портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 13 грудня 2016

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней"

Проект

  МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

  

          _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

Про затвердження Інструкції з профілактики та

боротьби з африканською чумою свиней

 

Відповідно до статей 6 та 7 Закону України "Про ветеринарну медицину", підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Інструкцію з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05 березня 2014 року № 81 "Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 березня 2014 року за № 363/25140.

3. Департаменту тваринництва забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.

 

  

Міністр                                                                                                                                                                                                         Т. Кутовий

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней"

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней" Міністерство аграрної політики та продовольства України робить оголошення про його публікацію.

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней" оприлюднений шляхом його розміщення в мережі Інтернет на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua, розділ "Регуляторна політика") та Держпродспоживслужби (www.consumer.gov.ua, розділ – Діяльність, підрозділ – Обговорення проектів документів).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня оприлюднення проекту наказу та аналізу регуляторного впливу в мережі Internet за адресами:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України, e-mail: info@minapk.gov.ua.

01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, e-mail: info@consumer.gov.ua.

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, e-mail: inform@dkrp.gov.ua.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Пояснювальна записка

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней" (далі – проект наказу) розроблено відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про ветеринарну медицину".

На сьогоднішній день епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (далі - АЧС) на території України, в країнах, які безпосередньо межують з Україною, або мають тісні економічні зв’язки, залишається напруженою, постійно загрожуючи українським виробникам свинини.

За 2015 рік в дев’яти областях нашої держави виявлено 40 випадків захворювання на АЧС. З початку 2016 року зареєстровано 66 випадків, у тому числі вперше на території Кіровоградської, Хмельницької, Чернівецької, Волинської, Вінницької та Харківської областей.

Необхідністю прийняття проекту наказу є забезпечення виконання першочергових ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики захворювання на АЧС та проведення заходів з ліквідації хвороби у випадку її виникнення.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою розробки проекту наказу є забезпечення епізоотичного благополуччя України щодо АЧС, вдосконалення методів боротьби з цим небезпечним захворюванням, визначенні протиепізоотичних заходів в дикій природі та покращенні можливостей реагування на спалах.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Закон України "Про ветеринарну медицину",

Закон України "Про мисливське господарство та полювання",

наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
від 21 березня 2014 року № 81 "Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней", зареєстрований в Міністерстві юстиції 21 березня 2014 року за № 363/25140.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація наказу не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною регуляторною службою України та потребує державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Здійснюється шляхом оприлюднення та розміщення проекту акта на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua) відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" для отримання пропозицій та зауважень від суб’єктів господарювання та громадян.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу є регуляторним актом та відповідає принципам державної регуляторної політики.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект наказу не має впливу на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття наказу забезпечить організацію та контроль за епізоотичною ситуацією щодо АЧС, вдосконалення методів боротьби з цим небезпечним захворюванням, визначення протиепізоотичних заходів в дикій природі та покращення можливостей реагування на спалах.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней"

 

І. Визначення проблеми

Забезпечення здоров’я тварин та епізоотичного благополуччя країни – одне з найважливіших завдань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, тому приділяється значна увага організації та проведенню заходів щодо захисту тварин та людей від збудників заразних хвороб, насамперед спільних для тварин та людини, а також зменшення або усунення ризиків виникнення таких хвороб.

Набагато легше та економічно вигідніше запобігти виникненню хвороби, ніж вживати заходів з її ліквідації.

На сьогоднішній день епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (далі – АЧС) на території України, в країнах, які безпосередньо межують з Україною, або мають тісні економічні зв’язки, залишається напруженою, постійно загрожуючи українським виробникам свинини.

За 2015 рік в дев’яти областях нашої держави виявлено 40 випадків цього захворювання, з початку 2016 року вже зареєстровано понад 60 випадків АЧС в 15 областях.

В країнах-сусідах: Російська Федерація - 1069 випадків з 2007 року; Республіка Білорусь - 2 (що є малоймовірним); Польща - 88; Литва - 265; Латвія - 1311; Естонія - 1589.

Оцінка збитків від АЧС (джерело - Європейський банк реконструкції та розвитку):

Поширення АЧС в будь-якій країні приносить як прямі, так і непрямі збитки. До першої групи можна віднести вартість тварин, знецінення капітальних інвестицій, вартість на додаткове зберігання або термічну обробку фуражного зерна, втрати, пов’язані з унеможливленням бізнесу, вартість протиепізоотичних заходів. Крім цього, до прямих втрат від поширення АЧС необхідно віднести вартість протиепізоотичних заходів, які включають відбір зразків та аналіз, забій, дезінфекцію території та приміщень, утилізацію тварин та встановлення дезбар’єрів. Непрямі збитки включають компенсаційні втрати, обмеження експорту свинини, кормових культур, втрати переробників і виробників кормів, зниження інвестиційної привабливості сектору, збільшення ризиків та вартості фінансових ресурсів, зниження продажів та цін на свинину. Проте, якщо перші три елементи ще можуть бути відносно обчисленими, то останні об’єктивно оцінити значно важче.

Матеріальні втрати від АЧС залежно від локалізації виявлення спалаху суттєво відрізняються. Так, при виявленні осередку вірусу в дикій фауні вони включають вартість відбору зразків, їх аналізу, витрати на спалювання туш, дезінфекцію території та транспорту, діагностичний відстріл в зоні захисту (від 3 до 20 км), відбір діагностичних зразків та їх аналіз. Вартість такого комплексу заходів варіює в межах від 400 до 600 дол. США. Якщо вірус АЧС продовжує розповсюджуватися у дикій фауні, то втрати зростають до 40 тис. дол. США. Проте така оцінка значною мірою занижена, адже зарплата ветеринарних лікарів та єгерів, гонорари мисливців та вартість логістики не враховується, оскільки обліку таких розходів не велося, бо заходи не фінансувалися з державного бюджету.

Матеріальні втрати на ліквідацію спалаху АЧС в господарствах населення оцінюють у 30-55 тис. дол. США, оскільки вони включають компенсацію 85-90% вартості тварин. До переліку витрат на заходи із боротьби з АЧС у господарствах населення, окрім заходів боротьби з АЧС у дикій природі включаються компенсація вартості тварин у зоні захисту (250-300 голів) та встановлення дезбар’єрів. Якщо ж виникає векторне чи масове поширення вірусу серед поголів’я свиней на присадибних ділянках, витрати окремо розраховуються для кожної зони захисту навколо спалаху.

Проте, якщо в зону захисту потрапляють свинокомплекси, зерносховища чи незібрані поля зернових, ситуація суттєво змінюється і втрати зростають. Структура втрат при виявленні спалаху АЧС на малих чи середніх підприємствах (з середньою чисельністю поголів’я до 950 голів) складніша, адже включає витрати на ліквідацію спалаху як на підприємстві, так і на превентивні заходи у зоні захисту навколо нього.

Середні витрати в такому випадку становитимуть 241,5 тис. дол. США. З цієї суми більша частина (близько 79%) оплачується за рахунок приватних коштів підприємства, решта заходів здійснюється за бюджетні кошти. Бюджетні кошти компенсують вартість поголів’я у зоні захисту навколо осередку АЧС (25 тис. дол. США), витрати на умертвлення, утилізацію тварин, дезінфекцію території та транспорту (10 тис. дол. США), податки (6 тис. дол. США) та виплати з біржі праці (10 тис. дол. США). Проте відсоток їх залучення залежить від добросовісності та рівня платоспроможності підприємства.

Знецінення капітальних інвестицій, вартість тварин у господарстві та зберігання зернових, які є безпосередніми матеріальними втратами господарства, залежить від розміру господарства. Так, їх сума у малих та середніх підприємствах (з поголів’ям до 950 голів) оціюнюється у 190,5 тис. дол. США. Фактичний випадок АЧС на ПАТ "Агрокомбінат Калита" у 2015 році дозволив оцінити збитки від спалаху АЧС на великому свиногосподарстві. Окрім явних матеріальних втрат через знецінення капітальних інвестицій (які склали 14,4 млн дол. США), вартість тварин на фермі (6 млн дол. США), їх умертвіння, утилізацію та дезінфецію території (0,8 млн дол. США) підприємство понесло й інші збитки: втрати від унеможливлення ведення бізнесу протягом 1 року - 1,2 млн дол. США, від нереалізованої продукції - 5,2 млн дол. США. Загальні втрати від АЧС на ПАТ "Агрокомбінат Калита" сягають 27,6 млн голів. Відтак, втрати у розрахунку на одну голову в господарствах населення 114 дол. США, на маленьких та середніх свинофермах 196 дол. США/голова, на великих промислових комплексах – 460 дол. США/голова.

 

Втрати від ураження свинопоголів’я вірусом АЧС у розрахунку на одну голову залежно від категорії господарств (джерело: Європейський банк реконструкції та розвитку)

 Однак, матеріальні втрати від АЧС не обмежуються лише збитками підприємств, домогосподарств та відрахуваннями з бюджету на ліквідацію спалаху. До них додаються непрямі втрати на рівні країни, серед яких зниження інвестиційної привабливості сектору, збільшення ризиків та вартості фінансових ресурсів, зниження продаж та ціни на свинину, втрати переробників та виробників кормів, обмеження експорту свинини та кормових культур.

Аналітики ЄБРР оцінили матеріальні втрати залежно від сценарію розвитку подій. Так, при першому сценарії, коли забивається 50% інфікованих свиней і компенсаційного фонду немає, збитки за перший рік після занесення АЧС на територію України складають 24 млн дол. США при втраті 96 тис. голів. Сценарії 2 та 3 припускають наявність компенсаційного фонду. Тож, при ліквідації 60% інфікованих свиней втрати сягають 15 млн дол. США, а втрати поголів’я становлять 58 тис. Ліквідація 70% інфікованих тварин дозволяє зменшити втрати до 11 млн дол. США та 46 тис. голів відповідно. На основі описаних сценаріїв був складений прогноз збитків від розповсюдження АЧС в квітні-грудні 2016р: за умов першого сценарію втрачається 271 тис. голів та 89 млн дол. США, при другому – 118 тис. голів та 40 млн дол. США, при третьому – 84 тис. голів та 28 млн дол. США.

Якщо подальша епізоотична ситуація розвиватиметься згідно з описаною моделлю, втрати поголів’я до 2020 року перевищать 1,2 млн голів чи 160 млн дол. США, а непрямі втрати зростуть на 200-300 млн дол. США.

Матеріальні втрати несе не лише свинарство, а й економіка країни загалом. Зокрема, поширення АЧС вже викликало торговельні обмеження, тоді як експорт свинини у 2015-му приніс 55 млн дол. США доходу від цієї зовнішньоекономічної діяльності, а зовнішні поставки кукурудзи – 3 млрд дол. США. Є і такі матеріальні втрати, які важко оцінити: зміна споживчих преференцій, зниження інвестиційної привабливості, подорожання фінансових ресурсів.

Досвід інших країн також демонструє чималі матеріальні втрати від поширення АЧС. Наприклад, у Польщі втрати оцінюють у 150-750 млн євро, у Російській Федерації – 1 млрд дол. США, 50 млн євро втратили країни Балтії, Куба – 9,4 млн дол. США, а негативний результат від класичної чуми свиней у Нідерландах склав 2,3 млрд дол. США.

З метою визначення чіткого переліку протиепізоотичних заходів, направлених на недопущення виникнення та розповсюдження АЧС і забезпечення епізоотичного благополуччя свинарства, а в разі виникнення АЧС - організації проведення заходів для ліквідації хвороби і недопущення її поширення, Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розроблено проект наказу "Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней" (далі – проект наказу).

 

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

 

Держава

+

 

Суб’єкти господарювання

+

 

У тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

 

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Основною ціллю державного регулювання є недопущення виникнення та розповсюдження на території України АЧС і забезпечення епізоотичного благополуччя свинарства, а в разі виникнення АЧС - організація проведення заходів для ліквідації хвороби і недопущення її поширення, чітке врегулювання відносин між службою ветеринарної медицини та суб’єктами господарювання, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування з питань профілактики та ліквідації АЧС.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

 

Можливі способи досягнення цілей

Оцінка способу

Причини відмови від альтернативних способів, аргументи щодо переваги обраного способу

Збереження status quo

Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення та не відповідає міжнародній практиці.

Такий спосіб не забезпечить зменшення або усунення ризиків виникнення та поширення захворювання свиней на АЧС, та забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя в державі.

Не враховує сучасні вимоги проведення заходів при підозрі на АЧС, встановлення попереднього та кінцевого діагнозу на АЧС, проведення заходів в епізоотичному осередку, питання, які вирішує місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія, пов’язані з ліквідацією хвороби, заходи в першій захисній (зоні високого ступеня ризику занесення інфекції) та другій захисній зоні (зона нагляду)

Інший, від запропонованого способу (саморегуляція)

Спосіб оцінюється, як сумнівний, загрожуючий, такий, що потребує вдосконалення.

Не забезпечить врегулювання зазначеного питання. Як наслідок, можна очікувати поширення захворювання свиней на АЧС, та низький рівень забезпечення епізоотичного благополуччя в державі. Понесення значних витрат державного бюджету від втрати торговельних можливостей, статусу благополуччя, а також витрат суб’єктами господарювання у разі захворювання свиней.

Обраний спосіб

Забезпечує досягнення цілей державного регулювання.

Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми дасть змогу виконувати чіткий перелік протиепізоотичних заходів, направлених на недопущення виникнення та розповсюдження АЧС і забезпечення епізоотичного благополуччя свинарства, а в разі виникнення АЧС - організація проведення заходів для ліквідації хвороби і недопущення її поширення, чітке врегулювання відносин між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та суб’єктами господарювання, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, прискорить у стислі терміни ліквідацію хвороби та попередить її поширення у свинарстві та навколишніх територіях.

 

Затвердження проекту наказу надасть можливість забезпечити всі сфери інтересів, зокрема, держави, суб’єктів господарювання та громадян.

 

Вигоди

Витрати

Сфера інтересів держави

1. Результати впровадження проекту наказу про затвердження Інструкції дадуть можливість контролювати епізоотичний стан свинарства відносно АЧС та своєчасно проводити профілактичні заходи, що в подальшому забезпечить епізоотичне благополуччя України.

2. Отримання якісної та безпечної продукції для споживання населення.

Полягають у витратах на проведення діагностики та заходів профілактики і оздоровлення свиногосподарств від АЧС.

Здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за режимом роботи свиногосподарств.

Сфера інтересів суб’єктів господарювання

1. Надійний захист свиногосподарств від занесення АЧС та розповсюдження в господарстві та за його межами. Збільшення кількості благополучних господарств щодо зазначеної інфекції.

2. Зменшення витрат на подолання спалахів інфекції завдяки успішно проведеному комплексу профілактичних заходів, передбачених зазначеною Інструкцією.

3. У разі виникнення інфекції проведення необхідних спеціальних заходів, направлених на ліквідацію захворювання з найменшими втратами в стислі терміни.

Витрати суб’єктів господарювання (керівників, власників господарств) спеціалістів ветеринарної медицини в частині організації та забезпечення захисту свиногосподарств від занесення АЧС, її розповсюдження в самому господарстві та за його межами, підтримання системи санпропускників у постійно робочому стані, проведення профілактичних заходів.

У разі виникнення АЧС витрати збільшаться через знищення хворих тварин, заборону використовувати продукцію свиногосподарств без обмежень.

Сфера інтересів громадян

Створення клінічно здорових поголів’я свиней у всіх форм власності свиногосподарств, що забезпечить стабільне епізоотичне та епідемічне благополуччя України.

Витрати, пов’язані із запровадженням наведеного наказу, у громадян відсутні.

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення мети, доцільно прийняти розроблений проект наказу.

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Затвердження проекту наказу дасть можливість визначити чіткий перелік протиепізоотичних заходів, направлених на недопущення виникнення та розповсюдження АЧС і забезпечення епізоотичного благополуччя свинарства, а в разі виникнення африканської чуми свиней - організація проведення заходів для ліквідації хвороби і недопущення її поширення, чітке врегулювання відносин між службою ветеринарної медицини та суб’єктами господарювання, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування з питань профілактики та ліквідації африканської чуми, а у разі її виникнення - прискорить у стислі терміни ліквідацію хвороби та попередить її поширення у свинарстві та навколишніх територіях.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

У випадку спалаху хвороби серед свиногосподарств та у приватному секторі спеціалістами державної ветеринарної медицини буде розроблено план заходів локалізації та ліквідації осередку захворювання. Відповідно до Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб будуть розраховані матеріальні витрати держави при виявленні хвороби. При цьому буде враховуватися чисельність поголів’я свиней. Затрати на ліквідацію АЧС несе держава.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Враховуючи безперервність функціонування галузей ветеринарної медицини та свинарства, наказ доцільно запроваджувати на необмежений термін, його дія буде постійною на термін дії Закону України "Про ветеринарну медицину" та буде залежати від змін у законодавстві України.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Враховуючи стрімкий розвиток свинарства в Україні, епізоотичний стан серед свинопоголів’я потребує прозорості вимог та можливості саморегулювання, організації сучасного державного контролю.

Показниками результативності впровадження проекту наказу буде зменшення інфекційних захворювань свиней у свиногосподарствах всіх форм власності, забезпечення благополучної епізоотичної ситуації галузі свинарства та держави в цілому, отримання якісної та безпечної продукції для споживання населення, диверсифікація ринку свинини українського виробництва. Сприяння створенню відповідного рівня біобезпеки (компартаменту) у господарствах, які є суб’єктами міжнародної торгівлі з метою збереження торгівлі та уникнення знищення поголів’я у випадку потрапляння до осередку захворювання (за наявності від’ємних результатів моніторингу).

Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких

поширюватиметься дія акта

Дія буде поширюватися на всіх суб’єктів незалежно від форми власності, які здійснюють господарську діяльність в галузі свинарства.

За даними Державної служби статистики України, станом на 01.01.2016 поголів’я свиней в Україні розподілялося таким чином:

- господарства населення – 3375 тис. голів;

- фермерські господарства – 276 тис. голів;

- сільськогосподарські підприємства – 3704 тис. голів, з них:

дрібні (до 15 голів) – 2,2 тис. голів у 241 підприємстві;

малі господарства (від 20 до 200 голів) – 82,8 тис. голів у 936 підприємствах;

середні господарства (від 201 до 3000 голів) – 669,5 тис. голів у 1020 підприємствах;

спеціалізовані господарства (від 3000 голів і більше) – 2949 тис. голів у 283 підприємствах.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб - вище середнього за рахунок:

а) суб’єкти господарювання та фізичні особи можуть ознайомитися з проектом наказу, який розміщено на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua);

б) у разі прийняття, наказ буде розміщено на сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua), на сайті Верховної Ради України (www.rada.gov.ua);

в) суб’єкти та фізичні особи будуть поінформовані з основних положень акта під час проведення планових протиепізоотичних заходів при допомозі державних та приватних лікарів ветеринарної медицини.

Прийнятий проект наказу буде доведено до відома територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Базове відстеження здійснюватиметься до дня набрання чинності проекту шляхом моніторингу статистичних даних за результатами державного нагляду, де будуть визначатися об’єкти контролю та нагляду, зони підвищеного ризику, які потребують повторного обстеження, досліджень та проведення відповідних протиепізоотичних заходів

Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності наказу, але не пізніше ніж через два роки шляхом порівняння результативності показників, визначених під час проведення базового відстеження.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, шляхом порівняння показників із аналогічними показниками, що встановлені під час повторного відстеження.

 

 

Голова Державної служби України

з питань безпечності харчових 

продуктів та захисту споживачів                                                                                                                                                Володимир ЛАПА



Додатки