портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 26 грудня 2017

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з бонітування кіз молочних порід, Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві, зразків форм племінного обліку та внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242"

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

 

       _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

 

Про затвердження Інструкції з бонітування кіз молочних порід,

Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві,

зразків форм племінного обліку та внесення змін до наказу

Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242

 

Відповідно до статей 7, 9, 16 Закону України «Про племінну справу у тваринництві», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Інструкцію з бонітування кіз молочних порід;

2) Інструкцію з ведення племінного обліку в молочному козівництві;

3) Форму № 1-кзм «Картка племінного цапа»;

4) Форму № 2-кзм «Картка племінної кози»;

5) Форму № 3-кзм «Журнал обліку парування (осіменіння), окоту козематок та реєстрації приплоду»;

6) Форму № 4-кзм «Журнал обліку вирощування та бонітування племінного молодняку кіз молочних порід»;

7) Форму № 5-кзм «Звіт про результати бонітування кіз молочних порід»;

8) Форму № 6-кзм «Перелік ознак для формування інформаційної бази даних кіз молочного напряму продуктивності»;

9) Зміни до наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242 «Про затвердження Інструкції з бонітування овець, Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві та зразків форм племінного обліку у вівчарстві та козівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 679/8000 (із змінами).

2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою

 

 

Перший заступник Міністра                                                                                                                     М. Мартинюк  

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з бонітування кіз молочних порід, Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві, зразків форм племінного обліку та внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року №242»

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з бонітування кіз молочних порід, Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві, зразків форм племінного обліку та внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242» (далі – проект наказу) Міністерство аграрної політики та продовольства України оголошує про його публікацію на офіційному сайті Мінагрополітики.

Прийняття проекту наказу забезпечить приведення нормативно-правових актів міністерства у відповідність до вимог законодавства України.

Проект наказу та аналіз його регуляторного впливу розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) в розділі «Регуляторна  політика».

Зауваження та пропозиції стосовно проекту наказу та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за адресами:

Державна регуляторна служба України:

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11.

Міністерство аграрної політики та продовольства України:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24; 

тел. 279-85-12, e-mail: maria.vigura@minagro.gov.ua.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та 

продовольства України                                                                                                                 Максим МАРТИНЮК 

Пояснювальна записка

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з бонітування кіз молочних порід, Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві, зразків форм племінного обліку та внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року №242» (далі – проект наказу)

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Сучасний розвиток галузі козівництва в Україні вимагає створення вітчизняної племінної бази та часткового імпорту зарубіжних генетичних ресурсів кіз різних напрямів продуктивності. Через відсутність в Україні нормативних документів, які визначають правила та порядок оцінки племінних та продуктивних якостей кіз, встановлення комплексного класу тварин, процедури ведення вірогідного, систематичного обліку продуктивності, походження тварин, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи, виникла нагальна необхідність розробки «Інструкції з бонітування кіз молочних порід» та «Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві» (далі – Інструкції).

Інструкції розроблені відповідно до статей 7, 9, 16 Закону України «Про племінну справу у тваринництві» і рішення секції тваринництва Науково-експертної ради Міністерства аграрної політики та продовольства України (протокол від 15 грудня  2015 року № 1) та встановлюють вимоги до визначення комплексного класу тварин за походженням, продуктивністю, типом та іншими якостями тварини, визначають форми племінного обліку та порядок їх заповнення з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної роботи у козівництві.

У зв’язку з розробленням окремої «Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві», у якій враховано сучасний досвід та міжнародні вимоги до організації племінного обліку, виникла необхідність приведення до відповідності вже існуючих нормативно-правових актів, а саме:

наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242 «Про затвердження Інструкції з бонітування овець, Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві та зразків форм племінного обліку у вівчарстві та козівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 679/8000.

2. Мета і шляхи її досягнення

Основною метою прийняття проекту наказу є приведення нормативно-правових актів з племінної справи у тваринництві у відповідність до вимог законодавства України та створення умов для сталого розвитку, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності молочного козівництва, збільшення виробництва високоякісної продукції та формування її експортного потенціалу шляхом забезпечення стабільного удосконалення вітчизняного генофонду кіз молочних порід та підвищення рівня їх продуктивності, оптимізація завдань і напрямів селекційно-племінної роботи, створення системи збору й обробки селекційної інформації, удосконалення шляхів і засобів державної підтримки галузі молочного козівництва.

Для досягнення цієї цілі проектом наказу пропонується затвердити параметри оцінки кіз молочного напряму продуктивності за племінними та продуктивними якостями, загальні форми племінного обліку та визначення порядку їх заповнення для успішного ведення селекційно-племінної роботи у козівництві.

У зв’язку з розробленням Інструкції з ведення племінного обліку у козівництві та затвердження форм племінного обліку проектом наказу пропонується затвердити зміни до наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:

Закон України  «Про племінну справу у тваринництві»;

наказ Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242 «Про затвердження Інструкції з бонітування овець, Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві та зразків форм племінного обліку у вівчарстві та козівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 679/8000;

Інструкція з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 серпня   2003 року за № 680/8001;

Інструкція з оцінки якості молока корів, овець та кіз у племінному тваринництві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 14 липня 2008 року № 421, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2008 року за № 715/15406;

Порядок присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 червня 2015 року № 234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 липня 2015 року за № 809/27254;

Кваліфікаційні вимоги до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 квітня 2016 року № 153, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України  09 червня 2016 року за № 832/28962.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Проект наказу не передбачає додаткових видатків з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Державною регуляторною службою України, Антимонопольним комітетом України, Національною академією аграрних наук України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Федерацією роботодавців України, Федерацією профспілок України та проведення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6.1. Запобігання дискримінації

Проект наказу не містить ознак дискримінації.

7. Запобігання корупції

Проект наказу не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект наказу розміщено на офіційному веб-сайті Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua в розділі «Регуляторні політика»).

8.1. Розгляд Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Проект наказу не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу відноситься до актів регуляторного впливу.

10.1. Вплив реалізації акта на ринок праці

Відсутній вплив реалізації акта на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття наказу забезпечить виконання вимог Закону України «Про племінну справу у тваринництві» з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства аграрної політики та продовольства України до вимог законодавства України та підвищення рівня селекційно-племінної роботи в галузі козівництва.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та 

продовольства України                                                                                                                 Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції з бонітування кіз молочних порід, Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві, зразків форм племінного обліку та внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242» (далі – проект наказу)

 

I. Визначення проблеми

Сучасний розвиток галузі козівництва в Україні вимагає створення вітчизняної племінної бази та часткового імпорту зарубіжних генетичних ресурсів кіз різних напрямів продуктивності. У зв’язку з відсутністю в Україні нормативних документів, які визначають правила та порядок оцінки племінних та продуктивних якостей кіз, встановлення комплексного класу тварин, процедури ведення вірогідного, систематичного обліку продуктивності, походження тварин, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи, виникла нагальна необхідність розробки «Інструкції з бонітування кіз молочних порід» та «Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві» (далі – Інструкції).

Інструкції розроблені відповідно до статей 7, 9, 16 Закону України “Про племінну справу у тваринництві” і рішення секції тваринництва Науково-експертної ради Міністерства аграрної політики та продовольства України (протокол від 15 грудня  2015 року № 1)  та визначають вимоги до визначення комплексного класу тварин за походженням, продуктивністю, типом та іншими якостями тварини, встановлюють форми племінного обліку та порядок їх заповнення з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної роботи у козівництві.

У зв’язку з розробленням окремої «Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві», у якій враховано сучасний досвід та міжнародні вимоги до організації племінного обліку, виникла необхідність приведення до відповідності вже існуючих нормативно-правових актів, а саме:

наказу Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242 «Про затвердження Інструкції з бонітування овець, Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві та зразків форм племінного обліку у вівчарстві та козівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 № 679/8000;

Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року  № 680/8001, шляхом виключення з цих нормативно-правових актів  норм, які стосуються козівництва.

Проблема, яку планується розв’язати зазначеним нормативно-правовим актом  полягає у:

визначенні вітчизняної системи оцінки кіз та її відповідності до міжнародних вимог для підвищення конкурентоспроможності галузі козівництва;

удосконаленні системи оцінки племінного поголів’я кіз та визначення їх племінної (генетичної) цінності, за власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства;

визначенні племінного та виробничого призначення, системи використання племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності в селекційному процесі;

здійсненні господарського, зоотехнічного та економічного аналізів необхідних для розробки селекційних програм формування та якісного удосконалення конкретних стад, селекційних і генеалогічних груп, масивів порід і типів молочних кіз;

скороченні витрат часу та фінансових витрат на суб’єктів господарювання під час процедури присвоєння відповідного статусу суб’єкта племінної справи у козівництві.

 Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

-

ні

Держава

так

-

Суб’єкти господарювання,

так

-

у тому числі суб’єкти малого підприємництва*

так

-

Проблема, яку пропонується врегулювати в результаті прийняття регуляторного акта, є важливою і не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів, оскільки потребує нормативного врегулювання.

II. Цілі державного регулювання

Основною ціллю прийняття проекту наказу є приведення нормативно-правових актів з племінної справи у тваринництві у відповідність до вимог чинного законодавства України та створення умов для сталого розвитку, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності молочного козівництва, збільшення виробництва високоякісної продукції та формування її експортного потенціалу шляхом забезпечення стабільного удосконалення вітчизняного генофонду кіз молочних порід та підвищення рівня їх продуктивності, оптимізація завдань і напрямів селекційно-племінної роботи, створення системи збору й обробки селекційної інформації, удосконалення шляхів і засобів їх державної підтримки.

Для досягнення цієї цілі проектом наказу пропонується затвердити параметри оцінки кіз молочного напряму продуктивності за племінними та продуктивними якостями, загальні форми племінного обліку та визначення порядку їх заповнення для успішного ведення селекційно-племінної роботи у козівництві.

III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

Можливо залишити чинне законодавство без змін. Проте, даний спосіб не відповідатиме вимогам Закону  України «Про племінну справу у тваринництві» та унеможливлює системність та об’єктивність проведення комплексної оцінки кіз за продуктивними та племінними якостями, визначення достовірного, систематичного обліку продуктивності, походження тварин, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи, гальмує племінну справу у тваринництві і поступово спричиняє екстенсивний  розвиток галузі козівництва.

Прийняття проекту акта

Прийняття проекту наказу щодо затвердження Інструкції з бонітування кіз молочних порід, Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві, та зразків форм племінного обліку і внесення змін до деяких наказів Мінагрополітики є на даний час оптимальним рішенням. Прийняття дозволить привести у відповідність до вимог та реалізації норм Закону України «Про племінну справу у тваринництві», забезпечити системність та оперативність визначення  комплексного класу тварин за походженням, продуктивністю, типом, затвердити параметри  оцінки за племінними та продуктивними якостями, затвердити загальні форми племінного обліку та визначити порядок їх заповнення з метою одержання систематизованих відомостей  необхідних для ведення племінної роботи у козівництві, забезпечить захист ринку споживачів племінних (генетичних) ресурсів.

Цей спосіб забезпечує інтенсивний розвиток галузі козівництва.

 

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

Відсутні.

Альтернатива є неприйнятною, оскільки не забезпечує досягнення поставленої мети.

Прийняття проекту акта

Прийняття запропонованого проекту акту сприятиме законодавчому врегулюванню відносин,

створенню умов для сталого розвитку, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності молочного козівництва, збільшення виробництва високоякісної продукції та формування її експортного потенціалу шляхом забезпечення стабільного удосконалення вітчизняного генофонду кіз молочних порід та підвищення рівня їх продуктивності, оптимізація завдань і напрямів селекційно-племінної роботи, створення системи збору й обробки селекційної інформації, удосконалення шляхів і засобів їх державної підтримки.

Відсутні, оскільки реалізації положень акту не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Питому вагу суб’єктів великого, середнього, малого та мікро підприємництва до загальної кількості суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання цього регуляторного акта, визначити кількісно наразі неможливо.

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

Не визна-чається

Не визна-чається

Не визна-чається

Не визна-чається

5

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

Не визна-чається

Не визна-чається

Не визна-чається

Не визна-чається

Не визна-чається

 

Для вивчення оцінки впливу регуляторного акту на сферу інтересів суб’єктів господарювання міністерством було проведено моніторинг розміру часу, що витрачається суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконання вимог проекту наказу. За результатами моніторингу досліджено 5 суб’єктів господарювання, яким присвоєно статуси суб’єкта племінної справи у козівництві. За результатами досліджень виявлено, що суб’єкти господарювання підтримують даний проект наказу, оскільки визначення комплексного класу тварин за походженням, продуктивністю, типом, затвердження  параметрів оцінки кіз молочного напряму продуктивності за племінними та продуктивними якостями, затвердження загальних форм племінного обліку та визначення порядку їх заповнення з метою одержання систематизованих відомостей, є конче  необхідними для ведення племінної роботи у козівництві та забезпечать удосконалення системи селекції та підвищення генетичного потенціалу тварин.

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

Відсутні

Альтернатива є неприйнятною, оскільки не забезпечує досягнення поставленої мети

Прийняття проекту акта

Забезпечить проведення комплексної оцінки тварин за продуктивними та племінними якостями,  та визначення їх племінного та виробничого призначення, достовірного систематичного обліку продуктивності, походження тварин, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи в козівництві, скорочення часових та фінансових витрат суб’єктів господарювання під час процедури присвоєння відповідного статусу суб’єкта племінної справи у козівництві.

Реалізація положень акту потребує додаткових витрат часу пов’язаних з веденням племінного обліку в молочному козівництві, бонітування кіз. За результатами моніторингу 1080 годин.

ВИТРАТИ

на одного суб’єкта господарювання великого, середнього, малого та мікро підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта 

Порядко-вий номер

Витрати

За перший рік

За п’ять років

1

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень

не передбачені

не передбачені

2

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень

не передбачені

не передбачені

3

Витрати, пов’язані із веденням племінного обліку в молочному козівництві, проведенням бонітуванням кіз  (витрати часу персоналу), гривень

20574

102870

 

4

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень

не передбачені

не передбачені

5

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

не передбачені

не передбачені

6

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень

не передбачені

не передбачені

7

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень

не передбачені

не передбачені

8

Інше (уточнити), гривень

-

-

9

РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень

20574

102870

 

10

Кількість суб’єктів, на яких буде поширено регулювання, одиниць

Станом на 01.10.2017 року в Україні  налічується 5 суб’єктів племінної справи у тваринництві, що займаються розведенням племінних  кіз відповідних порід

 

11

Сумарні витрати суб’єктів господарювання, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень

102870

 

514350

 

 

Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо

не передбачені

не передбачені

не передбачені

Вид витрат

Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених) (за рік)

Витрати за п’ять років

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів)

не передбачені

не передбачені

 

 

 

 

Вид витрат

Витрати* на ведення обліку, підготовкою та проведенням бонітуванням кіз  (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій за рік

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із веденням племінного обліку, проведенням бонітуванням кіз  (витрати часу персоналу)

1080 годин ×   19,05 (мін. оплата робочої години)= 20574 грн.

не передбачені

20574

102870

 

*Вартість витрат, пов’язаних із веденням племінного обліку в молочному козівництві, проведенням бонітування кіз визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.

Вид витрат

Витрати* на адміністрування заходів державного нагляду (контролю) (за рік)

Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень (за рік)

Разом за рік

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо)

не передбачені

не передбачені

не передбачені

не передбачені

 

*Вартість витрат, пов’язаних з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю), визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.

 

Вид витрат

Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи, тощо)

Витрати без посередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси (за рік - стартовий)

Разом за рік (старто-вий)

Витрати за п’ять років

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо)

Станом на 01.10.2017 року в Україні  налічується 5 суб’єктів господарювання, яким присвоєно статуси суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення кіз за відповідною породою, витрати часу у яких склали на:

1. Ведення племінного обліку в молочному козівництві.

1.1 проведення контрольного доїння кіз – 72 години (1 раз  на місяць – 8 годин х 9 місяців = 72 години)  

1.2 зважування тварин – 9 годин (молодняк – 3 рази на рік по  2 години = 6 годин, цапи та кози – 1 раз на рік по 3 години = 3 години)

1.3 заповнення форм племінного обліку – 984 години                     (1 місяць = 82 години х  12 місяців = 984 години ).

Всього затрат часу на ведення племінного обліку у молочному козівництві на рік 1065 годин.

2. Проведення бонітуванням кіз.

2.1  перевірка ідентифікаційних номерів – 1 година;

2.2 перевірка показників відтворення цапів та маточного поголів’я – 30 хв.;

2.3 зважування тварин та взяття промірів екстер’єру – 5 годин;

2.4 аналіз показників власної продуктивності тварин, продуктивності батьків   та  потомства, заповнення відповідних форм племінного обліку – 2 години;

2.5 огляд тварин – 1 година;

2.6 оцінку тварин за основними ознаками, які характеризують їх продуктивні та племінні якості – 2 години;

2.7 присвоєння за основними ознаками комплексних класів – 1 година;

2.8 складання звіту про результати бонітування кіз молочних порід – 2.30 години.

Всього затрат часу на проведення бонітування кіз 15 годин проводиться 1 раз на рік.

Всього затрати на ведення племінного обліку та проведення бонітування кіз складають на одного суб’єкта племінної справи у тваринництві:

розрахунок:             19,05 грн. (мін. оплата роб. години)× 1080 годин= 20574 грн.

не передба-чені

1080 годин на 1 суб’єкта. Всього було 5 суб’єктів, тобто витрати на всіх суб’єктів склали 5400 годин

Витрати на 5 років на 5 суб’єктів складають 27000 годин.

 

Вид витрат

За рік (стартовий)

Періодичні (за наступний рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо)

не передбачені

не передбачені

не передбачені

 

 

 

 

 

Вид витрат

Витрати на оплату праці додатково найманого персоналу (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу

не передбачені

не передбачені

 

Сумарні витрати за альтернативами

Сума витрат, гривень

 

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, витрати суб’єктів господарювання збільшаться.

При придбанні за умови імпорту в Україну зарубіжних племінних генетичних ресурсів, витрати суб’єктів господарювання (часові та матеріальні) будуть більшими. Так на закупівлю  лише одного племінного цапа за імпортом, суб’єкт господарювання витратить близько  25,0 – 50,0 тис. гривень, а  вартість племінного молодняку за 1 голову буде складати близько  20,0 тис. гривень.

 

Прийняття проекту акта

Проведення комплексу робіт, необхідних для ведення селекційно-племінної роботи на відповідному рівні, вимагає від господарств додаткових витрат. Як наслідок – отримуємо племінні (генетичні) ресурси високої якості, які можуть забезпечити генетичний прогрес у тваринництві, достатній рівень добору  та широкого використання у відтворенні кращого генофонду, сформувати власний експортний потенціал племінних (генетичних) ресурсів, забезпечити внутрішній ринок якісними  племінними (генетичними) ресурсами та зменшити залежність вітчизняних товаровиробників від їх імпорту.

Розрахунок: 19,05 грн. (мін. оплата роб. години)×1080 год. (що витрачається спеціалістом відповідної кваліфікації для оформлення необхідних документів з веденням племінного обліку в молочному козівництві, проведенням бонітування кіз)= 20574 грн. – для одного суб’єкта.

За 2017 рік для всіх суб’єктів господарювання  :20574  х 5=102870 грн.

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

На сьогоднішній день відсутній оптимальний альтернативний спосіб досягнення поставленої цілі, окрім прийняття проекту регуляторного акта. 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

1

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін проблема продовжуватиме існувати.

Прийняття проекту акта

4

У разі прийняття акта задекларовані цілі забезпечать повною мірою досягнення поставленої мети стосовно:

формування вітчизняної системи оцінки племінних тварин дасть можливість забезпечити проведення об’єктивного визначення племінної цінності, необхідного для відбору та широкого використання у відтворенні кращого генофонду;

зменшення залежності вітчизняного козівництва від імпортного генетичного матеріалу;

підвищення економічної зацікавленості суб’єктів господарювання у використанні для відтворення вітчизняних племінних (генетичних) ресурсів високої племінної цінності, що забезпечить підвищення продуктивних якостей тварин і, відповідно, обсягів виробництва продукції;

забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерства у відповідність до вимог та реалізації норм Закону України «Про племінну справу у тваринництві», що стосуються процедур з ведення племінного обліку в молочному козівництві, проведенням бонітування кіз   у відповідності до міжнародних вимог.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Прийняття проекту акта

У разі прийняття проекту акта, для держави вигода полягає в реалізації Закону України «Про племінну справу у тваринництві», що стосуються процедур з ведення племінного обліку в молочному козівництві, проведенням бонітування кіз   у відповідності до міжнародних вимог, а вигода суб’єктів господарювання  - в отриманні племінних (генетичних) ресурсів високої якості, які можуть забезпечити генетичний прогрес у тваринництві, сформувати власний експортний потенціал племінних (генетичних) ресурсів, забезпечити внутрішній ринок племінними (генетичними) ресурсами та зменшити залежність вітчизняних товаровиробників від імпорту племінних (генетичних) ресурсів.

У разі прийняття проекту акта, держава та суб’єкти господарювання не несуть ніяких додаткових матеріальних та інших витрат

У разі прийняття проекту акта задекларовані цілі будуть досягнуті повною мірою, що повністю забезпечить потребу у вирішенні проблеми, встановить зрозуміле загальне регулювання не примножуючи кількості нормативно-правових актів з одного питання та зникає неврегульованість проблеми, що виникла, у чинному законодавстві, та вдосконалить законодавче врегулювання відносин у відповідності до міжнародних вимог.

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, вигоди для держави та суб’єктів господарювання відсутні.

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, витрати для держави відсутні, а матеріальні витрати для суб’єктів збільшаться, за рахунок придбання по імпорту племінних (генетичних) ресурсів для відтворення маточного поголів’я Зменшиться попит на племінні (генетичні) ресурси вітчизняного походження.

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін проблема продовжуватиме існувати, що не забезпечить досягнення поставленої мети та не зменшить залежність вітчизняного козівництва від імпортного генетичного матеріалу.

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

Не забезпечується досягнення цілей щодо приведення нормативно-правових актів з племінної справи у тваринництві у відповідність до вимог чинного законодавства України та міжнародних вимог, не зменшує залежність вітчизняного козівництва від імпортного племінних (генетичних) ресурсів.

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін не відбудеться використання у відтворенні кращого вітчизняного генофонду, формування власного експортного потенціалу племінних (генетичних) ресурсів, забезпечення внутрішнього ринок племінними (генетичними) ресурсами високої племінної цінності.

Прийняття проекту акта

Забезпечить виконання Закону України «Про племінну справу у тваринництві» та регулювання відносин в галузі племінної справи у козівництві, зменшить залежність вітчизняного козівництва від імпортного генетичного матеріалу.

Ризики відсутні.

 

V. Механізм та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Відповідно до статей 9, 16 Закону України «Про племінну справу у тваринництві», порядок ведення племінного обліку, бонітування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

Бонітування кіз це комплексна оцінка племінних і підконтрольних тварин за племінними та продуктивними якостями і екстер’єрним типом, яка проводиться в усіх господарствах незалежно від їх організаційно-правової форми власності.

Проводять бонітування кіз щорічно відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України. Організацію та проведення бонітування забезпечують суб’єкти племінної справи у тваринництві.  Бонітування поголів’я  молочних кіз проводить комісія, до складу якої:

входять спеціалісти господарства (зоотехніки, зоотехніки з племінної справи та лікарі ветеринарної медицини) – за призначенням керівника підприємства;

залучаються фахівці із спеціальною підготовкою наукових та учбових установ, селекційних центрів, зоотехніки з практичним досвідом роботи та працівники громадських організацій (об’єднань), які відповідають кваліфікаційним вимогам і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до вимог чинного законодавства;

залучаються представники структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку районних державних адміністрацій.

Під час бонітування проводять:

перевірку ідентифікаційних номерів і, за необхідності,  їх відновлення;

зважування тварин та узяття промірів статей екстер’єру;

перевірку показників відтворення цапів та маточного поголів’я;

аналіз показників власної продуктивності тварин, продуктивності батьків   та  потомства, заповнення відповідних форм племінного обліку;

огляд тварин;

оцінку тварин за основними ознаками, які характеризують їх продуктивні та племінні якості;

присвоєння за основними ознаками комплексних класів: «еліта», І клас, ІІ та ІІІ клас для чистопородних кіз та «еліта», І клас, ІІ клас – для помісних.

Тварин, що не відповідають мінімальним вимогам до показників ІІІ класу, відносять до позакласних. Тварин, на яких відсутні необхідні дані племінного обліку, відносять до не племінних і не бонітують.

 Станом на 1 січня кожного року за результатами бонітування складається звіт про результати бонітування кіз молочних порід (форма № 5-кзм) та на кожну тварину вносяться (доповнюються) дані згідно переліку ознак для формування інформаційної бази даних кіз молочного напряму продуктивності (форма № 6-кзм), форми подаються суб’єктом господарювання:

до 20 січня – Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій для затвердження;

до 1 лютого – організаціям (установам), визначеним Міністерством аграрної політики та продовольства України, для їх аналізу та зведення.

Організації (установи), визначені Міністерством аграрної політики та продовольства України:

проводять аналіз результатів бонітування молочних кіз у розрізі порід, та статево-вікових груп;

оцінюють якість племінних (генетичних) ресурсів та рівень ведення селекційної роботи у стадах;

вносять дані до зведеної інформаційної бази даних племінних тварин;

подають зведені дані та аналіз бонітування Міністерству аграрної політики та продовольства України до 25 лютого кожного  року;

розробляють заходи з удосконалення порід і стад.

Зведені дані та аналіз бонітування використовуються для оцінки плідників за якістю потомків та розробки і коригування програм селекції кіз молочних порід.

Інструкція з ведення племінного обліку в молочному козівництві визначає правила заповнення, порядок ведення  форм племінного обліку, що застосовуються у козівництві, з метою організації достовірного, систематичного обліку продуктивності, походження кожної тварини, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи. Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: ідентифікації (присвоєння клички та ідентифікаційного номера),  визначення живої маси та молочної продуктивності і якості молока, запису інформації про тварину у відповідні форми племінного обліку.

 На підставі даних племінного обліку формується інформація про кожну тварину, породу, стадо, генеалогічну групу, популяцію окремих регіонів та країни в цілому. Ця інформація використовується для здійснення господарського, зоотехнічного та економічного аналізів, розробки селекційних програм формування й якісного удосконалення конкретних стад, селекційних і генеалогічних груп, масивів, типів і порід.

 Племінний облік забезпечують суб’єкти племінної справи у тваринництві всіх форм власності до вибуття тварин, після чого усі його форми передають на зберігання до архіву.

Племінний облік у молочному козівництві ведуть за такими формами:

форма  № 1-кзм «Картка племінного цапа»;

форма  № 2-кзм «Картка племінної кози»;

форма № 3-кзм «Журнал обліку парування (осіменіння), окоту козематок та реєстрації приплоду»;

форма № 4-кзм «Журнал обліку вирощування та бонітування племінного молодняку кіз молочних порід»;

форма № 5-кзм «Звіт про результати бонітування кіз молочних порід»;

форма № 6-кзм «Перелік ознак для формування інформаційної бази даних кіз молочного напряму продуктивності». Форми призначені для накопичення первинної інформації, яка потім заноситься в електронну базу даних та використовується для автоматизованої обробки результатів селекційно-племінної роботи. Якщо у господарстві використовують автоматизовану систему управління молочним козівництвом, то племінний облік ведуть та роздруковують за позиціями, що зазначені у затверджених формах.

Інструкцією затверджуються параметри оцінки кіз молочного напряму продуктивності за племінними та продуктивними якостями, загальні форми племінного обліку та визначається порядок їх заповнення, з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення селекційно-племінної роботи у козівництві.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги, оцінюється вище середнього.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акта не може бути обмежений у часі, оскільки його прийняття необхідне для дотримання вимог чинного законодавства.

Дата набрання чинності регуляторного акта − відповідно до законодавства після державної реєстрації в Міністерстві юстиції  України.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта − не прогнозується;

кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта – суб’єкти племінної справи у тваринництві незалежно від їх організаційно-правової форми, які є власниками племінних (генетичних) ресурсів або є суб’єктами господарювання, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов’язані з племінною справою у тваринництві.

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконання вимог акта – для впровадження регуляторного акта вимагає від суб’єктів господарювання додаткових витрат на проведення комплексу робіт, необхідних для ведення селекційно-племінної роботи на відповідному рівні. Проте суб’єкт господарювання отримує племінні (генетичні) ресурси високої якості, які можуть забезпечити генетичний прогрес у тваринництві, необхідного для відбору та широкого використання у відтворенні кращого генофонду, сформувати власний експортний потенціал племінних (генетичних) ресурсів, забезпечити внутрішній ринок племінними (генетичними) ресурсами та зменшити залежність вітчизняних товаровиробників від імпорту племінних (генетичних) ресурсів.

Розрахунок витрат часу пов’язаних із веденням племінного обліку в молочному козівництві, проведенням бонітування кіз за 2017 рік:

по 5 суб’єктах господарювання, яким присвоєно статуси суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення кіз за відповідною породою витрати  часу склали на:

1. Ведення племінного обліку в молочному козівництві:

1.1 проведення контрольного доїння кіз –  72 години;

1.2 зважування тварин – 9 годин;

1.3 заповнення форм племінного обліку –984 години;

Всього затрат часу на ведення племінного обліку у молочному козівництві на рік 1065 годин.

2. Проведенням бонітуванням кіз.

2.1  перевірка ідентифікаційних номерів – 1 година;

2.2 перевірка показників відтворення цапів та маточного поголів’я –30 хв.;

2.3 зважування тварин та взяття промірів екстер’єру – 5 годин;

2.4 аналіз показників власної продуктивності тварин, продуктивності батьків та потомства, заповнення відповідних форм племінного обліку – 2 години;

2.5 огляд тварин – 1 година;

2.6 оцінку тварин за основними ознаками, які характеризують їх продуктивні та племінні якості – 2 години;

2.7 присвоєння за основними ознаками комплексних класів – 1 година;

2.8 складання звіту про результати бонітування кіз молочних порід – 2.30 години.

Всього затрат часу на проведення бонітування кіз 15 годин проводиться 1 раз на рік.

Всього затрати на ведення племінного обліку та проведення бонітування кіз складають на одного суб’єкта племінної справи у тваринництві:

розрахунок:19,05 грн. (мін. оплата роб. години)× 1080 годин = 20574 грн.

рівень поінформованості суб’єктів племінної справи у тваринництві з основними положеннями акта вище середнього, оскільки проект розміщено на офіційному веб-сайті Мінагрополітики, а після прийняття буде надіслано структурним підрозділам агропромислового розвитку облдержадміністрацій поштою.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності дії регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися після набрання чинності цим регуляторним актом. Строк виконання заходів – 30 календарних днів.

Повторне відстеження буде проведено через два роки з дня набрання актом чинності, шляхом аналізу даних Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві.

Періодичне відстеження результативності акта буде здійснюватись раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики 

          та продовольства України                                                                                                                   Максим МАРТИНЮК



Додатки