портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 01 листопада 2017

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості"

Проект

 

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

 

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодоудосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості

 

 

Верховна Рада України постановляє:

 

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

1) пункт «в» частини першої статті 6, пункти «б» та «в» частини першої статті 7, пункти «в» та «г» частини першої статті 8, пункти «б» та «ґ» частини першої статті 13, пункти «в», «г» та «ґ» частини першої статті 15, пункт «г» частини першої статті 15-1, пункт «б» частини першої статті 16, пункти «б» та «в» частини першої статті 17, назву, частину першу, другу та третю статті 177, назву, частину першу та другу статті 178, частину першу статті 182, пункт «г» частини першої статті 183 після слів «та охорони земель» доповнити словами «, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;»;

2) пункт «г» частини першої статті 7 викласти у такій редакції:

«г) затвердження та участь у реалізації республіканських програм використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;»;

3) пункт «ґ»  частини першої статті 8 викласти в такій редакції:

«ґ) затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;»;

4) у пункті «г» частини першої статті 10 слова «охорони та використання земель» замінити словами «використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;»;

5) пункт «б» частини першої статті 14 викласти в такій редакції:

«б) участь у формуванні державної політики в галузі використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;»;

6) у частині першій статті 15-1:

пункт «б» викласти в такій редакції:

«б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;»;

доповнити пунктом «б-1» такого змісту:

«б-1) участь у регулюванні земельних відносин, встановленні меж області, району, міста, району в місті, села і селища, проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні;»;

7) частину першу статті 91 доповнити пунктом «з» такого змісту:

«з) у разі отримання земельної ділянки з погіршеним станом якості ґрунтів забезпечити приведення показників якості ґрунтів до встановлених нормативів.»;

8) частину першу статті 96 доповнити пунктом «ж» такого змісту:

«ж) у разі отримання земельної ділянки з погіршеним станом якості ґрунтів забезпечити приведення показників якості ґрунтів до встановлених нормативів.»;

9) у статті 123:

частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:

«Надання земельних ділянок сільськогосподарських угідь державної або комунальної власності у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, для дослідних і навчальних цілей, пропаганди прогресивного досвіду ведення сільського господарства, для ведення підсобного сільського господарства здійснюється виключно за наявності агрохімічного паспорта поля або земельної ділянки.»;

абзац п’ятий частини першої після слів «із землеустрою,» доповнити словами «з урахуванням особливостей абзацу другого цієї частини.»;

частину шосту після слів «висновку такої експертизи» доповнити словами «, та враховуючи положення абзацу другого частини першої цієї статті,»;

10) частину четверту статті 135 доповнити абзацом другим такого змісту:

«При проведенні земельних торгів щодо земельних ділянок сільськогосподарських угідь державної чи комунальної власності або прав на них для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, для дослідних і навчальних цілей, пропаганди прогресивного досвіду ведення сільського господарства, для ведення підсобного сільського господарства до матеріалів, зазначених в абзаці першому цієї частини обов’язково додається агрохімічний паспорт поля або земельної ділянки.»;

11) Частину четверту статті 136 доповнити пунктом «з» у такій редакції:

«з) агрохімічний паспорт поля (земельної ділянки), при проведенні земельних торгів щодо земельних ділянок сільськогосподарських угідь державної чи комунальної власності або прав на них для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, для дослідних і навчальних цілей, пропаганди прогресивного досвіду ведення сільського господарства, для ведення підсобного сільського господарства;»;

12) статтю 163 викласти у новій редакції:

«Стаття 163. Завдання охорони земель, збереження ґрунтів та охорони їх родючості

Завданнями охорони земель, збереження ґрунтів та охорони їх родючості є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів та ґрунтового покриву, екологічної цінності природних і набутих якостей земель та ґрунтів.»;

13) у статті 164:

назву статті викласти у такій редакції:

«164. Зміст охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

частину першу викласти у такій редакції:

«Охорона земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості включає:»;

пункт «в» після слів «захист земель» доповнити словами «і ґрунтів»;

частину другу викласти у такій редакції:

«Порядок охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості встановлюється законом.»;

14) у статті 165:

назву статті викласти у такій редакції:

«165. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

у частині першій, другій, третій після слів «охорони земель» доповнити словами «, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

15) у статті 166:

назву статті доповнити словами «та ґрунтів»;

у частині другій після слова «Землі» доповнити словами «та ґрунти»;

у частині третій після слова «земель» доповнити словами «та ґрунти»;

16) частину четверту статті 179 викласти у новій редакції:

«Природно-сільськогосподарське районування земель здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону земель.»;

17) у частині першій статті 183:

пункт «б» після слів «використання земель,» доповнити словами «збереження ґрунтів та охорони їх родючості;»;

пункт «д» викласти у новій редакції:

«розробка системи заходів із збереження і поліпшення природних ландшафтів, збереження ґрунтів та охорони їх родючості, рекультивації порушених земель і меліорації малопродуктивних угідь, захисту земель і ґрунтів від ерозії, дегуміфікації, підтоплення, переосушення, зсувів, вторинного засолення, осолонцювання і заболочення, ущільнення від спрацювання торфу, торфових, стерневих і інших пожеж, забруднення і засмічення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, із консервації деградованих і малопродуктивних земель, запобігання іншим негативним явищам;»

пункт «е» після слів «використанні земель,» доповнити словами «збереження ґрунтів та охороні їх родючості.»;

18) статтю 186 доповнити частиною 13-1 такого змісту:

«13-1. Технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельної ділянки) погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується:

в межах населених пунктів, - відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а у разі якщо районна державна адміністрація не утворена - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.»;

19) у назві та частині першій статті 187, у назві, частинах першій та другій статті 188, у назві та частині першій статей 189, 190, частині першій статті 194, у назві, частині першій, пунктах «а» та «б» статті 205 після слів «охороною земель» доповнити словами «, збереження ґрунтів та охорони їх родючості»;

20) пункт «в» частини першої статті 205 пункт після слів «регіональними програмами» доповнити словами «охорони земель, збереження ґрунтів та охорони їх родючості»;

21) частину другу статті 209 після слів «охорону земель» доповнити словами «, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості», а після слова «відповідно» доповнити словами « до розроблених державних та місцевих»;

33) частину першу статті 211 доповнити пунктом «л» такого змісту:

«л) погіршення якісного стану ґрунтів внаслідок господарської діяльності.».

2. У Законі України «Про охорону земель» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 349):

1) назву Закону викласти у такій редакції:

«Про охорону земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»

2) статтю 1 викласти у такій редакції:

«Стаття 1. Охорона земель, родючість ґрунтів та інші основні поняття і терміни

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

агровиробничі групи ґрунтів – об’єднання окремих контурів, видів та різновидностей ґрунтів у більші групи (масиви) з близькими агрономічними властивостями і рівнем родючості, для яких можна запропонувати однотипний напрям і технології сільськогосподарського використання;

агроландшафт – ландшафт, основу якого становлять сільськогосподарські угіддя та лісові насадження, зокрема лісосмуги та інші захисні насадження;

агрохімічне обстеження ґрунтового покриву – обстеження, яке проводиться з метою визначення показників його якості, їх змін внаслідок господарської діяльності, а також умов для раціонального використання мінеральних, органічних добрив, меліорантів та інших видів агрохімікатів;

агрохімічна паспортизація – комплекс робіт, який складається з агрохімічного обстеження ґрунтового покриву та виготовлення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, в якому фіксуються поточні рівні забезпечення поживними речовинами, запаси гумусу, реакція ґрунтового розчину, рівні забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами та інші показники якісного стану ґрунтів;

великомасштабне обстеження ґрунтового покриву – визначення генетичної будови та властивостей ґрунтів, структури ґрунтового покриву, за результатами якого складаються технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок) та ґрунтові карти (карти ґрунтів) у масштабі 1:10000 або 1:25000;

відтворення ґрунтів – заходи, що спрямовані на відтворення  якості порушених ґрунтів і ґрунтового покриву в процесі рекультивації, консервації, ренатуралізації (реабілітації) земельних угідь;

відтворення родючості ґрунту – комплекс науково обґрунтованих агротехнологічних і меліоративних заходів, реалізація яких забезпечує оптимізацію ґрунтових режимів та усуває фактори, що лімітують урожай та його якість;

глибоке розпушення глейових ґрунтів – обробіток ґрунту спеціальними знаряддями-грунторозпушувачами на глибину 50-70 см. без обертання скиби з метою руйнування ущільнених шарів ґрунту та покращення його водно-повітряного та інших режимів;

гранично допустима концентрація забруднюючих речовин – максимально допустима кількість забруднюючих речовин у ґрунтах, яка не зумовлює негативних екологічних наслідків для їх родючості, загального стану довкілля, якості сільськогосподарської продукції та здоров'я людини;

ґрунт – самостійне органо-мінеральне поліфункціональне тіло, що утворилося на поверхні земної кори протягом тривалого часу під впливом взаємодії біотичних і абіотичних чинників за певних гідрокліматичних умов і характеризується притаманними тільки йому морфологічною будовою, складом, властивостями, режимами та родючістю; 

ґрунтовий покрив – сформована на поверхні земельної ділянки, земельного масиву, певної території сукупність ґрунтів, горизонтальний простір якого визначається розташуванням (поширенням) окремих їх різновидів, а вертикальний – їх профільною потужністю і оцінюється за якісними характеристиками своєї структури;

ґрунтова маса – знятий родючий шар ґрунту;

ґрунтовтома – порушення біоенергетичного режиму ґрунтів та різке зниження урожайності сільськогосподарських культур внаслідок їх беззмінного вирощування або частого повернення на попереднє поле сівозміни, що призводить до погіршення якісного стану ґрунтів, накопичення у ґрунтах специфічних хвороботворних мікроорганізмів та насіння бур'янів;

ґрунтозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організацією території  – спеціалізована система землеробства впровадження якої забезпечує диференційоване використання орних земель, ефективний захист ґрунтів від вітрової та водної ерозії, їх раціональне використання і  охорону, оптимізацію структури сільськогосподарських ландшафтів;

гумус – специфічна органічна складова частина ґрунту, яка утворюється в процесі біохімічного розкладу рослинних і тваринних залишків та формує його родючість та є визначальним чинником його родючості;

деградація ґрунтів – погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів;

деградація земель – природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів;

докорінне поліпшення сіножатей і пасовищ – покращення сіножатей і пасовищ шляхом повного знищення рослинності і дернини з послідуючим залуженням  ретельно підготовлених за агротехнічними вимогами площ;

забруднення ґрунтів – накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;

засмічення ґрунтів – накопичення у родючому шарі ґрунту або на його поверхні сміття, різноманітних походжень наносів, побутових, промислових та інших відходів, що призводить до забруднення довкілля;

збереження ґрунтів – заходи, спрямовані на запобігання впливу ерозійних процесів, порушенню цілісності генетичних горизонтів, руйнуванню морфологічних ознак, недопущення несанкціонованого переміщення ґрунтової маси ґрунтового покриву;

земельні ресурси – сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві;

землювання – заходи з поліпшення малопродуктивних земель шляхом покриття знятим з іншої ділянки родючим шаром ґрунту;

земля – поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею;

карти ґрунтів – карти, що відображають поширення ґрунтів, їхній стан та властивості;

книга історії полів – основний агровиробничий документ сільськогосподарського підприємства, що відображає історію кожного поля сівозміни і досягнутий рівень землеробства;

консервація земель – припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно-забруднених і замінованих земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я;

культивування сидеральних культур – вирощування культур з потенційно високою здатністю формувати врожай зеленої маси для подальшого заробляння її у ґрунт; культивування сидеральних культур – вирощування культур з потенційно високою здатністю формувати врожай зеленої маси для подальшого заробляння її у ґрунт;

меліоративна плантажна оранка солонцевих ґрунтів – створення окультуреного кореневмісного орного шару шляхом глибокої відвальної оранки спеціальними плугами з переміщенням окремих горизонтів ґрунту, в тому числі нижче залягаючих гіпсо-та карбонатовмісних, що забезпечує «самомеліорацію» солонцевих ґрунтів і солонців;

меліорація ґрунтів – сукупність організаційно-господарських та технічних заходів з докорінного поліпшення ґрунтів із несприятливими властивостями;

моніторинг ґрунтів – просторово-часова система спостережень за властивостями ґрунтів з метою виявлення змін їхньої якості;

нормативи якості ґрунту – показники якісного стану ґрунтів та граничні рівні їх відхилень, за яких ґрунти зберігають здатність виконувати свої продуктивні та екологічні функції на стабільному рівні;

нормативи допустимих навантажень – показники та параметри зовнішніх природних і антропогенних навантажень на ґрунти і ґрунтовий покрив, за яких зберігаються природні і набуті параметри їхньої якості і не завдається шкоди довкіллю;

нормування родючості ґрунтів – встановлення стандартів, норм, нормативів, правил, регламентів у галузі управління режимами оптимального функціонування ґрунтів, гармонізації їх продуктивних і екологічних функцій;

охорона ґрунтів – система правових, організаційних, технологічних та інших заходів, спрямованих на збереження і відтворення родючості та цілісності ґрунтів, їх захист від деградації, ведення сільськогосподарського виробництва з дотриманням ґрунтозахисних технологій та забезпеченням екологічної безпеки довкілля;

охорона земель – система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

охорона родючості ґрунтів – комплекс науково обґрунтованих технологічних прийомів, реалізація яких забезпечує утримання показників родючості у сталому стані, або покращує їх;

поверхневе поліпшення сіножатей і пасовищ – система заходів поточного догляду за кормовими угіддями, яке включає культуртехнічні роботи, роботи, спрямовані на поліпшення і регулювання водного та поживного режимів ґрунту, роботи з догляду за травостоєм і дерни­ною, знищення бур’янів, підсівання трав; 

погіршення стану ґрунтів - зменшення числових значень відносно попередніх даних агрохімічної паспортизації сільськогосподарських угідь, моніторингу ґрунтів та великомасштабних обстежень ґрунтів не менше ніж за двома показниками, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

поле – одна або сукупність суміжно розташованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зовнішні межі яких у натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо);

порушення ґрунтів – часткове або повне знищення ґрунтового покриву (зняття та перенесення), його фізична (механічна) руйнація;

порушені землі – землі, що втратили свою господарську та екологічну цінність через порушення ґрунтового покриву внаслідок виробничої діяльності людини або дії природних явищ;

природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель – це поділ території з урахуванням природних та технологічних вимог щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також територій, які мають відповідну схожість за визначеними ознаками;

просте відтворення родючості ґрунту – комплекс агротехнологічних заходів, що забезпечує стале функціонування ґрунту та збереження його родючості на стабільному рівні;

протиерозійні заходи – сукупність науково обґрунтованих прийомів захисту ґрунтів від водної, вітрової та інших видів ерозії;

псування ґрунтів - катастрофічне погіршення якісного стану ґрунтів, яке наступає в разі критичного зменшення числових значень показників, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

рекультивація земель – комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення екологічного стану та продуктивності земель з порушеним ґрунтовим покривом;

різновид ґрунту – об’єднання ґрунтів у межах виду за особливостями гранулометричного складу;

родючість ґрунту – його основна продуктивна функція, яку визначають у здатності ґрунту задовольняти фізіологічні потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального росту й розвитку протягом певного часу та забезпечувати оптимальний режим біологічного кругообігу для формування урожаю і його якості;

родючий шар ґрунту – верхній (гумусний) шар ґрунту зі сприятливими для росту й розвитку рослин властивостями, режимами та перебігом ґрунтотворних процесів;

розширене відтворення родючості ґрунтів – комплекс агротехнологічних заходів, що забезпечує покращення якості ґрунтів та підвищення їх родючості;

сапропель – багаторічні донні відкладення  прісноводних водойм, що утворюються внаслідок розкладання відмерлої водної рослинності, решток живих організмів, ґрунтових часток які зносяться водою та вітром без доступу кисню;

торфокомпости – концентроване, біологічно активне органічне добриво отримане внаслідок розкладання торфу під впливом життєдіяльності мікроорганізмів та додаванням мінеральних компонентів;

хімічна меліорація ґрунтів – система прийомів хімічного впливу на грунт шляхом внесення відповідних меліорантів з метою покращення його властивостей і підвищення урожайності сільськогосподарських культур;

якість ґрунтів – сукупність усіх позитивних та негативних характеристик та властивостей, які стосуються використання ґрунтів та їх функцій.»

3) статтю 2 викласти у такій редакції:

«Стаття 2. Земля та ґрунти як об’єкт охорони

Об’єктами особливої охорони держави є:

всі землі в межах території України;

усі ґрунти на усіх без винятку землях в межах території України.

родючість ґрунтів на сільськогосподарських угіддях.»

4) статтю 3 викласти у такій редакції:

«Стаття 3. Основні принципи державної політики у сфері охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості

Державна політика у сфері охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості спрямована на забезпечення державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів та управління у цій сфері, визначення режиму використання особливо цінних ґрунтів, проведення моніторингу, агрохімічної паспортизації земель, бонітування, обліку ґрунтів та їх якісних характеристик, забезпечення раціонального, екологічно безпечного використання ґрунтів, відтворення та збереження їх стану, якості і родючості, захисту ґрунтів від негативних природних та антропогенних впливів.

Основними принципами державної політики у сфері охорони земель, збереження ґрунтів та охорони їх родючості є:

забезпечення охорони земель як основного національного багатства українського народу;

пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель, збереження ґрунтів та охорону їх родючості;

нормування і  планомірне обмеження впливу господарської діяльності на земельні ресурси;

забезпечення раціонального використання та збереження ґрунтів як одного з найважливіших компонентів природного середовища;

забезпечення застосування ґрунтозахисних технологій та інших заходів захисту і збереження ґрунтів від деградації за різного роду антропогенних навантажень;

цілісність ґрунтового покриву, його невіддільність від земельних ділянок, відтворення продуктивних та екологічних функцій ґрунтів;

поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності щодо охорони земель, збереження ґрунтів, охорони їх родючості і раціонального використання;

обов’язковість проведення заходів з підвищення родючості ґрунтів та відтворення деградованих ґрунтів;

наукове обґрунтування заходів із збереження ґрунтів;

гласність, повнота та достовірність інформації про стан ґрунтів, заходи з їх охорони;

правова охорона ґрунтів як компонента природного середовища на всіх категоріях земель;

публічність у вирішенні питань охорони  земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості.»

5) статтю 4 викласти у такій редакції:

«Стаття 4. Правове регулювання у сфері охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості

Правове регулювання у сфері охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про землеустрій», цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відносини, що виникають у зв’язку з провадженням діяльності щодо охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості у процесі використання надр, лісів, вод, регулюються законодавством про надра, ліси, води, охорону навколишнього природного середовища в частині, що не суперечить цьому Закону.»

5) назву розділу ІІ  викласти у редакції:

«Розділ ІІ ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ҐРУНТІВ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ»;

6) у статті 5:

назву статті викласти у такій редакції:

«Стаття 5. Органи, які здійснюють регулювання в галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

частину першу та другу статті після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

7) назву статті 6 та абзаци перший – четвертий частини першої після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

8) назву статті 7 та абзаци перший – сьомий частині першої після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

9) назву статті 8 та абзац перший – п’ятий частини першої після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

10) назву статті 9, абзаци другий, третій, п’ятий, сьомий та восьмий частини першої після слів «охорони земель», абзац четвертий після слів «комунальної власності» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

11) назву статті 10, абзаци перший-третій та п’ятий, шостий частини першої після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

12) назву статті 11 та частину першу після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

13) назву статті 12 та абзаци перший-шостий частини першої після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

14) у частині першій статті 13:

назву статті, абзаци перший-четвертий та шостий, сьомий після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:

«затвердження критеріїв суттєвого зниження родючості ґрунтів»;

«затвердження в межах своїх повноважень нормативно-правових актів у галузі збереження ґрунтів та відтворення їх родючості, моніторингу ґрунтів, обстежень ґрунтового покриву»;

у зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом дев’ятим;

15) назву статті 14, абзаци перший-третій та п’ятий, шостий частини першої після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

16) назву статті 15, абзаци перший-третій та шостий-восьмий частини першої після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

17) у статті 16:

назву статті, абзаци перший-третій та сьомий-дев’ятий частини першої після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац другий викласти у такій редакції:

«участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац четвертий вилучити;

доповнити частину першу статті 16 новим абзацом такого змісту: «реалізація державної політики у галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

у зв’язку з цим абзаци другий-дев’ятий вважати абзацами третім – дев’ятим;

18) у статті 18:

назву статті, абзаци перший, третій, шостий, восьмий частини першої після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац другий після слів «регіональних програм» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац четвертий після слів «норм і правил» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац п’ятий після слів «щодо забезпечення» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац дев’ятий після слів «земель сільськогосподарського призначення» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

частину першу доповнити абзацами такого змісту:

«розроблення та впровадження ґрунтозахисних та екологобезпечних технологій виробництва сільськогосподарської продукції;

проведення спостережень за зміною показників якісного стану ґрунтово-рослинного покриву у результаті здійснення сільськогосподарської діяльності;

формування та ведення інформаційних банків даних про стан ґрунтів та їх родючість на землях сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угіддях);

ведення балансу потреби і надходження агрохімікатів в Україну, погоджує технічні умови та питання щодо їх ввезення;

подання органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування клопотань про обмеження чи припинення робіт, які ведуться з порушенням агротехнічних та ґрунтозахисних технологій;

забезпечення здійснення державного нагляду (контролю) у сфері збереження ґрунтів та охорони їх родючості;

забезпечення здійснення ґрунтових обстежень, моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь);

уповноваження здійснення видачі агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки спеціалізованої державної установу, що належить до його сфери управління;

забезпечення здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;

розроблення і впровадження рекомендацій та заходів щодо забезпечення родючості ґрунтів і застосування агрохімікатів;

розроблення і сприяння використанню механізмів економічного стимулювання впровадження заходів щодо застосування ґрунтозахисного технологій та збереження ґрунтів і відтворення їх родючості;

організація та здійснення діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, відповідно до законодавства;

проведення спостережень за зміною показників якості ґрунтів та їх родючості на землях сільськогосподарського призначення;

здійснення державного замовлення науково-дослідних робіт у визначених сферах та галузях, фінансування та координація їх проведення, сприяння впровадженню у виробництво сучасних розробок та прогресивного досвіду;

координація роботи з відновлення продуктивної цінності земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь), розроблення і сприяння впровадження ґрунтозахисних технологій та відновленню родючості ґрунтів;

вирішення інших питань у галузі збереження ґрунтів та відтворення їх родючості відповідно до закону»;

доповнити частиною другою такого змісту:

«Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, у галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості, здійснює нормативно-правове забезпечення у сфері збереження ґрунтів та охорони їх родючості, зокрема:

затверджує положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угіддях);

затверджує порядок проведення агрохімічної паспортизації земель;

затверджує форму агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки і порядок його ведення;

затверджує рекомендації щодо поліпшення екологічного стану земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними їх агрохімічної паспортизації;

затверджує форму Книги історії полів та порядок її ведення;

затверджує перелік специфічних ґрунтово-кліматичних умов, які характерні для земель сільськогосподарського призначення;

розроблює та затверджує відповідно до законодавства нормативно-правові акти, державні стандарти, норми і правила у галузі охорони земель, охорони ґрунтів та збереження їх родючості;

вирішує інші питання, визначені законами України та покладеними на нього актами Президента України»;

19) у статті 18-1:

назву статті, абзаци перший, другий частини першої після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац шостий після слів «на стан землі» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац сьомий після слів «захисту земель» доповнити словами «та ґрунтів», після слів «псування земель» доповнити словами «та ґрунтів»;

абзац восьмий викласти у такій редакції:

«вирішення інших питань у галузі збереження ґрунтів та відтворення їх родючості відповідно до закону»;

20) назву розділу ІІІ викласти у редакції:

«Розділ III  КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ҐРУНТІВ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ»

21) у статті 19:

назву статті викласти у такій редакції:

«Стаття 19. Державний контроль за використанням та охороною земель, збереженням ґрунтів та відтворенням їх родючості»;

в абзаці другому статті після слів «за використанням та охороною земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац четвертий виключити;

доповнити новими абзацами такого змісту:

«Державний контроль у сфері збереження ґрунтів та охорони їх родючості включає:

аналіз результатів обстеження стану ґрунтів у процесі провадження господарської та іншої діяльності;

виконання вимог та нормативів щодо охорони ґрунтів;

проведення заходів, передбачених документацією із землеустрою, містобудівною та іншою документацією, що містить заходи із запобігання та припинення деградації і забруднення ґрунтів, відтворення їх родючості;

перевірка достовірності документації із землеустрою  про стан ґрунтів;

вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень з використання ґрунтів»;

«Державний контроль у сфері збереження ґрунтів та охорони їх родючості здійснюється шляхом:

проведення перевірок та обстежень земельних ділянок;

розгляду звернень фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб;

участі у роботі комісій під час прийняття в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об’єктів, які споруджуються з метою відтворення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов’язаної з використанням та охороною земель і ґрунтів;

аналізу результатів моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель»;

«При здійсненні державного контролю у сфері збереження ґрунтів та охорони їх родючості застосовуються критерії суттєвого зниження родючості ґрунтів, які затверджуються Кабінетом Міністрів України»;

«Основні засади державного контролю у сфері збереження ґрунтів та охорони їх родючості регулюються законом»;

у зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом сьомим;

22) у статті 20:

назву викласти у новій редакції:

«Стаття 20. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель, збереженням ґрунтів та відтворенням їх родючості»;

абзац перший після слів «охороною земель» доповнити словами «збереженням ґрунтів та відтворенням їх родючості»;

23) у статті 21:

назву викласти у такій редакції:

«Стаття 21. Громадський контроль за використанням та охороною земель, збереженням ґрунтів та відтворенням їх родючості»;

абзац перший після слів «охороною земель» доповнити словами «збереженням ґрунтів та відтворенням їх родючості»;

24) назву розділу ІV  викласти у редакції:

«Розділ IV СИСТЕМА ЗАХОДІВ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ҐРУНТІВ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ»;

25) у статті 22:

назву викласти у такій редакції:

«Стаття 22. Система заходів у галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзаци перший, третій частини першої після слів «охороною земель» доповнити словами «збереженням ґрунтів та відтворенням їх родючості»;

абзац шостий після слів «використання земель» доповнити словами «збереженням ґрунтів та відтворенням їх родючості»;

доповнити новим абзацом такого змісту:

«виконання заходів із збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;»

26) у статті 24:

назву викласти у такій редакції:

«Стаття 24 Загальнодержавні та регіональні програми використання й охорони ґрунтів, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзаци перший-четвертий після слів «охорони земель» доповнити словами «збереженням ґрунтів та відтворенням їх родючості»;

словосполучення «загальнодержавна програма» у цих абзацах викласти у множині;

доповнити статтю новою частиною такого змісту:

«З метою проведення заходів з охорони земель, ґрунтових обстежень, збереження, раціонального, екологічно безпечного використання ґрунтів, відтворення їх родючості приймаються загальнодержавні та регіональні програми.»;

у зв’язку з цим абзаци перший – четвертий вважати абзацами другим – пятим;

27) у статті 25:

назву викласти у такій редакції:

«Стаття 25. Документація із землеустрою в галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзаци другий, третій після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

28) статтю 26 викласти у такій редакції:

«Стаття 26. Природно-сільськогосподарське, районування  земель

Природно-сільськогосподарське районування будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємо підпорядковані таксономічні виділи: природно-сільськогосподарська зона, природно-сільськогосподарська провінція, природно-сільськогосподарська область, природно-сільськогосподарський район.

Природно-сільськогосподарська зона – найвища таксономічна одиниця районування території України. Характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеними співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.

Природно-сільськогосподарська провінція – частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.

Природно-сільськогосподарська область – частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і небезпекою прояву ерозійних процесів. Області виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтотворних порід.

Природно-сільськогосподарський район – територіальний комплекс, що закривається у межах адміністративної області і який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що відбиваються на продуктивності використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва

В Україні виділяється пять природно-сільськогосподарських зон:

- природно-сільськогосподарська зона Полісся;

- природно-сільськогосподарська зона Лісостепу;

- природно-сільськогосподарська зона Степу;

- природно-сільськогосподарська зона Степу Посушливого;

- Сухостепова природно-сільськогосподарська зона.

Самостійними непідпорядкованими одиницями є Карпатська та Кримська (пригірська) область.

Віднесення територій до відповідних природно-сільськогосподарських зон, провінцій, областей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин»;

29) доповнити статтею 26-1 такого змісту:

«Стаття 26-1. Заходи із збереження ґрунтів та відтворення їх родючості

Заходи із збереження ґрунтів та відтворення їх родючості включають:

внесення мінеральних та органічних добрив у кількості, що забезпечує просте або розширене відтворення родючості ґрунтів;

впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території;

застосування диференційованих систем обробітку ґрунтів та удобрення;

залуження деградованих, малопродуктивних та забруднених земель;

проведення хімічної меліорації (вапнування кислих і гіпсування солонцевих грунтів);

культивування сидеральних культур та посів багаторічних трав;

виготовлення та внесення торфокомпостів, сапропелів, озерних та річкових мулів;

поверхневе та докорінне поліпшення сіножатей і пасовищ;

глибоке розпушення запливаючих важких ґрунтів;

меліоративна плантажна оранка солонцевих ґрунтів;

інші заходи, що забезпечують просте або розширене відтворення їх родючості грунтів.»;

30) статтю 27 викласти у такій редакції:

«Стаття 27. Економічне стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості

Держава запроваджує механізми економічного стимулювання землевласників та землекористувачів за проведені ними заходи з охорони земель, збереження ґрунтів і відтворення їх родючості та екологічної стійкості.

Держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо охорони та використання земель, збереження ґрунтів і відтворення їх родючості землевласниками та землекористувачами шляхом:

надання податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель від ерозії, збереження ґрунтів і відтворення їх родючості та інші заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;

звільнення землевласників і землекористувачів від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з меліорації, рекультивації, консервації земель та інші роботи щодо охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою;

компенсування сільськогосподарським товаровиробникам недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно-забруднених земель;

застосування прискореної амортизації основних фондів землеохоронного і природоохоронного призначення.

Компенсація витрат, понесених землевласниками та землекористувачами на покращення екологічного стану земель провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до загальнодержавних і регіональних програм охорони земель.

Підставою для економічного стимулювання землевласників та землекористувачів, у тому числі орендарів є:

нормативна грошова оцінка земель;

здійснення комплексу протиерозійних заходів, передбачених у проектах землеустрою або в планах ґрунтозахисних заходів;

створення і додержання контурно-меліоративної організації території;

дотримання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель;

охорона, збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, що підтверджується результатами агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення;

консервація деградованих, не з вини власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, сільськогосподарських угідь;

забезпечення простого або розширеного відтворення родючості ґрунтів протягом щонайменше 5 років;

належне утримання захисних лісових смуг, своєчасне здійснення ремонту протиерозійних споруд та проведення рубок догляду в лісосмугах;

поліпшення культуртехнічного стану земель;

зменшення забруднення земель агрохімікатами, відходами виробництва, радіоактивними речовинами, що підтверджується результатами агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Джерелами економічного стимулювання є кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до загальнодержавних і регіональних програм охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості, кошти підприємств, установ та організацій, фонди охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості, кредитні ресурси державних і комерційних банків, добровільних внесків та інших коштів.

Економічне стимулювання землевласників та землекористувачів, у тому числі орендарів, за збереження і підвищення родючості ґрунтів, зменшення забруднення земель радіонуклідами та залишками пестицидів здійснюється після проведення агрохімічної паспортизації, а за проведення грунтоохоронних заходів щодо створення захисних лісових насаджень та будівництва протиерозійних споруд – після їх завершення.

Право на отримання економічного стимулювання мають фізичні та юридичні особи, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель, а також заходи з підвищення родючості ґрунтів.

Економічне стимулювання впровадження заходів, передбачених загальнодержавними і регіональними програмами, виконується сільськими, селищними, міськими радами чи місцевими державними адміністраціями, які здійснюють регулювання у сфері охорони земель, за місцем знаходження земельної ділянки.

Підставою для розгляду питання про економічне стимулювання є заява (клопотання) землевласника або землекористувача до  сільської, селищної, міської ради чи місцевої державної адміністрації, які  здійснюють регулювання у сфері охорони земель, за місцем знаходження земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

для фізичної особи – копія паспорта, для юридичної особи – копія статуту (положення) та копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

затверджена в установленому порядку документація із землеустрою розроблена на виконання заходів, передбачених загальнодержавною або регіональною програмою використання і охорони земель щодо: еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд; рекультивації порушених земель; консервації земель; землювання малопродуктивних угідь; захисту земель від підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушування, ущільнення, закислення; створення захисних лісових насаджень тощо, в якій визначено розрахунки витрат на впровадження зазначених заходів;

висновок про покращення екологічного стану земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними агрохімічного паспорта земельної ділянки.

Сільські, селищні, міські ради чи місцеві державні адміністрації протягом 30 календарних днів з дня реєстрації заяви (клопотання) розглядають і приймають відповідне розпорядження (рішення) щодо економічного стимулювання або надають письмову аргументовану відмову.

Надання податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель від ерозії, підвищення родючості ґрунтів та інші заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель, а також звільнення землевласників і землекористувачів від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з меліорації, рекультивації, консервації земель та інші роботи  щодо охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою, здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства України.

Компенсування землевласникам і землекористувачам недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати продукцію, що відповідає обов'язковим параметрам безпечності, а перебування людей на  цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються на ці цілі в державному та місцевих бюджетах.

Компенсування недоодержаної частки доходу здійснюється щодо земельної ділянки, які надані для ведення особистого селянського господарства, або фермерського господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва.

Обсяг щорічної компенсації (Кт) визначається за формулою:

Кт = Гоз / Тк,

де:

Кт – розмір щорічної компенсації сільськогосподарським товаровиробникам недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель, грн/рік;

Гоз – нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь;

Тк – термін капіталізації рентного доходу (у роках), який встановлюється на рівні 33 років.

Розпорядник бюджетних коштів, який здійснює компенсування недоодержаного доходу, укладає із землевласниками та землекористувачами договір про компенсування та виділення бюджетних коштів для компенсування недоодержаної частки доходу внаслідок консервації  деградованих,  малопродуктивних, техногенно забруднених земель, а також переведення сільськогосподарських угідь у менш продуктивні або встановлення обмеження на інтенсивність їх господарського використання.»;

31) розділ V викласти у редакції:

«Розділ V ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК, СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ҐРУНТІВ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ»;

32) статтю 28 викласти у редакції:

«Стаття 28. Зміст державного обліку ґрунтів»;

Державний облік ґрунтів та їх стану здійснюється шляхом обстеження ґрунтового покриву, моніторингу ґрунтів, ведення карт ґрунтів, визначення параметрів родючості ґрунтів та встановлення площ затоплених, підтоплених, вторинно засолених, осолонцьованих, еродованих, заболочених, порушених, рекультивованих, деградованих, забруднених та малопродуктивних ґрунтів, обсягів зняття, транспортування, складування, зберігання та використання ґрунтової маси ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) створення баз даних про ґрунти та грунтово-інформаційних систем.

Інформація про стан ґрунтів є відкритою та загальнодоступною.

Порядок надання інформації про стан ґрунтів визначається Законом України «Про Державний земельний кадастр.»;

33) у статті 29:

назву викласти у такій редакції:

«Стаття 29. Стандартизація у галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзаци перший, п’ятий, шостий, восьмий, дев’ятий після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац третій після слів «властивостей земель» доповнити словами «і ґрунтів»;

доповнити новим абзацом такого змісту:

«Стандартизація і нормування в галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості здійснюється з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог, методик та полягають у забезпеченні екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом визначення вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель.»;

34) статтю 30 викласти у такій редакції:

«Стаття 30. Нормативи в галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості

У галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості встановлюються такі нормативні показники:

гранично допустимого забруднення ґрунтів;

якісного стану ґрунтів;

деградації земель та ґрунтів;

деградації ґрунтів;

виносу поживних речовин урожаєм сільськогосподарських культур;

допустимих антропогенних навантажень на ґрунти;

оптимального співвідношення земельних угідь.

Нормативи у галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості встановлює Кабінет Міністрів України.»;

35) статтю 31 викласти у такій редакції:

«Стаття 31. Нормативи гранично допустимого забруднення ґрунтів

Нормативи показників гранично допустимого забруднення ґрунтів визначаються з метою встановлення придатності земель для використання їх за цільовим призначенням.

До нормативів показників гранично допустимого забруднення ґрунтів належать:

гранично допустимі концентрації у ґрунтах хімічних речовин, у тому числі залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів, важких металів тощо;

максимально допустимі рівні забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами.

Нормативи показників гранично допустимого забруднення ґрунтів встановлюються з урахуванням цільового призначення земель та властивостей ґрунтів.»

36) статтю 32 викласти у такій редакції:

«Стаття 32. Нормативи якісного стану ґрунтів

Нормативи якісного стану ґрунтів встановлюються з метою запобігання їх виснаженню та деградації і використовуються для здійснення контролю за якісним станом ґрунтів.

Нормативи якісного стану ґрунту включають показники якісного стану ґрунтів та граничні рівні їх відхилень, за яких ґрунти зберігають здатність виконувати свої продуктивні та екологічні функції на стабільному рівні.

Нормативи якісного стану ґрунтів встановлюються з урахуванням цільового призначення земель.»

37) статтю 34 викласти у такій редакції:

«Стаття 34. Нормативи показників деградації земель та ґрунтів

Нормативи якісного стану ґрунтів встановлюються з метою запобігання їх виснаженню та деградації і використовуються для здійснення контролю за якісним станом ґрунтів.

Нормативи якісного стану ґрунту включають показники якісного стану ґрунтів та граничні рівні їх відхилень, за яких ґрунти зберігають здатність виконувати свої продуктивні та екологічні функції на стабільному рівні

Нормативи якісного стану ґрунтів встановлюються з урахуванням цільового призначення земель.»

38) розділ V доповнити новими статтями такого змісту:

«Стаття 34-1. Нормативні показники виносу поживних речовин урожаєм сільськогосподарських культур

Нормативні показники виносу поживних речовин урожаєм сільськогосподарських культур встановлюються для здійснення контролю за станом родючості ґрунтів під час господарської діяльності. Нормативні показники виносу поживних речовин урожаєм сільськогосподарських культур визначають кількість поживних речовин, що витрачаються рослинами на формування одиниці продукції урожаю та забезпечують об’єктивне оцінювання ефективності використання земельних ресурсів (ґрунтів).»

«Стаття 34-2. Нормативні показники антропогенного навантаження на ґрунти

До нормативних показників допустимих антропогенних навантажень на ґрунти належать:

нормативи інтенсивності використання земель сільськогосподарського призначення;

нормативи граничного питомого тиску ходових частин сільськогосподарської техніки на ґрунт;

нормативи граничних обсягів (концентрацій) забруднюючих речовин у зрошувальних водах, тваринницьких стоках та добривах.

Показники інтенсивності використання земель сільськогосподарського  призначення встановлюються з урахуванням даних агрохімічної паспортизації земель та використовуються для складання проектно-технологічної документації на вирощування сільськогосподарських культур.

На основі показників інтенсивності використання земель сільськогосподарського призначення та граничних обсягів (концентрацій) забруднюючих речовин у зрошувальних водах, тваринницьких стоках та добривах визначаються сільськогосподарські культури, вирощування яких обмежується або забороняється, а також технології та окремі агротехнічні операції щодо їх вирощування.

Використання в сільськогосподарському виробництві сільськогосподарської техніки, питомий тиск ходових частин на ґрунт якої перевищує нормативи, забороняється.»

39) назву розділу VI викласти у такій редакції:

«Розділ VI ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ ТА ҐРУНТІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»;

40) у статті 35:

абзац четвертий викласти у такій редакції:

«забезпечувати збереження ґрунтів та відтворення їх родючості, зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;»,

абзаци дев’ятий та одинадцятий після слова «земель» доповнити словами «і ґрунтів»;

41) у статті 36:

назву статті після слів «охорона земель» доповнити словами «і ґрунтів»;

абзац перший після слів «екологічної стійкості» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

42) доповнити статтю 37 частиною сьомою такого змісту:

«У разі отримання земельної ділянки з погіршеним станом якості ґрунтів власники та землекористувачі зобов’язані привести показники якості ґрунтів до встановлених нормативів.»

43) назву статті 40 після слів «охорона земель» доповнити словами «і ґрунтів»;

44) у статті 41:

назву статті після слів «охорона земель» доповнити словами «і ґрунтів»;

абзац перший після слова «забезпечують» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

45) у статті 42:

назву статті після слів «охорона земель» доповнити словами «і ґрунтів»;

абзац другий після слів «продуктивних земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

46) у статті 44:

назву статті після слів «охорона земель» доповнити словами «і ґрунтів»;

абзац перший після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац третій після слів «забруднення земель» доповнити словами «і ґрунтів»;

47) у статті 45:

абзац другий після слів «охорони земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац третій після слів «забруднення земель» доповнити словами «і ґрунтів»;

48) у статті 47:

назву статті після слів «охорона земель» доповнити словами «та ґрунтів»;

абзац другий після слів «захисту земель» доповнити словами «та ґрунтів»;

49) у статті 51:

назву статті після слова «земель» доповнити словами «та ґрунтів»;

абзац перший викласти у такій редакції:

«Консервації підлягають деградовані та малопродуктивні землі та ґрунти, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднені землі та ґрунти, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих землях та ґрунтах є небезпечним для їх здоров'я.»;

абзаци другий, третій та четвертий після слів «земель» доповнити словами «та ґрунтів»;

абзац третій після слів «охороною земель» доповнити словами «збереженням ґрунтів та відтворенням їх родючості»;

50) у статті 52:

назву статті після слова «земель» доповнити словами «та ґрунтів»;

абзац перший після слова «землі» доповнити словами «та ґрунти»;

абзац п’ятий після слова «рекультивація» доповнити словами «земель та ґрунтів» та після слів «рекультивованих земель» доповнити словами «та ґрунтів»;

абзац шостий після слів «на порушені» доповнити словами «землі та ґрунти»;

51) статтю 54 викласти у редакції:

«Стаття 54. Моніторинг земель

Моніторинг земель проводиться з метою своєчасного виявлення зміни стану земель, оцінки здійснення заходів щодо охорони земель, запобігання впливу негативних процесів і ліквідації наслідків цього впливу.

Залежно від цілей спостережень та охоплення територій моніторинг земель може бути національним, регіональним і локальним.

Для ведення моніторингу земель на національному рівні рішенням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, на всій території України створюється мережа дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами з метою проведення на них необхідних спостережень, вимірювань та обстежень екологічного стану земель, зміни показників корисних властивостей ґрунтів під впливом господарської та інших видів діяльності.

Ведення моніторингу земель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Одержана інформація надсилається органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для розроблення науково обґрунтованих рекомендацій і своєчасного прийняття рішень щодо поліпшення охорони земель, запобігання негативним змінам їх стану та додержання вимог екологічної безпеки.»;

52) розділ VI доповнити новими статтями такого змісту:

«Стаття 54-1. Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угіддях)

Моніторинг ґрунтів проводиться з метою своєчасного виявлення зміни показників якості ґрунтів, розробки науково обґрунтованих рекомендацій у цій сфері, оцінки результатів здійснення заходів щодо збереження ґрунтів, охорони та відтворення їх родючості, запобігання деградації земель.

Моніторинг ґрунтів є складовою моніторингу земель у державній системі моніторингу довкілля.

Моніторинг ґрунтів здійснюється на землях сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угіддях) незалежно від форми власності на них.

Моніторинг ґрунтів забезпечує вирішення таких завдань:

одержання інформації про зміни властивостей ґрунтів;

прогнозування розвитку ґрунтових процесів, зміни властивостей ґрунтів та їх родючості;

встановлення обмежень у використанні земель;

встановлення обмежень на використання знятого ґрунтового покриву.

Результати моніторингу використовуються:

в процесі регулювання земельних відносин;

при проведенні економічної та грошової оцінки земель;

визначенні розмірів плати за землю;

плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур;

коригуванні агротехнологій;

проведенні агроґрунтового районування (зонування) території;

визначенні ґрунтів та територій з виробництва сільськогосподарської продукції, придатної для дитячого та дієтичного харчування;

розробленні рекомендацій щодо раціонального та екологічно безпечного застосування пестицидів та агрохімікатів;

оцінюванні еколого-меліоративного стану зрошуваних і осушуваних земель;

створенні та веденні інформаційних банків даних про екологічний стан ґрунтів та інформаційно-аналітичної системи з відтворення родючості та охорони ґрунтів,

наданні землевласникам, землекористувачам та суб’єктам оціночної діяльності у сфері оцінки земель інформації про сучасний стан ґрунтів та їх родючості;

підготовці періодичної національної доповіді про стан ґрунтів та їх родючість.

Організація та проведення моніторингу ґрунтів здійснюється відповідно до Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угіддях), затвердженого центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної аграрної політики.»;

«Стаття 54-2. Агрохімічна паспортизація земель

Агрохімічна паспортизація земель є складовою моніторингу ґрунтів.

Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються при здійсненні державного контролю за зміною показників родючості та станом забруднення ґрунтів.

Завданням агрохімічної паспортизації земель є визначення показників якості ґрунтів, їх змін внаслідок господарської діяльності, а також умов для раціонального використання мінеральних, органічних добрив, меліорантів та інших видів агрохімікатів у господарствах всіх форм власності, збереження від забруднення та відтворення родючості ґрунтів.

Об’єктами агрохімічної паспортизації земель є ґрунти сільськогосподарських угідь (рілля, у тому числі зрошувана, осушена, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження, перелоги).

Агрохімічній паспортизації земель підлягають земельні ділянки, надані для дослідних і навчальних цілей, пропаганди прогресивного досвіду ведення сільського господарства, ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, підсобного господарства, виділені у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) та землі, не надані у власність та користування.

Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, які перебувають у користуванні проводиться не рідше ніж один раз на три роки.

Результати агрохімічної паспортизації земель використовуються при плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур, проведенні моніторингу земель та ґрунтів, визначенні сировинних зон для вирощування сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів дитячого, дієтичного харчування та в інших випадках, передбачених законодавством.

Комплекс робіт з агрохімічної паспортизації земель складається з агрохімічного обстеження ґрунтового покриву та виготовлення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки. Результати агрохімічного обстеження ґрунтового покриву оформлюються у вигляді наукового звіту і є основою моніторингу ґрунтів.

За результатами агрохімічного обстеження ґрунтового покриву на замовлення землевласників та землекористувачів виготовляється агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки.

Дані агрохімічного обстеження ґрунтового покриву та відомості агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки повинні використовуватися в процесі регулювання земельних відносин при:

наданні в користування, в тому числі на умовах оренди та емфітевзису, земельної ділянки;

проведенні грошової оцінки земель;

здійсненні державного нагляду (контролю) за збереженням ґрунтів та охороною їх родючості.

Наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов’язковою умовою при передачі земельних ділянок, які підлягають агрохімічній паспортизації земель, у користування.

Під час проведення агрохімічної паспортизації земель землекористувачі та землевласники забезпечують вільний доступ до земельних ділянок, які підлягають обстеженню.

Агрохімічна паспортизації земель проводиться відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної аграрної політики, порядків проведення агрохімічної паспортизації земель та порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки.

Здійснює агрохімічну паспортизацію земель, виготовляє та видає агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки спеціалізована державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що формує державну політику у сфері земельних відносин, з метою державного моніторингу ґрунтів за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

На вимогу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, спеціалізована державна установа яка проводить агрохімічну паспортизацію земель готує науковий висновок про зміни якісного стану ґрунтів за результатами господарської діяльності землекористувачів, землевласників.»

«Стаття 54-3. Обстеження ґрунтового покриву

Обстеження ґрунтового покриву України, Автономної Республіки Крим, областей, інших адміністративно-територіальних одиниць, земельних ділянок проводиться з метою встановлення просторового розташування видів ґрунтів на земельній ділянці, коригування меж ґрунтових відмін, отримання інформації про якісний стан та властивості ґрунтів.

Обстеження ґрунтового покриву проводяться у вигляді великомасштабного обстеження, детального обстеження ґрунтового покриву земельних ділянок, інших обстежень, результати яких оформлюються у вигляді ґрунтових карт (карт ґрунтів), звітів про стан ґрунтів, технічної документації із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок).

Великомасштабне обстеження ґрунтового покриву проводиться в порядку і терміни, визначені відповідними загальнодержавними і регіональними (республіканськими) програмами за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел з періодичністю раз на 20 років, за результатами якого складаються технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок) та ґрунтові карти (карти ґрунтів).

Детальне обстеження ґрунтового покриву земельної ділянки проводиться на підставі рішень органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування або укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробниками документації із землеустрою. За результатами детального обстеження ґрунтового покриву земельної ділянки складається технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок).

Склад технічної документації із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок) визначається Законом України «Про землеустрій».

Результати агрохімічного обстеження ґрунтового покриву оформлюються у вигляді наукового звіту.

Інші види обстеження ґрунтового покриву проводяться на підставі укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та виконавцями робіт, програм наукових досліджень наукових установ згідно з їх статутними повноваженнями, а також відповідними органами державної влади, установами та організаціями, а їх результати оформлюються у вигляді звітів про стан ґрунтів.

Внесення до Державного земельного кадастру даних про якісні характеристики ґрунтів та просторове розташування окремих контурів, що характеризують стан ґрунту по кожному з виділених контурів (агровиробничі групи (підгрупи) ґрунтів, загальні показники, агрофізичні, фізико-хімічні, агрохімічні, забрудненість) здійснюється відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр.»;

«Стаття 54-4. Бонітування ґрунтів

Бонітування ґрунтів є одним із видів оцінювання земель.

Дані бонітування ґрунтів є складовою частиною Державного земельного кадастру та основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь.

Бонітування ґрунтів здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку земель.»;

«Стаття 54-5. Карти ґрунтів

Карти ґрунтів є державними тематичними картами, які створюються в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць (районів, областей, Автономної Республіки Крим та України в цілому). Для створення карти ґрунтів використовують дані великомасштабного, детального та інших видів обстежень ґрунтового покриву.

Карти ґрунтів є складовою частиною картографічної основи Державного земельного кадастру та джерелом інформації для ведення Державного моніторингу навколишнього природного середовища, агрохімічної паспортизації, робіт з оцінки земель, землеустрою та раціонального використання ґрунтів у процесі господарської діяльності.

Карти ґрунтів відображають просторову структуру ґрунтового покриву, а також за необхідності можуть відображати наявність особливо цінних ґрунтів; ґрунтів, що зазнали деградації та забруднення; меліорованих, порушених та рекультивованих ґрунтів.

Порядок створення, ведення, використання, в тому числі для наповнення Державного земельного кадастру, обліку та збереження карт ґрунтів визначається Кабінетом Міністрів України.»;

53) розділ VII викласти у редакції:

«Розділ VII ФІНАНСУВАННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ҐРУНТІВ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ

Стаття 55. Фінансування комплексу заходів у галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості

Фінансування комплексу заходів у галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.

Видатки Державного бюджету України на фінансування комплексу заходів з охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості визначаються окремим рядком.

За рахунок Державного бюджету України здійснюються:

реалізація комплексу заходів, передбачених загальнодержавними програмами використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів;

виконання заходів, спрямованих на усунення причин та наслідків негативного впливу на земельні ресурси і ґрунти внаслідок стихійного лиха або в разі неможливості встановлення винних у цьому фізичних і юридичних осіб, та рекультивація земель, порушених у період до 1990 року;

будівництво та реконструкція протиерозійних, гідротехнічних і протизсувних споруд, меліоративних систем відповідно до закону;

створення нових і реконструкція існуючих захисних лісонасаджень;

проведення систематичних обстежень земель і ґрунтів;

моніторинг ґрунтів та агрохімічне обстеження ґрунтового покриву земель, які підлягають агрохімічній паспортизації;

проведення великомасштабного обстеження ґрунтового покриву;

часткова компенсація понесених товаровиробниками витрат на здійсненням заходів із захисту, відтворення та підвищення родючості ґрунтів;

економічне стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості відповідно до загальнодержавних програм;

бонітування ґрунтів адміністративно-територіальних одиниць;

здійснення інших заходів щодо охорони земель.

За рахунок місцевих бюджетів здійснюються:

реалізація заходів регіональних програм використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;

освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб;

поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь;

виконання робіт щодо відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів земельних ділянок;

будівництво та реконструкція протиерозійних, гідротехнічних і протизсувних споруд, меліоративних систем відповідно до закону;

реалізація заходів щодо охорони земель та ґрунтів навколо об'єктів поводження з відходами, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів, які перебувають у власності територіальних громад;

проведення коригуючих обстежень ґрунтового покриву;

реалізація заходів з поліпшення екологічного стану ґрунтів;

консервація земель;

економічне стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості відповідно до регіональних програм;

здійснення інших заходів щодо охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості.

За рахунок коштів землевласників і землекористувачів здійснюються:

організаційно-господарські, організаційні та технологічні протиерозійні заходи на їх земельних ділянках;

заходи щодо охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;

запровадження енергоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур;

реалізація заходів, спрямованих на запобігання проявам ерозійних процесів;

проведення додаткових агрохімічних обстежень ґрунтового покриву;

виготовлення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки.

бонітування ґрунтів земельної ділянки;

проведення підготовчих робіт та складання робочих проектів землеустрою;

заходи щодо відновлення стану еродованих, деградованих і порушених з їх вини земель та органічно поєднаних з ними інших природних ресурсів і об'єктів довкілля, запобігання заростанню сільськогосподарських угідь бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів із захисту, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, визначається Кабінетом Міністрів України.»;

54) розділ VIII  викласти у редакції:

«Розділ VIII ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗЕМЕЛЬ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ҐРУНТІВ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ

Стаття 56. Відповідальність за порушення законодавства України про охорону земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Особи, діяльність яких призвела до погіршення якості ґрунтів, зобов’язані забезпечити проведення робіт із відтворення ґрунтів до стану, який відповідає встановленим нормативам якості ґрунтів, або до стану, в якому перебували ґрунти до настання факту заподіяння шкоди.

Притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони ґрунтів не звільняє її від обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду.»;

55) у пункті 3 Прикінцевих положень словосполучення «Національної програми родючості ґрунтів» замінити на «Загальнодержавної програми збереження ґрунтів та відтворення їх родючості.»

3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) доповнити статтею 52-1 такого змісту:

«Стаття 52-1 Погіршення стану ґрунтів та їх псування

Погіршення якісного стану ґрунтів, що полягає у зменшенні числових значень відносно попередніх даних агрохімічної паспортизації сільськогосподарських угідь, моніторингу ґрунтів та великомасштабних обстежень ґрунтів не менше ніж за двома показниками, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Псування ґрунтів, що полягає у катастрофічному погіршенні якісного стану ґрунтів, яке наступає в разі критичного зменшення числових значень показників, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

2) статтю 244 викласти у такій редакції:

«Стаття 244. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель – від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) старші державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель – до п’ятдесяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

4. У Законі України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 39, ст.350):

1) у статті 6:

у частині першій:

пункт «а» після слів «охороною земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац сьомий пункту «а» після слів «чагарниками та дрібноліссям» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

абзац перший пункту «б» після слів «охороною земель» доповнити словами «збереження ґрунтів та відтворення їх родючості»;

після частини першої доповнити новими частинами такого змісту:

«Державний контроль у сфері збереження ґрунтів та відтворення їх родючості включає:

аналіз результатів обстеження стану ґрунтів у процесі провадження господарської та іншої діяльності;

виконання вимог та нормативів щодо охорони ґрунтів;

проведення заходів, передбачених землевпорядною, містобудівною та іншою документацією, що містить заходи із запобігання та припинення деградації, забруднення і засмічення ґрунтів, відтворення їх родючості;

перевірка достовірності землевпорядної документації про стан ґрунтів;

вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень з використання ґрунтів.

Державний контроль у сфері збереження ґрунтів та відтворення їх родючості здійснюється шляхом:

проведення перевірок та обстежень земельних ділянок;

розгляду звернень фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб;

участі у роботі комісій під час прийняття в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об’єктів, які споруджуються з метою відтворення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов’язаної з використанням та охороною земель і ґрунтів;

аналізу результатів моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель.

При здійсненні державного контролю у сфері збереження ґрунтів та відтворення їх родючості застосовуються критерії суттєвого зниження родючості ґрунтів, які затверджуються Кабінетом Міністрів України».

5. У Законі України «Про землеустрій» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 36, ст. 282 ):

1) частину другу  статті 25 доповнити новим пунктом «л» такого змісту:

«л) технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок).»;

2) у частині першій статті 35 слова «якісних характеристик земель» замінити словами «якісних характеристик ґрунтового покриву земель (земельних ділянок)»;

3) розділ V доповнити статтею 56-1 такого змісту:

«Стаття 56-1. Технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок)

Технічна документація із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок) включає:

а) технічне завдання на складання документації;

б) пояснювальну записку;

в) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок) (для земель  державної та комунальної власності);

г) матеріали польових геодезичних робіт (у разі їх проведення);

ґ) матеріали ґрунтових, геоботанічних, агрохімічних та інших обстежень земель і ґрунтів;

д) експлікацію агровиробничих груп ґрунтів по угіддях;

е) картограму агровиробничих груп ґрунтів;

є) карту (план) рельєфу місцевості;

ж) карту (план) розподілу земель по угіддях;

з) картограму якісних характеристик ґрунтів».

6. У Законі України «Про Державний земельний кадастр» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 8, ст.61):

1) пункт «е» частини першої статті 13 доповнити абзацом такого змісту:

«дані про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь: агровиробничі групи (підгрупи) ґрунтів, загальні показники, агрофізичні, фізико-хімічні, агрохімічні, забрудненість»;

2) у частині першій статті 15:

абзац дев’ятий вилучити;

доповнити новими абзацами такого змісту:

«дані про бонітування ґрунтів;

дані про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь: агровиробничі групи (підгрупи) ґрунтів, загальні показники, агрофізичні, фізико-хімічні, агрохімічні, забрудненість»;

3) у статті 21:

у частині першій після слів «бонітування грунтів» доповнити словами «або технічної документації із землеустрою щодо обстеження грунтового покриву земель (земельних ділянок)»;

частину десяту доповнити абзацом такого змісту:

«Відомості про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо обстеження ґрунтового покриву земель (земельних ділянок)»;

4) частину першу статті 25 доповнити пунктом «к» такого змісту:

«к) дані про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь: агровиробничі групи (підгрупи) ґрунтів, загальні показники, агрофізичні, фізико-хімічні, агрохімічні, забрудненість.»;

5) пункт «і» частини першої статті 36 доповнити словами «якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь».

7. У Законі України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 46-47, ст.280 ):

1) у статті 15:

частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:

«дані про якісні характеристики ґрунтів у разі, якщо земельна ділянка підлягає агрохімічній паспортизації земель.»;

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

«У разі, якщо земельна ділянка підлягає агрохімічній паспортизації, до договору оренди землі додається агрохімічний паспорт земельної ділянки».

У зв’язку з цим частину четверту вважати відповідно частиною п’ятою.

2) статтю 33 доповнити частинами четвертою та п’ятою такого змісту:

«У разі оренди земель сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає агрохімічний паспорт земельної ділянки а також проект додаткової угоди.

У разі оренди земель сільськогосподарського призначення приватної власності до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди та, на вимогу власника, відомості про якісні характеристики ґрунтів за результатами останнього обстеження ґрунтового покриву.»

У зв’язку з цим частини четверту – дванадцяту вважати відповідно частинами шостою – чотирнадцятою.

ІI. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

протягом року з дня набрання чинності цим Законом розробити і подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про затвердження Загальнодержавної програми використання та охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості.

 

 

 Голова Верховної Ради України                                                                                                                                                  А. ПАРУБІЙ

Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості"

 

1. Розробник:

Міністерство аграрної політики та продовольства України.

2. Стислий виклад змісту проекту:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості» розроблено на виконання завдань, визначених Кроком 155 підрозділу 13 «Земельна реформа» розділу І «Економічне зростання» Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275, та пунктом 1 Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 271.

Метою розроблення проекту Закону є прийняття консолідованого нормативно-правового акта, який містить всі необхідні положення і норми, що регулюють правові взаємовідносини у сфері охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості.

Проектом Закону передбачено внести зміни до низки діючих законодавчих актів, норми яких регулюють питання земельних відносин у відповідних сферах господарської діяльності.

При цьому встановлюються основоположні принципи державної політики та правила, які б гарантували збереження унікального ґрунтового покриву країни, його екологічних і продукційних функцій, створення необхідних умов для ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для наступних поколінь та запровадження реального механізму економічного стимулювання заходів з охорони і збереження земельних ресурсів.

3. Спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта:

Проект акта, пояснювальну записку та аналіз регуляторного впливу буде розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

4. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань:

Зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця шляхом надсилання поштової кореспонденції та повідомлень на електронну адресу.

5. Адреси для надсилання зауважень і пропозицій:

Міністерство аграрної політики та продовольства України, м. Київ, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, тел. 278-81-71, факс 278-76-02, info@minagro.gov.ua.

Державна регуляторна служба України 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, тел. 2864711, inform@dkrp.gov.ua

 

  

Перший заступник Міністра                                                                                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Пояснювальна записка

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Кроком 155 підрозділу 13 «Земельна реформа» розділу І «Економічне зростання» Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275, передбачено розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України Проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості».

Основною метою проекту Закону є формування сталого землекористування через запровадження економічних механізмів стимулювання власників землі та землекористувачів щодо екологічно раціонального використання земель, реалізації заходів з їх охорони.

Разом із тим, пунктом 1 Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 271, передбачено розробку проекту Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості».

Розробка цього проекту Закону передбачалася для визначення законодавчих принципів державної політики та правил, які б гарантували збереження ґрунтового покриву країни, його екологічних і продуктивних функцій, а також створення необхідних умов для ефективного використання ґрунтових ресурсів.

З огляду на системний взаємозв’язок цих двох законопроектів у створенні законодавчого поля для ефективно діючого механізму захисту ґрунтів від деградації, у тому числу через економічне стимулювання власників землі та землекористувачів, є очевидним поєднання норм цих проектів законів у одному проекті законодавчого акта.

Такий підхід був підтриманий за результатами обговорення представниками відповідних наукових інститутів та експертного середовища.

Необхідність такого законопроекту обумовлюється рішеннями багатьох міжнародних організацій, які визначили пріоритетом охорону і збереження ґрунту, як природного ресурсу. Зокрема Генеральна Асамблея ООН визнала 2015 рік – роком ґрунтів.

Важливим питанням також є запровадження реальних механізмів економічного стимулювання ґрунтоохоронних заходів, що стане основою для збереження потенціалу земельних ресурсів держави.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою розроблення проекту Закону є прийняття консолідованого нормативно-правового акта, який містить всі необхідні положення і норми, що регулюють правові взаємовідносини у сфері охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості.

Проектом Закону передбачено внести зміни до низки діючих законодавчих актів, норми яких регулюють питання земельних відносин у відповідних сферах господарської діяльності.

При цьому встановлюються основоположні принципи державної політики та правила, які б гарантували збереження унікального ґрунтового покриву країни, його екологічних і продукційних функцій, створення необхідних умов для ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для наступних поколінь та запровадження реального механізму економічного стимулювання заходів з охорони і збереження земельних ресурсів.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Конституція України;

Земельний кодекс України;

Кодекс України про адміністративні правопорушення;

Закон України «Про охорону земель»;

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»;

Закон України «Про Державний земельний кадастр»;

Закон України «Про оренду землі»;

Закон України «Про землеустрій».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта підлягає погодженню з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством юстиції України, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державною регуляторною службою України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які містять ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщено на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua, розділ «Регуляторна політика»).

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом. Прийняття акта сприятиме збереженню та раціональному використанню земельних ресурсів. Будуть визначені правові, економічні, екологічні та організаційні основи використання та збереження ґрунтів, охорони і відтворення їх родючості, встановлені основні принципи державної політики у цій  сфері, вимоги щодо збереження якісного стану ґрунтового покриву, захисту його від негативних природних та антропогенних впливів.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості» дасть можливість удосконалити законодавчу базу в сфері охорони земельних ресурсів, раціонального та заощадливого їх використання, на законодавчому рівні розділити поняття і конкретизувати правовий статус термінів «земля» і «ґрунт».

Реалізація норм цього Закону закріпить положення, якими збереження ґрунтів стає державним завданням пріоритетного значення і при цьому посилюються повноваження і відповідальність органів виконавчої влади всіх рівнів.

Крім того, цей Закон стимулюватиме впровадження новітніх підходів до державного моніторингу ґрунтів,  збереження та відтворення їх родючості, сприятиме впровадженню принципово нової стратегії використання, охорони і управління ґрунтовими ресурсами.

Суттєвою мотивацією в ефективній реалізації державної політики в частині збереження та підвищенні якості земельних ресурсів є запровадження механізму економічного стимулювання ґрунтоохоронних заходів, що дозволить активізувати та спонукатиме землекористувачів до проведення повномасштабних робіт з охорони ґрунтів, відновлення їх родючості та стабільне підвищення продуктивності полів.

 

 

Перший заступник

Міністра аграрної політики 

та продовольства України                                                                                                                                                                                  Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості»

 

І. Визначенняпроблеми

Кроком 155 підрозділу 13 «Земельна реформа» розділу І «Економічне зростання» Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275, передбачено розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України Проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості».

Основною метою проекту зазначеного Закону є формування сталого землекористування через запровадження економічних механізмів стимулювання власників землі та землекористувачів щодо екологічно раціонального використання земель, реалізації заходів з їх охорони.

Разом із тим, пунктом 1 Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 271, передбачено розробку проекту Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості».

Розробка цього проекту Закону передбачалася для визначення законодавчих принципів державної політики та правил, які б гарантували збереження ґрунтового покриву країни, його екологічних і продуктивних функцій, а також створення необхідних умов для ефективного використання ґрунтових ресурсів.

З огляду на системний взаємозв’язок цих двох законопроектів у створенні законодавчого поля для ефективно діючого механізму захисту ґрунтів від деградації, у тому числу через економічне стимулювання власників землі та землекористувачів, є очевидним поєднання норм цих проектів законів у одному проекті законодавчого акта.

Такий підхід був підтриманий за результатами обговорення представниками відповідних наукових інститутів та експертного середовища.

На даний час створена повноформатна нормативно-правова база для реалізації завдань земельної реформи, врегулювання питань у сфері земельних відносин, охорони земельних ресурсів, підготовлена законодавча площадка для запровадження ринку землі.

Поряд із цим, при застосуванні норм діючого законодавства в процесі господарської діяльності виявляються прогалини, які негативно впливають на ефективність правового поля у згаданій сфері.

Зокрема в нормативних документах і в реальному виробництві переважно застосовуються терміни «земля», «земельна реформа», «земельні відносини», «земельна ділянка» і значно рідше – «ґрунт», який фактично є визначальною складовою будь-якої земельної ділянки, яка залучається до аграрного виробництва.

Тому проблемами, які передбачається розв’язати шляхом державного регулювання, а саме прийняттям проекту закону, є:

відсутність консолідованого нормативно-правого акта, який містить всі необхідні положення і норми, що регулюють правові взаємовідносини у сфері охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;

необхідність визначення на законодавчому рівні пріоритетності охорони та збереження ґрунтового покриву як природного ресурсу;

недостатність нормативно-правової бази для повноцінного та ефективного використання земель сільськогосподарського призначення на території України.

Враховуючи наведене, розв’язати поставлену проблему за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів неможливо.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

Держава

+

Суб’єкти господарювання

+

У тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Ціллю державного регулювання є встановлення основоположних принципів державної політики та правил, які б гарантували збереження унікального ґрунтового покриву країни, його екологічних і продукційних функцій, створення необхідних умов для ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для наступних поколінь та запровадження реального механізму економічного стимулювання заходів з охорони і збереження земельних ресурсів.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів

 

Види альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Збереження status quo

Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення

Такий спосіб збереже існуючий стан і механізми використання та збереження ґрунтового покриву країни. За таких умов залишиться реальна загроза подальшої інтенсивної деградації ґрунтового покриву – основного засобу аграрного виробництва.

Альтернатива 2

Прийняття проекту закону

Обраний спосіб

забезпечує досягнення цілей державного регулювання

Прийняття закону буде сприяти та забезпечувати збереження унікального ґрунтового покриву країни, його екологічних і продукційних функцій та створить необхідні умови для ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для наступних поколінь.

Альтернатива 3 

Саморегуляція

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення.

Без стимулювання, в тому числі економічного, впровадження новітніх підходів до моніторингу і підвищення родючості ґрунтів, сприяння з боку держави впровадженню принципово нових стратегії використання, охорони і управління ґрунтовими ресурсами, досягти ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для наступних поколінь практично неможливо. Про це свідчить статистика: так, починаючи з 1990 року спостерігається стійка тенденція втрат гумусу та поживних речовин з ґрунтів. Від’ємний баланс у середньому за рік становить 110-130 кг/га. Як наслідок, вміст гумусу за останні 20 років зменшився від 3,65 % до 3,14 %, тобто на 0,51 % в абсолютних величинах.

 

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Збереження status quo

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення

Відсутні.

Такий спосіб не забезпечить належного збереження ґрунтового покриву та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Від’ємний  баланс у середньому за рік становить 110-130 кг/га. Як наслідок, вміст гумусу за останні 20 років зменшився від 3,65 % до 3,14 %, тобто на 0,51 % в абсолютних величинах.

Альтернатива 2

Прийняття проекту закону

Обраний спосіб –

забезпечує досягнення цілей державного регулювання

Висока.

Закон визначатиме особливий статус ґрунтового покриву у суспільстві і природі, формуватиме дбайливе ставлення всіх верств населення до ґрунту, унеможливлюватиме процеси його збіднення та деградації.

Захистить державні інтереси у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, забезпечить продовольчу безпеку держави. Сприятиме надходженню інвестицій у галузь сільського господарства.

Бюджетні витрати відсутні.

Альтернатива 3

Саморегуляція

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення

Мінімальна.

Такий спосіб не забезпечить належного збереження ґрунтового покриву та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Від’ємний  баланс у середньому за рік становить 110-130 кг/га. Як наслідок, вміст гумусу за останні 20 років зменшився від 3,65 % до 3,14 %, тобто на 0,51 % в абсолютних величинах.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Збереження status quo

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення

Відсутні.

Конституцією України земля визначена як основне загальнонаціональне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. На жаль, ґрунтовий покрив є одним з особливо вразливих об’єктів природи. Сучасні обстеження ґрунтів свідчать, що їхній стан за останні десятиліття погіршився і досягнув рівня, близького до критичного.

Альтернатива 2

Прийняття проекту закону

Обраний спосіб –

забезпечує досягнення цілей державного регулювання

Висока.

Збереження ґрунтового покриву на землях сільськогосподарського призначення, що позитивно відобразиться на розвитку аграрної галузі та країни в цілому.

Позитивний вплив на здоров’я завдяки безпеки та якості сільськогосподарської продукції.

Позитивний вплив на навколишнє природне середовище.

Витрати, пов’язані із впровадженням наведеного проекту Закону у громадян відсутні.

Альтернатива 3

Саморегуляція

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення.

Відсутні.

 

Конституцією України земля визначена як основне загальнонаціональне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. На жаль, ґрунтовий покрив є одним з особливо вразливих об’єктів природи. Сучасні обстеження ґрунтів свідчать, що їхній стан за останні десятиліття погіршився і досягнув рівня, близького до критичного.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Збереження status quo

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення

Відсутні.

Фінансові збитки викликані зниженням врожайності сільськогосподарської продукції, зумовленої виснаженням ґрунту та зменшенням його родючого потенціалу.

Альтернатива 2

Прийняття проекту закону

Обраний спосіб –

забезпечує досягнення цілей державного регулювання

Висока.

Запровадження механізму економічного стимулювання ґрунтоохоронних заходів, що дозволить активізувати та  спонукатиме землекористувачів до проведення повномасштабних робіт з охорони ґрунтів, відновлення їх родючості та стабільне підвищення продуктивності полів. 

Фінансові витрати відсутні.

Альтернатива 3

Саморегуляція

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення.

Відсутні.

Фінансові збитки викликані зниженням врожайності сільськогосподарської продукції, зумовленої виснаженням ґрунту та зменшенням його родючого потенціалу.

 

Витрати, які будуть виникати внаслідок дії регуляторного акта (згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта)

 

Сумарні витрати за альтернативами

Сума витрат, грн.

Альтернатива 1 Збереження status quo

Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці «Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта»)

Витрати відсутні.

Альтернатива 2 Прийняття проекту закону

Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці «Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта»)

Витрати відсутні.

Альтернатива 3 Саморегуляція

Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці «Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта»)

Витрати відсутні.

 

ВИТРАТИ

на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта

 

Порядковий номер

Витрати

За перший рік

За п’ять років

 

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень

---

---

 

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень

---

---

 

Витрати, пов’язані з веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень

---

---

 

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень

---

---

 

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

---

---

 

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень

---

---

 

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень

---

---

 

Інше, гривень

---

---

 

Разом, гривень

---

---

 

Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць

---

---

 

Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (пункт 9 х пункт 10), гривень

00,00

00,00

 

Розрахунок відповідних витрат на одного суб'єкта господарювання

 

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

 

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо

---

---

---

 

 

 

 

 

Вид витрат

Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених)

(за рік)

Витрати за п’ять років

 

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів)

---

---

 

 

 

 

 

Вид витрат

Витрати на ведення обліку, підготовку та подання звітності (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій за рік

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам (витрати часу персоналу)

---

---

---

---

          

 

Вид витрат

Витрати на адміністрування заходів державного нагляду (контролю) (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень (за рік)

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо)

---

---

---

---

 

Вид витрат

Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи, тощо)

Витрати безпосередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси (за рік – стартовий)

Разом за рік (стартовий)

Витрати за п’ять років

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо)

---

---

---

---

 

 

 

 

Вид витрат

За рік (стартовий)

Періодичні

(за наступний рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо)

---

---

---

        

 

Вид витрат

Витрати на оплату праці додатково найманого персоналу (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу

---

---

 

ІV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення мети, доцільно прийняти розроблений проект Закону.

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результатив-ності

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

Збереження status quo

1

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення

Призведе до стійкої тенденції щодо збільшення від’ємного балансу гумусу та поживних речовин у ґрунті, подальшого підкислення ґрунтів, руйнації їх структур.

Ґрунти так і не отримають правового статусу і залишаться не визначеними як окремий об’єкт правової охорони.

Альтернатива 2

Прийняття проекту Закону

4

Забезпечує досягнення цілей державного регулювання.

Відповідає нормам Конституції України та позиціям провідних країн світу, в тому числі Генеральної Асамблеї ООН.

Прийняття закону буде сприяти та забезпечувати збереження унікального ґрунтового покриву країни, його екологічних і продукційних функцій та створить необхідні умови для ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для наступних поколінь.

Альтернатива 3

Саморегуляція

2

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення.

На жаль, без механізмів економічного стимулювання з боку держави та встановлення чітких і науково обґрунтованих систем захисту ґрунтів та охорони їх родючості, досягнути цілей державного регулювання неможливо.

Призведе до збільшення в подальшому від’ємного балансу гумусу та поживних речовин у ґрунті, подальшого підкислення ґрунтів, руйнації їх структур.

Ґрунти так і не отримають правового статусу і залишаться не визначеними як окремий об’єкт правової охорони.

 

Рейтинг результативності

Вигоди

(підсумок)

Витрати

(підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 2

Прийняття проекту Закону

Закон визначатиме особливий статус ґрунтового покриву у суспільстві і природі, формуватиме дбайливе ставлення всіх верств населення до ґрунту, унеможливлюватиме процеси його збіднення та деградації.

Збереження ґрунтового покриву на землях сільськогосподарського призначення, що позитивно відобразиться на розвитку аграрної галузі та країни в цілому.

Позитивний вплив на здоров’я завдяки безпеки та якості сільськогосподарської продукції.

Позитивний вплив на навколишнє природне середовище.

Захистить державні інтереси у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, забезпечить продовольчу безпеку держави. Сприятиме надходженню інвестицій у галузь сільського господарства.

Фінансові витрати відсутні.

Забезпечується досягнення цілей державного регулювання та відповідає потребам у розв’язанні проблеми.

Альтернатива 3

 

Саморегуляція

Призведе до збільшення в подальшому від’ємного балансу гумусу та поживних речовин у ґрунті, подальшого підкислення ґрунтів, руйнації їх структур.

Ґрунти так і не отримають правового статусу і залишаться не визначеними як окремий об’єкт правової охорони.

Фінансові витрати відсутні.

Не забезпечується досягнення цілей державного регулювання та не відповідає потребам у розв’язанні проблеми.

Альтернатива 1

 

Збереження status quo

 

Призведе до збільшення в подальшому від’ємного балансу гумусу та поживних речовин у ґрунті, подальшого підкислення ґрунтів, руйнації їх структур.

Ґрунти так і не отримають правового статусу і залишаться не визначеними як окремий об’єкт правової охорони.

Фінансові витрати відсутні.

Не забезпечується досягнення цілей державного регулювання та не відповідає потребам у розв’язанні проблеми.

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Місце №1

(обраний спосіб) – прийняття

проекту Закону (альтернатива 2)

Прийняття акта забезпечує досягнення цілей державного регулювання та відповідає потребам у розв’язанні проблеми.

Забезпечує принципи державної регуляторної політики.

Відповідає нормам Конституції України та позиціям провідних країн світу, в тому числі Генеральної Асамблеї ООН.

Не потребує витрат.

Вплив зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта не очікується.

Негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта не передбачається.

Місце №2

Саморегуляція

(альтернатива 3)

 

Вигоди цього способу відсутні.

Не забезпечує досягнення цілей державного регулювання та не відповідає потребам у розв’язанні проблеми.

Ураховуючи викладене, вважаємо, що дана альтернатива є неприйнятною.

Х

Місце №3

Збереження status quo

(альтернатива 1)

Вигоди цього способу відсутні.

Не забезпечує досягнення цілей державного регулювання та не відповідає потребам у розв’язанні проблеми.

Ураховуючи викладене, вважаємо, що збереження чинного регулювання є неприйнятним.

Х

 

V. Механізми і заходи, які забезпечать розв’язання вищезазначеної проблеми

Для розв’язання зазначеної проблеми розроблено проект Закону, яким:

передбачено внести зміни до низки діючих законодавчих актів, норми яких регулюють питання повноформатних земельних відносин у відповідних сферах господарської діяльності;

встановлюються основоположні принципи державної політики та правила, які б гарантували збереження унікального ґрунтового покриву країни, його екологічних і продукційних функцій, створення необхідних умов для ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для наступних поколінь та запровадження реального механізму економічного стимулювання заходів з охорони і збереження земельних ресурсів.

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості» дасть можливість удосконалити законодавчу базу у сфері охорони земельних ресурсів, раціонального та заощадливого їх використання, на законодавчому рівні розділити поняття і конкретизувати правовий статус термінів «земля» і «ґрунт».

Реалізація норм цього Закону закріпить положення, якими збереження ґрунтів стає державним завданням пріоритетного значення і при цьому посилюються повноваження і відповідальність органів виконавчої влади всіх рівнів.

Крім того, цей Закон стимулюватиме впровадження новітніх підходів до державного моніторингу ґрунтів, збереження та відтворення їх родючості, сприятиме впровадженню принципово нової стратегії використання, охорони і управління ґрунтовими ресурсами.

Суттєвою мотивацією в ефективній реалізації державної політики в частині збереження та підвищенні якості земельних ресурсів є запровадження механізму економічного стимулювання ґрунтоохоронних заходів, що дозволить активізувати та спонукатиме землекористувачів до проведення повномасштабних робіт з охорони ґрунтів, відновлення їх родючості та стабільне підвищення продуктивності полів.

У цілому положення цього акта дадуть можливість забезпечити раціональне використання та збереження унікальних за властивостями і потенційною родючістю ґрунтів України, запобігання їх деградації, просте та розширене відтворення їхньої родючості, захист від природних та техногенних впливів і діянь, що є передумовою сталого землекористування та високоефективного аграрного виробництва в нашій країні і запорукою продовольчої безпеки держави.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Здійснення витрат на виконання вимог регуляторного акта для фізичних та юридичних осіб не передбачається.

Здійснення витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів виконавчої влади не передбачається.

Здійснення витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів місцевого самоврядування не передбачається.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Враховуючи безперервність функціонування галузей сільськогосподарського виробництва на землях сільськогосподарського призначення, проект Закону доцільно запроваджувати на необмежений термін, його дія буде постійною на термін дії Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», «Про оренду землі» та залежатиме від змін у законодавстві України.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Враховуючи стрімкий розвиток виробництва сільськогосподарської продукції на землях сільськогосподарського призначення охорона та збереження ґрунтового покриву є пріоритетним завданням для держави, громадян та суб'єктів господарювання.

Показниками результативності впровадження проекту Закону буде недопущення збільшення, та в подальшому і зменшення від’ємного балансу гумусу та поживних речовин у ґрунті, підкислення ґрунтів.

Рівень поінформованості юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – високий за рахунок:

а) юридичні особи та фізичні особи-підприємці можуть ознайомитися з проектом Закону, який розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua, розділ «Регуляторна політика»);

б) у разі прийняття, закон буде розміщено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (www.rada.gov.ua) та Кабінету Міністрів України (www.kmu.gov.ua).

Прийнятий проект Закону буде доведений до відома громадян, державних органів та суб'єктів господарювання через оприлюднення в офіційних засобах масової інформації, через департаменти агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та відвідні громадські об’єднання.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Мінагрополітики шляхом обробки даних моніторингу земель (моніторингу ґрунтів), отриманих в процесі проведення агрохімічної паспортизації земель.

Базове відстеження здійснюватиметься до дня набрання чинності проекту Закону шляхом аналізу зауважень та пропозицій, які надійшли від фізичних та юридичних осіб до проекту закону.

Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності закону, але не пізніше ніж через два роки шляхом аналізу результатів агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на п'ять років (зважаючи на періодичність проведення агрохімічної паспортизації земель), починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження порівнянням показників із аналогічними показниками, що встановлені під час повторного відстеження.

Метод проведення відстеження результативності регуляторного акта – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності – статистичні (за даними компетентних органів виконавчої влади).

Проведення опитувань та залучення наукових установ для відстеження результативності регуляторного акта не планується.

У разі виявлення неврегульованих та проблемних моментів шляхом проведення аналізу показників дії вказаного акта, ці моменти буде виправлено внесенням відповідних змін.

 

  

Перший заступник Міністра                                                                                                                                                                            Максим МАРТИНЮК