портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 03 серпня 2015

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі”

Проект

 

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

 

 

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі

 

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

1. У Законі України «Про землеустрій» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282 із наступними змінами):

1) частину другу статті 25 доповнити пунктом «л» такого змісту: 

«л) технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок)»;

2) у частині першій статті 35 слова «якісних характеристик земель» замінити словами «якісних характеристик ґрунтового покриву земель (земельних ділянок)»;

3) у статті 55:

частину десяту доповнити пунктом «к» такого змісту:

«к) інформація про якісні характеристики ґрунтового покриву земельної ділянки у випадках, передбачених законом, яка визначається відповідно до агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки.»;

4) доповнити статтею 56-1 такого змісту:

«Стаття 56-1. Технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок)

Технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок) не потребує отримання дозволу на її розроблення, погодження і затвердження та включає:

а) технічне завдання на складання документації;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали польових геодезичних робіт (у разі їх проведення);

г) матеріали ґрунтових, геоботанічних, агрохімічних та інших обстежень земель;

ґ) експлікацію ґрунтів по угіддям;

д) експлікацію агровиробничих груп ґрунтів по угіддям;

е) картограму агровиробничих груп ґрунтів;

є) карту (план) рельєфу місцевості;

ж) карту (план) розподілу земель за угіддями;

з) картограму якісних характеристик ґрунтів.».

2. У Законі України «Про Державний земельний кадастр» (Офіційний вісник України, 2011р., № 60, ст. 2405;2012р., № 95, ст. 3846; 2015р., № 51, ст. 1652):

1) абзац шостий пункту «е» частини першої статті 13 викласти в такій редакції:

«відомості про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь: агровиробничі групи (підгрупи) ґрунтів, загальні показники, агрофізичні, фізико-хімічні, агрохімічні, забрудненість;»;

2) у статті 15:

абзац дев’ятий частини першої викласти в такій редакції:

«дані про бонітування ґрунтів;»;

частину першу доповнити новим абзацом десятим в такій редакції:

«дані про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь: агровиробничі групи (підгрупи) ґрунтів, загальні показники, агрофізичні, фізико-хімічні, агрохімічні, забрудненість;».

У зв’язку з цим абзаци десятий – шістнадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим – сімнадцятим;

3) статтю 21 доповнити новою частиною дванадцятою такого змісту:

«12. Відомості про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь вносяться до Державного земельного кадастру на підставі затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та технічної документації із землеустрою, щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок).».

У зв’язку з цим частини дванадцяту – вісімнадцяту вважати відповідно частинами тринадцятою - дев’ятнадцятою;

4) частину першу статті 25 доповнити пунктом «к» такого змісту:

«к) дані про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь: агровиробничі групи (підгрупи) ґрунтів, загальні показники, агрофізичні, фізико-хімічні, агрохімічні, забрудненість.»;

д) у статті 36:

частину першу доповнити пунктом «ї» такого змісту:

«ї) якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь»;

у частині четвертій літери «є» - «і» замінити літерами «є» - «ї»;

3. У Законі України «Про охорону земель» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст.349 : 2009 р., № 47-48, ст. 719; 2012 р., № 2-3, ст. 3; № 49, ст. 555; 2014 р., № 6-7, ст. 80; 2015 р., № 21, ст. 133):

1) абзац шостий частини другої статті 1 викласти у такій редакції:

«ґрунт – органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і, є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості – родючості;»;

2) абзаци четвертий та шостий статті 16 виключити;

3) у статті 18:

назву статті викласти у такій редакції:

«Стаття 18. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення»

абзац перший викласти у такій редакції:

«До повноважень  центрального  органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, належать:»;

доповнити новим абзацом такого змісту:

«забезпечення проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення»;

4) абзац четвертий статті 19 викласти у такій редакції:

«Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, проводить моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення.»

5) у статті 37:

а) частину четверту – п’яту статті 37 виключити;

б) частину шосту викласти у такій редакції:

«Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення.»

6) доповнити статтею 37-1 такого змісту:

«Стаття 37-1. Державний облік ґрунтів

Державний облік ґрунтів та їх стан здійснюється шляхом обстеження ґрунтового покриву, моніторингу ґрунтів, ведення карт ґрунтів, визначення параметрів родючості ґрунтів, та встановлення площ затоплених, підтоплених, вторинно засолених, осолонцьованих, еродованих, заболочених, порушених, рекультивованих, деградованих, забруднених та малопродуктивних ґрунтів, обсягів зняття, транспортування, складування, зберігання та використання ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Інформація про стан ґрунтів є відкритою та загальнодоступною.

Порядок надання інформації про стан ґрунтів визначається Законом України «Про Державний земельний кадастр».»;

6) статтю 54 викласти в такій редакції:

«Стаття 54. Моніторинг земель

Моніторинг земель проводиться з метою своєчасного виявлення зміни стану земель, оцінки здійснення заходів щодо охорони земель, попередження впливу негативних процесів і ліквідації наслідків цього впливу.

Залежно від цілей спостережень та охоплення  територій моніторинг земель може бути національним, регіональним і локальним.

Для ведення моніторингу земель на національному рівні, рішенням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, на всій території України, створюється мережа дослідних земельних ділянок, та ділянок з еталонними ґрунтами з метою проведення на них необхідних спостережень, вимірювань та обстежень екологічного стану земель, зміни показників корисних властивостей ґрунтів під впливом господарської та інших видів діяльності.

Ведення моніторингу земель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Одержана інформація надсилається органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для розроблення науково обґрунтованих рекомендацій, і своєчасного прийняття рішень щодо поліпшення охорони земель, запобігання негативним змінам їх стану та додержання вимог екологічної безпеки.

Порядок проведення моніторингу земель встановлює Кабінет Міністрів України.»;

7) доповнити статтями 54-1 – 54-4 такого змісту:

«Стаття 54-1. Моніторинг ґрунтів

З метою своєчасного виявлення зміни показників якості ґрунтів, розробки науково обґрунтованих рекомендацій у цій сфері, оцінки результатів здійснення заходів щодо охорони ґрунтів, збереження та відтворення їх родючості, запобігання деградації земель проводиться моніторинг ґрунтів.

Моніторинг ґрунтів є складовою моніторингу земель в державній системі моніторингу довкілля.

Моніторинг ґрунтів здійснюється на землях сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угіддях) незалежно від форми власності на них.

Моніторинг ґрунтів забезпечує вирішення таких завдань:

одержання інформації про зміни властивостей ґрунтів;

прогнозування розвитку ґрунтових процесів, зміни властивостей ґрунтів та їх родючості;

встановлення обмежень у використанні земель;

встановлення обмежень на використання знятого ґрунтового покриву.

Результати моніторингу використовуються:

в процесі регулювання земельних відносин;

при проведенні економічної та грошової оцінки земель;

визначенні розмірів плати за землю;

плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур;

коригуванні агротехнологій;

проведенні агроґрунтового районування (зонування) території;

визначенні ґрунтів та територій з виробництва сільськогосподарської продукції придатної для дитячого та дієтичного харчування;

розробленні рекомендацій щодо раціонального та екологічно безпечного застосування пестицидів та агрохімікатів;

оцінюванні еколого-меліоративного стану зрошуваних і осушуваних земель;

створенні та веденні інформаційних банків даних про екологічний стан ґрунтів, та інформаційно-аналітичної системи з відтворення родючості та охорони ґрунтів,

наданні землевласникам, землекористувачам та суб’єктам оціночної діяльності у сфері оцінки земель інформації про сучасний стан ґрунтів та їх родючості;

підготовці періодичної національної доповіді про стан ґрунтів та їх родючість.

Організація та проведення моніторингу ґрунтів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, відповідно до затвердженого ним Положення.

Стаття 54-2. Агрохімічна паспортизація земель

Агрохімічна паспортизація земель є складовою моніторингу ґрунтів.

Завданням агрохімічної паспортизації земель є визначення показників якості ґрунтів, їх змін внаслідок господарської діяльності, а також умов для раціонального використання мінеральних, органічних добрив, меліорантів та інших видів агрохімікатів у господарствах всіх форм власності, збереження від забруднення та відтворення родючості ґрунтів.

Об’єктами агрохімічної паспортизації земель є ґрунти сільськогосподарських угідь (рілля, у тому числі зрошувана, осушена, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження, перелоги).

Агрохімічній паспортизації земель підлягають земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, підсобного господарства, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), а також землі запасу (рілля).

Агрохімічна паспортизація ріллі здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень і перелогів – не рідше, як один раз у 10 років, і є обов’язковою для всіх землевласників та землекористувачів, незалежно від форм власності і розміру земельної ділянки.

Комплекс робіт з агрохімічної паспортизації земель складається з агрохімічного обстеження ґрунтового покриву, та виготовлення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки. Результати агрохімічного обстеження ґрунтового покриву оформлюються у вигляді наукового звіту і є основою моніторингу ґрунтів.

За результатами агрохімічного обстеження ґрунтового покриву на замовлення землевласників та землекористувачів виготовляється агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки.

Дані агрохімічного обстеження ґрунтового покриву та відомості агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки повинні використовуватися в процесі регулювання земельних відносин при:

передачі у власність, або наданні в користування, в тому числі на умовах оренди та емфітевзису, земельної ділянки;

зміні власника земельної ділянки, або землекористувача;

проведенні грошової оцінки земель;

визначенні розмірів плати за землю;

здійсненні державного нагляду (контролю) за збереженням ґрунтів та охороною їх родючості;

розробленні стандартів і нормативів в галузі охорони ґрунтів (земель), та здійсненні державного контролю за їх дотриманням;

розробленні проектів землеустрою та здійсненні державного контролю за дотриманням заходів, які ними передбачені.

Під час проведення агрохімічної паспортизації земель, землекористувачі та землевласники забезпечують вільний доступ до земельних ділянок, які підлягають обстеженню.

Агрохімічна паспортизації земель проводиться відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, порядків проведення агрохімічної паспортизації земель, та порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки.

Здійснює агрохімічну паспортизацію земель спеціалізована державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, з метою державного моніторингу ґрунтів за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Видачу агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки здійснює центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної аграрної політики.»;

Стаття 54-3. Обстеження ґрунтового покриву

Обстеження ґрунтового покриву України, Автономної Республіки Крим, областей, інших адміністративно-територіальних одиниць, земельних ділянок проводиться з метою встановлення просторового розташування видів ґрунтів на земельній ділянці, коригування меж ґрунтових відмін, отримання інформації про якісний стан та властивості ґрунтів.

Обстеження ґрунтового покриву проводяться у вигляді великомасштабного обстеження, детального обстеження ґрунтового покриву земельних ділянок, інших обстежень, результати яких оформлюються у вигляді ґрунтових карт (карт ґрунтів), звітів про стан ґрунтів, технічної документації із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок).

Великомасштабне обстеження ґрунтового покриву проводиться в порядку і терміни, визначені відповідними загальнодержавними і регіональними (республіканськими) програмами з періодичністю раз на 20 років, за результатами якого складаються технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок), та ґрунтові карти (карти ґрунтів).

Детальне обстеження ґрунтового покриву земельної ділянки проводиться на підставі рішень органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, або укладених договорів між землевласниками (землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою. За результатами детального обстеження ґрунтового покриву земельної ділянки складається технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок).

Склад технічної документації із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок) визначається Законом України «Про землеустрій».

Інші види обстеження ґрунтового покриву проводяться на підставі укладених договорів між землевласниками (землекористувачами) та виконавцями робіт, програм наукових досліджень наукових установ, згідно з їх статутними повноваженнями, а також відповідними органами державної влади, установами та організаціями, а їх результати оформлюються у вигляді звітів про стан ґрунтів.

Внесення до Державного земельного кадастру даних про якісні характеристики ґрунтів та просторове розташування окремих контурів, що характеризують стан ґрунту по кожному з виділених контурів (агровиробничі групи (підгрупи) ґрунтів, загальні показники, агрофізичні, фізико-хімічні, агрохімічні, забрудненість) здійснюється відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр»;

Стаття 54-4. Карти ґрунтів

Карти ґрунтів є державними тематичними картами, які укладаються в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць (міст, селищ, сіл,

районів, областей, Автономної Республіки Крим та України в цілому). Для створення карти ґрунтів використовують дані великомасштабного, детального та інших видів обстежень ґрунтового покриву.

Карти ґрунтів є складовою частиною картографічної основи Державного земельного кадастру та джерелом інформації для ведення Державного моніторингу навколишнього природного середовища, агрохімічної паспортизації, земельно-оціночних робіт, землевпорядкування та раціонального використання ґрунтів в процесі господарської діяльності.

Карти ґрунтів відображають просторову структуру ґрунтового покриву, наявність особливо цінних ґрунтів; ґрунтів, що зазнали деградації та забруднення; меліорованих, порушених та рекультивованих ґрунтів.

Порядок створення, ведення, використання, в тому числі для наповнення Державного земельного кадастру, обліку та збереження карт ґрунтів визначається Кабінетом Міністрів України.»;

4. Абзац другий статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст.350 2008 р., № 24, ст. 237; № 48, ст. 358;) викласти у такій редакції:

«агрохімічна паспортизація – комплекс робіт, який складається з агрохімічного обстеження ґрунтового покриву та виготовлення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, в якому фіксуються поточні рівні забезпечення поживними речовинами, запаси гумусу, реакція ґрунтового розчину, рівні забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами та інші властивості ґрунтів;».

5. У Законі України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 46-47, ст. 280; 2011 р., № 34, ст. 343; 2015 р., № 21, ст. 133):

доповнити статтю 16 новою частиною такого змісту:

«Договір оренди землі вважати таким, що відповідає всім істотним умовам, визначеним в статті 15 цього Закону, якщо він укладений відповідно до типової форми договору оренди землі, чинної на момент укладення такого договору.»

доповнити статтю 19 новою частиною такого змісту:

«На земельних ділянках сільськогосподарського призначення, переданих в оренду на строк понад 10 років, запроваджується контроль за якісним станом ґрунтів. Порядок здійснення контролю за якісним станом ґрунтів затверджується Кабінетом Міністрів України».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

3. Правила статті 16 Закону України «Про оренду землі» щодо відповідності договору оренди землі Типовій формі, укладення такого договору поширюється також на договори, укладені до набрання чинності цим Законом.

 

 

Голова Верховної Ради України                                                                                                                                                        В. ГРОЙСМАН

 

 

 

Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі»

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі», Мінагрополітики України робить оголошення про його публікацію.

Повний пакет документів до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі»  розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України: (www.minagro.gov.ua/розділ Регуляторна політика/Проекти регуляторних актів).

Зауваження та пропозиції до проекту акта просимо надавати протягом місяця, з дня опублікування цього оголошення за адресою:

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, e-mail: infarm@dkrp.gov.ua;

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України, e-mail: svitlana.rudenko@minagro.gov.ua, виконавець Руденко Світлана Вікторівна, телефон 226-30-62.

 

 

Перший заступник Міністра

        аграрної політики та продовольства України                                                                                                                            Я.В. Краснопольський

Пояснювальна записка

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі» (далі – проект Закону) розроблено на виконання пункту 75 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від  18.03.2015 № 357-р., яким визначено завдання щодо скасування необхідності розроблення проектів землеустрою, що передбачають еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і запровадження контролю якості ґрунтів для тих суб’єктів господарювання, що використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, період оренди землі яких становить не менш, як 10 років.

На сьогодні в Україні переважна кількість землевласників з різних причин надає свої земельні ділянки в оренду. Надається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і значна кількість сільськогосподарських угідь державної власності. Орендарями є землекористувачі різних форм власності – від крупних агрохолдингів, до фермерських господарств. Термін оренди знаходиться в широкому діапазоні від 1 до 49 років, найбільш розповсюджений – 6 – 10 років. Близько 15% договорів оренди укладено на термін більше 10 років.

Разом з тим, найбільшою проблемою в орендних відносинах, є безвідповідальне відношення з боку орендарів до об’єктів оренди. Як правило, основною метою господарювання на цих землях є отримання максимального прибутку при мінімальних затратах на підтримання і збереження родючості ґрунтів.

Як наслідок, відбувається посилена деградація ґрунтів, погіршується їх якість і, таким чином, завдається шкода землевласнику. При цьому Державний земельний кадастр не містить актуальної інформації про якісний стан ґрунтового покриву земель сільськогосподарського призначення, що не дає змоги землевласнику володіти інформацією про стан ґрунтів.

Врегулювати ці питання необхідно на законодавчому рівні.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою розроблення проекту Закону є внесення змін до окремих положень чинних нормативних актів, що регулюють питання в сфері раціонального, заощадливого використання земельних ресурсів, та запровадження контролю за якісним станом ґрунтів, переданих в оренду на строк понад 10 років.

Проект Закону спрямований на законодавче забезпечення:

контролю якості ґрунтів для тих суб’єктів господарювання, що використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, період оренди землі яких становить не менш як 10 років;

актуальною інформацією щодо якісного стану ґрунтового покриву земельних ділянок їх власників;

своєчасного запобігання й усунення явищ деградації ґрунтів та можливих еколого-економічних ризиків, пов’язаних з неправомірним, екологічно небезпечним землекористуванням.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Конституція України;

Земельний кодекс України;

Кодекс України про адміністративні правопорушення;

Закон України «Про охорону земель»;

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»;

Закон України «Про Державний земельний кадастр»;

Закон України «Про оренду земель»;

Закон України «Про землеустрій».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством юстиції України, Державною регуляторною службою України, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6.1. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які містять ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщено на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua розділ «Регуляторна політика»).

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом. Прийняття Закону України сприятиме збереженню та раціональному використанню ґрунтів. Будуть визначені екологічні та організаційні основи використання та збереження ґрунтів, охорони їх родючості.

Також будуть визначені механізми наповнення Державного земельного кадастру відомостями щодо ґрунтового покриву земельної ділянки, що забезпечить наявність у власника об'єктивної інформації про земельну ділянку та забезпечить захист його прав як орендодавця.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі» дасть можливість збалансувати до оптимального значення окремі положення діючих нормативних документів.

На сьогодні з різних причин певна частина норм законодавчих актів у сучасних умовах діють недостатньо ефективно. Тому саме реалізація норм цього Закону дозволить врегулювати суперечності інтересів орендодавця та орендаря щодо необхідності проведення ґрунтоохоронних заходів, та спонукатиме останнього до дбайливого ставлення до об'єкту оренди, створить умови для збереження ґрунтового покриву, захистить права власників земельних ділянок.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                                     Я.В. Краснопольський

 

 

Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі»

 

1. Опис проблеми, яку планується розв’язати шляхом втручання у відповідні сфери підприємницької діяльності

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі» (далі – проект Закону) розроблено на виконання пункту 75 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від  18.03.2015 № 357, яким визначено завдання щодо скасування необхідності розроблення проектів землеустрою, що передбачають еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і запровадження контролю якості ґрунтів для тих суб’єктів господарювання, що використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, період оренди землі яких становить не менш як 10 років.

Більше 80% договорів оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення укладені на строк до 6-10 років, що не сприяє ефективному господарюванню на землі, здійсненню видатків на заходи з охорони земель. А це призводить до зростання площ земель, що зазнали впливу ерозії. Більше 30% земель охоплені тією або іншою формою ерозії. Близько 15% договорів оренди укладені на строк більше 10 років.

Державний земельний кадастр не містить актуальної інформації про якісний стан ґрунтового покриву земель сільськогосподарського призначення, що не дає змоги землевласнику володіти інформацією про стан ґрунтів.

Разом з тим, в законодавстві України, практично відсутній контроль з боку держави за наслідками господарської діяльності орендарів для ґрунтового покриву на всіх землях сільськогосподарського призначення.

Сучасні обстеження ґрунтів свідчать, що їхній стан в останні десятиліття погіршився і досяг рівня близького до критичного.

Прийняття акта сприятиме збереженню та раціональному використанню ґрунтового покриву на землях сільськогосподарського призначення.

2. Визначення цілей державного регулювання

Метою розроблення проекту Закону є внесення змін до окремих положень чинних законодавчих актів, що регулюють питання в сфері раціонального, заощадливого використання земельних ресурсів та запровадження контролю за якісним станом ґрунтів переданих в оренду на строк понад 10 років.

Проект Закону спрямований на законодавче забезпечення:

контролю якості ґрунтів для тих суб’єктів господарювання, що використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, період оренди землі яких становить не менш як 10 років;

актуальною інформацією щодо якісного стану ґрунтового покриву земельних ділянок їх власників;

своєчасного запобігання й усунення явищ деградації ґрунтів та можливих еколого-економічних ризиків, пов’язаних з неправомірним, екологічно небезпечним землекористуванням.

У цілому положення цього акта будуть сприяти раціональному використанню та збереженню унікальних за властивостями і потенційною родючістю ґрунтів України, а також захисту від техногенних впливів і діянь.

3. Прийнятні альтернативні способи досягнення зазначеної цілі, переваги обраного способу

Перший альтернативний спосіб:

можливо залишити чинний варіант регулювання. Але враховуючи те, що на сьогодні актів, які досконало регулюють дану сферу відносин немає, то такий спосіб є недоцільним.

Другий альтернативний спосіб:

обраний спосіб запропонований у проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі».

Другий спосіб є на даний час оптимальним рішенням, що розв’язує проблему та відповідає чинному законодавству України, а також є таким, що сприятиме створенню необхідних умов для ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для наступних поколінь.

4. Опис механізмів для розв’язання проблеми, відповідні заходи

Метою прийняття Закону є визначення чітко унормованого інструментарію правових, економічних та екологічних основ раціонального та ефективного використання ґрунтів України, та запровадження контролю за якісним станом ґрунтів переданих в оренду на строк понад 10 років.

Для досягнення цілей, визначених у пункті 2 аналізу регуляторного впливу, проектом акта пропонується:

встановити принципи державного обліку ґрунтів та їх стану;

запобігати виснаженню та втраті родючості ґрунтів;

запровадити контроль за якісним станом ґрунтів переданих в оренду на строк понад 10 років;

забезпечити внесення до Державного земельного кадастру актуальної інформації щодо якісного стану ґрунтового покриву земельних ділянок.

Організаційні заходи для впровадження регулювання.

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно здійснити такі організаційні заходи:

1. Провести погодження проекту акта із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, отримати висновок правової експертизи в Міністерстві юстиції України, внести проект акта на розгляд Кабінету Міністрів України.

2. Забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення на веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Розв’язання означеної проблеми можливе лише шляхом прийняття даного проекту акта.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання оренди землі» дасть можливість збалансувати до оптимального значення окремі положення діючих нормативних документів.

На сьогодні з різних причин певна частина норм законодавчих актів у сучасних умовах діє недостатньо ефективно. Закон України "Про охорону земель" не містить достатніх норм та положень спрямованих на збереження ґрунтів, та охорону їх родючості.  

Тому, саме шляхом встановлення принципів державного обліку ґрунтів та їх стану, запровадження контролю за якісним станом ґрунтів переданих в оренду на строк понад 10 років, забезпечення внесення до Державного земельного кадастру актуальної інформації про якісний стан ґрунтового покриву земель сільськогосподарського призначення, можливо досягти визначених цілей.

6. Очікувані результати прийняття акта

Реалізація норм проекту Закону дозволить врегулювати суперечності інтересів орендодавця та орендаря щодо необхідності проведення ґрунтоохоронних заходів, та спонукатиме останнього до дбайливого ставлення до об'єкту оренди, створить умови для збереження ґрунтового покриву, захистить права  власників земельних ділянок.

 

Об’єкт впливу

Витрати

Вигода

Держава

 

 

Не потребує залучення додаткових фінансових витрат.

Зупинення погіршення стану ґрунтів та покращення їх стану в майбутньому. Як результат збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та створення умов для забезпечення продовольчої безпеки країни.

Забезпечить якісний облік ґрунтів та їх стану.

 

Суб’єкти господарювання

Не потребує залучення додаткових фінансових витрат землевласників та землекористувачів.

 

Поліпшення екологічного стану орендованих земель. Отримання стабільних урожаїв за рахунок невиснажливого використання земель.

Населення

 

 

Витрат не зазнає

Поліпшення екологічного стану ґрунтового покриву земель, збільшення їх вартості за рахунок збільшення родючих властивостей.

 

7. Обґрунтування строку дії акта

Термін дії акта пропонується встановити безстроково.

8. Визначення показників результативності акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта, не визначається, та не передбачається;

суб’єкти господарювання, на які поширюватиметься дія акта – землевласники та землекористувачі.

для виконання вимог акта суб’єкт господарювання (в тому числі фізичними особами) потребуватиме додаткового часу, та додаткових фінансових витрат.

Запровадження цього нормативно-правового акту забезпечить поліпшення екологічного стану ґрунтів, охорону та відтворення їх родючості при отриманні стабільних урожаїв, дасть можливість запровадження якісного обліку ґрунтів та їх стану.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта – середній, проект акта опубліковано на офіційному веб-сайті Мінагрополітики України у розділі «Регуляторна політика»: www.minagro.gov.ua.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

Будуть здійснюватись базове, повторне та періодичні відстеження результативності регуляторного акта.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись до дня набрання ним чинності, шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде проводиться через рік, після набрання ним чинності, шляхом аналізу статистичних даних, в порівнянні з базовим відстеженням. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії регуляторного акта, ці питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін до регуляторного акта.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватися раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись Департаментом землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики України протягом усього строку дії регуляторного акта за показниками результативності.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                     Я.В. Краснопольський