портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 05 червня 2013

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань усунення колізій норм”

Проект

 

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

 

 

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань усунення колізій норм

 

Верховна Рада України постановляє:

 

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189):

у статті 1:

визначення термінів “водний об'єкт”, “водойма”, “ставок” викласти в такій редакції:

“водний об’єкт – водойма, водотік, море з затоками, лиманами та естуаріями, канал, водоносний горизонт та інше природне постійне зосередження вод на території України, які мають характерні форми, а також ознаки водного режиму;”;

“водойма – природний або штучно створений водний об’єкт у поглибленні земної поверхні, що характеризується сповільненим рухом води або повною його відсутністю (озеро, водосховище, ставок);”;

“ставок – штучна водойма місткістю не більше 1 млн кубічних метрів, що характеризується сповільненим рухом води або повною його відсутністю, в тому числі, рибогосподарська технологічна водойма рибницьких господарств незалежно від об’єму;”;

доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:

“водоохоронна зона – природоохоронна територія, прилегла до водних об'єктів, на якій встановлюється спеціальний режим господарської та іншої діяльності, з метою забезпечення сприятливого режиму водних об’єктів, запобігання їх забруднення, засмічення, замулення, виснаження, а також збереження місця існування об'єктів тваринного світу і зростання об'єктів рослинного світу;”;

“водний режим – зміна в часі рівнів, витрат і об'ємів води у водних об'єктах і грунтах;”;

“водотік – водний об'єкт, що характеризується постійним або тимчасовим рухом води в природному або штучному поглибленні земної поверхні (річка, струмок, джерело);”;

“канал – водний об’єкт, що характеризується рухом води в штучно створеному поглибленні земної поверхні;”;

“рибогосподарська споруда – споруда, що входить до складу рибницького господарства та призначена для ведення аквакультури (рибництва) (інкубаційний цех, склад для кормів, склад для інвентаря та устаткування, склад готової продукції, що не відносяться до капітального будівництва, рибницький садок та басейн, споруди для збору, сортування, тимчасового утримання та транспортування риби, рибо- та водозахисні споруди);”

“штучна водойма – штучне скупчення води в поглибленнях земної поверхні з уповільненим рухом води або повною його відсутністю (водосховище, ставок);”;

2) доповнити статтею 1-1 такого змісту:

Стаття 1-1. Суб’єкти і об’єкти водних відносин

Суб’єктами водних відносин є громадяни України, у тому числі фізичні особи-підприємці, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації України, іноземні юридичні особи, іноземні держави, а також міжнародні урядові та неурядові організації, органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Об’єкти водних відносин визначені в статті 3 цього Кодексу.”;

частину другу статті 2 викласти в такій редакції:

“Водні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, іншими актами законодавства.”

4) у статті 5:

у пункті 2 частини першої слова “які є джерелом централізованого водопостачання” виключити;

пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:

“3) поверхневі водні об’єкти (річки, що протікають по території більш як однієї області і мають довжину русла від витоку до гирла чи місця впадіння не менше 10 кілометрів), водосховища та ставки на них, озера, водні об’єкти, що наповнюються з них;”;

частину другу викласти в такій редакції:

“До водних об’єктів місцевого значення належать поверхневі водні об’єкти, які відповідно до частини першої цієї статті не належать до водних об’єктів загальнодержавного значення.”;

5) статтю 6 викласти в такій редакції:

“Стаття 6. Власність на води (водні об’єкти)

Усі води (водні об’єкти) України є об’єктами права власності Українського народу.

Води (водні об’єкти) надаються лише в користування.

Від імені Українського народу води (водні об’єкти) надаються в користування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Власники земельних ділянок мають право у встановленому законодавством порядку створювати в їх межах штучні водойми та канали.”;

6) пункт 3 статті 8 виключити;

7) пункт 8 статті 8-1 викласти в такій редакції:

“8) організація встановлення, в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України, меж і розмірів водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони, а також забезпечення внесення відомостей про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони до містобудівної документації, кадастрових планів земельних ділянок, Державного земельного кадастру;”;

8) пункт 4 статті 9 викласти в такій редакції:

“4) організація встановлення, в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України, меж і розмірів водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони, а також забезпечення внесення відомостей про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони до містобудівної документації, кадастрових планів земельних ділянок, Державного земельного кадастру;”;

9) статтю 10 після пункту 6 доповнити новим пунктом такого змісту:

“7) організація встановлення, в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України, меж і розмірів водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони, а також забезпечення внесення відомостей про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони до містобудівної документації, кадастрових планів земельних ділянок, Державного земельного кадастру;”.

У звязку з цим пункт 7 вважати пунктом 8;

10) пункт 2 статті 14 викласти в такій редакції:

“2) прийняття рішень про надання в користування внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторії морських портів;”;

11)  статтю 17-1 доповнити пунктом 16 такого змісту:

“16) організація встановлення, в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України, меж і розмірів водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, а також забезпечення внесення відомостей про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення до містобудівної документації, кадастрових планів земельних ділянок, Державного земельного кадастру;”;

12) пункт 2 статті 17-2 викласти в такій редакції:

“2) організація встановлення, в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України, меж і розмірів водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, а також забезпечення внесення відомостей про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення до містобудівної документації, кадастрових планів земельних ділянок, Державного земельного кадастру;”;

13) частину першу статті 51 після слів “рибогосподарських потреб” доповнити словами «аквакультури (рибництва),”;

14) пункт 1 частини першої статті 81 викласти в такій редакції:

“1) встановлення меж і розмірів водоохоронних зон, прибережних захисних смуг;”;

15) статтю 85 викласти в такій редакції:

“Надання земельних ділянок водного фонду в користування, порядок надання в користування та припинення права користування ними визначаються Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі.”;

16) у статті 87:

частину п’яту викласти в такій редакції:

“Межі і розміри водоохоронних зон визначаються за документацією із землеустрою.”;

після частини пятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

“Водоохоронні зони магістральних або міжгосподарських каналів співпадають по ширині із смугами відведень таких каналів.

Водоохоронні зони річок, їх частин, поміщених в закриті колектори, не встановлюються.”.

У звязку з цим частини шосту – восьму вважати відповідно частинами восьмою – десятою;

частини дев’яту і десяту викласти в такій редакції:

“Органи виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування зобов'язані доводити до відома  населення, заінтересованих осіб рішення щодо меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, а також водоохоронного  режиму, який діє на цих територіях, зокрема, шляхом оприлюднення на власних офіційних веб-сайтах, опублікування в друкованих засобах масової інформації місцевої та регіональної сфери розповсюдження.

Контроль за створенням водоохоронних зон, прибережних захисних  смуг, пляжних зон, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони  навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, органами місцевого самоврядування.”;

17) статті 88 і 89 викласти в такій редакції:

“Стаття 88. Заборони і обмеження господарської та іншої діяльності у прибережних захисних смугах та на островах

1. З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, струмків та потічків, морів, морських заток і лиманів, навколо озер, ставків та водосховищ в межах водоохоронних зон встановлюються прибережні захисні смуги.

2. На території прибережних захисних смуг та на островах забороняється:

1) застосування хімічних засобів захисту рослин, здійснення авіаційних заходів по боротьбі з шкідниками і хворобами рослин;

2) зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, добрив;

3) розміщення складів для зберігання хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, майданчиків для заправки апаратури хімічними засобами захисту рослин, розміщення об’єктів зберігання нафти і нафтопродуктів (за винятком складів нафтопродуктів, що належать підприємствам транспорту), розміщення тваринницьких ферм і комплексів, накопичувачів стічних вод, полів зрошування стічними водами, кладовищ, скотомогильників, а також інших об’єктів, здатних викликати хімічне або біологічне забруднення поверхневих і підземних вод, та які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, порушують вимоги екологічної безпеки;

4) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів, місць поховання відходів виробництва і споживання, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, хімічних, вибухових, токсичних і отруйних речовин, зберігання та захоронення радіоактивних відходів;

5) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки;

6) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення);

7) випас та організація літніх таборів для сільськогосподарських тварин поза встановленими місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування місцями;

8) будівництво (спорудження, реконструкція, розширення, добудова тощо) будь-яких будівель і споруд, приватної житлової забудови, садівницьких товариств, дачних кооперативів, гаражів та стоянок автомобілів, автозаправних станцій, крім випадків, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті;

9) розміщення споруд для очищення стічних вод (за винятком споруд для очищення дощових вод) і обробки осаду стічних вод;

10) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

11) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

12) влаштування вигрібних ям для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;

13) розташування стаціонарних причалів та майданчиків для суден маломірного флоту (елінг), автозаправних станцій поза межами відведених для цих цілей місць;

14) обмеження вільного доступу до водних об’єктів для загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

3. В межах прибережних захисних смуг дозволяється будівництво:

санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов’язковим облаштуванням системами водопостачання і водовідведення, включаючи каналізаційну мережу, що забезпечує транспортування стічних вод до очисних споруд – уздовж морів, морських заток і лиманів;

гідротехнічних, гідрометричних, портових, лінійних та рибогосподарських споруд, споруд навігаційного призначення;

військових та інших оборонних об’єктів - уздовж морів, морських заток і лиманів;

об’єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об’єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії - уздовж морів, морських заток і лиманів;

споруд, призначених для благоустрою пляжів та інших зон відпочинку (біотуалети, мостки для купання і лову риби, тіньові навіси і подібні до них об'єкти);

малих архітектурних форм (альтанки, навіси, гойдалки і подібні до них об’єкти, призначені для благоустрою прибережних захисних смуг водних об’єктів), а також розміщення урн для збору відходів;

споруд для зберігання маломірних суден та інших плавучих засобів (елінг);

об’єктів, пов’язаних з діяльністю водного транспорту.

4. Крім будівництва об’єктів, зазначених в частині третій цієї статті, у межах прибережних захисних смуг дозволяється розміщення пасік без капітального будівництва, а також проведення:

робіт по зміцненню берегів водних об’єктів;

робіт по утриманню і технічному обслуговуванню існуючих об’єктів, зведених у встановленому законом порядку;

робіт по веденню садівництва і городництва на земельних ділянках, які у встановленому законом порядку знаходяться в користуванні, приватній власності;

ремонтних і експлуатаційних робіт по утриманню гідротехнічних споруд, у тому числі водозабірних і водорегулюючих споруд, пристроїв, а також гідроенергетичних, гідрометричних, портових, лінійних, рибогосподарських споруд, споруд навігаційного призначення, мостів і внутрішніх водних шляхів.

5. Прибережні захисні смуги встановлюються відповідно до Земельного кодексу України.

Стаття 89. Смуги відведення та берегові смуги водних шляхів

Режим використання смуг відведення та берегових смуг водних шляхів визначається згідно із Земельним кодексом України.”;

18) статті 90 – 92 виключити.

2. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

1) в частині восьмій статті 25 слово “водойми” виключити;

2) частину другу статті 58 викласти у такій редакції:

“При створенні власником земельної ділянки в її межах штучної водойми чи каналу, зміна цільового призначення та віднесення такої земельної ділянки до категорії земель водного фонду не здійснюється.”

3) статті 59 - 61 викласти в такій редакції:

“Стаття 59. Право на землі  водного фонду

1. Землі водного фонду, визначені в частині першій статті 58 цього Кодексу належать до земель державної і комунальної  власності та надаються лише у користування після відповідної реєстрації.

2. Землі водного фонду надаються органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого  самоврядування у постійне користування:

а) державним водогосподарським організаціям для догляду за водними  об'єктами, смугами відведення, створенням водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва та експлуатації гідротехнічних, інших водогосподарських споруд і каналів, переправ, виробничих приміщень, а також здійснення аквакультури (рибництва);

б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об’єктами портової інфраструктури;

в) державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для здійснення аквакультури (рибництва).

3. Громадянам, у тому числі фізичним особам-підприємцям та юридичним особам, органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених цим Кодексом щодо передачі земельних ділянок у користування, із земель водного фонду можуть надаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів, земельні ділянки зайняті водосховищами, ставками, озерами, замкненими водними об’єктами, земельні ділянки дна внутрішніх морських вод і територіального моря, болота та острови для рибогосподарських потреб, здійснення аквакультури (рибництва), сінокосіння, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, штучно створені земельні ділянки - для будівництва та експлуатації об’єктів портової інфраструктури та інших об’єктів водного транспорту.

4. Особи, які набули право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку мають право створювати в її межах штучні водойми та канали.

Стаття 60. Встановлення прибережних захисних смуг водних об’єктів

1. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок, струмків та потічків і навколо озер від урізу води (у меженний період), а навколо водосховищ та ставків - від нормального підпірного рівня шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як  3 гектари - 25 метрів;

для середніх річок, а також ставків площею більше 3 гектари - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

2. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів за межами населених пунктів прибережні захисні смуги встановлюються шириною не менше двох кілометрів від урізу води. За наявності стічної каналізації і набережних межі прибережних захисних смуг цих водних об'єктів співпадають з парапетами набережних, ширина водоохоронної зони на таких територіях встановлюється від парапету набережної.

У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає:

території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів,  а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями;

прибережні території - складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів;

скелі, інші гірські утворення.

3. Пляжна зона не встановлюється у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів на земельних ділянках,  віднесених до земель морського та річкового транспорту, а також на земельних ділянках, на яких розташовані військові та інші оборонні об'єкти, рибогосподарські підприємства.

4. Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням  вимог щодо охорони морського середовища,  прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства.

5. У межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян до водних об’єктів для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори.

6. У межах населених пунктів органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування встановлюються та облаштовуються пляжні зони для безперешкодного та безоплатного користування.

У разі надання права користування пляжною зоною користувачі зобов'язані забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід громадян для загального водокористування вздовж берега моря, морської затоки чи лиману.

7. У межах населених пунктів прибережні захисні смуги встановлюються за документацією із землеустрою з урахуванням містобудівної документації. За наявності стічної каналізації і набережних межі прибережних захисних смуг співпадають з парапетами набережних. За відсутності набережної ширина прибережної захисної смуги вимірюється від берегової лінії.

У разі відсутності містобудівної документації та документації із землеустрою меж прибережних захисних смуг у населених пунктах зазначені смуги встановлюються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об’єктів - згідно з частиною першою цієї статті.

8. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського та річкового транспорту, а також прибережні захисні смуги не встановлюються для рибогосподарських технологічних водойм, технологічних водойм об'єктів сільського господарства, промисловості і енергетики, водойм, що використовуються для очищення (доочистки) господарсько-побутових, виробничих і дощових вод, відкритих облаштувань (кюветів, каналів) дощової каналізації, тимчасових потоків, утворених стіканням снігових або дощових вод, що водовідводяться, осушувальних і зрошувальних мереж.

Ширина прибережної захисної смуги озера, ставка, водосховища, на яких розміщені нерестилища риб та інших водних біологічних ресурсів, встановлюється у розмірі двохсот метрів незалежно від ухилу прилеглих земель.

9. Замовниками документації із землеустрою, за якою встановлюються межі та розміри водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон можуть бути органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, органи водного господарства, заінтересовані фізичні та юридичні особи.

Межі та розміри водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в містобудівній документації, кадастрових планах земельних ділянок, Державному земельному кадастрі, а також додатково позначаються на місцевості інформаційними знаками в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

10. На островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг.

11. Режим використання об'єктів і територій природно-заповідного фонду, розташованих у межах прибережної смуги морів та навколо морських заток  і  лиманів, регулюється Законом України Про природно-заповідний фонд України.

12. Заборони і обмеження господарської та іншої діяльності у прибережних захисних смугах та на островах визначаються Водним кодексом України.

Стаття 61. Смуги відведення та берегові смуги водних шляхів

1. Для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших  каналів та закритих меліоративних мереж на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок встановлюються смуги відведення, щодо яких встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

2. На судноплавних водних шляхах за межами населених пунктів для проведення робіт, пов'язаних з судноплавством, встановлюються берегові смуги.

3. Розміри смуг відведення та берегових смуг водних шляхів визначаються за документацією із землеустрою, із врахуванням  містобудівної документації, кадастрових планів земельних ділянок, Державноого земельного кадастру.”;

4) статті 62 - 64 виключити;

5) у пункті “ґ” частини четвертої статті 83 слова “крім випадків, визначених цим Кодексом” виключити;

6) у пункті “д” частини четвертої статті 84 слова “крім випадків, визначених цим Кодексом” виключити.

3. У частинах третій і четвертій статті 23 Закону України “Про меліорацію земель” ((Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 11, ст. 90) слова “або у власність” виключити.

4. У статті 7 Закону України “Про фермерське господарство” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 363; 2012 р., № 4, ст. 18):

в частині сьомій слова «водними джерелами та» виключити;

в частині восьмій:

слова “і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами” виключити;

слова “будувати замкнену водойму” замінити словами “створювати штучні водойми, канали”.

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з  01 жовтня 2013 року.

2. Цей Закон застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

3. Заборони і обмеження господарської та іншої діяльності у прибережних захисних смугах та на островах, визначені в абзацах четвертому – вісімнадцятому підпункту 17 пункту 1 розділу І цього Закону поширюються також на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим Законом.

4. Замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів), що згідно із законом надані у власність до набрання чинності цим Законом, є об’єктами права приватної власності.

Рішення про надання замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів) у власність, водних об'єктів (їх частин) в оренду, прийняті органами державної влади і органами місцевого самоврядування, але не виконані до дня набрання чинності цим Законом, підлягають виконанню згідно з цим Законом.

5. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

 

 

Голова Верховної Ради України                                                                                                                                                                    В. Рибак

Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих  актів України з питань усунення колізій норм

 

Для отримання зауважень та пропозицій до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань усунення колізій норм”, підготовленого на виконання пункту 3 Розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про аквакультуру” Міністерство аграрної політики та продовольства України робить оголошення про його публікацію.

Повний пакет документів до проекту Закону розміщено на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України: www.minagro.gov.ua та Державного агентства рибного господарства України: www.darg.gov.ua.

Зауваження та пропозиції до проекту Закону у письмовій та електронній формі приймаються протягом місяця з дня опублікування за адресами:

1. Міністерство аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик 24, м. Київ, 01001, www. minagro.gov.ua).

2. Державне агентство рибного господарства України (вул. Артема, буд. 45-А, м. Київ, 04053, www.darg.gov.ua).

 

 

Голова Державного агентства

рибного господарства України                                                                                                                                                                 В.С. Дроник

 

 

Пояснювальна записка

до проекту Закону УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань усунення колізій норм

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Зазначений проект Закону розроблено Державним агентством рибного господарства України на виконання пункту 3 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про аквакультуру, за яким Верховна Рада України доручила Уряду розробити та подати до парламенту законопроект, який би узгодив між собою Земельний та Водний кодекси України та усунув колізії норм.

Так, відповідно до положень статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно із статтею 4 вказаного Кодексу завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Крім того, відповідно до статті 2 Водного кодексу України земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України. Тобто, з цієї норми випливає, що, серед іншого, земельні відносини регулюються спеціальним законодавством, а саме земельним законодавством.

Проте на тепер в правовому полі cклалася ситуація, за якої Земельний і Водний кодекс України вийшли за межі регулювання відповідно земельних та водних відносин, поширивши при цьому кожен свою дію як на водні, так і на земельні відносини, водночас по різному регулюють обидві форми відносин щодо використання землі і водних об’єктів, унормовують права за земельні ділянки, водні об’єкти та правовий режим їх використання, застосовують різну термінологію щодо об’єкта одних й тих же відносин, а в деяких випадках не узгоджуються між собою, носять відсильний характер, тощо. До того ж унормування водних відносин в інший спосіб, ніж це зроблено Водним кодексом України є й в інших законодавчих актах України (Цивільний кодекс України, закони України Про меліорацію земель, Про фермерське господарство). Тобто йдеться про наявність колізії норм низки законодавчих актів, що на практиці призводить до ускладнень застосувань норм права, різного їх тлумачення, відтак до зловживань, з одного боку, органами державної влади і органами місцевого самоврядування при наданні земельних ділянок водного фонду у користування, водних об’єктів у власність чи оренду, їх бездіяльності у питаннях охорони та захисту водних об’єктів від забруднення, засмічення, вичерпання, а також збереження, з іншого, фізичними та юридичними особами при здійсненні останніми господарської та іншої діяльності, забороненого будівництва в прибережній захисній смузі тощо. Це в свою чергу знижує ефективність управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

У зв’язку з вищевикладеним, цим законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Водного, Земельного кодексів України, законів України Про меліорацію земель, Про фермерське господарство.

2.Мета проекту Закону і шляхи досягнення

Метою прийняття проекту Закону є усунення колізій та суперечностей норм ряду законодавчих актів щодо користування земельними ділянками, водними об’єктами; розмежування сфер регулювання Водного і Земельного кодексів України на відповідно водні і земельні відносини; забезпечення встановлення місцевими органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування меж і розмірів водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони, а також внесення цими органами відомостей про межі земельних ділянок водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони до містобудівної документації, кадастрових планів земельних ділянок, Державного земельного кадастру.

3.Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Закон України Про меліорацію земель, Про фермерське господарство, Водний та Земельний кодекси України.

Законопроект не потребує внесення змін до інших законів України.

4.Фінансово-економічне обґрунтування

Даний нормативно-правовий акт не потребує додаткових матеріальних і фінансових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань усунення колізій норм”  потребує погодження Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Фонду державного майна України, Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Державного агентства водних ресурсів України, Державного агентства земельних ресурсів України.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питання розвитку адміністративно- територіальних одиниць.

6-1. Запобігання дискримінації

Проект Закону не містить ознак дискримінації та не порушує Закон України Про засади запобігання та протидії дискримінації України.

7. Запобігання корупції

Законопроект відноситься до проектів нормативно-правових актів з потенційно високим ступенем корупційних ризиків.

8. Громадське обговорення

Проект Закону оприлюднено з метою одержання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань згідно з вимогами Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України www.minagro.gov.ua та Державного агентства рибного господарства України  www.darg.gov.ua.

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Прийняття проекту Закону дасть можливість усунути суперечності норм ряду законодавчих актів щодо користування земельними ділянками, водними об’єктами; розмежування сфер регулювання Водного і Земельного кодексів України на відповідно водні і земельні відносини.

11. Прогноз результатів

Прийняття законопроекту дозволить усунути колізії та суперечності норм ряду законодавчих актів щодо користування земельними ділянками, водними об’єктами; розмежувати сфери регулювання Водного і Земельного кодексів України на відповідно водні і земельні відносини; забезпечити встановлення місцевими органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування меж і розмірів водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони, а також внесення цими органами відомостей про межі земельних ділянок водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони до містобудівної документації, кадастрових планів земельних ділянок, Державного земельного кадастру.

 

 

Голова Державного агентства

рибного господарства України                                                                                                                                                                 В.С. Дроник

Аналіз регуляторного впливу

проекту Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань усунення колізій норм

 

1. Визначення та аналіз проблеми, яку буде розв’язано шляхом державного регулювання

Проект Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань усунення колізій норм (далі – Проект) розроблено на виконання пункту 3 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про аквакультуру, за яким Верховна Рада України доручила уряду розробити та подати до парламенту законопроект, який би узгодив між собою Земельний та Водний кодекси України та усунув колізії норм.

Суть проблеми, на розв’язання якої спрямовується Проект, полягає у внесенні змін та доповнень до Водного та Земельного кодексів України, законів України Про меліорацію земель, Про фермерське господарство.

2. Визначення цілей державного регулювання

Ціллю державного регулювання є усунення колізій та суперечностей норм ряду законодавчих актів щодо користування земельними ділянками, водними об’єктами; розмежування сфер регулювання Водного і Земельного кодексів України на відповідно водні і земельні відносини; забезпечення встановлення місцевими органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування меж і розмірів водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони, а також внесення цими органами відомостей про межі земельних ділянок водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення, зон санітарної охорони до містобудівної документації, кадастрових планів земельних ділянок, Державного земельного кадастру.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Під час підготовки Проекту було опрацьовано два альтернативні способи досягнення зазначених вище цілей.

Перший спосіб – залишити чинне законодавство без змін, проте даний спосіб не відповідатиме вимогам Закону України Про аквакультуру.

Другий альтернативний спосіб – прийняття Проекту сприятиме усуненню колізій та суперечностей норм ряду законодавчих актів щодо користування земельними ділянками, водними об’єктами; розмежування сфер регулювання Водного і Земельного кодексів України на відповідно водні і земельні відносини.

4. Опис механізму, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми та відповідні заходи

Дія Проекту поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють рибогосподарську діяльність.

Прийняття законопроекту дозволить посилити державне регулювання та контроль за органами державної влади і органами місцевого самоврядування при наданні земельних ділянок водного фонду у користування, водних об’єктів у власність чи оренду; контроль за органами державної влади  у питаннях охорони та захисту водних об’єктів від забруднення, засмічення, вичерпання, а також збереження при здійсненні господарської та іншої діяльності, забороненого будівництва в прибережній захисній смузі.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття Проекту у запропонованій редакції забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

Реалізація Проекту не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету України.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта, аналіз очікуваних вигод і витрат від його прийняття

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

 

Субєкти

Вигоди

Витрати

1

2

3

Держава

посилення державного регулювання та контролю при наданні земельних ділянок водного фонду у користування, водних об’єктів у власність чи оренду;

захист водних об’єктів від забруднення, засмічення, вичерпання, а також збереження при здійсненні фізичними та юридичними особами господарської та іншої діяльності, забороненого будівництва в прибережній захисній смузі тощо

Додаткові витрати відсутні

Субєкти господарювання

здійснення діяльності в прозорому нормативно-правовому полі

Додаткові витрати відсутні

Населення

гарантування того, що водні біоресурси та продукція з них отримані у законний спосіб, дозволений чинним у державі законодавством без завдання шкоди довкіллю та водним біоресурсам

Додаткові витрати відсутні

 

7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта

Строк дії Проекту є необмеженим у часі до прийняття нового законодавчого акта або втрати ним чинності.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Кількість суб'єктів господарювання або фізичних осіб-підприємців на яких поширюватиметься дія регуляторного акта - дія акта поширюватиметься на необмежену кількість суб'єктів господарювання, що здійснюють або будуть здійснювати у майбутньому рибогосподарську діяльність.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання на які поширюється дія акта середній, за рахунок розміщення Проекту на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України - www.minagro.gov.ua та Державного агентства рибного господарства України - www.darg.gov.ua.

9. Перелік заходів, спрямованих на відстеження результативності регуляторного акта у разі його прийняття

Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності:

базове відстеження – до дня набрання актом чинності;

повторне відстеження – через рік з дня набрання актом чинності;

періодичні відстеження – кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись за показниками результативності цього регуляторного акта.

 

 

Голова Державного агентства

рибного господарства України                                                                                                                                                                   В.С. Дроник



Додатки