портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 28 вересня 2017

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні"

Проект

 

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

 

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні

 

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) статтю 107 викласти в такій редакції:

"Стаття 107. Порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог

Порушення правил щодо забезпечення прийнятного рівня біобезпеки, карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину", іншими актами законодавства, а також невиконання рішень Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України та місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями, наказів, розпоряджень, приписів про обов’язкові до виконання ветеринарно-санітарні заходи, виданих державними інспекторами ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на фізичних осіб – підприємців, посадових осіб юридичної особи – суб’єкта господарювання, інших посадових осіб – у розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

2) у статті 1072:

у частині першій:

абзац третій викласти в такій редакції:

"переміщення/транспортування неідентифікованих тварин";

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"утримання в господарстві, здійснення продажу, проведення виставок і штучного осіменіння неідентифікованих та незареєстрованих тварин відповідно до закону";

в абзаці восьмому слова "від трьох до п’яти" замінити словами "від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти", слова "уповноважених осіб – від п’яти до десяти" – словами "посадових осіб юридичної особи – суб’єкта господарювання – від двадцяти п’яти до п’ятдесяти";

доповнити статтю після частини першої частиною такого змісту:

"Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на фізичних осіб – підприємців, посадових осіб юридичної особи – суб’єкта господарювання – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

У зв’язку з цим, частини другу – четверту вважати відповідно частинами третьою – п’ятою;

у частинах третій, четвертій слова "від десяти до п’ятнадцяти" замінити словами "від п’ятдесяти до сімдесяти п’яти";

частину п’яту викласти в такій редакції:

 "Дії, передбачені частинами третьою, четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу на уповноважених осіб від сімдесяти п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

доповнити статтю двома частинами такого змісту:

"Невиконання розпоряджень (законних вимог) уповноважених органів та осіб про усунення фактів порушень у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, створення уповноваженій особі перешкод у здійсненні контролю і нагляду за дотриманням вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на фізичних осіб – підприємців, посадових осіб юридичної особи – суб’єкта господарювання – від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на фізичних осіб – підприємців, посадових осіб юридичної особи – суб’єкта господарювання – від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

3) доповнити Кодекс статтею 1073 такого змісту:

"Стаття 1073. Порушення вимог законодавства щодо забою тварин

Порушення вимог законодавства щодо обсягів забою тварин не на бойні, яка має експлуатаційний дозвіл, реалізації харчових продуктів, отриманих у результаті такого забою, –

тягне за собою накладення штрафу на громадян – у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією таких харчових продуктів";

4) у статті 221 слова і цифри "статтями 106-2, 107-1" замінити словами і цифрами "статтями 106-2, 107, 107-1, частинами першою (у частині переміщення/транспортування неідентифікованих тварин), другою – сьомою статті 107-2, статтею 107-3";

5) статтю 238 викласти в такій редакції:

 "Стаття 238. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин (частина перша статті 107-2, крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з переміщенням/транспортуванням неідентифікованих тварин).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:

1) Головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники, головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на державному кордоні і транспорті та їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів та їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на державному кордоні і транспорті, державні інспектори ветеринарної медицини на державному кордоні і транспорті, державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах;

 2) завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках";

6) у пункті 1 частини першої статті 255:

абзац другий після слова і цифр "стаття 106-2" доповнити словами і цифрами "частини перша, друга статті 107-2 (у частині переміщення/транспортування неідентифікованих тварин);

в абзаці шістнадцятому слова і цифри "уповноважених підрозділів ветеринарної міліції (статті 42-1, 42-2, 107, 166-22, 188-22)" замінити словами і цифрами "(статті 42-1, 42-2, 107, 107-2 (у частині переміщення/транспортування неідентифікованих тварин), статті 107-3, 166-22, 188-22)";

2. У Законі України "Про мисливське господарство та полювання" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 18, ст. 132; 2010 р., № 10, ст.108, 2014, № 6-7, ст.80):

1) в абзаці вісімнадцятому частини першої статті 1 слова "(відстріл та відлов)" замінити словами "(відстріл та відлов, у тому числі шляхом повної депопуляції)";

2) доповнити статтю 18 частиною такого змісту:

"У разі прийняття згідно з Законом України "Про ветеринарну медицину" Державною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України, відповідною місцевою державною протиепізоотичною комісією рішення про регулювання чисельності диких тварин ліміти на добування відповідних тварин не застосовуються".

3. У статті 17-2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 49, ст.527; 2009 р., № 43, ст.638; 2014 р., № 6-7, ст.80):

1) пункт 17-2.4 доповнити перед першим реченням реченням такого змісту:

 "Державна підтримка виробників продукції тваринництва передбачає компенсацію та/або відшкодування вартості сільськогосподарських тварин та свійської птиці з метою відновлення виробництва після проведення заходів стемпінг-ауту відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину";

2) в останньому реченні статті слова "постановами Кабінету Міністрів України" замінити словами "Кабінетом Міністрів України".

4. У Законі України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5-6, ст. 53 із наступними змінами):

1) у статті 1:

 доповнити статтю після абзацу четвертого новим абзацом такого змісту:

"біобезпека – комплекс управлінських та інших заходів, розроблених для зниження ризику занесення, укорінення та розповсюдження хвороб тварин, збудників інфекційних або паразитарних хвороб до тваринної популяції, в межах тваринної популяції або з такої популяції".

У зв’язку з цим, абзаци шостий – сто тридцять перший вважати відповідно абзацами сьомим – сто тридцять другим;

абзаци одинадцятий, тринадцятий, шістнадцятий викласти відповідно в такій редакції:

"ветеринарні імунологічні засоби – ветеринарні лікарські засоби, що призначені для введення тваринам з метою формування активного чи пасивного імунітету або діагностування стану імунітету";

 "ветеринарні лікарські засоби – будь-які речовини або поєднання речовин, що мають властивість лікувати чи попереджувати хвороби тварин, або будь-які речовини або поєднання речовин, що можуть бути використані для тварин або введені тваринам з метою відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій унаслідок фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії чи з метою встановлення медичного діагнозу";

"ветеринарні препарати – ветеринарні лікарські засоби, ветеринарні імунологічні засоби та інші речовини, які дозволені для використання для тварин або у присутності тварин за наявності профілактичних, лікувальних або діагностичних показань чи з метою зміни окремих фізіологічних функцій";

в абзаці двадцятому слова "протиепізоотичні заходи" замінити словами "заходи з біобезпеки, інші протиепізоотичні заходи";

в абзаці двадцять п’ятому слова "статус країни або території (потужності)" замінити словами "зоосанітарний статус країни або території (зони), компартменту";

доповнити статтю після абзацу шістдесят першого двома новими абзацами такого змісту:

 "компартмент – тваринна субпопуляція однієї або декількох потужностей (об’єктів) зі спільною системою управління біологічною безпекою, що має окремий ветеринарно-санітарний статус стосовно однієї або декількоб хвороб тварин, що підлягають повідомленню;

компартмент, вільний від хвороби тварин, що підлягає повідомленню, – компартмент, в якому відсутність патогенного агента відповідної хвороби тварин підтверджено на основі вимог щодо вільного статусу, встановлених відповідними міжнародними організаціями".

У зв’язку з цим, абзаци шістдесят другий – сто тридцять перший вважати відповідно абзацами шістдесят четвертим – сто тридцять третім;

доповнити статтю після абзацу вісімдесят восьмого новим абзацом такого змісту:

"план біобезпеки – документ, який встановлює потенційні шляхи занесення та розповсюдження хвороби тварин у господарстві, на конкретній потужності (об’єкті) або конкретних потужностях (об’єктах), у зоні, компартменті, та визначає заходи, які застосовуються та/або будуть застосовані для зниження ризику занесення та розповсюдження такої хвороби відповідно до вимог законодавства, міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій".

У зв’язку з цим, абзаци вісімдесят дев’ятий – сто тридцять третій вважати відповідно абзацати дев’яностим – сто тридцять четвертим;

доповнити статтю після абзацу сто дев’ятого новим абзацом такого змісту:

"рівень біобезпеки – ступінь відповідності господарства, потужності (об'єкта) встановленим законодавством вимогам щодо забезпечення біобезпеки".

У зв’язку з цим, абзаци сто десятий – сто тридцять четвертий вважати відповідно абзацами сто одинадцятим – сто тридцять п’ятим;

доповнити статтю після абзацу сто двадцять восьмого новим абзацом такого змісту:

"умовна голова – стандартна одиниця виміру, яка дозволяє групувати різні категорії тварин для їх порівняння, що визначена центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики у галузі ветеринарної медицини відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій".

У зв’язку з цим, абзаци сто двадцять дев’ятий – сто тридцять п’ятий вважати відповідно абзацами сто тридцятим – сто тридцять шостим;

2) доповнити частину першу статті 6 після абзацу четвертого новим абзацом такого змісту:

"забезпечує розробку і затверджує ветеринарно-санітарні правила (інструкції, вимоги) щодо розведення та утримання тварин, у тому числі в частині організації заходів з біобезпеки, критеріїв визначення рівнів біобезпеки, компартменталізації".

У зв’язку з цим, абзац п’ятий вважати абзацом шостим;

 3) у частині сьомій статті 7:

доповнити пунктом 21 такого змісту:

"21) здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства щодо рівня біобезпеки";

 пункт 8 викласти в такій редакції:

 "8) визначення ветеринарно-санітарного статусу України та окремих зон, а також компартментів у межах її території, ветеринарно-санітарного стану потужностей (об'єктів) в Україні, рівня біобезпеки";

4) доповнити частину першу статті 11 пунктом 61 такого змісту:

"61) перевіряти дотримання умов забезпечення біобезпеки в компартменті";

5) доповнити пункт 3 частини першої статті 13 словом "компартменту";

6) доповнити пункт п’ятий частини першої статті 21 словами такого змісту "в тому числі шляхом компартменталізації";

7) у статті 34:

частину першу доповнити словами: "інформація щодо рівня біобезпеки господарства";

частину другу після слова "телефон" доповнити словами "інформація щодо рівня біобезпеки потужностей (об’єктів)";

8) доповнити Закон статтею 341 такого змісту:

"Стаття 341. Визначення рівня біобезпеки господарства, потужностей (об’єктів), компартменталізація

1. Державні органи ветеринарної медицини визначають рівень біобезпеки в господарстві, на потужностях (об’єктах) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рівень біобезпеки може бути визначений як високий, прийнятний, нижче прийнятного. Критерії для визначення рівня біобезпеки встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики в галузі ветеринарної медицини.

2. Власники/утримувачі тварин, зазначені у частині першій статті 34 цього Закону, які утримують більше п’яти умовних голів, оператори потужностей (об’єктів), зазначені у частині другій статті 34 цього Закону, зобов’язані забезпечити рівень біобезпеки в господарстві, на потужностях (об’єктах) не нижче прийнятного. Господарства, потужності (об’єкти), які не мають визначеного відповідно до законодавства рівня біобезпеки, вважаються такими, що мають рівень біобезпеки нижче прийнятного.

3. Оператори потужностей (об’єктів) із визначеним високим рівнем біобезпеки мають право на компартменталізацію тваринних субпопуляцій, що утримуються/розводяться на цих потужностях (об’єктах), у разі, якщо державними органами ветеринарної медицини підтверджено достатність встановлених та здійснених заходів біобезпеки для забезпечення функціональної ізоляції відповідної субпопуляції. Достатність установлених та здійснених заходів біобезпеки для забезпечення функціональної ізоляції тваринної субпопуляції визначається за результатами комплексної оцінки місцерозташування відповідних потужностей (об’єктів), наявної інфраструктури, плану біобезпеки та стану його виконання, системи простежуваності.

4. Компартмент визначається стосовно однієї або декількох хвороб, що підлягають повідомленню, у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики у галузі ветеринарної медицини. Компартмент може бути визначений щодо однієї потужності (об’єкта) або кількох потужностей (об’єктів), які мають спільну систему управління біобезпекою";

9) у статті 37:

у пункті 2 частини першої слова "щодо здійснення протиепізоотичних заходів" замінити словами "щодо забезпечення рівня біобезпеки не нижче прийнятного, здійснення інших протиепізоотичних заходів";

доповнити статтю пунктом 31 такого змісту:

"31) негайно інформувати державного інспектора ветеринарної медицини, уповноваженого лікаря ветеринарної медицини або посадових осіб державних органів ветеринарної медицини про обставини, які впливають на визначений рівень біобезпеки та/або компартмент";

10) у статті 43:

доповнити частину третю словами: "у визначених у межах цих зон компартментах (за наявності), а також з урахуванням рівня безпеки відповідних господарств, потужностей (об’єктів)";

у частині четвертій слова "та за необхідності – про застосовані в кожній із цих зон ветеринарно-санітарні заходи" замінити словами "визначені в межах цих зон компартменти (за наявності) та за необхідності – про застосовані в кожній із цих зон (компартментах) ветеринарно-санітарні заходи";

11) у статті 44:

у частині першій:

абзац перший після слів "у зоні спостереження" доповнити словами "у визначених у межах цих зон компартментах (за наявності), а також з урахуванням рівня безпеки відповідних господарств, потужностей (об’єктів)";

доповнити частину пунктом 51 такого змісту:

"51) застосування заходів регулювання чисельності тварин у дикій фауні";

доповнити частину пунктом101 такого змісту:

"101) встановлення заборони на розведення та утримання тварин у господарствах, на потужностях (об’єктах), які мають рівень біобезпеки нижче прийнятного та розташовані під час карантину в інфікованій, буферній зоні або зоні спостереження, до виконання власниками/утримувачами тварин, операторами потужностей (об’єктів) вимог щодо забезпечення прийнятного рівня біобезпеки";

доповнити частину другу реченням такого змісту: "Дія заходів, визначених пунктом 101 частини першої цієї статті, запроваджених у період дії карантину, продовжується до виконання (настання) встановлених зазначеним пунктом умов";

12) у частині третій статті 45 слова "щодо виділення коштів" замінити словами "щодо виділення необхідних додаткових коштів";

13) у статті 49:

доповнити статтю перед частиною першою двома частинами такого змісту:

"1. У разі вилучення тварин унаслідок застосування при запровадженні карантину (карантинних обмежень) заходів стемпінг-ауту фізичні та юридичні особи, які є власниками/утримувачами цих тварин, мають право на отримання компенсації вартості вилучених тварин.

 2. Компенсація вартості тварин, вилучених унаслідок застосування при запровадженні карантину (карантинних обмежень) заходів стемпінг-ауту, сплачується фізичним особам у розмірі 100 відсотків вартості таких тварин, а юридичним особам, фізичним особам – підприємцям – у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України залежно від визначеного рівня біобезпеки. Компенсація здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

 Інший варіант надання компенсації – див. зміни до Закону України "Про державну підтримку …"

У зв’язку з цим, частини першу, другу вважати відповідно частинами третьою, четвертою.

у частині третій:

слова "Майнова шкода (збитки)" замінити словами "Інша майнова шкода (збитки)";

доповнити частину після слів "Державного бюджету України" словами "або місцевих бюджетів";

 доповнити статтю після частини четвертої частиною такого змісту:

"5. Видатки, пов’язані із забезпеченням установлених цією статтею гарантій, передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком".

 5. У Законі України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 42, ст.635; 2014 р., № 6-7, ст.80, № 41-42, ст.2025; 2015 р., № 52, ст.482):

1) третє та четверте речення статті 4 викласти в такій редакції: "Великій рогатій худобі, вівцям, козам, коням, свиням присвоюється індивідуальний номер. Груповий ідентифікаційний номер може присвоюватися групі товарних свиней у межах одного господарства юридичної особи і є унікальним для господарства у межах України";

2) у статті 9:

частину другу виключити;

частину першу викласти в такій редакції: "Державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог щодо ідентифікації та реєстрації тварин здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".".

6. У Законі України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 41, ст.491) абзац другий частини другої статті 26 доповнити словами: "у тому числі для продукції тваринництва з урахуванням рівня біобезпеки відповідного господарства, потужності (об’єкта)".

7. У Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41-42, ст.2024):

1) статтю 22 доповнити частиною п’ятою та шостою такого змісту:

"5. Правила щодо забезпечення простежуваності затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

6. З метою забезпечення простежуваності оператор харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів надає на партію харчових продуктів документ про виробництво харчового продукту, який зазначається:

назва та адреса потужності з виробництва та/або зберігання;

назва харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора, допоміжного матеріалу для переробки та іншу інформацію, необхідну для простежуваності продукту;

номер та об’єм (вага) партії виробництва;

строк придатності або дата "вжити до" харчових продуктів;

посилання на санітарні заходи, за наявності – технічні умови, технічні регламенти (в частині маркування) або стандарти;

умови зберігання, транспортування та інші умови обігу;

дата видачі, ім’я, прізвище, підпис оператора ринку або уповноваженої особи, яка видала документ;

для харчових продуктів, вироблених в Україні, реєстраційний номер експлуатаційного дозволу або номер державної реєстрації потужностей.".

2) у частині другій статті 34:

в абзаці першому слова "Ця норма не стосується забою зазначених тварин" замінити словами "Ця норма не стосується забою зазначених тварин фізичними особами";

в абзаці другому:

слова та цифри "Із 1 січня 2025 року" замінити словами та цифрами "Із 1 січня 2018 року", слова та цифри "в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений" – словами "в адміністративних межах району, в якому він здійснений";

3) доповнити частину першу статті 64 пунктом такого змісту:

"16) порушення вимог щодо забою тварин, реалізація харчових продуктів, отриманих у результаті такого забою, –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів,

на фізичних осіб – підприємців – у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів".

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

  

Голова Верховної Ради України                                                                                                                                                                   А. Парубій

Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні"

 

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні" (далі – проект Закону) розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно із Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за участі асоціації свинарів України відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про ветеринарну медицину".

Проект Закону та пакет документів до нього оприлюднено шляхом розміщення на офіційних сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua, розділ "Регуляторна політика") та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ( www.consumer.gov.ua).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту Закону та аналізу регуляторного впливу просимо надати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення у письмовій та електронній формі за такими адресами:

Міністерство аграрної політики та продовольства України, 01001, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, e-mail: inform@dkpr.gov.ua

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1. Контактна особа: Клименок Олексій Михайлович, тел.. 279-48-15, e-mail: tsv@vet.gov.ua

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та 

продовольства України                                                                                                                                                                        Максим МАРТИНЮК

Пояснювальна записка

до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні" (далі – проект Закону) розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно із Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за участі Асоціації свинарів України на виконання пункту 8 протоколу засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України від 06 грудня 2016 року № 2 та відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про ветеринарну медицину".

Прийняття проекту Закону обумовлене необхідністю розробки та впровадження заходів для забезпечення біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні.

Слід зазначити, що в сучасних умовах вітчизняне законодавство не дозволяє оперативно і ефективно здійснювати заходи, направлені на недопущення виникнення та розповсюдження біологічних загроз, викликаних збудниками інфекційних хвороб.

На жаль, при виникненні інфекційних захворювань тварин, які за короткий проміжок часу здатні поширюватись на значні території та викликати масову загибель тварин, механізм оперативного реагування на біологічні виклики ускладнений та малоефективний. Як наслідок, в останні роки відмічається загрозлива епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних захворювань, зокрема африканської чуми свиней (далі - АЧС).

Так, з 2012 року в Україні зареєстровано 230 випадків АЧС (196 - домашні, 33 - дикі, 1 - інфікований об’єкт), в т.ч.:

2012 - 1 випадок (1 - домашні);

2014 - 16 випадків (4 - домашні, 12 - дикі);

2015 - 40 випадків (34 - домашні, 5 - дикі, 1 - інфікований об'єкт);

2016 - 91 випадок (84 - домашні, 7 - дикі);

2017 - 82 випадки (73 – домашні, 9 – дикі).

При проведенні заходів з ліквідації АЧС з 2012 року в епізоотичних осередках вилучено та знищено понад 90 тис. голів свиней:

2014 р. - 339 гол.;

2015 р. - 67832 гол.;

2016 р. - понад 26484 гол. (заходи продовжуються).

Серед основних причини розповсюдження АЧС слід зазначити такі:

відсутність дієвого контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин та сировини (ліквідація ветеринарної міліції, відсутність відповідних повноважень в Національної поліції);

торгівля живими тваринами та сировиною на стихійних ринках (як правило, здійснюється торгівля тваринами та сировиною невстановленого походження, не виключено із неблагополучних щодо АЧС територій);

подвірний забій свиней та реалізація продуктів їх забою;

нехтування елементарними заходами біобезпеки, в переважній більшості в особистих підсобних господарствах громадян та дрібних спеціалізованих підприємствах (із 2392 наявних на 01.04.2016 в Україні свинарських господарств, де наявні тварини, лише 546 (23%) мають типові санпропускники, 835 (35%) стаціонарні наливні дезбар’єри та 1861 (78%) повністю огороджені);

неповна депопуляція диких кабанів;

відсутність істотних заходів відповідальності за дії осіб, що призвели до розповсюдження хвороби (жоден власник тварин або особа, чиї дії призвели до розповсюдження хвороби, не притягнуті до відповідальності), тобто відповідна адміністративна відповідальність;

тривала процедура щодо відшкодування вартості за вилучене та знищене поголів'я тварин при ліквідації хвороби;

спрощення процедур державного ветсанконтролю (відміна ветеринарних документів (форма № 2) на переміщення сировини та продукції тваринного походження);

відсутність механізму проведення належної ідентифікації свиней в приватному секторі (власник не зацікавлений в ідентифікації, держава не має коштів для проведення ідентифікації та важелів впливу на власників тварин).

Таким чином, враховуючи динаміку розповсюдження захворювання впродовж 2014-2016 років та здатність вірусу АЧС за короткий проміжок часу поширюватися на значні території у 2017 році можна очікувати 100-110 випадків захворювання, при цьому кожен 4-й випадок ймовірно буде в свиногосподарстві, в першу чергу, з низьким рівнем біозахисту. Прояв хвороби у 100 населених пунктах призведе до витрат у сумі понад 40 млн грн (з розрахунку 200 гол. свиней в населеному пункті, середня вага 80 кг та ціна 25 грн за 1 кг).

При цьому збитки значно зростуть, якщо АЧС буде виявлено у великих населених пунктах (районні центри) та регіонах з високою щільністю свинопоголів’я.

Якщо тенденція до розповсюдження АЧС зберігатиметься протягом найближчих років, - втрати поголів’я до 2020 року перевищать 1,2 млн голів чи 4 млрд грн, а непрямі втрати зростуть на 5-7,5 млрд гривень.

Для врегулювання вищезазначеної проблеми розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва".

2. Мета і шляхи її досягнення

Прийняття проекту Закону обумовлене необхідністю розробки та впровадження заходів для забезпечення біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні. Проект Закону забезпечить покращення епізоотичної ситуації на території України.

Крім того, реалізація Закону покращить інвестиційну привабливість України, підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції тваринництва на зовнішніх ринках, сприятиме виведенню на зовнішні ринки української продукції.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України "Про ветеринарну медицину", "Про мисливське господарство та полювання", "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про особисте селянське господарство", "Про фермерське господарство", "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", "Про охорону навколишнього природного середовища".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною регуляторною службою України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщено на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України - www.minagro.gov.ua та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - www.consumer.gov.ua відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом та відповідає принципам державної регуляторної політики.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект Закону не має впливу на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону обумовлене необхідністю розробки та впровадження заходів для забезпечення біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні. Проект Закону забезпечить покращення епізоотичної ситуації на території України.

Крім того, реалізація Закону покращить інвестиційну привабливість України, підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції тваринництва на зовнішніх ринках, сприятиме виведенню на зовнішні ринки української продукції.

 

  

Заступник Міністра

аграрної політики та 

продовольства України                                                                                                                                                                                О. Ковальова

Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні"

 

І.Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні" (далі – проект Закону) розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно із Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за участі представників профільних асоціацій на виконання пункту 8 протоколу засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України від 06 грудня 2016 року № 2 та відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про ветеринарну медицину".

Прийняття проекту Закону обумовлене необхідністю розробки та впровадження заходів для забезпечення біологічної безпеки, збереження тваринництва в Україні та попередження транскордонних загроз для сільського господарства та продовольчих систем країни в тому числі за рахунок впровадження сучасних заходів і механізмів, передбачених у Кодексі здоров’я наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ).

При виникненні інфекційних захворювань тварин, які за короткий проміжок часу здатні поширюватись на значні території та викликати масову загибель тварин, існуючий механізм оперативного реагування на біологічні виклики ускладнений та малоефективний. Як наслідок, в останні роки відмічається загрозлива епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних захворювань, зокрема — африканської чуми свиней (АЧС). Враховуючи зазначене аналіз регуляторного впливу проекту Закону найбільш наочно розглядати на прикладі виникнення та розповсюдження захворювання на АЧС.

Серед основних причин розповсюдження зазначеного захворювання можна виділити:

відсутність дієвого контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин та сировини (ліквідація ветеринарної міліції, відсутність відповідних повноважень Національної поліції);

торгівля живими тваринами та сировиною на стихійних ринках (як правило, здійснюється торгівля тваринами та сировиною невстановленого походження, не виключено із неблагополучних щодо АЧС територій);

подвірний забій свиней та реалізація продуктів їх забою;

нехтування елементарними заходами біобезпеки, в переважній більшості в особистих підсобних господарствах громадян та дрібних спеціалізованих підприємствах;

відсутність істотних заходів відповідальності за дії осіб, що призвели до розповсюдження хвороби (жоден власник тварин або особа, чиї дії призвели до розповсюдження хвороби, не притягнуті до відповідальності), тобто відповідна адміністративна відповідальність;

тривала процедура щодо відшкодування вартості за вилучене та знищене поголів'я тварин при ліквідації хвороби;

спрощення процедур державного ветеринарно-санітарного контролю (відміна ветеринарних документів (форма № 2) на переміщення сировини та продукції тваринного походження);

відсутність механізму проведення належної ідентифікації свиней в приватному секторі (власник не зацікавлений в ідентифікації, держава не має коштів для проведення ідентифікації та важелів впливу на власників тварин).

Очікується, що прийняття проекту Закону в комплексі дозволить розв’язати проблеми пов’язані із:

небезпекою для здоров’я людей при виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань спільних для людей та тварин (зоонозів);

зменшенням поголів’я тварин та обсягів виробництва тваринницької продукції внаслідок виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань тварин, зокрема АЧС;

знеціненням капітальних інвестицій власників/утримувачів тварин внаслідок виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань тварин;

обмеженнями пов’язаними із міжнародною торгівлею, що застосовуються до української продукції тваринного походження, живих тварин через виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань тварин;

соціальною напругою серед власників/утримувачів тварин через вилучення тварин унаслідок застосування карантинних обмежень при виникненні інфекційних захворювань.

На сьогоднішній день епізоотична ситуація щодо АЧС на території України та в країнах, які безпосередньо межують з Україною або мають тісні економічні зв’язки, залишається напруженою постійно загрожуючи українським виробникам свинини. Так в Російській Федерації з 2007 року було зафіксовано 1183 випадків захворювання на АЧС; в Польщі — 495; в Литві — 906; в Чехії — 72; в Естонії — 2281.

В Україні з 2012 року до сьогодні було зафіксовано 249 спалахів АЧС, з них — 187 тільки за період 2016-2017 рр. Сукупні прямі збитки свинарської галузі від захворювання оцінюються щонайменше у 150 млн грн, при цьому найбільших втрат зазнали підприємства промислового сектору свинарства — більше 125 млн грн.

Згідно з оцінками експертів Європейського банку реконструкції та розвитку та ФАО, втрати від АЧС у розрахунку на голову в господарствах населення складають 114 дол. США, на маленьких та середніх свинофермах — 196 дол. США, на великих промислових комплексах — 460 дол. США.

Слід зазначити, що активний розвиток саме промислового сегменту свинарства став ключовим фактором гарантування продовольчої безпеки країни в частині забезпечення потреби внутрішнього ринку в свинині, а також суттєвого покращення експортних позицій України на зовнішньому ринку. За останні 10 років частка імпортної продукції в загальному фонді споживання свинини скоротилася з 19% до 9%, при цьому обсяги споживання на 1 особу за той же період збільшились з 12,8 до 19,0 кг/рік. В 2015 році Україна вперше за довготривалий період вийшла на позицію нетто-експортера свинини, експортувавши продукції на 55 млн. дол. США (сальдо зовнішньої торгівлі +8 млн. дол. США). В цілому за період 2010-2016 років Україна імпортувала свинини на 1 млрд. дол. США більше ніж експортувала.

Також промислові підприємства, переважно великі комплекси, залишались основним драйвером в залученні інвестицій в свинарську галузь. Тільки за останні три роки в свинарську галузь було залучено 3,1 млрд. грн або понад 30% від загальної суми освоєних капітальних інвестицій в тваринництві. Обсяг інвестицій на 1 підприємство-інвестора в середньому склав 19,2 млн. грн.

Наразі в умовах напруженої епізоотичної ситуації питання збереження інтенсивного виробництва свинини може бути вирішено за рахунок впровадження заходів біобезпеки, які б з високою вірогідністю забезпечили окремий зоосанітарний статус стада в межах однієї нозологічної одиниці (ферми, відгодівельної площадки, приміщення, комплексу господарств, пов’язаних логістичними та технологічними ланцюгами тощо). Водночас, в діючому нормативно-правовому полі можливість впровадження відповідних заходів не передбачено.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

 

Держава

+

 

Суб’єкти господарювання,

+

 

у т.ч. суб’єкти малого підприємництва

+

 

 

Виходячи із вищевикладеного, діючі законодавчі норми не дозволяють оперативно і ефективно здійснювати заходи, направлені на недопущення виникнення та розповсюдження біологічних загроз, викликаних збудниками інфекційних хвороб та не передбачають можливості впровадження додаткових заходів для забезпечення біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні.

ІІ. Цілі державного регулювання

Цілями державного регулювання є забезпечення біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні, покращення епізоотичної ситуації на території України, що покращить інвестиційну привабливість тваринницької галузі, підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції тваринництва на зовнішніх ринках, сприятиме виведенню на зовнішні ринки української продукції.

ІІІ.Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Визначення альтернативних способів

Як альтернативу до запропонованого регулювання можна розглянути так званий "status quo", тобто збереження чинного регулювання зазначених питань.

Проблеми, що передбачається розв’язати шляхом державного регулювання, не можуть бути розв’язані за допомогою ринкових механізмів через те, що такі механізми не здатні врегулювати розповсюдження збудників інфекційних захворювань, зокрема АЧС.

Зміни запропоновані даним проектом Закону до Законів України "Про мисливське господарство та полювання", "Про державну підтримку сільського господарства України", "Про ідентифікацію і реєстрацію тварин", "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою", "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" роз’яснюють існуючі норми регулювання і не містять регуляторного впливу на суб’єкти господарювання.

 

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Збереження чинного регулювання зазначених питань "status quo"

Альтернатива 2

Прийняття пропонованого проекту Закону

 

Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

Збереження високого рівня витрат на компенсацію за вилучених та примусово знищених тварин.

Обмеження залучення інвестицій в аграрний сектор економіки.

Більший часовий проміжок на відновлення господарської діяль­ності, що зумовлює недоотримання податків та обов'язкових платежів.

Економічні втрати пов’язані із заборонами з боку торгівельних партнерів України, що спричинені виникненням та розповсюдженням інфекційних захворювань тварин.

Альтернатива 2

Зменшення бюджетних витрат на компенсування наслідків інфекційних захворювань (зокрема АЧС).

Застосування більш ефективних та сучасних підходів для попередження розповсюдження інфекційних захворювань.

Поліпшення епізоотичної ситуації в Україні та інших цілей, зазначених у розділі ІІ, за рахунок посилення відповідаль­ності за порушення чинного законодавства, введення критерію оцінки біобезпеки, переривання епізоотологічного ланцюга.

Залучення інвестицій у аграрний сектор економіки.

Додаткові надходження до бюджету за рахунок міжнародної торгівлі.

Гарантування продовольчої безпеки

Не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів України.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Відсутність обмежень щодо використання продуктів, отриманих в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл - до 1 січня 2025 року.

Фінансові втрати, пов’язані із загибеллю поголів’я тварин, знецінення інвестицій у власне господарство.

Альтернатива 2

Можливість реалізації продуктів забою, отриманих в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл на агропродовольчих ринках в межах адміністративного району.

Збереження поголів’я тварин та інвестицій у власне господарство за рахунок добровільного впровадження додаткових заходів біологічної безпеки.

Відповідно до розрахунків проведених асоціацією "Свинарі України" (АСУ), орієнтовні витрати на забезпечення заходів біобезпеки в залежності від розмірів господарства можуть варіюватися в межах 30-70 дол. США/голову.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 

Показник

Мікро

Малі

Середні

Великі

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

678

1011

44

22

1755

Питома вага групи у загальній кількості, %

38,6%

57,6%

2,5%

1,3%

100,0%

Питома вага групи в загальному обсязі виробництва свинини, %

0,4%

12,4%

8,4%

78,8%

100,0%

Розрахункова виручка 1 господарства в групі від реалізації продукції свинарства, тис. грн/рік

117

2 726

42 373

796 121

14 087

 

Відповідно до цілей аналізу регуляторного впливу групування суб’єктів в галузі свинарства за категоріями масштабів виробництва ("великі", "середні", "малі" та "мікро") згідно вимог Господарського кодексу може вважатися дещо некоректним. Згідно даних Держстату в 2016 в Україні налічувалося 2390 суб’єктів господарювання, що займалися вирощуванням свиней. В той же час через усталені виробничі традиції для переважної більшості суб’єктів господарювання вирощування та реалізація свиней розглядається виключно як додатковий вид доходу, при цьому модель виробництва в таких господарствах не є сталою та формується, виходячи з поточної або прогнозної ринкової кон’юнктури. Чисельність суб’єктів господарювання для яких свинарство є основним видом діяльності в 2016 році налічувало всього 277 одиниць. У сукупності відповідні підприємства в 2016 році забезпечили близько 60% обсягів реалізації продукції в Україні.

Виходячи із вищевикладеного, при формуванні розподілу суб’єктів господарювання за категоріями масштабів виробництва доцільно орієнтуватися не на сукупну виручку суб’єкта та чисельність зайнятих, а на пов'язаний з галуззю репрезентативний показник. Для свинарства таким може бути показник чисельності основних свиноматок, як показник, що характеризує виробничий потенціал галузі. В 2016 році свиноматки утримували 1755 господарств або 73% від загальної чисельності суб’єктів господарювання в свинарській галузі.

Поділ за категоріями масштабів виробництва пропонується наступний:

Великі господарства - господарства з чисельність основних свиноматок на утриманні понад 2000 голів;

Середні господарства - господарства з чисельність основних свиноматок на утриманні від 500 до 2000 голів;

Малі господарства - господарства з чисельність основних свиноматок на утриманні від 10 до 500 голів;

4.Мікро господарства - господарства з чисельність основних свиноматок на утриманні до 10 голів.

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Відсутність визначення щодо рівня біобезпеки дає змогу власникам/утримувачам тварин, що не відповідають вимогам даного критерію, претендувати на компенсацію вартості тварин, що вимушено забиваються при проведенні епізоотологічних заходів.

Відсутність для операторів харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів вимоги в наданні на партію харчових продуктів документа про виробництво харчового продукту.

В разі виникнення інфекційних захворювань у господарствах витрати включатимуть: збитки від загибелі тварин, знецінення капітальних інвестицій, обмеження переміщення тварин та продукції тваринництва, а також заходів з дезінфекції.

Непрямими витратами будуть недоотримання прибутку через вимушений забій та припинення виробничої діяльності.

Розрахунки, проведені фахівцями Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) за результатами виникнення фактичного випадку АЧС на ПАТ "Агрокомбінат Калита", втрати на 1 голову склали 460 дол. США.

Альтернатива 2

Поліпшення епізоотичної ситуації в Україні.

Збереження капітальних інвестицій у власне господарство та поголів’я тварин.

Підвищення інвестиційної привабливості, збільшення конкурентоспроможності продукції, в тому числі на зовнішньому ринку.

Витрати пов’язані із забезпеченням високого рівня біобезпеки. Відповідно до розрахунків проведених асоціацією "Свинарі України" (АСУ), в залежності від наявних заходів біобезпеки, витрати будуть складати:

на фермах із замкнутим циклом, на яких не впроваджено заходи біобезпеки – 125 дол. США/свиноматку;

на фермах із замкнутим циклом, на яких заходи біобезпеки потребують поліпшення – 32 дол. США/свиноматку.

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення встановлених цілей

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотири бальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

1

Спосіб зберігає всі наявні недоліки, зокрема, існуючий механізм оперативного реагування на біологічні виклики ускладнений та малоефективний. Як наслідок, можна очікувати погіршення епізоотичної ситуації щодо особливо небезпечних захворювань, зокрема африканської чуми свиней (АЧС).

Альтернатива 2

3

Спосіб є більш відповідним поточному стану справ щодо поширення інфекційних захворювань тварин, зокрема - АЧС. Очікується, що спосіб дозволить досягти цілі, зазначеної в розділі ІІ.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1

Відсутність обмежень щодо використання продуктів, отриманих в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл до 01.01.2025

Збереження високого рівня витрат для Держави на компенсування за вилучених та примусово знищених тварин.

Обмеження залучення інвестицій у аграрний сектор економіки.

Прямі та непрямі витрати внаслідок виникнення інфекційних захворювань, зокрема АЧС.

Втрати пов’язані із заборонами з боку торгівельних партнерів України.

Дана альтернатива є малоефективною, оскільки є більш витратною та не дозволяє вирішити поточні проблеми щодо виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань тварин, зокрема АЧС

Альтернатива 2

Зменшення бюджетних витрат на компенсування наслідків інфекційних захворювань, зокрема АЧС.

Застосування більш ефективних підходів для попередження розповсюдження інфекційних захворювань.

Поліпшення епізоотичної ситуації в Україні та досягнення інших цілей, зазначених у розділі ІІ.

Витрати пов’язані із забезпеченням високого рівня біобезпеки (у разі бажання суб’єкту господарювання).

Дана альтернатива є найбільш доцільною з огляду на поточний стан проблеми щодо розповсюдження інфекційних захворювань тварин.

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/ причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1

Даний спосіб не здатний забезпечити зменшення або усунення ризиків виникнення та поширення інфекційних захворювання тварин (зокрема на АЧС) та не створює підґрунтя для стійкого епізоотичного благополуччя в державі.

Небезпека, що постає перед тваринництвом України в разі відмови від зазначених змін, безумовно перевищує вигоди від збереження чинного регулювання зазначених питань "status quo".

Погіршення епізоотичної ситуації в Україні, зокрема щодо АЧС, призведе до значних витрат та загрожує ефективному веденню тваринництва в цілому.

Альтернатива 2

Очікується, що запропонований спосіб дозволить поліпшити епізоотичну ситуацію в Україні, зокрема, щодо АЧС, шляхом посилення відповідальності за порушення чинного законодавства, переривання епізоотологічного ланцюга, забезпечення належного рівня простежуваності.

Введення такого критерію, як біобезпека, виводить на новий рівень оцінку господарств та тваринницьких комплексів та дає змогу переходу до ризик-орієнтованого підходу при проведенні заходів державного контролю (нагляду) тощо.

Застосування змінених нормативів потребує швидкого та дієвого роз'яснення для бізнесу та відповідного доведення до відома всіх співробітників органів влади, що будуть задіяні у реалізації норм нової нормативно-правової документації.

 

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення встановлених цілей, доцільно прийняти розроблений проект Закону.

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для досягнення цілей, визначених у розділі ІІ аналізу регуляторного впливу, пропонується внести зміни та доповнення до статей 107, 1072, 1073, 221, 238, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення; статей 1, 18 Закон України "Про мисливське господарство та полювання"; статей 17-2, 17-2.4 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"; статей 1, 6, 7, 11, 13, 21, 341, 37, 43, 44, 45, 49 Закону України "Про ветеринарну медицину"; статей 4, 9 Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин"; статті 26 Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою"; статей 34, 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" у чинній редакції.

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно здійснити такі організаційні заходи:

провести погодження проекту Закону з Державною регуляторною службою України;

провести погодження проекту Закону із Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі в Україні, Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством фінансів України.

забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення на веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та провести громадське обговорення проекту Закону;

подати проект Закону на розгляд Кабінету Міністрів України.

Розв’язання проблеми можливе лише шляхом прийняття даного проекту Закону.

VІ.Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги.

Витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта пов’язані із необхідністю навчання інспекторів новим нормам законодавства та проведенням роз'яснювальної роботи серед зацікавлених сторін, є достатніми та будуть здійснені в рамках посадових обов’язків відповідальних осіб.

Розрахунки витрат для великих, середніх суб’єктів господарювання наведені у Додатку 2. За результатами проведених розрахунків можна зробити висновок про те, що обсяги інвестицій суб’єктів господарювання у заходи біобезпеки, що передбачені чинними вимогами, можуть істотно відрізнятися залежно від базових заходів, що вже впровадженні у господарстві, а також способів досягнення прийнятних вимог.

VІI.Обґрунтування строку дії акта

Враховуючи загрози, що постають перед тваринництвом України через виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань тварин, зокрема АЧС, а також керуючись відсутністю науково підтверджених даних щодо можливості ліквідації АЧС в світі на сучасному етапі, строк дії регуляторного акта не встановлюється.

Передбачається, що регуляторний акт набере чинності з дня його опублікування.

Зміна строку дії можлива в разі зміни міжнародно-правових актів, рекомендацій відповідних міжнародних організацій чи законодавчих актів України вищої юридичної сили, на виконання яких розроблений цей Проект.

Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до вимог законодавства після його офіційного оприлюднення.

VІII.Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта будуть встановлюватися після набрання чинності актом.

Фактичними та прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1.Кількість випадків та динаміка поширювання захворювання тварин на інфекційні хвороби, зокрема - АЧС.

2.Обсяг експорту продукції свинарства.

3.Обсяг виробництва продукції свинарства.

4.Обсяг капітальних інвестицій у галузь тваринництва, зокрема утримання свиней.

5.Облік суб’єктів господарювання відповідно до критеріїв біобезпеки.

ІX.Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Базове відстеження здійснюватиметься до дня набрання чинності проекту шляхом моніторингу статистичних даних за результатами державного нагляду, де будуть визначатися об’єкти контролю та нагляду, зони підвищеного ризику, які потребують повторного обстеження, досліджень та проведення відповідних протиепізоотичних заходів.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, шляхом порівняння показників із аналогічними показниками, що встановлені під час повторного відстеження.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

Для відстеження результативності будуть використовуватися дані, отримані за результатами перевірок, проведених структурними підрозділами Держпродспоживслужби та її територіальними органами.

 

 

Голова Державної служби України

з питань безпечності харчових продуктів

 та захисту споживачів                                                                                                                                                                              Володимир ЛАПА

 

Додаток 2

до Методики проведення аналізу впливу

регуляторного акта

ВИТРАТИ

на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта щодо запровадження у господарствах високого рівня біобезпеки

 

Розрахунки витрат для великих і середніх підприємств проводилися асоціацією "Свинарі України" (АСУ) на основі опитування підприємств-членів АСУ та грунтувалися на даних про статті витрат на реальних фермах.

При проведенні розрахунків витрат користувалися критеріями, що передбачені для підприємств із високим рівнем біобезпеки та затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней" № 111 від 07.03.2017.

Варто зазначити, що запровадження суб’єктом господарювання високого рівня біобезпеки не носить обов’язковий характер. Для обрахунку витрат враховували інвестиції з боку суб’єктів господарювання в залежності від наявних на підприємстві заходів біобезпеки.

 

#

Витрати

За перший рік

За п’ять років

1-А

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень (для ферми на 1250 свиноматок, що працює в замкнутому циклі, на якій заходи з біобезпеки не впроваджені), а саме:

3 937 150

7 887 150

1.1

Додаткова сітчаста огорожа

130000

х

1.2

Дезбар’єр із накриттям із шиферу на дерев’яному каркасі

50000

х

1.3

Обладнання для миття транспорту

60000

х

1.4

Пушка для дезінфекції

40000

х

1.5

Ветсанпропускник (окремо для чоловіків і жінок, з пральнею)

400000

х

1.6

Робоче взуття та одяг для персоналу (на 20 працівників): 3 пари взуття та 3 комплекти одягу

34650

х

1.7

Інвентар

270000

х

1.8

Дезкилимки

7500

х

1.9

Туалети з умивальниками в адміністративно-господарській зоні

100000

х

1.10

Організація прийому їжі для співробітників

220000

1 100 000

1.11

Медичне обстеження працівників

5000

х

1.12

Програма щоквартального моніторингу щодо АЧС

400000

2 000 000

1.13

Рампа-платформа

50000

х

1.14

Заходи щодо унеможливлення контакту працівників господарства з домашніми свинями

170000

850 000

1.15

фронтальний навантажувач MANITОU

2000000

х

1-Б

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень (для ферми на 1250 свиноматок, що працює в замкнутому циклі і потребує додаткових заходів біобезпеки)

1 006 000

4 956 000

1.1

Додаткова сітчаста огорожа

156000

х

1.2

Дезбар’єр із накриттям із шиферу на дерев’яному каркасі і дезінфекційний блок (з дезінфікуючою рамкою)

100000

х

1.3

Робоче взуття та одяг для персоналу (1 додатковий комплект на 20 працівників)

14000

х

1.4

Організація прийому їжі для співробітників

220000

1 100 000

1.5

Додатковий інвентар

116000

 

1.6

Програма щоквартального моніторингу щодо АЧС

400000

2 000 000

1.7

Заходи щодо унеможливлення контакту працівників господарства з домашніми свинями

170 000

850 000

2

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень

x

x

3

Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень

x

x

4

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень

x

x

5

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

х

х

6

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень

х

х

7

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень

x

x

8

Інше (уточнити), гривень

x

x

9

РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень*

від 1 006 000 до 3 937 150

від 4 956 000 до 7 887 150

10

Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць

66

66

11

Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень*

від 66 396 000 до 259 851 900

від 327 096 000 до 520 551 900

 

Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо *

від 1 560 00 до 3 937 150

3 950

від 4 956 000 до 7 887 150

Вид витрат

Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених) (за рік)

Витрати за п’ять років

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів)

х

х

Вид витрат

Витрати на ведення обліку, підготовку та подання звітності (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій за рік

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам (витрати часу персоналу)

х

х

х

х

Вид витрат

Витрати на адміністрування заходів державного нагляду (контролю) (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень (за рік)

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо)

х

х

х

х

Вид витрат

Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи, тощо)

Витрати безпосередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси (за рік - стартовий)

Разом за рік (стартовий)

Витрати за п’ять років

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо)

х

х

х

х

Вид витрат

За рік (стартовий)

Періодичні
(за наступний рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо)

х

х

х

                     

 

Вид витрат

Витрати на оплату праці додатково найманого персоналу (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу

х

х

 

* - витрати представлені у діапазоні, що залежить від наявних у суб’єкту господарювання заходів біобезпеки

 

Додаток 3

до Методики проведення аналізу

впливу регуляторного акта

 

БЮДЖЕТНІ ВИТРАТИ

на адміністрування регулювання для суб’єктів великого і середнього підприємництва щодо запровадження у господарствах високого рівня біобезпеки

 

Розрахунок витрат на адміністрування регулювання здійснюється окремо для кожного відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що залучений до процесу регулювання.

Державний орган, для якого здійснюється розрахунок адміністрування регулювання:

Уповноважені Міністерством аграрної політики та продовольства України підприємства (установи) з оцінки відповідності (арбітражні лабораторії)

Процедура регулювання суб’єктів великого і середнього підприємництва (розрахунок на одного типового суб’єкта господарювання)

Планові витрати часу на процедуру

Вартість часу співробітника органу державної влади відповідної категорії (заробітна плата)

Оцінка кількості процедур за рік, що припадають на одного суб’єкта

Оцінка кількості суб’єктів, що підпадають під дію процедури регулювання

Витрати на адміністрування регулювання* (за рік), гривень

1. Облік суб’єкта господарювання, що перебуває у сфері регулювання

х

х

х

х

х

2. Поточний контроль за суб’єктом господарювання, що перебуває у сфері регулювання, у тому числі:

х

х

х

х

х

камеральні

     

виїзні

     

3. Підготовка, затвердження та опрацювання одного окремого акта про порушення вимог регулювання

х

х

х

х

х

4. Реалізація одного окремого рішення щодо порушення вимог регулювання

х

х

х

х

х

5. Оскарження одного окремого рішення суб’єктами господарювання

х

х

х

х

х

6. Підготовка звітності за результатами регулювання

х

х

х

х

х

7. Інші адміністративні процедури (уточнити):
_________________
_________________
_________________

х

х

х

х

х

Разом за рік

Х

Х

Х

Х

 

Сумарно за п’ять років

Х

Х

Х

Х

 

__________
* Вартість витрат, пов’язаних з адмініструванням процесу регулювання державними органами, визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації та на кількість суб’єктів, що підпадають під дію процедури регулювання, та на кількість процедур за рік.

Якщо державне регулювання передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу), необхідно визначити повний запланований річний бюджет нового органу (структурного підрозділу) ____ х 5 років = _____ гривень.

 

Порядковий номер

Назва державного органу

Витрати на адміністрування регулювання за рік, гривень

Сумарні витрати на адміністрування регулювання за
п’ять років, гривень

х

х

х

х

х

х

х

х

________

   

Сумарно бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів великого і середнього підприємництва

  

х