портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 19 вересня 2017

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах"

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

 

       _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного

обліку зерна та продуктів його переробки на зернових

складах та зернопереробних підприємствах

 

Відповідно до статей 9 та 22 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, з метою ведення належного обліку та оформлення операцій із зерном та продуктами його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Інструкцію ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах, що додається.

2. Департаменту стратегії та економічного розвитку забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

  

Перший заступник Міністра   Максим МАРТИНЮК

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах»

 

      Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах» (далі – проект наказу) розроблено відповідно до статей 9 та 22 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» для ведення належного обліку та оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах.

      З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Мінаграрополітики оголошує про його публікацію.

     Проект наказу оприлюднено шляхом його розміщення в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, е-mail: www.minagro.gov.ua, розділ «Регуляторна політика».

     Зауваження та пропозиції стосовно проекту та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за такими адресами:

       Міністерство аграрної політики та продовольства України,

       вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01011,

       Е-mail: tetiana.homelia@minagro.gov.ua, Тетяна Григорівна Гомеля,

       тел./факс: 279-68-11.

       Державна регуляторна служба України,

       вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011,

       Е-mail: inform@dkrp.gov.ua.

 

 

Заступник Міністра аграрної 

політики та продовольства України                                                                                                                                                   О. Ковальова  

Пояснювальна записка

до проекту наказу "Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах» (далі – Інструкція), розроблений на заміну скасованого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 166-р "Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади" Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 жовтня 2008 № 661 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 18 листопада 2008 р. № 1111/15802. Зазначена Інструкція розроблена на чисельні звернення учасників ринку зерна.

Інструкція буде основним нормативним документом який регулює відносини між суб’єктами ринку зерна, як приватної так і державної форми власності для здійснення операцій з зерном та продуктами його переробки.

Розроблений проект наказу, дасть можливість без затрат працювати зерновим складам і зернопереробним підприємствам на діючих програмах бухгалтерського обліку та автоматичних інформаційно-аналітичних комплексах обслуговування роботи зернових та зернопереробних підприємств.

В свою чергу, збереження уніфікованих правил та інструкцій при виконанні базових робочих процесів зернового складу, пов’язаних з ввезенням, вивезенням, переміщенням і зберіганням зерна, дозволить мінімізувати ризики для зернової галузі внаслідок можливих операційних та адміністративних неузгодженостей між різними суб’єктами господарювання.

Облік всіх технологічних процесів із зерном дасть можливість поклажодавцю, в першу чергу товаровиробнику, простежити втрати зерна при зберіганні і переробці в готову продукцію.

Для полегшення розрахунків при списанні природних втрат в процесі зберігання зерна і виключення можливих помилок, в проекті наказу приведені рекомендовані таблиці визначення норм природних втрат зерна.

В проекті наказу прописано вирішення спірних питань (арбітраж) за наявності розбіжностей при визначенні якості зерна та продуктів його переробки і проведених розрахунках, узгоджене з нормами законодавства. Прописана норма дасть можливість поклажодавцю, насамперед, сільськогосподарському товаровиробнику, а також надавачу послуг зі зберігання зерна, оперативно вирішувати можливі спірні питання при заготівлі зерна та відвантаження його із зернового складу. В той же час, слід зауважити, що наведений в проекті наказу механізм арбітражу не є обов’язковим і може застосуватися суб’єктами ринку лише за бажанням, у разі виникнення критичних протиріч, в частині оскарження результатів проведених досліджень лабораторією зернового складу. Застосування уніфікованого підходу до вирішення можливих спірних питань сприятиме прискоренню проведення операцій з обігом зерна, що є критично важливим в період заготівлі зерна, оскільки дозволяє скоротити витрати часу і коштів через простій транспортних засобів, не доводячи вирішення спірних питань до суду.

Водночас, слід зазначити, що прийняття і використання проекту наказу, як уніфікованого набору інструкцій та правил, при веденні кількісно-якісного обліку зерна в цілому направлене на мінімізацію виникнення можливих спірних питань.

Вдосконалення Інструкції дозволить, за відсутності додаткових витрат з Державного бюджету України, раціонально використовувати портові елеваторні місткості, скоротити зайві витрати вітчизняних експортерів, збільшити додану вартість експортованої продукції, а відтак і збільшити надходження до Державного бюджету України та валютні надходження в Україну.

Відповідно до статей 21, 22 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам. В зв’язку з цим, проект Інструкції містить посилання на стандарти національного рівня, за допомогою яких ведеться якісний облік зерна та продуктів його переробки.

Одночасно слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1018 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 і від 2 вересня 2015 р. № 667" функції здійснення державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки передано Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що також враховано в Інструкції.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту наказу є сприяння дерегуляції підприємницької діяльності, одночасно зі створенням дієвого механізму вирішення спорів при визначенні якості зерна і вдосконалення процедури оформлення зачистки, а також вдосконалення застарілих норм і приведення їх у відповідність до вимог сьогодення та ділової практики.

3. Правові аспекти

У цій сфері діють такі нормативно-правові акти:

Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04 липня 2002 року № 37-IV;

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначеного проекту наказу не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством інфраструктури України, Державною фіскальною службою України, Державною регуляторною службою України та реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

Реалізація проекту наказу не містить ризиків вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект наказу розміщено для обговорення на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua).

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу є регуляторним актом.

101 Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект наказу не має впливу на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття регуляторного акта дозволить встановити єдині правила у відносинах суб’єктів зберігання зерна як приватної, так і державної форми власності при здійсненні операцій із зерном та продуктами його переробки; механізм вирішення спорів (арбітражу) при визначенні якості зерна; процедуру оформлення зачистки (списання); можливість здійснювати моніторинг обігу зерна, володіння важливою інформацією для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому, фуражному, технічному зерні; збільшити надходження до Державного бюджету України.

 

 

Перший заступник Міністра аграрної

 

політики та продовольства України                                                                                                                                                           Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу

до проекту наказу «Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах»

 

І. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання.

Зерновий сектор займає одне з ключових місць в структурі аграрної економіки України, формуючи понад чверть загального виробництва сільськогосподарської продукції.
У виробництві зерна задіяно близько 33 тис. сільгоспвиробників. З урахуванням пов’язаних секторів (логістика, зберігання, переробка, торгівля), чисельність господарюючих суб’єктів, зайнятих в зерновому секторі перевищує 38 тис. одиниць.
Зерно є однією з основних статей валютних надходжень в економіку України. Тільки за останніх 5 років сукупна експортна виручка від реалізації зернових склала понад 32,4 млрд. дол. США з позитивним сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 31,2 млрд. дол. США. Наразі Україна входить до трійки найбільших експортерів зерна у світі.
І, насамперед, прозоре та стабільне функціонування зернового сектору залишається ключовим фактором в забезпеченні продовольчої безпеки нашої держави.
Слід зазначити, що зерновий сектор протягом останнього десятиріччя демонстрував значні темпи розвитку. За цей період обсяги виробництва зерна в Україні збільшились майже вдвічі або більш ніж на 30 млн. т. Безумовно, відповідне зростання стало можливим завдяки кумулятивному ефекту від цілої низки факторів: поліпшення матеріально-технічної бази аграрного сектору, впровадження нових технологій, значних інвестицій в розвиток інфраструктури зернового ринку, зростання світового попиту тощо.
Водночас, не менш важливим фактором запоруки сталого розвитку зернового сектору, можна вважати наявність прозорих та зрозумілих для суб’єктів господарювання уніфікованих правил в частині обігу та обліку зерна.
Основним документом, що визначав уніфіковані операції з зерном на елеваторах в Україні в частині кількісно-якісного обліку, довготривалий час була «Інструкція про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 року № 661 (далі – Інструкція № 661).
Через зміну суб’єктності контролю якості зерна (з 28.12.2016 постановою Кабінету Міністрів України №1018 ці функції було передано Держпродспоживслужбі України) та втрати актуальності окремих положень Інструкції № 661, відповідний документ було скасовано розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади" від 10.03.2017 № 166-р.
Зазначимо, до прийняття розпорядження щодо скасування Інструкції № 661, Міністерство аграрної політики України в співпраці з учасниками зернового ринку та профільних асоціацій активно напрацьовували зміни до відповідного документу, які б відповідали сучасним вимогам висококонкурентного ринку. На етапі спільної роботи суб’єкти зернового сектору неодноразового наголошували на важливості відповідних правил для ринку.

Мінагрополітики здійснюється аналіз та заміна застарілих документів які регулюють обіг,  зберігання та доробку зерна з метою спрощення регуляторного навантаження, і в той же час забезпечення ефективного моніторингу зернового ринку, захисту інтересів учасників зернового ринку.

Враховуючи вищенаведене, Міністерство аграрної політики України розробило новий проект наказу «Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах» (далі – проект наказу), який включає адаптовані до сучасних вимог основні положення та правила раніше скасованої Інструкції № 661.
Запропонований проект направлений на врегулювання нормативно-правового вакууму в частині взаємовідносин між суб’єктами ринку зерна та є адаптованим до вимог зернового ринку, створить нормативні та організаційні передумови функціонування ринку зерна, спрямований на збалансування та захист інтересів різних суб'єктів зернового ринку, удосконалення умов прийому і відвантаження зерна на експорт з портових елеваторів, встановлення єдиних правил оформлення операцій із зерном на хлібоприймальних підприємствах, загальних правил вирішення спірних питань.
Виписані норми в проекті наказу встановлюватимуть правила та підходи у взаємовідносинах суб’єктів ринку зерна на етапах:

-                   заготівлі зерна на зберігання;

-                   технологічні процеси (очистки, сушки);

-                   формування партій на зберігання;

-                   формування партій зерна на експорт;

-                   відвантаження;

-                   списання втрат при зберіганні та зачистці вибулих партій зерна та продуктів його переробки.

Облік всіх технологічних процесів із зерном дасть можливість поклажодавцю, в першу чергу товаровиробнику, простежити втрати зерна при зберіганні і переробці в готову продукцію.
Для полегшення розрахунків при списанні природних втрат в процесі зберігання зерна і виключення можливих помилок, в проекті наказу приведені рекомендовані таблиці визначення норм природних втрат зерна.
В проекті наказу визначено шлях вирішення спірних питань (арбітраж) за наявності розбіжностей при визначенні якості зерна та продуктів його переробки і проведених розрахунках, узгоджене з нормами законодавства. Прописана норма дасть можливість поклажодавцю, насамперед, сільськогосподарському товаровиробнику, а також надавачу послуг зі зберігання зерна, оперативно вирішувати можливі спірні питання при заготівлі зерна та відвантаження його із зернового складу. В той же, слід зауважити, що наведений в проекті наказу механізм арбітражу не є обов’язковим і може застосуватися суб’єктами ринку лише за бажанням, у разі виникнення критичних протиріч, в частині оскарження результатів проведених досліджень лабораторією зернового складу. Застосування уніфікованого підходу до вирішення можливих спірних питань сприятиме прискоренню проведення операцій з обігом зерна, що є критично важливим в період заготівлі зерна, оскільки дозволяє скоротити витрати часу і коштів через простій транспортних засобів, не доводячи вирішення спірних питань до суду.
Водночас, слід зазначити, що прийняття і використання проекту наказу, як уніфікованого набору інструкцій та правил, при веденні кількісно-якісного обліку зерна в цілому направлене на мінімізацію виникнення можливих спірних питань. Так, наприклад, в 2016 році загальна чисельність операцій зі складськими документами на зерно становила 576,6 тисяч, при цьому арбітражне вирішення спірних питання було застосовано тільки для 331 операції або всього-на-всього 0,05% від загальної чисельності.
Запровадження диференційованого підходу в частині дозволу до змішування зерна різних класів на портових зернових складах, насамперед, направлене на збереження балансу інтересів зовнішнього ринку (експорту) та внутрішнього ринку (продовольча безпека). 

В частині забезпечення інтересів на зовнішньому ринку (експорт зерна) одним із пріоритетних завдань Кабінету Міністрів України станом на сьогодні є максимальне наближення українського законодавства та практики загальноєвропейських норм і передового досвіду.

Слід зазначити, що прийняття відповідного проекту Інструкції лише формально може розглядатися з позиції запровадження нових регуляторних норм. Діючі зернові та зернопереробні підприємства через відсутність альтернативного нормативного документу в галузі зберігання та обліку зерна, у своїй роботі продовжують керуватися правилами та нормами, встановленими раніше.
Тому, розроблений проект наказу, дасть можливість без затрат працювати зерновим складам і зернопереробним підприємствам на діючих програмах бухгалтерського обліку та автоматичних інформаційно-аналітичних комплексах обслуговування роботи зернових та зернопереробних підприємств.

В свою чергу, збереження уніфікованих правил та інструкцій при виконанні базових робочих процесів зернового складу, пов’язаних з ввезенням, вивезенням, переміщенням і зберіганням зерна, дозволить мінімізувати ризики для зернової галузі внаслідок можливих операційних та адміністративних неузгодженостей між різними суб’єктами господарювання.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

 

не впливає

Держава

впливає

 

Суб’єкти господарювання,

впливає

 

у тому числі суб’єкти малого підприємництва

впливає

 

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Проект наказу розроблено з метою удосконалення основних засад державної політики стосовно регулювання ринку зерна, які направлені зокрема на забезпечення збереження балансу інтересів суб’єктів господарювання, держави та її продовольчої безпеки.
Крім того, мінімізує витрати експортерів, що виникають внаслідок відсутності можливості формування партій експортного зерна на портових зернових складах. Дозволить зменшити витрати при зберіганні зернових (у першу чергу пшениці), шляхом оптимізації та раціоналізації використання існуючої портової елеваторної та логістичної інфраструктури. 

Проектом наказу поставлено за мету вирішення наступних питань:

ü    нормативно-правове забезпечення реалізації деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", «Цивільного Кодексу України» та інших нормативно-правових актів в частині регулювання обігу та обліку зерна;

ü    усунення штучних перешкод для збільшення експорту, зростання обсягів експортованої продукції та ріст надходження валютної виручки від реалізації;

ü    зростання ефективності функціонування українських зернових складів та потенціалу для інвестицій в складську та портову інфраструктуру;

ü    забезпечення сприятливого клімату для ведення агробізнесу.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1.           Визначення альтернативних способів

 

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1:
Невтручання і залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

Зазначений спосіб не може вважатися прийнятним, оскільки може призвести до порушення балансу інтересів суб’єктів господарювання та держави щодо забезпечення функціонування ринку зерна. Зокрема:

-                   невиконання норм Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», передбачених статтями 9, 22;

-                   порушення нормативно-правового поля в частині правового забезпечення обігу складських документів на зерно;

-                   припинення дії уніфікованих правил та підходів до взаємовідносин суб’єктів зберігання та виробників зерна, як приватної так і державної форми власності при здійсненні операцій з зерном та продуктами його переробки;

-                   відсутності механізму вирішення спорів (арбітражу) при визначенні якості зерна і проведених розрахунках за зберігання зерна;

-                   втрати можливості здійснення моніторингу обігу зерна, володіння важливою інформацією для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому, фуражному зерні.

Альтернатива 2:
Прийняття проекту акту

Дозволить забезпечити:

-                   реалізацію норм статей 9, 22 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»;

-                   встановлення єдиних та прозорих правил взаємовідносин суб’єктів господарювання, що задіяні в сфері виробництва, торгівлі зерна та експортерів зерна;

-                   розвиток експортного потенціалу зернового сектору, зокрема, завдяки дозволу формування партій експортного зерна шляхом змішування зерна різних класів, експортери зможуть виконувати специфікації різної складності, тим самим не занижуючи ціну своєї продукції та зменшити затрати на логістику зерна;

-                   встановлення правил для здійснення арбітражу з визначення якості зерна та проведені розрахунки за зберігання та надані послуги зерновим складом.

 

2.      Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1:
Невтручання і залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

Х

Уповільнення темпів розвитку зернового сектору, зниження обсягів інвестицій в інфраструктуру ринку, тінізацію сфери обігу зерна, скорочення валютних надходжень, втрата позицій на світовому ринку зерна.

Альтернатива 2:
Прийняття проекту акту

-                   Збереження високих темпів розвитку зернового сектору за рахунок дії єдиних правил та підходів в частині обігу та обліку зерна;

-                   Збільшення експортного потенціалу в зерновому секторі, в тому числі за рахунок формування експортних партій зерна шляхом змішування та оптимізації зернової логістики;

-                   Детінізація сфери обігу зерна;

-                   Дерегуляція діяльності суб’єктів господарювання.

Х

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання,
що підпадають під дію регулювання, одиниць

** Надавачі послуг:
суб’єкти зберігання зерна

216

547

117

181

1061

питома вага групи у загальній кількості, %

20,4%

51,6%

11,0%

17,1%

100%

обсяги обігу зерна в групі: надійшло протягом 2016р, тис. т

44 881

13 482

677

143

59 183

Кількість суб’єктів господарювання,
на які поширюються послуги, що надають суб’єкти регулювання

Споживачі послуг:
виробники зерна

20

117

1478

31361

32976

питома вага групи у загальній кількості, %

0,1%

0,4%

4,5%

95,1%

100%

 

** Оскільки згрупувати суб’єктів зберігання зерна за категоріями масштабів виробництва («великі», «середні», «малі» та «мікро») відповідно до вимог Господарського кодексу не передбачається можливим, а застосування підходу пропорційного розподілу до наявної відповідної галузевої структури – є методологічно некоректним – основним видом діяльності для переважної більшості суб’єктів зберігання зерна є «Складське господарство» (код 52.10 КВЕД 2010), у якості показника для категоризації суб’єктів зберігання було використано показник наявних потужностей одночасного зберігання.

За даними Державної служби статистики, станом на початок 2017 року чисельність суб’єктів господарювання, що займалися зберіганням та переробленням зернових культур становила 933 одиниць. З них:

1.           «Великі» — підприємства, що мають потужності одночасного зберігання понад 50 000 тонн;

2.           «Середні» — підприємства з одночасними потужностями зберігання від 5 000 до 50 000 тонн;

3.           «Малі» — від 500 до 5 000 тонн;

4.           «Мікро» — інші суб’єкти.

Категорія «Мікро» переважною більшістю не є елеватором в сучасному розумінні цього слова, а являє собою зерновий склад (одноповерхові приміщення з горизонтальними або похилими підлогами) типовою місткістю (50, 100, 165 або 300 т), при цьому у багатьох з них відсутня механізація. Такі склади використовуються, переважно, для власних виробничих потреб.,

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1:
Невтручання і залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

-                   Можливість суб’єктам господарювання зернового сектору, насамперед, елеваторам, що надають послуги зі зберігання та переробки зерна, самостійно визначати або скасовувати правила та процедури з обігу, зберігання та переробки зерна, встановлювати або скасовувати власні форми первинного обліку зерна тощо.

Водночас, враховуючи той факт, що загальний обіг зерна в Україні є знеособленим, відсутність уніфікованого документального підходу в частині взаємовідносин операторів ринку між собою може спровокувати ризики викривлення або розривів маркетингових ланцюгів, які наразі поєднують виробництво, зберігання, переробку, реалізацію, логістику та експорт зернових.

Х

Альтернатива 2:
Прийняття проекту акту

-                   Збереження наразі діючих прозорих та чітких правил у взаємовідносинах між суб’єктами ринку зерна;

-                   Економія ресурсів суб’єктів господарювання на логістику та зберігання при експорті зернових;

-                   Запровадження удосконаленого способу вирішення спорів.

Для діючих суб’єктів обсяги витрат фактично залишаються без змін

 
Щодо надання окремих розрахунків стосовно орієнтовних витрат суб’єктів зі зберігання зерна, вважаємо за необхідне надати короткий опис функціонального стану відповідної системи в Україні.
Елеватор являє собою комплекс споруд, призначених для приймання, очищення, сушіння, переробки зерна та його відвантаження споживачам. Це складна система з великою кількістю операцій, що потребують точного обліку та контролю. За останні 15 років стрімкого розвитку зернового сектору в складську інфраструктуру було залучено значні обсяги інвестицій, направлені не тільки на збільшення потужностей зі зберігання. Водночас за цей час принципово змінилося відношення до питання автоматизації обліку діяльності елеватора.
Відповідаючи вимогам сучасного ринку, суб’єкти ринку зі зберігання зерна визнали неможливість подальшого «ручного» обліку всіх операцій, через цілу низку операційних проблем:

-                   можливість крадіжок на кожній ділянці роботи елеватора, що призводить до втрати прибутку;

-                   сумнівна точність інформації (можливість помилок при введенні даних та неможливість їх оперативного виправлення), що призводить до викривлення показників, на основі яких приймаються управлінські рішення;

-                   відсутність можливості повного контролю кожного етапу роботи елеватора, що може призвести до змов на підприємстві, крадіжок, подання неправдивої викривленої інформації;

-                   при управлінні компанією, в складі якої знаходиться декілька підприємств (у тому числі віддалених), ручний облік не дає чіткої картини поточного стану бізнесу.

У відповідь на вищезазначені виклики ринок інформаційних послуг розробив та запропонував цілу низку програмних комплексів, які дозволили максимально автоматизувати основні процеси роботи елеваторів. Запровадження автоматизованої системи обліку діяльності елеватора дозволило керівникам та управлінцям відповідних підприємств отримати:

-                   прозорість по всім операціям з зерном;

-                   можливість аналізувати інформацію та приймати коректні управлінські рішення на її основі;

-                   ускладнення зловживань та крадіжок;

-                   економію коштів;

-                   впорядкувати взаємовідносини з клієнтами (поклажодавцями);

-                   можливість ефективного управління групою підприємств та віддалених підрозділів.

Наразі на ринку України представлено одразу декілька основних програмних комплексів єдиної системи обліку роботи зернового складу. При цьому, незважаючи на різних розробників відповідних комплексів, застосування уніфікованого підходу до автоматизації основних операцій роботи елеватора, забезпечило системне взаємовизнання та безконфліктність роботи різних систем. Без дієвої нормативно-правової бази уніфікованих правил та процедур обігу та обліку зерна, створення подібних систем було б неможливим. Згідно з рекламною інформацію, наведеною на сайтах розробників відповідних комплексів, подібні інформаційні системи впроваджено в понад 200 найбільших компаніях та підприємствах галузі, серед яких є провідні експортери зерна, зернопереробні підприємства та підприємства державного сектору.
Деякі елементи спектру автоматизованих робіт, що виконуються на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах:
 
 
присутнє в комплексах
уніфіковане в інструкціях
Автоматизація вагової станції
контроль виконання операцій зважування
+
+
оформлення первинних документів, ведення журналу зважування
+
+
формування документів вагової (ТТН на ввезення/вивезення/внутрішнє переміщення, квитанція на зважування, накладна на ввезення/вивезення з/д транспортом)
+
+
формування звітів вагової (журнал реєстрації зважування, журнал вагаря)
+
-
Автоматизація основних робіт лабораторії (за наявності)
якісні характеристики зерна відображаються в документі «лабораторний аналіз»
+
-
ведення журналу лабораторних аналізів
+
-
формування звітів по якості зерна
+
-
форми 34, 117
+
+
формування карток лабораторних аналізів
+
+
Автоматизація робіт бухгалтера по зерну
реєстрація ввезення зерна, оформлення вивезення зерна
+
+
виписка складських документів (складська квитанція – проста, подвійна, ТТН)
+
+
переоформлення прав власності на зерно
+
+
переміщення зерна по території
+
+
зачистка складів
+
+
формування звітності (журнал складських квитанцій, реєстри наказів, реєстри документів актів розрахунку, форми 36, 37)
+
+
реєстрація руху в обліковій системі
+
+
переоформлення прав власності на зерно
+
+
Автоматизація робіт бухгалтера по розрахунках
встановлення вартості послуг елеватора
+
-
формування договорів з власниками зерна
+
-
формування первинних документів та звітності
+
+
Автоматизація робіт бухгалтера по переробці
списання сировини та матеріалів у виробництво (формування акту на списання)
+
+
оприбуткування готової продукції
+
+
фасування готово продукції (формування актів фасування)
+
+
формування виробничих звітів, форма 117
+
+
 
Таким чином діючі програмні комплекси автоматизації роботи елеваторів та зернопереробних підприємств побудовані на уніфікованих підходах ведення кількісно-якісного обліку зерна із застосуванням загальноприйнятих в галузі методах розрахунків. Також відповідні програмні комплекси, зазвичай, передбачають розрахунок заробітної платні, ведення кадрового обліку, облік виробництва, облік роботи сільськогосподарської техніки та автотранспорту. Такий підхід до розвитку зернової складської інфраструктури дозволив не тільки мінімізувати втрати та збільшити ефективність роботи окремих суб’єктів галузі але й сприяв зростанню загальної швидкості та прозорості обігу зерна на ринку, що стало запорукою успішної реалізації експортного потенціалу України в зерновому секторі. В свою чергу, для споживача послуг зі зберігання (поклажодавців), застосування уніфікованого підходу забезпечувало гарантування певного набору якісних показників відповідних послуг з одночасним захистом його інтересів.
Щодо питання економії ресурсів для суб’єктів зберігання зерна. В рамках напрацювання змін до скасованої інструкції №661, що відповідають сучасним вимогам ринку, однією з ключових ініціатив розглядалося впровадження дозволу на формування експортних партій зерна, шляхом змішування зерна різних класів. Це б, в свою чергу, дозволило експортерам виконувати специфікації різної складності, тим самим не занижуючи ціну своєї продукції, а також зменшити затрати на логістику зерна.
За даними Офісу ефективного регулювання у 2016 році через неправильне позиціювання своєї продукції на ринку українські експортери втратили близько $2/т. Приймаючи обсяги експорту пшениці з України, втрати становлять $34 млн на рік. За іншими оцінками сукупний ефект від надання можливості формування експортних партій на припортових елеваторах, орієнтовна розрахункова сума економії для галузі може скласти до $100 млн на рік.
Наразі розвиток припортової зернової інфраструктури є одним з ключових пріоритетів реалізації експортного потенціалу зернової галузі. За оцінками АМПУ (Адміністрації морських портів України) пропускна здатність українських морських портів з перевалки зернових вантажів за п’ять років може збільшитися на понад 30% до 100 млн тонн. На сьогодні в планах розвитку будівництва терміналів позначені більше 35 проектів, 10 — в стадії реалізації. Тож позитивний кумулятивний ефект для суб’єктів зберігання та експортерів зерна з часом буде тільки зростати, при одночасному забезпеченні балансу інтересів суб’єктів господарювання та держави, насамперед, в контексті забезпечення продовольчої безпеки.
В частині запровадження удосконаленого способу вирішення спорів передбачено можливість використання копій документів з подальшим наданням оригіналів документів, що може дозволити суттєво економить час та ресурси суб’єктів господарювання. Водночас, запровадження нового проекту наказу ставить за мету не стільки вдосконалити способи вирішення спорів між суб’єктами зберігання, скільки мінімізувати можливості для виникнення подібних прецедентів.

ІV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей. Визначення альтернативних способів

 

Обрані
способи

Альтернативні
способи

Аргументи щодо переваги обраного способу

Нормативно-правове закріплення прозорих та чітких правил у взаємовідносинах між суб’єктами ринку зерна

Альтернативним способом досягнення зазначених цілей може стати розроблення регламенту зберігання зерна та продуктів його переробки, передбачене в чинному законодавстві, проте на розроблення нового нормативно-правого акту піде багато часу.

 

Впровадження інструментів саморегуляції галузі дозволило б закріпити діючі правила у взаємовідносинах суб’єктів ринку, але наразі відсутня законодавча база щодо саморегуляції.

На даний час обраний спосіб є найбільш доцільним, оскільки забезпечить оперативне вирішення головних проблем і надасть можливість отримати економічний результат вже в короткостроковій перспективі

При цьому, передбачені додаткові заходи дозволять покращити бізнес середовище в Україні.

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Розв’язання проблеми можливе шляхом прийняття проекту наказу.

Зокрема, проектом наказу передбачаються зміни, які дозволять створити нормативні та організаційні передумови функціонування ринку зерна, спрямовані на збалансування та захист інтересів різних суб'єктів зернового ринку, удосконалення умов прийому і відвантаження зерна на елеваторах, зокрема на експорт, встановлення єдиних правил оформлення операцій із зерном на хлібоприймальних підприємствах, загальних правил вирішення спірних питань щодо якості зерна та проведених розрахунків.

Також проектом наказу передбачено інші зміни щодо вирішення питань арбітражу по якості зерна та проведених розрахунків, які дозволять вдосконалити застарілі норми та привести їх у відповідність до вимог сьогодення та ділових стандартів.

Надання можливості вести всі облікові документи в електронній формі, визначення дієвого механізму вирішення спірних питань із якості зерна та проведених розрахунків, вдосконалення процедури проведення та оформлення зачистки зерна забезпечить господарюючим суб’єктам можливість ефективно, у відповідності до вимог сьогодення та ділових стандартів вести свою діяльність щодо операцій з зерном і продуктами його переробки.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акту залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Затвердження акту надасть можливість забезпечити інтереси держави, суб’єктів господарювання та громадян.

Вигоди

Витрати

Сфера інтересів держави

Збільшення надходжень до Державного бюджету України, поліпшення платіжного балансу, розвиток зернового ринку, детінізація обігу зерна та забезпечення продовольчої безпеки

Витрати відсутні

Сфера інтересів суб’єктів господарювання

Встановлення прозорих та чітких правил у відносинах між суб’єктами ринку зерна. Зростання конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, зменшення витрат українських експортерів та національних операторів зернового ринку, прискорення процедури експорту.

Орієнтовні суми витрат в частині проведення арбітражу спірних питань та в частині ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки зазначено в додатку 2

Сфера інтересів громадян

Опосередковані вигоди, що випливають з вигід для інтересів держави та бізнесу

Витрати відсутні

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акту

Строк дії наказу необмежений. Зміни набудуть чинності з дня офіційного опублікування наказу.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акту

До показників результативності належать:

Обсяг надходжень до бюджету

Реалізація наказу впливатиме на обсяг надходжень до Державного бюджету України. Проте, визначення фактичного обсягу надходжень потребуватиме проведення відстеження результативності наказу шляхом аналізу статистичних даних.

Кількість суб’єктів господарювання, які зможуть скористатися нормами проекту наказу

Дія акту поширюватиметься на всіх суб’єктів зернового ринку: виробників, експортерів зерна та продуктів його переробки, зернові склади, зернопереробні підприємства.

Час та кошти, що витрачатимуться суб’єктами підприємницької діяльності на реалізацію регуляторного акту

Реалізація акту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат для діючих суб’єктів господарювання. Навпаки, реалізація наказу має зменшити часові та фінансові витрати під час експорту зерна.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб.

Високий. Проект розміщено для оприлюднення на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

 

Додаткові показники результату дії регуляторного акта:

                    кількість проведених арбітражів по якості зерна та продуктів його переробки;

                    кількість проведених арбітражів по проведених розрахунках.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акту

Базове відстеження результативності зазначеного регуляторного акту буде здійснюватися статистичним методом шляхом аналізу даних з відкритих інформаційних джерел.

Повторне відстеження результативності буде здійснене через рік після набрання ним чинності, але не пізніше ніж через два роки шляхом аналізу статистичних даних.

Періодичне відстеження результативності регуляторного акту буде здійснюватися шляхом аналізу статистичних даних раз на три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результатів цього акту.

 

Відстеження результативності регуляторного акту буде здійснювати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в галузі зберігання зерна.

 

 

Заступник Міністра аграрної 

політики та продовольства України                                                                                                                                                          О. Ковальова