портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект постанови КМУ від 25 січня 2018

Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації витрат пов’язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною"

Проект

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

 

ПОСТАНОВА

 

            від  ______________                                                                                                                                                                                №_____ 

 

Київ

  

Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених

у державному бюджеті для часткової компенсації витрат

пов’язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження,

не призначених для споживання людиною

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

 

1. Затвердити Порядок використання коштів, передбачених у державному

бюджеті для часткової компенсації витрат пов’язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, що додається.

2. Міністерствам, іншим органам виконавчої влади привести у двомісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

 

 

Прем’єр-міністр України                                                                                                                           В. ГРОЙСМАН

Повідомлення про офіційне оприлюднення

проекту постанови Кабінету Міністрів України

«Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації витрат пов’язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною»

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією/видаленням побічних продуктів тваринного походження не призначених для споживання людиною” та аналізу регуляторного впливу зазначеного проекту Міністерство аграрної політики та продовольства України робить оголошення про його публікацію.

Розробником проекту постанови є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією/видаленням побічних продуктів тваринного походження не призначених для споживання людиною” та аналіз регуляторного впливу оприлюднений шляхом його розміщення в мережі Інтернет на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua, розділ “Регуляторна політика”) та Держпродспоживслужби (www.consumer.gov.ua, розділ – Діяльність,    підрозділ – Обговорення проектів документів).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня оприлюднення проекту постанови та аналізу регуляторного впливу в мережі Internet за адресами:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України, e-mail: info@minapk.gov.ua.

01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, e-mail: info@consumer.gov.ua.

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, e-mail: inform@dkrp.gov.ua

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та 

продовольства України                                                                                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Пояснювальна записка

до проекту постанови Кабінету Міністрів України

«Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації витрат пов’язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

У процесі здійснення господарської діяльності в галузі тваринництва утворюються побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною (далі – побічні продукти тваринного походження), – туша або частини туш забитих, загиблих тварин, сировина та продукти тваринного походження, що не призначені або визнані непридатними для споживання людиною.

Проблема утилізації побічних продуктів тваринного походження набула найбільшої актуальності у ХХ сторіччі, коли виробництво тваринницької продукції в промислових масштабах досягло свого піку, а кількість відходів набула загрозливих масштабів.

Основними продуцентами побічних продуктів тваринного походження є здебільшого підприємства агропромислового комплексу, м`ясопереробної промисловості, житлово-комунального господарства, зоопарки, розплідники, віварії науково-дослідних установ та ін.

Забезпечення своєчасної та належної утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження в умовах концентрації й інтенсифікації тваринництва відіграє важливе економічне значення для АПК.

Останніми роками в Україні створилася загрозлива ситуація щодо утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження.

Відсутність достатньої кількості потужностей з утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження, незадовільне технічне обладнання існуючих потужностей та нерівномірне розміщення на території країни при відсутності систематизованої логістики побічних продуктів збільшує ризики погіршення екологічної (несанкціоновані захоронення, забруднення атмосферного повітря тощо), епідеміологічної (збільшення ризиків для здоров’я людини, пов’язаних з утворенням та накопиченням у побічних продуктах тваринного походження (перш за все І та ІІ категорій) збудників зоонозних захворювань), епізоотичної (збільшення небезпечних хвороб тварин, оскільки побічні продукти (перш за все І та ІІ категорій), можуть бути факторами передачі понад 130 інфекційних хвороб, соціальної (збільшення соціальної напруги в наслідок несанкціонованих захоронень та відсутності можливості доступно утилізувати/видалити побічні продукти тваринництва).

Крім того, необхідність прийняття постанову Кабінету Міністрів України “Про використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною”, що пов’язано із набранням чинності Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» (далі – Закон).

 

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття проекту постанови є:

покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної ситуації в державі шляхом належної утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорій;

стимулювання суб’єктів господарювання, створювати потужності з утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорій;

здешевлення вартості утилізації за рахунок часткової компенсації  витрат, пов’язаних з утилізацією найбільш небезпечних побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорій;

приведення нормативно-правових актів у відповідності до Закону.

 

3. Правові аспекти

У відповідній сфері правового регулювання діють Конституція України, Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»; Закон України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною».

 

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту постанови не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного та/або місцевих бюджетів.

 

5. Позиція заінтересованих органів

Проект постанови потребує погодження з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, Державною регуляторною службою України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

 

6. Регіональний аспект

Проект постанови не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць, його положення не впливають на регіональний розвиток.

 

6.1. Запобігання дискримінації

У проекті постанови відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

 

7. Запобігання корупції

Проект постанови не передбачає встановлення дискримінаційних повноважень органів державної влади або їх посадових осіб. Тому ризики вчинення корупційних правопорушень за наслідками прийняття проекту постанови відсутні.

 

8. Громадське обговорення

Проект постанови оприлюднено на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби (consumer.gov.ua).

 

9. Позиція соціальних партнерів

Положення проекту постанови не стосуються соціально-трудової сфери та прав осіб з обмеженими можливостями. Виходячи з цього, проект постанови не проходив узгодження з уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок, їх об’єднаннями та всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців, всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, їх спілками. Тому позиція зазначених соціальних партнерів щодо проекту постанови не надається.

 

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект постанови є регуляторним актом. Реалізація проекту постанови дозволить встановити чіткий та прозорій механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою “Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро”   (далі – бюджетні кошти), в частині здійснення заходів, пов’язаних з утилізацією/ видаленням побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорій.

 

10.1. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту постанови не має впливу на ринок праці.

 

11. Прогноз результатів

Прийняття та реалізація проекту постанови дозволить:

покращити епізоотичну, екологічну, епідеміологічну ситуації в державі шляхом належної утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорій;

стимулювати суб’єктів господарювання, створювати потужності з утилізації/видалення побічних продуктів тваринного І та ІІ категорій;

здешевити вартість утилізації за рахунок часткової компенсації  витрат, пов’язаних з утилізацією найбільш небезпечних побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорій;

привести нормативно-правові акти у відповідність до Закону.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та 

продовольства України                                                                                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу

проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації витрат, пов’язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною»

 

І. Визначення проблеми

У процесі здійснення господарської діяльності в галузі тваринництва утворюються побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною (далі – побічні продукти тваринного походження), – туша або частини туш забитих, загиблих тварин, сировина та продукти тваринного походження, що не призначені або визнані непридатними для споживання людиною.

Проблема утилізації побічних продуктів тваринного походження набула найбільшої актуальності у ХХ сторіччі, коли виробництво тваринницької продукції в промислових масштабах досягло свого піку, а кількість відходів набула загрозливих масштабів.

Основними продуцентами побічних продуктів тваринного походження є здебільшого підприємства агропромислового комплексу, м`ясопереробної промисловості, житлово-комунального господарства, зоопарки, розплідники, віварії науково-дослідних установ та інші.

Забезпечення своєчасної та належної утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження в умовах концентрації й інтенсифікації тваринництва відіграє важливе економічне значення для АПК.

Згідно з інформацією головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, останніми роками в Україні утилізується та видаляється 330 – 360 тисяч тонн побічних продуктів тваринного походження, з них:

17 % – побічні продукти тваринного походження з об’єктів, на яких утримуються тварини (ферми, комплекси).

83 % – побічні продукти тваринного походження з об’єктів, що здійснюють забій тварин та переробку продукції тваринного походження.

Відповідно до Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» (далі – Закон), побічні продукти тваринного походження поділяються на три категорії.

Побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії I, підлягають виключно видаленню.

Побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії II, повинні бути:

1) перероблені на органічні добрива після обов’язкового оброблення шляхом стерилізації під тиском;

2) компостовані або перетворені на біогаз після оброблення шляхом стерилізації під тиском або іншими рівноцінними методами – для молока і молочних продуктів, яєць і яйцепродуктів, якщо компетентним органом не встановлено ризику поширення інфекційних хвороб;

3) оброблені шляхом стерилізації під тиском або іншими рівноцінними методами та використані для фармацевтичного, хірургічного, промислового або сільськогосподарського виробництва, крім виробництва кормів.

Продукти тваринного походження, що належать до категорії III, повинні бути:

1) оброблені шляхом стерилізації під тиском або іншими рівноцінними методами і використані для виробництва кормів тваринного походження, крім тих побічних продуктів тваринного походження, що змінилися шляхом розкладання або псування та становлять ризик для здоров’я людини або тварини;

2) перероблені на органічні добрива, компостовані або перетворені на біогаз;

3) оброблені шляхом стерилізації під тиском або іншими рівноцінними методами та використані для фармацевтичного, хірургічного, промислового або сільськогосподарського виробництва;

4) перероблені відповідно до технологій, необхідних для виробництва продукції.

Утилізація, видалення побічних продуктів тваринного походження здійснюється:

- Державними ветеринарно-санітарними заводами. В Україні нараховується 18 державних спеціалізованих ветеринарно-санітарних заводів, що входять до складу ДП "Укрветсанзавод", основним видом господарської діяльності яких є утилізація, видалення побічних продуктів тваринного походження. Ветсанзаводи працюють на енергомісткому, морально застарілому технологічному обладнанні (обладнання спрацьоване на 80 – 90 %), яке не забезпечує належної утилізації відходів. Продукція (м’ясо-кісткове борошно, тощо), утворена при утилізації, має низьку якість та низьку конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках, у незадовільному стані знаходиться логістика відходів з підприємств на ветсанзаводи, внаслідок чого підприємства не можуть своєчасно утилізувати відходи на державних ветсанзаводах. Головною причиною забруднення навколишнього середовища на території ветсанзаводу є насамперед парогазові викиди, які  неминучі при використанні парових котелень як джерела енергії, і води – як теплоносія. Періодичне вирівнювання тиску в деструкторі супроводжується викидом в атмосферу перегрітого пару, що містить аміак, сірководень, меркаптан, оксид азоту, чадний газ тощо. Це, особливо в літній період, можна відчувати на значному віддаленні від ветсанзаводів .

- В утильцехах – спеціалізованих підрозділах з утилізації побічних продуктів при сільськогосподарських підприємствах (здебільшого великих підприємствах). В утильцехах здійснюється утилізація виключно продуктів, які утворилися на одному підприємстві. Обладнання утильцехів досить витратне, тому більшість підприємств не мають змоги придбати та встановити таке обладнання.

Захоронення в скотомогильниках, біотермічних ямах (законодавством заборонено будівництво нових скотомогильників). Для діючих скотомогильників встановлені терміни виведення з експлуатації. Захоронення у скотомогильниках здійснюється у зв’язку з віддаленістю ветсанзаводів (в окремих регіонах вони взагалі відсутні) від підприємств та відсутність належної логістики відходів.

Недоліками утилізації є:

створення нових скотомогильників та біотермічних ям – заборонено законодавством України;

 санітарно-захисна зона від території скотомогильників та біотермічної ями до житлових і громадських будівель (населених пунктів), зон відпочинку та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей, повинна бути не менше 1000 метрів.

 існуючі біотермічні ями, при промисловому вирощуванні та переробці тваринницької продукції, не в змозі задовольнити потреби великих сільськогосподарських підприємств;

 постійне вторинне забруднення атмосферного повітря продуктами розпаду органічних сполук – сірководнем та аміаком, досить часте екологічне забруднення навколишніх територій і ґрунтових вод внаслідок руйнування матеріалів, з яких побудовані біотермічні ями;

 інші види утилізації – (на середніх за потужністю приватних підприємствах, згодовування тваринам – норкам тощо) – утилізація на приватних підприємствах становить не більше 10 % від усіх утилізованих побічних продуктів тваринного походження з об’єктів, на яких утримуються тварини (ферми, комплекси). Низький показник утилізації пояснюється тим, що на потужностях установлене обладнання, де можна утилізувати тільки невеликі об’єми  побічних продуктів тваринного походження. Характерне й те, що ці підприємства утилізують лише ІІІ категорію побічних продуктів, оскільки утилізація І та ІІ категорій не рентабельна.

Крім того, на сьогодні спостерігаються випадки порушення законодавства (частина відходів викидається в лісосмуги, на поля тощо). Порушують вимоги насамперед невеликі підприємства, з невеликою кількістю побічних продуктів тваринного походження, – і з пояснень власників перевозити побічні продукти тваринного походження  до місць утилізації, а це може бути 120-150 км та сама утилізація  є надзвичайно витратним.

Враховуючи вищевикладене, відмічаємо, що в Україні створилась загрозлива ситуація щодо утилізацію/видалення побічних продуктів тваринного походження.

Відсутність достатньої кількості потужностей з утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження, незадовільне технічне обладнання існуючих потужностей та нерівномірне розміщення на території країни при відсутності систематизованої логістики побічних продуктів збільшує ризики погіршення екологічної (несанкціоновані захоронення,  забруднення атмосферного повітря тощо), епідеміологічної (збільшення ризиків для здоров’я людини пов’язаних з утворенням та накопиченням в побічних продуктах тваринного походження, перш за все І та ІІ категорії, збудників зоонозних захворювань), епізоотичної (збільшення небезпечних хвороб тварин, оскільки побічні продукти можуть бути факторами передачі понад 130 інфекційних хвороб в першу чергу І та ІІ категорії), соціальної (збільшення соціальної напруги в наслідок несанкціонованих захоронень та відсутності можливості доступно утилізувати/видалити побічні продукти).

Проаналізувавши вплив побічних продуктів тваринного походження на поширення інфекційних хвороб тварин в тому числі спільних для людини та тварини, на забруднення навколишнього середовища, доступність утилізації або видалення, конкурентоспроможність продуктів утворених внаслідок утилізації, відмічаємо що найбільш негативний вплив на всі проаналізовані критерії аналізу мають побічні продукти тваринного походження І та ІІ категорії.

В той же час побічні продукти тваринного походження  ІІІ категорії – мають незначний вплив на критерії проведеного аналізу тому що в першу чергу являються продуктом який має значний попит на внутрішньому ринку, а продукти утилізації мають високу конкурентоспроможність як на внутрішньому так і міжнародних ринках. Наприклад м’ясо-кісткове борошно утворене з побічних продуктів тваринного походження ІІІ категорії широко використовується для виробництва кормів для домашніх тварин (собак, котів), в той же час м’ясо-кісткове борошно утворене з побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій для виробництва кормів заборонене як в Україні так і в країнах ЄС,  технічний жир утворений в процесі утилізації продуктів тваринного походження ІІІ категорії має високий попит на ринку ЄС, експорт технічного  жиру  з побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій не дозволено в країни ЄС.

Вивчивши досвід країн ЄС щодо компенсації з державного бюджету витрат пов’язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження відмічаємо що компенсація в цих країнах поширюється виключно на відшкодування витрат пов’язаних з утилізацією або видаленням побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорії.

Враховуючи зазначене, передбачена в проекті постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації витрат, пов’язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною” (далі - проект постанови) вимога щодо надання компенсації за утилізацію або видалення побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорії є обґрунтованою та еквівалентною до вимог законодавства країн ЄС.

 

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

Так.

Збільшення соціальної напруги в наслідок несанкціонованих захоронень, неприємний запах,  погіршення екологічної, епідеміологічної ситуації, відсутність можливості доступно утилізувати/видалити побічні продукти тваринного походження

 

Держава

Так погіршення екологічної (несанкціоновані захоронення,  забруднення атмосферного повітря тощо), епідеміологічної (збільшення ризиків для здоров’я людини пов’язаних з утворенням та накопиченням в побічних продуктах тваринного походження (перш за все І та ІІ категорії) збудників зоонозних захворювань), епізоотичної (збільшення небезпечних хвороб тварин, оскільки побічні продукти можуть бути факторами передачі понад 130 інфекційних хвороб(перш за все І та ІІ категорії), соціальної (збільшення соціальної напруги в наслідок несанкціонованих захоронень та відсутності можливості доступно утилізувати/видалити побічні продукти)

 

Суб’єкти господарювання,

Так відсутність можливості доступно утилізувати/видалити побічні продукти тваринного походження І та ІІ категорії

 

у тому числі суб’єкти малого підприємництва*

 Ні

 

 

Зазначена проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів, за наступних причин, відсутність належних умов утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорії (питання утилізації побічних продуктів тваринного походження  ІІІ категорії вирішується ринковими механізмами), відсутність достатньої кількості потужностей з утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження, незадовільне технічне обладнання існуючих потужностей та нерівномірне розміщення на території країни, відсутності систематизованої логістики, висока собівартість утилізації.

Крім того, необхідність прийняття проекту постанови пов’язано із набранням чинності Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною».

 

II. Цілі державного регулювання

Цілями зазначеного регулювання є:

- покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної ситуації в державі, шляхом належної утилізації/видалення побічних продуктів тваринного І та ІІ категорій;

- стимулювання суб’єктів господарювання, створювати потужності з утилізації/видалення побічних продуктів тваринного І та ІІ категорій;

- здешевлення вартості утилізації за рахунок часткової компенсації  затрат пов’язаної з утилізацією найбільш небезпечних побічних продуктів продукті тваринного походження  І та ІІ категорій.

 

III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів

 

Вид

альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

 

(Збереження status quo)

 Не запроваджувати часткову компенсацію з державного бюджету на проведення заходів пов’язаних з утилізацією/ видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною. Залишити розв’язання проблеми за допомогою ринкових механізмів.

Альтернатива 2

 

(Інший, від обраного способу)

Передбачити часткову компенсацію, з державного бюджету, за проведення заходів пов’язаних з утилізацією/ видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною виключно для державних спеціалізованих підприємств з утилізації побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорій ( така норма була передбачена до 2016 року)

Альтернатива 3

 

(Обраний спосіб)

Передбачає часткову компенсацію з державного бюджету на проведення заходів пов’язаних з утилізацією/ видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною для всіх операторів, що здійснюють  утилізацію побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорій ( така норма була передбачена до 2016 року)

 

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

 

(Збереження status quo)

 Відсутні

Погіршення екологічної                                (несанкціоновані захоронення,  забруднення атмосферного повітря тощо), епідеміологічної (збільшення ризиків для здоров’я людини пов’язаних з утворенням та накопиченням в побічних продуктах тваринного походження (перш за все І та ІІ категорії) збудників зоонозних захворювань), епізоотичної (збільшення небезпечних хвороб

тварин, оскільки побічні продукти можуть бути факторами передачі понад 130 інфекційних хвороб(перш за все І та ІІ категорії), соціальної ситуацій (збільшення соціальної напруги в наслідок несанкціонованих захоронень та відсутності можливості доступно утилізувати/видалити побічні продукти)

Альтернатива 2

 

(Інший, від обраного способу)

 Підтримка державних підприємств які здійснюють утилізацію/видалення побічних продуктів   І-ІІ , як наслідок модернізація обладнання на існуючих та створення державних підприємств як відповідають міжнародним вимогам

 Покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної ситуації в державі

 

Зменшення соціальної напруги пов’язаної зі складністю утилізації утилізацію/видалення побічних продуктів   І-ІІ

 Відповідно до бюджетних призначень на 2018 рік – на часткову компенсацію може бути передбачено 3 млн грн.

 

 Прогнозовано на  5 років -              30 млн. грн.

 

Альтернатива 3

 

(Обраний спосіб)

Збільшення підприємств різних форм власності, що здійснюють утилізацію та видалення побічних продуктів тваринного походження відповідно до норм та стандартів, встановлених законодавством.

Збільшення інвестицій у сферу утилізації та видалення побічних продуктів.

 

Покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної ситуації в державі

 

Зменшення соціальної напруги пов’язаної зі складністю утилізації утилізацію/видалення побічних продуктів   І-ІІ

Відповідно до бюджетних призначень на 2018 рік – на часткову компенсацію може бути передбачено 3 млн грн.

 

Прогнозовано на  за 5 років 30 млн. грн.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Збереження status quo

 відсутні

Погіршення екологічної несанкціоновані захоронення, 

забруднення атмосферного повітря тощо), епідеміологічної (збільшення ризиків для здоров’я людини пов’язаних з утворенням та накопиченням в побічних продуктах тваринного походження (перш за все І та ІІ категорії) збудників зоонозних захворювань),

 Додаткові витрати на профілактику та лікування захворювань людей викликаних зазначеними факторами – орієнтовно 10 000 грн. на одну людину в рік.

 

Погіршення епізоотичної (збільшення небезпечних хвороб тварин, оскільки побічні продукти можуть бути факторами передачі понад 130 інфекційних хвороб(перш за все І та ІІ категорії)

 Втрати пов’язані з загибеллю тварин:

Втрати від загибелі сільськогосподарської  тварини – орієнтовно 16 550 грн за голову.

Втрати від загибелі домашньої птиці – орієнтовно 200 грн. за голову.

 

Нематеріальні витрати

Підвищення соціальної напруги (збільшення соціальної напруги в наслідок несанкціонованих захоронень та відсутності можливості доступно утилізувати/видалити побічні продукти)

Інший, від запропонованого способу

Покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної ситуації в державі

 

Зменшшення соціальної напруги пов’язаної зі складністю утилізації утилізацію/видалення побічних продуктів   І-ІІ

   Оскільки компенсація буде спрямовано виключно спеціалізованим державним підприємствам то будуть утворені неконкурентні умови до приватних  операторів ринку  

Обраний спосіб

Покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної,   ситуації в державі

 

Зменшшення соціальної напруги пов’язаної зі складністю утилізації утилізацію/видалення побічних продуктів   І-ІІ

-

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць *

36

23

_

_

59

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

61

39

-

-

100

Регуляторний акт впливає на сферу інтересів:

суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері утилізації побічних продуктів тваринного походження І та ІІ категорії.

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Збереження status quo

 -

 Витрати на утилізацію побічних продуктів тваринного походження становлять 6000 грн. за тонну

В рік необхідно  утилізувати 30 тис. тон

Сумарні витрати становлять 180 000 млн грн.

 

Погіршення екологічної (несанкціоновані захоронення,  забруднення атмосферного повітря тощо), епідеміологічної (збільшення ризиків для здоров’я людини пов’язаних з утворенням та накопиченням в побічних продуктах тваринного походження (перш за все І та ІІ категорії) збудників зоонозних захворювань), епізоотичної (збільшення небезпечних хвороб тварин, оскільки побічні продукти можуть бути факторами передачі понад 130 інфекційних хвороб(перш за все І та ІІ категорії), соціальної ситуацій (збільшення соціальної напруги в наслідок несанкціонованих захоронень та відсутності можливості доступно утилізувати/видалити побічні продукти)

Інший, від запропонованого способу

Покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної ситуації в державі

 

Зменшення соціальної напруги пов’язаної зі складністю утилізації утилізацію/видалення побічних продуктів   І-ІІ категорії.

  Оскільки компенсація буде спрямовано виключно спеціалізованим державним підприємствам то будуть утворені неконкурентні умови до приватних  операторів ринку  

Обраний спосіб

 Отримання часткової компенсації з державного бюджету України дозволить знизити вартість утилізації побічних продуктів тваринного походження що належить до категорії І та ІІ

 

Покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної ситуації в державі, як наслідок покращення умов ведення бізнесу в аграрній сфері

 

 підвищення інвестиційної привабливості сфери утилізації/видалення небезпечних побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій.

 збільшення суб’єктів господарювання які займатимуться утилізацією/видаленням побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій

   31200 гривень на рік             

   156350гривень на 5 років

  Розрахунки витрат для великих,  середніх суб’єктів господарювання розраховані згідно Додатку 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта.

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Обраний спосіб

4

Вирішення проблеми шляхом

покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної ситуації в державі, як наслідок покращення умов ведення бізнесу в аграрній сфері

 

здешевлення вартості утилізації/видалення  за рахунок часткової компенсації  затрат пов’язаної з утилізацією найбільш небезпечних

 

 

побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій

 

 підвищення інвестиційної привабливості сфери утилізації/видалення небезпечних побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій

 збільшення суб’єктів господарювання які займатимуться

 

 

 

Інший, від запропонованого способу

3

Вирішення проблеми шляхом

здешевлення вартості утилізації/видалення  за рахунок часткової компенсації  затрат пов’язаної з утилізацією найбільш небезпечних побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій

 

 підвищення інвестиційної привабливості сфери утилізації/видалення небезпечних побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій

 

 покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної ситуації в державі, внаслідок належної утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій

 

Разом з тим, обмежуються можливості  суб’єктів господарювання які здійснюють утилізацію/видалення побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій оскільки  компенсація передбачено лише державним підприємствам

Збереження status quo

1

Проблема не вирішується

 

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Збереження status quo

-

Витрати на утилізацію побічних продуктів тваринного походження становлять 6000 грн. за тонну

В рік необхідно  утилізувати 30 тис. тон

Сумарні витрати становлять 180 000 млн. грн.

 

Погіршення екологічної (несанкціоновані захоронення,  забруднення атмосферного повітря тощо), епідеміологічної (збільшення ризиків для здоров’я людини пов’язаних з утворенням та накопиченням в побічних продуктах тваринного походження (перш за все І та ІІ категорії) збудників зоонозних захворювань), епізоотичної (збільшення небезпечних хвороб тварин, оскільки побічні продукти можуть бути факторами передачі понад 130 інфекційних хвороб(перш за все І та ІІ категорії), соціальної ситуацій (збільшення соціальної напруги в наслідок несанкціонованих захоронень та відсутності можливості доступно утилізувати/видалити побічні продукти)

 Не вирішує проблему

Інший, від обраного способу

Отримання часткової компенсації з державного бюджету України дозволить знизити вартість утилізації побічних продуктів тваринного походження що належить до категорії І та ІІ

 

Покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної ситуації в державі, як наслідок покращення умов ведення бізнесу в аграрній сфері

 

 підвищення інвестиційної привабливості сфери утилізації/видалення небезпечних побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій.

 збільшення суб’єктів господарювання які займатимуться утилізацією/видаленням побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій

-

Вирішення проблеми. Додаткових капітальних витрат для суб’єктів господарювання не потребує. При цьому витрати бюджету значно нижні тих, що можуть бути при не вирішенні існуючої проблеми.

Разом з тим, обмежуються можливості  суб’єктів господарювання які здійснюють утилізацію/видалення побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій оскільки  компенсація передбачено лише державним підприємствам

Обраний спосіб

Отримання часткової компенсації з державного бюджету України дозволить знизити вартість утилізації побічних продуктів тваринного походження що належить до категорії І та ІІ

Очікується покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної ситуації в державі, як наслідок покращення умов ведення бізнесу в аграрній сфері.

 

Підвищення інвестиційної привабливості сфери утилізації/видалення небезпечних побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій.

 збільшення суб’єктів господарювання які займатимуться утилізацією/видаленням побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій

  31200 гривень на рік                   

   156350гривень на 5 років

 

  Розрахунки витрат для великих,  середніх суб’єктів господарювання розраховані згідно Додатку 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Вирішення проблеми. Додаткових капітальних витрат для суб’єктів господарювання не потребує. При цьому витрати бюджету значно нижні тих, що можуть бути при не вирішенні існуючої проблеми.

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/ причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1

(Збереження status quo)

Не вирішує проблеми

 

Небезпека, що постає перед Україною в разі відмови від запропонованих змін, безумовно перевищує вигоди від збереження чинного регулювання зазначених питань «status quo».

До зовнішніх чинників відносимо:

Стан епізоотичної, екологічної,епідеміологічної, санітарної та соціальної ситуації в країні.

Відповідно  до оцінки ризику маємо значний ризик до ускладнення епізоотичної, екологічної,епідеміологічної, санітарної та соціальної ситуації в країні.

 

Альтернатива 2

(Інший, від обраного способу)

Очікується, що запропонований спосіб дозволить вирішити визначену проблему

Отримання часткової компенсації з державного бюджету України дозволить знизити вартість утилізації побічних продуктів тваринного походження що належить до категорії І та ІІ

Очікується покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної, соціальної ситуації в державі,

Як наслідок покращення умов ведення бізнесу в аграрній сфері.

До зовнішніх чинників відносимо:

Стан епізоотичної, екологічної,епідеміологічної, санітарної та соціальної ситуації в країні.

Відповідно  до оцінки ризику маємо низький ризик до ускладнення епізоотичної, екологічної,епідеміологічної, санітарної та соціальної ситуації в країні.

 

Безпосереднім  зовнішнім чинником  вважаємо:

Забезпечення належного фінансування з Державного бюджету України запропонованих заходів.

Відповідно  до оцінки ризику маємо середній ризик направлений на зниження  ефективності виконання  запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 3

(обраний спосіб)

Очікується, що запропонований спосіб дозволить вирішити визначену проблему

Отримання часткової компенсації з державного бюджету України дозволить знизити вартість утилізації побічних продуктів тваринного походження що належить до категорії І та ІІ

Очікується покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної, санітарної, соціальної ситуації в державі,

Як наслідок покращення умов ведення бізнесу в аграрній сфері.

Підвищення інвестиційної привабливості сфери утилізації/видалення небезпечних побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій.

 Збільшиться операторів ринку які займатимуться утилізацією/видаленням побічних продуктів тваринного походження  І та ІІ категорій

До зовнішніх чинників відносимо:

Стан епізоотичної, екологічної,епідеміологічної, санітарної та соціальної ситуації в країні.

Відповідно  до оцінки ризику маємо низький ризик до ускладнення епізоотичної, екологічної,епідеміологічної, санітарної та соціальної ситуації в країні.

 

Безпосереднім  зовнішнім чинником  вважаємо:

Забезпечення належного фінансування з Державного бюджету України запропонованих заходів.

Відповідно  до оцінки ризику маємо середній ризик направлений на зниження  ефективності виконання  запропонованого регуляторного акта

 

 

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення мети, доцільно прийняти розроблений проект постанови.

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для розв’язання вищезазначеної проблеми розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною”

Прийняття проекту постанови сприятиме:

стимулювання суб’єктів господарювання, створювати потужності з утилізації/видалення побічних продуктів тваринного І та ІІ категорій;

здешевлення вартості утилізації за рахунок часткової компенсації  затрат пов’язаної з утилізацією найбільш небезпечних побічних продуктів продукті тваринного походження І та ІІ категорій.

покращення епізоотичної, екологічної, епідеміологічної ситуації в державі, шляхом належної утилізації/видалення побічних продуктів тваринного І та ІІ категорій.

 

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта пов’язані із необхідністю здійснення обліку суб’єктів господарювання, аналізом звітності, що надається суб’єктом господарювання, здійсненням періодичного контролю що, є достатніми та будуть здійснені в рамках посадових обов’язків відповідальних осіб. Витрати органів виконавчої влади наведені згідно Додатку 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Розрахунки витрат для великих, середніх суб’єктів господарювання наведені у Додатку 2. За результатами проведених розрахунків можна зробити висновок про те, що обсяги витрат не потребують додаткових капіталовкладень. Відповідні дані наведені у пункті 2 «Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання» розділу ІІІ «Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей»).

Додаток 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не розроблявся. Регуляторний акт не стосується суб’єктів малого підприємництва.

Здійснення додаткових витрат на адміністрування регулювання для органів місцевого самоврядування не передбачається.

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії регуляторного акта не встановлюється.

Регуляторний акт може бути відмінений або до нього можуть бути внесено зміни за результатами відстеження, перегляду, змін в законодавстві України.

 

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта будуть встановлюватися після набрання чинності актом.

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1.Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – прямих надходжень до державного бюджету не передбачається.

2.Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюється дія акта – 59 суб’єктів господарювання діяльність яких пов’язана з утилізацією видаленням побічних продуктів тваринного походження що належить до категорії І та ІІ.

3.Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень регуляторного акта – високий, оскільки повідомлення про оприлюднення, проект наказу та аналіз регуляторного впливу акта розміщено на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби (http://www.consumer.gov.ua/) у розділі "Діяльність", підрозділ "Обговорення проектів документів".

4.Час, що необхідно буде витратити суб’єктам господарювання та/або фізичним особам, для виконання вимог акта –, у разі якщо суб’єкт господарювання має намір отримувати часткову компенсацію з Державного бюджету України, постійно на протязі року.

Час витрачений в даному випадку має обліковуватись в межах норм часу, що витрачається на виконання безпосередніх фахових обов’язків.

Показниками результативності проекту постанови буде:

1.Кількість утилізованих/видалених побічних продуктів тваринного походження, що належать до  категорії І.

2.Кількість утилізованих/видалених побічних продуктів тваринного походження категорії ІІ.

3.Кількість суб’єктів господарювання, що отримали компенсацію за  утилізацію/видалення побічних продуктів тваринного походження, що належать до  категорії І та ІІ

4.Кількість суб’єктів господарювання, що здійснюють  утилізацію/видалення побічних продуктів тваринного походження, що належать до  категорії І та ІІ

 

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відстеження здійснюватиметься шляхом моніторингу статистичних даних

Базове відстеження результативності регуляторного акту буде здійснюватися до набрання чинності акту.

Повторне відстеження буде проводитись через два рік після набрання чинності цього регуляторного акту шляхом аналізу статистичних даних.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, шляхом порівняння показників із аналогічними показниками, що встановлені під час повторного відстеження.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

Для відстеження результативності будуть використовуватися дані, отримані за результатами перевірок, проведених структурними підрозділами Держпродспоживслужби та її територіальними органами, визначеною регуляторним актом комісією.

 

 

Голова Державно служби України з

питань безпечності харчових продуктів

та захисту споживачів                                                                                                                                                                                      Володимир ЛАПА



Додатки