портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 08 лютого 2017

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней"

Проект

  МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

  

          _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

Про затвердження Інструкції з профілактики та

боротьби з африканською чумою свиней

 

Відповідно до статей 6 та 7 Закону України "Про ветеринарну медицину", підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Інструкцію з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05 березня 2014 року № 81 "Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 березня 2014 року за № 363/25140.

3. Департаменту тваринництва забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.

 

 

 Міністр                                                                                                                                                                                                         Т. Кутовий

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней"

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней" Міністерство аграрної політики та продовольства України робить оголошення про його публікацію.

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней" оприлюднений шляхом його розміщення в мережі Інтернет на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua, розділ "Регуляторна політика") та Держпродспоживслужби (www.consumer.gov.ua, розділ – Діяльність, підрозділ – Обговорення проектів документів).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня оприлюднення проекту наказу та аналізу регуляторного впливу в мережі Internet за адресами:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України, e-mail: info@minapk.gov.ua.

01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, e-mail: info@consumer.gov.ua.

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, e-mail: inform@dkrp.gov.ua.

 

 

Перший заступник Міністра 

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Пояснювальна записка

до проекту наказу міністерства аграрної політики та продовольства україни "про затвердження інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней" (далі – проект наказу) розроблено відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про ветеринарну медицину".

На сьогоднішній день епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (далі - АЧС) на території України, в країнах, які безпосередньо межують з Україною, або мають тісні економічні зв’язки, залишається напруженою, постійно загрожуючи українським виробникам свинини.

За 2015 рік в дев’яти областях нашої держави виявлено 40 випадків захворювання на АЧС. З початку 2016 року зареєстровано 66 випадків, у тому числі вперше на території Кіровоградської, Хмельницької, Чернівецької, Волинської, Вінницької та Харківської областей.

Необхідністю прийняття проекту наказу є забезпечення виконання першочергових ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики захворювання на АЧС та проведення заходів з ліквідації хвороби у випадку її виникнення.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою розробки проекту наказу є забезпечення епізоотичного благополуччя України щодо АЧС, вдосконалення методів боротьби з цим небезпечним захворюванням, визначенні протиепізоотичних заходів в дикій природі та покращенні можливостей реагування на спалах.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Закон України "Про ветеринарну медицину",

Закон України "Про мисливське господарство та полювання",

наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
від 21 березня 2014 року № 81 "Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней", зареєстрований в Міністерстві юстиції 21 березня 2014 року за № 363/25140.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація наказу не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною регуляторною службою України та потребує державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Здійснюється шляхом оприлюднення та розміщення проекту акта на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua) відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" для отримання пропозицій та зауважень від суб’єктів господарювання та громадян.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу є регуляторним актом та відповідає принципам державної регуляторної політики.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект наказу не має впливу на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття наказу забезпечить організацію та контроль за епізоотичною ситуацією щодо АЧС, вдосконалення методів боротьби з цим небезпечним захворюванням, визначення протиепізоотичних заходів в дикій природі та покращення можливостей реагування на спалах.

 

 

Перший заступник Міністра 

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней"

 

І. Визначення проблеми

Поточна епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (далі – АЧС) на території України та в країнах, які безпосередньо межують з Україною, або мають тісні економічні зв’язки, залишається напруженою.

Станом на 03 лютого 2017 року, починаючи з 2012 року в Україні зареєстровано 170 випадків АЧС: в т.ч.:

2012 - 1 випадок;

2014 - 16 випадків;

2015 - 40 випадків;

2016 - 91 випадок;

2017 - 22 випадки.

В країнах-сусідах зареєстровано: Російська Федерація - 1117 випадків з 2007 року; Польща - 208; Литва - 491; Латвія - 1311; Естонія - 1589.

За даними офіційної статистики, за період з 2012 по 2016 роки включно (з врахуванням окупованих територій) поголів’я свиней в Україні отримало сталу тенденцію до зниження, що корелює із поширенням АЧС з 2013 року.

 

Рік, стан на 1 січня

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Поголів’я свиней, млн.голів

7,373

7,577

7,922

7,351

7,079

6,700

 

При цьому слід відмітити: якщо у 2015 році АЧС зафіксували у 9 областях України, то у 2016 вже в 15, що свідчить про суттєве погіршення ситуації та зростання ризиків для подальшого розвитку галузі свинарства в Україні.

Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (http://www.oie.int), з початку 2016 року в Україні через спалах вірусу АЧС на забій у примусовому порядку вже відправлено 123 тис. голів. При цьому, варто врахувати, що експерти МОЗТ не враховують кількість тварин, що були збиті в господарствах населення через складність обліку та відсутність оперативної та достовірної інформації.

Джерело: OIЕ (http://www.oie.int).

За оцінками аналітиків Європейського банку реконструкції та розвитку, збитки від АЧС є досить значними. До прямих збитків відносяться вартість загиблих/знищених тварин, знецінення капітальних інвестицій, вартість на додаткове зберігання або термічну обробку фуражного зерна, втрати, пов’язані з унеможливленням бізнесу. Крім цього, до прямих втрат від поширення АЧС необхідно віднести вартість протиепізоотичних заходів, які включають відбір зразків та аналіз, забій, дезінфекцію території та приміщень, утилізацію тварин та встановлення дезбар’єрів.

Непрямі збитки включають компенсаційні втрати, обмеження експорту свинини, кормових культур, втрати переробників і виробників кормів, зниження інвестиційної привабливості сектору, збільшення ризиків та вартості фінансових ресурсів, зниження продажів та цін на свинину. При цьому значну частину непрямих збитків об’єктивно оцінити значно важче.

Матеріальні втрати від АЧС залежно від локалізації виявлення спалаху суттєво відрізняються. Так, при виявленні осередку вірусу в дикій фауні вони включають вартість відбору зразків, їх аналізу, витрати на спалювання туш, дезінфекцію території та транспорту, діагностичний відстріл в зоні захисту (від 3 до 20 км), відбір діагностичних зразків та їх аналіз. Вартість такого комплексу заходів варіює в межах від 400 до 600 дол. США. Якщо вірус АЧС продовжує розповсюджуватися у дикій фауні, то втрати зростають до 40 тис. дол. США. Проте така оцінка значною мірою занижена, адже зарплата ветеринарних лікарів та єгерів, гонорари мисливців та вартість логістики не враховується, оскільки обліку таких розходів не велося, бо заходи не фінансувалися з державного бюджету.

Матеріальні втрати на ліквідацію спалаху АЧС в господарствах населення оцінюють у 30-55 тис. дол. США, оскільки вони включають компенсацію 85-90% вартості тварин. До переліку витрат на заходи із боротьби з АЧС у господарствах населення, окрім заходів боротьби з АЧС у дикій природі включаються компенсація вартості тварин у зоні захисту (250-300 голів) та встановлення дезбар’єрів. Якщо ж виникає векторне чи масове поширення вірусу серед поголів’я свиней на присадибних ділянках, витрати окремо розраховуються для кожної зони захисту навколо спалаху.

Проте, якщо в зону захисту потрапляють свинокомплекси, зерносховища чи незібрані поля зернових, ситуація суттєво змінюється і втрати зростають. Структура втрат при виявленні спалаху АЧС на малих чи середніх підприємствах (з середньою чисельністю поголів’я до 950 голів) складніша, адже включає витрати на ліквідацію спалаху як на підприємстві, так і на превентивні заходи у зоні захисту навколо нього.

Середні витрати в такому випадку становитимуть 241,5 тис. дол. США. З цієї суми більша частина (близько 79%) оплачується за рахунок приватних коштів підприємства, решта заходів здійснюється за бюджетні кошти. Бюджетні кошти компенсують вартість поголів’я у зоні захисту навколо осередку АЧС (25 тис. дол. США), витрати на умертвіння, утилізацію тварин, дезінфекцію території та транспорту (10 тис. дол. США), податки (6 тис. дол. США) та виплати з біржі праці (10 тис. дол. США). Проте відсоток їх залучення залежить від добросовісності та рівня платоспроможності підприємства.

Знецінення капітальних інвестицій, вартість тварин у господарстві та зберігання зернових, які є безпосередніми матеріальними втратами господарства, залежить від розміру господарства. Так, їх сума у малих та середніх підприємствах (з поголів’ям до 950 голів) оціюнюється у 190,5 тис. дол. США.

Фактичний випадок АЧС на ПАТ "Агрокомбінат Калита" у 2015 році дозволив оцінити збитки від спалаху АЧС на великому свиногосподарстві. Окрім явних матеріальних втрат через знецінення капітальних інвестицій (які склали 14,4 млн дол. США), вартість тварин на фермі (6 млн дол. США), їх умертвіння, утилізацію та дезінфецію території (0,8 млн дол. США) підприємство понесло й інші збитки: втрати від унеможливлення ведення бізнесу протягом 1 року - 1,2 млн дол. США, від нереалізованої продукції - 5,2 млн дол. США. Загальні втрати від АЧС на ПАТ "Агрокомбінат Калита" сягають 27,6 млн голів. Відтак, втрати у розрахунку на одну голову в господарствах населення 114 дол. США, на маленьких та середніх свинофермах 196 дол. США/голова, на великих промислових комплексах – 460 дол. США/голова.

 

Втрати від ураження свинопоголів’я вірусом АЧС у розрахунку на одну голову залежно від категорії господарств (джерело: Європейський банк реконструкції та розвитку)

 

Однак, матеріальні втрати від АЧС не обмежуються лише збитками підприємств, домогосподарств та відрахуваннями з бюджету на ліквідацію спалаху. До них додаються непрямі втрати на рівні країни, серед яких зниження інвестиційної привабливості сектору, збільшення ризиків та вартості фінансових ресурсів, зниження продаж та ціни на свинину, втрати переробників та виробників кормів, обмеження експорту свинини та кормових культур.

Матеріальні втрати несе не лише свинарство, а й економіка країни загалом. Зокрема, поширення АЧС вже викликало торговельні обмеження, тоді як експорт свинини у 2015-му приніс 55 млн дол. США доходу від цієї зовнішньоекономічної діяльності, а зовнішні поставки кукурудзи – 3 млрд дол. США. Є і такі матеріальні втрати, які важко оцінити: зміна споживчих преференцій, зниження інвестиційної привабливості, подорожання фінансових ресурсів.

Досвід інших країн також демонструє чималі матеріальні втрати від поширення АЧС. Наприклад, у Польщі втрати оцінюють у 150-750 млн євро, у Російській Федерації – 1 млрд дол. США, 50 млн євро втратили країни Балтії, Куба – 9,4 млн дол. США.

При цьому жоден з ринкових механізмів не дозволяє ані зменшити втрати від спалахів АЧС, ані попередити розповсюдження збудника АЧС.

Враховуючи вищевикладене головними проблемами, на ліквідацію яких спрямована Інструкція з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней є:

1) попередження подальшого розповсюдження збудника шляхом запровадження карантинних заходів та обмеження переміщення свиней і продукції свинарства;

2) термінове знищення джерел збудника шляхом умертвіння хворих і підозрілих свиней та забій клінічно здорових свиней, безпечної утилізації трупів та знезараження місць виявлення збудника АЧС.

Проте чинна редакція Інструкції передбачає низку вимог, що є надмірно обтяжливими, як для державних органів, так і для бізнесу. При цьому існуючі темпи розповсюдження АЧС в Україні роблять такі заходи занадто вартісними та менш ефективними, що вимагає їх перегляду.

Так, наприклад, вимога встановлення зон захисту та нагляду із радіусом до 20 км призводить до того, що площа зони захисту, де необхідно забезпечити забій всього сприйнятливого поголів’я може становити понад 1200 кв. км. Проконтролювати таку зону навколо кожного вогнища АЧС є малореальним, а з огляду на потреби компенсування за забій з бюджету, суми компенсування можуть виявитись непідйомними.

При цьому, за умов недостатнього контролю за поголів’ям та обмежених можливостей контролю переміщення в карантинних зонах та інших карантинних заходів, вимоги обов’язкового забою можуть спричинити більший ризик для розповсюдження АЧС ніж його обмеження.

Звідси виникає потреба перегляду як розмірів зон, так і умов щодо забою в них.

Чинна редакція Інструкції також містить низку норм, що є дещо застарілими та занадто обмежуючими для бізнесу, зокрема в частині вимог до дезинфектантів, проведення додаткового обстеження на предмет наявності і дослідження перенощиків вірусу АЧС тощо.

Також враховуючи зміни законодавства та рекомендації відповідних міжнародних організацій, зокрема Міжнародного Епізоотичного Бюро, є потреба уточнення термінології та введення нових термінів, що не передбачені чинною редакцією Інструкції. Додатковою є потреба у конкретизації вимог щодо особливих режимів роботи свиногосподарств для попередження занесення збудника АЧС та підвищення рівня біобезпеки із передбаченням відповідних критеріїв.

Всі вищеперераховані аспекти та потреба у значній частині відповідних технічних правок зумовили необхідність розробки та прийняття нової редакції наказу "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней" (далі – Проект наказу).

 

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

 

Держава

+

 

Суб’єкти господарювання

+

 

У тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

 

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Основною ціллю державного регулювання Проекту наказу є вдосконалення існуючих процедур недопущення виникнення та розповсюдження на території України АЧС і забезпечення епізоотичного благополуччя свинарства, а в разі виникнення АЧС - оптимізація проведення заходів для ліквідації хвороби і недопущення її поширення, більш чітке врегулювання відносин між службою ветеринарної медицини та суб’єктами господарювання, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, з питань профілактики та ліквідації АЧС.

Також Проект наказу спрямований на врахування сучасних рекомендацій Міжнародного Епізоотичного Бюро щодо підвищення рівня біобезпеки та попередження занесення збудника АЧС у господарства, які утримують свиней.

 

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Визначення альтернативних способів

 

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Залишення без змін Наказу від 05.03.2014  № 81 "Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней"

Альтернатива 2

 

Внесення змін до Законів України в частині підвищення вимог в сфері біобезпеки до суб’єктів господарювання, що розводять та утримують тварин.

Альтернатива 3

Прийняття пропонованого Проекту наказу

 

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Відсутність потреби переглядати чинне регулювання, навчати новим нормам інспекторів та вести роз'яснювальну роботу для бізнесу.

Збереження високого рівня витрат на компенсування за вилучених та примусово знищених свиней.

Надмірні витрати на заходи з контролю за дотриманням карантинних обмежень.

Більший часовий проміжок на відновлення господарської діяльності, що зумовлює недоотримання податків та обов'язкових платежів.

Альтернатива 2

 

Можливість встановити загальні єдині вимоги для зменшення ризиків при всіх трансмісивних хворобах.

Тривалий час на проведення змін на рівні Закону призведе до надмірних витрат, аналогічних Альтернативі 1

Альтернатива 3

Швидка адаптація вимог та рекомендацій міжнародних організації в частині боротьби із АЧС.

Зменшення бюджетних витрат на компенсування наслідків АЧС.

Застосування більш ефективних підходів для попередження розповсюдження АЧС.

Не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

Прямі витрати відсутні. Через нестачу фінансування існує високий ризик недоотримання компенсацій з бюджету за вилучених та знищених свиней

Альтернатива 2

Прямі вигоди відсутні

Аналогічно Альтернативі 1

Альтернатива 3

Завдяки зменшенню зон захисту та нагляду зменшується імовірність вимушеного забою та втрати поголів’я.

Завдяки скороченню термінів  на  відновлення діяльності підприємств, скорочується термін вимушеного безробіття для їх працівників.

Прямі витрати відсутні.

 

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання (що займаються вирощуванням свиней та забоєм)

 

Показник

Великі

Середні

Малі та Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання (одиниць)

2

35

2290

2327

Питома вага групи у загальній кількості (у відсотках)

0,1

1,5

98,6

100

 

Слід також враховувати, що значна кількість поголів'я свиней, понад 3,4 млн. голів (майже 50%), утримується господарствами населення, кількість яких наразі не обліковується, проте які теж зазнають збитків у випадку потрапляння їх у вогнище АЧС та/або відповідну карантинну зону.

Також окремі положення Інструкції стосуються господарств, що займаються забоєм тварин, в т.ч. і свиней. За даними Головних управлінь Держпродспоживслужби в областях станом на 01.01.2017 в Україні зареєстровано 490 боєнь та забійних пунктів.

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

В разі потрапляння господарства в карантинну зону (яка за нинішнього регулювання є занадто великою) втрати наставатимуть від обмеження переміщення свиней та продукції свинарства, а також заходів з дезинфекції. та.

Непрямими витратами будуть  недоотримання прибутку через вимушений забій та зменшення вартості продукції свинарства на ринку.

Альтернатива 2

Вигоди можливі  внаслідок прийняття відповідних законодавчих змін

через спрощення процедур карантинування, збільшення рівня біобезпеки та збереження поголів’я свиней

Аналогічно Альтернативі 1

Альтернатива 3

Збереження поголів’я свиней. Зменшення ризику потрапляння підприємства в карантинну зону та втрат в разі такого потрапляння.

Можливість доведення належного рівня біобезпеки та відповідного зменшення ризиків та втрат від занесення збудника АЧС у господарство.

Більша імовірність збереження господарської діяльності.

Часткове спрощення вимог регулювання в частині примусового забою та переробки.

Дотримання належних вимог закритого режиму в разі виникнення АЧС вимагає витрат на підготовку персоналу, запровадження обмежень для потрапляння збудника на територію господарства, перегляд логістичних та інших операційних процесів, що може призвести до їх здорожчання.

При цьому, за експертними оцінками  витрати на такі заходи не перевищуватимуть 15% від можливих втрат від ліквідації наслідків спалаху АЧС.

 

ІV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотири бальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

1

 Спосіб зберігає всі наявні недоліки в регулюванні заходів профілактики та боротьби із АЧС і не передбачає запровадження рекомендацій міжнародних організацій для більш ефективної боротьби із поширенням хвороби.

Альтернатива 2

2

Спосіб доцільний, але вимагає значних витрат часу на опрацювання змін до законів, узгодження та проведення цих змін через Верховну Раду. Ця затримка зумовить значні збитки від поширення АЧС.

Альтернатива 3

3

Спосіб є більш відповідним поточному стану справ із розповсюдженням АЧС в Україні та терміновій необхідності коригування заходів профілактики та боротьби із АЧС.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1

Відсутність потреб перегляду процедур та проведення роз'яснень

Прямі витрати значні за умови виникнення спалаху АЧС

Альтернатива 1 є малоефективною, оскільки є більш витратною та не дозволяє повною мірою вирішувати поточні проблеми боротьби із АЧС

Альтернатива 2

Можливість більш загального вдосконалення процедур, що стосуватиметься не лише АЧС, а й інших трансмісивних хвороб

 

Підприємства та громадяни продовжуватимуть нести значні втрати у випадках потрапляння до зони захисту доти, поки не буде прийнято та запроваджено зміни до законів

Альтернатива 2 потребує значних витрат часу на реалізацію, що з огляду на швидкість поширення АЧС не може бути прийнятним.

 

Альтернатива 3

Вдосконалення процедур профілактики та боротьби із АЧС.

Врахування рекомендацій МЕБ.

Оптимізація процесів взаємодії під час ліквідації спалахів АЧС

 

Для господарств, що досі не підготувалися до можливого переходу на закритий режим роботи, витрати на дообладнання та підвищення рівня біобезпеки, що є варіабельними з огляду на різний ступінь готовності та їх неоднорідність

Альтернатива 3 є найбільш доцільною з огляду на поточний стан проблем із поширенням АЧС

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/ причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

 

Альтернатива 1

Такий спосіб не забезпечить зменшення або усунення ризиків виникнення та поширення захворювання свиней на АЧС, та забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя в державі.

Не враховує сучасні вимоги проведення заходів при підозрі на АЧС, встановлення попереднього та кінцевого діагнозу на АЧС,  проведення заходів в епізоотичному осередку, питання, які вирішує місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія, пов’язані з ліквідацією хвороби, заходи в першій захисній (зоні високого ступеня ризику занесення інфекції) та другій захисній зоні (зона нагляду)

Недостатнє фінансування протиепізоотичних заходів в цілому по країні та недотримання міжнародних вимог призведе до подальших обмежень експортних можливостей України, збільшить іміджеві та інші непрямі втрати.

 

Альтернатива 2

Основна причина відмови - довготривалість реалізації

Відтермінування прийняття Проекту наказу матиме наслідком наростання збитків від АЧС.

 
 

Альтернатива 3

Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми дасть змогу вдосконалити протиепізоотичні заходи, направлені на недопущення занесення АЧС і забезпечення епізоотичного благополуччя свинарства в цілому. В разі виникнення АЧС - оптимізується організація проведення заходів для ліквідації хвороби і недопущення її поширення, а також  відносин між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та суб’єктами господарювання, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, прискорить у стислі терміни ліквідацію хвороби та попередить її поширення у свинарстві та навколишніх територіях

Застосування змінених нормативів потребує швидкого та дієвого роз'яснення для бізнесу та відповідного доведення до відома всіх співробітників органів влади, що будуть задіяні у реалізації норм нової редакції Інструкції.

 

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Новою редакцією Інструкції на відміну від існуючої передбачено:

- cкорочення вдвоє радіусів зон захисту та нагляду (з 3-20 км та 20 км до 3-10 км та 10 км відповідно), що дозволяє в 4 рази зменшити територію, на якій проводитимуться заходи з вимушеного вилучення та забою свиней у випадку спалаху АЧС;

- для зменшення імовірності додаткового завезення збудника АЧС запроваджується заборона на імпорт кормів рослинного походження для годівлі свиней (без термічної обробки, що гарантує знешкодження вірусу АЧС);

- змінюється порядок реагування на загрозу занесення збудника АЧС в Україну: запроваджується рішення ДНПК при Кабміні для вжиття визначеними центральними органами виконавчої влади та місцевими органами влади заходів з недопущення занесення збудника. А також здійснено низку оптимізаційних змін щодо організації проведення заходів з ліквідації АЧС і недопущення її поширення, та більш чіткого  врегулювання відносин між службою ветеринарної медицини та суб’єктами господарювання;

- на виконання рекомендацій Міжнародного Епіозотичного Бюро, запроваджується низка вимог до господарств щодо підвищення рівня біобезпеки, що дозволить зменшити витрати в разі потрапляння господарства у зони захисту чи нагляду, а також прискорить ліквідацію наслідків в разі виникнення АЧС;

- з метою спрощення діяльності суб’єктів господарювання вилучається ряд вимог, що є затратними, але недостатньо ефективними, зокрема щодо попередження розповсюдження АЧС переносниками, також вилучено переліки дезинфектантів, та вимоги до їх застосування, що регляментуються виробниками препаратів.

Також Проектом наказу зроблено ряд технічних правок і уточнень, що мають на меті вдосконалити механізми боротьби із поширенням АЧС, зменшити збитки від протиепізоотичних заходів та прискорити відновлення господарської діяльності після ліквідації вогнища та зняття карантину.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація Проекту наказу вимагає належного ресурсного та фінансового забезпечення служби ветеринарної медицини.

У випадку спалаху хвороби серед свиногосподарств та у приватному секторі спеціалістами державної ветеринарної медицини буде розроблено план заходів локалізації та ліквідації осередку захворювання.

Відповідно до  Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб будуть розраховані матеріальні витрати держави при виявленні хвороби. При цьому буде враховуватися чисельність поголів’я свиней, потреби на умертвіння та спалення трупів, вимушений забій, дезинфекцію та інші обов'язкові заходи ліквідації.

Виконання вимог Інструкції суб'єктами господарювання вимагає від них передбачати ресурси для можливого переведення роботи у закритому режимі (зміни роботи персоналу, обмеження доступу на територію, створення запасу дезинфектантів, підтримка в робочому стані дезбар'єрів тощо), що дозволить зменшити ризик занесення збудника АЧС та збитки від знищення поголів'я та припинення господарської діяльності.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Враховуючи безперервність функціонування галузей ветеринарної медицини та свинарства, а також відсутність науково підтверджених даних щодо можливості ліквідації АЧС в світі на сучасному етапі, Інструкція запроваджується на необмежений термін, тривалість якого буде залежати від змін у законодавстві України.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Показниками результативності Проекту наказу буде:

- зменшення кількості спалахів АЧС;

- зменшення кількості вимушених забоїв та витрат на умертвіння тварин і знищення трупів;

- зменшення бюджетних витрат на компенсування збитків від ліквідації АЧС;

- зменшення кількості господарств, що підпадають під карантинні обмеження;

- зменшення кількості територій, на які розповсюджуються обмеження щодо переміщення свиней та продукції свинарства;

- зменшення кількості заборон на експорт продукції свинарства з України.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Базове відстеження результативності зазначеного регуляторного акту буде здійснюватися до набрання ним чинності шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності буде здійснене через рік після набрання ним чинності шляхом аналізу статистичних  даних.

Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися шляхом аналізу статистичних даних щорічно, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результатів виконання Інструкції.

 

 

Голова Державної служби України з питань

безпечності харчових продуктів та захисту споживачів                                                                                                                 Володимир ЛАПА