портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 26 червня 2017

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур"

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

 

НАКАЗ

 

   _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

Про затвердження Інструкції щодо профілактики та

ліквідації захворювання тварин на ящур

 

 

Відповідно до статей 6 та 7 Закону України “Про ветеринарну медицину”, підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Інструкцію щодо профілактики та лівідації захворювання тварин на ящур, що додається.

2. Департаменту тваринництва забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

 

 

Перший заступник міністра                                                                                                                                              М. Мартинюк

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції щодо профілактикита ліквідації захворювання тварин на ящур»

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур» та аналізу регуляторного впливу зазначеного проекту Міністерство аграрної політики та продовольства України робить оголошення про його публікацію.

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур» та аналіз регулятрного впливу оприлюднений шляхом його розміщення в мережі Ітернет на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua, розділ «Регуляторна політика») та держпродспоживслужби (www.consumer.gov.ua, розділ – Діяльність, підрозділ – Обговорення проектів документів).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня оприлюднення проекту наказу та аналізу регулятрного впливу в мережі Інтернет за адресами:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України, e-mail: info@minapk.gov.ua.

01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, e-mail: info@consumer.gov.ua

01001, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, e-mail : inform@dkrp.gov.ua.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                                    Максим МАРТИНЮК

Пояснювальна записка

до пректу наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур»

 

1. Обгрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур» (далі – проект наказу) розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно із Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за участі Асоціації тваринників України на виконання пункту 10 протоколу № 2 від 14 березня 2017 року засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про ветеринарну медицину». Необхідністю прийняття проекту наказу є забезпечення виконання першочергових ветеринарно-санітарних заходів щодо недопущення занесення на територію господасртв ящуру.

Також відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 166-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» яка набуває чиності через два місяці з дня його опублікування, скасовується дія наказу головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 99 від 07.12.2001 року «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур».

2. Мета і шляхи її досягнення

Мета розробки проекту наказу полягає в забезпеченні епізоотичного благополуччя в тваринницьких господарствах України шляхом проведення заходів з профілактики, діагностики та ліквідації хвороби, чіткому врегулюванні відносин між службою ветеринарної медицини та суб`єктами господарювання незалежно від форм власності, виробництві сільськогосподарської продукції гарантованої якості і безпеки.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Закони України «Про ветеринарну медицину», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», «Про охорону навколишнього природного середовища» тощо.

4. Фінансово-економічне обгрунтування

Реалізація наказу не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною регуляторною службою України та підлягає державній реєстрації в Мінстерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6.1. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект наказу обговорено з Асоціацією тваринників України, Тваринпром. Крім того, проект наказу розміщено на сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України www.minagro.gov.ua та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів www.consumer.gov.ua відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу є регуляторним актом та відповідає принципам державної регуляторної політики.

10.1. Вплив реалізації акта на ринок праці.

Проект наказу не має впливу на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття наказу надасть можливість спеціалістам ветеринарної медицини повною мірою організувати та забезпечити контроль за виконанням ветеринарно-санітарних, технологічних вимог, регламентованих цим наказом, що дасть можливість забезпечити епізоотичне благополуччя господарств, що сприятиме виробництву якісної і безпечної продукції, а у разі спалаху захворювання дасть можливість швидкої його ліквідації та недопущення поширення.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                                     Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур"

 

І. Визначення проблеми

Ящур - гостра, висококонтагіозна хвороба тварин що відносяться до ряду парнокопитних підряду жуйних а також сімейства свиней та виду Camelus bactrianus з сімейства верблюдових.

Хвороба проявляється лихоманкою, везикулярним враженням ротової порожнини, вінчика, у корів - вим`я, а у молодих тварин враженням міокарда та скелетних м`язів.

До вірусу ящуру сприйнятливі велика рогата худоба, свині, вівці, кози, верблюди, буйволи, яки, олені, косулі, джейрани, сайгаки, тури, лосі, кабани, антилопи, слони, ведмеді, зебри та інші парнокопитні. На ящур може хворіти й людина. Люди заражаються при споживанні не обеззараженого молока від хворих тварин.

Ящур спричиняє значні економічні втрати через зниження молочної та м’ясної продуктивності, втрату відтворювальних функцій тварин, загибель хворих тварин і є причиною обмежень при здійсненні міжнародної торгівлі.

Міжнародним епізоотичним бюро (далі - МЕБ) ящур віднесено до особливо небезпечних хвороб, які підлягають повідомленню.

У 2001 році через ящур, у Великій Британії, Ірландії, Франції та Нідерландах довелось знищити 6 млн. тварин що спричинило збитки які оцінюються у 11 - 12 млрд. $ США. Більше 6 ти місяців знадобилось для реалізації усіх заходів з ліквідації захворювання. У вересні 2001 року Франція, Ірландія та Нідерланди були оголошені благополучними по ящуру без вакцинації, і в січні 2002 року – Велика Британія.

Згідно з даними МЕБ лише з початку цього року ящур був зареєстрований в Зімбабве, Ізраїлі, Іорданії, Китаї, Монголії, Південноафриканській республіці та Південній Кореї. Ендемічними щодо цього захворювання залишаються В’єтнам, Лівія, Палестина та Туреччина.

Наразі Україна залишається вільною від ящуру, проте вже у 2017 році може стикнутися із занесенням хвороби на свою територію, оскільки хвороба активно розповсюджується по території Російської Федерації.

В зоні ризику в разі поширення Україною ящуру опиняються всі суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності, діяльність яких пов’язана з утриманням та обігом ВРХ, ДРХ, свиней тощо, отриманням та переробкою продукції з них.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину" Держпродспоживслужба розробляє, переглядає та затверджує ветеринарно-санітарні заходи, у тому числі заходи щодо профілактики, лікування, діагностики та ліквідації хвороб, що підлягають повідомленню, і щодо безпечності продуктів тваринного походження.

Крім того, відповідно до умов Угоди про Асоціацію та розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р ”Про схвалення Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV ”Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди, Україна має гармонізувати своє законодавство із законодавством ЄС в тому числі і стосовно заходів, які застосовуються щодо боротьби та профілактики ящуру.

Крім того, проект наказу ”Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур” (далі – проект наказу) розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно із Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за участі Асоціації тваринників України на виконання пункту 10 протоколу № 2 від 14 березня 2017 року засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України. Необхідністю прийняття проекту наказу є забезпечення виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 166-р ”Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади” яка набуває чиності через два місяці з дня його опублікування, скасовується дія наказу головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 99 від 07.12.2001 року ”Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур”.

На сьогоднішній день в Україні відсутній нормативно-правовий акт, що регулює дії суб’єктів господарювання і органів влади, відповідальних за контроль за здоров’ям і благополуччям тварин, при виникненні ящуру.

Слід також зазначити, що відсутність відповідного державного регулювання, за умов необхідності збереження належного рівня безпечності та якості харчових продуктів, а також потреби у просуванні продукції скотарства на зовнішніх ринках, є суттєвим негативним чинником з точки зору іміджу України.

Таким чином, проблема попередження розповсюдження ящуру в Україні не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів і потребує окремого державного регулювання, оскільки у даному випадку стає реальною загроза як неконтрольованого поширення територією України, так і значних економічних збитків, а також невиконання Україною взятих на себе вимог з адаптації законодавства.

Враховуючи вищезазначене, вказану проблему передбачається вирішити шляхом прийняття Проекту наказу, що дозволить встановити:

порядок проведення профілактичних заходів щодо ящуру;

ветеринарно-санітарні заходи у випадку занесення збудника у господарства, що мають бути виконані для мінімізації загрози поширення ящуру та його ліквідації;

процедури поводження з продукцією тваринного походження, одержаною в неблагополучних господарствах та зоні карантину.

Проблема справляє вплив на:

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

 

Держава

+

 

Суб’єкти господарювання

+

 

У тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

 

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Основною ціллю державного регулювання є заповнення правової прогалини у сфері профілактики та боротьби з ящуром, спрямоване на:

максимально можливе зменшення ризиків виникнення та поширення ящуру;

забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя в державі і створення умов та можливості для безпечного обігу продукції скотарства.

Крім того, прийняття проекту наказу забезпечить правове підгрунття для здійснення ветеринарно-санітарних заходів у відповідності до чинного законодавства України з урахуванням вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом з іншої сторони, шляхом встановлення порядку проведення профілактичних заходів; поводження у випадку виявлення ящуру у господарствах різних форм власності та підпорядкування, з метою ліквідації захворювання; встановлення належних процедур подальшого обігу тварин та продукції тваринного походження в неблагополучних господарствах.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Збереження status quo

Альтернатива 2

Запровадження регулюваня на підставі рекомендацій Міжнародного епізоотичного бюро без прийняття проекту Наказу

Альтернатива 3

Прийняття пропонованого проекту Наказу

Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

 Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

Прямі витрати відсутні. Проте в разі виникнення епізоотії, за відсутності необхідного регулювання неминучі значні збитки, пов’язані із неконтрольованим поширенням збудника та втратами господарств від вимушеного забою, загибелі тварин, знищення продукції тощо

Альтернатива 2

 

Часткове заповнення правової прогалини.

Відсутність потреби робити бюджетне відшкодування та витрачатись на заходи з профілактики.

Витрати на доведення нових вимог до суб’єктів господарювання, ЦОВВ та ветеринарних фахівців мають бути здійснені в межах наявного фінансування.

Проте в разі виникнення епізоотії та конфліктних ситуацій, пов’язаних із необхідністю вжиття суворих заходів (зокрема знищення тварин) можливі небажані конфлікти та суперечки щодо правового статусу рекомендаційних норм

Альтернатива 3

Заповнення правової прогалини. Створення повноцінного регулювання, що дозволятиме мінімізувати ризики від поширення хвороби та збитки від неї.

Збереження іміджу та статусу країни, що дозволятиме зберегти можливості для торгівлі тваринницькою продукцією, в т.ч. і міжнародної.

Витрати на доведення нових вимог до суб’єктів господарювання, ЦОВВ та ветеринарних фахівців мають бути здійснені в межах наявного фінансування.

 

В разі виникнення спалаху ЗВД ВРХ:

орієнтовні витрати на обов’язкові дослідження становитимуть близько 300 грн/гол та на вакцинацію близько 60 грн/гол.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

Прямі витрати відсутні, доки не відбудеться занесення збудника у населений пункт чи господарство

Альтернатива 2

Прямі вигоди відсутні

Прямі витрати відсутні, доки не відбудеться занесення збудника у населений пункт чи господарство

Альтернатива 3

Застосування профілактичних заходів знизить ризик занесення збудника.

Можливість відшкодування за втрачене поголів’я

Витрати на проведення профілактики (щеплення, дезинсекція, репеленти тощо)

Оцінка впливу на сферу суб’єктів господарювання

Показник

Великі

Середні

Малі та мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

29

2533

44182

46744

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

0,1

5,4

94,5

100

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

Негативні очікування, пов’язані із можливістю неконтрольованого поширення ящуру.

В разі виникнення епізоотії, витрати на ліквідацію наслідків особливо імовірні для суб’єктів, що не застосовуватимуть профілактичні заходи.

Альтернатива 2

Можливість часткового попередження негативних наслідків від занесення ящуру у господарство.

Витрати можливі для тих суб’єктів, що виконуватимуть рекомендації та застосують профілактичні заходи на власний розсуд.

Альтернатива 3

Застосування профілактичних заходів мінімізує можливість виникнення хвороби та відповідно зменшить потенційні витрати від ліквідації наслідків.

Можливість відшкодування за втрачене поголів’я та отримання державної підтримки на виконання обов’язкових заходів

Орієнтовні витрати на обов’язкові дослідження становитимуть близько 300 грн/гол та на вакцинацію близько 60 грн/гол.

Ці витрати можливі за умови прийняття відповідного рішення суб’єктів господарювання

Інші витрати на обов’язкові заходи для попередження занесення збудника та виникнення захворювання, які є важко обрахованими та можуть істотно відрізнятись в залежності від поточного рівня біологічної безпеки господарства.

 

ІV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотири бальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

1

Збереження існуючої ситуації є неприйнятним з огляду на суттєве зростання ризиків занесення збудника ящуру на територію України за останні роки. Відсутність чітких та зрозумілих, і найголовніше обов’язкових, заходів є однією з передумов втрати Україною статусу країни вільної від ящуру та неможливості здійснювати дієвий контроль за поширенням хвороби, якщо вона опиниться на території України.

Альтернатива 2

2

Питання вирішується частково і може бути прийнятним за умови низького ризику появи хвороби на території України. Суб’єкт зможе самостійно обирати, як саме застосовувати заходи, передбачені рекомендаціями.

Проте такий підхід є занадто ризикованим в разі виникнення вогнища хвороби і не може забезпечити захист від неконтрольованого поширення збудника.

Альтернатива 3

4

За сучасних обставин, єдиним адекватним шляхом є запровадження належного державного регулювання заходів з профілактики та боротьби із ящуром.

Такий підхід відповідає усталеній світовій практиці та відображає потреби як держави, так і галузі скотарства.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1

відсутні або незначні

Переважно пов’язані із очікуваними ризиками та втратами у випадку занесення збудника ящуру в Україну

Низький результат Альтернативи 1 обумовлений надмірними ризиками втрати контролю над епізоотичною ситуацією в Україні та може спровокувати значні втрати для економіки та бізнесу.

Альтернатива 2

Незначні, через обмеженість застосування норм, що мають рекомендаційний характер

 

Витрати на проведення профілактичних рекомендованих заходів, що здійснюватимуться на розсуд суб’єкта господарювання

Низький результат Альтернативи 2 обумовлений неповноцінністю регулювання, що не дозволяє належно мінімізувати ризики для галузі скотарства

 

Альтернатива 3

Можливість організованої протидії поширенню ящуру в разі занесення збудника на територію України.

Мінімізація наслідків від спалахів хвороби завдяки застосуванню профілактичних заходів (вакцинація).

Запровадження компенсації суб’єктам господарювання.

Пов’язані із запровадженням проведення у господарствах планових діагностичних досліджень та вакцинації ВРХ.

Для суб’єктів господарювання також виникнуть витрати в частині дотримання належного рівня біологічної безпеки, що будуть залежати від поточного стану біобезпеки господарств кожного суб’єкта.

Варіант є оптимальним з огляду на сучасний стан застосовуваних в світі засобів правового регулювання профілактики та боротьби із поширенням ящуру.

Даний спосіб повністю відповідає нормам Закону України ”Про ветеринарну медицину”  та вимогам сучасності. Сприятиме запобіганню втрати поголів’я ВРХ, покращенню якості виробництва продукції тваринництва та збереженню можливостей виходу її на міжнародні ринки

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/ причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1

Відмова від Альтернативи 1 через надмірну ризикованість продовження відсутності регулювання та відповідно потенційної втрати контролю над епізоотичною ситуацією в країні

Динаміка поширення ящуру та наближення до території України складає зростаючу небезпеку для скотарства України

Альтернатива 2

Доцільність Альтернативи 2 є сумнівною, з огляду на частковий регулюючий ефект від застосування виключно рекомендаційних норм.

Потреба у терміновій реєстрації вакцини в Україні та організації необхідних досліджень може загальмувати впровадження регулювання та знизити ефективність акту.

Альтернатива 3

Чітко встановлює заходи обов’язкові для виконання усіма суб’єктами господарювання направлені в першу чергу на недопущення виникнення захворювання, збереження епізоотичного благополуччя тваринництва, розвитку виробництва продуктів харчування.

Поширення ящуру може поставити під загрозу виконання регулювання.

Нестача фінасування на проведення всіх необхідних заходів також може бути суттєвою загрозою забезпечення виконання акту.

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Прийняття Проекту наказу встановить єдиний для всієї території України режим попередження розповсюдження ящуру, дозволить організовувати взаємодію органів та служб на місцях для недопущення захворювання, визначить порядок контролю за зооветеринарним статусом господарств всіх форм власності.

У разі прийняття Проекту наказу власники тварин, спеціалісти ветеринарної медицини отримають правові підстави для боротьби із ящуром у вогнищах захворювання та карантинних зонах, здійснення примусового вилучення та умертвіння тварин, проведення діагностичних досліджень тощо.

Проект наказу запроваджує механізми організації планових профілактичних обробок тварин, в тому числі щеплень, проведення інших ветеринарно-санітарних заходів, що дозволяють зменшити як ризики від занесення збудника, так і негативні наслідки у випадку появи його в господарствах.

Заходи, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми:

1) довести вимоги Інструкції до відома співробітників ветеринарних підрозділів Держпродспоживслужби та підготувати необхідні інструктивні матеріали на місцях;

2) забезпечити інформування громадськості про вимоги Інструкції шляхом оприлюднення її на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики та Держпродспоживслужби, а також шляхом роз’яснювальної роботи через територіальні органи Держпродспоживслужби та управління агропромислового розвитку.

3) переглянути плани протиепізоотичних заходів та внести необхідні зміни щодо забезпечення щеплень, передбачених Інструкцією.

Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання:

1) провести навчання відповідального персоналу щодо особливості заходів профілактики ящуру та дій у випадку діагностування хвороби в господарстві;

2) переглянути внутрішні операційні та управлінські процеси щодо проведення профілактичних заходів згідно Інструкції;

3) передбачити в планах необхідні матеріальні та фінансові ресурси, в залежності від потреб підприємства на виконання вимог Інструкції.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація Проекту наказу вимагає належного ресурсного та фінансового забезпечення служби ветеринарної медицини.

Відповідно до Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб будуть розраховані матеріальні витрати держави при виявленні хвороби. При цьому буде враховуватися чисельність поголів’я худоби, потреби на умертвіння та спалення трупів, вимушений забій, дезинфекцію, дезинсекцію та інші обов'язкові заходи ліквідації.

Суб’єкти господарської діяльності та/або фізичні особи нестимуть матеріальні затрати, які складаються із затрат на забезпечення належного рівня біозахисту господарств, організації та забезпечення захисту тварин від захворювання на ящур (зміни роботи персоналу, створення запасу дезинфектантів тощо), розповсюдження збудника, проведення профілактичних та діагностичних заходів, які в десятки разів менші ніж витрати від недоотримання продукції від захворювання тварин, їх знищення та проведення протиепізоотичних заходів в межах осередку захворювання.

Витрати у великих та середніх суб’єктів господарювання та органів виконавчої влади можуть бути здійснені в межах загальних видатків на здійснення протиепізоотичних заходів та дотримання належного рівня біобезпеки, а тому зазначені розрахунки витрат згідно Додатку 2 та Додатку 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не проводились.

Розрахункові витрати суб’єктів малого підприємництва наведені згідно Додатку 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Враховуючи безперервність функціонування галузі ветеринарної медицини та скотарства, наказ доцільно запроваджувати на необмежений термін, його дія буде постійною та буде залежати від змін у законодавстві.

Зміна строку дії Інструкції можлива в разі зміни міжнародно-правових актів, рекомендацій відповідних міжнародних організацій чи законодавчих актів України вищої юридичної сили, на виконання яких розроблений цей Проект наказу.

Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності Інструкції будуть встановлюватися після набрання чинності Проекту наказу.

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – прямих надходжень до державного бюджету не передбачається.

2. Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюється дія акта – 46744 суб’єктів господарювання діяльність яких пов’язана з утриманням та вирощуванням ВРХ (дрібні, малі, середні та спеціалізовані свинарські господарства), та близько 1 млн. особистих підсобних господарств громадян (приватний сектор) в яких утримується понад 2,5 млн голів ВРХ.

3. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень регуляторного акта – високий, оскільки повідомлення про оприлюднення, проект наказу та аналіз регуляторного впливу акта розміщено на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби (http://www.consumer.gov.ua/) у розділі "Діяльність", підрозділ "Обговорення проектів документів".

4. Час, що необхідно буде витратити суб’єктам господарювання та/або фізичним особам, для виконання вимог акта – разово орієнтовно 6 годин для відповідальних працівників на ознайомлення із новою Інструкцією, а також для проведення навчання персоналу, в залежності від рівня попередньої підготовки, орієнтовно до 12 годин. Час витрачений в даному випадку має обліковуватись в межах норм часу, що витрачається на виконання безпосередніх фахових обов’язків.

Для визначення результативності пропонується встановити такі показники:

кількість планових щеплень та діагностичних досліджень на ящур (потрібна кількість моніторингових досліджень – 10 000, у разі виявлення захворювання – 50 000 головообробок, в 50 км зоні (буферна зона) в прикордонних районах на території України з неблагополучними районами Російської Федерації);

кількість випадків захворювання сільськогосподарських тварин на ящур – наразі відсутні;

кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, які постраждали внаслідок захворювання тварин на ящур - наразі відсутні;

кількість неблагополучних пунктів по ящуру - наразі відсутні.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів шляхом обробки статистичної звітності.

Базове відстеження результативності зазначеного регуляторного акту буде здійснюватися до набрання ним чинності шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності буде здійснене через рік після набрання ним чинності.

Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися шляхом аналізу статистичних даних щорічно, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результатів виконання Інструкції.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

Для відстеження результативності, будуть використовуватися дані, отримані за результатами перевірок, проведених структурними підрозділами Держпродспоживслужби та її територіальними органами.

У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом проведення аналізу показників результативності дії цього акта, до регуляторного акта будуть внесені відповідні зміни.

 

 

Перший заступник Міністра

         аграрної політики та продовольства                                                                                                                   Максим МАРТИНЮК