портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 16 березня 2018

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи"

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

 

       _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

Про затвердження Порядку проведення

повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи

 

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про карантин рослин», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, 

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715 «Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2006 року за  № 1309/13183 (із змінами).

3. Департаменту аграрної політики та сільського господарства в установленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

 

Перший заступник Міністра                                                                                                                    М. Мартинюк

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “ Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи ”

 

 З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи ” (далі – проект наказу) міністерство оголошує про його публікацію.

Прийняття проекту наказу надасть можливість особам, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання, перевірити достовірність виявлення шкідливого організму за результатами проведення попередньої фітосанітарної експертизи.

Проект наказу, а також аналіз регуляторного впливу оприлюднено на веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua, розділ – Регуляторна політика) та веб-сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua, розділ – Обговорення документів).

Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб приймаються протягом місяця з дня оприлюднення проекту наказу на поштову та/або електронні адреси: Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001, info@minagro.gov.ua); Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001, info@consumer.gov.ua ); Державної регуляторної служби України (вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011, inform@dkrp.gov.ua).

 

 

 Перший заступник Міністра                                                                                                        Максим МАРТИНЮК

Пояснювальна записка

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття наказу

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про карантин рослин", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, розроблено проект наказу Мінагрополітики України “Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи ” (далі – проект акта). 

З метою реалізації права суб’єкта господарювання запевнитись в об’єктивності результатів фітосанітарної експертизи шляхом проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи іншими державними фітосанітарними лабораторіями Держпродспоживслужби, які мають статус фітосанітарної (арбітражної) лабораторії, виникла необхідність удосконалення Порядку повторної фітосанітарної експертизи (арбітражної) експертизи, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2006 року за  № 1309/13183 (із змінами).

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою вказаного проекту наказу є удосконалення Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи у відповідність до вимог законодавства у сфері карантину рослин.

3. Правові аспекти

Питання, які вирішуються даним проектом акта, регулюються Законом України “Про карантин рослин”, Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, та  Порядком проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2006 року за № 1309/13183(із змінами).

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Проект акта не потребує витрат з державного та місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта потребує погодження Державною регуляторною службою України і підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

Проект акта не містить ознак дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект акта розміщено та оприлюднено на офіційних веб – сайтах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захистів споживачів (www.consumer.gov.ua, розділ – Обговорення документів), Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua, розділ – Регуляторна політика) для отримання зауважень та пропозицій.

81. Розгляд Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Проект наказу не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта  не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу є регуляторним актом.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Відсутній вплив реалізації акта на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту наказу надасть можливість особам, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання, перевірити достовірність виявлення шкідливого організму за результатами проведення попередньої фітосанітарної експертизи.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та

продовольства України                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи»

 

 

І.     Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Проект наказу Мінагрополітики України “Про затвердження Порядку повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715” (далі – проект акта) розроблено відповідно до статті 13 Закону України “Про карантин рослин”, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року №1119.

Наразі експорт сільськогосподарської продукції рослинного походження складає основу в забезпеченні економічного зростання України. Так, зерно є основою валютних надходжень в економіку України. Тільки за останніх 5 років сукупна експортна виручка від реалізації зернових склала понад 32,4 млрд. дол. США з позитивним сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 31,2 млрд. дол. США. Наразі Україна входить до трійки найбільших експортерів зерна у світі.

Впродовж 2016 року державними фітосанітарними інспекторами при експорті здійснено огляд: більше ніж 53,5 млн. тонн; майже 8 млн. одиниць; 27,1 млн. штук; 7,7 млн. куб. м. та 6,5 млн. кв.м. об’єктів регулювання. При цьому видано 342216 комплектів фітосанітарних сертифікатів.

За 2016 рік при перевезеннях в межах України здійснено огляд: більше ніж 2,0 млн. тонн; майже 2,7 млн. одиниць; 48,9 млн. штук; 2,7 млн. м. куб об’єктів регулювання. При цьому видано 131 468 комплектів карантинних сертифікатів.

При цьому у 2016 році уповноваженими лабораторіями Держпродспоживслужби проведено 41 повторна (арбітражна) фітосанітарна експертиза, серед яких 10 випадків оскарження результатів фітосанітарної експертизи при імпорті та 31 випадок при експорті підконтрольних об’єктів регулювань.

Відповідно до чинного порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи процедура оскарження результатів фітосанітарної експертизи не враховує можливість проведення випробувань арбітражних зразків та/або зразків-документів, що були відібрані під час проведення первинного огляду об’єкту регулювання. Така ситуація призводить до додаткових фінансових витрат з боку суб’єкта господарювання, пов’язаних з витратами на утримання підконтрольних об’єктів регулювань внаслідок збільшення часу проведення арбітражних випробувань.

Очікується, що прийняття зазначеного проекту акта дозволить:

надати суб’єкту господарювання альтернативний механізм проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи, що полягає у можливості відбору зразка-документа або другого (арбітражного) зразка під час огляду об’єктів регулювання відповідно до чинного порядку;

мінімізувати витрати і ризики суб’єктів господарювання щодо затримки транспортних засобів при формуванні експортних чи імпортних партій вантажу з об’єктами регулювання у сфері карантину рослин;

підвищити ефективність системи фітосанітарного контролю в умовах зростаючих обсягів виробництва та експорту продукції рослинного походження;

виключити сумніви об’єктів господарювання щодо об’єктивності результатів фітосанітарної експертизи;

підвищити професіоналізм та відповідальність спеціалістів державних фітосанітарних лабораторій при проведенні аналізів.

Відповідно до зазначеного, проблема, яку пропонується врегулювати в результаті прийняття регуляторного акта, є важливою і не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

 

+

Держава

+

 

Суб’єкти господарювання,

+

 

у т.ч. суб’єкти малого підприємництва

 

+

 

ІІ.    Цілі державного регулювання

Цілями державного регулювання є надання суб’єкту господарювання альтернативного механізму проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи, що дозволить мінімізувати ризики і витрати суб’єктів господарювання та підвищить ефективність системи фітосанітарного контролю.

ІІІ.  Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Визначення альтернативних способів

Як альтернативу до запропонованого регулювання можна розглянути так званий “status quo”, тобто збереження чинного регулювання зазначених питань. Іншою альтернативою може стати внесення змін до Закону України “Про карантин рослин” та усунення регулювання у зазначеній сфері.

 

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Збереження чинного регулювання зазначених питань «status quo»

Альтернатива 2

Внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» з метою усунення регулювання у частині проведення повторної (арбітражної) експертизи. Можливість проведення повторної (арбітражної) експертизи в лабораторії, що не має статусу уповноваженої.

Альтернатива 3

Внесення змін до Порядку проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715

Альтернатива 4

Прийняття проекту акта

 

2.       Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

Економічні втрати пов’язані із перепонами у веденні ефективної міжнародної торгівлі.

Відсутність альтернативного виходу із ситуації у випадку припущення помилки спеціалістом фітосанітарної лабораторії.

Зменшення кількості суб’єктів господарювання, що проводять діяльність у сфері обігу об’єктів регулювання.

Альтернатива 2

Пов’язані з відсутністю необхідності у впровадженні процедури регулювання повторної (арбітражної) експертизи

Занесення та/або розповсюдження регульованих шкідливих організмів на території України, що призведе до ураження сприятливих культур рослин і як наслідок зниженню врожайності або його відсутності.

Наявність ризиків втрати державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведення заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об’єктів карантинних заходів.

Економічні витрати пов’язані із заборонами міжнародних партнерів, що ґрунтуються на наявності регульованих шкідливих організмів для імпорту.

Порушення міжнародних зобов’язань щодо належного контролю за об’єктами карантинних заходів з боку компетентного органу.

Нефахові підходи щодо проведення фітосанітарної експертизи.

Відсутність можливості виправити помилку при проведенні аналізу.

Альтернатива 3

Незначні зміни до наказу не нададуть вигоди

Витрачений час на опрацювання проекту акту зацікавленими центральними органами виконавчої влади, який не надасть змогу вирішити проблему.

Альтернатива 4

Підвищення авторитету компетентного органу в сфері карантину рослин.

Надання можливості суб’єкту господарювання запевнитись у об’єктивності результатів фітосанітарної експертизи або спеціального арбітражного фітосанітарної лабораторії виправити помилку свого колеги чи уточнити результат аналізу.

Зниження корупційних ризиків з боку уповноважених осіб компетентного органу в сфері карантину рослин.

Додаткові надходження до держбюджету за рахунок провадження міжнародної торгівлі.

Витрати компетентного органу відсутні.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 

Показник

Мікро

Малі

Середні

Великі

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

178

837

665

149

1829

Питома вага групи у загальній кількості – доходи від експорту зерна за 2016 рік, %

0

2,8

16,9

80,3

100

 

Керуючись інформацією про випадки проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи у 2016 році, можна констатувати, що потреба у її проведенні існує при здійсненні експортно-імпортних операцій підконтрольних об’єктів регулювань. При цьому при експортних операціях об’єктом регулювання щодо якого була застосована процедура повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи найчастіше виступало зерно.

Таким чином, вважаємо, що оцінку регуляторного впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання доречно проводити для суб’єктів, що займаються експортом зерна. Розподіл суб’єктів господарювання за категоріями, на наш погляд, варто здійснювати враховуючи обсяги експорту, що в свою чергу, характеризуються обсягами отриманих доходів у 2016 році.

Пропонуємо наступну категоризацію суб’єктів господарювання відповідно до обсягу доходів у 2016 році:

до мікро відносили суб’єкти господарювання з обсягами доходів до 25 000 дол. США;

до малих – від 25 000 до 500 000 дол. США;

до середніх – від 500 000 до 5 000 000 дол. США;

до великих – від 5 000 000 дол. США.

Виходячи з викладеного вище, робили висновок про те, що регулювання запропоноване проектом Наказу чинитиме вплив на середні та великі суб’єкти господарювання.

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

Економічні витратами на утримання підконтрольних об’єктів регулювань на час проведення арбітражних випробувань.

Витрати пов’язаних із орендою транспорту для перевезення підконтрольних вантажів склав від 266 625 до 386 775 грн/добу (відповідні обрахунки наведені у розділі ІV).

Альтернатива 2

Можливість оскарження результатів фітосанітарної експертизи у лабораторіях, що не уповноважені на проведених арбітражних випробувань.

Витрати, пов’язані із занесенням та/або розповсюдження регульованих шкідливих організмів на території України внаслідок проведення повторної (арбітражної) експертизи з боку лабораторій, що зацікавлені у наданні визначених результатів або є недостатньо компетентними у зазначеній сфері.

Витрати, пов’язані із обмеженнями/штрафними санкціями внаслідок виявлення шкідливих організмів з боку торгівельних партнерів/компетентних органів країн-партнерів.

Альтернатива 3

Незначні зміни до наказу не нададуть вигоди

Не надасть змогу вирішити проблему.

Альтернатива 3

Отримання нового механізму оскарження результатів фітосанітарної експертизи.

Зменшення витрат пов’язаних із новим механізмом оскарження результатів фітосанітарної експертизи.

Підвищення прозорості проведення повторної (арбітражної) експертизи.

Мінімізація затримок при проведенні повторної (арбітражної) експертизи.

Додаткові витрати відсутні. Витрати суб’єктів господарювання в разі застосування альтернативної процедури проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи не будуть відрізнятися від аналогічних витрат в рамках застосування чинної процедури.

Часові витрати на ознайомлення з проектом Наказу становитимуть – одноразово орієнтовно до 2 годин, а також для проведення навчання персоналу , в залежності від рівня підготовки, орієнтовно до 6 годин.

Витрати у суб’єктів господарювання у 1 рік становитимуть 43 614 грн 12 коп.;

Витрати суб’єктів господарювання за 5 років становитимуть 218 070 грн 60 коп.

 

IV.   Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення встановлених цілей

Вибір оптимального альтернативного способу здійснено з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.

Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей, де:

4 – цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше не існуватиме);

3 – цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми не існуватимуть);

2 – цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні аспекти проблеми залишаться нерозв’язаними);

1 – цілі прийняття регуляторного акта, які не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати).

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотири бальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

1

Спосіб зберігає всі наявні недоліки, що наведені у розділі І.

Альтернатива 2

1

Спосіб є абсолютно неприйнятним з огляду на ризики, що виникають внаслідок усунення регулювання у сфері проведення повторної (арбітражної) експертизи.

Альтернатива 3

1

Спосіб зберігає всі наявні недоліки, що наведені у розділі І.

Альтернатива 4

4

Очікується, що спосіб дозволить досягти цілі, що зазначені в розділі ІІ.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

Економічні втрати для держави і суб’єктів господарювання, наявність корупційних ризиків, зменшення кількості суб’єктів господарювання, що проводять діяльність у сфері обігу об’єктів регулювання.

Дана альтернатива є малоефективною, оскільки є більш витратною та не дозволяє вирішити поточні проблеми.

Альтернатива 2

Можливість оскарження результатів фітосанітарної експертизи у лабораторіях, що не уповноважені на проведених арбітражних випробувань.

Економічні витрати для держави та суб’єктів господарювання, можливість втрати державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведення заходів з карантину рослин, порушення Україною міжнародних зобов’язань.

Дана альтернатива є неприйнятною з огляду на ризики, що виникають внаслідок усунення регулювання у сфері проведення повторної (арбітражної) експертизи.

Альтернатива 3

Відсутні

Витрачений час на опрацювання проекту акту зацікавленими центральними органами виконавчої влади, який не надасть змогу вирішити проблему.

Дана альтернатива не вирішить проблему вцілому.

Альтернатива 4

Підвищення авторитету компетентного органу, зниження корупційних ризиків, додаткові надходження до держбюджету, зменшення витрат для суб’єктів господарювання, підвищення прозорості проведення повторної (арбітражної) експертизи.

Додаткові витрати відсутні. Витрати суб’єктів господарювання в разі застосування альтернативної процедури проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи не будуть відрізнятися від аналогічних витрат в рамках застосування чинної процедури.

Дана альтернатива є найбільш доцільною з огляду на поточний стан проблеми.

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/ причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1

Дана альтернатива не здатна вирішити проблеми, що виникають внаслідок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи відповідно до встановленого порядку

Х

Альтернатива 2

Дана альтернатива неприйнятна через невідповідність ризиків, що виникають внаслідок усунення регулювання зазначених сфер із вигодами від її впровадження

Х

Альтернатива 3

Дана альтернатива не здатна вирішити проблеми, що виникають внаслідок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи відповідно до встановленого порядку

Х

Альтернатива 4

Дана альтернатива є найбільш доцільною з огляду на поточний стан проблеми та співвідношення витрат пов’язаних із запровадженням альтернативи та вигод від її впровадження.

До зовнішніх факторів, що здатні впливати на результативність запровадження альтернативи відноситься кількість звернень з боку суб’єктів господарювання про проведення повторної (арбітражної) експертизи на початку дії акту та зменшення таких звернень через певний час (1-2 роки)

 

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення встановлених цілей, доцільно прийняти розроблений проект акта.

V.     Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

З метою досягнення цілей, визначених у розділі ІІ аналізу регуляторного впливу, пропонується затвердити Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи, визнати такими, що втратили чинність наказ Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2006 року за № 1309/13183 із змінами.

Заходи, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми:

провести погодження проекту акта з Міністерством аграрної політики та продовольства;

провести погодження проекту акта з Державною регуляторною службою України;

забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення на веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та провести громадське обговорення проекту акта.

довести до відома співробітників відповідних підрозділів Держпродспоживслужби;

Заходи, які необхідно здійснити суб’єкам господарювання для розв’язання проблеми:

провести навчання відповідного персоналу щодо особливостей проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи;

посилити самоконтроль при проведенні формування партій вантажів з об’єктами регулювання.

Розв’язання проблеми можливе лише шляхом прийняття даного проекту акта.

VІ.   Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги.

Витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта пов’язані із необхідністю навчання посадових осіб компетентного органу новим нормам законодавства та проведенням роз'яснювальної роботи серед зацікавлених сторін, є достатніми та будуть здійснені в рамках посадових обов’язків відповідальних осіб.

Витрати суб’єктів господарювання в разі застосування альтернативної процедури проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи пов’язані із відбором другого (арбітражного) зразку та проведенням повторних випробувань не будуть відрізнятися від аналогічних витрат в рамках застосування чинної процедури. Розрахунки витрат для великих, середніх суб’єктів господарювання наведені у Додатку 2.

Вигоди для суб’єктів господарювання будуть сягати рівня витрат, що пов’язані із затримками, що викликані застосуванням чинної процедури проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи. Розрахунки щодо обсягу витрат проводилися Держпродспоживслужбою.

Витрати, пов’язані із часом проведення повторної (арбітражної фітосанітарної) експертизи, будуть складатися із витрат, пов’язаних із орендою транспорту для перевезення підконтрольних вантажів;

Вид транспортування підконтрольних об’єктів – морський транспорт. Репрезентативна вартість ставок при фрахтуванні суховантажного тоннажу в рейсовий тайм-чартер в вересні 2017 року для Атлантичного океану та Тихого океанів (USD/добу) наступний:

хендісайз (15 000 – 35 000 т) – 9875 дол. США/добу;

хендімакс (35 000 - 60 000 т) – 14150 дол. США/добу;

панамакс (60 000 – 80 000 т) – 14325 дол. США/добу.

Максимальні витрати часу пов’язані із логістикою під час застосування чинної процедури проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи – 1 доба.

Виходячи з викладеного, обсяг витрат для суб’єктів господарювання пов’язаних із орендою транспорту для перевезення підконтрольних вантажів склав від 9875 до 14325 дол. США/добу.

Додаток 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не розроблявся. Регуляторний акт не стосується суб’єктів мікро і малого підприємництва.

VІI.  Обґрунтування строку дії акта

Враховуючи загрози пов’язані із ризиками, що виникають внаслідок усунення регулювання у сфері проведення повторної (арбітражної) експертизи на сучасному етапі, строк дії регуляторного акта не встановлюється.

Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до вимог законодавства після його офіційного опублікування.

Зміна строку дії можлива в разі зміни міжнародно-правових актів, рекомендацій відповідних міжнародних організацій чи законодавчих актів України вищої юридичної сили, на виконання яких розроблений цей Проект.

VІII.        Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта будуть встановлюватися після набрання чинності актом.

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1)      Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – прямих надходжень до державного бюджету не передбачається.

2)      Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюється дія акта – 149 великих та 665 середніх суб’єктів господарювання.

3)      Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень регуляторного акта – високий, оскільки повідомлення про оприлюднення, проект наказу та аналіз регуляторного впливу акта розміщено на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби (http://www.consumer.gov.ua/) у розділі "Діяльність", підрозділ "Обговорення проектів документів".

4)      Час, що необхідно буде витратити суб’єктам господарювання та/або фізичним особам, для виконання вимог акта – одноразово орієнтовно 2 години для відповідальних працівників на ознайомлення із новою редакцією Інструкції, а також для проведення навчання персоналу, в залежності від рівня попередньої підготовки, орієнтовно до 6 годин. Час витрачений в даному випадку має обліковуватись в межах норм часу, що витрачається на виконання безпосередніх фахових обов’язків.

Показниками результативності регуляторного акта є:

1)      Кількість оскаржень результатів фітосанітарної експертизи з боку суб’єктів господарювання;

2)      Кількість звернень від суб’єктів господарювання про порушення з боку компетентного органу вимог щодо проведення повторної (фітосанітарної) арбітражної експертизи;

3)      Обсяги експорту/імпорту об’єктів регулювання.

ІX.   Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися шляхом аналізу даних відповідно до встановлених показників результативності Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Базове відстеження здійснюватиметься після набрання чинності проекту акта, але не пізніше дня з якого почнеться повторне відстеження, шляхом моніторингу статистичних даних з боку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Повторне відстеження здійснюватиметься не пізніше ніж через 2 роки з дня набрання чинності регуляторним актом шляхом порівняння статистичних даних з боку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, шляхом порівняння показників із аналогічними показниками, що встановлені під час повторного відстеження.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

Для відстеження результативності будуть використовуватися дані, отримані за результатами моніторингу, що здійснюватиметься структурними підрозділами Держпродспоживслужби та її територіальними органами.

 

 

 Перший заступник Міністра                                                                                                        Максим МАРТИНЮК