портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 12 жовтня 2018

Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"

Проект

 

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

 


Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»

  

 

Верховна Рада України постановляє:

 

І. Внести до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 49, ст. 527; 2009 р., №43, ст. 638; 2012 р., № 31, ст. 383; 2015 р., № 10, ст. 57; 2017 р., № 4, ст. 42) такі зміни:

 

1. У тексті Закону слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства» у всіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави».

 

2. У статті 2:

 

1) в абзаці першому пункту 2.15 слова «придбані або» виключити;

 

2) доповнити пунктом 2.15¹ такого змісту:

 

«2.15¹ Сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням та вирощуванням сільськогосподарських тварин або риби та/або виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та переробкою сільськогосподарської продукції на власних чи орендованих потужностях, у тому числі на давальницьких умовах з власновиробленої сировини, та здійснює операції з її постачання.».

 

3. Доповнити Розділом ІІІ такого змісту:

 

«Розділ ІІІ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ РЕЄСТР 

 

Стаття 10. Державне виплатне агентство

 

10.1. Державне виплатне агентство є бюджетною установою, яка відноситься до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.

 

10.2 Державне виплатне агентство є відповідальним виконавцем бюджетних програм, головним розпорядником яких є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави та які спрямовуються на підтримку сільськогосподарських товаровиробників.

 

10.3. Завданням Державного виплатного агентства є реалізація державної аграрної політики в частині державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

 

10.4. До повноважень Державного виплатного агентства належить:

 

реалізація виконання бюджетних програм, головним розпорядником яких є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави та які спрямовуються на підтримку сільськогосподарських товаровиробників;

 

формування та ведення ДАР, надання інформації з нього;

 

формування, технологічне супроводження, підтримка та розроблення програмного забезпечення для функціонування Державного аграрного реєстру, оперативне керування, пошук і відбір даних для підготовки аналітичних звітів;

 

активація та деактивація облікового запису сільськогосподарського товаровиробника у Державному аграрному реєстрі;

 

присвоєння унікального номеру сільськогосподарському товаровиробнику при активації облікового запису у Державному аграрному реєстрі;

 

надання методологічної, інформаційної та іншої допомоги отримувачам державної підтримки.

 

10.5. Державне виплатне агентство здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні органи та утримується за рахунок коштів державного бюджету, а також за рахунок коштів, які надходять в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ.

 

Стаття 11. Державний аграрний реєстр 

 

11.1. Державний аграрний реєстр (далі – ДАР) є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про сільськогосподарських товаровиробників, які отримують державну підтримку відповідно до цього Закону, обсяги отриманої державної підтримки.

 

11.2. Держателем ДАР є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави (далі – держатель ДАР).

 

11.3. Держатель ДАР виконує функції з організаційного та методологічного ведення ДАР, організаційно-інформаційного контролю за повнотою та якістю даних, якими наповнюється ДАР. 

 

11.4. Створення, формування та адміністрування ДАР здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

 

11.5. Адміністратором ДАР є Державне виплатне агентство (далі – адміністратор ДАР), який забезпечує формування, технологічне супроводження, підтримку та розроблення програмного забезпечення для функціонування ДАР, оперативне керування, пошук і відбір даних для підготовки аналітичних звітів.

 

11.6. Дані ДАР в частині обсягів отриманої державної підтримки підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті держателя ДАР.

 

11.7. Порядок ведення ДАР затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

11.8. Сільськогосподарський товаровиробник, який має намір отримувати державну підтримку відповідно до цього Закону (крім бюджетної дотації відповідно до статті 16-1 цього Закону), самостійно створює свій обліковий запис у ДАР.

 

Створення облікових записів у ДАР доступно з 1 жовтня по 20 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому буде здійснюватися державна підтримка. У наступному бюджетному періоді в ці же строки сільськогосподарський товаровиробник актуалізує або видаляє свій обліковий запис у ДАР самостійно за власним рішенням.

 

Термін доступу до створення облікових записів може бути продовжений за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, у порядку, визначеному Порядком ведення ДАР.

 

11.9. Створення облікового запису у ДАР здійснюється шляхом створення персонального електронного кабінету.

 

При створенні облікового запису до персонального кабінету обов’язково вносяться наступні данні:

 

найменування (ПІБ для фізичних осіб);

 

код згідно з ЄДРПОУ (ІПН для фізичних осіб);

 

ПІБ, номер телефону та електронна адреса;

 

юридична адреса (адреса реєстрації для фізичних осіб);

 

фактична адреса провадження діяльності;

 

найменування основних видів діяльності;

 

наявність або відсутність виробництва органічної продукції.

 

До персонального кабінету також можуть вноситись дані щодо діяльності сільськогосподарського товаровиробника, зокрема: площа землі, що знаходиться в обробітку, кількість сільськогосподарських тварин (за видами), що утримуються у господарстві, наявність сільськогосподарської техніки, тощо.

 

Створення облікового запису у ДАР здійснюється безкоштовно.

 

11.10 У разі зміни даних, які внесені сільськогосподарським товаровиробником у ДАР, він самостійно їх змінює в персональному кабінеті.

 

Зміни вступають в силу після перевірки їх достовірності адміністратором ДАР.

 

11.11. Адміністратор ДАР протягом трьох робочих днів перевіряє достовірність внесених до персонального комітету даних (зміну даних) та активує обліковий запис сільськогосподарського товаровиробника з присвоєнням відповідного унікального номеру, про що повідомляється на електронну адресу сільськогосподарського товаровиробника з відповідною відміткою у персональному кабінеті.

 

11.12. Адміністратор ДАР не активує обліковий запис сільськогосподарського товаровиробника у ДАР, якщо:

 

він вніс до персонального кабінету недостовірні данні;

 

стосовно нього порушено справу про банкрутство; 

 

його в установленому порядку визнано банкрутом;

 

він перебуває на стадії ліквідації.

 

11.13 Адміністратор ДАР деактивує обліковий запис сільськогосподарського товаровиробника у ДАР, якщо:

 

у сільськогосподарського товаровиробника контролюючими органами виявлено факт незаконного одержання та/або нецільового використання бюджетних коштів;

 

щодо сільськогосподарського товаровиробника прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації;

 

стосовно сільськогосподарського товаровиробника порушено справу про банкрутство або його в установленому порядку визнано банкрутом.

 

11.14 Адміністратор ДАР протягом одного робочого після не активації або деактивації облікового запису надсилає на електронну адресу сільськогосподарського товаровиробника повідомлення про причини не активації або деактивації облікового запису.

 

11.15. Інформація щодо можливих напрямів підтримки у поточному бюджетному році відображається у персональному кабінеті сільськогосподарського товаровиробника.

 

Перелік документів, необхідних для участі у програмах державної підтримки, визначається відповідними порядками використання бюджетних коштів, затвердженими у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

 

11.16. Взаємодія ДАР з іншими реєстрами, які ведуть центральні органи виконавчої влади, здійснюється відповідно до законодавства.».

 

4. У статті 13 слова «суб’єкт господарювання агропромислового комплексу» у всіх відмінках та числах замінити словами «сільськогосподарський товаровиробник» у відповідному відмінку та числі.

 

5. У статті 15:

 

1) пункт 15.2 доповнити новими абзацами такого змісту:

 

«кози;

 

об’єкти аквакультури та рибальства»;

 

2) пункт 15.3 доповнити новими абзацами такого змісту:

 

«кози;

 

об’єкти аквакультури та рибальства».

 

6. У пункті 16-1.3 статті 16-1:

 

1) у підпункті 16-1.3.16 цифри і знак «10.80» замінити цифрами і знаком «10.89»;

 

2) доповнити новими підпунктами такого змісту:

 

«16-1.3.17 морське рибальство 03.11 КВЕД у частині:

 

рибальство в океані та прибережних водах на комерційній основі;

 

16-1.3.18 прісноводне рибальство 03.12 КВЕД у частині:

 

прісноводне рибальство на комерційній основі;

 

16-1.3.19 морське рибництво (аквакультура) 03.21 КВЕД у частині:

 

розведення риби в морській воді, в тому числі розведення морських акваріумних риб;

 

розведення ракоподібних, двостулкових молюсків, інших молюсків та інших водних тварин у морській воді;

 

рибництва (аквакультури) у солоній воді; 

 

рибництва (аквакультури) у резервуарах із морською водою; 

 

функціювання рибоводних заводів із розведення морських видів риби;

 

16-1.3.20 прісноводне рибництво (аквакультура) 03.22 КВЕД у частині:

 

розведення риби в прісній воді, в тому числі розведення прісноводних акваріумних риб;

 

функціювання рибоводних заводів із розведення прісноводних видів риби;

 

16-1.3.21 перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків 10.20 КВЕД у частині:

 

перероблення риби, ракоподібних і молюсків: заморожування, глибоке заморожування, сушіння, теплове перероблення, копчення, соління, вимочування в розсолі, консервування в герметичній тарі тощо;

 

виробництво продуктів з риби, ракоподібних і молюсків: рибного філе, молочка, ікри, замінників ікри тощо;

 

виробництво рибних продуктів для вживання в їжу людьми або для годування тварин.».

 

7. У статті 17-2:

 

1) в абзаці першому пункту 17-2.3 слова «тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (в тому числі водоплавної та індиків)» замінити словами «тваринницьких ферм і комплексів для утримання сільськогосподарських тварин та птиці, рибницьких господарств (в тому числі інкубаційних цехів, плавучих рибницьких садків, установок із замкнутим водопостачанням)»;

 

2) в абзаці другому пункту 17-2.3 слова «і птахівництва, забою худоби та птиці, виробництва продуктів харчування» замінити словами «, аквакультури і птахівництва, забою худоби та птиці, виробництва продуктів харчування та кормів»;

 

3) в абзаці третьому пункту 17-2.3 слова «і птахівництва, забою худоби та птиці, виробництва продуктів харчування» замінити словами «, аквакультури і птахівництва, забою худоби та птиці, виробництва продуктів харчування та кормів»;

 

4) пункт 17-2.6 після слів «заготівельно-збутових» доповнити словом «переробних».

 

ІІ. Прикінцеві положення

 

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту третього розділу І цього Закону, який набирає чинності з
 1 жовтня 2019 року.

 

2. Кабінету Міністрів України до 30 вересня 2019 року:

 

прийняти відповідні нормативно-правові акти для забезпечення реалізації норм цього Закону;

 

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

 

забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

 

забезпечити створення та функціонування Державного виплатного агентства та Державного аграрного реєстру.

 

 

 

 

 

Голова

 

Верховної Ради України

 


Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – проект Закону) Міністерство аграрної політики та продовольства України оголошує про його публікацію.

Проектом Закону визначаються основні засади функціонування Державного виплатного агентства та Державного аграрного реєстру, крім того надається можливість отримувати державну підтримку сільськогосподарським товаровиробникам, які здійснюють діяльність з рибництва (аквакультури) та рибальства.

Прийняття проекту Закону дасть можливість забезпечити спрощення адміністрування програм підтримки сільськогосподарських товаровиробників, прозорість розподілу бюджетних коштів, контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

Повний пакет документів до проекту Закону розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України: www.minagro.gov.ua .

Зауваження та пропозиції стосовно проекту Закону та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за такими адресами:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Господарсько-фінансовий департамент Міністерства аграрної політики та продовольства України, е-mail: serhii.karasevych@minagro.gov.ua (виконавець Карасевич Сергій Петрович, тел. (044) 279-60-67).

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, е-mail: inform@dkrp.gov.ua.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та 

продовольства України                                                                                                                        Максим МАРТИНЮК


Пояснювальна записка

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»

 

Мета: поліпшення адміністрування програм підтримки сільськогосподарських товаровиробників, підвищення прозорості розподілу бюджетних коштів, забезпечення публічності державних фінансів

1. Підстава розроблення проекту акта

Проект Закону розроблено за ініціативою Міністерства аграрної політики та продовольства України в рамках удосконалення державної фінансової підтримки сільського господарства України.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Пунктом 42 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що у 2017-2021 роках щорічний обсяг коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, становить не менше 1 відсотка випуску продукції у сільському господарстві.

При цьому, 20 відсотків такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 рік - 10 відсотків, 2018 рік - 15 відсотків).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Мінагрополітики на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу передбачено видатки обсягом 6,3 млрд гривень. У наступному році планується спрямувати на підтримку розвитку агропромислового комплексу майже 7,0 млрд гривень.

Значні обсяги прямої державної підтримки передбачають збільшення кількості отримувачів державної допомоги і вимагають суттєвого удосконалення механізмів адміністрування, контролю, моніторингу та аудиту програм державної підтримки, а також виконання інших функцій, які забезпечують найбільш ефективне використання бюджетних коштів, досягнення збалансованості у фінансуванні програм підтримки, стійкий соціально-економічний розвиток на селі, підвищення конкурентоспроможності виробників та секторів АПК, розширення товарної структури експорту та утвердження України на світових ринках продовольства (в доповнення до ринків пшениці, кукурудзи та соняшникової олії, які сукупно формують 95% вітчизняного експорту АПК, тим самим підвищуючи залежність від кон’юнктури цих ринків). Саме з метою розв’язання зазначених проблем пропонується прийняти розроблений проект закону.

Причини виникнення проблеми, їх масштаби та вплив на основні групи виробників і споживачів, а також важливість їх розв’язання полягають у наступному.

По-перше. Розширення  кола бюджетних програм та напрямів державної підтримки, збільшення цільової групи одержувачів державної допомоги,  удосконалення особливостей участі в державних програмах підтримки вимагає розроблення зручного та найбільш простого алгоритму дій одержувачів державної підтримки під час  подання заявок на державну допомогу.

По-друге. Збільшення чисельності одержувачів державної підтримки призводить до багатократного зростання часових витрат, а також витрат трудових та матеріальних ресурсів на обробку та звірку даних виконавцями бюджетних програм. У випадку доведення чисельності одержувачів державної підтримки в Україні до рівня країн ЄС (від 800 тисяч до 1 млн. 200 тисяч реципієнтів в таких країнах як Польща, Італія, Румунія проти 2-3 тисяч в Україні у попередні роки та 8-10 тисяч очікуваних у поточному році) діюча система подання, опрацювання та супроводження заявок на одержання державної підтримки буде практично неспроможною забезпечити ефективне, надійне та швидке виконання передбачених бюджетним законодавством функцій, що негативно вплине на сільськогосподарських виробників та обмежить їх право на державну підтримку.

По-третє. Відповідно до статті 20 Бюджетного кодексу України на всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Наразі Мінагрополітики позбавлене можливостей забезпечення належного моніторингу та аналізу у зв’язку з браком актуальних та надійних даних про поточні тенденції розвитку на рівні господарюючих суб’єктів, підгалузей, секторів, регіонів тощо. Законом пропонується вирішити зазначене питання через акумуляцію в базі Державного аграрного реєстру всіх необхідних даних для належного моніторингу й аналізу ефективності реалізації програм підтримки та розробки аграрної політики. 

По-четверте. Нині однією з головних проблем системи державної підтримки є вимоги формалізації фізичних осіб – виробників сільськогосподарської продукції шляхом їх юридичної реєстрації. Зазначені вимоги досить часто є обтяжливим адміністративним регулюванням, що перешкоджає залученню більшості виробників до програм бюджетної підтримки і справляють негативний вплив на мільйони дрібних виробників. Як наслідок – сектор особистих селянських господарств є найбільш вразливим до кон’юнктурних коливань продовольчих ринків, має найгіршу фінансову ліквідність та обмежений технічний потенціал. Законом пропонується сформувати альтернативний механізм реєстрації фізичних осіб – виробників сільськогосподарської продукції, який потребуватиме від них значно менших затрат часу та фінансів у порівнянні з юридичною реєстрацією, натомість надаючи їм право приймати участь у державних програмах підтримки.

Для вирішення зазначених проблем пропонується за прикладом країн ЄС та з можливим використанням технічної підтримки країн ЄС та інших країн утворити комплексну систему формування баз даних стосовно діючих державних програм та особливостей участі в них, а також щодо сільськогосподарських виробників шляхом запровадження безкоштовної та простої процедури їх ідентифікації (у формі електронного внесення їх у базу даних, тобто самостійної реєстрації). Зазначена комплексна система дозволить легко ідентифікувати кожного окремого суб’єкта та встановити його відповідність критеріям та/або вимогам участі в державних програмах підтримки.

3. Суть проекту акта

Проектом Закону визначаються основні засади створення та функціонування Державного виплатного агентства та Державного аграрного реєстру. Створення та функціонування Державного виплатного агентства та Державного аграрного реєстру забезпечить спрощення адміністрування програм підтримки, прозорість розподілу бюджетних коштів, контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, публічність державних фінансів.

Також проектом надається можливість отримувати державну підтримку сільськогосподарським товаровиробникам, які здійснюють діяльність з рибництва (аквакультури) та рибальства.

Крім того, проектом вносяться редакційні правки до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» в частині приведення деяких понять у відповідність із законодавством.

4. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання діють Бюджетний кодекс України, закони України «Про державну підтримку сільського господарства України» та «Про аквакультуру». 

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту Закону потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України (розрахунки додаються).

Фінансування створення та функціонування Державного виплатного агентства та Державного аграрного реєстру можливо здійснювати за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на підтримку сільськогосподарських товаровиробників.

6. Прогноз впливу

Очікуваний вплив реалізації цього регуляторного акта визначений із застосуванням методу аналізу вигод і витрат у простій формі та наведений у таблиці:

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

Спрощення адміністрування програм підтримки, цільове та ефективне використанням бюджетних коштів.

Додаткові витрати з бюджету (орієнтовно 1% від підтримки)

Інтереси суб’єктів господарювання

Спрощення процедури отримання державної фінансової підтримки, прозорість розподілу бюджетних коштів. Покращення доступу мікро- та малих виробників до державних програм підтримки, підвищення їх конкурентоспроможності

Відсутні

Інтереси
 фізичних осіб

Розширення доступу до державної підтримки. Забезпечення публічності державних фінансів

Відсутні

Регуляторний акт відповідає вимогам Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та принципам державної регуляторної політики, а саме: доцільності, адекватності, збалансованості, передбачуваності.

7. Позиція заінтересованих сторін

З метою проведення консультацій із заінтересованими сторонами проект Закону розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Прогноз впливу реалізації проекту Закону на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

8. Громадське обговорення

Проект Закону не потребує проведення громадського обговорення.

9. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною регуляторною службою України.

10. Правова експертиза

Проект Закону потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

11. Запобігання дискримінації

Положення проекту Закону не містять ознак дискримінації. 

12. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

13. Прогноз результатів

Прийняття Закону дасть можливість забезпечити спрощення адміністрування програм підтримки сільськогосподарських товаровиробників, прозорість розподілу бюджетних коштів, контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, публічність державних фінансів.

 

 

Перший заступник Міністра аграрної

політики та продовольства України                                                                                                          Максим МАРТИНЮК


Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»

 

І. Визначення проблеми

Пунктом 42 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що у 2017-2021 роках щорічний обсяг коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, становить не менше 1 відсотка випуску продукції у сільському господарстві.

При цьому, 20 відсотків такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 рік - 10 відсотків, 2018 рік - 15 відсотків).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Мінагрополітики на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу передбачено видатки обсягом 6,3 млрд гривень. У наступному році планується спрямувати на підтримку розвитку агропромислового комплексу майже 7,0 млрд гривень.

Значні обсяги прямої державної підтримки передбачають збільшення кількості отримувачів державної допомоги і вимагають суттєвого удосконалення механізмів адміністрування, контролю, моніторингу та аудиту програм державної підтримки, а також виконання інших функцій, які забезпечують найбільш ефективне використання бюджетних коштів, досягнення збалансованості у фінансуванні програм підтримки, стійкий соціально-економічний розвиток на селі, підвищення конкурентоспроможності виробників та секторів АПК, розширення товарної структури експорту та утвердження України на світових ринках продовольства (в доповнення до ринків пшениці, кукурудзи та соняшникової олії, які сукупно формують 95% вітчизняного експорту АПК, тим самим підвищуючи залежність від кон’юнктури цих ринків). Саме з метою розв’язання зазначених проблем пропонується прийняти розроблений проект закону.

Причини виникнення проблеми, їх масштаби та вплив на основні групи виробників і споживачів, а також важливість їх розв’язання полягають у наступному.

По-перше. Розширення  кола бюджетних програм та напрямів державної підтримки, збільшення цільової групи одержувачів державної допомоги,  удосконалення особливостей участі в державних програмах підтримки вимагає розроблення зручного та найбільш простого алгоритму дій одержувачів державної підтримки під час  подання заявок на державну допомогу.

По-друге. Збільшення чисельності одержувачів державної підтримки призводить до багатократного зростання часових витрат, а також витрат трудових та матеріальних ресурсів на обробку та звірку даних виконавцями бюджетних програм. У випадку доведення чисельності одержувачів державної підтримки в Україні до рівня країн ЄС (від 800 тисяч до 1 млн. 200 тисяч реципієнтів в таких країнах як Польща, Італія, Румунія проти 2-3 тисяч в Україні у попередні роки та 8-10 тисяч очікуваних у поточному році) діюча система подання, опрацювання та супроводження заявок на одержання державної підтримки буде практично неспроможною забезпечити ефективне, надійне та швидке виконання передбачених бюджетним законодавством функцій, що негативно вплине на сільськогосподарських виробників та обмежить їх право на державну підтримку.

По-третє. Відповідно до статті 20 Бюджетного кодексу України на всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Наразі Мінагрополітики позбавлене можливостей забезпечення належного моніторингу та аналізу у зв’язку з браком актуальних та надійних даних про поточні тенденції розвитку на рівні господарюючих суб’єктів, підгалузей, секторів, регіонів тощо. Законом пропонується вирішити зазначене питання через акумуляцію в базі Державного аграрного реєстру всіх необхідних даних для належного моніторингу й аналізу ефективності реалізації програм підтримки та розробки аграрної політики. 

По-четверте. Нині однією з головних проблем системи державної підтримки є вимоги формалізації фізичних осіб – виробників сільськогосподарської продукції шляхом їх юридичної реєстрації. Зазначені вимоги досить часто є обтяжливим адміністративним регулюванням, що перешкоджає залученню більшості виробників до програм бюджетної підтримки і справляють негативний вплив на мільйони дрібних виробників. Як наслідок – сектор особистих селянських господарств є найбільш вразливим до кон’юнктурних коливань продовольчих ринків, має найгіршу фінансову ліквідність та обмежений технічний потенціал. Законом пропонується сформувати альтернативний механізм реєстрації фізичних осіб – виробників сільськогосподарської продукції, який потребуватиме від них значно менших затрат часу та фінансів у порівнянні з юридичною реєстрацією, натомість надаючи їм право приймати участь у державних програмах підтримки.

Для вирішення зазначених проблем пропонується за прикладом країн ЄС та з можливим використанням технічної підтримки країн ЄС та інших країн утворити комплексну систему формування баз даних стосовно діючих державних програм та особливостей участі в них, а також щодо сільськогосподарських виробників шляхом запровадження безкоштовної та простої процедури їх ідентифікації (у формі електронного внесення їх у базу даних, тобто самостійної реєстрації). Зазначена комплексна система дозволить легко ідентифікувати кожного окремого суб’єкта та встановити його відповідність критеріям та/або вимогам участі в державних програмах підтримки.

У зв’язку з цим, проектом Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» визначаються основні засади створення та функціонування Державного виплатного агентства та Державного аграрного реєстру.

Створення та функціонування Державного аграрного реєстру забезпечить спрощення адміністрування програм підтримки, прозорість розподілу бюджетних коштів, контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, публічність державних фінансів.

Крім того, проектом надається можливість отримувати державну підтримку сільськогосподарським товаровиробникам, які здійснюють діяльність з рибництва (аквакультури) та рибальства.

Основні групи (підгрупи), на які перелічені вище проблеми справляють вплив

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

 

Держава

+

 

Суб’єкти господарювання, 

+

 

у тому числі суб’єкти малого підприємництва

(їх частка у загальній кількості суб’єктів господарювання у сільському господарстві становить 96,6%)

 

 

Зазначені вище проблеми не можуть бути розв’язані за допомогою ринкових механізмів в силу об’єктивних особливостей та обмежень ведення сільськогосподарської діяльності, зокрема:

тривалий виробничий лаг та повільна оборотність капіталу (наприклад, у молочному скотарстві оборотність капіталу сягає 5 років, що практично позбавляє малих виробників конкурентних переваг перед велики підприємствами та іншими галузями економіки);

обмеження, пов’язані з володінням та використанням основного виробничого ресурсу (відсутність повноцінного механізму довгострокової застави землі, розпорошеність ділянок, екологічні вимоги тощо);

значна кількість мікровиробників, які залежать від значно меншої кількості постачальників та/або переробників сільськогосподарської продукції;

нерозвиненість продовольчих ланцюгів та інфраструктури ринку;

вимоги до безпечності продуктів харчування та сталого природокористування;

значний вплив погодних факторів та природніх катаклізмів;

залежність від кон’юнктури зовнішніх ринків, практична неможливість виходу мікровиробників на зовнішні ринки та інших особливостей.  

Зазначені проблеми не можуть бути розв’язані за допомогою діючих регуляторних актів в силу їх невідповідності вимогам сьогодення, доведення їх низької ефективності, їх невідповідності міжнародній практиці, у т.ч. законодавству в ЄС.

ІІ. Цілі державного регулювання

Основною метою прийняття проекту Закону є:

спрощення адміністрування та підвищення публічності програм державної підтримки;

забезпечення прозорості розподілу бюджетних коштів та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів;

підвищення ефективності та прогнозованості аграрної політики;

підвищення конкурентоспроможності мікро- та малих виробників сільськогосподарської продукції шляхом спрощення їм доступу до участі в державних програмах підтримки;

можливість регулювання державної допомоги за секторами АПК або господарюючими суб’єктами з метою запобігання надмірній концентрації;

забезпечення справедливого та соціально відповідального розподілу бюджетних коштів.

В контексті міжнародної інтеграції прийняття Закону дозволить адаптувати вітчизняне законодавство із законодавством ЄС, що сприятиме поглибленню співробітництва між Україною та ЄС у сфері підтримки сільського розвитку та конкурентоспроможності малих виробників. Закон спрямований на гармонізацію вітчизняного законодавства з Регламентами ЄС № 1306/2014 та № 809/2014.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Визначення альтернативних способів 

Вид альтернатив

Опис альтернативи

Причини відмови

Альтернатива 1:

Прийняти проект Закону щодо запровадження реєстрації виробників сільськогосподарської продукції та спеціалізованої інституції з адміністрування бюджетних програм

 

Спрощення адміністрування програм підтримки, цільове та ефективне використанням бюджетних коштів

Фінансування створення та функціонування Державного виплатного агентства та Державного аграрного реєстру буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті
 (у т.ч. із залученням міжнародної допомоги).

Альтернатива 2:

Прийняти Закон, який гарантує пряму державну підтримку виходячи з розміру сільськогосподарських угідь, відповідним чином оформлених в системі державного кадастру

Зазначений механізм потребуватиме від сільськогосподарських виробників внести необхідні дані до державного земельного кадастру. Обсяг державної підтримки залежатиме від площ угідь. 

Не відповідатиме зобов’язанням України в рамках СОТ. Ускладнить процедуру одержання державної підтримки. Може поглибити зловживання у сфері реєстрації. Не вирішить проблему пов’язаних осіб. 

Альтернатива 3

Запровадити обов’язкову звітність

Сільськогосподарські виробники та фізичні особи зобов’язані будуть подавати додаткову звітність.

Нині суб’єкти господарювання вже переобтяжені звітуванням (за кордоном с-г виробники подають звітність та сплачують податки раз на рік). Додаткова звітність значно погіршить ситуацію та призведе до негативного суспільного резонансу.

Альтернатива 4:

Відсутність регулювання

Залишення ситуації без змін.

Поглиблення соціальних проблем на селі.

 

Переваги обраного способу (альтернатива 1):

простота та зручність для суб’єктів регуляторного впливу;

відповідність Європейській практиці та можливість отримання від ЄС додаткового фінансування для сільського розвитку;

підвищення стійкості та конкурентоспроможності малих форм господарювання на селі.

Опис механізму, який пропонується застосувати для розв’язання  проблеми, та організаційні заходи для впровадження регуляторного  акта.

Запропонований механізм передбачає наступне.

Будь-який виробник сільськогосподарської продукції (фізична особа-підприємець чи юридична особа) може добровільно (за рішенням самого виробника) пройти просту процедуру реєстрації в Державному аграрному реєстрі. За результатами реєстрації виробник отримує реєстраційний номер, створює особистий електронний кабінет та автоматично отримує інформацію про всі види державної допомоги, критерії участі в них, а також попередню інформацію про його відповідність тим чи іншим критеріям та можливість прийняти участь у тій чи іншій програмі підтримки.

За результатами реєстрації будь-який виробник шляхом заповнення онлайн заявки на участь у програмі автоматично стає учасником програми. Відносно такого виробника Державна виплатна агенція здійснює камеральну перевірку внесених ним даних та вибіркову документальну перевірку. 

Державні органи отримують систему ідентифікації кожного одержувача державної підтримки за територіальною ознакою, а також базу даних про структуру виробників, їх спеціалізацію, обсяги виробництва, наявність та потребу ресурсів тощо. 

Уповноважений орган повинен розробити та запровадити комплексну систему адміністрування та контролю, яка включає необхідне програмне забезпечення, матеріально-технічну базу, представництва в усіх регіонах України, взаємозв’язок з іншими інформаційними базами даних державних органів тощо

Оцінка вибраних  альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернатив

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1:

Прийняти проект Закону щодо запровадження реєстрації виробників сільськогосподарської продукції та спеціалізованої інституції з адміністрування бюджетних програм

 

 

Спрощення адміністрування програм підтримки, цільове та ефективне використанням бюджетних коштів. Отримання від ЄС додаткового фінансування для зазначених цілей. Скорочення тіньової економіки.

Підвищення стійкості та конкурентоспромож-ності малих форм господарювання на селі. Розширення товарної структури та збільшення обсягів 

експорту АПК. Покращення позицій в рейтингах ведення бізнесу та конкурентоспромож-ності. Підвищення доходів бюджетів

 

Фінансування створення та функціонування Державного виплатного агентства та Державного аграрного реєстру  буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Альтернатива 2:

Прийняти Закон, який гарантує пряму державну підтримку виходячи з розміру сільськогосподарських угідь, відповідним чином оформлених в системі державного кадастру

Прискорення процесу реєстрації земельних ділянок

Значні фінансові потреби. Невідповідність умовам СОТ. Недоотримання додаткової допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів. Невирішення проблем мікро- та малих виробників, сільського розвитку. Проблема зловживань та корупції

Альтернатива 3

Запровадити обов’язкову звітність

Отримання необхідних даних для аналізу та розробки політики

Зарегульованість ринку. Низька об’єктивність даних. Невирішення проблеми тіньової економіки. Відсутність впливу на корупційні прояви

Альтернатива 4:

Відсутність регулювання

Відсутні

Неефективне використанням бюджетних коштів. Поглиблення структурних деформацій АПК та на селі. Консервування проблем тіньової економіки. 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян[O3] 

Вид альтернатив

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1:

Прийняти проект Закону щодо запровадження реєстрації виробників сільськогосподарської продукції та спеціалізованої інституції з адміністрування бюджетних програм

 

 

Можливе зменшення цін на продовольчі товари для споживачів.

Легальний додатковий заробіток для зайнятих на селі, нові робочі місця. Розширення доступу до державної підтримки. Раціоналізація продовольчого кошика споживачів. Поінформованість про програми підтримки. 

Позитивний вплив на здоров’я громадян.

Покращення соціального статусу жінки на селі через активнішу участь у держпрограмах

Відсутні

Альтернатива 2:

Прийняти Закон, який гарантує пряму державну підтримку виходячи з розміру сільськогосподарських угідь, відповідним чином оформлених в системі державного кадастру

 

 

 

 

Можливе отримання мінімальної державної допомоги. 

Відсутні. Проте можливі додаткові корупційні прояви та адміністративний вплив 

Альтернатива 3

Запровадити обов’язкову звітність

Відсутні

Додаткове навантаження

Альтернатива 4:

Відсутність регулювання

Відсутні

Значна волантильність продовольчих ринків. Ризики дефіциту окремих товарів. Подальше зубожіння сільського населення

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

 

 

 

 

 

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

 

 

 

 

Х

Під дію регулювання акту підпадають усі суб’єкти господарювання у сільському господарстві, рибному господарстві.

Вид альтернатив

Вигоди[O4] 

Витрати

Альтернатива 1:

Прийняти проект Закону щодо запровадження реєстрації виробників сільськогосподарської продукції та спеціалізованої інституції з адміністрування бюджетних програм

 

 

Спрощення процедури отримання державної фінансової підтримки, прозорість розподілу бюджетних коштів. Покращення доступу мікро- та малих виробників до державних програм підтримки, підвищення їх конкурентоспроможності

Відсутні

Альтернатива 2:

Прийняти Закон, який гарантує пряму державну підтримку виходячи з розміру сільськогосподарських угідь, відповідним чином оформлених в системі державного кадастру

Прискорення процесу реєстрації земельних ділянок

Загострення проблем рейдерства. Адміністративний тиск. Можливі прояви здирництва

Альтернатива 3

Запровадити обов’язкову звітність

Відсутні

Додаткові витрати на персонал для складання звітності

Альтернатива 4:

Відсутність регулювання

Відсутні

Не отримання державної фінансової допомоги внаслідок складності та непрозорості процедури розподілу бюджетних коштів. Погіршення стану мікро- та малих виробників. Банкрутство та закриття бізнесу у низькоприбуткових або ризикових видах діяльності (свинарство, м’ясне скотарство, вівчарство, окремі види овочівництва та ін)

Витрати у зв’язку із запровадженням будь-якого із альтернативних варіантів напряму не залежать від розміру підприємства.

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1:

Прийняти проект Закону щодо запровадження реєстрації виробників сільськогосподарської продукції та спеціалізованої інституції з адміністрування бюджетних програм

 

4

Цілі прийняття проекту Закону можуть бути досягнуті повною мірою

Альтернатива 2:

Прийняти Закон, який гарантує пряму державну підтримку виходячи з розміру сільськогосподарських угідь, відповідним чином оформлених в системі державного кадастру

2

Проблема продовжить існувати

Альтернатива 3

Запровадити обов’язкову звітність

1

Проблема продовжить існувати

Альтернатива 4:

Відсутність регулювання

1

Проблема продовжить існувати

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Проектом Закону запроваджується створення та функціонування Державного аграрного реєстру сільськогосподарських виробників.

Для отримання державної підтримки відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» сільськогосподарському товаровиробнику достатньо зареєструватися у Державному аграрному реєстрі з автоматичним присвоєнням унікального реєстраційного номеру.

Держателем Державного аграрного реєстру є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.

Адміністратором Державного аграрного реєстру є бюджетна установа (Державне виплатне агентство), яка відноситься до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.

Крім того, проектом Закону вносяться редакційні правки до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» в частині приведення деяких понять у відповідність із законодавством.

VІ. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Для впровадження та виконання вимог проекту Закону органи виконавчої влади, фізичні та юридичні особи не будуть нести додаткові витрати.

VІІ. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії проект Закону починається з 1 жовтня 2019 року і не обмежений у часі.

Для реалізації норм проекту Закону необхідно розробити відповідні підзаконні нормативно-правові акти, здійснити процедури закупівлі відповідного програмного продукту.

VІІІ. Визначення показників результативності регуляторного акта[O5] 

Результативність проекту Закону визначатиметься наступними показниками:

багатократне збільшення кількості одержувачів державної підтримки (з очікуваних 10 тис. суб’єктів поточного року до 800-1000 тис одержувачів через 7-10 років реалізації норм законопроекту)

публічність даних про одержувачів та обсяги одержаної державної допомоги;

збільшення обсягу надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

скорочення витрат коштів та часу, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;

підвищення рівня поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта;

збільшення обсягу коштів, спрямованих на державну фінансову підтримку сільськогосподарських виробників.

ІХ. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Буде здійснюватися базове та повторне відстеження результативності дії постанови.

Базове відстеження результативності дії Закону буде здійснюватися у січні-лютому 2021 року.

Повторне відстеження планується здійснювати щорічно на початку чергового бюджетного року, в результаті яких відбуватиметься порівняння показників базового та повторних відстежень. 

Відстеження результативності дії Закону буде проводитися Мінагрополітики шляхом аналізу даних Державного аграрного реєстру, наукових, аналітичних досліджень та опитувань виробників сільськогосподарської продукції із залучення наукових установ та соціологічних агентств. Аналізуватимуться також дані Державної фіскальної служби України та Державної казначейської служби України, статистичних даних.

Щорічно із залученням громадськості проводитиметься аудит ефективності виконання державних програм підтримки та ступеня досягнення цільових показників в результаті їх реалізації.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та 

продовольства України                                                                                                                     Максим МАРТИНЮК