портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 31 жовтня 2018

Про затвердження Інструкції з бонітування птиці, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві та зразків форм племінного обліку

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

 

       _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

 

Про затвердження Інструкції з бонітування птиці, 

Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві 

та зразків форм племінного обліку

 

Відповідно до статей 7, 9, 16 Закону України «Про племінну справу у тваринництві», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами),

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити такі, що додаються: 

1) Інструкцію з бонітування птиці;

2) Інструкцію з ведення племінного обліку у птахівництві;

3) форму № 1-пт  «Журнал інкубації яєць»;

4) форму № 2-пт  «Журнал молодняку»;

5) форму № 3-пт  «Журнал щоденного обліку несучості та вибуття птиці»;

6) форму № 4-пт  «Журнал продуктивності несучок»;

7) форму № 5-пт  «Журнал обліку маси та якості яєць»;

8) форму № 6-пт «Журнал самців»;

9) форму  № 7-пт «Оцінка  вихідних  ліній  кросів  та  порід  за  комплексом ознак»;

10) форму  № 8-пт  «Дані  про  придбання  (відтворення)  племінних (генетичних) ресурсів»;

11) форму № 9-пт  «Журнал  обліку  щоденного  вибуття  молодняку  та споживання корму»;

12) форму № 10-пт «Журнал зважування молодняку (дорослої птиці)»;

13) форму № 11-пт «Журнал обліку несучості, вибуття птиці та споживання корму»;

14) форму № 12-пт «Журнал групового зважування яєць»;

15) форму № 13-пт «Журнал індивідуального зважування яєць»;

16) форму № 14-пт «Журнал сортування яєць»;

17) форму № 15-пт «Журнал обліку якості інкубаційних яєць»;

18) форму № 16-пт «Результати вирощування молодняку»;

19) форму № 17-пт «Узагальнена оцінка дорослої птиці»;

20) форму № 18-пт «Звіт про результати бонітування птиці порід, вихідних ліній, батьківських, материнських форм».

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2001 року № 179 «Про затвердження Інструкції з бонітування сільськогосподарської птиці, Інструкції з ведення племінного обліку в птахівництві та зразків форм племінного обліку в птахівництві», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за № 846/6037. 

3. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4.  Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5.  Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.  

 

Заступник Міністра аграрної політики 

та продовольства України                                                                                                                                                                Віктор ШЕРЕМЕТА

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з бонітування птиці, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві та зразків форм племінного обліку»

 

 З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з бонітування птиці, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві та зразків форм племінного обліку» (далі – проект наказу) Міністерство аграрної політики та продовольства України оголошує про його публікацію на офіційному сайті Мінагрополітики.

Прийняття проекту наказу забезпечить приведення нормативно-правових актів міністерства у відповідність до вимог законодавства України.

Проект наказу та аналіз його регуляторного впливу розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) в розділі «Регуляторна  політика».

Зауваження та пропозиції стосовно проекту наказу та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за адресами:

Державна регуляторна служба України:

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11. 

Міністерство аграрної політики та продовольства України:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24; 

тел. 279-85-12, e-mail: irina.mentu@minagro.gov.ua.

 

 

Заступник Міністра аграрної політики 

та продовольства України                                                                                                                                                                        Віктор ШЕРЕМЕТА

Пояснювальна записка

до проекту наказу Мінагрополітики «Про затвердження Інструкції з бонітування птиці, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві та зразків форм племінного обліку» (далі – проект наказу)

 

Мета: проект наказу приймається з метою створення умов для сталого розвитку, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі птахівництва

1. Підстава розроблення проекту акта

Статті 7, 9, 16 Закону України «Про племінну справу у тваринництві» 

2. Обґрунтування необхідності прийняття нормативного акта

Чинні інструкції щодо бонітування птиці та ведення племінного обліку затверджені в 2001 році. Наразі галузь птахівництва в Україні вимагає удосконалення процедури бонітування птиці та ведення племінного обліку. Проектом наказу передбачено підвищення рівня мінімальних вимог щодо продуктивності птиці при визначенні комплексного класу, удосконалення процедури ведення вірогідного, систематичного обліку продуктивності та походження тварин, визначення інших показників та селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи у птахівництві. У зв’язку з цим та з метою удосконалення процедури ведення племінного обліку у птахівництві проектом наказу передбачається затвердження нових форм племінного обліку.

Крім того, передбачається визначення процедури бонітування та встановлення мінімальних вимог щодо продуктивності та відповідних ознак за африканським страусом та перепелом, які в чинних інструкціях відсутні.

У зв’язку з розробленням проектів нових інструкцій з бонітування птиці, з ведення племінного обліку у птахівництві та зразків форм племінного обліку у птахівництві виникла необхідність визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2001 року № 179 «Про затвердження Інструкції з бонітування сільськогосподарської птиці, Інструкції з ведення племінного обліку в птахівництві та зразків форм племінного обліку в птахівництві», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за № 846/6037.

3. Суть проекту акта

Створення умов для сталого розвитку, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі птахівництва, збільшення виробництва обсягів високоякісної продукції птахівництва шляхом збереження та раціонального використання племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної цінності, поліпшення генетичної якості птиці, збереження існуючих вітчизняних порід та забезпечення генетичного різноманіття.

4. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти: 

Закон України «Про племінну справу у тваринництві»;

Наказ Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2001 року № 179 «Про затвердження Інструкції з бонітування сільськогосподарської птиці, Інструкції з ведення племінного обліку в птахівництві та зразків форм племінного обліку в птахівництві», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за № 846/6037;

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 червня 2015 року № 234 «Про затвердження Порядку присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 липня 2015 року за № 809/27254;

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 квітня 2016 року № 153 «Про затвердження Кваліфікаційних вимог до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 червня 2016 року за № 832/28962.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту наказу не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України та місцевих бюджетів. 

6. Прогнози впливу

Проект наказу є регуляторним актом, за предметом очікуваного впливу матиме позитивний вплив на ринкове середовище та сферу інтересів держави, не матиме впливу на забезпечення прав та інтересів громадян. 

Проект наказу матиме очікуваний негативний короткостроковий вплив (до року) на інтереси суб’єктів племінної справи у птахівництві, так як підвищення рівня мінімальних вимог щодо продуктивності птиці при визначенні комплексного класу, удосконалення процедури ведення вірогідного, систематичного обліку продуктивності та походження птиці, визначення інших показників та селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи у птахівництві призведе спочатку до зменшення кількості птиці з високою племінною (генетичною) цінністю, яка може використовуватися для розведення. Проте в подальшому це буде стимулювати суб’єктів господарювання до розведення птиці з високою племінною (генетичною) цінністю. 

За предметом правового регулювання не має впливу на розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію та навколишнє природне середовище, інші сфери суспільних відносин.

7. Позиції заінтересованих сторін

Проект наказу потребує погодження із Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні.

8. Громадське обговорення

Проект наказу оприлюднено на веб-сайті Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua в розділі «Регуляторна політика»). 

9. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Державною регуляторною службою України, Антимонопольним комітетом України, Національною академією аграрних наук України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 

10. Правова експертиза

Проект наказу потребує проведення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

11. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

12. Запобігання корупції 

У проекті наказу відсутні правила та процедури, що можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

13. Прогноз результатів 

Прийняття наказу забезпечить створення умов для сталого розвитку, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі птахівництва, дозволить підвищити рівень ведення селекційно-племінної роботи в галузі птахівництва. 

 

 

Заступник Міністра аграрної політики 

та продовольства України                                                                                                                                                                        Віктор ШЕРЕМЕТА

 Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з бонітування птиці, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві та зразків форм племінного обліку»

 I. Визначення проблеми

 Птахівництво – найбільш високотехнологічна галузь тваринництва, що використовує передові технології годівлі та утримання птиці, постійно впроваджує у виробництво науково-технічні досягнення з питань генетики та селекції. Головною умовою ведення інтенсивного птахівництва є забезпечення виробників продукції птахівництва племінними (генетичними) ресурсами високої племінної цінності. Ведення селекційно-племінної роботи щодо збереження та вдосконалення високопродуктивних порід, ліній птиці, створення селекційних досягнень, отримання на їх основі гібридної птиці забезпечує збільшення обсягів виробництва продукції птахівництва та підвищення конкурентоспроможності галузі.

Рівень продуктивності птиці постійно зростає. Так, за даними Державного племінного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві середня несучість однієї несучки в господарствах, що займаються розведенням племінних яєчних курей, в 2004 році склала 208 яєць, в 2009 – 224, в 2016 – 240. За даними Держстату в 2017 році у сільськогосподарських підприємствах виробництво яєць від птиці склало 8365,3 млн шт. (+3,6 % у порівнянні з 2016 р.), реалізація на забій птиці у живій масі – 1332,9 тис. т (+2,9 %). При цьому середня жива маса 1 голови птиці, що реалізується на забій, постійно зростає – від 1,7 кг у 2000 році до 2,4 кг у 2017 році.

 Крім цього, за останні роки значно зросли обсяги експорту продукції птахівництва. Так, в 2017 році Україна експортувала 88,5 тис. т яєць та 271,3 тис. т м’яса птиці, що більш ніж утричі перевищило відповідні показники експорту за 2012 рік (29,4 та 80,7 тис. т).

 З метою забезпечення зростання обсягів виробництва продукції птахівництва та її експорту, подальшого підвищення продуктивності птиці необхідно розводити птицю, яка сама має високі показники продуктивності та відповідно передає ці показники майбутнім поколінням, тобто має високу племінну цінність. При визначенні племінної цінності птиці велику увагу приділяють показникам її продуктивності. Бонітування птиці передбачає визначення комплексного класу птиці шляхом порівняння фактичних показників птиці та мінімальних вимог за відповідними показниками та ознаками.

 Чинні інструкції щодо бонітування птиці та ведення племінного обліку затверджені в 2001 році. Так як показники продуктивності птиці зросли, вони наблизились або перевищили показники мінімальних вимог, в першу чергу у курей яєчного напряму продуктивності. Для забезпечення селекційного процесу у птахівництві, в першу чергу добору птиці з високими показниками продуктивності, необхідно підвищити рівень мінімальних вимог та удосконалити процедуру оцінки птиці і ведення вірогідного, систематичного племінного обліку.

 Крім цього, є необхідність у визначенні процедури бонітування та встановлення мінімальних вимог щодо продуктивності та відповідних ознак за африканським страусом та перепелом, які в чинних інструкціях відсутні.

 Слід зазначити, що при великих обсягах експорту товарної продукції птахівництва велика кількість суб’єктів господарювання придбає племінні (генетичні) ресурси за імпортом, в першу чергу це стосується курей яєчного та м’ясного напрямів продуктивності. При цьому вони витрачають на це часові та матеріальні кошти. Так, на закупівлю лише 1 інкубаційного яйця курей за імпортом суб’єкти господарювання витрачають понад 10 гривень, а вартість 1 голови добового племінного молодняку курей складає понад 40 гривень. Підвищення рівня мінімальних вимог та удосконалення процедури бонітування птиці в подальшому сприятиме створенню племінних (генетичних) ресурсів птахівництва вітчизняного походження з високою племінною цінністю, що дозволить зменшити імпортозалежність та формувати власний експортний потенціал.

 Проектом наказу передбачається затвердження Інструкції з бонітування птиці та Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві (далі – Інструкції), зразків форм племінного обліку та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2001 року № 179 «Про затвердження Інструкції з бонітування сільськогосподарської птиці, Інструкції з ведення племінного обліку в птахівництві та зразків форм племінного обліку в птахівництві», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за № 846/6037.

 Проблема, яку планується розв’язати зазначеним актом, полягає у:

 необхідності забезпечення умов подальшого розвитку галузі птахівництва;

 необхідності удосконалення системи оцінки птиці та приведенні її у відповідність до чинного законодавства;

 необхідності підвищення рівня мінімальних вимог за відповідними ознаками щодо визначення комплексного класу птиці;

 необхідності удосконалення процедури ведення вірогідного, систематичного обліку продуктивності, походження птиці, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи;

 необхідності визначення процедури бонітування страусів та перепелів;

 необхідності зменшення імпортозалежності та формування власного експортного потенціалу племінних (генетичних) ресурсів птахівництва.

 Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

-

ні

Держава

так

-

Суб’єкти господарювання,

так

-

у тому числі суб’єкти малого підприємництва*

так

-

 Проблема, яку пропонується врегулювати в результаті прийняття регуляторного акта, є важливою і не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів, оскільки потребує нормативного врегулювання.

 II. Цілі державного регулювання

 Основною ціллю прийняття проекту наказу є створення умов для сталого розвитку, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі птахівництва, збільшення виробництва обсягів високоякісної продукції шляхом забезпечення стабільного удосконалення, збереження та раціонального використання племінних (генетичних) ресурсів птахівництва вищої (племінної) цінності, удосконалення процедури бонітування птиці та оптимізації системи збору й обробки інформації щодо показників продуктивності птиці.

 Підвищення рівня мінімальних вимог за відповідними ознаками дозволить підвищити племінну цінність птиці та її продуктивність, а це є однією з умов інтенсивного розвитку птахівництва та забезпечення продовольчої безпеки країни. Крім цього, це сприятиме зменшенню імпортозалежності та формуванню власного експортного потенціалу.

 Визначення процедури бонітування страусів та перепелів дозволить привести нормативно-правові акти з племінної справи у птахівництві у відповідність до вимог законодавства.

 Інструкції розроблені відповідно до статей 7, 9, 16 Закону України “Про племінну справу у тваринництві” та визначають вимоги для визначення комплексного класу птиці за походженням, продуктивністю, типом та іншими якостями, встановлюють процедуру проведення бонітування та ведення племінного обліку і порядок заповнення форм племінного обліку.

 Проектом наказу передбачено удосконалення процедури ведення вірогідного, систематичного обліку продуктивності та походження тварин, визначення інших показників та селекційних ознак, що дозволить одержувати систематизовані відомості, необхідні для ведення племінної роботи у птахівництві.

 У зв’язку з цим проектом наказу передбачається затвердження нових форм племінного обліку.

 III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

 1. Визначення альтернативних способів

 

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

Можливо залишити чинне законодавство без змін. Проте, даний спосіб не відповідатиме вимогам Закону України «Про племінну справу у тваринництві» та унеможливлює удосконалення проведення комплексної оцінки птиці за продуктивними та племінними якостями і ведення достовірного, систематичного обліку продуктивності, походження тварин, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи, гальмує племінну справу у птахівництві та поступово спричиняє екстенсивний розвиток галузі птахівництва.

Прийняття проекту акта

Прийняття проекту наказу щодо затвердження Інструкції з бонітування птиці, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві та зразків форм племінного обліку є на даний час оптимальним рішенням. Прийняття дозволить привести у відповідність до вимог та реалізації норм Закону України «Про племінну справу у тваринництві», забезпечити системність та оперативність визначення комплексного класу птиці за походженням, продуктивністю, типом, затвердити параметри оцінки за племінними та продуктивними якостями, затвердити загальні форми племінного обліку та визначити порядок їх заповнення з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної роботи у птахівництві.

Цей спосіб забезпечує інтенсивний розвиток галузі птахівництва.

 

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

 Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

Відсутні.

Альтернатива є неприйнятною, оскільки не забезпечує досягнення поставленої мети.

Прийняття проекту акта

Прийняття запропонованого проекту акту сприятиме законодавчому врегулюванню відносин, створенню умов для сталого розвитку галузі птахівництва, збільшення обсягів виробництва продукції галузі, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі.

Збільшення обсягів виробництва продукції забезпечить продовольчу безпеку держави та ріст обсягів еспорту продукції галузі. Створення племінних (генетичних) ресурсів птахівництва вітчизняного походження з високою племінною цінністю дозволить зменшити імпортозалежність та сприятиме формуванню власного експортного потенціалу.

Відсутні, оскільки реалізації положень акту не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Питому вагу суб’єктів малого та мікро підприємництва до загальної кількості суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання цього регуляторного акта, визначити кількісно наразі неможливо. Під дію акту підпадають суб’єкти господарювання великого та середнього підприємництва, кількість яких визначена приблизно за показником середнього поголів’я дорослої птиці за даними Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві. До середніх віднесені ті, що утримують від 2,0 тис.голів (мінімальна вимога до племптахорепродуктора) до 5,0 тис. голів.

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

50

10

Не визна-чається

Не визна-чається

60

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

83,3

16,7

Не визна-чається

Не визна-чається

100

 

Для вивчення оцінки впливу регуляторного акту на сферу інтересів суб’єктів господарювання Мінагрополітики листом від 15.11.2017 № 37-14-15/25319 звернулося до асоціації «Союз птахівників» та суб’єктів господарювання, що займаються розведенням племінної птиці, щодо надання обсягів витрат на виконання зазначеного регуляторного акту, а саме: орієнтовну кількість часу, необхідного для проведення бонітування птиці та виконання процедур (окремо за кожною процедурою) щодо ведення племінного обліку за запропонованими формами – заповнення форм, їх ведення в паперовому та електронному вигляді, затрати часу на визначення та обрахунок показників за ознаками. Мінагрополітики отримало зазначену інформацію від асоціації «Союз птахівників» щодо суб’єкта, який має статус племінного птахорепродуктора та від суб’єкта племінної справи, що має статус племінного заводу. Зазначені суб’єкти мають різні статуси та ведуть племінний облік за різними формами та у різному вигляді, витрачаючи при цьому різні обсяги часу, тому за результатами отриманої інформації проведено моніторинг та визначено середньозважений показник розміру часу, що витрачається суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконання вимог проекту наказу. При цьому враховано, що за даними Державного племінного реєстру в Україні на даний час існує 2 племінні заводи та 58 племінних птахорепродукторів.

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

Відсутні

Альтернатива є неприйнятною, оскільки не забезпечує досягнення поставленої мети

Прийняття проекту акта

Забезпечить проведення комплексної оцінки птиці за продуктивними та племінними якостями, та визначення їх племінного та виробничого призначення, достовірного систематичного обліку продуктивності, походження тварин, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи у птахівництві.

Підвищення рівня мінімальних вимог, удосконалення процедури бонітування та ведення обліку спочатку призведе до зменшення кількості птиці з високою племінною цінністю, яка може використовуватися для розведення. Проте це в подальшому буде стимулювати суб’єктів господарювання до розведення птиці з високою племінною цінністю.

Реалізація положень акту потребує додаткових витрат часу пов’язаних з веденням племінного обліку в птахівництві, бонітування птиці. За результатами моніторингу 1110 годин.

 

 ВИТРАТИ

 на одного суб’єкта господарювання великого, середнього, малого та мікро підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта

 

Порядко-вий номер

Витрати

За перший рік

За п’ять років

1

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень

не передбачені

не передбачені

2

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень

не передбачені

не передбачені

3

Витрати, пов’язані із веденням племінного обліку у птахівництві, проведенням бонітуванням птиці (витрати часу персоналу), гривень

24875

124375

 

4

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень

не передбачені

не передбачені

5

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

не передбачені

не передбачені

6

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень

20

100

7

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень

не передбачені

не передбачені

8

Інше (уточнити), гривень

-

-

9

РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень

24895

124475

 

10

Кількість суб’єктів, на яких буде поширено регулювання, одиниць

Станом на 01.10.2018 року в Україні налічується 60 суб’єктів племінної справи у тваринництві, що займаються розведенням племінної птиці, з них 2 племінних заводи та 58 племінних птахорепродукторів

 

11

Сумарні витрати суб’єктів господарювання, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень

1493700

 

7468500

 

 

Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання

 

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо

не передбачені

не передбачені

не передбачені

Вид витрат

Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених) (за рік)

Витрати за п’ять років

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів)

не передбачені

не передбачені

 

Вид витрат

Витрати* на ведення обліку, підготовкою та проведенням бонітуванням птиці (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій за рік

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із веденням племінного обліку, проведенням бонітуванням птиці (витрати часу персоналу)

1110 годин × 22.41 (мін. оплата робочої години)= 24875 грн.

не передбачені

24875

124375

 

 

*Вартість витрат, пов’язаних із веденням племінного обліку в птахівництві, проведенням бонітування птиці визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.

 Вид витрат

 

Витрати* на адміністрування заходів державного нагляду (контролю) (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень (за рік)

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо)

не передбачені

не передбачені

не передбачені

не передбачені

 *Вартість витрат, пов’язаних з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю), визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.

  

Вид витрат

Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи, тощо)

Витрати без посередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси (за рік - стартовий)

Разом за рік (старто-вий)

Витрати за п’ять років

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо)

Станом на 01.01.2018 року в Україні налічується 60 суб’єктів господарювання, яким присвоєно статуси суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення птиці за видами та відповідними породами, кросами, з яких 2 племінні заводи та 58 племінних птахо репродукторів, витрати часу у яких склали на:

1. Ведення племінного обліку у племінному заводі:

1.1 визначення живої маси птиці, м’ясних форм (доросла птиця, молодняк) – 260 годин (двічі за рік по 130 годин)

1.2 визначення показників при інкубації яєць – 170 годин

1.3 визначення маси яєць – 180 годин (двічі за рік по 90 годин)

1.5 заповнення та ведення форм племінного обліку – 900 годин (за 1 місяць 75 годин х 12 місяців = 900 годин).

Всього затрат часу на ведення племінного обліку у птахівництві у племінному заводі на рік 1510 годин.

2. Ведення племінного обліку у племінному птахорепродукторі.

2.1 визначення живої маси птиці – 17 годин (20 хвилин щотижня х 52 тижні)

2.2 визначення показників при інкубації яєць – 160 годин

2.3 визначення маси яєць – 10 годин (12 хвилин щотижня х 52 тижні)

2.4 облік несучості – 125 годин

2.5 заповнення та ведення форм племінного обліку – 900 годин (за 1 місяць 75 годин х 12 місяців = 900 годин).

Всього затрат часу на ведення племінного обліку у птахівництві у племінному птахорепродукторі на рік 1087 годин.

Всього затрат часу на ведення племінного обліку у птахівництві на рік – 1101 годин (1510 х 2+1087 х58) : 60 =1101

3. Проведення бонітування птиці:

3.1 огляд птиці – 1 година 30 хвилин;

3.2 аналіз показників птиці, що бонітується – 1 година 30 хвилин;

3.3 аналіз показників молодняку, отриманого від птиці, що бонітується – 1 година 30 хвилин;

3.4 визначення бонітувального класу за ознаками – 2 години;

3.5 заповнення форм та складання звіту про результати бонітування птиці – 2 години 30 хвилин.

Всього затрат часу на проведення бонітування птиці 9 годин на рік.

Всього затрати на ведення племінного обліку та проведення бонітування птиці складають на одного суб’єкта племінної справи у тваринництві:

розрахунок:

22,41 грн. (мін. оплата роб. години)× 1110годин= 24875грн.

не передба-чені

1110 годин на 1 суб’єкта. Всього було 60 суб’єктів, тобто витрати на всіх суб’єктів склали 66600 годин

Витрати на 5 років на 60 суб’єктів складають 333000 годин.

 

Вид витрат

За рік (стартовий)

Періодичні (за наступний рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо)

20 грн на канцелярські товари (при відправці звіту про результати бонітування поштою)

20 грн

100 грн

 

Вид витрат

Витрати на оплату праці додатково найманого персоналу (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу

не передбачені

не передбачені

 

Сумарні витрати за альтернативами

Сума витрат, гривень

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, витрати суб’єктів господарювання залишаться на існуючому рівні або можуть збільшитися при подальшому придбанні за імпортом племінних (генетичних) ресурсів птахівництва. Так, наразі на закупівлю лише 1 інкубаційного яйця за імпортом суб’єкти господарювання витрачають понад 10 гривень (близько 0,5 долара), а вартість 1 голови добового племінного молодняку складає понад 40 гривень (близько 1,5 долара).

Прийняття проекту акта

Проведення комплексу робіт, необхідних для ведення селекційно-племінної роботи на відповідному рівні, вимагає від господарств додаткових витрат. Як наслідок – отримуємо племінні (генетичні) ресурси високої якості, які можуть забезпечити генетичний прогрес у птахівництві, достатній рівень добору та широкого використання у відтворенні кращого генофонду, забезпечити внутрішній ринок якісними племінними (генетичними) ресурсами та зменшити залежність вітчизняних товаровиробників від їх імпорту.

Розрахунок: 22,41грн. (мін. оплата роб. години)×1110 год. (що витрачається спеціалістом відповідної кваліфікації для оформлення необхідних документів з веденням племінного обліку в птахівництві, проведенням бонітування птиці)+20 грн= 24895 грн. – для одного суб’єкта.

За 2017 рік для всіх суб’єктів господарювання : 24895 х 60=1493700 грн.

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 На сьогоднішній день відсутній оптимальний альтернативний спосіб досягнення поставленої цілі, окрім прийняття проекту регуляторного акта.

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

1

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін проблема продовжуватиме існувати.

Прийняття проекту акта

4

У разі прийняття акта задекларовані цілі забезпечать повною мірою досягнення поставленої мети стосовно:

формування вітчизняної системи оцінки племінної птиці дасть можливість забезпечити проведення об’єктивного визначення племінної цінності, необхідного для відбору та широкого використання у відтворенні кращого генофонду;

зменшення залежності вітчизняного птахівництва від імпортного генетичного матеріалу;

підвищення економічної зацікавленості суб’єктів господарювання у використанні для відтворення вітчизняних племінних (генетичних) ресурсів високої племінної цінності, що забезпечить підвищення продуктивних якостей птиці і, відповідно, обсягів виробництва продукції;

забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерства у відповідність до вимог та реалізації норм Закону України «Про племінну справу у тваринництві», що стосуються процедур з ведення племінного обліку в птахівництві, проведенням бонітування птиці .

  

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Прийняття проекту акта

У разі прийняття проекту акта для держави вигода полягає в реалізації Закону України «Про племінну справу у тваринництві», що стосуються процедур з ведення племінного обліку в птахівниицтві, проведенням бонітування птиці з урахуванням міжнародних вимог, а вигода суб’єктів господарювання - в отриманні племінних (генетичних) ресурсів племінної цінності, які можуть забезпечити генетичний прогрес у птахівництві, забезпечити внутрішній ринок племінними (генетичними) ресурсами та зменшити залежність вітчизняних товаровиробників від імпорту племінних (генетичних) ресурсів.

У разі прийняття проекту акта, держава та суб’єкти господарювання не несуть ніяких додаткових матеріальних та інших витрат

У разі прийняття проекту акта задекларовані цілі будуть досягнуті повною мірою, що повністю забезпечить потребу у вирішенні проблеми, встановить зрозуміле загальне регулювання не примножуючи кількості нормативно-правових актів з одного питання та зникає неврегульованість проблеми, що виникла, у чинному законодавстві, та вдосконалить законодавче врегулювання відносин у відповідності до міжнародних вимог.

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, вигоди для держави та суб’єктів господарювання відсутні.

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, витрати для держави відсутні, а матеріальні витрати для суб’єктів збільшаться, за рахунок придбання по імпорту племінних (генетичних) ресурсів для відтворення поголів’я птиці. Зменшиться попит на племінні (генетичні) ресурси вітчизняного походження.

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін проблема продовжуватиме існувати, що не забезпечить досягнення поставленої мети та не зменшить залежність вітчизняного птахівництва від імпортного генетичного матеріалу.

 

V. Механізм та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

 Відповідно до статей 9, 16 Закону України «Про племінну справу у тваринництві», порядок ведення племінного обліку, бонітування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

 Бонітування птиці – це комплексна оцінка племінної і підконтрольної птиці за племінними та продуктивними якостями, яка проводиться в стадах суб’єктів племінної справи у птахівництві незалежно від їх організаційно-правової форми.

 Бонітування птиці проводиться щорічно відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України. Бонітування птиці забезпечують суб’єкти племінної справи у птахівництві.

 Бонітування птиці здійснює комісія, призначена керівником господарства. До складу комісії входять спеціалісти ветеринарної медицини, зоотехніки, зоотехніки з племінної справи, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з бонітуванням птиці та веденням племінного обліку у птахівництві, та відповідають кваліфікаційним вимогам до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, фахівці наукових установ.

 При бонітуванні комісія:

 –проводить огляд птиці, що підлягає бонітуванню, визначає стан її здоров’я та типовість для породи, вихідної лінії, батьківської чи материнської форми;

 –здійснює аналіз показників птиці, яка бонітується, молодняку, отриманого від цієї птиці, та племінної цінності її батьків;

 –визначає відповідно до мінімальних вимог бонітувальні класи за кожною ознакою, на основі яких присвоює групі птиці комплексний клас.

 Інструкцією визначені мінімальні вимоги для визначення бонітувального класу птиці за відповідними ознаками та процедура визначення та присвоєння комплексного класу групі птиці.

 Результати бонітування заносяться у «Звіт про результати бонітування птиці порід, вихідних ліній, батьківських, материнських форм» згідно з формою № 18-пт Інструкції з племінного обліку у птахівництві станом на 1 січня кожного року, який підписують голова та члени комісії.

 Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій затверджують звіти про результати бонітування племінної птиці та забезпечують їх подання у строки, визначені Мінагрополітики, до Мінагрополітики та до установи, визначеної Мінагрополітики, для проведення аналізу результатів бонітування та визначення племінної цінності стад птиці.

 Установи, визначені Мінагрополітики, проводять аналіз результатів бонітування племінної птиці у розрізі видів, напрямів продуктивності, порід, визначають племінну цінність стад та подають зведені дані та аналіз бонітування птиці до Мінагрополітики до 25 лютого кожного року.

 Зведені дані та аналіз бонітування птиці використовують для розробки і коригування програм селекції у птахівництві.

 Інструкція з ведення племінного обліку у птахівництві визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються у птахівництві з метою організації точного, систематичного обліку продуктивності та походження птиці.

 В племінному заводі ведуть наступні форми племінного обліку:

 1) форма № 1-пт «Журнал інкубації яєць»;

 2) форма № 2-пт «Журнал молодняку»;

 3) форма № 3-пт «Журнал щоденного обліку несучості та вибуття птиці»;

 4) форма № 4-пт «Журнал продуктивності несучок»;

 5) форма № 5-пт «Журнал обліку маси та якості яєць»;

 6) форма № 6-пт «Журнал самців».

 Племінний облік в племінних птахорепродукторах ведуть за наступними формами:

 1) форма № 8-пт «Дані про придбання (відтворення) племінних (генетичних) ресурсів»;

 2) форма № 9-пт «Журнал обліку щоденного вибуття молодняку та споживання корму»;

 3) форма № 10-пт «Журнал зважування молодняку (дорослої птиці)»;

 4) форма № 11-пт «Журнал обліку несучості, вибуття птиці та споживання корму»;

 5) форма № 12-пт «Журнал групового зважування яєць»;

 6) форма № 13-пт «Журнал індивідуального зважування яєць»;

 7) форма № 14-пт «Журнал сортування яєць»;

 8) форма № 15-пт «Журнал обліку якості інкубаційних яєць»;

9) форма № 16-пт «Результати вирощування молодняку»;

 10) форма № 17-пт «Узагальнена оцінка дорослої птиці».

 Племінний облік у стадах, де утримується підконтрольна птиця, ведуть за формами № 9-пт, № 10-пт, № 11-пт, № 12-пт, № 14-пт, № 15-пт, № 16-пт та 17-пт.

 Форма № 18-пт «Звіт про результати бонітування птиці порід, вихідних ліній, батьківських, материнських форм» призначена для зведення результатів бонітування птиці за породою, вихідною лінією, батьківською, материнською формою.

 Форми обліку ведуть на паперових, електронних носіях.

 Первинна інформація з паперових та електронних носіїв заноситься у спеціалізовані таблиці електронної бази даних, де формується походження закільцьованого у добовому віці і посадженого на вирощування молодняку, записуються показники оцінюваних ознак по молодняку і дорослій птиці.

 Інформація, що накопичується в базі даних, обробляється за використання комп’ютерних програм. В результаті обробки видається індивідуальна, родинна чи групова оцінка птиці селекційного стада, яка використовується при відборі кращої птиці та формуванні з неї селекційних гнізд.

 Племінний облік у птахівництві ведеться з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення селекційно-племінної роботи у птахівництві.

 Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: мічення молодняку та дорослої птиці шляхом присвоєння крилового, ножного номерів, індивідуального номера клітки, пробивання перетинки за певним ключем, визначення показників щодо продуктивних, відтворювальних та інших ознак птиці, запису інформації у відповідні форми племінного обліку.

 Ця інформація використовується для здійснення господарського, зоотехнічного та економічного аналізів, розробки селекційних програм у птахівництві, формування й якісного удосконалення стад, видів і порід птиці.

 

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

 Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги, оцінюється вище середнього.

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

 Строк дії цього регуляторного акта не може бути обмежений у часі, оскільки його прийняття необхідне для дотримання вимог чинного законодавства.

 Дата набрання чинності регуляторного акта − відповідно до законодавства після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

 

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

 Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

 розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта − не прогнозується;

 кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта – суб’єкти племінної справи у тваринництві незалежно від їх організаційно-правової форми, які є власниками племінних (генетичних) ресурсів або є суб’єктами господарювання, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов’язані з племінною справою у тваринництві;

 розмір коштів і часу, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконання вимог акта – для впровадження регуляторного акта вимагає від суб’єктів господарювання додаткових витрат на проведення комплексу робіт, необхідних для ведення селекційно-племінної роботи на відповідному рівні. Проте суб’єкт господарювання отримує племінні (генетичні) ресурси високої якості, які можуть забезпечити генетичний прогрес у птахівництві, необхідного для відбору та широкого використання у відтворенні кращого генофонду, забезпечити внутрішній ринок племінними (генетичними) ресурсами та зменшити залежність вітчизняних товаровиробників від імпорту племінних (генетичних) ресурсів.

 Розрахунок витрат часу, пов’язаних із веденням племінного обліку в птахівництві, проведенням бонітування птиці за 2017 рік - 1110 годин на рік.

 Всього затрати на ведення племінного обліку та проведення бонітування птиці складають на одного суб’єкта племінної справи у тваринництві:

 розрахунок: 22,41 грн. (мін. оплата роб. години)× 1110 годин + 20 грн (канцелярські товари) = 24895грн.

 рівень поінформованості суб’єктів племінної справи у тваринництві з основними положеннями акта вище середнього, оскільки проект розміщено на офіційному веб-сайті Мінагрополітики, а після прийняття буде надіслано структурним підрозділам агропромислового розвитку облдержадміністрацій.

 

IX. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності дії регуляторного акта

 

Відстеження результативності дії регуляторного акта буде проводиться шляхом аналізу даних Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві.

 Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися через 1 рік після набрання чинності цим регуляторним актом.

 Повторне відстеження буде проведено через два роки з дня набрання актом чинності.

 Періодичне відстеження результативності акта буде здійснюватись раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження.

 Виконавець відстеження результативності акта – Міністерство аграрної політики та продовольства України.

  

Заступник Міністра аграрної

 політики та продовольства України                                                                                                           В. Шеремета

 

 

 

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ

 реалізації проекту наказу Мінагрополітики «Про затвердження Інструкції з бонітування птиці, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві та зразків форм племінного обліку» на ключові інтереси заінтересованих сторін

 

1.Короткий опис суті проекту акту

 Чинні інструкції щодо бонітування птиці та ведення племінного обліку затверджені в 2001 році. Наразі галузь птахівництва в Україні вимагає удосконалення процедури бонітування птиці та ведення племінного обліку. Проектом наказу передбачено підвищення рівня мінімальних вимог щодо продуктивності птиці при визначенні комплексного класу, удосконалення процедури ведення вірогідного, систематичного обліку продуктивності та походження тварин, визначення інших показників та селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи у птахівництві. У зв’язку з цим проектом наказу передбачається затвердження нових форм племінного обліку. Крім того, передбачається визначення процедури бонітування та встановлення мінімальних вимог щодо продуктивності та відповідних ознак за африканським страусом та перепелом, які в чинних інструкціях відсутні.

 

2. Прогноз впливів на інтереси заінтересованих сторін

 

Заінтересована сторона

Ключовий інтерес

Очікуваний (позитивний чи негативний) вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників

Пояснення (чому саме реалізація акту призведе до прогнозованих впливів)

Короткостроковий вплив (до року)

Середньостроковий вплив (після року)

Суб’єкти племінної справи у птахівництві

Створення, збереження, відтворення та раціональне використання племінних (генетичних) ресурсів птахівництва вищої племінної (генетичної) цінності

Негативний

Позитивний

Підвищення рівня мінімальних вимог щодо продуктивності птиці при визначенні комплексного класу, удосконалення процедури ведення вірогідного, систематичного обліку продуктивності та походження птиці, визначення інших показників та селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи у птахівництві призведе спочатку до зменшення кількості птиці з високою племінною (генетичною) цінністю, яка може використовуватися для розведення. Проте це буде стимулювати суб’єктів господарювання до розведення птиці з високою племінною (генетичною) цінністю