портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Закону України від 30 червня 2015

Проект Закону України "Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України"

Проект

 

Вноситься

Кабінетом Міністрів України

 

 

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

 

Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України

 

Цей Закон визначає основи саморегулювання як одного з елементів регулювання аграрного сектору економіки, ринків сільськогосподарської продукції та продовольства, пов’язаних професійних сфер діяльності, а також встановлює принципи взаємовідносин саморегулівних організацій з органами державної влади, фізичними та юридичними особами в аграрному секторі України.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних понять

У цьому Законі поняття вживаються у такому значенні:

саморегулювання – форма регулювання в аграрному секторі економіки, яка здійснюється шляхом надання статусу саморегулівної організації об’єднанням суб’єктів господарської та/або професійної діяльності як носіїв управлінських повноважень щодо ініціативного та самостійного регулювання ринків сільськогосподарської продукції та продовольства, сфер професійної діяльності;

саморегулівна організація (далі – СРО) – юридична особа, яка є добровільним об’єднанням суб’єктів господарської та/або професійної діяльності, визнана державою в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику;

сфера діяльності – галузь аграрного сектору економіки або вид професійної діяльності, пов'язаний із аграрний сектором економіки;

реєстр СРО – перелік СРО, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику в електронному вигляді й публікується на його офіційному веб-сайті.

Стаття 2. Предмет, мета саморегулювання в аграрному секторі економіки

Предметом саморегулювання є господарська та/або професійна діяльність суб’єктів господарювання в аграрному секторі України в межах, визначених законом.

Метою саморегулювання є підвищення ефективності управління аграрним сектором економіки шляхом наближення центру прийняття управлінських рішень до суб’єктів господарської або професійної діяльності в аграрному секторі економіки.

Саморегулювання в аграрному секторі економіки здійснюють СРО.

Стаття 3. Засади саморегулювання в аграрному секторі України

Саморегулювання в аграрному секторі України здійснюється на таких засадах:

збалансування державного та громадського регулювання аграрним сектором економіки;

рівноправності СРО в різних сферах діяльності;

захисту інтересів членів (учасників) саморегулівних організацій;

неможливості узурпації контролю над саморегулівними організаціями;

неможливості зловживань саморегулівними організаціями щодо учасників (членів) та у відповідній сфері діяльності;

державного захисту та підтримки дій саморегулівних організацій, вчинених ними в межах відповідного законодавства;

Стаття 4. Законодавство про саморегулювання

Законодавство про саморегулювання складається з Конституції України, Господарського Кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів виданих відповідно до них.

Розділ ІІ. ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СРО

Стаття 5. Види саморегулівних організацій

За сферою діяльності СРО поділяються на:

галузеві - об’єднані за належністю до певної галузі (виду економічної діяльності);

професійні - об’єднані за належністю до певного виду професійної діяльності.

Стаття 6. Надання статусу СРО

1. Статус саморегулівної організації надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику в разі відповідності юридичної особи за умови відповідності критеріям:

має статус неприбуткової організації;

забезпечує додаткову майнову відповідальність кожного члена (учасника) перед споживачами та іншими третіми особами через запровадження вимоги до членів щодо страхування або шляхом формування компенсаційного фонду СРО;

має затверджені та обов’язкові для виконання членами (учасниками) стандарти/правила господарської або професійної діяльності учасників (членів), що відповідають та прийняті відповідно до вимог законодавства та встановлюють додаткові вимоги до діяльності членів (учасників), що не суперечать вимогам законодавства (далі – правила СРО);

контролює дотримання членами (учасниками) правил СРО.

2. Статус саморегулівної організації надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику за умови відповідності членів (учасників) об’єднання критеріям:

юридичні особи - члени СРО, що враховуються при визначенні критеріїв репрезентативності, існують щонайменше 12 місяців з моменту їх державної реєстрації;

 фізичні особи-члени суб’єкта саморегулювання професійної діяльності повинні мати досвід роботи за визначеною професією не менше трьох років;

один суб’єкт господарювання не може бути учасником одночасно декількох саморегулівних організацій за однією сферою діяльності;

суб’єкт господарської та/або професійної діяльності не може набути членство у суб’єкті саморегулювання, якщо інша особа, прямо пов’язана з ними відносинами контролю.

Стаття 7. Надання статусу репрезентативної СРО

1. Статус репрезентативної саморегулівної організації надається СРО центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику в разі якщо СРО відповідає критерію найбільшого представництва за кількістю членів (учасників) або обсягом виробленої продукції у відповідній сфері діяльності.

2. На репрезентативні СРО поширюються вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів в сфері саморегулювання, що діють для СРО.

Стаття 8. Принципи діяльності СРО

Діяльність СРО базується на принципах:

добровільної участі;

здійснення управління на демократичних засадах та прозорості прийняття рішень;

обов’язковості виконання спільно прийнятих рішень;

участі незалежно від форми власності;

відкритості та доступності інформації про діяльність СРО та її членів (учасників), що не становить комерційної таємниці;

солідарної відповідальності учасників СРО;

обов’язковості розгляду рішень СРО при розробці та затвердженні нормативно-правових актів;

обов’язковості сплати членських внесків.

Стаття 9. Повноваження СРО за сферою діяльності

СРО в сфері своєї діяльності має право:

здійснювати аналіз стану та прогнозування розвитку галузей агропромислового виробництва;

брати участь в обговоренні проектів нормативно-правових актів з питань, пов’язаних з предметом саморегулювання із правом надання експертних висновків, що мають дорадчий характер;

вносити на розгляд центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику проектів нормативно-правових актів щодо предмета саморегулювання, які підлягають обов’язковому розгляду ;

представляти інтереси членів (учасників) саморегулівної організації у їх відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фінансовими установами та міжнародними організаціями;

здійснювати інформаційне забезпечення і консультаційне обслуговування членів (учасників) саморегулівної організації з управлінських, фінансових, юридичних та інших питань, рекламно-інформаційна діяльність, у тому числі шляхом видавничої справи та створення інформаційних центрів;

створювати третейські суди для вирішення спірних питань між членами (учасниками) саморегулівної організації, споживачами товарів та послуг;

створювати для забезпечення солідарної матеріальної відповідальності перед споживачами та учасниками ринку компенсаційного фонду;

здійснювати контроль за діяльністю членів (учасників) за дотриманням правил СРО та статуту СРО;

брати участь в розробці технічних регламентів, стандартів та інших нормативних документів;

готувати пропозиції щодо перегляду та скасування галузевих нормативних документів у сфері стандартизації;

забезпечувати у межах своїх повноважень проведення моніторингу внутрішнього і зовнішнього аграрного та продовольчого ринку;

брати участь у формуванні обсягів та розподілі квот на виробництва сільськогосподарської продукції у випадках, передбачених законом;

розробляти правила/стандарти господарської або професійної діяльності для членів (учасників) СРО у відповідній сфері діяльності;

створювати колективні торгові марки (бренди) для позиціонування товарів (робіт, послуг) на ринку в межах, передбачених законодавством;

представляти інтереси вітчизняних суб’єктів господарювання на світових ринках сільськогосподарської продукції та продовольства, у відносинах з аналогічними структурами інших країн та профільними міжнародними організаціями;

організовувати професійне навчання, атестацію працівників членів (учасників) саморегулівної організації або сертифікацію товарів (робіт, послуг), вироблених її членами (учасниками);

проведення науково-дослідних робіт, економічних та маркетингових досліджень, у тому числі шляхом створення спеціалізованих консультаційно-навчальних центрів; ініціювання та участь у фінансуванні наукових розробок у сфері діяльності саморегулівної організації та поширення їх результатів серед учасників за умови дотримання вимог законодавства про інтелектуальну власність.

Стаття 10. Повноваження репрезентативних СРО за сферою діяльності

Репрезентативна СРО в сфері своєї діяльності має право, окрім визначених в статті 9 цього Закону:

вести реєстри сільськогосподарських дорадників, експертів-дорадників та дорадчих служб; Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу; Державного реєстру заявок на сорти рослин (Реєстр заявок), Державного реєстру прав власників сортів рослин (Реєстр патентів), Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (Реєстр сортів); Реєстру представників з питань інтелектуальної власності на сорти рослин; державних книг племінних тварин, Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві та Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві; Державного реєстру технічних засобів для агропромислового комплексу України; Реєстру складських документів на зерно; інших реєстрів відповідно до закону;

розробляти проекти та бути підписантом за участі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, меморандумів про взаєморозуміння у відповідних сферах діяльності;

виконувати делеговані державою функцій визначення відповідності продукції та/або послуг в аграрному секторі України вимогам нормативно-правових актів та/або участь у процесах визначення відповідності;

брати участь у роботі громадської ради центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та громадських рад центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України;

брати участь у формуванні балансів попиту та пропозицій з окремих видів сільськогосподарської продукції;

брати участь у визначенні критеріїв фахової відповідності кваліфікаційних вимог до фахівців відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі аграрного сектору економіки, розробці кваліфікаційних вимог до фахівців відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі аграрного сектору економіки, розробці відповідних кодексів етики.

Стаття 11. Правосуб’єктність СРО

Юридична особа набуває статусу СРО після внесення його до реєстру саморегулівних організацій відповідно до закону.

Стаття 12. Порядок отримання статусу саморегулівної організації

Для отримання статусу СРО, юридична особа подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, заяву встановленої форми про визнання заявника СРО із визначеними додатками.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, зобов’язаний розглянути зазначену заяву протягом 30 календарних днів.

За результатами розгляду отриманої заяви центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику протягом п’яти робочих днів приймає рішення щодо:

задоволення клопотань, визначених у заяві та визнання заявника СРО;

2) вмотивовану відмову в задоволені заяви про визнання заявника СРО із зазначенням підстав для відмови.

При розгляді центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, поданих юридичною особою документів для набуття статусу СРО перевіряється інформація про цю особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відсутність такої інформації або її невідповідність поданим документам, а також невідповідність визначеним критеріям СРО та її членів (учасників), зазначених в статті 6 закону, є підставою для відмови у наданні цього статусу.

Відмова центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику у задоволенні заяви може бути оскаржена у суді.

Юридична особа може звернутися повторно із заявою про визнання заявника СРО у разі усунення підстав для відмови.

Факт відмови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у задоволенні заяви-клопотання не впливає на іншу діяльність юридичної особи.

У випадку задоволення заяви, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, протягом п’яти робочих днів вносить відомості до реєстру СРО. Запис у реєстрі СРО є підтвердженням того, що юридична особа має статус СРО.

 Порядок надання статусу СРО, форма заяви та додатки до неї визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

10. Юридична особа, яка не набула статусу СРО, не має права використовувати у своєму найменуванні термін «саморегулівна організація» та інші похідні терміни.

Стаття 13. Порядок отримання статусу репрезентативної СРО

1. Для отримання статусу репрезентативної СРО, СРО подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, заяву встановленої форми про визнання заявника репрезентативної СРО із визначеними додатками, за умови відповідності критеріям, встановленим частиною першою статті 7 цього Закону.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, зобов’язаний розглянути зазначену заяву протягом 30 календарних днів.

За результатами розгляду отриманої заяви центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики протягом п’яти робочих днів приймає рішення щодо:

задоволення клопотань, визначених у заяві та визнання заявника репрезентативним СРО;

2) вмотивовану відмову в задоволені заяви про визнання заявника СРО із зазначенням підстав для відмови.

3. При розгляді центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики поданих юридичною особою документів для набуття статусу репрезентативної СРО перевіряється інформація про цю особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відсутність такої інформації або її невідповідність поданим документам, а також невідповідність визначеним критеріям репрезентативності, зазначених в статті 6 та 7 закону, є підставою для відмови у наданні цього статусу.

4. Відмова центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики у задоволенні заяви може бути оскаржена до суду.

5. Юридична особа може звернутися повторно із заявою про визнання заявника репрезентативною саморегулівною організацією у разі усунення підстав для відмови.

6. Факт відмови центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики у задоволенні заяви-клопотання не впливає на іншу діяльність СРО.

7. У випадку задоволення заяви СРО, центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики протягом п’яти робочих днів вносить відомості до реєстру саморегулівних організацій. Запис у реєстрі саморегулівних організацій про репрезентативність є підтвердженням того, що СРО є такою, що має статус репрезентативної.

8. Порядок надання статусу репрезентативної СРО, форма заяви та додатки до неї, форма реєстру СРО визначається центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики.

9. Юридична особа, яка не набула статусу репрезентативної СРО, не має права використовувати у своєму найменуванні термін «репрезентативна саморегулівна організація» та інші похідні терміни.

Стаття 14. Управління саморегулівними організаціями

Управління саморегулівними організаціями здійснюється в залежності від їх організаційно-правової форми та у порядку, визначеному законодавством України, відповідно до їх статутних документів.

Стаття 15. Фінансування саморегулівних організацій

Саморегулівні організації є неприбутковими організаціями.

Для здійснення статутних цілей і завдань СРО мають право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до чинного законодавства України набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті господарської діяльності СРО, господарської діяльності створених ними юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданих у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених чинним законодавством України.

Майно та кошти СРО використовуються виключно для виконання статутної мети та забезпечення саморегулювання за сферою діяльності.

Стаття 16. Порядок припинення СРО

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику може позбавити юридичну особу статусу СРО на підставі:

1) заяви юридичної особи про припинення статусу СРО. Рішення приймається вищим органом СРО;

2) припинення юридичної особи, якщо запис про таке рішення внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

3) виявлення недостовірних відомостей, зокрема розбіжностей в документах, поданих для набуття статусу СРО, та фактичними даними;

4) за рішенням суду про припинення статусу СРО та здійснення відповідного запису в реєстрі СРО;

5) порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів про саморегулювання, вчинених двічі та більше протягом календарного року, а також невиконання СРО протягом вимог місяця центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики щодо усунення порушень законодавства про саморегулювання;

6) обґрунтованого звернення членів (учасників) СРО до центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, підписаного більшістю її членів (учасників);

7) невиконання СРО протягом місяця рішення суду, яким СРО зобов’язано здійснити виплату із компенсаційного фонду.

2. У випадку припинення статусу СРО відомості СРО виключаються із реєстру СРО не пізніше наступного робочого дня.

3. Юридична особа, статус якої як СРО припинено судом, не може протягом року з дня набрання рішенням суду чинності подавати документи для включення до реєстру СРО.

Стаття 17. Порядок припинення статусу репрезентативної саморегулівної організації

1. Центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики може позбавити юридичну особу статусу репрезентативної СРО на підставі:

1) заяви СРО про припинення статусу репрезентативної СРО. Рішення приймається вищим органом СРО;

2) припинення юридичної особи, якщо запис про таке рішення внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

3) виявлення недостовірних відомостей, зокрема розбіжностей в документах, поданих для набуття статусу репрезентативної СРО, та фактичними даними;

4) за рішенням суду про припинення статусу репрезентативної СРО та здійснення відповідного запису в реєстрі СРО;

5) обґрунтованого звернення членів (учасників) СРО до центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, підписаного більшістю її членів (учасників);

6) невиконання СРО протягом місяця рішення суду, яким СРО зобов’язано здійснити виплату із компенсаційного фонду.

2. У випадку припинення статусу репрезентативної СРО відомості про репрезентативність СРО виключаються із реєстру СРО не пізніше наступного робочого дня.

3. СРО, статус репрезентативності якої припинено судом, не може протягом року з дня набрання рішенням суду чинності подавати документи для набуття статусу репрезентативної СРО.

Розділ ІІІ. ВІДНОСИНИ СРО ТА ЧЛЕНІВ (УЧАСНИКІВ)

Стаття 18. Взаємодія саморегулівної організації та її членів (учасників)

1. СРО зобов’язана контролювати дотримання її членами (учасниками) статуту саморегулівної організації та правил СРО.

2. Порядок та періодичність перевірок СРО своїх членів (учасників) визначається статутними документами СРО.

3. Рішенням органів управління СРО може бути передбачене подання її членами (учасниками) звітів про дотримання правил СРО та іншої інформації про членів (учасників), що не є конфіденційною.

Стаття 19. Прозорість діяльності СРО

1. СРО зобов’язуються оприлюднювати за допомогою друкованих та/або електронних засобів масової інформації, та/або на власних веб-сайтах:

1) статутні та всі інші власні нормативні документи;

2) персональний склад керівних органів;

3) персональний склад виконавчих органів;

4) протоколи зібрань вищих керівних органів;

5) протоколи засідань керівних органів, що діють в період між зібраннями вищих керівних органів (окрім інформації конфіденційного характеру);

6) протоколи засідань керівних органів регіональних та/або місцевих осередків, якщо такі існують (окрім інформації конфіденційного характеру);

7) дані про джерела фінансування та витрати (за підсумками календарного року та / або на підставі актів незалежного аудиту);

8) узагальнені дані про членів (учасників), а також про всіх членів (учасників), які пройшли сертифікацію та/або склали кваліфікаційні іспити, з урахуванням необхідності забезпечення конфіденційності інформації;

9) контактні дані керівництва СРО, регіональних та / або місцевих осередків організації, якщо такі існують.

2. Оприлюднення вказаних даних проводиться не пізніше п’ятнадцяти календарних днів після прийняття відповідного документу, проведення зібрань та засідань, створення місцевого осередку тощо.

3. Оприлюднення оновлених даних СРО проводиться не рідше одного разу на місяць.

Стаття 20. Виключення з членів (учасників) СРО у зв’язку з порушенням її правил або невідповідністю умовам членства

1. У разі неусунення членом (учасником) саморегулівної організації порушення статуту саморегулівної організації, правил СРО, наслідків цих порушень, умов членства в саморегулівній організації, якщо про необхідність усунення вказаного порушення поінформовано, а відповідне порушення не було усунуто у визначений строк, а також у разі невідповідності члена (учасника) СРО умовам членства, він може бути виключений з членів (учасників) саморегулівної організації.

2. Порядок виключення члена (учасника) з СРО визначається статутними документами СРО.

Розділ ІV. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД (КОНТРОЛЬ) ЗА САМОРЕГУЛІВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Стаття 21. Предмет державного моніторингу діяльності саморегулівних організацій

1. Державний нагляд (контроль) за саморегулівними організаціями здійснює центральний орган виконавчої влади , що реалізує державну політику з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі – орган державного нагляду (контролю)).

2. Центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики здійснює моніторинг діяльності саморегулівних організацій на предмет дотриманням порушення ними вимог законодавства про саморегулювання в аграрному секторі економіки України й належне виконання ними своїх повноважень.

3. Центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики може звернутися до органу державного нагляду (контролю) з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо перевірки дотримання саморегулівною організацією вимог законодавства про саморегулювання за таких підстав:

1) скарга споживача на порушення передбаченої законодавством або правилами СРО процедури розгляду звернення такого споживача чи іншої особи до СРО;

2) колективна скарга членів (учасників) СРО на порушення СРО вимог законодавства про саморегулювання, підписана більшістю членів (учасників);

3) виявлена зі звіту про діяльність СРО невідповідність СРО вимогам цього Закону.

Стаття 22. Щорічний звіт про діяльність СРО

1. СРО щорічно публікує на своєму офіційному веб-сайті звіт про свою діяльність а також фінансовий звіт.

2. Репрезентативна СРО щорічно публікує на своєму офіційному веб-сайті, а також на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, звіт про свою діяльність а також фінансовий звіт.

3. Форма щорічного звіту про діяльність СРО затверджується центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики.

Стаття 23. Перевірки дотримання СРО вимог законодавства про саморегулювання

Перевірки дотримання СРО вимог законодавства про саморегулювання здійснюється органом державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Стаття 24. Реєстр СРО

1. Реєстр СРО є єдиною публічною інформаційною системою обліку інформації про СРО в аграрному секторі. Використання відомостей Реєстру державних аграрних інтервенцій та внесення інформації до нього є безоплатним.

2. Форма та порядок ведення Реєстру СРО розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміну до частини першої статті 8 Закону України «Про третейські суди» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 35, ст. 412), доповнивши новим абзацом такого змісту:

«саморегулівних організаціях».

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону;

привести свої нормативні акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

 

 

 Голова Верховної Ради України                                                                                                                                                             В.Б. Гройсман

 

Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону України "Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України"

 

Проект Закону України "Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України" (далі – проект Закону) розроблено на виконання пункту 228 розділу "Нова продовольча політика" Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна – 2020" у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 213.

Проект Закону визначає основи саморегулювання як одного з елементів регулювання аграрного сектору економіки, ринків сільськогосподарської продукції та продовольства, пов’язаних професійних сфер діяльності,  а також встановлює принципи взаємовідносин саморегулівних організацій з органами державної влади, фізичними та юридичними особами в аграрному секторі економіки України.

Предметом саморегулювання є господарська та/або професійна діяльність суб’єктів господарювання в аграрному секторі України в межах, визначених законом. Основною метою прийняття проекту Закону є підвищення ефективності регулювання аграрного сектору економіки.

Проект Закону України розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua / Регуляторна політика).

Пропозиції та зауваження просимо надсилати протягом місяця з дня оприлюднення за адресами:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Департамент стратегії та економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України, електронна адреса: andrii.bilochenko@minagro.gov.ua (виконавець Білоченко Андрій Миколайович, тел. (044) 278-78-19).

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, електронна адреса: mail@dkrp.gov.ua.

 

 

Заступник Міністра аграрної 

політики та продовольства України                                                                                                                                                                В.І. Лапа

Пояснювальна записка

до проекту Закону України "Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України" (далі – Проект Закону) розроблено на виконання пункту 228 розділу "Нова продовольча політика" Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна – 2020" у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 213.

В частині 1 статі 5 Господарського Кодексу України зазначено, що оптимальне поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб’єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів визначено основою правового господарського порядку.

Суб’єктами саморегулювання є саморегулівні організації (далі – СРО).

Нормативно-правова база щодо умов функціонування СРО в аграрному секторі економіки існує щодо окремих сфер діяльності, проте єдиний підхід щодо функціонування СРО в аграрному секторі як специфічної галузі, що відрізняється значною кількістю суб’єктів господарювання та великою соціальною та економічною значущістю продукції, що виробляється, відсутній.

В аграрному секторі можливість створення і функціонування саморегулівних організацій за окремими напрямками передбачена: у сфері землеустрою; оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок; оптових ринків сільськогосподарської продукції; суб’єктів дорадчої діяльності.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект Закону визначає основи саморегулювання як одного з елементів регулювання аграрного сектору економіки, ринків сільськогосподарської продукції та продовольства, пов’язаних професійних сфер діяльності,  а також встановлює принципи взаємовідносин саморегулівних організацій з органами державної влади, фізичними та юридичними особами в аграрному секторі України.

Основною метою прийняття Проекту Закону є підвищення ефективності функціонування аграрного сектору шляхом наближення центру прийняття управлінських рішень до суб’єктів господарської та/або професійної діяльності. Предметом саморегулювання є господарська та/або професійна діяльність суб’єктів господарювання в аграрному секторі України в межах, визначених законом. Саморегулювання в аграрному секторі економіки здійснюється на засадах як збалансування державного та громадського регулювання аграрним сектором економіки, так і рівноправності СРО в різних сферах діяльності.

Саморегулювання в аграрному секторі реалізовується шляхом надання статусу саморегулівної організації центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, а також здійснення СРО повноважень відповідно до Закону.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, Господарський Кодекс України, інші нормативно-правові акти.

Прийняття проекту Закону України потребує внесення змін до чинних законів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього проекту Закону України не потребує залучення додаткових витрат із Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону України потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством освіти та науки України, Державною регуляторною службою України та Міністерством юстиції України, Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні.

6. Регіональний аспект

Проект Закону України не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

Положення проекту Закону України не містять ознак дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону України відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект пройшов громадське обговорення на ряді нарад з представниками галузевих та громадських організацій, науки, інших зацікавлених сторін. Зокрема був обговорений під час дискусії у форматі круглого столу на тему: "Перспективи інституту саморегулювання в аграрному секторі України", яка відбулася 5 червня 2015 року в рамках XXVII Міжнародної агропромислової виставки АГРО-2015. Перша робоча версія Проекту була представлена на офіційному веб-сайті аналітичної платформи АПК (посилання: http://agroconsulting.com.ua/novyna/245).

Проект закону розміщено на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону України стосується соціально-трудової сфери в частині набуття СРО повноважень:

організовувати професійне навчання, атестація працівників членів (учасників) саморегулівної організації або сертифікація товарів (робіт, послуг), вироблених її членами (учасниками);

 проводити науково-дослідні роботи, економічні та маркетингові дослідження, у тому числі шляхом створення спеціалізованих консультаційно-навчальних центрів, ініціювати та приймати участь у фінансуванні наукових розробок у сфері діяльності СРО та поширювати їх результати серед учасників за умови дотримання вимог законодавства про інтелектуальну власність;

3) приймати участь у визначенні критеріїв фахової відповідності кваліфікаційних вимог до фахівців відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі аграрного сектору економіки, розробці кваліфікаційних вимог до фахівців відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі аграрного сектору економіки, розробці відповідних кодексів етики.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону України  є регуляторним актом.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект Закону України передбачає вплив на ринок праці в частині набуття СРО у аграрному секторі економіки повноважень (як визначено вище) та не передбачає залучення додаткових трудових ресурсів або їх скорочення.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону України "Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України" створить умови для підвищення ефективності регулювання аграрного сектору економіки, ринків сільськогосподарської продукції та продовольства, пов’язаних професійних сфер діяльності.

 

 

Заступник Міністра аграрної 

політики та продовольства України                                                                                                                                                                В.І. Лапа

 

Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України "Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України"

 

1. Визначення та аналіз проблеми, яку планується розв’язати шляхом державного регулювання господарських відносин

Проект Закону України "Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України" (далі – проект Закону ) розроблено на виконання пункту 228 розділу "Нова продовольча політика" Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна – 2020" у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 213.

Суб’єктами саморегулювання економічних відносин є саморегулівні організації (далі – СРО).

Нормативно-правова база щодо умов функціонування СРО в аграрному секторі економіки існує щодо окремих сфер діяльності, проте єдиний підхід щодо функціонування СРО в аграрному секторі як специфічної галузі, що відрізняється значною кількістю суб’єктів господарювання та великою соціальною та економічною значущістю продукції, що виробляється, відсутній.

В аграрному секторі можливість створення і функціонування саморегулівних організацій за окремими напрямками передбачена: у сфері землеустрою; оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок; оптових ринків сільськогосподарської продукції; суб’єктів дорадчої діяльності.

2. Визначення цілей державного регулювання

Проект Закону визначає основи саморегулювання як одного з елементів регулювання аграрного сектору економіки, ринків сільськогосподарської продукції та продовольства, пов’язаних професійних сфер діяльності, а також встановлює принципи взаємовідносин саморегулівних організацій з органами державної влади, фізичними та юридичними особами в аграрному секторі України.

Основною метою прийняття проекту Закону є підвищення ефективності функціонування аграрного сектору.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Перший спосіб – не вживати ніяких заходів.

Такий спосіб застосовується на сьогодні, і є неефективним, оскільки функціонуючі на сьогодні в аграрному секторі об'єднання, не володіють в повній мірі повноваженнями для здійснення саморегулювання економічних відносин та сфер професійної діяльності.

Другий спосіб – розробити проект Закону України "Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України", який дозволить підвищити ефективність функціонування аграрного сектору економіки через наділення саморегулівних організацій повноваженнями щодо регулювання відповідних сфер діяльності, участі в формуванні проектів нормативно-правових з питань аграрної політики, залучення саморегулівних організацій та їх членів (учасників) до вироблення правил діяльності, а також здійснення контролю за їх дотриманням.

Отже, на даному етапі, прийняття проекту Закону України є єдиним можливим способом врегулювання цих питань.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акту

Проект Закону України є принципово новим регуляторним актом, яким передбачено внесення змін до Закону України "Про третейські суди".

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей з найменшими витратами для суб'єктів господарювання та оцінка можливості впровадження і виконання вимог регуляторного акта

Прийняття Закону України "Про основи саморегулювання в аграрному секторі економіки України" дозволить підвищити ефективність функціонування аграрного сектору економіки.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

В результаті прийняття запропонованого акта будуть врегульовані питання щодо ефективності реалізації державної політики в аграрному секторі економіки.

 

Об’єкти впливу

Вигоди

Витрати

Держава

Підвищення ефективності функціонування аграрного сектору економіки та вдосконалення інструментів опосередкованого впливу на явища та процеси, що відбуваються на окремих агропродовольчих ринках

Немає

Суб’єкти господарювання

Підвищення ефективності господарської та професійної діяльності в аграрному секторі, у тому числі через запровадження належних правил діяльності СРО;

безпосередня участь через саморегулівні організації у формуванні та реалізації державної аграрної політики

Немає

Громадяни

Збільшення пропозиції продукції, робіт та послуг достатньої якості ринку завдяки запровадженню правил діяльності СРО

Немає

 

7. Обґрунтування дії строку акта

Строк дії регуляторного акта починається з моменту набрання ним чинності та є необмеженим.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Прийняття проекту Закону дозволить підвищити ефективність функціонування аграрного сектору в цілому та наблизити його до та кращої практики, залучити СРО до вироблення єдиних правил діяльності та розбудови дієвої системи контролю за їх дотриманням, що у кінцевому випадку може призвести до підвищення якості продукції вітчизняного аграрного сектору та розширення її асортименту, а також до стабілізації цінової ситуації на споживчому ринку.

Для визначення результативності регуляторного акта пропонується встановити такі показники:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта – додаткових надходжень не передбачається;

кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта – суб’єкти підприємницької діяльності, які працюють на аграрному ринку, та є членами юридичних осіб - СРО;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта - додаткових фінансових витрат та часу не передбачається;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – достатній: проект Закону опубліковано на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта у разі його прийняття

Буде здійснюватися базове, повторне та періодичне відстеження результативності регуляторного акта.

Базове відстеження результативності проекту регуляторного акта буде здійснено шляхом аналізу статистичних даних після набрання ним чинності, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності проекту регуляторного акта буде здійснено через рік після набрання ним чинності з використанням показників результативності шляхом аналізу статистичних даних у порівнянні з даними базового відстеження результативності.

Періодичні відстеження результативності проекту регуляторного акта буде здійснюватись раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативності буде проводитися Департаментом стратегії та економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України.

 

 

Перший заступник Міністра аграрної

політики та продовольства України                                                                                                                                           Я.В. Краснопольський