість суб’єктів господарювання, які здійснювали виробництво садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю станом на 01.01.2017 становила 100 одиниць.

9. Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання

Орієнтовні витрати часу на пошук необхідної інформації через мережу Інтернет на офіційному веб-сайті державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», «скачування» та друкування зразків договору про надання послуг та додатків до нього, що містять специфікації щодо вартості проведення тестування маточних насаджень та/або садивного матеріалу відповідних культур складають 1,5 години.

Вартість 1 людино-години 19,34 грн.

1,5 год х 19,34 грн. = 29,01 грн.

 10. Процедури організації виконання вимог регулювання

 Відповідно до даних, отриманих за результатами моніторингу діяльності розсадницьких господарств, середня кількість культур у плодовому розсаднику становить три, а середня кількість сортів по кожній культурі – п’ять.

 Таким чином, оформлення 15 заявок (3 культури х 5 сортів) на укладення договорів з надання послуг із тестування маточних насаджень та/або садивного матеріалу при затратах часу 10 хвилин на кожну заявку займатиме 2,5 години.

 Вартість 1 людино-години 19,34 грн.

2,5 год х 19,34 грн. = 48,35 грн.

 12. Процедури щодо забезпечення процесу перевірок

 Зазначена позиція подає витрати не стосовно безпосередньо процесу перевірок, а стосовно часу, затраченого на відбір зразків рослинного матеріалу для проведення необхідних досліджень та тестування. Середня кількість часу, який затрачається на відбір зразків по одному сорту, становить близько 0,5 години. Відповідно, відбір зразків по 15 сортах (3 культури х 5 сортів) становитиме 7,5 годин.

 Вартість 1 людино-години 19,34 грн.

 7,5 год. х 19,34 грн. = 145,05 грн.

 13. Інші процедури. Оплата тестування на наявність вірусних та мікоплазмових захворювань

 За інформацією, отриманою в галузевих науково-дослідних установах, які здійснюють тестування маточних насаджень та/або садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю на наявність вірусних та мікоплазмових захворювань, середня вартість тестування 1 зразка в цінах 2017 року становить 850 грн.

 15 сортозразків (3 культури х 5 сортів) х 850 грн. = 12 750,00 грн.

 14. Разом, гривень

 29,01 + 48,35 + 145,05 + 12 750,00 = 12 972,41 (грн.)

 15. Сумарно, гривень

 12 972,41 грн. х 100 суб/госп. = 1 297 241 грн.

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва та мікропідприємництва у зв’язку з введенням в дію регуляторного акта для Міністерства аграрної політики та продовольства України не передбачаються, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 934 цілісний майновий комплекс державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», який повинен забезпечувати сертифікацію садивного матеріалу та ведення відповідних реєстрів, віднесено до сфери управління Мінагрополітики, а наказом міністерства від 19 січня 2017 року № 7 «Про деякі питання забезпечення сертифікації насіння і садивного матеріалу» вищезазначене державне підприємство уповноважено на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва та визначено адміністратором Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), Реєстру органів з оцінки відповідності, Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.

Витрати на адміністрування при цьому вже закладено до бюджету державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції».

Державне регулювання при цьому також не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу).

4. Розрахунок сумарних витрат суб’єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання

Порядковий номер
Показник
Перший рік регулювання (стартовий)
За п’ять років
1
Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання
дані рядка 8 пункту 3 цього додатка
 0
дані рядка 8 пункту 3 цього додатка
 0
2
Оцінка вартості адміністративних процедур для суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування
дані рядка 16 пункту 3 цього додатка
1 297 241
дані рядка 16 пункту 3 цього додатка
1 297 241
3
Сумарні витрати малого підприємництва на виконання запланованого регулювання
сума рядків 1 та 2 цієї таблиці
1 297 241
сума рядків 1 та 2 цієї таблиці
1 297 241
4
Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва
дані з таблиці «Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва» цього додатка
0
дані з таблиці «Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва» цього додатка
0
5
Сумарні витрати на виконання запланованого регулювання
сума рядків 3 та 4 цієї таблиці
1 297 241
сума рядків 3 та 4 цієї таблиці
1 297 241

5. Розроблення корегуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва щодо запропонованого регулювання

З огляду на те, що виробничу діяльність у галузі розсадництва багаторічних рослин здійснюють лише суб’єкти малого підприємництва та мікропідприємництва, у застосуванні компенсаторних механізмів немає необхідності.

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Оптимальним способом досягнення цілей з урахуванням вищенаведених позитивних та негативних сторін альтернативних способів є прийняття проекту Закону.

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)
Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)
Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1
 
Вирішення проблеми за допомогою діючих регуляторних актів
1
Існуючі проблеми галузі розсадництва багаторічних культур
за допомогою діючих регуляторних актів не врегульовуються (проблема продовжує існувати)
Альтернатива 2
 
Вирішення проблеми за допомогою ринкових механізмів
1
Врегулювати існуючі проблеми галузі розсадництва багаторічних культур
ринковими механізмами неможливо (проблема продовжує існувати)
Альтернатива 3
 
Прийняття розробленого проекту закону
4
Прийняттям зазначеного проекту закону цілі регуляторного акта будуть досягнуті повною мірою (проблема більше існувати не буде)


Рейтинг результативності
Вигоди (підсумок)
Витрати (підсумок)
Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
1
2
3
4
Альтернатива 1
 
Вирішення проблеми за допомогою діючих регуляторних актів
мінімальні
У держави, суб’єктів господарювання та громадян витрати відсутні
Існуючі проблеми галузі розсадництва багаторічних культур
за допомогою діючих регуляторних актів не врегульовуються (проблема продовжує існувати).
Альтернатива 2
 
Вирішення проблеми за допомогою ринкових механізмів
відсутні
У держави, суб’єктів господарювання та громадян витрати відсутні
Врегулювати існуючі проблеми галузі розсадництва багаторічних культур
ринковими механізмами неможливо (проблема продовжує існувати).
Альтернатива 3
 
Прийняття розробленого проекту закону
високі
7,50 грн х
5,75 млн шт. =
43,12 млн грн.
 
2,75 грн х
4,0 млн шт. =
11,0 млн грн.
 
0,19 грн х
15,0 млн шт. =
2,85 млн грн.
 
3,0 грн х
0,8 млн шт. =
2,4 млн грн.
 
РАЗОМ:
59,37 млн грн.
 
(0,59 млн грн. на
1 суб’єкта господ)
Витрати держави та громадян відсутні, сумарні витрати суб’єктів господарювання складуть
1,3 млн грн.
 
- Врегульовує існуючі на сьогодні проблеми галузі розсадництва, в першу чергу фітосанітарної чистоти маточно-живцевих насаджень та власне садивного матеріалу, сертифікації відповідно до етапів розмноження;
- дає змогу забезпечити садівництво, виноградарство та хмелярство високоякісним сертифікованим садивним матеріалом, адаптованим до природно-кліматичних умов України, зменшуючи таким чином кількість імпортованого садивного матеріалу, часто малопродуктивного внаслідок відсутності адаптації до умов вирощування;
- дає змогу гармонізувати українське законодавство до законодавства Європейського Союзу, сприятиме виходу суб’єктів господарювання на зовнішні ринки;
- забезпечує за рахунок закладення насаджень високоякісним садивним матеріалом додаткове отримання промислової продукції та зростання її виробництва до обсягів науково обґрунтованих норм;
- зменшує кількість імпортованої продукції садівництва та виноградарства, не завжди високої якості внаслідок високого пестицидного навантаження (32-38 обробітків за вегетаційний період);
- надає можливість використання виробниками плодово-ягідної продукції, хмелю та винограду сортів плодових, ягідних культур, винограду та хмелю, не внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
Проект закону розроблено за сприяння Нідерландської Генеральної інспекційної служби садово-городніх культур Naktuinbouw та узгоджено з галузевими громадськими організаціями та науково-дослідними установами, представниками виробництва.


Довідково

Орієнтовний розрахунок вигод, які можуть бути отримані суб’єктами господарювання у випадку прийняття розробленого проекту закону

Реалізаційна ціна одиниці сертифікованого (тестованого на віруси/вільного від вірусів) садивного матеріалу більша в середньому, залежно від культури, на 25 % порівняно з не тестованими саджанцями.

Структурними підрозділами агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій на запит Мінагрополітики (телеграма від 11.07.2017 № 37-13-12/16584) було надано інформацію щодо реалізаційних цін на садивний матеріал в розрізі підприємств та груп культур (зерняткові, кісточкові, ягідні кущові, суниця, виноград).

Відповідно до отриманої інформації було обраховано середню реалізаційну ціну одиниці садивного матеріалу в кожній групі культур та суму її збільшення у випадку сертифікації (25 %):

плодові культури (зерняткові, кісточкові, горіхоплідні) – 7,50 грн.

ягідні кущові - 2,75 грн.

суниця - 0,19 грн.

виноград - 3,00 грн.

Згідно з даними Української державної помологічно-ампелографічної інспекції та Державної інспекції сільського господарства України щодо кількості садивного матеріалу, вирощеного в Україні у 2010- 2015 роках, обраховано середньорічне виробництво саджанців за групами культур:

плодові культури (зерняткові, кісточкові, горіхоплідні) – 5,75 млн шт.

ягідні кущові - 4,00 млн шт.

суниця - 15,00 млн шт.

виноград - 0,80 млн шт.

Загальна сума вигод:

плодові культури 7,50 грн. х 5,75 млн шт. = 43,12 млн грн.

ягідні кущові 2,75 грн. х 4,00 млн шт. = 11,00 млн грн.

суниця 0,19 грн. х 15,00 млн шт. = 2,85 млн грн.

виноград 3,00 грн. х 0,80 млн шт. = 2,40 млн грн.

РАЗОМ: 59,37 млн грн. (0,59 млн гривень на 1 суб’єкта господарювання).

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для досягнення цілей, визначених у розділі II Аналізу регуляторного впливу, введення в дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» та низки підзаконних нормативно-правових актів, які врегульовуватимуть окремі нормативні та технологічні питання, повинно забезпечити:

– встановлення чітких, єдиних та вичерпних вимог до формування та ведення Реєстру суб’єктів розсадництва, Реєстру сертифікатів на садивний матеріал; виробництво сертифікованого садивного матеріалу багаторічних рослин відповідно до міжнародних вимог;

– визначення фітосанітарних якостей садивного матеріалу та його відповідну сертифікацію;

– сертифікацію садивного матеріалу багаторічних рослин відповідно до етапів розмноження (добазовий, базовийо, сертифікований та стандартний);

– можливість надання профільним науковим установам додаткових повноважень (за згодою) на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері розсадництва, якщо такі профільні наукові установи є юридичною особою - резидентом України;

– використання садивного матеріалу сортів, клонів, видів, форм, не занесених до Державного реєстру сортів рослин відповідно до загальноприйнятої міжнародної практики;

– створення промислових насаджень багаторічних культур (садів, ягідників, виноградників та хмільників) з використанням сертифікованого садивного матеріалу лише за наявності відповідної проектно-кошторисної документації;

– встановлення механізму та розмірів фінансової відповідальності за порушення законодавства у сфері розсадництва.

Прийняття розробленого проекту Закону дасть можливість захистити як державні інтереси в галузі розсадництва так і здійснювати захист суб’єктів розсадництва шляхом створення максимально сприятливого правового поля для діяльності, забезпечити продовольчу безпеку держави та можливість виходу продукції розсадництва на міжнародні ринки, сприяти надходженню інвестицій в галузі садівництва, виноградарства та хмелярства в цілому та розсадництва – зокрема.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Здійснення витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів місцевого самоврядування не передбачається. Передбачаються незначні витрати для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Оскільки галузь розсадництва багаторічних рослин, яка займається розмноженням сільськогосподарських рослин вегетативним способом, функціонує без обмежень у часі, строк дії регуляторного акта доцільно запроваджувати на необмежений термін, його дія буде постійною та залежатиме певною мірою від інших змін у законодавстві України.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються після набрання чинності актом, обов'язковими з них є:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта – надходження не передбачаються;

кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта – станом на 01.12.2018 до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва внесено 98 суб’єктів господарювання;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта – сумарні витрати суб’єктів господарювання складуть 1 297 тис. гривень та 1150 годин робочого часу;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – високий, оскільки інформування громадськості про вимоги регуляторного акта проведено не лише шляхом його оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, а й в процесі напрацювання тексту законопроекту на 17-и конференціях, форумах, науково-практичних семінарах, засіданнях круглих столів, робочих груп тощо.

Крім того, показниками результативності впровадження проекту регуляторного акта також можуть бути:

обсяги виробленої продукції (садивного матеріалу плодових дерев, винограду, кущових ягідників, суниці та хмелю) за категоріями розмноження – станом на 01.12.2018 – 1,4 млн шт. плодових порід; 0,2 млн шт. кущових ягідників; 7,3 млн шт. суниці;

площі закладених садів, ягідників, виноградників та хмільників – станом на 01.01.2018 – 1,7 тис. га плодових порід, 0,8 тис. га – ягідників, 0,3 тис. га виноградників, 0,3 тис. га – хмільників.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Базове відстеження результативності проекту закону буде здійснюватись Мінагрополітики шляхом обробки даних та інформації, отриманої від ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції», Державної служби статистики України та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів через 1 рік після набрання ним чинності.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта планується здійснити через 2 роки після набрання ним чинності, у результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного обстеження.

Періодичне відстеження здійснюватиметься один раз на три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться зі значенням аналогічних показників, що будуть встановлені під час повторного відстеження.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись Мінагрополітики протягом усього строку дії регуляторного акта шляхом аналізу щорічних даних Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Державної служби статистики України та ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції».

Відстеження будуть узагальнюватись та, у разі необхідності, вноситись у якості пропозицій до плану законопроектної діяльності Мінагрополітики на відповідний рік.

 

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України                                                    Володимир Топчій