портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 26 березня 2014

Проект Закону України “Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об’єкти)”

Проект

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

 

 

Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об’єкти)

 

Верховна Рада України постановляє:

 

І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112; 2012 р., № 6, ст. 50; із змінами, внесеними згідно із Законом від 04.07.2012 № 5043-VI) такі зміни:

1. У пункті 288.5 статті 288:

1) абзац другий підпункту 288.5.1 після слів “земель сільськогосподарського призначення” доповнити словами “та земельних ділянок, що використовуються для аквакультури (рибництва)”;

2) підпункт “а” підпункту 288.5.2 викласти в такій редакції:

“а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи  технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), та земельних ділянок, що використовуються для аквакультури (рибництва), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;”.

2. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.

 

 

Голова Верховної Ради України                                                                                                                                                   В. Турчинов

 

Повідомлення про оприлюднення

 проекту Закону України “Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об’єкти)”

 

Для отримання зауважень та пропозицій до проекту Закону України “Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об’єкти)”, підготовленого на виконання пункту 3 Розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про аквакультуру” Міністерство аграрної політики та продовольства України робить оголошення про його публікацію.

Повний пакет документів до проекту Закону розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України: www. minagro.gov.ua.

Зауваження та пропозиції стосовно проекту у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за адресами:

1. Міністерство аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик 24, м. Київ, 01001, www. minagro.gov.ua).

2. Державне агентство рибного господарства України (вул. Артема, буд. 45-А, м. Київ, 04053, виконавець Мирко Інна Петрівна, 484-63-50, e-mail: Inna_Mirko@ukr.net).

 

 

Заступник Міністра аграрної політики

та продовольства України –

керівник апарату                                                                                                                                                                                О.В. Сень

 

Пояснювальна записка

до проекту Закону України “Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об’єкти)”

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Зазначений проект Закону розроблено Державним агентством рибного господарства України на виконання пункту 3 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про аквакультуру”, за яким Верховна Рада України доручила Уряду розробити та подати до парламенту законопроект, який би врегулював питання щодо зменшення розміру орендної плати за землі водного фонду державної та комунальної власності.

Рибницькі ставові господарства здебільшого розташовані у поймах водних артерій (річок, каналів, струмків, лиманів, озер тощо), заболочених територіях, ярах та низинах. Для їх будівництва були виділені землі, не придатні до сільськогосподарської або іншої діяльності – руслові та поіменні ділянки, болота, яри, низини, вимочки та чагарники.

Фактично у рибницьких ставкових господарствах лише 50-70 % земель використовуються для отримання рибопродукції. До інших земель відносяться ділянки під допоміжними ставками та спорудами, захисними смугами, заболоченими ділянками, зонами підтоплення, ділянками, що заросли очеретом та чагарниками тощо.

Відповідно до чинного законодавства річна сума орендної плати за землі водного фонду складає не менше трикратного розміру земельного податку та не більше 12 відсотків нормативної грошової оцінки, а в разі коли земельна ділянка отримана на конкурентних засадах, орендна плата може перевищувати граничний розмір.

На сьогоднішній день, якщо укласти договір оренди земельної ділянки під рибницьким ставом, розташованої за межами населеного пункту, наприклад в Житомирській області, то орендна плата за 1 гектар землі становитиме від 124 до майже 1 700 гривень в рік, разом з тим сплачується оренда водного об'єкта - 550 гривень та плата за користування гідротехнічними спорудами (середньо виважена величина плати за гідроспоруди, що розташовані на 1 гектарі ставкового фонду) - 256 гривень. Всього за комплекс рибогосподарської водойми суб'єкт аквакультури повинен сплатити від 930 до 2506 гривень за 1 га у рік.

Однак, суб'єкт господарювання теоретично може отримати прибуток від реалізації риби від 5 000 до 20 000 з 1 гектара водного дзеркала (лише «корисної» площі) лише на третій рік вирощування, оскільки середній термін вирощування товарної риби складає 30 місяців. При цьому від 38 до 56 % від вищезазначеного прибутку суб’єкт господарювання має сплатити тільки за користування комплексом рибогосподарської водойми, а саме: за землю, за водний об’єкт і гідротехнічні споруди, а враховуючи інші виробничі витрати (заробітна плата, електроенергія, паливно-мастильні матеріали, корма, добрива, інші витрати та податки), це робить діяльність з вирощування риби збитковою.

У зв'язку з цим, законопроектом запропоновано встановити розмір орендної плати для земельних ділянок, що використовуються для аквакультури (рибництва), у розмірі 3 відсотки нормативної грошової оцінки, як і для земель сільськогосподарського призначення.

Реалізація законопроекту дозволить оптимізувати орендну плату за землі водного фонду під рибницькими господарствами (комплексами рибогосподарських технологічних водойм, інших виробничих будівель та споруд), і, як наслідок, підвищить ефективність роботи рибної галузі.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття проекту Закону є оптимізація сплати суб’єктам аквакультури орендної плати за використання земель водного фонду під рибницькими господарствами (комплексами рибогосподарських технологічних водойм, інших виробничих будівель та споруд).

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Закон України “Про аквакультуру”, Бюджетний та Податковий кодекси України.

Законопроект не потребує внесення змін до інших законів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначених пропозицій не потребує додаткових фінансових, матеріальних та інших витрат. Передбачені проектом норми щодо встановлення оптимальної орендної плати за землі водного фонду, що надаються для здійснення аквакультури. Запровадження норм законопроекту дасть можливість:

суб’єктам аквакультури оформляти землі водного фонду під рибогосподарськими технологічними водоймами на умовах оренди;

вивільнені від оренди земель кошти вкладати у новітні технології;

підвищити інвестиційну привабливість галузі;

збільшити обсяги вирощування рибопродукції та реалізації для населення України.

Крім того, норми законопроекту суттєво зменшать кількість земель, що використовуються безоплатно. Зменшення фінансового навантаження дасть змогу суб’єктам аквакультури різної форми власності активніше розвивати виробництво, створювати нові робочі місця, що у свою чергу збільшить надходження коштів від діяльності суб’єктів аквакультури до державного та місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону України “Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об’єкти)” потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством юстиції України, Державного агентства водних ресурсів України, Державним агентством земельних ресурсів України.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питання розвитку адміністративно- територіальних одиниць.

6-1. Запобігання дискримінації

Проект Закону не містить ознак дискримінації та не порушує Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації України”.

7. Запобігання корупції

Законопроект відноситься до проектів нормативно-правових актів з потенційно високим ступенем корупційних ризиків.

8. Громадське обговорення

Проект Закону оприлюднено з метою одержання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань згідно з вимогами Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України www.minagro.gov.ua та Державного агентства рибного господарства України  www.darg.gov.ua.

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Прийняття законопроекту дозволить оптимізувати оренду плату за землі водного фонду для суб’єктів аквакультури під рибницькими господарствами. Це дасть суттєвий поштовх розвитку вітчизняної аквакультури, реконструкцію та переобладнання застарілих технологічного обладнання та робочих машин, застосування у рибництві нових ресурсоощадних технологій.

11. Прогноз результатів

У сукупності з нормами прийнятого Закону України «Про аквакультуру» прийняття законопроекту складає передумови створення механізму реалізації положення про комплексне використання земельної ділянки з розташованими на ній водними об’єктами, технологічної водойми, інших виробничих будівель та споруд та запроваджує збалансовану орендну плату за їх користування.

 

 

Заступник Міністра аграрної політики

та продовольства України –

керівник апарату                                                                                                                                                                                О.В. Сень

Аналіз регуляторного впливу

проекту Закону України “Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об’єкти)”

 

1. Визначення та аналіз проблеми, яку буде розв’язано шляхом державного регулювання

Проект Закону України “Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об’єкти)” (далі – Проект) розроблено на виконання пункту 3 Розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про аквакультуру”, за яким Верховна Рада України доручила Уряду розробити та подати до парламенту законопроект, який би врегулював питання щодо зменшення розміру орендної плати за землі водного фонду державної та комунальної власності.

Суть проблеми, на розв’язання якої спрямовується Проект, полягає у внесенні змін та доповнень до Податкового кодексу України.

2. Визначення цілей державного регулювання

Ціллю державного регулювання є вдосконалення нормативно-правового врегулювання питання оптимізації сплати суб’єктами аквакультури орендної плати за використання земель водного фонду під рибницькими господарствами (комплексами рибогосподарських технологічних водойм, інших виробничих будівель та споруд), і є метою врегулювання питання щодо зменшення розміру орендної плати за землі водного фонду державної та комунальної власності.

Механізмом досягнення вказаної мети є прийняття Проекту.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Під час підготовки Проекту було опрацьовано два альтернативні способи досягнення зазначених вище цілей.

Перший спосіб – залишити чинне законодавство без змін, проте даний спосіб не відповідатиме вимогам Закону України “Про аквакультуру“.

Другий альтернативний спосіб – прийняття Проекту сприятиме вдосконаленню та врегулюванню питання щодо справляння орендної плати за водні об’єкти (їх частини).

4. Опис механізму, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми та відповідні заходи

Дія Проекту поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють рибогосподарську діяльність.

Прийняття Проекту дозволить створити механізм реалізації положення про комплексне використання земельної ділянки з розташованими на ній водними об’єктами, технологічної водойми, інших виробничих будівель та споруд та дозволить запровадити збалансовану орендну плату за їх користування.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття законопроекту дозволить оптимізувати орендну плату за землі водного фонду для суб’єктів аквакультури під рибницькими господарствами. Це дасть суттєвий поштовх розвитку вітчизняної аквакультури, реконструкцію та переобладнання застарілих технологічного обладнання та робочих машин, застосування у рибництві нових ресурсоощадних технологій.

Прийняття Проекту у запропонованій редакції забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

Реалізація Проекту не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету України.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта, аналіз очікуваних вигод і витрат від його прийняття

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

 

Суб’єкти

Вигоди

Витрати

1

2

3

Держава

враховуючи що аквакультура є виробництво з високим ступенем ризику, значного впливу зовнішніх умов, зменшення сплати за землю у межах, визначених законопроектом, підвищить інвестиційну привабливість галузі;

нарощування виробництва продукції аквакультури з метою гарантування продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення у високоякісній продукції рибної промисловості

Додаткові витрати відсутні

Суб’єкти господарювання

можливість суб’єктам аквакультури оформляти землі водного фонду під рибогосподарськими технологічними водоймами на умовах оренди;

вивільнені від оренди земель кошти вкладати у новітні технології

Додаткові витрати відсутні

Населення

збільшення споживання рибної продукції на душу населення

Додаткові витрати відсутні

 

7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта

Строк дії проекту є необмеженим у часі до прийняття нового законодавчого акта або втрати ним чинності.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Розмір надходжень до державного та місцевого бюджетів у вигляді: справляння орендної плати за водні об’єкти (їх частини).

Кількість суб'єктів господарювання або фізичних осіб-підприємців на яких поширюватиметься дія регуляторного акта - дія акта поширюватиметься на необмежену кількість суб'єктів господарювання, що здійснюють або будуть здійснювати у майбутньому рибогосподарську діяльність.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання на які поширюється дія акта середній, за рахунок розміщення Проекту на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України - www.minagro.gov.ua та Державного агентства рибного господарства України - www.darg.gov.ua.

9. Перелік заходів, спрямованих на відстеження результативності регуляторного акта у разі його прийняття

Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”:

базове відстеження – до набрання актом чинності;

повторне відстеження – через рік з моменту набрання актом чинності;

періодичні відстеження – кожні три роки, починаючи з дня заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись Державним агентством рибного господарства України за показниками результативності цього регуляторного акта.

 

 

Заступник Міністра аграрної політики

та продовольства України –

керівник апарату                                                                                                                                                                                О.В. Сень