портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 22 серпня 2018

Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

 

       _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 


Про затвердження Інструкції 

з профілактики та боротьби з 

везикулярною хворобою свиней

 

Відповідно до статей 6 та 7 Закону України «Про ветеринарну медицину», підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами),

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Інструкцію з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней, що додається.

2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Заступник Міністра аграрної політики 

та продовольстваУкраїни                                                                                                                                   Віктор ШЕРЕМЕТА


Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней»

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней» Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє про його оприлюднення.

Повний пакет документів до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней» розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за адресою:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України; e-mail: info@minagro.gov.ua;

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України; e-mail: inform@dkrp.gov.ua.

 

 

Заступник Міністра аграрної політики 

та продовольства України                                                                                                                                                                           Віктор ШЕРЕМЕТА


Пояснювальна записка

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней»

 

Мета: удосконалення вітчизняних нормативно-правових актів, гармонізація українського законодавства до міжнародних вимог, виконання Угоди СОТ про санітарні та фітосанітарні заходи.

1. Підстава розроблення акта 

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней» розроблено відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про ветеринарну медицину».

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней» (далі – проект наказу) розроблено з метою визначення порядку проведення профілактичних заходів щодо недопущення захворювання свиней везикулярною хворобою свиней (далі - ВХС), ветеринарно-санітарних заходів у випадках прояву хвороби серед свиней у господарствах різних форм власності, у тому числі приватному секторі, дикій фауні, та оздоровлення їх від ВХС, поводження з продукцією свинарства одержаною в неблагополучних пунктах щодо ВХС, та є обов’язковою для виконання суб’єктами господарювання незалежно від форми власності і підпорядкування, користувачами мисливських угідь, фізичними особами-підприємцями, громадянами, спеціалістами ветеринарної медицини, місцевими адміністраціями та органами самоврядування.

На сьогоднішній день в Україні відсутні нормативно-правові акти які регулюють вищевказані питання.

Крім того, Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2017 року № 1106 передбачена регламентація заходів щодо контролю та ліквідації хвороб тварин відповідно до законодавства ЄС щодо запровадження загальних заходів з метою контролю деяких захворювань тварин та спеціальних заходів стосовно везикулярної хвороби свиней.

3. Суть проекту акта

Розроблений проект наказу визначає перелік заходів направлених на профілактику ВХС, порядок дій при виникненні підозри щодо виникнення випадку захворювання, заходи з діагностики цього захворювання, порядок дій при встановленні діагнозу і заходи які вживаються з метою локалізації, ліквідації і недопущення розповсюдження ВХС.

4. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють закони України «Про ветеринарну медицину», «Про мисливське господарство та полювання», «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація наказу не потребує додаткових фінансових витрат.

6. Прогноз впливу

Проект наказу не вплине на ринкове середовище, розвиток регіонів, ринок праці, проте вплине на суб’єктів господарювання діяльність яких пов’язана з утриманням свиней.

Прийняття проекту наказу сприятиме підвищенню рівня обізнаності ВХС, порядок дій при виникненні випадків захворювання ВХС, дасть можливість вжити заходів направлених на захист здоров’я свиней.

7. Позиція заінтересованих сторін

Проект наказу обговорено зі спеціалістами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Асоціації «Свинарі України» та корпорації «Тваринпром». Пропозиції і зауваження що надійшли враховані.

8. Громадське обговорення 

Проект наказу оприлюднено на офіційних веб-сайтах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua) та Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua), відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

9. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Державною регуляторною службою України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Міністерством екології та природних ресурсів України.

10. Правова ескпертиза

Проект наказу підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України.

11. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

12. Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

13. Прогноз результатів

Прийняття наказу сприятиме удосконаленню вітчизняної 

нормативно-правової бази щодо вимог направлених на профілактику ВХС, порядок дій при виникненні підозри щодо виникнення випадку захворювання, заходів з діагностики, порядку дій при встановленні діагнозу і заходів які вживаються з метою локалізації, ліквідації і недопущення розповсюдження ВХС, а також забезпечить виконання Україною зобов’язань щодо  імплементації вимог законодавства ЄС та міжнародних стандартів в сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

 

 

Заступник Міністра аграрної політики та 

продовольства України                                                                                                                                                                                    Віктор ШЕРЕМЕТА


Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней»

 

І. Визначення проблеми

Згідно Постанови Кабінету Мінстрів України від 08 серпня 2007 року № 1006 везикулярна хвороба свиней (далі – ВХС) відноситься до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин. Крім того, згідно Санітарного кодексу наземних тварин Всесвітньої організації захисту здоров’я тварин (далі - МЕБ) ВХС входить до переліку особливо небезпечних хвороб.

ВХС не реєструється на території України. У той же час, в Україні відсутні нормативно-правові акти які регляментують порядок дій при виникненні підозри на ВХС та підтверджені діагнозу. Крім того, Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони затвердженим Урядом України передбачена регламентація заходів щодо контролю та ліквідації хвороб тварин відповідно до законодавства ЄС щодо запровадження загальних заходів з метою контролю деяких захворювань тварин та спеціальних заходів стосовно везикулярної хвороби свиней.

Враховуючи те, що галузь свинарства в Україні має великі перспективи розвитку, з метою визначення порядку проведення профілактичних заходів щодо недопущення захворювання свиней везикулярною хворобою свиней, ветеринарно-санітарних заходів у випадках прояву хвороби серед свиней у господарствах різних форм власності, у тому числі приватному секторі, дикій фауні, та оздоровлення їх від ВХС, поводження з продукцією свинарства одержаною в неблагополучних пунктах щодо ВХС, розроблено проект наказу Мінагрополітики «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней».

Через відсутність належної нормативно-правової бази, ефективної системи контролю здоров’я тварин і запобігання виникненню небезпечних хвороб, за даними офіційної статистики, за період з 2012 по 2017 роки включно в Україні (з врахуванням окупованих територій) поголів’я свиней має сталу тенденцію до зниження.

 

Рік, стан на 1 січня         2012  2013  2014  2015  2016  2017

Поголів’я свиней, млн голів      7,373 7,577 7,922 7,351 7,079 6,700

 

Збитки від ВХС складаються від прямих та непрямих втрат і є досить значними. До прямих втрат відносяться вартість загиблих/знищених тварин, знецінення капітальних інвестицій. Крім цього, до прямих втрат від поширення ВХС необхідно віднести вартість протиепізоотичних заходів, які включають відбір зразків та їх дослідження, вартість вакцинації свиней, дезінфекцію території та приміщень, утилізацію трупів тварин та встановлення дезбар’єрів.

Непрямі збитки включають компенсаційні втрати, обмеження експорту свинини, втрати переробників і виробників кормів, зниження інвестиційної привабливості сектору, збільшення ризиків та вартості фінансових ресурсів, зниження продажів та цін на свинину. При цьому значну частину непрямих збитків об’єктивно оцінити значно важче.

Матеріальні втрати від ВХС залежно від локалізації спалаху суттєво відрізняються. Так, при виявленні осередку вірусу в дикій фауні вони включають вартість відбору діагностичних зразків, їх аналізу, витрати на спалювання туш, дезінфекцію території та транспорту, діагностичний відстріл в зоні захисту (від 3 до 20 км). Вартість такого комплексу заходів варіює в межах від 400 до 600 дол. США. Якщо вірус ВХС продовжує розповсюджуватися у дикій фауні, то втрати зростають до 40 тис. дол. США. Проте така оцінка значною мірою занижена, адже зарплата ветеринарних лікарів та єгерів, гонорари мисливців та вартість логістики не враховується, оскільки обліку таких витрат не велося, бо заходи не фінансувалися з державного бюджету.

Матеріальні втрати на ліквідацію спалаху ВХС в господарствах населення оцінюють у 30-55 тис. дол. США. До переліку витрат на заходи із боротьби з ВХС у господарствах населення, окрім заходів боротьби з ВХС у дикій природі включаються компенсація вартості тварин у зоні захисту (250-300 голів) та встановлення дезбар’єрів. Якщо ж виникає масове поширення вірусу серед поголів’я свиней на присадибних ділянках, витрати окремо розраховуються для кожної зони захисту навколо спалаху.

Проте, якщо в зону захисту потрапляють свинокомплекси, зерносховища чи незібрані поля зернових, ситуація суттєво змінюється і втрати зростають. Структура втрат при виявленні спалаху ВХС на малих чи середніх підприємствах (з середньою чисельністю поголів’я до 950 голів) складніша, адже включає витрати на ліквідацію спалаху як на підприємстві, так і на превентивні заходи у зоні захисту навколо нього.

Середні витрати в такому випадку становитимуть 241,5 тис. дол. США. З цієї суми більша частина (близько 79%) оплачується за рахунок коштів підприємства, решта заходів здійснюється за бюджетні кошти. Бюджетні кошти компенсують вартість поголів’я у зоні захисту навколо осередку ВХС (25 тис. дол. США), витрати на умертвіння, утилізацію тварин, дезінфекцію території та транспорту (10 тис. дол. США), податки (6 тис. дол. США) та виплати з біржі праці (10 тис. дол. США). Проте відсоток їх залучення залежить від добросовісності та рівня платоспроможності підприємства.

Знецінення капітальних інвестицій, вартість тварин у господарстві які є безпосередніми матеріальними втратами господарства, залежить від розміру господарства. Так, їх сума у малих та середніх підприємствах (з поголів’ям до 950 голів) оціюнюється у 190,5 тис. дол. США.

Відтак, втрати у розрахунку на одну голову в господарствах населення 114 дол. США, на маленьких та середніх свинофермах 196 дол. США/голова, на великих промислових комплексах – 460 дол. США/голова.

Втрати від ураження свинопоголів’я вірусом ВХС у розрахунку на одну голову залежно від категорії господарств (джерело: Європейський банк реконструкції та розвитку)

Однак матеріальні втрати від ВХС не обмежуються лише збитками підприємств, домогосподарств та відрахуваннями з бюджету на ліквідацію спалаху. До них додаються непрямі втрати на рівні країни, серед яких зниження інвестиційної привабливості сектору, збільшення ризиків та вартості фінансових ресурсів, зниження продаж та ціни на свинину, втрати переробників та виробників кормів, обмеження експорту свинини та кормових культур.

Матеріальні втрати несе не лише свинарство, а й економіка країни загалом. Зокрема, поширення ВХС може викликати торговельні обмеження, тоді як експорт свинини щороку приносить близько 55 млн дол. США доходу від цієї зовнішньоекономічної діяльності, а зовнішні поставки кукурудзи – 3 млрд дол. США. Є і такі матеріальні втрати, які важко оцінити: зміна споживчих преференцій, зниження інвестиційної привабливості, подорожання фінансових ресурсів.

При цьому жоден з ринкових механізмів не дозволяє ані зменшити втрати від спалахів ВХС, ані попередити розповсюдження збудника ВХС.

Враховуючи вищевикладене головними проблемами, на ліквідацію яких спрямована Інструкція щодо профілактики та ліквідації везикулярної хвороби свиней, є:

1) попередження виникнення ВХС шляхом запровадження карантинних заходів та обмеження переміщення свиней і продукції свинарства;

2) термінове знищення джерел збудника шляхом умертвіння хворих і підозрілих свиней, безпечної утилізації трупів та знезараження місць виявлення збудника ВХС.

3) вакцинація.

Всі вищеперераховані аспекти зумовили необхідність розробки та прийняття наказу «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з веикулярною хворобою свиней» (далі – Проект наказу).

 

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)   Так    Ні

Громадяни   +       

Держава      +       

Суб’єкти господарювання         +       

У тому числі суб’єкти малого підприємництва        +       

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Основною ціллю державного регулювання Проекту наказу є встановлення процедур недопущення виникнення та розповсюдження на території України ВХС і забезпечення епізоотичного благополуччя свинарства, а в разі виникнення ВХС - оптимізація проведення заходів для ліквідації хвороби і недопущення її поширення, більш чітке врегулювання відносин між службою ветеринарної медицини та суб’єктами господарювання, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, з питань профілактики та ліквідації ВХС.

Також Проект наказу спрямований на врахування сучасних рекомендацій Міжнародного Епізоотичного Бюро щодо підвищення рівня біобезпеки та попередження занесення збудника ВХС у господарства, які утримують свиней.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи Опис альтернативи

Альтернатива 1 Залишення без змін 

Альтернатива 2 Внесення змін до законів України в частині підвищення вимог в сфері біобезпеки до суб’єктів господарювання, що розводять та утримують тварин.

Альтернатива 3 Прийняття запропонованого Проекту наказу

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи Вигоди Витрати

Альтернатива 1 Відсутність потреби переглядати чинне регулювання, навчати новим нормам інспекторів та вести роз'яснювальну роботу для бізнесу. Надмірні витрати на заходи з контролю за дотриманням карантинних обмежень.

Не визначений часовий проміжок на відновлення господарської діяльності, що зумовлює недоотримання податків та обов'язкових платежів.

Альтернатива 2 Можливість встановити загальні єдині вимоги для зменшення ризиків при всіх трансмісивних хворобах. Тривалий час на проведення змін на рівні Закону призведе до надмірних витрат, аналогічних Альтернативі 1

Альтернатива 3 Швидка адаптація вимог та рекомендацій міжнародних організації в частині боротьби із ВХС.

Зменшення бюджетних витрат на компенсування наслідків ВХС.

Застосування більш ефективних підходів для попередження розповсюдження ВХС. Не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи Вигоди Витрати

Альтернатива 1 Прямі вигоди відсутні Прямі витрати відсутні. Через нестачу фінансування існує високий ризик недоотримання компенсацій з бюджету за вилучених та знищених свиней

Альтернатива 2 Прямі вигоди відсутні Аналогічно Альтернативі 1

Альтернатива 3 Завдяки зменшенню зон захисту та нагляду, зменшується імовірність вимушеного забою та втрати поголів’я.

Завдяки скороченню термінів на відновлення діяльності підприємств, скорочується термін вимушеного безробіття для їх працівників. Прямі витрати відсутні.

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання (що займаються вирощуванням свиней та забоєм)

Показник Великі Середні Малі та Мікро Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання (одиниць) 2 35 2290 2327

Питома вага групи у загальній кількості (у відсотках) 0,1 1,5 98,6 100

Слід також враховувати, що значна кількість поголів'я свиней, понад 3,4 млн голів (майже 50%), утримується господарствами населення, кількість яких наразі не обліковується, проте які теж зазнають збитків у випадку потрапляння їх у вогнище ВХС та/або відповідну карантинну зону.

Також окремі положення Інструкції стосуються господарств, що займаються забоєм тварин, у т.ч. і свиней. За даними головних управлінь Держпродспоживслужби в областях станом на 01.01.2018 в Україні зареєстровано 490 боєнь та забійних пунктів.

Вид альтернативи Вигоди Витрати

Альтернатива 1 Прямі вигоди відсутні В разі потрапляння господарства в карантинну зону (яка за нинішнього регулювання є занадто великою) втрати наставатимуть від обмеження переміщення свиней та продукції свинарства, а також заходів з дезинфекції. та.

Непрямими витратами будуть недоотримання прибутку через вимушений забій та зменшення вартості продукції свинарства на ринку.

Альтернатива 2 Вигоди можливі внаслідок прийняття відповідних законодавчих змін через спрощення процедур карантинування, збільшення рівня біобезпеки та збереження поголів’я свиней Аналогічно Альтернативі 1

Альтернатива 3 Збереження поголів’я свиней. Зменшення ризику потрапляння підприємства в карантинну зону та втрат в разі такого потрапляння.

Можливість доведення належного рівня біобезпеки та відповідного зменшення ризиків та втрат від занесення збудника ВХС у господарство.

Більша імовірність збереження господарської діяльності.

Часткове спрощення вимог регулювання в частині примусового забою та переробки. Дотримання належних вимог закритого режиму в разі виникнення ВХС вимагає витрат на підготовку персоналу, запровадження обмежень для потрапляння збудника на територію господарства, перегляд логістичних та інших операційних процесів, що може призвести до їх здорожчання.

При цьому, за експертними оцінками витрати на такі заходи не перевищуватимуть 15% від можливих втрат від ліквідації наслідків спалаху ВХС.

У перший рік (стартовий рік

впровадження регулювання) 25190000 грн.

Періодичні (за наступний рік) 2290000 грн.

Витрати за п’ять років 34350000 грн.

ІV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) Бал результативності (за чотири бальною системою оцінки) Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1 1 Спосіб зберігає всі наявні недоліки в регулюванні заходів профілактики та боротьби із ВХС і не передбачає запровадження рекомендацій міжнародних організацій для більш ефективної боротьби із поширенням хвороби.

Альтернатива 2  2 Спосіб доцільний, але вимагає значних витрат часу на опрацювання змін до законів, узгодження та проведення цих змін через Верховну Раду. Ця затримка зумовить значні збитки від поширення ВХС.

Альтернатива 3 3 Спосіб є більш відповідним поточному стану справ із розповсюдженням ВХС в Україні та терміновій необхідності коригування заходів профілактики та боротьби із ВХС.

Рейтинг результативності Вигоди (підсумок) Витрати (підсумок) Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1 Відсутність потреб перегляду процедур та проведення роз'яснень Прямі витрати значні за умови виникнення спалаху ВХС Альтернатива 1 є малоефективною, оскільки є більш витратною та не дозволяє повною мірою вирішувати поточні проблеми боротьби із ВХС

Альтернатива 2 Можливість більш загального вдосконалення процедур, що стосуватиметься не лише ВХС, а й інших трансмісивних хвороб

         Підприємства та громадяни продовжуватимуть нести значні втрати у випадках потрапляння до зони захисту доти, поки не буде прийнято та запроваджено зміни до законів         Альтернатива 2 потребує значних витрат часу на реалізацію, що з огляду на швидкість поширення ВХС не може бути прийнятним.

Альтернатива 3 Вдосконалення процедур профілактики та боротьби із ВХС. 

Врахування рекомендацій МЕБ.

Оптимізація процесів взаємодії під час ліквідації спалахів ВХС

         Для господарств, що досі не підготувалися до можливого переходу на закритий режим роботи, витрати на дообладнання та підвищення рівня біобезпеки, що є варіабельними з огляду на різний ступінь готовності та їх неоднорідність Альтернатива 3 є найбільш доцільною з огляду на поточний стан проблем із поширенням ВХС

Рейтинг Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/ причини відмови від альтернативи Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1 Такий спосіб не забезпечить зменшення або усунення ризиків виникнення та поширення захворювання свиней на ВХС, та забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя в державі.

Не враховує сучасні вимоги проведення заходів при підозрі на ВХС, встановлення попереднього та кінцевого діагнозу на ВХС, проведення заходів в епізоотичному осередку, питання, які вирішує місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія, пов’язані з ліквідацією хвороби, заходи в першій захисній (зоні високого ступеня ризику занесення інфекції) та другій захисній зоні (зона нагляду) Недостатнє фінансування протиепізоотичних заходів в цілому по країні та недотримання міжнародних вимог призведе до подальших обмежень експортних можливостей України, збільшить іміджеві та інші непрямі втрати.

Альтернатива 2 Основна причина відмови - довготривалість реалізації Відтермінування прийняття Проекту наказу матиме наслідком наростання збитків від ВХС.

Альтернатива 3 Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми дасть змогу вдосконалити протиепізоотичні заходи, направлені на недопущення занесення ВХС і забезпечення епізоотичного благополуччя свинарства в цілому. В разі виникнення ВХС - оптимізується організація проведення заходів для ліквідації хвороби і недопущення її поширення, а також  відносин між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та суб’єктами господарювання, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, прискорить у стислі терміни ліквідацію хвороби та попередить її поширення у свинарстві та навколишніх територіях Застосування змінених нормативів потребує швидкого та дієвого роз'яснення для бізнесу та відповідного доведення до відома всіх співробітників органів влади, що будуть задіяні у реалізації норм нової редакції Інструкції.

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Інструкцією передбачено:

- порядок реагування на загрозу занесення збудника ВХС в Україну: запроваджується рішення місцевої ДНПК для вжиття визначеними органами виконавчої влади та місцевими органами влади заходів з недопущення занесення збудника. Визначається алгоритм організації проведення заходів з ліквідації ВХС і недопущення її поширення, та чіткого врегулювання відносин між службою ветеринарної медицини та суб’єктами господарювання;

- на виконання рекомендацій Міжнародного Епіозотичного Бюро, запроваджується низка вимог до господарств щодо підвищення рівня біобезпеки, що дозволить зменшити витрати в разі потрапляння господарства у зони захисту чи нагляду, а також прискорить ліквідацію наслідків в разі виникнення ВХС.

Також Проектом наказу запроваджуються заходи, що мають на меті визначити механізми боротьби із поширенням ВХС, зменшити збитки від протиепізоотичних заходів та прискорити відновлення господарської діяльності після ліквідації вогнища та зняття карантину.

Заходи, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми:

1) довести до відома співробітників ветеринарних підрозділів Держпродспоживслужби та внести необхідні корективи у інструктивні матеріали на місцях;

2) забезпечити інформування громадськості про зміни до Інструкції шляхом оприлюднення нової редакції на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики та Держпродспоживслужби, а також шляхом роз’яснювальної роботи через територіальні органи Держпродспоживслужби та управління агропромислового розвитку.

3) переглянути виконання протиепізоотичних заходів та внести необхідні зміни у рішення місцевих ДНПК в існуючих зонах карантину.

Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання:

1) провести навчання відповідального персоналу щодо особливості ведення закритого режиму роботи, дотримання належних вимог біологічної безпеки тощо;

2) переглянути внутрішні операційні та управлінські процеси щодо приведення у відповідність до вимог нової редакції Інструкції;

3) передбачити в планах необхідні матеріальні та фінансові ресурси, в залежності від потреб підприємства на виконання вимог Інструкції.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація Проекту наказу вимагає належного ресурсного та фінансового забезпечення служби ветеринарної медицини.

У випадку спалаху хвороби серед свиногосподарств та у приватному секторі спеціалістами державної ветеринарної медицини буде розроблено план заходів локалізації та ліквідації осередку захворювання.

У зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб будуть розраховані матеріальні витрати держави при виявленні хвороби. При цьому буде враховуватися чисельність поголів’я свиней, потреби на умертвіння та спалення трупів, вимушений забій, дезінфекцію та інші обов'язкові заходи ліквідації.

Виконання вимог Інструкції суб'єктами господарювання вимагає від них передбачати ресурси для можливого переведення роботи у закритому режимі (зміни роботи персоналу, обмеження доступу на територію, створення запасу дезинфектантів, підтримка в робочому стані дезбар'єрів тощо), що дозволить зменшити ризик занесення збудника ВХС та збитки від знищення поголів'я та припинення господарської діяльності.

Витрати у великих та середніх суб’єктів господарювання та органів виконавчої влади не передбачаються, а тому зазначені розрахунки витрат згідно з Додатком 2 та Додатком 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не проводились.

Витрати суб’єктів малого підприємництва наведені згідно з Додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Враховуючи безперервність функціонування галузей ветеринарної медицини та свинарства, а також відсутність науково підтверджених даних щодо можливості ліквідації ВХС в світі на сучасному етапі, Інструкція запроваджується на необмежений термін.

Зміна строку дії Інструкції можлива в разі зміни міжнародно-правових актів, рекомендацій відповідних міжнародних організацій чи законодавчих актів України вищої юридичної сили, на виконання яких розроблено Проект наказу.

Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта будуть встановлюватися після набрання чинності актом.

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – прямих надходжень до державного бюджету не передбачається.

2. Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, наяких поширюється дія акта – 2327 суб’єктів господарювання діяльність яких пов’язана з утриманням та вирощуванням свиней (дрібні, малі, середні та спеціалізовані свинарські господарства), 490 боєнь і забійних пунктів та близько 1 млн. особистих підсобних господарств громадян (приватний сектор) в яких утримується понад 3,4 млн голів свиней.

3. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень регуляторного акта – високий, оскільки повідомлення про оприлюднення, проект наказу та аналіз регуляторного впливу акта розміщено на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби (http://www.consumer.gov.ua/) у розділі "Діяльність", підрозділ "Обговорення проектів документів".

4. Час, що необхідно буде витратити суб’єктам господарювання та/або фізичним особам, для виконання вимог акта – разово орієнтовно 2 години для відповідальних працівників на ознайомлення із новою редакцією Інструкції, а також для проведення навчання персоналу, в залежності від рівня попередньої підготовки, орієнтовно до 8 годин. Час витарчений в даному випадку має обліковуватись в межах норм часу, що витрачається на виконання безпосередніх фахових обов’язків.

Показниками результативності Проекту наказу буде:

кількість випадків ВХС – наразі відсутні;

кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, які постраждали внаслідок захворювання свиней на ВХС - наразі відсутні;

кількість неблагополучних пунктів по ВХС - наразі відсутні.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Базове відстеження результативності зазначеного регуляторного акта буде здійснюватися до набрання ним чинності шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності буде здійснене через рік після набрання ним чинності шляхом аналізу статистичних  даних.

Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися шляхом аналізу статистичних даних щорічно, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результатів виконання Інструкції.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

Для відстеження результативності будуть використовуватися дані, отримані за результатами перевірок, проведених структурними підрозділами Держпродспоживслужби та її територіальними органами.

 

 

Заступник Міністра аграрної політики 

та продовольстваУкраїни                                                                                                                                                                Віктор ШЕРЕМЕТА

 

Додаток 4

 

ТЕСТ

малого підприємництва (М-Тест)

1. Консультації з представниками мікро - та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з 01січня 2018 р. по 01 квітня 2018 р.

Порядковий номер Вид консультації (публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), інтернет-консультації прямі (інтернет-форуми, соціальні мережі тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо) Кількість учасників консультацій, осіб Основні результати консультацій (опис)

1 Проведено 5 нарад, ряд зустрічей, консультацій та інтернет-консультацій за участю представників Держпродспоживслужби, Мінагрополітики, Асоціації "Свинарі України", Української корпорації по виробництву м’яса на промисловій основі "Тваринпром", виробників та експертів 20 За результатами нарад, зустрічей, консультацій та інтернет-консультацій, з метою організації та контролю за епізоотичною ситуацією щодо ВХС, вдосконалення методів боротьби з цим захворюванням, та покращення можливостей реагування на спалах було розроблено проект наказу Мінагрополітики наказу "Про затвердження Інструкції з  профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней"

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро - та малі):

кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: 2290 (одиниць), у тому числі малого підприємництва 2290(одиниць) та мікропідприємництва 0 (одиниць);

питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 98,6 % (відсотків).

3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання

Порядковий номер Найменування оцінки У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання) Періодичні (за наступний рік) Витрати за п’ять років

Оцінка “прямих” витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

1 Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)

Формула:

кількість необхідних одиниць обладнання Х вартість одиниці 10000 грн

закритий режим роботи: обмеження доступу на територію (огорожа, санпропускник = близько 9000 грн, створення запасу дезинфектантів = близько 1000 грн не передбачені не передбачені

2 Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування

Формула:

прямі витрати на процедури повірки (проведення первинного обстеження) в органі державної влади + витрати часу на процедуру обліку (на одиницю обладнання) Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість процедур обліку за рік) Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва не передбачені не передбачені не передбачені

3 Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати - витратні матеріали)

Формула:

оцінка витрат на експлуатацію обладнання (витратні матеріали та ресурси на одиницю обладнання на рік) Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва     1000 грн

підтримка в робочому стані дезбар'єрів 1000 грн 1000 грн

4 Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)

Формула: 

оцінка вартості процедури обслуговування обладнання (на одиницю обладнання) Х кількість процедур технічного обслуговування на рік на одиницю обладнання Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва не передбачені не передбачені не передбачені

5 Інші процедури (уточнити) не передбачені не передбачені не передбачені

6 Разом, гривень

Формула:

(сума рядків 1 + 2 + 3 + 4 + 5)          

11000 грн

1000 грн

1000 грн

7 Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць 2290

8 Сумарно, гривень 

Формула: 

відповідний стовпчик “разом” Х  кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 6 Х рядок 7)

25190000 грн

2290000 грн          

2290000 грн

Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

9        Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання

Формула: 

витрати часу на отримання інформації про регулювання, отримання необхідних форм та заявок Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість форм         не передбачені

         не передбачені

         не передбачені

10 Процедури організації виконання вимог регулювання

Формула:

витрати часу на розроблення та впровадження внутрішніх для суб’єкта малого підприємництва процедур на впровадження вимог регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість внутрішніх процедур не передбачені не передбачені не передбачені

11 Процедури офіційного звітування

Формула:

витрати часу на отримання інформації про порядок звітування щодо регулювання, отримання необхідних форм та визначення органу, що приймає звіти та місця звітності + витрати часу на заповнення звітних форм + витрати часу на передачу звітних форм (окремо за засобами передачі інформації з оцінкою кількості суб’єктів, що користуються формами засобів – окремо електронна звітність, звітність до органу, поштовим зв’язком тощо) + оцінка витрат часу на корегування (оцінка природного рівня помилок)) Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість оригінальних звітів Х кількість періодів звітності за рік не передбачені не передбачені не передбачені

12 Процедури щодо забезпечення процесу перевірок

Формула:

витрати часу на забезпечення процесу перевірок з боку контролюючих органів Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість перевірок за рік не передбачені не передбачені не передбачені

13 Інші процедури (уточнити) не передбачені не передбачені не передбачені

14 Разом, гривень

Формула: (сума рядків 9 + 10 + 11 + 12 + 13)

15 Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць 2290 2290 2290

16 Сумарно, гривень 

Формула: відповідний стовпчик “разом” Х кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 14 Х рядок 15)



Додатки