портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 10 вересня 2018

Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них

Проект

 

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

 


 

Про забезпечення простежуваності походженняводних біоресурсів та продукції з них

 

Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них при здійсненні операцій, які пов’язані з переміщенням в межах території України простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них.

Закон має на меті підвищити ефективність запобігання незаконному, непідзвітному, нерегульованому рибальству та, відповідно, сприяти збереженню запасів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), а також забезпечити захист прав та економічних інтересів суб’єктів рибного господарства, що діють в рамках законодавства України.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1) береговий рибоприймальний пункт – спеціально визначене місце для обліку вилучених водних біоресурсів та продукції з них, розташоване біля берегової лінії водного об’єкта, де здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів;

2) вивантаження водних біоресурсів або продукції з них – процес переміщення добутих (виловлених) водних біоресурсів (або продукції з них) на береговий рибоприймальний пункт;

3) партія простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них – певна вага або кількість водних біоресурсів одного виду або продукції з них, що є об’єктом об’єднаного (спільного) вивантаження, переміщення, продажу або передавання;

4) перші покупці водних біоресурсів – суб’єкти господарювання, що здійснюють перші купівлі (або отримують на інших засадах) водних біоресурсів або продукції з них у перших продавців водних біоресурсів в межах території України;

5) перші продавці водних біоресурсів – суб’єкти господарювання, що здійснюють перші операції (продажі, передавання, утилізацію) простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них в межах території України;

6) продукція, вироблена з простежуваних видів водних біоресурсів, – продукти переробки, що складаються щонайменше на 10% за вагою з простежуваних видів водних біоресурсів та утворюються шляхом розбирання, охолодження, заморожування, копчення, соління, маринування, сушіння, в’ялення, консервування, фасування, нагрівання чи поєднання цих процесів;

7) простежуваність водних біоресурсів та/або виробленої з них продукції – можливість простежити через державний реєстр перших продавців водних біоресурсів переміщення водних біоресурсів та/або продукції з них на усьому шляху від місць формування перших партій простежуваних водних біоресурсів або продукції з них до місць кінцевого використання;

8) простежувані види водних біоресурсів – види водних біоресурсів, походження яких має бути підтвердженим відповідно до цього Закону;

9) повідомлення про переміщення простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них – електронний документ, що засвідчує походження партії простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них.

2. Інші терміни у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених законами України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про аквакультуру». Термін «канал електрозв’язку» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про телекомунікації».

Стаття 2. Простежувані види водних біоресурсів

1. Простежувані види водних біоресурсів визначаються з числа видів, на які встановлено ліміти спеціального використання водних біоресурсів, або видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, чи стосовно яких діють відповідні правила торгівлі/переміщень, встановлені іншими законодавчими актами та/або міжнародними договорами України.

2. Перелік простежуваних видів водних біоресурсів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Включення видів водних біоресурсів до Переліку простежуваних видів водних біоресурсів відбувається за наявності вагомих ризиків впливу незаконного, непідзвітного, нерегульованого рибальства на стан запасів таких видів, які визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Перелік простежуваних видів водних біоресурсів має бути переглянутий або підтверджений щонайменше один раз на п’ять років. 

Розділ II

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОСТЕЖУВАНОСТІ ПОХОДЖЕННЯ

ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ

Стаття 3. Реєстрація перших продавців водних біоресурсів

1. Суб’єкти господарювання, які мають намір набути статус перших продавців водних біоресурсів, мають бути зареєстровані у державному реєстрі перших продавців водних біоресурсів як перші продавці водних біоресурсів, відповідно до Порядку звітності щодо вивантаження та продажів (передавань, утилізації) водних біоресурсів, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Порядок ведення Державного реєстру перших продавців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Формування та ведення Державного реєстру перших продавців водних біоресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, відповідно до Порядку звітності щодо вивантаження та продажів (передавань, утилізації) водних біоресурсів, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

2. Статус перших продавців після реєстрації, здійсненої у відповідності до цього Закону, отримують суб’єкти господарювання, що здійснюють вилучення водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у відповідності до законодавства, суб’єкти аквакультури та імпортери водних біоресурсів та/або продукції з них.

Стаття 4. Вивантаження простежуваних видів водних біоресурсів, добутих (виловлених) у порядку спеціального використання, або продукції з них

1. Вивантаження простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них дозволяється виключно на берегових рибоприймальних пунктах перших продавців водних біоресурсів, відповідно до вимог законодавства.

2. Про факт вивантаження партії простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них перші продавці водних біоресурсів протягом 24 годин після здійснення обліку вивантажених водних біоресурсів або продукції з них на береговий рибоприймальний пункт повідомляють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, шляхом надання звітності каналами електрозв’язку, відповідно до Порядку звітності щодо вивантаження та продажів (передавань, утилізації) водних біоресурсів.

Стаття 5. Продажі, передавання або утилізація простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них

1. Перші продавці водних біоресурсів зобов’язані протягом 24 годин з моменту оформлення продажу (передавання) партії простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них, добутих (виловлених) у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), отриманих шляхом аквакультури або імпортованих,  надати каналами електрозв’язку звітність до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, з формуванням повідомлень про переміщення простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них.

Звітність каналами електрозв’язку щодо продажу (передавання) партії простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них має включати відомості, передбачені Порядком звітності щодо вивантаження та продажів (передавань, утилізації) водних біоресурсів.

2. У випадку, якщо вилучення простежуваних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) здійснюється для непромислових цілей спільно двома суб’єктами господарювання – установою, організацією, підприємством, що здійснює використання водних біоресурсів для непромислових цілей, та суб’єктом господарювання, що безпосередньо забезпечує здійснення вилучення водних біоресурсів у відповідності до законодавства, звітність в частині використання для непромислових цілей простежуваних видів водних біоресурсів та їх подальшої утилізації забезпечує установа (організація, підприємство), що здійснює використання водних біоресурсів для непромислових цілей, а стосовно іншої частини вилучених простежуваних видів водних біоресурсів, яка оприбутковується та використовується (переробляється, реалізується, утилізується), суб’єктом господарювання, що безпосередньо забезпечує здійснення вилучення водних біоресурсів у відповідності до законодавства, звітність забезпечує такий суб’єкт господарювання.

При цьому як установа організація, підприємство, що здійснює використання водних біоресурсів для непромислових цілей, так і суб’єкт господарювання, що безпосередньо забезпечує вилучення водних біоресурсів, мають бути зареєстровані у Державному реєстрі перших продавців водних біоресурсів як перші продавці водних біоресурсів.

3. У випадку, якщо суб’єкт господарювання, зареєстрований як перший продавець водних біоресурсів, здійснює переміщення партій простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них для подальшої оптової, роздрібної реалізації, передавання або утилізації, він зобов’язаний протягом 24 годин з моменту початку переміщення партії простежуваних видів водних біоресурсів (або продукції з них) до пункту оптової, роздрібної реалізації, передавання або утилізації подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, звітність каналами електрозв’язку з формуванням повідомлень про переміщення простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них.

4. Усі внутрішні (в межах одного суб’єкта господарювання) переміщення партій простежуваних водних біоресурсів або продукції з них мають здійснюватись з оформленням вантажних накладних або інших перевізних документів до кожної простежуваної партії водних біоресурсів, з позначенням: назви або прізвища, ім’я, по батькові та реєстраційного номера першого продавця (або кількох) відповідної вихідної партії (партій) простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них, інформації про назву продукції та простежуванні види водних біоресурсів, з яких вона є виробленою, про рибогосподарський водний об’єкт (його частину) походження (у випадку рибальства), про регіон (область) походження (у випадку продукції аквакультури), про країну походження (у випадку, якщо партію простежуваних водних біоресурсів було імпортовано).

5. Сформовані повідомлення про переміщення простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них зберігаються у вигляді даних центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. Строк зберігання повідомлень про переміщення простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них становить три роки.

6. Інформація, що міститься у повідомленнях про переміщення простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них, є конфіденційною та може використовуватись центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів виключно з метою забезпечення механізму простежуваності походження водних біоресурсів та реалізації відповідного державного контролю.

7. Усі подальші операції (продажі, передавання або утилізація), пов’язані з переміщенням партій простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них, за участі суб’єктів господарювання, наступних за першими покупцями водних біоресурсів, мають відбуватись з обов’язковим оформленням та зберіганням протягом дванадцяти місяців кожним суб’єктом господарювання видаткових накладних, що підтверджують джерело надходження простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них.

У документах, підтверджуючих джерело надходження простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них, має зазначатись: назва або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер першого продавця (або кількох) відповідної вихідної партії (партій) простежуваних видів водних біоресурсів або продукції з них, інформація про назву продукції та простежувані види водних біоресурсів, з яких вона є виробленою, про рибогосподарський водний об’єкт (його частину) походження (у випадку рибальства), про регіон (область) походження простежуваних видів водних біоресурсів (у випадку продукції аквакультури), про країну походження (у випадку, якщо партію було імпортовано).

8. Простежувані види водних біоресурсів або продукція з них, розміщені у роздрібному продажі, повинні мати маркування.

Вимоги стосовно маркування простежуваних видів водних біоресурсів та продукції з них затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Розділ III

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОСТЕЖУВАНОСТІ ПОХОДЖЕННЯ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ 

ТА ПРОДУКЦІЇ З НИХ

Стаття 6. Здійснення державного контролю

Здійснення державного контролю щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства у сфері забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Стаття 7. Відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них

1. Порушення законодавства у сфері забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену законодавством.

2. Якщо суб’єкт господарювання, що здійснює вилучення простежуваних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), протягом календарного року систематично (більше, ніж три неодночасні випадки протягом календарного року) скоїв порушення законодавства у сфері забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них, та ці порушення призвели до фактичного приховування інформації про реалізацію (переміщення) партії (партій) простежуваних водних біоресурсів або продукції з них, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, цьому суб’єкту господарювання може бути відмовлено у виділенні часток добування (вилову) водних біоресурсів на наступний календарний період.

Розділ IV

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 8. Міжнародне співробітництво України у сфері забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них

1. Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них відповідно до норм міжнародного права.

2. У разі, коли міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ V

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через рік з дня набрання ним чинності.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) cтаттю 47 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (Відомості Верховної Ради України, 2012, № 17, ст.155; 2014 р., № 6-7, ст. 80) доповнити частиною четвертою такого змісту:

«Положення про рибоприймальні пункти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.»;

2) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984, додаток до № 51, ст.1122; 1986 р., № 15, ст. 326; 1996 р., № 15, ст.70; 1997 р., № 14, ст. 114; 2001 р., № 27, ст. 132; 2004 р., № 7, ст. 58; 2010 р., № 10, ст.108; 2015 р., № 25, ст. 194):

статтю 881 викласти у такій редакції:

«Стаття 881. Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах, законодавства у сфері забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів 

Порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

Ті самі дії, вчинені щодо об’єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу.

Порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

Порушення законодавства у сфері забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них тягне за собою накладення штрафу від п’яти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадках, коли було виявлено порушення законодавства у сфері забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них, партія водних біоресурсів або продукції з них, яка є безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, і законність якої не була підтвердженою видатковими накладними та/або іншими документами, передбаченими законодавством, підлягає конфіскації.»;

у частині першій статті 240 після слова та цифр «статтями 861» доповнити словами та цифрами «, частинами четвертою, п’ятою і шостою статті 881,».

3. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. 

 

 

Голова Верховної Ради України                                                                                                                                                            А. ПАРУБІЙ


 


Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону України «Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них»

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту Закону України «Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них» (далі – проект Закону) Мінагрополітики оголошує про його публікацію.

Повний пакет документів до проекту Закону розміщено на офіційних веб-сайтах Міністерства агарної політики та продовольства України: www.minagro.gov.ua (розділ «Регуляторна політика»; підрозділ «Проекти регуляторних актів») та Державного агентства рибного господарства України www.darg.gov.ua (розділ «Діяльність»; підрозділи «Проекти документів»).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту Закону у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за адресами:

Міністерство аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24), e-mail: olena.malienda@minagro.gov.ua.

Державне агентство рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А), e-mail: akva@darg.gov.ua.

Державна регуляторна служба України (вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011), e-mail: inform@dkrp.gov.ua.

Відповідальний виконавець: Плічко Василь Федорович, заступник начальника Управління – начальник відділу організації промислового рибальства Управління організації рибальства, аквакультури та наукового забезпечення галузі,тел. 484-63-55.

 

 

Заступник Міністра аграрної 

політики та продовольства України                                                                                                                                                   Віктор ШЕРЕМЕТА

 Пояснювальна записка

до проекту Закону України «Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них» (далі – проект Закону України)

 

Мета: зниження рівня незаконного, непідзвітного, неконтрольованого рибальства (далі – ННН-рибальство) в Україні шляхом запровадження механізму контролю походження водних біоресурсів та виробленої з них продукції та операцій, пов’язаних з їх переміщенням.

 1. Підстава розроблення проекту акта

 Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.

 2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

 Проект Закону України розроблено відповідно до статті 410 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, з метою забезпечення сталого управління водними біоресурсами та імплементації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

 Стан запасів водних біологічних ресурсів у природних водоймах є надважливим фактором глобальної продовольчої безпеки України.

 Але з розвитком технологій добування риб та інших водних живих організмів, забезпечення стабільного обсягу добування з кожним роком вимагає більш ефективного контролю.

 В управлінні рибальством одним з факторів, що потужно впливає на ефективність управління, є ННН-рибальство, яке:

 визначає підвищений (у порівнянні з науково обґрунтованим рівнем вилучення) тиск на популяції цінних видів водних біоресурсів, що може спричинити падіння запасів та навіть зникнення деяких особливо вразливих видів водних біоресурсів;

 складає невизначений обсяг вилученої біологічної сировини, інформація про яку є необхідною для прогнозування стану запасів експлуатованих водних біоресурсів та в подальшому обрання потрібних запобіжних заходів для недопущення ННН-рибальства;

 є негативним явищем, що значно погіршує економічні умови для існування та розвитку суб’єктів господарювання у сфері рибного господарства.

 Для належного рівня боротьби з ННН-рибальством необхідно створити механізм контролю комерційних та інших операцій з водними біоресурсами та продукцією з них, за якого легалізація незаконно добутих (виловлених) водних біоресурсів стане практично неможливою.

 Ключовим елементом такого механізму за висновками та рекомендаціями Європейського Союзу, Організації з сільського господарства та продовольства ООН (ФАО ООН) та Генеральної комісії з питань рибальства у Середземномор’ї (ГКРС) є простежуваність водних біоресурсів та продукції з них на усіх ланках переміщення та переробки, починаючи від вивантаження водних біоресурсів на берегових рибоприймальних пунктах та закінчуючи кінцевими споживачами.

 Для досягення якісних змін у ситуації з простежуваністю водних біоресурсів та продукції з них на території України, розроблено проект Закону України.

 3. Суть проекту акта

 Проектом Закону України пропонується запровадити механізм контролю походження водних біоресурсів, виробленої з них продукції та операцій, пов’язаних з їх переміщенням шляхом створення системи електронної звітності.

 4. Правові аспекти

 У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:

 Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»;

 Закон України «Про аквакультуру»;

 Закон України «Про телекомунікації»;

 Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.

 5. Фінансово-економічне обґрунтування

 Реалізація Закону України не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

 6. Прогноз впливу

 Прийняття проекту Закону України позитивно вплине на екологію та навколишнє природне середовище, а саме зниження рівня ННН-рибальства в Україні шляхом запровадження механізму контролю походження водних біоресурсів та виробленої з них продукції та операцій, пов’язаних з їх переміщенням.

 7. Позиція заінтересованих сторін

 Стосовно проекту Закону України проводилися консультації із заінтересованими сторонами, а саме, проект Закону України обговорено:

 14.02.2017 з Робочою групою з питань реформ рибного господарства України при Міністерстві аграрної політики та продовольства України;

 13.06.2017 з Робочою групою з питань реформ рибного господарства України при Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

 Стосовно проекту Закону проведено:

 02.03.2017 Круглий стіл в м. Бердянськ із залученням фахівців рибного господарства та громадськості Запорізької та Донецької областей.

 10.03.2017 Круглий стіл в м. Одеса із залученням фахівців рибного господарства та громадськості Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

 20.04.2017 об’єднаний Круглий стіл в м. Київ з представниками Державного агентства рибного господарства України, громадських організацій, науковців та фахівців рибної галузі з регіонів України.

 Пропозиції надані до проекту Закону України заінтересованими сторонами враховані в повному обсязі.

 8. Громадське обговорення

 Проект Закону України розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) та веб-сайті Державного агентства рибного господарства України (www.dаrg.gov.ua) відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

 9. Позиція заінтересованих органів

 Проект Закону потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною регуляторною службою України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

 10. Правова експертиза

 Прокт Закону України потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

 11. Запобігання дискримінації

 У проекті Закону України відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась. 

 12. Запобігання корупції

 У проекті Закону України відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Громадська антикорупційна експертиза не проводилась.

 13. Прогноз результатів

 Прийняття Закону України забезпечить:

 запровадження механізму контролю походження водних біоресурсів, виробленої з них продукції та операцій, пов’язаних з їх переміщенням;

 створення системи електронної звітності для забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів;

 зниження рівня ННН-рибальства в Україні;

 використання накопичуваної державної бази даних для вдосконалення управління рибогосподарською галуззю країни.

  

 

          Голова Державного агентства

рибного господарства України                                                                                                                                                     Я.С. Бєлов

 


Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України«Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів»

 

I Визначення проблеми

Необхідність розробки проекту Закону України «Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів» (далі – проект Закону) зумовлена тим, що стан запасів водних біологічних ресурсів у природних водоймах є надважливим фактором глобальної продовольчої безпеки України. Але з розвитком технологій добування риб та інших водних живих організмів забезпечення стабільного обсягу добування з кожним роком вимагає більш ефективного контролю.

В управлінні рибальством одним з факторів, що негативно впливає на ефективність управління, є незаконне, непідзвітне, неконтрольоване рибальство (ННН – рибальство), яке:

визначає підвищений (у порівнянні з науково обґрунтованим обережним рівнем вилучення) тиск на популяції цінних видів водних біоресурсів, що може спричинити падіння запасів та навіть зникнення деяких особливо вразливих видів водних біоресурсів;

ховає у собі невизначений обсяг вилученої біологічної сировини, знання якого було завжди необхідним для прогнозування стану запасів експлуатованих водних біоресурсів та обрання потрібних запобіжних заходів;

є негативним явищем, що значно погіршує економічні умови для існування та розвитку суб'єктів господарювання в національному секторі рибного господарства.

В Україні факт ННН–рибальства проявляється через реєстрацію випадків браконьєрства, присутність у водоймах України заборонених знарядь та засобів лову, а також представленість на споживчому ринку біологічної сировини та продукції, виробленої з водних біоресурсів, в обсягах, що значно перевищують офіційні статистичні дані вилучення. В цілому, за експертними оцінками, обсяг вилучення водних біоресурсів шляхом ННН–рибальства в Україні щонайменше у 2-3 рази перевищує вилучення легальним промислом, а по деяких видах водних біоресурсів рівень ННН–рибальства є на порядок вищим, у порівнінні з офіційною статистикою вилучення.

Існують види водних біоресурсів, які є досить звичайними в уловах, але, внаслідок їх відносної загальної малої чисельності та споживчої цінності, вони майже не попадають до промислової статистики, доходячи до кінцевих споживачів, минуючи офіційний облік і державну статистику.

Таким чином, офіційна статистика більш-менш показово відображає використання лише найбільш масових видів водних біоресурсів. Але дуже багато видів лишаються «в тіні».

Визнаючи важливість покращення організації традиційних рибоохоронних заходів, є необхідними визнати, що усі ці заходи не будуть у достатній мірі ефективними, якщо не є налагодженим на національному рівні контроль комерційних операцій з вилученими водними біоресурсами та виробленою з них продукцією.

Для досягнення прогресу у справі боротьби з ННН–рибальством є необхідним створення такого механізму контролю за комерційними та інших операцій з водними біоресурсами та продукцією з них, за якого легалізація незаконно здобутих водних біоресурсів стане майже неможливою для бракон'єрів. Відповідно, поступово зникне попит на бракон'єрську рибу на національному рибному ринку.

Ключовим елементом такого механізму, за висновками та рекомендаціями Європейського Союзу, Організації з сільського господарства та продовольства ООН (ФАО ООН) та Генеральної комісії з питань рибальства у Середземномор'ї (ГКРС) є простежуваність водних біоресурсів та продукції з них на усіх ланках переміщень та переробки, починаючи від вивантаження водних біоресурсів на берегових рибоприймальних пунктах та закінчуючи кінцевими споживачами.

Завдання покращити ситуацію із забезпеченням простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них стоїть перед Україною з огляду на зобов'язання, взяті за Угодою про Асоціацію з Європейським Союзом (Стаття 410).

Саме на те, щоб досягти якісних змін у ситуації з простежуваністю водних біоресурсів та продукції з них на території України, спрямований даний законопроект.

Законопроект підготовлено за підтримки проекту Європейського Союзу «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні».

Прийняття законопроекту цілком відповідає міжнародним зобов'язанням України.

Законопроект передбачає створення централізованого механізму електронної звітності про перші операції з переміщення водних біоресурсів та продукції з них.

Передбачається складання електронної звітності про вивантаження кожної партії водних біоресурсів, вилучених у рибогосподарських водних об'єктах України, а також подібної ж електронної звітності про перші продажі водних біоресурсів та продукції з них на території України.

Таким чином, у режимі реального часу в центральній інформаційній системі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, накопичуватимуться дані про факти вилучення та перші продажі водних біоресурсів (відповідно, про перших продавців та перших покупців).

Усі подальші продажі відбуватимуться зі збереженням достатньо деталізованої первинної документації, яка на будь-якому етапі переміщень має підтвердити законність походження рибної продукції, зберігати можливість отримати інформацію про весь шлях продукції - від берегових рибоприймальних пунктів до суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібний продаж.

Враховуючи, що легалізація незаконно вилучених водних біоресурсів може відбуватись під виглядом аквакультурної продукції (вирощеної у рибництві) або під виглядом імпортованої сировини, законопроектом передбачається надати статус Перших продавців, крім суб'єктів рибальства, також суб'єктам аквакультури та імпортерам.

Таким чином, впровадження механізму електронної звітності дозволить отримати цільну картину переміщень по території України простежуваних видів водних біоресурсів будь-якого походження.

Зокрема є важливим зазначити, що вся електронна звітність буде забезпечуватись самими суб'єктами господарювання, без залучення до процесу складання звітності державних посадовців/інспекторів. Таким чином, корупційні ризики, які збільшуються завжди, коли суб'єкти господарювання підпадають у щоденну залежність від дій чиновників, у запропонованій системі звітності будуть мінімальними.

Вибірковий контроль якості виконання заходів забезпечення простежуваності суб'єктами господарювання покладатиметься на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

При цьому найкращим індикатором для здійснення такого контролю стане невідповідність даних про обсяги переміщень водних біоресурсів або продукції з них на різних етапах простежуваності у системі.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

збільшення асортименту рибопродукції на ринку України;

створення нових робочих місць та зайнятість населення особливо в сільській місцевості;

збільшення споживання рибопродукції власного виробництва на душу населення України на даний час складає 11,1 кг/на душу населення

 

 

Держава

збереження та стале використання природних ресурсів загальнодержавного значення

 

 

Суб’єкти господарювання,

у тому числі суб’єкти малого підприємництва

захист вітчизняного товаровиробника, створення сприятливих умов щодо забезпечення існуючих і новостворених потужностей рибопереробних та інших підприємств сировиною, організацію та створення нових робочих місць;

збільшення виробництва рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення в продукції рибної промисловості

 

 

 

Дана проблема не може бути розв’язана за допомогою чинних регуляторних актів, позиція щодо відмови від врегулювання цієї проблеми не сприяє модернізації системи державного регулювання господарської діяльності та сприяє існуванню ризиків для проявів корупції, а тому є неприйнятною.

II. Цілі державного регулювання

До основних цілей державного регулювання слід віднести:

зниження рівня незаконного, непідзвітного, неконтрольованого рибальства в Україні через запровадження механізму контролю походження водних біоресурсів та виробленої з них продукції під час комерційних та інших операцій, пов'язаних з передаванням/переміщенням водних біоресурсів та виробленої з них продукції;

виконання міжнародних зобов'язань України у сфері рибного господарства.

При цьому планується вирішити наступні завдання:

створити систему електронної звітності для забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них на будь-якому етапі переміщень та на пунктах реалізації кінцевим споживачам;

забезпечити контроль виконання суб'єктами господарювання заходів, необхідних для забезпечення простежуваності;

використати накопичувану державну базу даних для вдосконалення управління національною рибогосподарською галуззю.

III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Визначення альтернативних способів

Під час підготовки проекту наказу було опрацьовано два альтернативні способи досягнення вищезазначених цілей:

 

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Залишити без змін існуючі нормативно-правові акти, але даний спосіб не сприятиме ефективному управлінню рибальством, зменшенню проявів ННН-рибальства, а також раціональному використанню водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України

Альтернатива 2 

Прийняття проекту Закону забезпечить зниження рівня ННН-рибальства через створення несприятливих умов для реалізації браконьєрської риби на вітчизняному ринку, а також сприятиме виведенню «з тіні» аквакультурних виробництв.

 

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

відсутні

негативний вплив незаконного, непідзвітного, неконтрольованого рибальства на ефективне управління;

існування умов для ринку браконьєрської риби;

зменшення асортименту рибо продукції законного вітчизняного виробництва, що надходить на внутрішній ринок;

зменшення споживання на душу населення країни рибопродукції.

 

Альтернатива 2

створення об’єктивної та повної національної бази даних щодо операцій з цінними видами водних біоресурсів та продукцією з них є дуже важливим в аспекті володіння інформацією для ефективного управління водними біоресурсами у рибогосподарських водних об’єктах України та загалом для планування розвитку рибогосподарської галузі

відсутні

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

відсутні

зменшення кількості та споживчого вибору продукції рибного господарства

Альтернатива 2

збільшення кількості якісної рибної продукції на душу населення 

 

відсутні

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

0

16

196

369

581

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

0

2,8

33,7

63,5

100

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

відсутні

зменшення ефективності рибогосподарської діяльності суб’єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність в правовому полі через існування ринку незаконно добутої риби

Альтернатива 2

 

 

відсутні

 

 

ВИТРАТИ

на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта

 

Порядко-овий номер

Витрати

За перший рік

За п’ять років

1

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень

відсутні

 

відсутні

 

2

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень

відсутні

 

відсутні

 

3

Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень

відсутні

 

відсутні

 

4

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень

відсутні

 

відсутні

 

5

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

відсутні

 

відсутні

 

6

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень

відсутні

 

відсутні

 

7

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень

відсутні

 

відсутні

 

8

Інше (уточнити), гривень

-

-

9

РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень

відсутні

 

відсутні

 

10

Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць

суб’єкти середнього підприємництва – 16

суб’єкти великого підприємництва - 0

суб’єкти середнього підприємництва – 16

суб’єкти великого підприємництва -

11

Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень

відсутні

 

відсутні

 

 

Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання

 

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо

не передбачені

не передбачені

не передбачені

Вид витрат

Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених) (за рік)

Витрати за п’ять років

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів)

не передбачені

не передбачені

 

 

Вид витрат

Витрати* на ведення обліку, підготовку та подання звітності (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій за рік

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам (витрати часу персоналу)

не передбачені

не передбачені

не передбачені

не передбачені

 

*Вартість витрат, пов’язаних із підготовкою та поданням звітності 

державним органам, визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації).

 

Вид витрат

Витрати* на адміністрування заходів державного нагляду (контролю) (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень (за рік)

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо)

не передбачені

не передбачені

не передбачені

не передбачені

 

*Вартість витрат, пов’язаних з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю), визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.

 

Вид витрат

Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи, тощо)

Витрати безпосередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси (за рік - стартовий)

Разом за рік (стартовий)

Витрати за п’ять років

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо)

не передбачені

не передбачені

не передбачені

не передбачені

Вид витрат

За рік (стартовий)

Періодичні (за наступний рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо)

не передбачені

не передбачені

не передбачені

 

 

Вид витрат

Витрати на оплату праці додатково найманого персоналу (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу

не передбачені

не передбачені

 

 

Сумарні витрати за альтернативами

Сума витрат, гривень

Альтернатива 1

 

витрати відсутні

Альтернатива 2

 

витрати відсутні

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

За результатами опрацювання альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання здійснено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.

Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей, де:

4 - цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше існувати не буде);

3 - цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті майже  повною мірою (усі важливі аспекти проблеми існувати не будуть);

2 - цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні аспекти проблеми залишаться невирішеними);

1 - цілі прийняття регуляторного акта, які не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати).

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

1

Дана альтернатива оцінена відповідним балом у зв'язку з тим, що у випадку залишення чинного законодавства без змін залишиться підвищений рівень незаконного, непідзвітного, неконтрольованого рибальства, що є негативним явищем та погіршує економічні умови для субєктів господарювання.

Тому цілі прийняття регуляторного акта не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати)

Альтернатива 2

4

Дана альтернатива оцінена відповідним балом у зв'язку з тим, що проектом Закону пропонується створення централізованого механізму електронної звітності про перші операції з переміщення водних біоресурсів та продукції з них, що сприятиме зниженню рівня ННН-рибальства.

Тому цілі прийняття регуляторного акта можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше існувати не буде)

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 2

оцінюючи підсумкові вигоди  даної альтернативи, необхідно зазначити, що проблема буде вирішена шляхом прийняття проекту Закону

Витрати наведені у відповідних таблицях

враховуючи оцінені у цій таблиці підсумкові витрати та вигоди, необхідно зазначити, що для вирішення проблеми найбільш виправданою та доцільною є Альтернатива 2, тому що вона призведе до повного вирішення проблеми, визначеної розділом I аналізу регуляторного впливу

Альтернатива 1

Вигоди відсутні

Витрати відсутні

оцінивши підсумкові вигоди та витрати, необхідно зазначити, що Альтернатива 1 не сприятиме вирішенню проблеми, а лише поглибить її, тому вибір даної альтернативи не є можливим

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1

причиною відмови від даної альтернативи є те, що вона не сприятиме вирішенню проблеми, поглибить її, це в свою чергу, сприятиме існуванню та розвитку незаконного, непідзвітного, неконтрольованого рибальства в Україні

відсутні

Альтернатива 2

перевага даної альтернативи полягає в тому, що прийняття проекту Закону повністю вирішує проблему, визначену в розділі I аналізу регуляторного впливу

ризики відсутні

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для розв’язання визначеної проблеми пропонуються такі механізми та заходи:

створення системи електронної звітності для забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них на будь-якому етапі переміщень та на пунктах реалізації кінцевим споживачам;

забезпечення  контролю виконання суб'єктами господарювання заходів, необхідних для забезпечення простежуваності;

використання накопичуваної державної бази даних для вдосконалення управління національною рибогосподарською галуззю.

Проект Закону спрямований на удосконалення нормативно-правової бази в сфері управління рибальством, а також адаптації українського законодавства до законодавства ЄС.

Ступінь ефективності обраних принципів і способів досягнення мети державного регулювання оцінюється як високий, проектом Закону забезпечиться належний рівень охорони навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, екологічна безпека життєдіяльності людини і природних екосистем, виконання заходів щодо зменшення нерегульованого, непідзвітного та неконтрольованого рибальства.

Організаційні заходи, які необхідно здійснити для впровадження регуляторного акта:

центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства забезпечити інформування своїх територіальних органів, структурних підрозділів облдержадміністрацій з питань охорони водних біоресурсів, органів місцевого самоврядування, громадськість  про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті.

Заходами, які необхідно здійснити суб’єктам рибного господарства різних форм власності, – ознайомлення з проектом Закону та заходами, які спрямовані на його реалізацію, зокрема процесом подання звітності.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Витрати суб’єктів господарювання та органів виконавчої влади наведені згідно Додатку 2 та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта відповідно.

Додаток 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не розроблявся. Оскільки державним органом, для якого здійснюється розрахунок вартості адміністрування регулювання прямих та додаткових витрат не передбачається.

Додаток 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (М-тест) розроблявся та додається відповідно. Регуляторний акт стосується суб’єктів малого підприємництва.

ТЕСТ

малого підприємництва (М-Тест)

1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з «01» лютий 2018 р.  по «03» березня 2018 р.

 

Порядковий номер

Вид консультації (публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), інтернет-консультації прямі (інтернет-форуми, соціальні мережі тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо)

Кількість учасників консультацій, осіб

Основні результати консультацій (опис)

1

Проведено нараду за участю представників громадської органзації «Асоціяція рибалок-промисловиків»

25

За результатами наради було вирішено питання, щодо необхідності прийняття проекту Закону

2

Проведено нараду за участю представників асоціації «Міжобласна північно-азовська рибакспілка»

38

За результатами наради було вирішено, що існує необхідність у створенні системи простежуваності водних біоресурсів і відповідного реєстру

 

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі):

кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: 565 (одиниць), у тому числі малого підприємництва 196 (одиниць) та мікропідприємництва 369 (одиниць);

питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 97,2 % (відсотків).

3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання

 

Порядковий номер

Найменування оцінки

У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання)

Періодичні (за наступний рік)

Витрати за п’ять років

Оцінка “прямих” витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

1

Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)

Формула:

кількість необхідних одиниць обладнання Х вартість одиниці

 

не передбачені

не передбачені

не передбачені

2

Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування

Формула:

прямі витрати на процедури повірки (проведення первинного обстеження) в органі державної влади + витрати часу на процедуру обліку (на одиницю обладнання) Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість процедур обліку за рік) Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва

 

не передбачені

не передбачені

не передбачені

3

Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати - витратні матеріали)

Формула:

оцінка витрат на експлуатацію обладнання (витратні матеріали та ресурси на одиницю обладнання на рік) Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва

 

не передбачені

не передбачені

не передбачені

4

Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)

Формула:

оцінка вартості процедури обслуговування обладнання (на одиницю обладнання) Х  кількість процедур  технічного обслуговування на рік на одиницю обладнання Х  кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва

 

не передбачені

не передбачені

не передбачені

5

Інші процедури (уточнити)

 

не передбачені

не передбачені

не передбачені

6

Разом, гривень

Формула:

(сума рядків 1 + 2 + 3 + 4 + 5)

 

Х

 

Х

 

Х.

7

Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

 

565

8

Сумарно, гривень

Формула:

відповідний стовпчик “разом” Х  кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 6 Х рядок 7)

 

 

Х

 

Х

 

Х

Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

 

9

Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання

Формула:

витрати часу на отримання інформації про регулювання, отримання необхідних форм та заявок Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість форм

0,5 год. (час, який витрачається суб’єктами на пошук закону в мережі Інтернет;за результатами консультацій)Х 23,84 грн. (вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати) 1 закон (кількість нормативно-правових актів, з якими необхідно ознайомитись) =11.92 грн. вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати = 4195 грн./22 дні (кількість робочих днів у 1 місяці)/8 годин (робочий час 1 дня) = 23,84 грн. 

0,5 год. (час, який витрачається суб’єктами на пошук закону в мережі Інтернет;за результатами консультацій)Х 23,84 грн. (вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати) 1 закон (кількість нормативно-правових актів, з якими необхідно ознайомитись) =11.92 грн. вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати = 4195 грн./22 дні (кількість робочих днів у 1 місяці)/8 годин (робочий час 1 дня) = 23,84 грн.

0,5 год. (час, який витрачається суб’єктами на пошук закону в мережі Інтернет;за результатами консультацій)Х 23,84 грн. (вартість 1 часу роботи виходячи з середньомісячної заробітної плати) 1 закон (кількість нормативно-правових актів, з якими необхідно ознайомитись) = 11.92грн. Х 5 років = 59,60 грн.

10

Процедури організації виконання вимог регулювання

Формула:

витрати часу на розроблення та впровадження внутрішніх для суб’єкта малого підприємництва процедур на впровадження вимог регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість внутрішніх процедур

0,00 грн. (витрати відсутні)

0,00 грн. (витрати відсутні)

0,00 грн. (витрати відсутні)

11

Процедури офіційного звітування

Формула:

витрати часу на отримання інформації про порядок звітування щодо регулювання, отримання необхідних форм та визначення органу, що приймає звіти та місця звітності + витрати часу на заповнення звітних форм + витрати часу на передачу звітних форм (окремо за засобами передачі інформації з оцінкою кількості суб’єктів, що користуються формами засобів – окремо електронна звітність, звітність до органу, поштовим зв’язком тощо) + оцінка витрат часу на корегування (оцінка природного рівня помилок)) Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість оригінальних звітів Х кількість періодів звітності за рік

 

0,00 грн. (витрати відсутні)

0,00 грн. (витрати відсутні)

0,00 грн. (витрати відсутні)

12

Процедури щодо забезпечення процесу перевірок

Формула:

витрати часу на забезпечення процесу перевірок з боку контролюючих органів Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість перевірок за рік

 

0,00 грн. (витрати відсутні)

0,00 грн. (витрати відсутні)

0,00 грн. (витрати відсутні)

13

Інші процедури (уточнити)

0,00 грн. (витрати відсутні)

0,00 грн. (витрати відсутні)

0,00 грн. (витрати відсутні)

14

Разом, гривень

Формула:

(сума рядків 9 + 10 + 11 + 12 + 13)

11,92 грн. 

Х

59,60 грн.

15

Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

565 

 

565

565

16

Сумарно, гривень

Формула: відповідний стовпчик “разом” Х кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 14 Х рядок 15)

11,92 грн (рядок 14) Х 565 (рядок 15) =6734,8грн.

Х

59,60 грн.. (рядок 14) Х 565 (рядок 15) =33674 грн.

4. Розрахунок сумарних витрат суб’єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання

Порядковий номер

Показник

Перший рік регулювання (стартовий)

За п’ять років

1

Оцінка “прямих” витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

0

0

2

Оцінка вартості адміністративних процедур для суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

0

0

3

Сумарні витрати малого підприємництва на виконання запланованого  регулювання

0

0

4

Бюджетні витрати  на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва

0

0

5

Сумарні витрати на виконання запланованого регулювання

0

0

 

5. Розроблення корегуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва щодо запропонованого регулювання не передбачено.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Термін дії регуляторного акта необмежений у часі.

Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

До основних показників результативності дії регуляторного акта належать:

зниження рівня незаконного, непідзвітного, неконтрольованого рибальства в Україні через запровадження механізму контролю походження водних біоресурсів та виробленої з них продукції під час комерційних та інших операцій, пов'язаних з передаванням/переміщенням водних біоресурсів та виробленої з них продукції;

виконання міжнародних зобов'язань України у сфері рибного господарства.

При цьому планується вирішити наступні завдання:

створити систему електронної звітності для забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них на будь-якому етапі переміщень та на пунктах реалізації кінцевим споживачам;

забезпечити контроль виконання суб'єктами господарювання заходів, необхідних для забезпечення простежуваності;

використати накопичувану державну базу даних для вдосконалення управління національною рибогосподарською галуззю.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання або фізичних осіб з основних положень акта середній. Проект Закону розміщено на веб-сайті Мінагрополітики та Держрибагентства.

Після прийняття регуляторного акта він буде опублікований у засобах масової інформації та розміщений на сайті Верховної Ради України.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись Державним агентством рибного господарства України.

Базове відстеження результативності акта буде здійснено до набрання чинності цим актом шляхом аналізу та підрахунку статистичних даних про кількість перших продавців, які зареєструються в державному реєстрі перших продавців.

Повторне відстеження буде проводитись не пізніше ніж за 3 місяці до втрати чинності цього регуляторного акта.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

 

 

Заступник Міністра аграрної 

політики та продовольства України                                                                                                                                  Віктор ШЕРЕМЕТА