портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 04 березня 2015

Проект Закону України “Про внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра (щодо вдосконалення умов доступу сільськогосподарських товаровиробників до підземних прісних водних ресурсів)"

 

Проект

 

 

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

 

Про внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра (щодо вдосконалення умов доступу сільськогосподарських товаровиробників до підземних прісних водних ресурсів)

 

Верховна Рада України постановляє:

 

I. У статті 23 Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 36, ст. 340):

1) у назві статті слова "інших цілей" замінити словами "власних потреб";

2) у частині першій:

слова "своїх господарсько-побутових" замінити словом "власних";

слова "власних господарсько-побутових потреб," та "господарсько-питного" виключити;

слова та цифри "продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300" замінити словами  та цифрами "обсяг видобування підземних вод не перевищує 300";

слова "для господарських і побутових" замінити словом "власних".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

 

Голова Верховної Ради України                                                                                                                                                             В.Б. Гройсман 

Повідомлення про оприлюднення

до проекту Закону України ”Про внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра (щодо вдосконалення умов доступу сільськогосподарських товаровиробників до підземних прісних водних ресурсів)

 

З метою отримання зауважень і пропозицій до проекту Закону України "Про внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра (щодо вдосконалення умов доступу сільськогосподарських товаровиробників до підземних прісних водних ресурсів)" (далі – проект Закону України), Міністерство аграрної політики та продовольства України оголошує про його публікацію.

Проектом Закону України вносяться зміни до Кодексу України "Про надра", в якому встановлений порядок використання надр та їх охорону, розробку і затвердження відповідних стандартів, норм і правил, встановлення збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами.

Проект має на меті забезпечити чітку законодавчу визначеності права землевласників та землекористувачів, які є виробниками сільськогосподарської продукції, на застосування чинного спрощеного порядку видобування підземних прісних вод (без отримання гірничого відводу та спеціального дозволу) в порядку передбаченому статтею 23 Кодексу України про надра.

Прийняття Закону України дозволить усунути неоднозначне трактування існуючих норм та пов’язаних із цим зловживань, що створить  сприятливі умов для подальшого розвитку сільського господарства та тваринницьких і птахівничих ферм (комплексів) зокрема.

Повний пакет документів до проекту Закону України розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України: www.minagro.gov.ua

Зауваження та пропозиції стосовно проекту Закону України у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за такими адресами: Міністерство аграрної політики та продовольства України, вул. Хрещатик 24, м. Київ, 01001. Відповідальний виконавець: Сіроштан Олександр Миколайович, тел. 226-29-97. Е-mail: alexander.siroshtan@minagro.gov.ua.

Державна регуляторна служба України, вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011, е-mail: inform@dkrp.gov.ua.

 

 

Перший заступник Міністра аграрної

політики та продовольства України                                                                                                                                          Я.В. Краснопольський

Пояснювальна записка

до проекту Закону України Про внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра (щодо вдосконалення умов доступу сільськогосподарських товаровиробників до підземних прісних водних ресурсів)(далі – проект Закону України)

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Жодна галузь сільського господарства не може обходитися без водопостачання та/або доступу до водних ресурсів.

Одним із шляхів забезпечення водою тваринницьких та птахівничих ферм (комплексів) є видобування прісних підземних вод в межах земельних ділянок (власних або орендованих), на яких знаходяться такі ферми (комплекси). Для організації такого водопостачання необхідно отримати декілька дозвільних документів (гірничий відвід та спеціальний дозвіл на користування надрами). Початок процедури їх оформлення не гарантує їх отримання, вимагає часу та коштів та в цілому призводить до затримок у початку запуску роботи таких ферм (комплексів), підвищує ризики для інвесторів, які вкладають кошти у відповідні проекти. Як наслідок, все це стримує розвиток тваринництва та птахівництва в Україні.

У той же час статтею 23 Кодексу України про надра передбачена можливість видобування прісних підземних вод без отримання спеціального дозволу та гірничого відводу. Зазначене є можливим за дотримання певних умов (обмежень), якими, у тому числі, є:

мета, з якою використовуються добуті підземні води (їх можна використовувати виключно для власних господарсько-побутових потреб);

продуктивність водозабору підземних вод (не може бути більшою за 300 метрів кубічних на добу).

Таким чином, стаття 23 Кодексу України про надра встановлює спрощений порядок реалізації права землевласників і землекористувачів на видобування прісних підземних вод. Але внаслідок наведених обмежень, а також внаслідок існуючих множинних трактувань наведених вище положень, передбачений зазначеним кодексом спрощений порядок доступу та користування підземними прісними водами майже не дає сільгоспвиробникам можливості ним скористатися. Зазначене має місце внаслідок наступних обставин:

По-перше, вживання у статті 23 Кодексу України про надра терміну «власні господарсько-побутові потреби» не дає чіткої відповіді на те, чи охоплює цей термін використання підземних вод для потреб, пов’язаних із власною діяльністю сільгоспвиробників. В чинному законодавстві України відсутнє чітке визначення цього терміну.

По-друге, термін «продуктивність водозаборів підземних вод» тлумачиться представниками відповідних органів влади як сумарна потужність водозабірних машин/пристроїв (насосів). Відтак кожен землевласник (землекористувач), який використовує водозабірні пристрої, технічні характеристики яких дозволяють видобувати хоча б на один кубометр підземних вод на добу більше ніж 300 кубометрів (незалежно від фактичних обсягів їх видобутку за показниками лічильників) повинен, на думку представників відповідних органів влади, отримувати гірничий відвід та дозвіл на користування надрами в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, для створення більш передбачуваного та сприятливого середовища для розвитку тваринництва та птахівництва, а також ведення сільськогосподарського бізнесу в Україні загалом, виникає необхідність внесення відповідних уточнюючих змін до Кодексу України про надра.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект має на меті забезпечити чітку законодавчу визначеність права землевласників та землекористувачів, які є виробниками сільськогосподарської продукції, на застосування чинного спрощеного порядку видобування підземних прісних вод (без отримання гірничого відводу та спеціального дозволу) в порядку, передбаченому статтею 23 Кодексу України про надра.

Прийняття проекту Закону дозволить усунути неоднозначне трактування існуючих норм та пов’язаних із цим зловживань, що створить сприятливі умови для подальшого розвитку сільського господарства, зокрема тваринницьких і птахівничих ферм (комплексів).

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Кодекс України про надра;

Земельний кодекс України;

Водний кодекс України;

Закон України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності;

Закон України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності;

інші закони України та нормативно-правові акти.

Прийняття проекту Закону не потребує внесення змін до інших законодавчих актів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Закону не потребує виділення додаткових коштів із Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством юстиції України, Міністерством доходів і зборів України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною службою геології та надр України, Державною екологічною інспекцією України, Державним агентством водних ресурсів України, Державною регуляторною службою України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону актуальний для регіонів і не обмежує дію нормативно-правових актів адміністративно-територіальних одиниць.

6.¹ Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

Проект Закону не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщено для обговорення на офіційному веб - сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua).

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону стосується питань соціально-трудової сфери та потребує погодження з Федерацією професійних спілок України та Федерацією роботодавців України.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом, що відповідає принципам державної регуляторної політики. У разі прийняття Закону України буде досягнута мета, визначена у пункті 2 цієї пояснювальної записки.

10.¹  Вплив реалізації акта на ринок праці

Відсутній вплив реалізації проекту Закону на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону України “Про внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра (щодо вдосконалення умов доступу сільськогосподарських товаровиробників до підземних прісних водних ресурсів)” сприятиме більш ефективній реалізації землевласниками та землекористувачами своїх законних прав, дозволить уникнути існуючої множинності трактування положень статті 23 Кодексу України про надра, що, в свою чергу, може мати наслідком зменшення рівня корупційності відносин у цій сфері, сприятиме розвитку сільського господарства, створить сприятливі умови для залучення інвестицій та запровадить передбачуваність у питанні отримання доступу сільськогосподарських виробників до вкрай важливих для їх діяльності джерел водопостачання.

 

 

Міністр аграрної політики

та продовольства України                                                                                                                                                               О.М. Павленко

Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України Про внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра (щодо вдосконалення умов доступу сільськогосподарських товаровиробників до підземних прісних водних ресурсів)

 

1. Визначення та аналіз проблеми, яку планується розв’язати шляхом державного регулювання господарських відносин

Постановою Верховної Ради України від 27.07.1994 № 133/94-ВР прийнято та введено в дію Кодекс України про надра (далі – Кодекс), в якому встановлено порядок використання надр та їх охорону, розробку і затвердження відповідних стандартів, норм і правил, встановлення збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами.

Згідно із статтею 23 Кодексу право землевласників і землекористувачів на видобування та використання прісних вод у сільському господарстві без спеціальних дозволів стосується тільки господарсько-побутових потреб, а не виробничих, які зазначені в спецдозволі на водокористування і дозволяється використовувати до 300 куб.м води на добу.

Внаслідок наведених обмежень, а також внаслідок існуючих множинних трактувань, передбачений зазначеним кодексом спрощений порядок доступу та користування підземними прісними водами майже не дає сільгоспвиробникам можливості ним скористатися. Зазначене має місце внаслідок наступних обставин:

по-перше, вживання у статті 23 Кодексу терміну «власні господарсько-побутові потреби» не дає чіткої відповіді на те, чи охоплює цей термін використання підземних вод для потреб, пов’язаних із власною діяльністю сільгоспвиробників. В чинному законодавстві України відсутнє чітке визначення цього терміну.

по-друге, «продуктивність водозаборів підземних вод» тлумачиться представниками відповідних органів влади як «сумарна потужність водозабірних машин/пристроїв (насосів)». Відтак кожен землевласник (землекористувач), який використовує водозабірні пристрої, технічні характеристики яких дозволяють видобувати хоча б на один кубометр підземних вод на добу більше ніж 300 кубометрів (незалежно від фактичних обсягів їх видобутку за показниками лічильників) повинен, на думку представників відповідних органів влади, отримувати гірничий відвід та дозвіл на користування надрами в загальному порядку.

У зв'язку з вищевикладеним, для створення більш передбачуваного та сприятливого середовища для розвитку тваринництва та птахівництва, а також ведення сільськогосподарського бізнесу в Україні загалом, виникає необхідність внесення відповідних уточнюючих змін до Кодексу України про надра.

2. Визначення цілей державного регулювання

Законопроект має на меті забезпечити чітку законодавчу визначеності права землевласників та землекористувачів, які є виробниками сільськогосподарської продукції, на застосування чинного спрощеного порядку видобування підземних прісних вод (без отримання гірничого відводу та спеціального дозволу) в порядку передбаченому статтею 23 Кодексу.

Прийняття законопроекту дозволить усунути неоднозначне трактування існуючих норм та пов’язаних із цим зловживань, що створить  сприятливі умов для подальшого розвитку сільського господарства та тваринницьких і птахівничих ферм (комплексів) зокрема.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Перший альтернативний спосіб: залишити чинний варіант регулювання господарських відносин, проте, подальша виплата за оформлення спеціального дозволу на користування надрами для виробничих потреб у сільському господарстві та виплат за порушення законодавства призведе до:

банкрутств підприємств;

зменшення виробництва та споживання тваринницької продукції, зокрема, молока та м’яса;

росту безробіття та бідності на селі;

зменшення виробництва органічних добрив та погіршення родючості ґрунтів.

Обмеженість альтернативних джерел фінансування галузі обумовлена відсутністю в сільськогосподарських підприємствах обігових коштів через збитковість виробництва тваринницької продукції.

Тобто, цей спосіб досягнення встановленої мети не може бути запропонований у зв’язку з тим, що призводить до неможливості врегулювання існуючих проблем.

Другий альтернативний спосіб: внесення змін до статті 23 Кодексу. Перевагою обраного способу є підвищення зацікавленості малого і середнього бізнесу в сільському господарстві, зокрема у галузі тваринництва.

Отже, на даному етапі, прийняття проекту Закону є єдино можливим способом врегулювання цих питань.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акту

Внесення змін до статті 23 Кодексу, якою встановлено право землевласників і землекористувачам видобувати прісні підземні води без отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу. Таке право пропонується передбачити для землевласників та землекористувачів, які добувають воду для всіх видів власних потреб і за умови, що обсяг видобування не перевищує 300 м3 на добу.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей з найменшими витратами для суб'єктів господарювання та оцінка можливості впровадження і виконання вимог регуляторного акта

Прийняття проекту Закону сприятиме більш ефективній реалізації землевласниками та землекористувачами своїх законних прав, дозволить уникнути існуючої множинності трактування положень статті 23 Кодексу, що, в свою чергу, може мати наслідком зменшення рівня корупційності відносин у цій сфері, сприятиме розвитку сільського господарства, створить сприятливі умови для залучення інвестицій та запровадить передбачуваність у питанні отримання доступу сільськогосподарських виробників до вкрай важливих для їх діяльності джерел водопостачання.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Прийняття даного законопроекту дасть можливість підвищити економічну ефективність сільськогосподарських товаровиробників, створить сприятливі умови для стабільної роботи і подальшого розвитку у галузі тваринництва.

 

Об’єкти впливу

Вигоди

Витрати

Держава

Забезпечить збільшення чисельності поголів’я худоби та створення нових робочих місць, поліпшення фінансового стану суб'єктів господарювання, збільшення виробництва вітчизняної продукції, покращення соціальної сфери на селі.

Немає

Суб’єкти господарювання

Поліпшення фінансово – економічного стану товаровиробників, розширення основних засобів виробництва

Немає

Громадяни

Покращення соціальної сфери на селі та створення додаткових робочих місць.

Немає

 

7. Обґрунтування дії строку акта

Строк дії регуляторного акта починається з моменту набрання чинності та є необмеженим.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Прийняття даного законопроекту матиме суттєвий позитивний вплив на розвиток сільського господарства, зокрема галузі тваринництва та забезпечення населення якісними продуктами харчування тваринного походження вітчизняного виробництва.

До показників результативності законопроекту належать:

- обсяг надходжень до державних та місцевих бюджетів і державних цільових фондів пов’язаних з дією акта – не передбачено;

- суб’єкти господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюється дія акта – сільськогосподарські товаровиробники, які виробляють сільськогосподарську продукцію;

- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта – не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України та не потребуватиме додаткових витрат часу;

- рівень поінформованості суб’єктами господарювання та/або фізичними особами з основних положень акта -  достатній у зв'язку з тим, що він розміщений для обговорення на офіційному сайті Мінагрополітики України.

Після прийняття акту його редакцію також буде оприлюднено на сайтах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта у разі його прийняття

Буде здійснюватись базове, повторне та періодичне відстеження результативності регуляторного акта.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись шляхом:

динаміки чисельності поголів'я худоби;

статистичних даних про виробництво основних видів продукції тваринництва;

моніторингу закупівельних цін та фінансово-економічних показників (собівартість, рентабельність, прибуток).

Повторне відстеження результативності законопроекту буде здійснюватись після набрання ним чинності з метою оцінки ступеня досягнення визначених цілей шляхом аналізу статистичних даних у порівнянні з даними базового відстежування результативності.

Періодичне відстеження результативності зазначеного акта буде здійснюватись через три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження буде здійснюватися за показниками результативності цього регуляторного акту Міністерством аграрної політики та продовольства України, а також на регіональному рівні департаментами агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій на підставі статистичних даних та інформації з регіонів.

 

 

Перший заступник Міністра аграрної

політики та продовольства України                                                                                                                                          Я.В. Краснопольський