портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект постанови КМУ від 17 січня 2018

Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру"

Проект

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

 

ПОСТАНОВА

 

            від  ______________                                                                                                                                                                                №_____ 

 

Київ

  

Про внесення змін до Порядку ведення

Державного земельного кадастру

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

 

1. Внести до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598; 2013 р., № 80, ст. 2975; 2014 р., № 97, ст. 2786; 2015 р., № 46, ст. 1472, № 54, ст. 1742, № 79, ст. 2650; 2016 р., № 2, ст. 102, № 25, ст. 992, № 71, ст. 2386; 2017 р., № 9, ст. 280; № 22, ст. 615; № 51, ст. 1569; № 59, ст. 1802; № 70, ст. 2123), зміни, що додаються.

2. Міністерству аграрної політики та продовольства разом з Державною службою геодезії, картографії та кадастру забезпечити розроблення та впровадження програмного забезпечення у складі Державного земельного кадастру, необхідного для реалізації цієї постанови.

3. Ця постанова набирає чинності з 1 липня 2018 р., крім пункту 2 цієї постанови, який набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

 

 

 

Прем’єр-міністр України                                                                                                                                                  В. ГРОЙСМАН

Повідомлення про оприлюднення

проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру»

 

1. Розробник:

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, головний розробник Міністерство аграрної політики та продовольства України.

2. Стислий виклад змісту проекту:

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру» розроблено Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру спільно з громадською організацією «Офіс ефективного регулювання» з метою запровадження удосконаленого механізму надання адміністративних послуг зокрема щодо реєстрації заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису, унеможливлення надання необґрунтованих відмов під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру, покращення умов доступу до відомостей Державного земельного кадастру та користування ними.

3. Спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта:

Проект акта, пояснювальну записку та аналіз регуляторного впливу буде розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України і на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

4. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань:

Зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця.

5. Адреси для надсилання зауважень і пропозицій:

Міністерство аграрної політики та продовольства України, м. Київ, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, тел. 278-81-71, факс 278-76-02, info@minagro.gov.ua.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру: 03680, МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, тел. 2499683, факс 2499683, kadastr@land.gov.ua

Державна регуляторна служба України 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, тел. 2864711, inform@dkrp.gov.ua

 

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та продовольства України                                                                                                        Максим Мартинюк

Пояснювальна записка

до проекту постанови Кабінету Міністрів України

«Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – проект постанови) розроблено за ініціативою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру спільно з громадською організацією «Офіс ефективного регулювання» з метою децентралізації повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, запровадження удосконаленого механізму надання адміністративних послуг зокрема щодо реєстрації заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису, унеможливлення надання необґрунтованих відмов під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Проектом постанови також передбачено впровадження змін, які дозволять:

кожному громадянину України отримувати викопіювання з Державного земельного кадастру у режимі он-лайн з можливістю його друку на власному комп’ютері. Заявник витрачатиме менше часу на отримання зазначених графічних матеріалів і зможе використовувати їх при підготовці землевпорядної документації;

сертифікованим інженерам-землевпорядникам проводити попередню перевірку електронних документів, які подаються для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Завдяки цій технології, виконавці землевпорядних робіт самостійно виявлятимуть недоліки у електронних документах до їх подачі державним кадастровим реєстраторам;

організувати он-лайн моніторинг усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі. Сервіси відкритого моніторингу нададуть заявнику можливість контролювати стан готовності необхідних документів з відомостями Державного земельного кадастру та отримувати актуальну інформацію про можливість їх отримання у відповідному центрі надання адміністративних послуг;

скоротити кількість форм заяв щодо обмежень у використанні земель до однієї, що зменшить кількість випадків неузгодженостей під час подання відповідних документів як у заявників, так і у державних кадастрових реєстраторів;

деталізувати підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, що зменшить ризик виникнення необґрунтованих відмов державних кадастрових реєстраторів за результатами розгляду відповідних документів.

Розвиток інформаційних технологій, поширення нових можливостей електронного урядування створює сприятливі передумови для здійснення адміністративних процедур зі значно меншими витратами часу. Водночас, розвиток системи Державного земельного кадастру, удосконалення функціональних можливостей програмного забезпечення та апаратних засобів Державного земельного кадастру, збільшення обсягу відомостей Державного земельного кадастру розширює можливості в наданні адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру та, як наслідок, збільшує соціальний попит на відповідні послуги.

Таким чином, зменшення часу на задоволення потреб фізичних та юридичних осіб під час надання адміністративних послуг матиме значний соціальний ефект.

2. Мета та шляхи її досягнення

Метою проекту постанови є удосконалення процедур надання певних адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру, зокрема здійснення державної реєстрації земельної ділянки, впровадження механізму подання заяви про державну реєстрацію земельної ділянки у електронному вигляді з урахуванням принципу екстериторіальності, покращення умов доступу до відомостей Державного земельного кадастру та користування ними, зменшення кількості відмов у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

3. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання діють Земельний кодекс України, закони України “Про Державний земельний кадастр”, “Про землеустрій”, “Про адміністративні послуги”, постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”, постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 “Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг” та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти.

4. Фінансово–економічне обґрунтування

Реалізація проекту постанови не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект постанови потребує погодження з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державним агентством з питань електронного урядування України, Державною регуляторною службою України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект постанови не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6-1. Запобігання дискримінації

У проекті постанови відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті постанови відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Для громадського обговорення проект розміщено на офіційному веб-сайті Мінагрополітики (minagro.gov.ua), офіційному веб-сайті Держгеокадастру (land.gov.ua), форумі землевпорядників (zemres.com), у групі “Земельне право” у соціальній мережі Facebook.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект постанови не стосується питань соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом, який позитивно впливатиме на забезпечення захисту прав та інтересів держави, юридичних та фізичних осіб. Проект регуляторного акта відповідає принципам державної регуляторної політики, а саме: доцільності, ефективності, збалансованості, передбачуваності.

Досягнення поставлених цілей щодо покращення умов надання адміністративних послуг, зокрема з державної реєстрації земельної ділянки, можливе шляхом прийняття проекту постанови.

Таблиця вигод і витрат

Об’єкт відносин

Вигоди

Витрати

 

Інтереси держави

Удосконалення механізму надання певних адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Зниження корупційної складової під час надання адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Відсутні

Інтереси суб’єктів господарювання

Забезпечення законних прав та інтересів суб’єктів господарювання на отримання адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Зменшення витрат часу на отримання адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Відсутні

Інтереси громадян

Забезпечення законних прав та інтересів громадян на отримання адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Зменшення витрат часу на отримання адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Відсутні

10.1. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту акта не впливає на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту постанови забезпечить врегулювання питання щодо здійснення сертифікованими інженерами-землевпорядниками повноважень щодо реєстрації заяви про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з урахуванням принципу екстериторіальності та впровадження електронних сервісів, які зменшать час на надання відповідних адміністративних послуг для фізичних та юридичних осіб, скорочення кількості відмов, які надаються державними кадастровими реєстраторами під час розгляду звернень у сфері Державного земельного кадастру, що сприятиме створенню більш сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні та захисту прав та законних інтересів громадян.

 

 

В. о. Голови Державної служби

України з питань геодезії, 

картографії та кадастру                                                                                                                         О. К. Колотілін

Аналіз регуляторного впливу

до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру»

 

І. Визначення проблеми

Проблема, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання, це - надлишкові витрати часу та коштів замовників та виконавців землевпорядних робіт для доопрацювання проектів землеустрою та/або електронних документів у зв’язку із відмовою державних кадастрових реєстраторів вносити відомості до Державного земельного кадастру (далі – ДЗК), зокрема під час державної реєстрації земельних ділянок.

Кількість відмов у внесенні відомостей до ДЗК у 2016 році становить 197,7 тис. разів, з них відмови у внесенні відомостей про земельні ділянки – 134,7 тис разів.

Інформація про загальну кількість заяв, опрацьованих у системі ДЗК у 2016 році та кількість відмов у їх задоволенні зазначена у таблиці:

 

Назва процедури

Кількість заяв

Кількість відмов

%

1

Виправлення помилки, що виникла під час реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог

613

186

30,34

2

Внесення виправлених відомостей до ДЗК

295519

27798

9,41

3

Внесення виправлених відомостей до ДЗК (за повідомленням)

62509

6183

9,89

4

Внесення виправлених відомостей до ДЗК про координати поворотних точок меж земельної ділянки

149721

13106

8,75

5

Внесення до ДЗК відомостей/змін до відомостей

58137

5660

9,74

6

Внесення до ДЗК відомостей/змін про права суборенди, сервітуту

3469

650

18,74

7

Надання відомостей з ДЗК

1138926

7905

0,69

8

Обмеження у використанні земель

850

159

18,71

9

Повідомлення про виявлення помилки у кадастровому номері

39639

602

1,52

10

Повідомлення про виявлення помилки у межах земельної ділянки

5562

704

12,66

11

Реєстрація земельної ділянки

1116313

134720

12,07

 

Всього

2871258

197673

6,88

 

Ця інформація сформована автоматизовано спеціалістами, які працюють із базою даною ДЗК. До таблиці не включена кількість операцій щодо виправлення помилково внесених до ДЗК відомостей про земельні ділянки.

Відсоток відмов розміром у 7 % є неприйнятним. Цей показник свідчить про втрату інженерами-землевпорядниками 98,8 тис. робочих днів, а державними кадастровими реєстраторами – 8,2 тис. робочих днів протягом одного року.

Високий ризик того, що вартість робіт на доопрацювання землевпорядної документації та електронного документа закладається розробниками у її ціну. Мінімальний розмір коштів, який закладається землевпорядними організаціями для компенсації витрат на доопрацювання однієї землевпорядної документації та електронного документа по одному об’єкту ДЗК обраний на рівні 400 грн. За таких умов,  розмір мінімальних витрат, сплачених замовниками для доопрацювання землевпорядної документації у 2016 році становить 79 млн. грн.

Також, у зв’язку із відмовою у внесенні відомостей до ДЗК, доопрацювання та повторний розгляд документів у кожному окремому випадку може проводитись у строк від 15 хвилин до 1 місяця чи більше. Якщо об’єктом вишукувань є нова земельна ділянка, протягом цього строку її набувач не зможе отримати її у власність чи користування.

Відмови у внесенні відомостей до ДЗК, зокрема під час державної реєстрації земельних ділянок  зумовлені такими причинами:

- помилки, допущені інженерами-землевпорядниками;

- людський фактор державних кадастрових реєстраторів;

- корупційний фактор;

- відсутність стандартів у сферах землеустрою та кадастру;

- колізії законодавства;

- земельні спори;

- проблеми геодезичних мереж та вишукувань;

-помилки землеустрою та кадастру попередніх періодів (насамперед це період до 2013 року).

Проблема впливає на такі групи осіб:

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

Держава

+

Суб’єкти господарювання,

+

у тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

 

Кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких впливала проблема у 2016 році, розрахована на рівні 6721 особи.

II. Цілі державного регулювання

Мета, яка передбачена у законі: метою ведення ДЗК є інформаційне забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при:

- регулюванні земельних відносин;

- управлінні земельними ресурсами;

- організації раціонального використання та охорони земель;

- здійсненні землеустрою;

- проведенні оцінки землі;

- формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів;

- справлянні плати за землю (стаття 2 Закону України “Про Державний земельний кадастр”).

Назва процедури державного регулювання, до якої пропонується внести зміни - “Перевірка документації із землеустрою та електронного документа державним кадастровим реєстратором”.

Мета процедури державного регулювання, до якої пропонується внести зміни:

- забезпечення додержання законодавства при розробленні документації із землеустрою? електронного документа та при формуванні об’єкта ДЗК;

- забезпечення топологічної точності об’єкту ДЗК та узгодженості його із іншими об’єктами та геопросторовими даними ДЗК.

Ціль державного регулювання закладена у цьому проекті регуляторного акта - зменшити причини відмов у внесенні відомостей до ДЗК до рівня 1 % від загальної кількості заяв, які подаються до системи ДЗК.

III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

 

 

Вид альтернативи

 

 

Опис альтернативи

До Порядку ведення ДЗК не вносяться зміни. Проблема вирішується шляхом роз’яснень та навчання стейкхолдерів.

 

Проводиться аналіз відмов державних кадастрових реєстраторів за результатами розгляду ними землевпорядної документації та електронних документів.

Узагальнюється практика відмов та предметних проблем у документації із землеустрою та електронних документах.

Розробляються роз’яснення та методичні рекомендації для недопущення причин у відмові внесення відомостей до ДЗК.

Проводиться навчання інженерів-землевпорядників та державних кадастрових реєстраторів  щодо застосування роз’яснень та методичних рекомендацій для недопущення причин у відмові внесення відомостей до ДЗК.

Прийняття проекту акта.

Прийняття акта забезпечує прискорення процесу зменшення причин відмов у внесенні відомостей до ДЗК шляхом впровадження таких заходів:

встановлення вимоги для державних кадастрових реєстраторів предметно обґрунтувати відмову у внесенні відомостей до ДЗК;

інженери-землевпорядники зможуть проводити самостійно попередню автоматичну перевірку електронного документа;

будь-яка особа зможе самостійно робити викопіювання із відомостей ДЗК;

існуватимуть електронні сервіси моніторингу розгляду кожної окремої заяви та всієї кількості заяв у системі ДЗК у розрізі адміністративно-територіальних одиниць;

зменшиться кількість форм заяв для внесення відомостей про обмеження у використанні земель до ДЗК.

Використання ринкових механізмів

Для врегулювання проблеми за допомогою ринкових механізмів необхідно:

врегулювати на рівні законодавства проблемні питання та сфери (питання погодження меж земельної ділянки із суміжниками, сферу топографо-геодезичної та картографічної діяльності);

розробити та системно оновлювати стандарти у сфері землеустрою та кадастру;

опублікувати планово-картографічних матеріали та землевпорядну документацію у публічному доступі, на підставі яких приймаються рішення інженерами-землевпорядниками,  органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

трансформувати відомості про земельні ділянки із паперових матеріалів  в електронний вигляд та їх внесення до ДЗК;

розробити та затвердити чіткі критерії відповідальності інженерів-землевпорядників, органів місцевого самоврядування та органів державної влади під час формування об’єктів ДЗК;

провести навчання інженерів-землевпорядників, представників органів місцевого самоврядування та органів державної влади, які є розпорядниками земель державної та комунальної власності;

передати повноваження інженерам-землевпорядникам вносити відомості до ДЗК.

 

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей.

Оцінка впливу на сферу інтересів держави:

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

До Порядку ведення ДЗК не вносяться зміни. Проблема вирішується шляхом роз’яснень та навчання стейкхолдерів.

Не потрібно проводити складних заходів:

- внесення змін до законодавства;

- розроблення та підтримку програмного забезпечення.

Видатки з Державного бюджету України на систему органів Держгеокадастру у 2017 році складають – 1 108 654 тис. грн. Додаткових витрат на реалізацію цього способу досягнення цілі не потрібно – 0 грн.

Прийняття проекту акта

Прискорення досягнення поставленої цілі за допомогою електронних сервісів та більш чітких положень законодавства.

 

Оптимальне навантаження роботою розробників програмного забезпечення ДЗК.

Видатки з Державного бюджету на адміністрування ДЗК, в тому числі розроблення нових електронних сервісів у 2017 році складають – 31 млн. 850 тис. грн. та входять до складу видатків для системи органів Держгеокадастру (1 108 654 тис. грн.) Видатки на реалізацію цього способу досягнення цілі здійснюватимуться у рамках фінансування адміністрування ДЗК. Додаткових витрат для досягнення цілі не потрібно – 0 грн.

Розв’язання проблеми за допомогою ринкових механізмів

Не потрібно залучення державних органів для регулювання цих відносин, крім випадків, коли:

- потрібно притягнути порушників законодавства до відповідальності;

- аналізу практики та подальшого вдосконалення законодавства;

- відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб;

- участі представників Держгеокадастру у навчанні стейкхолдерів.

Окрім існуючих видатків з Державного бюджету України потрібні додаткові видатки у розмірі 875 млн. грн. щороку упродовж 5 років. Таким чином, загальний розмір випадків для цього механізму у майбутніх періодах буде становити – 1 1983 654 тис. грн.

 

Перераховані способи досягнення цілей позитивно впливають на:

- рівень міжнародної торгівлі України

- протидію злочинності

- обсяги інвестицій, у тому числі міжнародні

- кількість суб’єктів господарювання

- вплив на позиції України у міжнародних рейтингах

Розмір впливу по цих напрямках не значний, опосередкований та його розрахунок матиме великий ризик похибки, у зв’язку із чим його розрахунок не проводиться

Перераховані механізми позитивно впливають на:

- зменшення корупційних ризиків – на 167 тис. контактів із чиновниками кожного року;

- збільшення надходжень від земельного податку – на 2,3 млн. грн.;

- зменшення тіньової економіки – на 79 млн. грн.

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян:

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

До Порядку ведення ДЗК не вносяться зміни. Проблема вирішується шляхом роз’яснень та навчання стейкхолдерів

Зменшення відмов у внесенні відомостей до ДЗК

Витрати громадян за 1 рік - 31,6 млн грн.

Прийняття проекту акта

Зменшення відмов у внесенні відомостей до ДЗК

 

Зручна форма моніторингу опрацювання заяв державними кадастровими реєстраторами.

Витрати громадян за 1 рік - 9 млн грн.

Використання ринкових механізмів

Максимальне скорочення строку внесення відомостей до ДЗК - відомості вноситимуться до ДЗК безпосередньо розробниками землевпорядної документації.

Відсутні – 0 грн.

 

Перераховані способи досягнення цілей не матимуть впливу на:

- зміни споживчого вибору;

- отримання інформації споживачами та їх захист;

- здоров’я, безпеку, права та гідність громадян;

- екологію;

- гендерний баланс.

Застосування зазначених способів досягнення цілей сприятимуть зменшенню собівартості кожної землевпорядної документації на 27 грн.

Використання ринкових механізмів спричинить скорочення працівників територіальних органів Держгеокадастру на 7350 осіб, та збільшить кількість працівників державних та приватних землевпорядних організацій на 2450 осіб.

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання:

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

1

2

3

4

(включає 5)

5

6

(2+3+4)

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

89

1917

6721

4890

8727

Питома вага групи у загальній кількості суб’єктів, відсотки

1 %

22 %

77 %

56 %

100%

Питома вага впливу процедури на групу суб’єктів, відсотки

(в залежності від земельних ділянок)

5 %

64 %

31 %

11 %

100 %

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

До Порядку ведення ДЗК не вносяться зміни. Проблема вирішується шляхом роз’яснень та навчання стейкхолдерів

Зменшення відмов у внесенні відомостей до ДЗК

Витрати суб’єктів господарювання за 1 рік – 7,9 млн. грн.

Прийняття проекту акта

Зменшення відмов у внесенні відомостей до ДЗК

 

Зручна форма моніторингу опрацювання заяв державними кадастровими реєстраторами.

Витрати суб’єктів господарювання за 1 рік 2,3 млн. грн.

Використання ринкових механізмів

Максимальне скорочення строку внесення відомостей до ДЗК - відомості вноситимуться до ДЗК безпосередньо розробниками землевпорядної документації.

Відсутні – 0 грн.

 

Перераховані способи досягнення цілей матимуть позитивний вплив для суб’єктів господарювання на їх:

- продуктивність та конкурентоспроможність;

- інновації та розвиток;

- доступ до фінансів.

Розмір впливу по цих напрямках не значний, опосередкований та у разі його розрахунку матиме великий ризик похибки, у зв’язку із чим його розрахунок не проводиться.

 

Сумарні витрати за альтернативами

Сума витрат, гривень

Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва, у разі якщо до Порядку ведення ДЗК не вносяться зміни. Проблема вирішується шляхом роз’яснень та навчання стейкхолдерів.

6,2 млн. грн. за у 1 рік

Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва, у разі прийняття проекту акта.

1,8 млн. грн. за 1 рік

Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва, у разі використання ринкових механізмів.

0 грн.

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 

Рейтинг результативності

Бал результативності

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

До Порядку ведення ДЗК не вносяться зміни. Проблема вирішується шляхом роз’яснень та навчання стейкхолдерів

3

Результати навчання та рекомендацій матимуть не стійкий характер. У окремих регіонах залишатиметься або виникатиме знову практика необґрунтованих відмов у внесенні відомостей ДЗК.

Прийняття проекту акта

4

Прийняття проекту акта та створення електронних сервісів допоможе у мінімальні строки досягти зменшення необґрунтованих відмов у внесенні відомостей до ДЗК і забезпечити відповідну практику на постійній основі.

Використання ринкових механізмів

4

Ця альтернатива за своїм результатом є найкращою, але її впровадження потребує значної кількості часу, коштів, різних заходів та нових нормативно-правових актів.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

До Порядку ведення ДЗК не вносяться зміни. Проблема вирішується шляхом роз’яснень та навчання стейкхолдерів

Не потрібно проводити складних організаційних заходів, але результат матиме не стійкий характер.

Додаткові витрати громадян та бізнесу щороку – 39,5 млн. грн.

Не стійкий характер досягнення цілі.

Прийняття проекту акта

Будуть створені публічні електронні сервіси та досягнення цілі матиме стійкий характер.

Додаткові витрати громадян та бізнесу щороку – 11,3 млн. грн.

Зручний спосіб аналізу досягнення цілі. Результат досягнення цілі матиме стійкий характер.

Використання ринкових механізмів

Максимальне скорочення причин для відмови у внесенні відомостей до ДЗК та строку такого внесення.

Додаткові витрати з Державного бюджету у розмірі 875 млн. грн щороку.

Потребує значної кількості часу, коштів, різних заходів та нових нормативно-правових актів.

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи / причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

До Порядку ведення ДЗК не вносяться зміни. Проблема вирішується шляхом роз’яснень та навчання стейкхолдерів

Результат заходів матиме не стійкий характер. Значний ризик повернення до існуючого рівня необґрунтованих відмов у внесенні відомостей до ДЗК.

Ризики зовнішніх чинників не виявлено.

Прийняття проекту акта

Зміни до Порядку ведення ДЗК:

- формалізують різні колізії, що є причиною необґрунтованих відмов у внесенні відомостей до ДЗК;

- дозволять розробити електронні сервіси для моніторингу стану розгляду заяв у системі ДЗК.

Зменшення необґрунтованих відмов у внесенні відомостей ДЗК матиме стійкий характер.

Ризики зовнішніх чинників не виявлено.

Використання ринкових механізмів

Для впровадження потребує значної кількості часу, коштів (875 млн. у рік), різних заходів та нових нормативно-правових актів.

Ризики зовнішніх чинників не виявлено.

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для розв’язання проблеми пропонується:

- надання повноважень сертифікованим інженерами-землевпорядникам подання заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки в електронній формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису;

- деталізувати підстави для відмови у внесенні відомостей до ДЗК;

- відновити роботу електронних сервісів для попередньої перевірки сертифікованими інженерами-землевпорядниками  електронних документів із відомостями про земельні ділянки;

- створити та впровадити електронні сервіси для попередньої перевірки інженерами-землевпорядниками електронних документів із відомостями про інші об’єкти ДЗК;

- організувати публічний он-лайн моніторинг опрацювання всіх видів заяв у системі ДЗК;

- організувати видачу викопіювання з ДЗК у режимі он-лайн із відомостями про запропоновану майбутню земельну ділянку;

- скоротити кількість форм заяв для внесення обмежень у використанні земель до ДЗК (з трьох видів до одного виду).

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання – 77 %.

Питома вага впливу процедури на групу суб’єктів малого підприємництва в залежності від кількості оформлюваних ними земельних ділянок – 31 %.

Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання (M-Тест) додається.

Розрахунок витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів виконавчої влади не проводився, оскільки підготовлений М-Тест.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акту запропоновано встановити на необмежений термін. Обмеження строку дії регуляторного акту створить плутанину при внесенні відомостей до ДЗК.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Показниками результативності дії цього акта є:

Показник № 1 - кількість впроваджених видів електронних сервісів, передбачених у цьому акті. За результатами цього акта має бути впроваджено 17 видів електронних сервісів:

електронні сервіси для отримання викопіювання з картографічної основи ДЗК, кадастрової карти (плану) – 1 вид;

попередня перевірка електронних документів – 4 види (для адміністративно-територіальних одиниць, нормативної грошової оцінки земель, обмеження у використанні земель та земельної ділянки);

моніторинг розгляду звернень у системі ДЗК – 12 видів, які передбачені пунктом 211 Порядку ведення ДЗК.

Показник № 2 - кількість відмов у внесенні відомостей до ДЗК. Показник має бути менше 1 % від загальної кількості звернень у системі ДЗК.

Показник № 3 – кількість попередніх перевірок електронного документа інженерами-землевпорядниками. Показник має бути не менше 20 % від загальної кількості звернень, на підставі яких вносяться відомості до ДЗК.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відносно цього регуляторного акта повинно послідовно здійснюватися базове, повторне та періодичне відстеження його результативності. Зокрема:

базове відстеження результативності регуляторного акта буде проведено після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта;

повторне відстеження результативності – через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом;

періодичне відстеження результативності – один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності, – статистичні.

Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Держгеокадастр.

 

 

В. о. Голови Державної служби

України з питань геодезії,

          картографії та кадастру                                                                                                                                                      О. К. Колотілін



Додатки