портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 16 серпня 2018

Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

 

       _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

Про затвердження Вимог до безпечності 

та якості молока і молочних продуктів

 

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про молоко та молочні продукти», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Вимоги до безпечності та якості молока і молочних продуктів, що додаються.

2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Установити, що:

1) вимоги до безпечності та якості молока і молочних продуктів застосовуються до операторів ринку молока та молочних продуктів, що здійснюють експорт або заявили компетентному органу про готовність до здійснення такого експорту з моменту набрання чинності цього наказу. До всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів вказані вимоги застосовуються з 01 січня 2019 року, крім вимог пункту 1 розділу ІІ, які застосовуються з 01 січня 2022 року;

2) для виконання розділу ІІ Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів в частині критеріїв безпечності сирого коров’ячого молока, що йде на промислову переробку для виготовлення харчових продуктів, застосовується перехідний період визначений у Додатку до Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів.

5. До 1 травня 2021 року Директорату безпечності та якості харчової продукції провести моніторинг ринку обігу молока та молочних продуктів. До 1 липня 2021 року надати керівництву Мінагрополітики інформацію та пропозиції щодо необхідності перегляду вимог підпункту 1 пункту 1 

розділу ІІ Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів.

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

 

         Заступник Міністра аграрної політики 

         та продовольства України                                                                                                                Віктор ШЕРЕМЕТА

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів»

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів» Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє про його оприлюднення.

Повний пакет документів до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів» розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за адресою:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України;

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, e-mail: inform@dkrp.gov.ua;

 

 

Заступник Міністра аграрної політики 

та продовольства України                                                                                                               Віктор ШЕРЕМЕТА

Пояснювальна записка

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів»

 

Мета:запровадження належної виробничої практики виробництва, переробки та введення в обіг молока і молочних продуктів.

1. Підстава розроблення акта

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів» (далі – проект наказу) розроблено відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про молоко та молочні продукти», та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу розроблено з метою встановлення єдиних, адаптованих до норм ЄС вимог щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока, молозива і молочних продуктів з них.

Проект наказу спрощує регулювання у сфері державного контролю за виробництвом молока, молозива та молочних продуктів з них, встановлює чіткі критерії вмісту мікроорганізмів та кількості соматичних клітин в молоці та запроваджує поступове введення їх в дію.

Також він приводить українські вимоги у цій сфері до реалій сучасних технологій та обладнання, а також позбавляє операторів ринку потреби виконувати застарілі норми і дозволяє уникнути правового конфлікту при використанні правил обслуговування обладнання, рекомендованого його виробниками.

3. Суть проекту акта

Розроблений проект наказу визначає вимоги до безпечності та якості молока і молочних продуктів при їх виробництві, переробці та введенні в обіг, запроваджує належну виробничу практику виробництва, переробки та введення в обіг молока і молочних продуктів.

4. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють закони України «Про молоко і молочні продукти», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ветеринарну медицину».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація проекту наказу не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Реалізація проекту дозволить розширити експортні можливості національних виробників молока та молозива.

6. Прогноз впливу

Проект наказу не вплине на розвиток регіонів, ринок праці, проте вплине на суб’єктів господарювання діяльність яких пов’язана з виробництвом та переробкою молока і молочних продуктів. 

Проект наказу вплине на ринкове середовище, і призведе до підвищення обсягу виробництва молока вищого ґатунку, що сприятиме підвищенню закупівельних цін на молоко.

7. Позиція заінтересованих сторін

Проект наказу обговорено зі спеціалістами Держпродспоживслужби, експертами швейцарсько-українського Проекту «Створення системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні», національною асоціацією молочників України «Укрмолпром».

8. Громадське обговорення

Проект наказу оприлюднено на офіційних веб-сайтах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua) та Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua), відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

9. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Державною регуляторною службою України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Міністерством екології та природних ресурсів України.

10. Правова ескпертиза

Проект наказу підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України.

11. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

12. Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

13. Прогноз результатів

Прийняття наказу дозволить:

змінити загальні підходи до виробництва молочної сировини та її переробки з дотримання надмірно деталізованих вимог на підтвердження відповідності встановленим мінімальним рівням якості та безпечності у зручний для суб’єкта господарювання спосіб;

привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС щодо ветеринарно-санітарних правил виробництва та обігу молока. Привести у відповідність вимоги щодо визначення показників безпечності молока та якісних показників прирівнявши можливості українського споживача до європейського;

спонукати національного виробника покращувати якість і безпечність молока та молозива, які виробляються в Україні;

зобов’язати переробника слідкувати за показниками якості та безпечності, запровадити принципи ризик-орієнтованих підходів при формуванні періодичності відбору зразків, покладаючи цю відповідальність на оператора ринку, залишаючи за компетентним органом інструмент контролю добросовісності оператора ринку.

 

 

Заступник Міністра аграрної політики 

та продовольства України                                                                                                               Віктор ШЕРЕМЕТА

Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів»

 

І. Визначення проблеми

Сучасний стан правового регулювання у сфері виробництва і обігу молока та молочних продуктів має ряд суттєвих недоліків. 

По-перше, з набранням чинності з 20 вересня 2015 року Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та прийняттям Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» склалася ситуація, коли ряд інших законів, зокрема «Про молоко та молочні продукти», необхідно переглянути та/або скасувати взагалі. При цьому окремі норми Закону «Про молоко та молочні продукти» мають бути збережені на рівні підзаконних актів.

По-друге, в Україні досі є чинними значна кількість регуляторних документів часів Радянського Союзу, що базуються на застарілих підходах та/або регулюють відносини у способи, що неможливі в умовах ринкової економіки, а також розповсюджуються на суб’єктів, які вже не існують. При цьому варто зауважити, що надмірна деталізація окремих норм в разі їх виконання, створює додаткові перешкоди та дискримінаційні умови, в порівнянні із європейськими виробниками, для суб’єктів господарювання, оскільки передбачає використання обладнання та технологічних прийомів, що вже давно не застосовуються.

По-третє, Україна взяла на себе ряд зобов’язань щодо приведення у відповідність власного правового поля до вимог Європейського Союзу, в тому числі і щодо молока та молочних продуктів. Зокрема це стосується імплементації Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 853/2004 від 29.04.2004, яким встановлюються спеціальні гігієнічні правила для харчових продуктів тваринного походження; Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 854/2004 від 29.04.2004, яким встановлюються спеціальні норми офіційного контролю продуктів тваринного походження, призначених для споживання людьми; Регламенту Комісії (ЄС) № 2073/2005 від 15.11.2005, про мікробіологічні критерії для харчових продуктів; Директиви Ради 2002/99/ЄС від 16.12.2002 щодо визначення ветеринарних правил, якими регулюється виробництво, переробка, розповсюдження та ввезення продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною та інших.

Четверте, зміна ідеології системи державного контролю у сфері виробництва та обігу харчових продуктів вимагає перегляду у бік спрощення тих вимог, що стосуються способів досягнення мінімально необхідного рівня показників безпечності та якості, а також запровадження систем управління ризиками у сферах виробництва і обігу продуктів харчування (НАССР та інш.), в тому числі для молока та молочних продуктів.

П’яте. Сучасний стан виробництва молока свідчить, що в Україні, попри існуюче регулювання, молока класів екстра та вищого виробляється недостатньо. Так за даними Держстату в 2016 році з усього обсягу молока що прийнято було на переробку - 4182,7 тис. тонн, частка молока екстра становила 14,6%, а вищого ґатунку - 37%. При цьому товарність молока у сільськогосподарських підприємствах становила близько 95%, у господарствах населення – 17%. Як наслідок, недостатня кількість молока належної якості суттєво ускладнює виробництво якісної та безпечної молочної продукції, знижує її  конкурентоспроможність і експортну придатність.

Таким чином поточна проблема регулювання на сьогодні полягає у тому, що оператори ринку молока та молочних продуктів змушені користуватись регуляторними документами, які не відповідають один одному, містять норми неможливі та/або недоцільні для виконання, проте є обов’язковими. Подальше збереження такої ситуації провокує надлишкові витрати суб’єктів господарювання та закладає формальні підстави для накладання надмірних санкцій з боку офіційного контролю. При цьому окремі існуючі вимоги є суттєво нижчими від аналогічних, що прийняті у країнах ЄС.

Орієнтовно у 2016 році в Україні діяли 2818 підприємств, що здійснювали переробку молока та 3076 молокоприймальних пунктів.

Мінімально обліковане виробництво молока від населення здійснювали майже 1 млн. особистих селянських господарств, що утримували 1 млн. 669 тис. корів.

Всі вищезгадані суб’єкти підпадають під визначення операторів ринку молока та молочних продуктів, що передбачений пропонованим проектом наказу, знаходяться під ветеринарно-санітарним контролем і наглядом та на них розповсюджуються вимоги регулювання.

Виключенням є суб’єкти, що здійснюють первинне виробництво молока та молозива, приготування, обробку та зберігання в домашніх умовах харчових продуктів з молока та молозива з метою приватного домашнього споживання.

Реалізація вищевикладеного потребує перегляду існуючих регуляторних актів, що стосуються виробництва та обігу молока і молочних продуктів, а також запровадження уніфікованого регуляторного поля, гармонізованого із вимогами Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (DCFTA).

Жоден з ринкових механізмів для розв’язання зазначеної проблеми не може бути застосований, оскільки санітарно-гігієнічні та ветеринарно-санітарні вимоги не регулюються ринковими механізмами.

 

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

 

Держава

+

 

Суб’єкти господарювання,

+

 

У тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

 

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Основною метою державного регулювання є скасування надлишкових та/або неактуальних вимог до суб’єктів господарювання, що є операторами ринку молока та молочних продуктів із збереженням належного рівня ветеринарно-санітарного контролю та нагляду. 

Також метою регулювання є узгодження базових ветеринарно-санітарних вимог до таких операторів та виробленої ними продукції із мінімальним рівнем аналогічних вимог ЄС. 

 

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Альтернативними способами досягнення мети є:

1. Скасування Закону України «Про молоко та молочні продукти», застарілих наказів та норм без запровадження нового регулювання.

2. Застосування вимог ЄС без внесення змін до відповідних актів для окремих випадків, наприклад для потреб експорту.

3. Прийняття пропонованого проекту наказу Мінагрополітики.

1. Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Прийняття окремого закону про скасування Закону України «Про молоко та молочні продукти».

Скасування застарілих нормативних документів, що передбачають вимоги до суб’єктів господарювання, які займаються первинним виробництвом молока, переробкою та виготовленням молочних продуктів.

Альтернатива 2

Прийняття окремих наказів, що відповідатимуть існуючим Регламентам та Директивам ЄС які регулюють питання пов’язані із обігом молока та молочних продуктів, та діятимуть паралельно із наявними вітчизняними вимогами.

Альтернатива 3

Прийняття проекту наказу Мінагрополітики «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів»

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

 

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Різко зменшується потреба в регулюванні та утриманні відповідних державних органів.

Короткостроковий позитивний ефект від певного збільшення торгової активності.   

Немає потреби переглядати підходи та створювати нові регуляторні акти.

Зниження здатності держави надання державних гарантій безпечності і якості молока та молочних продуктів.

В середньостроковій перспективі неможливість торгувати на зовнішньому ринку.

В довгостроковій перспективі поширення хвороб тварин та додаткове зниження якості продукції, що зменшить її конкурентоздатність. 

Відповідно необхідно буде збільшувати витрати на подолання наслідків хвороб, в тому числі і серед населення, що споживатиме менш якісну та безпечну продукцію. 

Альтернатива 2

Виконання взятих зобов’язань без перегляду всієї системи регулювання. 

Відсутність потреби у додатковому фінансуванні відповідних органів, оскільки такий точковий підхід зможе виконати лише обмежене коло виробників, наприклад ті, що готуються експортувати до ЄС. 

 

Незначні, пов’язані зі створенням додаткового регулювання.

Продовження конфліктів із бізнесом щодо недосконалості підходів регулювання, що буде залишатися застарілим та неузгодженим.

Альтернатива 3

Спрощення регулювання.

«Очищення» правового поля від неактуальних документів.

Зменшення конфліктів між контролюючими органами та бізнесом.

Збільшення ділової активності в молочній галузі.

Певне збільшення витрат на здійснення навчання фахівців, перегляд нормативних актів і т.п. 

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

У короткостроковій перспективі можливе певне зниження цін на молоко та молочні продукти.

Лікування захворювань, що можуть бути наслідком споживання неякісних та небезпечних продуктів.

Альтернатива 2

Можливість, хоча і  обмежена, для споживання більш якісної та безпечної молочної продукції, що буде вироблятися за оновленими принципами регулювання відповідно до вимог ЄС. 

Додаткові витрати для тих споживачів, що прагнуть вищої якості продуктів.

Альтернатива 3

Можливість придбання в подальшому більш якісних  та безпечних продуктів, які вироблятимуться за рівнем вимог аналогічним ЄС.

 

Можливе незначне зростання витрат на окремі молочні продукти в короткостроковій перспективі.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання (одиниць)

2

91

313

2866

3272

Питома вага групи у загальній кількості ( у відсотках

0,06

2,78

9,57

87,6

Х

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Економія на невиконанні низки існуючих вимог.

Зменшення витрат на штрафи та інші контакти із перевіряючими органами.

У середньостроковій перспективі збільшення витрат на боротьбу із хворобами та наслідками зниження продуктивності і якості продукції.

Альтернатива 2

Для підприємств, що планують здійснювати експорт можливість підтвердити відповідність вимогам за окремою процедурою.

Необхідність дотримуватися додаткових процедур вимог та регулювання.

Альтернатива 3

Зменшення адміністративного навантаження через спрощення вимог.

Отримання більшого рівня свободи для виконання мінімального рівня встановлених вимог та відповідно можливість більш вільного розпорядження ресурсами.

Порівняно невеликі разові витрати на перегляд внутрішніх процедур.

Оператори, що відповідали попереднім вимогам практично повинні зазнати виключно організаційних витрат на ознайомлення із змінами у системі регулювання. 

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1 має низький рейтинг результативності, оскільки проблеми вирішуються не повністю, а досягається лише частина цілей - скасування застарілих норм та надмірного регулювання.

2

Проблема буде вирішена в частині скасування застарілих підходів. Проте повна відсутність регулювання обігу молока та молочних продуктів не відповідає міжнародній практиці та потребам дотримання належного рівня безпечності і якості харчових продуктів.

Альтернатива 2 має низький рівень результативності, оскільки застосування вимог ЄС паралельно із наявними внутрішніми вимогами дозволяє вирішити проблему для окремих випадків, наприклад для потреб експорту. Проте інші проблеми: в частині застарілих підходів, занижених вимог до безпечності та якості тощо залишаться без змін

2

Спосіб сумнівний, оскільки тільки частково вирішує проблему.

Також слід зважати на створення дискримінації, оскільки європейський споживач буде отримувати більш якісний та безпечний сегмент молочної продукції з України, а власний споживач продовжить купувати продукцію з менш якісної сировини.

Прийняття пропонованого проекту наказу Мінагрополітики має високий рейтинг результативності серед альтернатив, оскільки дозволяє застосовувати  мінімально необхідний перелік ветеринарно-санітарних вимог при виробництві молока, молочних продуктів та їх обігу для різних операторів ринку. 

Також передбачається одночасне скасування застарілих документів, що додає більшої зручності регулюванню як для операторів ринку, так і для державних інспекторів

4

Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми є найбільш доцільним та адекватним з огляду на можливість досягнення цілей достатнього спрощення державного регулювання та створення єдиного нормативно-правового поля ветеринарно-санітарних вимог для операторів ринку молока та молочних продуктів.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1

Скасування надмірного регулювання

Витрати на ліквідацію наслідків від зростання частки небезпечної сировини, розповсюдження хвороб і т.п. 

Рейтинг низький через не повне вирішення існуючих проблем та ризики погіршення якості та безпечності виробництва молочної сировини та молочних продуктів

Альтернатива 2

Вирішення частини проблем, пов’язаних із недосконалістю регулювання та можливість сформувати нормативи для забезпечення експорту.

Збереження витрат на дотримання надмірних та застарілих вимог регулювання.

Рейтинг низький через часткове вирішення існуючих проблем.

Альтернатива 3

Спрощення регулювання та скасування застарілих підходів.

Зменшення конфліктів між контролюючими органами та бізнесом.

Орієнтування на виробництво більш якісного та безпечного продукту

Незначні витрати на ознайомлення зі зміненими вимогами.

Рейтинг високий, оскільки прийняття пропонованого проекту наказу дозволяє найбільш повно підійти до розвязання існуючих проблем.

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1  рейтинг низький

Скасування ветеринарно-санітарних нормативів, навіть застарілих, без належного компенсування створить передумови для поширення хвороб серед тварин та людей; зниження якості та безпечності виробленої продукції, унеможливить експорт вітчизняної продукції тощо. 

 При реалізації Альтернативи 1 Україна може зазнати іміджевих та економічних втрат через обмеження експорту молочної продукції як такої, що є ризикованою та потенційно небезпечною.

Альтернатива 2

рейтинг низький

Одночасне існування декількох неузгоджених між собою регуляторних документів вже призвело до виникнення проблем із застосуванням ветеринарно-санітарних вимог. Створення додаткового регулювання, що створюватиме різні вимоги, здатне вирішити окрему проблему, проте ускладнить систему контролю за їх дотриманням та підвищить ризики помилок при дотриманні різних вимог одночасно. 

Вплив зовнішніх чинників вбачається незначним, ризики низькі.

Альтернатива 3

 Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми є найбільш доцільним та адекватним з огляду на можливість відійти від надмірного регулювання, підняти рівень якості та безпечності для молочної сировини, а також виконати відповідні зобов’язання України щодо гармонізації санітарних та фітосанітарних заходів.

Вплив зовнішніх чинників вбачається незначним, ризики низькі.

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для розв’язання проблем визначених у розділі І, розроблено проект наказу, що передбачає скасування низки надлишкових норм, передбачених чинними нормативами, що регулюють питання виробництва, переробки й обігу молока та молочних продуктів.

Також змінюється підхід до регулювання, за яким встановлюються лише мінімально необхідні вимоги (еквівалентні аналогічним вимогам ЄС), що дає значно більше можливостей суб’єктам господарювання дотримуватися ветеринарно-санітарних вимог у більш зручний та ощадливий спосіб. Одночасно зменшується надмірна вимогливість при  інспектуванні операторів ринку, оскільки оператору ринку достатньо лише у зручний спосіб підтвердити дотримання Вимог.

Проект наказу зберігає рівень безпечності молочних продуктів для населення, оскільки передбачає  недопущення використання молока від хворих тварин, молока забрудненого сторонніми домішками та мікроорганізмами та іншого молока непридатного для споживання людиною.

У відповідності до усталеної практики, що впроваджується в Україні, організація роботи по забезпеченню виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо молока та молочних продуктів, а також відповідальність за це покладається на відповідних операторів ринку. Відповідно до європейської практики запроваджується обов’язок операторів ринку щодо інформування компетентного органу про випадки невідповідності молока нормативним вимогам безпечності.

У разі прийняття проекту наказу власники тварин, спеціалісти ветеринарної медицини зможуть повноцінно здійснювати всі необхідні заходи щодо виробництва безпечного та якісного молока і продукції з нього. А дотримання пропонованих вимог також є запорукою можливості виходу на зовнішні ринки, зокрема ЄС, із конкурентною молочною продукцією. 

Заходи, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми:

довести до відома співробітників ветеринарних підрозділів Держпродспоживслужби положення проекту наказу та внести необхідні корективи в інструктивні матеріали на місцях;

провести навчання для державних інспекторів, до обов’язків яких буде входити контроль за дотриманням вимог, передбачених проектом наказу;

забезпечити інформування операторів ринку про зміни у вимогах шляхом оприлюднення їх на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики та Держпродспоживслужби, а також шляхом роз’яснювальної роботи через територіальні органи Держпродспоживслужби та управління агропромислового розвитку областей.

Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання:

провести навчання відповідного персоналу щодо особливостей застосування оновлених вимог до гігієни молока та молочних продуктів при виробництві, обігу тощо;

переглянути внутрішні операційні та управлінські процеси щодо приведення у відповідність до оновлених вимог, зокрема в частині інформування ветеринарних підрозділів Держпродспоживслужби щодо виявлення невідповідного молока чи молозива;

розробити власні процедури (в разі потреби) відбору зразків, внутрішнього контролю тощо.

 

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Оскільки проектом наказу з одного боку пропонується спрощення підходів та процедур для операторів ринку молока та молочних продуктів, а з іншого, мінімальні базові вимоги є такими, що відомі операторам і повинні були виконуватися раніше, витрати суб’єктів господарської діяльності є незначними, пов’язаними із потребами на ознайомлення із зміненими підходами та можливих оперативних змін внутрішніх процедур та дій фахівців, зокрема щодо здійснення інформування компетентного органу.

Витрати для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, що раніше не виконували аналогічні вимоги щодо виробництва і обігу молока та молочних продуктів неможливо узагальнено обрахувати через значну варіативність. Такі витрати обраховуватимуться безпосередньо під час будівництва, при введенні виробничих об’єктів в експлуатацію, а також протягом всього періоду утримання тварин та виробництва.

Враховуючи викладене, потенційні витрати операторів ринку не обраховувалися.

Реалізація проекту наказу вимагає належного інструктування державних інспекторів ветеринарної медицини, які будуть здійснювати контроль за гігієною молока та молочних продуктів згідно оновлених підходів. Разом з тим, це має відбуватися в рамках звичайної діяльності Держпродспоживслужби, тому окремі видатки органів виконавчої влади не передбачаються, і відповідні розрахунки згідно Додатку 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту не проводились.  

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Враховуючи безперервність функціонування ринку молока та молочних продуктів, термін дії розробленого проекту є необмеженим і постійним. 

Зміни терміну дії можливі в разі змін у законодавстві, що регулює  питання ветеринарної медицини та виробництва і обігу продуктів харчування. 

 

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта будуть встановлюватися після набрання чинності актом

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – прямих надходжень до державного бюджету не передбачається.

2. Дія акта поширюється на суб’єкти господарювання діяльність яких пов’язана з первинним виробництвом, виробництвом, переробкою та обігом молока та молочних продуктів.

3. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень регуляторного акта – високий, оскільки повідомлення про оприлюднення, проект наказу та аналіз регуляторного впливу акта розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua).

4. Час, що необхідно буде витратити суб’єктам господарювання та/або фізичним особам, для виконання вимог акта – разово орієнтовно 2 години для відповідальних працівників на ознайомлення із Вимогами, а також для проведення навчання персоналу, в залежності від рівня попередньої підготовки, орієнтовно до 16 годин. Час витрачений в даному випадку має обліковуватись в межах норм часу, що витрачається на виконання безпосередніх фахових обов’язків.

Показниками результативності будуть:

стабільна чисельність та/або збільшення кількості суб’єктів господарювання, що діятимуть на ринку молока та молочних продуктів; 

збільшення виробництва молока та молочних продуктів більш високої якості, в т.ч. збільшення частки молока екстра класу не менше ніж 4% щорічно;

зменшення кількості позапланових перевірок операторів ринку молока та молочних продуктів, пов’язаних із скаргами на низьку якість продукції – орієнтовно не менше 5% щорічно;

стабільна епізоотична ситуація із захворюваннями сільськогосподарських тварин молочного напрямку продуктивності;

збільшення кількості експортерів та обсягів експорту молочних продуктів – щороку на 5-10 та 5000 тис.тонн відповідно.  

 

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися шляхом обробки статистичної звітності Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Базове відстеження результативності зазначеного регуляторного акту буде здійснюватися до набрання чинності шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності буде здійснене через рік після набрання ним чинності шляхом аналізу статистичних даних.

Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися шляхом аналізу статистичних даних щорічно, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результатів виконання Вимог.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні. 

Для відстеження результативності, будуть використовуватися дані, отримані за результатами перевірок, проведених структурними підрозділами Держпродспоживслужби та її територіальними органами.

У разі виявлення під час відстеження неврегульованих та/або шкідливих для суб’єктів господарювання вимог чи норм наказу, буде внесено проект відповідних змін.

 

 

Заступник Міністра                                                                                                                           Віктор ШЕРЕМЕТА