портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 14 червня 2016

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"

Проект

 

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

 

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

 

Верховна Рада України постановляє:

 

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) доповнити новою статтею 167-1 такого змісту:

"Стаття 167-1. Введення в обіг або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

Введення в обіг або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, з використанням державного логотипу для органічної продукції або позначень та написів "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік", "натуральний" та будь-яких однокореневих похідних від цих слів з префіксами "біо", "еко" тощо будь-якими мовами, -

тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб-підприємців у розмірі від восьми до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції, на юридичних осіб – від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції.";

2) у статті 221 після цифри "166-23," доповнити цифрою "167-1";

3) у абзаці сімнадцятому пункту 1 частини першої статті 255 після цифри "166-22" доповнити цифрою "167-1".

2. Частину першу статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 30, ст.379) доповнити новим пунктом 3-1 такого змісту:

"3-1) реалізацію продукції як органічної без відповідних сертифікатів, що засвідчують органічне виробництво такої продукції, – у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, – у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.".

3. Статтю 2 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (Відомості Верховної Ради, 2015 р., № 14, ст. 96) доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов’язані із здійсненням сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції.".

4. Закон України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 20-21, ст.721) викласти у новій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

 

Цей Закон визначає основні принципи та напрями державної політики у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, засади правового регулювання органічного виробництва, обігу органічної продукції та функціонування ринку органічної продукції, правові основи діяльності органів виконавчої влади у цій сфері.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

           Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

введення органічної продукції в обіг – виготовлення або ввезення на митну територію України органічної продукції з подальшою її реалізацією;

вилучення органічної продукції з обігу – фактичне припинення обігу органічної продукції, здійснене в установленому порядку, за рішенням власника продукції або відповідного центрального органу виконавчої влади в межах його повноважень;

виробник – оператор ринку органічної продукції, який здійснює органічне виробництво відповідно до вимог цього Закону;

гідропонний метод виробництва – метод вирощування рослин без ґрунту, при якому їх коріння знаходиться у мінеральному поживному розчині або у інертному середовищі, такому як перліт, гравій або мінеральна вата, до якого доданий поживний розчин;

Державний реєстр операторів ринку органічної продукції (далі – Реєстр операторів) – перелік операторів ринку органічної продукції;

Державний реєстр органів сертифікації (далі – Реєстр органів сертифікації) – перелік органів сертифікації;

заготівля дикорослих продуктів – збирання та часткова переробка для комерційних цілей природних дикорослих ресурсів, а саме рослин та їх частин (в тому числі плодів, горіхів, ягід, деревних соків, кори), грибів, сіна;

маркування – інформація про органічну продукцію, нанесена на етикетку, упаковку, тару, контейнер, контретикетку, кольєретку, ярлик, пробку, листок-вкладиш або на інші елементи упаковки відповідно до вимог законодавства;

неорганічне виробництво – виробництво, що не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

неорганічна продукція – продукція, отримана в результаті неорганічного виробництва;

неорганічний інгредієнт – будь-яка речовина, отримана в результаті неорганічного виробництва, що може використовуватися під час виробництва або підготовки органічного харчового продукту і залишається в готовому продукті навіть у зміненій формі.

обіг органічної продукції – будь-яке переміщення або зберігання продукції для цілей її реалізації;

оператор ринку органічної продукції – будь-яка юридична особа або фізична особа-підприємець, яка займається органічним виробництвом та/або обігом органічної продукції, та включена до Реєстру операторів;

орган сертифікації – будь-яке підприємство, установа, організація чи їх відокремлений підрозділ, що включене до Реєстру органів сертифікації;

органічна аквакультура (органічне рибництво) – галузь органічного виробництва, що займається штучним розведенням, утриманням та вирощуванням об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах;

органічна продукція – продукти тваринного та рослинного походження, сільськогосподарська продукція, харчові продукти (у тому числі необроблені), та корми, отримані в результаті органічного виробництва;

органічне виноробство – галузь органічного виробництва, що займається виготовленням органічної виноробної продукції із застосуванням спеціальних технологічних прийомів у виноробстві;

органічне виробництво – діяльність операторів ринку органічної продукції з виробництва органічної продукції для реалізації відповідно до законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

органічне насіння та садивний матеріал – насіння та садивний матеріал, отримані в результаті органічного виробництва після завершення перехідного періоду;

органічне рослинництво – галузь органічного виробництва, що займається вирощуванням культурних рослин, а також заготівлею дикорослих продуктів;

органічне тваринництво – галузь органічного виробництва, що займається розведенням (виробництвом) сільськогосподарських тварин (у тому числі птиці та комах) відповідно до законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

органічний інгредієнт – будь-яка речовина, отримана в результаті органічного виробництва, що використовується під час виробництва або підготовки органічного харчового продукту і залишається в готовому продукті навіть у зміненій формі;

органічний корм – будь-яка речовина або продукт, включаючи добавки (перероблені, частково перероблені чи неперероблені), отримані в результаті органічного виробництва та призначені для годівлі тварин;

органічний харчовий продукт – харчовий продукт, отриманий в результаті органічного виробництва;

паралельне виробництво – одночасне органічне та неорганічне виробництво одного і того самого продукту одним і тим самим виробником органічної продукції;

перехідний період – період переходу від виробництва неорганічної продукції до виробництва органічної продукції;

сертифікат – документальне підтвердження відповідності органічного виробництва та/або обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що видається органом сертифікації;

сертифікація органічного виробництва та/або обігу органічної продукції – процедура встановлення відповідності виробництва та/або обігу продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що здійснюється органом сертифікації;

суб’єкти ринку органічної продукції – оператори ринку органічної продукції та органи сертифікації.

2. Всі інші терміни у цьому Законі застосовуються відповідно до визначень у спеціальному законодавстві.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що виробляється, перебуває в обігу, ввозиться на митну територію України та/або вивозиться за її межі.

Дія цього Закону не поширюється на органічну продукцію, призначену для власного споживання, на парфумерно-косметичну продукцію та лікарські засоби.

Стаття 3. Законодавство України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

Відносини у сфері органічного виробництва,  обігу та маркування органічної продукції в Україні регулюються цим Законом; законодавством про безпечність та якість харчових продуктів; про карантин рослин; про захист рослин; про ветеринарну медицину; про бджільництво; про аквакультуру; про виноградарство та виноробство; про охорону і використання рослинного і тваринного світу; а також земельним, лісовим, екологічним та іншим спеціальним законодавством.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ ІІ
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ РИНКУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

         Стаття 4. Права та обов’язки операторів ринку органічної продукції

1. Оператори ринку органічної продукції мають право добровільно та без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування:

виробляти та реалізовувати органічну продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів та послуг);

доручати надання окремих послуг, у тому числі підрядних (давальницьких), необхідних для виробництва та обігу органічної продукції третій особі, за умови інспектування потужностей такої особи органом сертифікації та отримання від нього погодження.

2. Оператори ринку органічної продукції відповідають за дотримання вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції у межах діяльності, яку вони здійснюють.

3. Оператори ринку органічної продукції зобов’язані:

додержуватися вимог законодавства України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

вилучати та/або відкликати продукцію, яка не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, якщо вона: маркована державним логотипом для органічної продукції, або містить позначення та написи "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік", "натуральний" та будь-які однокореневі похідні слова від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" тощо будь-якими мовами;

щорічно проходити сертифікацію;

взаємодіяти з органами сертифікації, з якими вони уклали договір, та забезпечувати безперешкодний доступ органів сертифікації до своїх потужностей, а також надавати на вимогу органів сертифікації документи, необхідні для сертифікації органічного виробництва, в тому числі доступ до фінансових документів;

декларувати обсяги органічної продукції, яка вводиться в обіг, у порядку, передбаченому цим Законом;

узгоджувати маркування органічної продукції з органом сертифікації.

4. У разі виявлення органом сертифікації невідповідності органічного виробництва та/або обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, оператор ринку органічної продукції зобов’язаний вжити необхідних заходів для усунення такої невідповідності впродовж терміну, встановленого органом сертифікації.

5. Цим Законом можуть бути встановлені й інші права та обов’язки операторів ринку органічної продукції.

Стаття 5. Права та обов’язки органів сертифікації

1. Органи сертифікації мають право:

проводити сертифікацію органічного виробництва та/або обігу органічної продукції у порядку, визначеному законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

вимагати від суб’єктів господарювання, які мають намір перейти на органічне виробництво та з якими укладено договір, а також від операторів ринку органічної продукції документи, необхідні для сертифікації органічного виробництва та обігу органічної продукції;

видавати, призупиняти та скасовувати сертифікати відповідно до Закону.

2. Органи сертифікації зобов’язані:

додержуватися вимог законодавства України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

подавати інформацію про підприємства, установи, організацій чи їхні підрозділи, з якими вони уклали договір та які пройшли сертифікацію органічного виробництва та/або обігу органічної продукції, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, для її внесення до Реєстру операторів;

взаємодіяти з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у питаннях державного нагляду (контролю) за діяльністю операторів ринку органічної продукції та обігом органічної продукції на ринку;

надавати на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, документи, необхідні для контролю за діяльністю органу сертифікації з сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;

проводити щорічну сертифікацію, щорічне планове інспектування потужностей операторів ринку органічної продукції, а також позапланові інспектування.

3. Документи, отримані органом сертифікації від суб’єктів господарювання, які мають намір перейти на органічне виробництво, та з якими укладено договір, а також від операторів ринку органічної продукції, для сертифікації, не підлягають розголошенню чи вилученню без згоди таких суб’єктів або операторів ринку органічної продукції.

4. Законом можуть бути встановлені інші права та обов’язки органів сертифікації.

 

Розділ ІІІ

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА, ОБІГУ ТА МАРКУВАННЯ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

Стаття 6. Основні принципи та напрями державної політики у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

1. Державна політика у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції ґрунтується на принципах:

законності – відповідності Конституції та законам України, міжнародним зобов’язанням України;

паритетності та рівності – забезпеченні рівних можливостей операторів ринку органічної продукції;

відкритості – забезпеченні вільного доступу до інформації, щодо розвитку органічного виробництва та обігу органічної продукції в Україні;

координації – взаємозв’язку та узгодженості довгострокових стратегій, планів і програм розвитку органічного виробництва та ринку органічної продукції в Україні;

сталого розвитку – розвитку органічного виробництва та ринку органічної продукції для задоволення потреб нинішнього покоління з урахуванням інтересів майбутніх поколінь;

об’єктивності – розроблення всіх документів, що визначають державну політику у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції на основі реальних показників, яких реально досягти та які можливо оцінити;

взаємоузгодженості економічних інтересів операторів ринку органічної продукції, суспільства і держави;

додержання вимог екологічної безпеки у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції;

визнання свободи господарської діяльності у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції;

свободи поширення інформації про органічне виробництво та обіг органічної продукції;

поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції.

2. Напрямами державної політики у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції є:

впровадження інновацій, енерго- і ресурсозберігаючих технологій;

розвиток конкуренції та підвищення конкурентоспроможності українських виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках;

збільшення обсягу експорту органічної сільськогосподарської продукції;

розвитку внутрішнього ринку органічної продукції;

забезпечення генетичної безпеки;

забезпечення біологічного різноманіття;

забезпечення раціонального використання природних ресурсів та їх відтворення;

контроль за дотриманням законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

гуманне ставлення до тварин шляхом забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

забезпечення екологічної безпеки під час органічного виробництва;

розвиток сільських територій, забезпечення зайнятості сільського населення;

підтримка розвитку мікро-, малих та середніх підприємств, які займаються органічним виробництвом або обігом органічної продукції;

створення єдиної системи сертифікації органічного виробництва та/або обігу та державного контролю органічного виробництва, обігу та маркування  органічної продукції;

соціальна реклама та пропаганда органічної продукції;

наукове забезпечення органічного виробництва;

установлення відповідальності за порушення законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Стаття 7. Державне регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

Державне регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції здійснюється шляхом:

визначення загальних засад здійснення органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

встановлення відповідного нормативно-правового регулювання;

удосконалення державної політики у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

організації та забезпечення контролю за дотриманням суб’єктами ринку органічної продукції законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

державного нагляду (контролю) за обігом органічної продукції;

координації підготовки та перепідготовки спеціалістів із органічного виробництва;

сприяння розвитку органічного виробництва;

сприяння розвитку внутрішнього ринку органічної продукції та задоволення потреб споживачів в асортименті органічної продукції.

Стаття 8. Державна підтримка органічного виробництва та обігу органічної продукції

Державна підтримка органічного виробництва може надаватися у рамках загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва.

Державна підтримка органічного виробництва та обігу органічної продукції може здійснюватися шляхом:

створення умов і сприяння розвитку органічного виробництва та обігу органічної продукції в Україні;

відшкодування витрат на органічне виробництво у порядку, визначеному чинним законодавством;

надання пільг при оподаткуванні відповідно до чинного законодавства;

надання кредитів та залучення інвестицій на пільгових умовах відповідно до чинного законодавства;

надання цільових субсидій та інших видів фінансової підтримки відповідно до чинного законодавства;

вжиття інших заходів економічного стимулювання.

 

Розділ IV

ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА, ОБІГУ ТА МАРКУВАННЯ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

Стаття 9. Органи виконавчої влади, що здійснюють державне управління та регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

Державне управління та регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Стаття 10. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції належать:

забезпечення здійснення державної політики у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

спрямування та координація роботи відповідних центральних органів виконавчої влади у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

забезпечення розроблення і виконання державних цільових програм розвитку органічного виробництва;

організація міжнародного співробітництва у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

здійснення інших повноважень відповідно до Конституції України та цього Закону.

Стаття 11. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції належать:

забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

здійснення державного управління та регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

розроблення та організація виконання державних програм розвитку органічного виробництва;

розроблення та прийняття нормативно-правових актів відповідно до цього Закону, у тому числі розроблення та затвердження вимог до органічного виробництва, сертифікації, обігу та маркування органічної продукції;

розробка та затвердження державного логотипу для органічної продукції;

затвердження форм документації на органічну продукцію і методичних вимог у сфері органічного виробництва;

сприяння розвитку ринку органічної продукції;

забезпечення ведення Реєстру операторів, Реєстру органічного насіння та Реєстру органів сертифікації, а також забезпечення відкритості та загальнодоступності цих реєстрів;

звернення до органу, який акредитував орган сертифікації, з письмовим умотивованим клопотанням щодо позбавлення органа сертифікації атестата про акредитацію;

участь у міжнародному співробітництві з питань органічного виробництва та обігу органічної продукції, а також виконання міжнародних договорів України у цій сфері;

включення підприємств, установ, організацій чи їхніх підрозділів до Реєстру операторів за поданням відповідного органу сертифікації;

включення підприємств, установ, організацій чи їхніх підрозділів до Реєстру органів сертифікації з присвоєнням реєстраційного коду та виключення з нього;

забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації інспекторів з органічного виробництва;

здійснення інших повноважень, визначених цим Законом.

Стаття 12. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції належать:

здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами ринку органічної продукції законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

звернення до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, з письмовим умотивованим клопотанням щодо розгляду питання про виключення органа сертифікації з Реєстру органів сертифікації або про виключення оператора ринку органічної продукції з Реєстру операторів;

участь у розробленні нормативно-правових актів у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

інші повноваження, передбачені цим Законом.

 

Розділ V

ОРГАНІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО

 

Стаття 13. Галузі органічного виробництва

1. До галузей органічного виробництва відноситься:

органічне рослинництво (у тому числі насінництво та розсадництво, заготівля дикорослих продуктів);

органічне тваринництво (у тому числі бджільництво);

органічне грибівництво (у тому числі вирощування органічних дріжджів);

органічна аквакультура;

вирощування органічних водоростей;

виробництво органічних харчових продуктів та кормів (у тому числі органічне виноробство).

2. Порядок виробництва органічної продукції, умови реалізації загальних вимог до органічного виробництва та вимог до органічного виробництва за відповідними галузями затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Стаття 14. Загальні вимоги до органічного виробництва

1. Загальні вимоги до органічного виробництва:

відокремлення у часі або просторі виробництва та зберігання органічної продукції від виробництва та зберігання неорганічної продукції і продукції перехідного періоду;

використання при виробництві тварин та рослин, які відповідають вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

використання переважно відновлюваних ресурсів та власних ресурсів, у тому числі продуктів переробки відходів та побічної продукції рослинного та тваринного походження, за умови, що вони відповідають вимогам до органічного виробництва;

використання у виробництві технологій, що не завдають шкоди здоров’ю людей, рослинам, добробуту тварин, запобігають або мінімізують забруднення навколишнього природного середовища;

мінімальне використання харчових добавок, мікроелементів та технологічних добавок винятково у випадках технологічної необхідності або для окремих цілей харчування;

вода, що використовується як інгредієнт органічної продукції, має відповідати вимогам, установленим законодавством до води питної.

2. При органічному виробництві забороняється застосування:

будь-якого неприродного або неконтрольованого впливу на геном сільськогосподарських рослин і тварин (у тому числі птиці, бджіл), промислових мікроорганізмів шляхом застосування для виробництва генетично модифікованих організмів (ГМО), живих змінених організмів, продуктів, вироблених із ГМО або за допомогою ГМО;

хімічно синтезованих речовин, в тому числі агрохімікатів, пестицидів, антибіотиків для превентивних цілей, гормональних препаратів, стимуляторів росту та підкорму тварин (у тому числі птиці, бджіл);

іонізуючого випромінювання;

гідропонних методів при виробництві органічної продукції;

використання штучновиведених поліплоїдних тварин та рослин;

речовин і технологічних методів виробництва, результати застосування яких можуть ввести споживача в оману щодо якості продукту.

Перелік речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати при органічному виробництві, та які дозволені до використання в обмежених кількостях, розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, з урахуванням положень чинного законодавства для відповідної галузі виробництва.

Винятки із загальних вимог та інших вимог до органічного виробництва встановлюються цим Законом. Встановлення інших вимог до органічного виробництва, ніж ті, що прямо передбачені цим Законом, не допускається.

Стаття 15. Вимоги до виробництва органічних харчових продуктів та кормів

1. Вимоги до виробництва органічної харчової продукції та органічних кормів:

використання переважно біологічних, механічних та фізичних методів виробництва;

використання при виробництві органічних інгредієнтів (крім води та кухонної солі);

вживання належних заходів для уникнення забруднення недозволеними речовинами або продуктами, а у випадку необхідності – заходів із очищення харчової продукції. Всі заходи з очищення харчової продукції мають фіксуватися оператором ринку органічної продукції;

ведення обліку усіх операцій з виробництва органічної харчової продукції та/або органічного корму;

ідентифікація кожної партії органічної харчової продукції та/або органічного корму;

заборона змішування в органічних харчових продуктах або кормах органічних дріжджів з дріжджами, отриманими при неорганічному виробництві.

Продукція мисливства та рибальства в умовах дикої фауни не вважаються органічною харчовою продукцією.

Стаття 16. Вимоги до органічного виноробства

1. На органічне виноробство поширюються вимоги, які ставляться до виробництва органічної харчової продукції.

2. Додатковими вимогами для виробництва виноробної продукції є заборона до використання наступних технологічних прийомів:

часткове концентрування за допомогою охолодження;

зниження вмісту діоксиду сірки фізичними методами;

застосування електродіалізу для стабілізації проти кристалічних помутнінь;

часткова деалкоголізація;

обробка катіонообмінними смолами для стабілізації проти кристалічних помутнінь.

Стаття 17. Вимоги до органічного рослинництва

1. Вимоги до органічного рослинництва:

застосування для захисту рослин переважно агротехнічних, біологічних, механічних і фізичних методів із урахуванням відповідних сівозмін, а також шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб;

використання при вирощуванні та обробітку рослин методів, що оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам, в тому числі використання живих мікроорганізмів;

використання ґрунтозахисних технологій вирощування рослин, які запобігають виникненню у ґрунті ерозійних чи інших деградаційних процесів;

використання органічних і бактеріальних добрив, меліорантів, матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження та інших речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів та урожайності сільськогосподарських культур, для поліпшення якості рослинницької продукції, які розщеплюються біологічно;

використання неорганічних засобів захисту рослин, меліорантів, регуляторів росту рослин лише у порядку та обсягах, визначених законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

заборона використання мінеральних азотних добрив;

регулярне очищення та дезінфекція приміщень та споруд, які використовуються для органічного рослинництва;

використання для сівби органічного насіння та використання для посадки органічного садивного матеріалу;

біологічний контроль шкідників та хвороб рослин.

2. З метою встановлення наявності на ринку України органічного насіння центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, веде Реєстр органічного насіння у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відомості Реєстру органічного насіння є підставою для визначення наявності чи відсутності на ринку України органічного насіння.

Стаття 18. Вимоги до органічного тваринництва

1. Вимоги до органічного тваринництва:

дотримання вимог нормативно-правового регулювання захисту тварин від жорстокого поводження, в тому числі: утримання тварин з урахуванням фізіологічних та поведінкових потреб;

годівля тварин (у тому числі птиці) органічними кормами;

використання при репродукції тварин та птиці переважно природних методів;

вибір відповідних порід, адаптованих до місцевих умов, життєздатних та стійких до хвороб;

забороняється використання хімічних алопатичних ветеринарних препаратів, крім випадків, визначених законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

прив’язування або ізоляція поголів’я заборонено, крім випадків, коли це необхідно для забезпечення безпеки оточуючих, благополуччя тварин або у ветеринарних цілях;

застосування практики ведення тваринництва, яка укріплює імунну систему та посилює природний захист від хвороб;

регулярне очищення та дезінфекція приміщень та споруд, які використовуються для органічного тваринництва та птахівництва;

засоби для очищення та дезінфекції, що використовуються для очищення та дезінфекції споруд та обладнання для утримання тварин та птиці при органічному виробництві можуть використовуватися, лише у порядку та в обсягах, визначених цим Законом.

Продукція тваринництва вважається органічною лише за умови, що тварини були народженні та вирощенні оператором ринку органічної продукції після завершення перехідного періоду такого оператора.

2. Додаткові вимоги для органічного бджільництва:

використання натуральних матеріалів для виготовлення вуликів, які не створюють небезпеку забруднення навколишнього природного середовища та продуктів бджільництва;

підтримання здоров’я бджіл на основі превентивних заходів;

площа збирання нектару повинна забезпечувати необхідне і достатнє харчування, доступ до води;

джерела натурального нектару і пилку повинні походити з рослин, вирощених відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, та/або дикорослих рослин, які не піддавалися обробці речовинами, використання яких заборонено законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, протягом останніх п’яти років;

забороняється знищення бджіл у стільниках як метод збирання продуктів бджільництва.

Стаття 19. Вимоги до заготівлі органічних дикорослих продуктів

Вимоги до заготівлі органічних дикорослих продуктів:

заготівля дикорослих ресурсів та/або їх частин здійснюється у їх природному середовищі на чітко визначених територіях та ділянках, у порядку, встановленому законодавством, за умови, що такі території та ділянки протягом останніх трьох років не піддавалися обробці речовинами іншими, ніж ті, що дозволені законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

заготівля дикорослих продуктів та/або їх частин не повинна впливати на стабільність природного середовища та виснаження його ресурсів;

забезпечення простежуваності дикорослих органічних продуктів.

Стаття 20. Вимоги до органічного грибівництва

1. Вимоги до органічного грибівництва:

використання для виробництва грибів субстратів з компонентів рослинного походження, що вироблені операторами ринку органічної продукції;

використання для виробництва грибів субстратів, які складаються з стійлового гною і екскрементів тварин, що отримані в результаті органічного виробництва, за умови, що їх частка не перевищує 25% загальної маси компонентів субстрату до компостування без урахування покривного матеріалу та води;

заборона використання для виробництва грибів субстратів з торфу, що піддавався обробці речовинами, які не включені до переліку речовин, дозволених для використання при виробництві органічної продукції, або які дозволені до використання в обмежених кількостях;

заборона використання для виробництва грибів субстратів з деревини, що не включені до переліку речовин, дозволених для використання при виробництві органічної продукції, або які дозволені до використання в обмежених кількостях;

використання для виробництва грибів субстратів з води і ґрунту, а також мінеральних продуктів згідно з переліком речовин, дозволених для використання при виробництві органічної продукції, або які дозволені до використання в обмежених кількостях.

2. Для виробництва органічних дріжджів використовуються лише органічні інгредієнти.

Стаття 21. Вимоги до органічної аквакультури, органічних морських водоростей та диких водоростей

1. Вимоги до органічної аквакультури (органічного рибництва):

врахування здатності об’єктів аквакультури пристосовуватися до перебування у повністю або частково контрольованих умовах;

використання переважно природних методів репродукції;

годівля об’єктів аквакультури органічними кормами, за винятком тих видів об’єктів аквакультури, яким не згодовують корми при вирощуванні;

при виробництві об’єктів аквакультури (у тому числі молюсків), яким не згодовують корми при вирощуванні, а які живляться природним планктоном, задоволення їх потреб у харчуванні природним шляхом, крім молодих особин, що відгодовуються у розплідниках та інкубаторах;

регулярне очищення та дезінфекція приміщень та споруд, які використовуються для об’єктів аквакультури;

засоби для очищення та дезінфекції, що використовуються для очищення та дезінфекції споруд для утримання об’єктів аквакультури при органічному виробництві можуть використовуватися лише у порядку та в обсягах, визначених законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

2. Вимоги до органічного виробництва морських водоростей включають:

вирощування морських водоростей у прибережних районах, які не забруднені речовинами, які забороняється використовувати при виробництві органічної продукції або іншими шкідливими для здоров’я людини речовинами;

збирання молодих водоростей на регулярній основі для підтримки внутрішньої популяції культури;

добрива можуть використовуватися тільки у внутрішніх приміщеннях, якщо їх використання дозволяється законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

збирання диких водоростей та їх частин, що ростуть у морських природних умовах дозволяється в районах зростання водоростей, що не забруднені речовинами, які заборонені до використання при органічному виробництві, та збирання яких не впливає на стабільність природного середовища, існування або збереження видів рослин у районі збирання;

використання органічних і бактеріальних добрив, пестицидів, меліорантів, регуляторів росту рослин, матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження та інших речовини, що застосовуються для підвищення урожайності морських водоростей, для поліпшення якості морських водоростей, які розщеплюються біологічно. Використання мінеральних азотних добрив забороняється. Добрива та меліоранти хімічного походження або мінеральні добрива та меліоранти, засоби захисту рослин, регулятори росту рослин можуть використовуватися, лише у порядку та в обсягах, визначених законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

3. Вимоги до органічного виробництва диких водоростей включають:

заготівля диких водоростей та/або їх частин здійснюється у районах їх зростання, що мають високу екологічну якість, не піддавалися обробці речовинами іншими, ніж ті, що дозволені законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції або шкідливими для здоров’я людини речовинами;

заготівля диких водоростей не повинна впливати на стабільність природного середовища, існування або збереження видів рослин у районі збирання, та виснаження його ресурсів;

забезпечення простежуваності диких водоростей.

Стаття 22. Винятки з вимог до органічного виробництва

1. Винятки з вимог до органічного виробництва можливі лише з дозволу органу сертифікації та застосовуються у випадках, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику. Винятки з вимог до органічного виробництва можуть стосуватися застосування при органічному виробництві антибіотиків; засобів для очищення та дезінфекції; інгредієнтів для виробництва органічних харчових продуктів та кормів, насіння та садивного матеріалу.

У випадку відсутності на ринку певного органічного інгредієнту для виробництва органічних харчових продуктів або кормів, орган сертифікації може надати за запитом оператора ринку органічної продукції разовий дозвіл на використання неорганічного інгредієнта (продукції перехідного періоду) при виробництві органічної продукції, у разі, якщо він прямо не заборонений цим Законом, та за умови документального підтвердження виробником необхідності застосування такого інгредієнта. При цьому частка неорганічних інгредієнтів не повинна перевищувати 5%, без врахування частки води та кухонної солі;

У випадку відсутності на ринку органічного насіння, орган сертифікації може надати за запитом оператора ринку органічної продукції разовий дозвіл на використання неорганічного насіння та/або садивного матеріалу (продукції перехідного періоду), якщо воно не піддавалося обробці речовини іншими, ніж ті, що дозволені законодавством у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, та за умови документального підтвердження виробником необхідності застосування такого насіння та/або садивного матеріалу.

2. Вирощування при паралельному виробництві однакових культур, які не можна розрізнити між собою, дозволяється виключно для проведення наукових досліджень з дозволу органу сертифікації.

3. Органи сертифікації при наданні дозволу на використання неорганічних інгредієнтів, допустимих обсягів їх застосування та часу застосування повинні враховувати можливу шкоду для життя та здоров’я людей та тварин; негативний вплив на навколишнє середовище; можливість піддавати такі речовини фізичним (механічним, термічним), ферментативним чи мікробним процесам.

Стаття 23. Вимоги до органічного виробництва під час перехідного періоду

Суб’єкт господарювання під час перехідного періоду зобов’язаний додержуватися вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Дата початку перехідного періоду визначається після проведення першої інспекції суб’єкта господарювання органом сертифікації залежно від галузі органічного виробництва з урахуванням методів його господарювання, застосування інгредієнтів і компонентів, які дозволені законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що підтверджується відповідними документами.

Операторам ринку органічної продукції заборонено реалізовувати продукцію, вироблену під час перехідного періоду як органічну.

Тривалість перехідного періоду визначається законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції залежно від галузі органічного виробництва.

Для органічного рослинництва тривалість перехідного періоду стосовно земельних ділянок для вирощування однорічних культур не може бути менше, ніж 24 місяці, а для багаторічних культур (крім фуражних) не може бути менше, ніж 36 місяців до першого збирання органічної продукції.

Тривалість перехідного періоду щодо сінокосів і пасовищ для виробництва органічних кормів та щодо земельних ділянок для вирощування багаторічних фуражних культур не може бути менше, ніж 24 місяці до першого збирання органічної продукції.

Орган сертифікації може затвердити ретроспективну дату початку перехідного періоду (але не більше, ніж на 18 місяців назад для перелогів та 30 місяців для багаторічних насаджень) щодо земель, які протягом останніх 36 місяців не піддавалися:

обробітку (перелоги та багаторічні насадження), та

обробці речовинами іншими, ніж ті, що дозволені законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Датою початку перехідного періоду без ретроспективного затвердження є дата до проведення першої інспекції суб’єкта господарювання органом сертифікації.

У разі, якщо перехідний період триває понад 12 місяців за рішенням органу сертифікації продукція рослинництва, вироблена під час перехідного періоду, може маркуватися як "продукція перехідного періоду до органічного виробництва".

Стаття 24. Вимоги до паралельного виробництва

1. Оператор ринку органічної продукції за згодою органу сертифікації має право одночасно здійснювати органічне та неорганічне виробництво на одній площі за дотримання таких умов:

1) у разі виробництва багаторічних культур, термін культивування яких становить понад три роки, а також виробництва насіння, вегетативного садивного матеріалу і розсади:

вирощування культур, які можна легко розрізнити між собою;

термін паралельного виробництва не може перевищувати п’яти років та має бути органічним виробництвом перехідного періоду;

здійснення технологічних операції з органічною продукцією лише після належного очищення виробничого обладнання;

надання інформації органу сертифікації про збирання врожаю не пізніше, ніж за 2 робочих дні до початку збору врожаю;

2) у разі здійснення органічного та неорганічного виробництва з науковою та освітньою метою на одній площі:

розділення тварин, продуктів тваринництва, гною і кормів;

надання органу сертифікації інформації про кількість виробленої органічної продукції;

3) у разі ведення органічного та неорганічного тваринництва:

здійснення технологічних операції з органічною продукцією лише після належного очищення виробничого обладнання;

розділення тварин, продуктів тваринництва, гною і кормів.

2. Встановлення інших вимог до паралельного виробництва, ніж ті, що прямо передбачені цим Законом, не допускається. Порядок ведення паралельного виробництва визначається та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

 

Розділ VІ

СЕРТИФІКАЦІЯ ТА ОРГАНИ СЕРТИФІКАЦІЇ

 

Стаття 25. Сертифікація органічного виробництва та/або обігу органічної продукції

1. Органічне виробництво та/або обіг органічної продукції підлягає обов’язковій щорічній сертифікації з обов’язковим виїзним інспектуванням. Сертифікації не підлягає:

реалізація органічної продукції закладами громадського харчування;

реалізація органічної продукції суб’єктами господарювання, які займаються оптовою, оптово-роздрібною торгівлею.

Сертифікація органічного виробництва та/або обігу органічної продукції проводиться органом сертифікації з метою встановлення відповідності процесу виробництва продукції та її обігу вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

2. Суб’єкт господарювання, який має намір перейти на органічне виробництво або здійснювати обіг органічної продукції, може обрати будь-який орган сертифікації та укласти з ним договір. Суб’єкт господарювання має право укладати договір лише з одним органом сертифікації на сертифікацію органічного виробництва та/або обігу органічної продукції в межах відповідної галузі органічного виробництва та обігу органічної продукції.

3. Процес сертифікації розпочинається з дати підписання договору між органом сертифікації і суб’єктом господарювання. У процесі сертифікації за результатами інспектування та визначення відповідності усіх стадій виробництва та обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, органом сертифікації ухвалюється вмотивоване рішення про видачу сертифіката або сертифікаційного рішення.

На підставі рішення органом сертифікації видаються сертифікат або сертифікаційне рішення.

Підставами для відмови у видачі сертифіката є:

встановлення за результатами інспектування невідповідності будь-якої стадії виробництва або обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

виявлення недостовірності відомостей, поданих на підтвердження відповідності вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Відмова у видачі сертифіката з підстав, не передбачених цією статтею, забороняється. Після усунення причин, що призвели до відмови у видачі сертифіката, рішення повторно переглядається органом сертифікації. Сертифікат видається, якщо встановлено відповідність вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції до відповідної галузі органічного виробництва та обігу органічної продукції.

Суб’єкт господарювання стає оператором ринку органічної продукції після отримання першого сертифіката та його внесення до Реєстру операторів.

4. Строк дії сертифіката становить п’ятнадцять місяців з дати його видачі. У сертифікаті обов’язково зазначається:

назва суб’єкта господарювання / ПІБ;

код ЄДРПОУ/ ідентифікаційний код платника податку;

визначення статусу продукції (органічна/перехідного періоду/неорганічна) та її асортимент.

Порядок видачі сертифіката, його дубліката та форма затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

5. Орган сертифікації має право призупинити дію або скасувати відповідний сертифікат.

Підставами для призупинення дії сертифіката є:

обґрунтована підозра у порушенні оператором ринку органічної продукції законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

непроходження щорічного планового або позапланового інспектування потужностей операторів ринку органічної продукції;

незабезпечення оператором ринку органічної продукції вільного доступу до його потужностей, а також ненадання на вимогу органів сертифікації документів, необхідних для інспектування, в тому числі доступу до фінансових документів;

звернення від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, з інформацією про систематичне (два і більше разів протягом року) або грубе порушення оператором ринку органічної продукції вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

здійснення діяльності, що дискредитує орган сертифікації.

Рішення про поновлення дії сертифіката приймається органом сертифікації лише за умови усунення оператором підстав для призупинення дії сертифіката.

Підставами для скасування сертифіката є:

розірвання договору між органом сертифікації та оператором ринку органічної продукції (без подальшого укладення договору протягом 90 днів з дня розірвання);

неукладення оператором ринку органічної продукції договору з новим органом сертифікації протягом 90 днів з дня виключення органу сертифікації, з яким у нього було укладено договір, з Реєстру органів сертифікації;

неусунення наявних підстав для призупинення дії сертифіката, протягом строку, встановленого органом сертифікації, який не може бути меншим 30 днів;

звернення оператора ринку органічної продукції із заявою про скасування його сертифіката;

непроходження щорічного планового або позапланового інспектування потужностей операторів ринку органічної продукції;

систематичне (два і більше разів протягом року) або грубе порушення у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

6. Суб’єкти господарювання, які отримали сертифікати, включаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, до Реєстру операторів, не пізніше 10 робочих днів з дня їх видачі.

Виключення оператора ринку органічної продукції з Реєстру операторів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у разі скасування всіх його сертифікатів.

Стаття 26. Вимоги до органу сертифікації та його функції

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, включає до Реєстру органів сертифікації підприємство, установу, організацію чи їх підрозділ, яке:

акредитоване відповідно до стандарту ISO/IEC 17065 "Оцінювання відповідності. Вимоги до органів, що сертифікують продукцію, процеси та послуги" у сфері органічного виробництва;

є юридичною особою-резидентом України;

не є оператором ринку органічної продукції;

має належне інформаційно-технічне забезпечення для сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;

має належну матеріально-технічну базу та інші об’єкти інфраструктури, необхідні для виконання функцій із сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;

має діючу систему управління якістю;

може підтвердити відповідний рівень компетентності персоналу у сфері сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;

має принаймні одного інспектора з відповідної галузі органічного виробництва та обігу органічної продукції, який працює на постійній основі.

Порядок підтвердження підприємствами, установами, організаціями чи їх підрозділам відповідного рівня компетентності персоналу у сфері сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції, вимоги до інформаційно-технічного забезпечення та матеріально-технічної бази і системи управління якістю затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, що претендує на включення до Реєстру органів сертифікації, подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, заявку на включення згідно з формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

До заявки додаються:

копія атестата про акредитацію;

копія свідоцтва про реєстрацію підприємства, установи, організації чи їх підрозділу;

копія статуту підприємства, установи, організації чи їх підрозділу;

перелік співробітників та документи, що підтверджують рівень компетентності персоналу у сфері сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції.

Якщо підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, що претендує на включення до Реєстру органів сертифікації, акредитований іноземним органом акредитації, то до заявки також додається підтвердження від органу акредитації про те, що він повідомлений стосовно наміру заявника здійснювати сертифікацію органічного виробництва та/або обігу органічної продукції на території України.

Виключними підставами для відмови у включенні до Реєстру органів сертифікації:

невідповідність підприємства, установи, організації чи їхнього підрозділу вимогам, встановленим цією статтею;

виявлення недостовірних відомостей у документах.

Рішення про включення чи відмову про включення до Реєстру органів сертифікації приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, протягом 10 робочих днів з дня надходження відповідної інформації від органу сертифікації.

Орган сертифікації зобов’язаний щорічно до 31 грудня подавати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, перелік співробітників та підтвердження рівня компетентності персоналу у сфері сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції.

3. Орган сертифікації:

проводить сертифікацію органічного виробництва та/або обігу органічної продукції відповідно до законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

протягом 5 днів з дня видачі сертифіката або прийняття відповідного рішення про призупинення чи скасування сертифікатів, інформує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, про видачу, призупинення та скасування сертифікатів згідно з цим Законом;

щорічно звітує центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, про видані ним сертифікати;

подає зведені матеріали щодо обсягів органічної продукції, яка вводиться в обіг операторами ринку органічної продукції, з якими вони уклали договір, відповідно до цього Закону.

5. Органи сертифікації несуть відповідальність за порушення порядку сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції, невчасне або неповне подання звітності, а також за необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифіката.

6. Орган сертифікації виключається з Реєстру органів сертифікації на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у разі:

звернення органу сертифікації із заявою про виключення його з Реєстру органів сертифікації за власним бажанням;

позбавлення або призупинення дії атестата про акредитацію;

невідповідності органу сертифікації вимогам, встановленим цим Законом;

виявлення недостовірних відомостей у документах.

7. У разі виключення органу сертифікації з Реєстру органів сертифікації, він зобов’язаний повідомити про це операторів ринку органічної продукції, з якими він уклав договори. Сертифікати, видані таким органом сертифікації, не втрачають дію до закінчення терміну, вказаного в сертифікаті, а за оператором ринку органічної продукції зберігається попередній статус виробництва, але не більше, ніж на строк дії сертифікату, якщо інше не встановлено законодавством.

8. Рішення органу сертифікації може бути оскаржено у порядку апеляції до органу сертифікації, а потім – до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Порядок розгляду апеляцій на рішення органів сертифікації визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

10. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, здійснює державний контроль за діяльністю органів сертифікації.

Стаття 27. Вимоги до інспектора з органічного виробництва

1. Інспектор з органічного виробництва перебуває в трудових відносинах на постійній основі з органом сертифікації, проводить інспектування виробництва та обігу органічної продукції.

2. Інспектором з органічного виробництва може бути фізична особа, яка:

1) має перший (бакалаврський) рівень аграрної освіти, досвід роботи в аграрній сфері та/або сфері харчової чи переробної промисловості не менше трьох років, а також спеціальні знання у сфері органічного виробництва, або

2) має перший (бакалаврський) рівень освіти, досвід роботи в аграрній сфері та/або сфері харчової чи переробної промисловості не менше п’яти років та спеціальні знання у сфері органічного виробництва.

3. Інспектором з органічного виробництва не може бути фізична особа, яка перебуває на державній службі, знаходиться у трудових та/або цивільно-правових відносин з операторами ринку органічної продукції та/або з органами виконавчої влади, що здійснюють державне управління та регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

4. Спеціальні знання інспектора з органічного виробництва у сфері органічного виробництва підтверджуються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Стаття 28. Загальні вимоги до реєстрів

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, забезпечує ведення в електронній формі та є держателем Реєстру операторів, Реєстру органів сертифікації та Реєстру органічного насіння (далі – реєстри). Порядок ведення реєстрів затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до відомостей, що містяться у зазначених реєстрах, через мережу Інтернет. Відомості, що містяться в таких реєстрах:

мають статус офіційної інформації центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику;

не потребують будь-якого додаткового підтвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику;

можуть використовуватися будь-якими особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

 

Розділ VІІ

ОБІГ ТА МАРКУВАННЯ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

Стаття 29. Вимоги до зберігання органічної продукції

1. При зберіганні органічної продукції повинні забезпечуватися ідентифікація такої продукції та/або кожної її партії як органічної продукції, та унеможливлення її змішування з неорганічною продукцією, у тому числі продукцією перехідного періоду та/або забруднюючими речовинами.

2. При виробництві органічної продукції забороняється зберігання разом з органічною продукцією будь-яких неорганічних речовин, крім речовин, дозволених законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Стаття 30. Вимоги до перевезення органічної продукції

1. Перевезення органічної продукції повинно здійснюватися лише в опломбованій упаковці, контейнері або транспортних засобах, закритих таким чином, щоб унеможливити її відкриття без пошкодження пломби. Опломбування упаковки, контейнера або транспортного засобу здійснюється оператором ринку органічної продукції. При опломбуванні оператором ринку органічної продукції робиться відповідна відмітка в товарно-транспортній накладній.

2. Одночасне перевезення органічної та неорганічної продукції, у тому числі продукції перехідного періоду, дозволяється лише за умови вжиття відповідних заходів, що унеможливлюють змішування органічної продукції з неорганічною.

Стаття 31. Вимоги до реалізації органічної продукції

1. Реалізація органічної продукції дозволяється лише за наявності відповідного сертифіката на таку продукцію та відповідного маркування згідно з вимогами, встановленими цим Законом.

2. Органічна продукція, що не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, підлягає вилученню з обігу як органічна, однак не вилучається з обігу, якщо вона відповідає принципам та вимогам до безпечності та якості продукції, передбачених спеціальним законодавством, за умови зміни відповідно маркування.

Стаття 32. Вимоги до маркування органічної продукції

1. Органічна продукція, яка вводиться в обіг та реалізується, повинна відповідати вимогам спеціального законодавства щодо маркування відповідної продукції та вимогам цього Закону.

2. Продукт дозволяється маркувати як "органічний продукт", якщо він містить не менше, ніж 95 % органічних інгредієнтів (за вагою).

При маркуванні продукту, який містить менше, ніж 95 % органічних інгредієнтів (за вагою), напис "органічний продукт" може використовуватись лише у переліку відповідних його органічних інгредієнтів.

У переліку інгредієнтів обов’язково зазначається відсоток складників, отриманих у результаті органічного виробництва, до загальної кількості складників.

3. Органічна продукція, яка вводиться в обіг та реалізується, повинна бути маркована державним логотипом для органічної продукції. Державний логотип складається з напису "органічний продукт" та відповідного графічного зображення.

Обов’язковим елементом маркування органічної продукції є кодовий номер, який розміщується під державним логотипом та складається із:

акроніму, який ідентифікує країну походження;

напису "organic";

реєстраційного коду органу сертифікації, який здійснив сертифікацію органічного виробництва.

При маркуванні органічної продукції дозволяється додатково використовувати інші логотипи, запроваджені операторами ринку, які здійснюють виробництво, реалізацію органічної продукції, чи їх об’єднаннями.

4. Забороняється маркування державним логотипом неорганічної продукції та продукції перехідного періоду, а також використовувати при маркуванні такої продукції будь-які позначення та написи "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік", "натуральний" та будь-які однокореневі похідні від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" тощо будь-якими мовами.

5. Забороняється використання напису "органічний продукт" у власних назвах продуктів, торговельних марках при рекламуванні будь-якого неорганічного продукту, а також у випадку маркування продукції, яка перебуває на стадії перехідного періоду.

6. Маркування неорганічної продукції державним логотипом або будь-якими позначеннями та написами "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік", "натуральний" та будь-якими однокореневими похідними від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" вважається недобросовісною рекламою.

7. Органічна продукція, імпортована з інших країн та вироблена відповідно до законодавства країн походження, що підтверджено відповідним сертифікатом країни-походження, що засвідчує органічне виробництво такої продукції, визнається в Україні як органічна продукція, а написи на оригінальному маркуванні "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік", "натуральний" та будь-які однокореневі похідні від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" тощо, в перекладі українською позначаються написом "органічний продукт".

8. Органічна продукція, імпортована з інших країн та вироблена відповідно до законодавства країн походження, що підтверджено відповідним сертифікатом країни-походження, не підлягає автоматичному маркуванню державним логотипом для органічної продукції.

9. Суб’єкти господарювання мають право розміщувати екологічне маркування на продуктах рослинного та тваринного походження, сільськогосподарській продукції, харчових продуктах (у тому числі необроблені) та кормах виключно у разі, якщо така продукція була отримана в результаті органічного виробництва.

9. Маркування органічної продукції здійснюється за узгодженням з органом сертифікації, реєстраційний код якого зазначається на маркуванні. Погодження надається оператору ринку органічної продукції у довільній письмовій формі.

Стаття 33. Вимоги до декларування обсягів органічної продукції, яка вводиться в обіг

1. Органічна продукція, яка вводиться в обіг, підлягає обов’язковому декларуванню.

Декларації щодо обсягів органічної продукції, яка вводиться в обіг, подаються операторами ринку органічної продукції органам сертифікації. Оператори ринку органічної продукції несуть відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у декларації, відповідно до закону.

2. Органи сертифікації подають зведені матеріали щодо обсягів органічної продукції, яка вводиться в обіг операторами ринку органічної продукції, з якими вони уклали договір, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

3. Порядок, періодичність декларування та подання зведених матеріалів щодо обсягів органічної продукції, яка вводиться в обіг, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

 

Розділ VІІІ

ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД (КОНТРОЛЬ) ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ РИНКУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

Стаття 34. Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

1. Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції здійснюється у спосіб, визначений цим законом, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

2. Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, задля забезпечення належного рівня захисту прав споживачів та чесної конкуренції у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції здійснюється шляхом проведення планових та позапланових заходів зі здійснення державного нагляду шляхом:

моніторингу органічної продукції на ринку з метою запобігання потраплянню на ринок неорганічної продукції, маркованої як органічна;

вибіркового оцінювання діяльності органів сертифікації;

вибіркового оцінювання діяльності операторів ринку органічної продукції з органічного виробництва.

4. У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, невідповідності органічного виробництва та обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, повідомляє про це орган сертифікації, який зобов’язаний встановити термін, протягом якого оператор ринку органічної продукції зобов’язаний вжити необхідних заходів для усунення такої невідповідності.

Стаття 35. Повноваження посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

Посадові особи, які здійснюють державний контроль (нагляд) у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, з метою виконання покладених на них завдань у межах їх компетенції мають право:

безперешкодно відвідувати об'єкти перевірки, одержувати необхідну для здійснення державного контролю інформацію, документацію, зразки сировини та готової продукції для проведення лабораторних досліджень у кількості, передбаченій законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

забороняти виробництво та реалізацію продукції як органічної у разі виявлення невідповідності вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

видавати припис про вилучення продукції, яка не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, якщо вона: маркована державним логотипом для органічної продукції, або містить позначення та написи "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік", "натуральний" та будь-які однокореневі похідні слова від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" тощо будь-якими мовами.

 

Розділ ІX

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

 

Стаття 36. Міжнародне співробітництво України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

1. Міжнародне співробітництво України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції здійснюється шляхом:

участі в роботі відповідних міжнародних організацій;

укладання міжнародних угод, включаючи двосторонні угоди про взаємне визнання у сфері органічного виробництва;

гармонізації законодавства України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції з нормами та стандартами відповідних міжнародних організацій;

адаптації законодавства України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції з відповідним законодавством Європейського Союзу;

обміну інформацією у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

сприяння залученню міжнародної технічної допомоги та інвестицій для становлення та розвитку органічного виробництва та обігу органічної продукції;

сприяння розвитку експорту та імпорту органічної продукції.

 

Розділ X

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА, ОБІГУ ТА МАРКУВАННЯ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

Стаття 37. Відповідальність за порушення законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

1. За порушення законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції суб’єкти ринку органічної продукції несуть відповідальність відповідно до закону.

2. За порушення законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції оператор ринку органічної продукції може бути виключений з Реєстру операторів та/або позбавлений сертифіката.

3. За порушення законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції орган сертифікації може бути виключений з Реєстру органів сертифікації за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Орган сертифікації, який допустив порушення порядку сертифікації органічного виробництва, сплачує до Державного бюджету України подвійну вартість виконаних робіт на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

При повторному аналогічному порушенні орган сертифікації за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, виключається з Реєстру органів сертифікації та позбавляється атестата про акредитацію.

4. Накладення стягнення не звільняє суб’єктів ринку органічної продукції від відшкодування збитків у порядку, передбаченому законом.

 

Розділ XІ

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Суб’єкти господарювання мають право використовувати напис "органічний продукт" у власних назвах продуктів, торговельних марках протягом року з дня набрання чинності цим законом без сертифікації виробництва як органічного та/або обігу продукції як органічної.

2. Підприємства, установи, організації чи їх підрозділи, які на дату набрання чинності цим законом акредитовані відповідно до стандарту ISO/IEC 17065 "Оцінювання відповідності. Вимоги до органів, що сертифікують продукцію, процеси та послуги" та провадять в Україні діяльність з сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції протягом не менше, ніж 12 місяців, підлягають автоматичному включенню до Реєстру органів сертифікації та можуть бути виключенні з Реєстру органів сертифікації у разі встановлення їх невідповідності вимогам цього Закону не раніше, ніж через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом".

***

 

ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пунктів 1 та 2 розділу I, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня наступного за днем опублікування цього Закону, але не пізніше дня набрання чинності цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом  та затвердити порядок здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції (у тому числі планових та позапланових заходів).

3. Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, протягом шести місяців з дня наступного за днем опублікування цього Закону, але не пізніше дня набрання чинності цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, розробити та затвердити:

1) порядок:

виробництва органічної продукції (у тому числі умови реалізації загальних вимог та вимог до органічного виробництва за відповідними галузями та визначення випадків, за яких дозволяються винятки з вимог до органічного виробництва);

ведення паралельного виробництва;

ведення реєстрів;

сертифікації органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (у тому числі видачі сертифіката, його дубліката);

підтвердження відповідного рівня компетентності у сфері сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;

підтвердження спеціальних знань у сфері органічного виробництва;

розгляду апеляцій на рішення органів сертифікації;

2) порядок, періодичність декларування та подання зведених матеріалів щодо обсягів органічної продукції, яка вводиться в обіг;

3) вимоги до:

інформаційно-технічного забезпечення органа сертифікації;

матеріально-технічної бази органа сертифікації;

системи управління якістю органа сертифікації;

4) форми:

сертифіката;

заявки на включення до Реєстру органів сертифікації; 

5) перелік речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати при органічному виробництві, та які дозволені до використання в обмежених кількостях.

 

 

 Голова Верховної Ради України                                                                                                                А. ПАРУБІЙ

 

 

Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" (далі – проект Закону) Мінагрополітики робить оголошення про його публікацію.

Проект Закону розроблено на виконання пункту 69 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 357-р, а також підпункту 4 пункту 347 Плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 184-р.

Прийняття проекту Закону сприятиме удосконаленню засад правового регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, а також адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у цій сфері. Зокрема, матиме позитивний вплив на захист операторів органічного ринку від недобросовісної конкуренції, гарантуватиме споживачам впевненість у продуктах, маркованих як органічні, забезпечить прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва та обігу органічних продуктів, а також сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної органічної продукції і розширенню зовнішніх ринків її збуту.

Проект Закону, пояснювальна записка та аналіз регуляторного впливу до проекту акта розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України www.minagro.gov.ua (розділ Регуляторна політика / Проекти регуляторних актів / Проекти Законів).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту Закону в письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього повідомлення за адресами:

Міністерство аграрної політики та продовольства України: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, e-mail: anna.voytyuk@minagro.gov.ua  (виконавець: Войтюк Анна Вікторівна, тел.: 279-84-90);

Державна регуляторна служба України: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, e-mail:  inform@dkrp.gov.ua.

  

 

Перший заступник Міністра аграрної   

політики та продовольства  України                                                                                                                                         Я.В. Краснопольський

Пояснювальна записка

до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" (далі – проект Закону) розроблено на виконання пункту 69 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 357-р, а також підпункту 4 пункту 347 Плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 184-р.

Хоча на даний в Україні діє Закон України  "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини", проте його положення не забезпечують належного функціонування ринку органічної продукції, що створює сприятливе середовище для введення в обіг фальсифікованої органічної продукції та дозволяє уникати відповідальності за порушення законодавства у цій сфері. Це негативно впливає на захист прав споживачів та вважається недобросовісною конкуренцією серед суб’єктів господарювання.

Суттєвим недоліком чинного закону також є його невідповідність законодавству Європейського Союзу.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту Закону є удосконалення засад правового регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, а також адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу у цій сфері.

Досягнення мети передбачається шляхом встановлення загальних засад державного регулювання у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, повноважень центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління та регулювання у цій сфері, а також прав та обов’язків суб’єктів ринку органічної продукції.

Положеннями проекту Закону регламентовано вимоги до виробництва, маркування та обігу органічної продукції, чітко встановлено основні засади здійснення процесу сертифікації органічного виробництва, а також вимоги до органів сертифікації.

Крім того, проектом Закону визначається спосіб здійснення держаного контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції та встановлюється відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, закони України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про карантин рослин", "Про захист рослин", "Про ветеринарну медицину", "Про бджільництво", "Про аквакультуру", "Про виноград та виноградне вино", "Про рослинний світ", "Про тваринний світ", Земельний кодекс, Лісовий кодекс та інші нормативно-правові акти.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує додаткового фінансування з Державного бюджету України. Повноваження державних органів виконавчої влади будуть здійснюватись в межах існуючого фінансування.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною регуляторною службою України, Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні норми, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщено на офіційному веб-сайті Мінагрополітики для розгляду заінтересованими сторонами та надання ними зауважень і пропозицій.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону стосується соціально-трудової сфери і потребує узгодження з Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом, що відповідає принципам державної регуляторної політики. У разі прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" буде досягнута мета, визначена у пункті 2 цієї пояснювальної записки.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація акта матиме позитивний вплив на ринок праці: сприятиме зростанню кількості осіб як юридичних, так і фізичних, які зможуть долучитися до виробництва органічної продукції, а також розширенню сфери діяльності та підвищенню рівня кваліфікації фахівців, які займаються інспектуванням органічного виробництва.

11. Прогноз результатів

Реалізація положень проекту Закону сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної органічної продукції і розширенню зовнішніх ринків її збуту. Крім цього, гарантуватиме споживачам впевненість у продуктах, маркованих як органічні, матиме позитивний вплив на захист операторів органічного ринку від недобросовісної конкуренції, а також забезпечить прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва та обігу органічних продуктів.

 

 

  

Міністр аграрної політики   

та продовольства України                                                                                                                                                                      Т.В. Кутовий

Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"

 

І. Визначення проблеми

Проблема, на вирішення якої спрямовано проект Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", виникла у зв’язку із недосконалістю та невідповідністю законодавству ЄС Закону України "Про виробництво та обіг органічної продукції та сировини", що має негативний вплив на позиціонування України у світі як надійного виробника органічної сільськогосподарської та харчової продукції. Адже на даний час зарубіжні партнери готові закуповувати органічну сировину, однак не мають довіри до готового харчового продукту як такого, що вироблений в  країні, де фактично не діє законодавство про виробництво та обіг органічної продукції, а отже, відсутній належний механізм регулювання органічного ринку та система контролю. Такі умови створюють сприятливе середовище для можливостей порушення прав споживачів та розвитку недобросовісної конкуренції серед виробників. Адже на прилавках українських магазинів присутні харчові продукти, що не відповідають вимогам законодавства про виробництво та обіг органічної продукції, але марковані як органічні. В результаті страждає споживач, який платить більше за псевдоорганічний продукт, і виробник, який дотримувався всіх встановлених вимог аби продукт і справді був органічним, але може втратити споживача через недовіру до системи контролю органічної продукції.

 

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

-

Держава

+

-

Суб’єкти господарювання,

+

-

у тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

-

 

В комплексі зазначені проблеми мають негативний вплив на розвиток органічного ринку України. При цьому їх вирішення діючим законом є неможливим, що доведено дворічною практикою: з моменту його прийняття (2013 рік) вітчизняні виробники продовжують виробляти органічну продукцію, дотримуючись стандартів ЄС. Українське законодавство у цій сфері не допомагає визнанню української  "органіки" на світовому ринку. При цьому відсутній контроль цієї сфери з боку держави.

Одночасне і ефективне вирішення проблем органічного ринку України можливе лише шляхом прийняття проекту Закону, гармонізованого до законодавства ЄС у цій сфері. Визначивши засади правового регулювання органічного ринку можна говорити про подальший стабільний його розвиток.

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Цілями державного регулювання цієї сфери є посилення довіри споживача до української органічної продукції, а також захист виробника від недобросовісної конкуренції з боку виробників псевдоорганічної продукції шляхом запровадження ефективного державного контролю за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення  альтернативних способів

 

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Залишити чинний закон. В результаті:

ринок продовжує бути нерегульованим;

відсутній контроль з боку держави;

недобросовісні виробники не несуть відповідальності за порушення законодавства;

споживач не довіряє маркуванню органічної продукції, а відповідно віддає перевагу дешевшим традиційним продуктам;

виробник самостійно досягає визнання своєї продукції на зовнішніх ринках;

відсутні дані щодо обсягів продукції, виробленої з метою подальшої реалізації, а також тієї, що надійшла в обіг. Таким чином висока ймовірність появи фальсифікованої органічної продукції на ринку, а її виявлення є практично неможливим.

Альтернатива 2

Прийняти проект Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування  органічної продукції". В результаті:

законодавство України щодо виробництва, обігу та маркування органічної продукції повністю гармонізоване із відповідним законодавством ЄС;

запровадження ефективного державного регулювання органічного ринку;

запровадження належного державного контролю за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції;

інформація про суб’єктів органічного ринку (операторів і органів сертифікації) є відкритою і загальнодоступною, що сприятиме утвердженню довіри споживача до такої продукції;

запровадження обов’язкової звітності від суб’єктів органічного ринку, що дозволить аналізувати дані про обсяги продукції,  виробленої  з метою реалізації, з даними щодо обсягів продукції, яка була введена в обіг (аналогічно в країнах ЄС: держави-члени зобов’язані щорічно звітуватися). В результаті контролюючий орган швидко реагуватиме на порушення законодавства у цій сфері.

 

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

У зв’язку з тим, що чинний закон фактично не діє вигоди для сфери інтересів держави відсутні.

відсутні

Альтернатива 2

Прийняття проекту Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування  органічної продукції" надасть відчутні вигоди для сфери інтересів держави. Зокрема це:

зростання кількості операторів ринку, які виробляють органічну продукцію/сировину, що безперечно, забезпечить збільшення надходжень коштів до бюджетів усіх рівнів;

позиціонування України у світі як надійного постачальника органічної сільськогосподарської продукції та, як наслідок, позитивний вплив на експорт вітчизняної органічної продукції.

Витрати на узагальнення звітності, ведення реєстрів та здійснення вибіркових перевірок

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Чинний закон не має позитивного впливу на сферу інтересів громадян.

Витрати громадян на купівлю органічної продукції є  більшими у порівнянні з витратами на купівлю  традиційної продукції. Насамперед це пов’язано зі значним перевищенням попиту на такі продукти над пропозицією.

Альтернатива 2

Прийняття проекту Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва та обігу органічної продукції" стане основою розвитку органічного ринку України, що безперечно чинитиме позитивний вплив на сферу інтересів громадян. Зокрема, збільшення кількості суб’єктів господарювання, які здійснюватимуть діяльність у цій сфері, покращить ситуацію із зайнятістю населення. Адже органічний спосіб ведення сільського господарства вимагає механічного обробітку ґрунту, для чого звичайно ж потрібна більша кількість працівників. Також виключається застосування гербіцидів, ГМО, хімічних речовин, що позитивно вплине на екологію, а також здоров’я населення.

Крім того, враховуючи доступність і відкритість інформації про виробників органічної продукції та їх продукцію, передбачається підвищення обізнаності споживачів щодо органічної продукції та посилення довіри до неї. В результаті матиме місце зміна споживчого вибору населення на користь "органіки", яка хоч і коштує дорожче, проте має свого споживача, який готовий платити більшу ціну за натуральні продукти. Саме проект Закону покликаний забезпечити впевненість споживача у тому, що, віддаючи перевагу органічній продукції, він робить правильний вибір.

Витрати громадян на купівлю органічної продукції продовжують бути  більшими у порівнянні з витратами на купівлю  традиційної продукції. Проте передбачається збільшення кількості операторів органічного ринку, а відповідно і зростання конкуренції серед виробників, що дозволить прогнозувати можливе пониження цін на органічну продукцію.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

9

165

115

178

467

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

1,93

35,33

24,62

38,12

Х

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Якщо конкуренція на внутрішньому ринку практично відсутня, то на світовому ринку українському органічному виробнику важко конкурувати з іноземними операторами органічного ринку через надання споживачем переваги продукції, виробленій у країнах, де ринок органічної продукції перебуває під постійним наглядом та контролем держави. Відтак вигоди для суб’єктів господарювання відсутні.

На даний час оператори органічного ринку здійснюють виробництво органічної продукції дотримуючись вимог стандартів ЄС, а тому обов’язково повинні проходити сертифікацію виробництва, що несе певні витрати. Залежно від розміру суб’єкта господарювання вони коливаються в межах 8-70 тис. грн. крім того, виробники зобов’язані використовувати органічне насіння.

Альтернатива 2

Завдяки запровадженню державного регулювання цієї галузі конкурентоспроможність виробників органічної продукції, особливо орієнтованих на експорт, відчутно зросте. Зарубіжні споживачі довірятимуть продукції, виробленій із дотриманням вимог законодавства, гармонізованого з правом ЄС. Високоймовірними є також можливості залучення іноземних інвестицій в цю сферу. Крім цього, передбачається, що одним із пріоритетів надання бюджетної підтримки фермерським господарствам стане ведення органічного виробництва.

Запровадження державного регулювання не передбачає зміну розмірів витрат виробників на сертифікацію виробництва та закупівлю органічного насіння.

Також передбачаються витрати на звітування державним органам, адміністрування заходів державного нагляду.

 

3. Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта:

Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта, проведено на прикладі підприємств, що займаються органічним землеробством.

 

Сумарні витрати за альтернативами

Сума витрат, гривень

Альтернатива 1

1 750 440 000 грн. за перший рік

(10 088 480 – 400 – 28 080 = 10 060 000 * 174

Витрати виробника ідентичні витратам за альтернативою 2 за виключенням витрат на навчання персоналу, витрат, пов’язаних із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам та витрат, пов’язаних з адмініструванням заходів державного нагляду);

8 752 200 000 грн. за п’ять років

(50 442 400– 2 000 – 140 400 =

= 50 300 000 * 174)

Альтернатива 2

1 755 395 520 грн. за перший рік;

8 776 977 600 грн. за п’ять років.

 

№ п/п

Витрати

За перший рік

За п’ять років

1.

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу

-

-

2.

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень

-

-

3.

Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень

400

(витрати часу на отримання інформації про порядок звітування, заповнення необхідних форм та їх передачу 4 год. * вартість часу працівника 25 грн./год. (при розрахунках заробітну плату бухгалтера прийнято за 4 000 грн.) * 4 періоди звітності (щоквартально)

2 000

4.

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень

28 080 грн.

 (витрати часу на забезпечення процесу перевірок 4 год. * вартість часу працівника 24 грн. (при середній заробітній платі працівника, зайнятого в сільському господарстві – 3 826 грн. (Держстат станом на 01.04.2016) * 0,33 (очікувано: 1 перевірка на 3 роки) = 32 грн. + витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень 28 048 грн.

(середнє від передбачуваного: від 8 до 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (863 грн.)

140 400

5.

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

60 000

(середня вартість сертифікації середнього підприємства – 50 000 грн., великого – 70 000 грн.

300 000

6.

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень Витрати на закупівлю органічного насіння

10 000 000

50 000 000

7.

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень

-

-

8.

Інше (уточнити), гривень

-

-

9.

РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень

10 088 480

50 442 400

10.

Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць

174

174

11.

Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень

1 755 395 520

8 776 977 600

 

Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання

 

Вид витрат

У перший рік

Періодичні

(за рік)

Витрати

за п’ять років

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу

-

 

-

 

-

 

Вид витрат

Витрати на сплату податків та зборів (змінених / нововведених) (за рік)

Витрати

за п’ять років

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів)

-

-

 

Вид витрат

Витрати на ведення обліку, підготовку та подання звітності (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій за рік

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним  органам (витрати часу персоналу)

400

Законопроектом не передбачає пере накладення штрафів за порушення вимоги звітності

400

2 000

 

Вид витрат

Витрати на адміністрування заходів державно-го нагляду (контролю) (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень (за рік)

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/приписів тощо)

32

28 048

 

28 080

140 400

 

Вид витрат

Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи тощо)

Витрати безпосередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси (за рік – стартовий)

Разом за рік (старто-вий)

Витрати за п’ять років

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо)

60 000

(інформація щодо загальної вартості надана органом сертифікації)

60 000

 

300 000

 

Вид витрат

У перший рік

Періодичні

(за рік)

Витрати

за п’ять років

Витрати на оборотні активи (закупівля органічного насіння)

10 000 000

 

10 000 000

 

50 000 000

 

Вид витрат

У перший рік

Періодичні

(за рік)

Витрати

за п’ять років

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу

-

-

-

 

4. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернативаа 1

1

Закон прийнято, проте на практиці відсутнє державне регулювання та контроль за суб’єктами органічного ринку.

Альтернатива 2

3

Прийняття проекту закону стане першоосновою створення дієвої законодавчої бази в сфері органічного виробництва. Остаточне вирішення проблеми можливе лише після прийняття необхідних підзаконних нормативно-правових актів, які необхідні для імплементації положень проекту Закону та запуску ефективного механізму державного нагляду.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернативаа 1

Відсутність державного регулювання не несе будь-яких вигод для органічного ринку в Україні. Натомість підвищує кількість випадків обману споживачів щодо справжності органічних продуктів, а також сприяє розвитку нечесної конкуренції.

Сумарні витрати суб’єктів господарювання  складаються з  витрат на сертифікацію виробництва та витрат на оборотні активи (органічне насіння).

 

Цілі вже прийнятого закону не можуть бути досягнуті через відсутність необхідної бази підзаконних нормативно-правових актів, без яких є неможливим повноцінне державне регулювання та контроль. Крім того, положення закону не відповідають законодавству ЄС у сфері виробництва та обігу органічної продукції.

Альтернатива 2

Внаслідок запровадження чіткого механізму державного контролю оператори ринку не нехтуватимуть вимогами законодавства щодо виробництва та обігу органічних продуктів. Завдяки відкритості інформації щодо виробників такої продукції споживач зможе бути впевнений у "органічності" продукту. Готовий український органічний продукт визнаватиметься у світі, відповідно  зростатиме внутрішній і зовнішній попит.

Сумарні витрати суб’єктів господарювання  складаються з  витрат, пов’язаних із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, витрат, пов’язаних з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю), витрат на отримання адміністративних послуг (сертифікація виробництва) та витрати на оборотні активи (органічне насіння).

 

Прийняття проекту закону створить сприятливі умови для розвитку органічного ринку в Україні, адже буде запроваджено ефективний механізм державного регулювання і контролю.

 

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1

Чинний варіант регулювання не забезпечує контролю сфери органічного виробництва та не відповідає нормам Європейського законодавства

 

Відсутність в повному обсязі правового регулювання, що сприяє виходу на ринок органічної сільськогосподарської продукції (сировини) сумнівної якості і, як наслідок, заборона постачання такої продукції на ринок Європейського Союзу.

Альтернатива 2

Проект Закону надасть можливість принципово змінити положення Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини"  в частині термінології, сфери дїї, вимог  до органічного виробництва, сертифікації органічного виробництва та порядку  внесення до реєстрів, як суб’єктів господарювання так і сертифікаційних органів.

Ризики відсутні

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Розв’язання проблеми, яка виникла в зв’язку з нерегульованістю органічного ринку України, можливе шляхом запровадження механізмів, що пропонуються проектом Закону. Зокрема, регламентовано вимоги до органічного виробництва, його сертифікації, обігу та маркування органічної продукції. Проектом Закону пропонується ведення Мінагрополітики реєстрів операторів органічного ринку, органів сертифікації, органічного насіння, які повинні відповідати встановленим вимогам, аби бути включеними до них.

Крім того, встановлено, що контроль за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції (виробники та органи сертифікації) здійснюватиме Держпродспоживслужба.

Для повномасштабної реалізації положень проекту Закону Мінагрополітики та Держпродспоживслужбі необхідно розробити та прийняти/подати на розгляд Кабінету Міністрів України підзаконні нормативно-правові акти.

VІ. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено Мінагрополітики у період з 30 травня до 02 червня 2016 року.

 

№ п/п

Вид консультації (публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), інтернет-консультації прямі (інтернет-форуми, соціальні мережі тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо)

Кількість учасників консультацій, осіб

Основні результати консультацій (опис)

1.

Робочі зустрічі, запити до підприємців, бізнес-асоціацій та органів статистики

4 особи:

3 посадовці та 1 представник Федерації органічного руху України;

запит до Держстату (отримано відповідь щодо відсутності запитуваних даних)

наведено нижче

 

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі)

Кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: для розрахунку прийнято, що кількість суб’єктів господарювання, що займаються органічним виробництвом – 293 .

3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання

 

№ п/п

Найменування оцінки

У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання)

Періодичні (за наступний рік)

Витрати за
п’ять років

Оцінка "прямих" витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

1.

Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)

0

0

0

2.

Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування

0

0

0

3.

Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати - витратні матеріали)

0

0

0

4.

Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)

0

0

0

5.

Інші процедури:

Придбання органічного насіння

100 000 грн.

100 000 грн.

500 000 грн.

6.

Разом, гривень

100 000 грн.

100 000 грн.

500 000 грн.

7.

Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

293

8.

Сумарно, гривень

29 300 000 грн.

29 300 000 грн.

146 500 000 грн.

Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

9.

Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання

12 грн.

(витрати часу 0,5 год. * вартість часу 24 грн (при середній заробітній платі 3 826 грн.)

12 грн. (контроль за змінами вимог регулювання)

60 грн.

10-11.

Процедури організації виконання вимог регулювання

Процедури офіційного звітування

400 грн.

(витрати часу на отримання інформації про порядок звітування, заповнення необхідних форм та їх передачу 4 год. *вартість часу працівника 25 грн./год. (при середній заробітній платі бухгалтера 4 000 грн.) * 4 періоди звітності)

400 грн.

2 000 грн.

12.

Процедури щодо забезпечення процесу перевірок

32 грн.

(витрати часу на забезпечення процесу перевірок 4 год. * вартість часу працівника 24 грн. * коефіцієнт 0,33 (очікувано: 1 перевірка на 3 роки)

32 грн.

160 грн.

13.

Інші процедури (уточнити)

0

0

0

14.

Разом, гривень

444

444

2220

15.

Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

293

16.

Сумарно, гривень

130 092

130 092

650 460

 

4. Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва

Державний орган, для якого здійснюється розрахунок вартості адміністрування регулювання:

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

 

Процедура регулювання суб’єктів малого підприємництва (розрахунок на одного типового суб’єкта господарювання малого підприємництва – за потреби окремо для суб’єктів малого та мікро-підприємництв)

Планові витрати часу на процедуру

Вартість часу співробітника органу державної влади відповідної категорії (заробітна плата)

Оцінка кількості процедур за рік, що припадають на одного суб’єкта

Оцінка кількості  суб’єктів, що підпадають під дію процедури регулювання

Витрати на адміністрування регулювання* (за рік), гривень

1. Облік суб’єкта господарювання, що перебуває у сфері регулювання

-

-

-

293

-

2. Поточний контроль за суб’єктом господарювання, що перебуває у сфері регулювання, у тому числі:

5 год.

27 грн.

(з розрахунку заробітної плати інспектора 4 300 грн. на міс.)

0,33

(очікуврно: 1 перевірка на 3 роки)

293

5 * 27 * 293 = 13 054 грн.

камеральні

-

-

-

-

-

виїзні

-

-

-

-

-

3. Підготовка, затвердження та опрацювання одного окремого акта про порушення вимог регулювання

1 год.

27 грн.

1

44

(оціночно 15 % від кількості суб'єктів)

1 188 грн.

4. Реалізація одного окремого рішення щодо порушення вимог регулювання

0,5 год.

27 грн.

1

44

594 грн.

5. Оскарження одного окремого рішення суб’єктами господарювання

0,5 год.

27 грн.

1

4

(оціночно 10 % від кількості суб'єктів щодо яких прийнято рішення про порушення)

54 грн.

6. Підготовка звітності за результатами регулювання

0,25 год.

27 грн.

1

3

(оціночно 100 субєктів на 1 інспектора)

21 грн.

7. Інші адміністративні процедури (уточнити):

-

-

-

-

-

Разом за рік

Х

Х

Х

Х

14 911 грн.

Сумарно за п’ять років

Х

Х

Х

Х

74 555 грн.

 

5. Розрахунок сумарних витрат суб’єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання

 

№ п/п

Показник

Перший рік регулювання (стартовий)

За п’ять років

1.

Оцінка “прямих” витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

29 300 000 грн.

146 5000 000 грн.

2.

Оцінка вартості адміністративних процедур для суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

130 092 грн.

650 460 грн.

3.

Сумарні витрати малого підприємництва на виконання запланованого  регулювання

29 430 092 грн.

147 150 460 грн.

4.

Бюджетні витрати  на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва

14 911 грн.

74 555 грн.

5.

Сумарні витрати на виконання запланованого регулювання

29 445 003 грн.

147 225 015 грн.

 

VІІ. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Термін дії акта пропонується встановити безстроково.

VІІІ. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні показники результативності проекту Закону:

1. Зростання частки сільськогосподарських угідь, сертифікованих відповідно до органічних стандартів.

2. Збільшення кількості сертифікованих органічних товаровиробників, що займаються виробництвом органічної продукції.

3. Нарощування обсягів виробництва органічної продукції – щороку на 5 %.

ІХ. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності буде здійснюватись шляхом базового, повторного та періодичного відстеження результативності регуляторного акта шляхом аналізу статистичних даних.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься до набрання чинності цим актом.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік після набрання чинності цього регуляторного акта.

Періодичні відстеження пропонується проводити кожні три роки, починаючи з дня заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

 

Проведення відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься статистичним методом на основі статистичних даних. До участі у проведенні відстеження залучатимуться  громадські організації.

 

 

Перший заступник Міністра аграрної  

політики та продовольства  України                                                                                                                                         Я.В. Краснопольський