портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 03 вересня 2015

Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину"

Проект

 

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

 

 

Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на  живу худобу та шкіряну сировину"

 

Верховна Рада України постановляє:

 

1. Внести до Закону України  "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 2, ст. 13, 2012 р., № 38; ст. 455) такі зміни:

1) цифри і слова:

"

0102 90 71 00

свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою

50

0102 90 79 00

свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг не для забою

50

0104 10 10 00

вівці чистопородні (чистокровні) племінні тварини

50

"

замінити цифрами і словами:

"

0102 90 71 00

свійські види, крім  нетелей та корів масою понад 300 кг для забою

3

0102 90 79 00

свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг не для забою

3

0104 10 10 00

вівці чистопородні (чистокровні) племінні тварини

3

"

2) в абзаці п’ятому цифри "0102907100, 0102907900, 0104101000" виключити.

2. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року.

 

 

Голова Верховної Ради України                                                                                                                                                       В. ГРОЙСМАН

Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину"

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину"Мінагрополітики України оголошує про його публікацію.

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (далі – проект Закону) розроблено на виконання пункту 231 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна -2020" у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 213-р.

Повний пакет документів до проекту Закону розміщено в мережі інтернет на офіційному веб–сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України: www.minagro.gov.ua.

Зауваження та пропозиції стосовно проекту Закону у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за такими адресами:

Міністерство аграрної політики та продовольства України, вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001, е-mail: andriy.kudrik@minagro.gov.ua. Відповідальний виконавець: Кудрик Андрій Михайлович, тел. 226-29-97

Державна регуляторна служба України, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, е-mail: inform@dkrp.gov.ua

 

 

Перший заступник Міністра аграрної 

         політики та продовольства  України                                                                                                                                    Я.В. Краснопольський

Пояснювальна записка

до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину"(далі – проект Закону) розроблено на виконання підпункту 3 пункту 231 плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 213-р, в частині зменшення розміру ставок вивізного (експортного) мита на живу худобу та для підвищення ефективності ведення галузі скотарства в Україні.

Протягом тривалого періоду часу рівень закупівельних цін на яловичину не відшкодовує затрати на її виробництво.  Такий дисбаланс призводить до хронічної збитковості виробництва яловичини впродовж останніх років.

  

 

2010

2011

2012

2013

2014

Рівень рентабельності

-35,9%

-24,8%

-29,5%

-43,3%

-35,9%

 

Збитковість виробництва яловичини наразі покривається за рахунок прибутковості виробництва молока і суттєво знижує загальну рентабельність виробництва та перешкоджає надходженню інвестицій в галузь. Реакцією сільгосппідприємств на стагнацію ринку виробництва яловичини є загальне зменшення поголів’я великої рогатої худоби, яке за 2014 рік скоротилося на 11,7%.

В умовах, що склалися, виробники яловичини втратили зацікавленість у виробництві цього продукту, про що свідчить той факт, що за 2014 рік обсяги вирощування великої рогатої худоби (160,6 тис. тонн) вперше за чотири роки практично стали дорівнювати обсягам реалізації (167,5 тис. тонн), що свідчить про критичне зменшення наявного ресурсу. За цих умов збільшення виробництва м’яса великої рогатої худоби у поточному році на 9,6% однозначно відбувається за рахунок скорочення поголів’я.

Виходом із даної ситуації є відкриття додаткових каналів реалізації вирощеної худоби, у тому числі і за кордон. Перешкодою на цьому шляху є застосування фактично заборонного експортного мита на рівні 15% у 2015 році, що регламентується Законом України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину".

Це стосується виключно молодняку великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій (понад 300 кілограмів живої ваги). З метою запобігання вивезення (експорту) маловагового молодняку великої рогатої худоби ставка вивізного мита залишається незмінною.

Необхідно констатувати, що обґрунтоване введення даного обмеження в 2006 році наразі втратило свою актуальність, а подальше тривале застосування такого заходу призвело до зменшення присутності української продукції на зовнішніх ринках та, як наслідок, позбавило сільгоспвиробників стимулу до вирощування великої рогатої худоби, поголів’я якої з 2006 по 2014 роки скоротилося на 40,4%, що спричинило відповідне падіння річного споживання яловичини населенням з 12,5 кг у 2006 році до 9,1 кг у 2014 році.

Таким чином, обмежувальний захід у вигляді експортного мита на живу худобу на рівні 15 % потребує коригування, а економічні реалії вимагають його зменшення до 3 % на окремі види худоби, що усуне існуючі дискримінаційні умови для вітчизняного виробника у порівнянні з імпортерами шляхом вирівняння експортних та імпортних мит. Такі зміни у законодавстві сприятимуть стабілізації виробництва яловичини в країні та зроблять її визначним експортним продуктом України.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою і завданнями прийняття проекту Закону є:

підвищення економічної зацікавленості вітчизняних товаровиробників у вирощуванні худоби;

підвищення економічної ефективності галузі скотарства та вівчарства;

забезпечення законодавчого вирішення питання реалізації продукції вітчизняного виробництва на зовнішні ринки збуту;

диверсифікація ринків збуту українських аграрних продуктів;

збільшення надходження до державного та місцевих бюджетів за рахунок підвищення ефективності виробництва.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Конституція України;

Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року (зі змінами, внесеними Протоколом від 24 червня 1986 року);

Закон України "Про Митний тариф України";

Закон України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі";

Закон України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону України не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів. За даними Державної фіскальної служби України, у    2014 році було експортовано 7864 тонни живих тварин на суму 12,7 млн доларів США, в тому числі до країни СНД 6118 тонн (діє Договір про зону вільної торгівлі), а в інші країни 1746 тонн, до яких застосовувалося вивізне (експортне) мито.

При цьому реалізаційна ціна на живу вагу великої рогатої худоби складає близько 40 гривень за 1 кілограм, а на внутрішньому ринку закупівельна ціна за 1 кілограм живої ваги удвічі менша.

Виходячи із зазначеного, зменшення ставок вивізного (експортного) мита на окремі види живої худоби сприятиме підвищенню доходів вітчизняних товаровиробників.

Обґрунтування щодо залишення розміру ставки мита у відсотках митної вартості на рівні 15% у 2015 році на інші види великої рогатої худоби базується на аналізі залежності чисельності поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів, від валового виробництва молока за останні роки, який свідчить про її відносно постійний рівень.

 

 

2012 рік

2012 до

2011, %

2013 рік

2013* рік

2013 до

2012, %

2014*

2014* до

2012*, %

Чисельність поголів'я, тис. голів:

 

 

 

- великої рогатої худоби

4645,9

105,0

4534,0

4397,7

97,6

3884,0

88,3

- в т.ч. корів, тис. голів

2554,3

98,9

2508,8

2443,0

98,2

2262,7

92,6

Виробництво молока, тис. тонн

11377,6

102,6

11488,2

11190,6

101,0

11132,8

99,5

 

* без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя;за 2014 рік - також без урахування частини зони проведення антитерористичної операції

Так, зменшення поголів’я великої рогатої худоби, зокрема корів, компенсувалось збільшенням надоїв як в сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення. За цих умов у 2012 та 2013 роках навіть вдалося збільшити виробництво молока на 2,6% та 1,0% відповідно. У 2014 році у зв’язку із значним скороченням поголів’я корів на 7,4%, відбулось зменшення виробництва молока на 0,5%. Тому на фоні існуючого скорочення чисельності поголів’я великої рогатої худоби зменшення ставки мита на інші види великої рогатої худоби призведе до наростаючого спаду чисельності поголів’я та, як наслідок, до зменшення виробництва молока.

Таким чином, вивізне (експортне) мито доцільно зменшити на молодняк великої рогатої худоби живою вагою більше 300 кг, коли вже стає зрозумілим його подальше господарське використання.

Також при  діючих ставках вивізного (експортного) мита відбувається здороження племінних овець та, як результат, вони втрачають свою конкурентоспроможність.

Вартість вирощування племінних тварин у 2-3 рази вища, ніж товарних. В умовах відсутності вітчизняного ринку збуту застосування фактично заборонного експортного мита на рівні 15% примушує товаровиробників реалізовувати на забій чистопородних племінних тварин за ціною звичайних товарних овець, що є набагато нижче собівартості. Це не тільки не сприяє наповненню державного бюджету, але є шкідливим для всієї галузі вівчарства в цілому. Одним з виходів із даної ситуації є зменшення  розміру вивізного (експортного) мита на племінних овець, що дозволить суб’єктам племінної справи у вівчарстві реалізувати племінний молодняк на зовнішні ринки і бути конкурентоспроможними на них.

У той же час необхідно відмітити, що протягом останніх років поголів’я овець зменшувалось на 0,5% - 2%, а в 2014 році у зв’язку з тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим, яка займає друге місце по Україні з чисельності овець, поголів’я зменшилось майже на 26 %. Тому зменшення ставок вивізного мита на інші види овець, крім чистопородних, та на ягнят може поглибити негативні тенденції по спаду чисельності поголів’я овець.

Прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" із зниженням розміру ставок вивізного (експортного) мита на живу худобу з 15% до 3% дасть можливість для стабільної роботи і подальшого розвитку тваринницьких ферм з використанням новітніх технологій, збільшення чисельності робочих місць, більш ефективного використання зерна шляхом конвертації у тваринницьку продукцію та інші економічні переваги. 

Зміна ставки мита не призведе до втрат державного бюджету. При орієнтовному річному експорті до 20 000 голів річні надходження до бюджету у вигляді сплати мита становитимуть до 6,5 млн гривень.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону України потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством юстиції України, Державною фіскальною службою України, Державною регуляторною службою України та  Національною академією аграрних наук України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону України не впливає на розвиток адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації.

Положення проекту Закону не містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщено на офіційному сайті Мінагрополітики України (www.minagro.gov.ua).

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону стосується питань соціально-трудової сфери та потребує погодження з Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним  актом та відповідає принципам державної регуляторної політики.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту Закону сприятиме створенню нових робочих місць.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону України сприятиме розвитку тваринництва, пожвавленню міжнародної торгівлі і, як наслідок, збільшенню надходжень до Державного бюджету України, створенню сприятливих умов для здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.

 

 

Міністр аграрної політики та продовольства України                                                                                                                        О.М. Павленко 

Аналіз регуляторного впливу

проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину"

 

1. Опис проблеми, яку планується розв'язати шляхом державного регулювання

Діючі ставки вивізного (експортного) мита на живу худобу (в поточному році 15 відсотків) призводить до втрати інтересу вітчизняного виробника до експорту великої рогатої худоби та чистопородних племінних овець. В той  же час внутрішній споживчий ринок не дає можливості отримувати вигідну ціну за яловичину та племінних овець. Таким чином, товаровиробник втрачає інтерес до виробництва яловичини та експорту племінних овець за кордон.

Проте, яловичина є одним з видів продукції, яка користується значним попитом на зовнішньому ринку і може стати джерелом фінансових надходжень. 

Головними  завданнями проекту акта є вирішення зазначеної проблеми шляхом прийняття Закону України "Про  внесення змін  Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину", далі (проект – Закону), що 

надасть можливість підвищити зацікавленість товаровиробників з розведення худоби та сприятиме поширенню вітчизняної продукції на зовнішньому ринку.

Проектом Закону передбачається зменшення ставок вивізного (експортного) мита на окремі товарні підкатегорії згідно з УКТЗЕД 0102907100, 0102907900 та 0104101000 до 3 %.

2. Визначення цілей державного регулювання

Метою прийняття проекту Закону України  є сприяння розвитку тваринництва, пожвавленню міжнародної торгівлі, збільшення надходжень до Державного бюджету України, створення сприятливих умов для здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами господарювання.

3. Прийнятні альтернативні способи досягнення зазначеної цілі, переваги обраного способу

Існують два альтернативних способи досягнення цілі державного регулювання.

Перший спосіб – невтручання і залишення існуючої ситуації.

Другий спосіб – прийняття зазначеного проекту закону. Це дозволить підвищити економічну зацікавленість виробників продукції тваринництва та сприятиме реалізації її на зовнішні ринки.

Враховуючи наведене, другий спосіб є доцільним для досягнення мети.

4. Опис механізмів для розв'язання проблем, відповідні заходи

Прийняття  проекту  Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" дасть можливість для стабільної роботи і подальшого розвитку тваринницьких  ферм з використанням новітніх технологій у виробництві з метою ефективного ведення галузі тваринництва шляхом підвищення продуктивності тварин, нарощування поголів’я худоби, збільшення виробництва  м’яса до обсягів, що забезпечують продовольчу безпеку країни та нарощування експортних можливостей галузі, а також сприятиме розвитку великотоварних підприємств, як основних виробників високоякісної тваринницької продукції.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття  проекту Закону України

Прийняття зазначеного регуляторного акта надасть можливість заохотити вітчизняного товаровиробника у веденні тваринництва, можливому розширенні виробничих потужностей, що, як наслідок, забезпечить виробництво якісної вітчизняної продукції та її конкурентоспроможність.

6. Очікувані результати прийняття акта

Прийняття проекту Закону дасть можливість мотивувати сприятливі умови для розвитку галузі тваринництва, зокрема, поступового нарощування поголів`я худоби, підвищення їх продуктивності, збільшення виробництва молока та м’яса. Це, в свою чергу, дозволить підвищити ефективність та конкурентоспроможність виробництва продукції, а також збільшити обсяг її споживання до фізіологічної потреби у розрахунку на одну людину, наростити експорт, сприятиме створенню великотоварного спеціалізованого виробництва та додаткових робочих місць, підвищенню доходів сільського населення та поліпшенню соціальних умов села.

 

 

Витрати

Вигоди

Держава

 

Не має

Забезпечить пожвавлення міжнародної торгівлі, збільшення виробництва вітчизняної продукції, стабільну роботу і подальший розвиток тваринницьких ферм з використанням новітніх технологій, збільшення чисельності робочих місць.

Суб’єкт підприємницької діяльності

Не має

Поліпшення фінансово – економічного стану товаровиробників, розширення основних засобів виробництва.

Населення

Не має

Покращення соціальної сфери на селі та створення нових робочих місць.

 

7. Обґрунтування строку дії акта

Строк дії регуляторного акта не обмежується в часі та поширюється з моменту набрання чинності.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Прийняття даного проекту Закону матиме суттєвий позитивний вплив на розвиток галузі тваринництва та забезпечення населення якісними продуктами харчування тваринного походження вітчизняного виробництва.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

Будуть здійснюватися базове, повторне та періодичне відстеження результативності регуляторного акта.

Базове відстеження буде здійснюватись до набрання чинності шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде проводиться через рік після набрання ним чинності, шляхом аналізу статистичних даних в порівнянні з даними базового відстеження.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватися раз на три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Департаментом тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України.

 

 

Перший заступник Міністра аграрної 

         політики та продовольства  України                                                                                                                                    Я.В. Краснопольський