портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 16 липня 2018

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації класичної чуми свиней"

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

 

       _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

 

Про затвердження Інструкції щодо профілактики

та ліквідації класичної чуми свиней

 

Відповідно до статей 6 та 7 Закону України «Про ветеринарну медицину», підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами),

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Інструкцію щодо профілактики та лівідації класичної чуми свиней, що додається.

2. Внести зміну до пункту 1 наказу Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України від 15 березня 1994 року № 5 «Про затвердження Інструкцій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 1994 року за № 53/262 (із змінами), виключивши абзац четвертий.

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом четвертим.

3. Визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію про заходи профілактики та ліквідації класичної чуми свиней, затверджену наказом Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України від 15 березня 1994 року № 5, зареєстровану у Міністерстві юстиції України 31 березня 1994 року за № 56/265.

4. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

 

Перший заступник Міністра                                                                                                                    М. Мартинюк

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України

«Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації класичної чуми свиней»

 

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації класичної чуми свиней» (далі – проект наказу) розроблено з метою забезпечення епізоотичного благополуччя України щодо класичної чуми свиней, вдосконалення методів профілактики та боротьби з цим небезпечним захворюванням, визначенні протиепізоотичних заходів та покращення можливостей реагування на спалах.

Проект наказу оприлюднений шляхом його розміщення в мережі Інтернет на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua, розділ «Регуляторна політика») та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua, розділ «Діяльність», підрозділ «Обговорення проектів документів»).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня оприлюднення проекту наказу в мережі Інтернет за адресами:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України, e-mail: info@minagro.gov.ua.

01001, м. Київ, вул Б.Грінченка, 1, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, e-mail: info@consumer.gov.ua.

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, e-mail: inform@dkrp.gov.ua;

 

 

Заступник Міністра

аграрної політики та

продовольства України

з питань європейської інтеграції                                                                                                                                                                Ольга ТРОФІМЦЕВА

Пояснювальна записка

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України

«Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації класичної чуми свиней»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації класичної чуми свиней» (далі – проект наказу) розроблено відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про ветеринарну медицину».

Необхідністю прийняття проекту наказу є забезпечення виконання першочергових ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики захворювання на класичну чуму свиней (далі - КЧС) та проведення заходів з ліквідації хвороби у випадку її виникнення, виконання загальнодержавної програми «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу».

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою розробки проекту наказу є забезпечення епізоотичного благополуччя України щодо КЧС, вдосконалення методів профілактики та боротьби з цим небезпечним захворюванням, визначенні протиепізоотичних заходів та покращення можливостей реагування на спалах.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Закон України «Про ветеринарну медицину»,

наказ Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства та продовольства України від 15 березня 1994 року № 5 «Про заходи профілактики та ліквідації класичної чуми свиней», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 березня 1994 року за № 56/265.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація наказу не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною регуляторною службою України та підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6.1. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Здійснюється шляхом оприлюднення та розміщення проекту наказу на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua) відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» для отримання пропозицій та зауважень від суб’єктів господарювання та громадян.

8.1. Розгляд науковим комітетом національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

Проект наказу не потребує розгляду Науковим комітетом національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу є регуляторним актом та відповідає принципам державної регуляторної політики.

10.1. Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект наказу не має впливу на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття наказу забезпечить організацію та контроль за епізоотичною ситуацією щодо КЧС, вдосконалення методів профілактики та боротьби з цим небезпечним захворюванням та покращення можливостей реагування на спалах.

 

 

Заступник Міністра

аграрної політики та

продовольства України з питань

європейської інтеграції                                                                                                                 Ольга ТРОФІМЦЕВА

Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації

класичної чуми свиней»

 

І. Визначення проблеми

Поточна епізоотична ситуація щодо класичної чуми свиней (далі – КЧС) у світі залишається напруженою.

Протягом минулого року КЧС реєструвалась у Болівії, В’єтнамі, Домініканській Республіці, Камбоджі, Мадагаскарі, Непалі, Таїланді, Еквадорі та Російській Федерації.

При цьому, не зважаючи на відсутність КЧС на території України, за даними офіційної статистики, за період з 2012 по 2017 роки включно (з врахуванням окупованих територій) поголів’я свиней в Україні має сталу тенденцію до зниження.

 

Рік, стан на 1 січня

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Поголів’я свиней, млн голів

7,373

7,577

7,922

7,351

7,079

6,700

 

За оцінками вітчизняних науковців, збитки від КЧС є досить значними. До прямих збитків відносяться вартість загиблих/знищених тварин, знецінення капітальних інвестицій, втрати, пов’язані з унеможливленням бізнесу. Крім цього, до прямих втрат від поширення КЧС необхідно віднести вартість протиепізоотичних заходів, які включають відбір зразків та їх дослідження, вартість вакцинації свиней, дезінфекцію території та приміщень, утилізацію трупів тварин та встановлення дезбар’єрів.

Непрямі збитки включають компенсаційні втрати, обмеження експорту свинини, втрати переробників і виробників кормів, зниження інвестиційної привабливості сектору, збільшення ризиків та вартості фінансових ресурсів, зниження продажів та цін на свинину. При цьому значну частину непрямих збитків об’єктивно оцінити значно важче.

Матеріальні втрати від КЧС залежно від локалізації спалаху суттєво відрізняються. Так, при виявленні осередку вірусу в дикій фауні вони включають вартість відбору діагностичних зразків, їх аналізу, витрати на спалювання туш, дезінфекцію території та транспорту, діагностичний відстріл в зоні захисту (від 3 до 20 км). Вартість такого комплексу заходів варіює в межах від 400 до 600 дол. США. Якщо вірус КЧС продовжує розповсюджуватися у дикій фауні, то втрати зростають до 40 тис. дол. США. Проте така оцінка значною мірою занижена, адже зарплата ветеринарних лікарів та єгерів, гонорари мисливців та вартість логістики не враховується, оскільки обліку таких витрат не велося, бо заходи не фінансувалися з державного бюджету.

Матеріальні втрати на ліквідацію спалаху КЧС в господарствах населення оцінюють у 30-55 тис. дол. США. До переліку витрат на заходи із боротьби з КЧС у господарствах населення, окрім заходів боротьби з КЧС у дикій природі включаються компенсація вартості тварин у зоні захисту (250-300 голів) та встановлення дезбар’єрів. Якщо ж виникає векторне чи масове поширення вірусу серед поголів’я свиней на присадибних ділянках, витрати окремо розраховуються для кожної зони захисту навколо спалаху.

Проте, якщо в зону захисту потрапляють свинокомплекси, зерносховища чи незібрані поля зернових, ситуація суттєво змінюється і втрати зростають. Структура втрат при виявленні спалаху КЧС на малих чи середніх підприємствах (з середньою чисельністю поголів’я до 950 голів) складніша, адже включає витрати на ліквідацію спалаху як на підприємстві, так і на превентивні заходи у зоні захисту навколо нього.

Середні витрати в такому випадку становитимуть 241,5 тис. дол. США. З цієї суми більша частина (близько 79%) оплачується за рахунок коштів підприємства, решта заходів здійснюється за бюджетні кошти. Бюджетні кошти компенсують вартість поголів’я у зоні захисту навколо осередку КЧС (25 тис. дол. США), витрати на умертвіння, утилізацію тварин, дезінфекцію території та транспорту (10 тис. дол. США), податки (6 тис. дол. США) та виплати з біржі праці (10 тис. дол. США). Проте відсоток їх залучення залежить від добросовісності та рівня платоспроможності підприємства.

Знецінення капітальних інвестицій, вартість тварин у господарстві які є безпосередніми матеріальними втратами господарства, залежить від розміру господарства. Так, їх сума у малих та середніх підприємствах (з поголів’ям до 950 голів) оціюнюється у 190,5 тис. дол. США.

Відтак, втрати у розрахунку на одну голову в господарствах населення 114 дол. США, на маленьких та середніх свинофермах 196 дол. США/голова, на великих промислових комплексах – 460 дол. США/голова.

 

 

Втрати від ураження свинопоголів’я вірусом КЧС у розрахунку на одну голову залежно від категорії господарств (джерело: Європейський банк реконструкції та розвитку)

 

Однак матеріальні втрати від КЧС не обмежуються лише збитками підприємств, домогосподарств та відрахуваннями з бюджету на ліквідацію спалаху. До них додаються непрямі втрати на рівні країни, серед яких зниження інвестиційної привабливості сектору, збільшення ризиків та вартості фінансових ресурсів, зниження продаж та ціни на свинину, втрати переробників та виробників кормів, обмеження експорту свинини та кормових культур.

Матеріальні втрати несе не лише свинарство, а й економіка країни загалом. Зокрема, поширення КЧС може викликати торговельні обмеження, тоді як експорт свинини у 2015-му приніс 55 млн дол. США доходу від цієї зовнішньоекономічної діяльності, а зовнішні поставки кукурудзи – 3 млрд дол. США. Є і такі матеріальні втрати, які важко оцінити: зміна споживчих преференцій, зниження інвестиційної привабливості, подорожання фінансових ресурсів.

При цьому жоден з ринкових механізмів не дозволяє ані зменшити втрати від спалахів КЧС, ані попередити розповсюдження збудника КЧС.

Враховуючи вищевикладене головними проблемами, на ліквідацію яких спрямована Інструкція щодо профілактики та ліквідації класичної чуми свиней, є:

1) попередження виникнення КЧС шляхом запровадження карантинних заходів та обмеження переміщення свиней і продукції свинарства;

2) термінове знищення джерел збудника шляхом умертвіння хворих і підозрілих свиней та забій клінічно здорових свиней, безпечної утилізації трупів та знезараження місць виявлення збудника КЧС.

3) вакцинація.

Проте чинна редакція Інструкції передбачає низку вимог, що є надмірно обтяжливими, як для державних органів, так і для бізнесу, що вимагає їх перегляду.

Так, наприклад, вимога щодо обов’язкової вакцинації усіх свиней проти КЧС призводить до щорічних планових витрат з державного бюджету на придбання вакцини проти КЧС .у сумі 1.8 млн грн.

Чинна редакція Інструкції також містить низку норм, що є дещо застарілими та занадто обмежуючими для бізнесу, зокрема в частині вимог до дезинфектантів тощо.

Також, враховуючи зміни законодавства та рекомендації відповідних міжнародних організацій, зокрема Міжнародного Епізоотичного Бюро, є потреба в уточненні термінології та введенні нових термінів, що не передбачені чинною редакцією Інструкції. Додатковою є потреба у конкретизації вимог щодо особливих режимів роботи свиногосподарств для попередження занесення збудника КЧС та підвищення рівня біобезпеки із передбаченням відповідних критеріїв.

Всі вищеперераховані аспекти та потреба у значній частині відповідних технічних правок зумовили необхідність розробки та прийняття нової редакції наказу «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та ліквідації класичної чуми свиней» (далі – Проект наказу).

 

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

 

Держава

+

 

Суб’єкти господарювання

+

 

У тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

 

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Основною ціллю державного регулювання Проекту наказу є вдосконалення існуючих процедур недопущення виникнення та розповсюдження на території України КЧС і забезпечення епізоотичного благополуччя свинарства, а в разі виникнення КЧС - оптимізація проведення заходів для ліквідації хвороби і недопущення її поширення, більш чітке врегулювання відносин між службою ветеринарної медицини та суб’єктами господарювання, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, з питань профілактики та ліквідації КЧС.

Також Проект наказу спрямований на врахування сучасних рекомендацій Міжнародного Епізоотичного Бюро щодо підвищення рівня біобезпеки та попередження занесення збудника КЧС у господарства, які утримують свиней.

 

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Залишення без змін наказу Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства та продовольства України від 15 березня 1994 року № 5 «Про затвердження Інструкцій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 1994 року за 53/262 (із змінами)

Альтернатива 2

 

Внесення змін до законів України в частині підвищення вимог в сфері біобезпеки до суб’єктів господарювання, що розводять та утримують тварин.

Альтернатива 3

Прийняття запропонованого Проекту наказу

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Відсутність потреби переглядати чинне регулювання, навчати новим нормам інспекторів та вести роз'яснювальну роботу для бізнесу.

Надмірні витрати на заходи з контролю за дотриманням карантинних обмежень.

Більший часовий проміжок на відновлення господарської діяльності, що зумовлює недоотримання податків та обов'язкових платежів.

Альтернатива 2

 

Можливість встановити загальні єдині вимоги для зменшення ризиків при всіх трансмісивних хворобах.

Тривалий час на проведення змін на рівні Закону призведе до надмірних витрат, аналогічних Альтернативі 1

Альтернатива 3

Швидка адаптація вимог та рекомендацій міжнародних організації в частині боротьби із КЧС.

Зменшення бюджетних витрат на компенсування наслідків КЧС.

Застосування більш ефективних підходів для попередження розповсюдження КЧС.

Не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

Прямі витрати відсутні. Через нестачу фінансування існує високий ризик недоотримання компенсацій з бюджету за вилучених та знищених свиней

Альтернатива 2

Прямі вигоди відсутні

Аналогічно Альтернативі 1

Альтернатива 3

Завдяки зменшенню зон захисту та нагляду, зменшується імовірність вимушеного забою та втрати поголів’я.

Завдяки скороченню термінів  на  відновлення діяльності підприємств, скорочується термін вимушеного безробіття для їх працівників.

Прямі витрати відсутні.

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання (що займаються вирощуванням свиней та забоєм)

 

Показник

Великі

Середні

Малі та Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання (одиниць)

2

35

2290

2327

Питома вага групи у загальній кількості (у відсотках)

0,1

1,5

98,6

100

 

Слід також враховувати, що значна кількість поголів'я свиней, понад 3,4 млн голів (майже 50%), утримується господарствами населення, кількість яких наразі не обліковується, проте які теж зазнають збитків у випадку потрапляння їх у вогнище КЧС та/або відповідну карантинну зону.

Також окремі положення Інструкції стосуються господарств, що займаються забоєм тварин, у т.ч. і свиней. За даними головних управлінь Держпродспоживслужби в областях станом на 01.01.2018 в Україні зареєстровано 490 боєнь та забійних пунктів.

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Прямі вигоди відсутні

В разі потрапляння господарства в карантинну зону (яка за нинішнього регулювання є занадто великою) втрати наставатимуть від обмеження переміщення свиней та продукції свинарства, а також заходів з дезинфекції. та.

Непрямими витратами будуть  недоотримання прибутку через вимушений забій та зменшення вартості продукції свинарства на ринку.

Альтернатива 2

Вигоди можливі  внаслідок прийняття відповідних законодавчих змін

через спрощення процедур карантинування, збільшення рівня біобезпеки та збереження поголів’я свиней

Аналогічно Альтернативі 1

Альтернатива 3

Збереження поголів’я свиней. Зменшення ризику потрапляння підприємства в карантинну зону та втрат в разі такого потрапляння.

Можливість доведення належного рівня біобезпеки та відповідного зменшення ризиків та втрат від занесення збудника КЧС у господарство.

Більша імовірність збереження господарської діяльності.

Часткове спрощення вимог регулювання в частині примусового забою та переробки.

Дотримання належних вимог закритого режиму в разі виникнення КЧС вимагає витрат на підготовку персоналу, запровадження обмежень для потрапляння збудника на територію господарства, перегляд логістичних та інших операційних процесів, що може призвести до їх здорожчання.

При цьому, за експертними оцінками  витрати на такі заходи не перевищуватимуть 15% від можливих втрат від ліквідації наслідків спалаху КЧС.

 

У перший рік (стартовий рік

впровадження регулювання) 25190000 грн.

Періодичні (за наступний рік) 2290000 грн.

Витрати за п’ять років 34350000 грн.

 

ІV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотири бальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

1

Спосіб зберігає всі наявні недоліки в регулюванні заходів профілактики та боротьби із КЧС і не передбачає запровадження рекомендацій міжнародних організацій для більш ефективної боротьби із поширенням хвороби.

Альтернатива 2

2

Спосіб доцільний, але вимагає значних витрат часу на опрацювання змін до законів, узгодження та проведення цих змін через Верховну Раду. Ця затримка зумовить значні збитки від поширення КЧС.

Альтернатива 3

3

Спосіб є більш відповідним поточному стану справ із розповсюдженням КЧС в Україні та терміновій необхідності коригування заходів профілактики та боротьби із КЧС.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1

Відсутність потреб перегляду процедур та проведення роз'яснень

Прямі витрати значні за умови виникнення спалаху КЧС

Альтернатива 1 є малоефективною, оскільки є більш витратною та не дозволяє повною мірою вирішувати поточні проблеми боротьби із КЧС

Альтернатива 2

Можливість більш загального вдосконалення процедур, що стосуватиметься не лише КЧС, а й інших трансмісивних хвороб

 

Підприємства та громадяни продовжуватимуть нести значні втрати у випадках потрапляння до зони захисту доти, поки не буде прийнято та запроваджено зміни до законів

Альтернатива 2 потребує значних витрат часу на реалізацію, що з огляду на швидкість поширення КЧС не може бути прийнятним.

 

Альтернатива 3

Вдосконалення процедур профілактики та боротьби із КЧС.

Врахування рекомендацій МЕБ.

Оптимізація процесів взаємодії під час ліквідації спалахів КЧС

 

Для господарств, що досі не підготувалися до можливого переходу на закритий режим роботи, витрати на дообладнання та підвищення рівня біобезпеки, що є варіабельними з огляду на різний ступінь готовності та їх неоднорідність

Альтернатива 3 є найбільш доцільною з огляду на поточний стан проблем із поширенням КЧС

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/ причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

 

Альтернатива 1

Такий спосіб не забезпечить зменшення або усунення ризиків виникнення та поширення захворювання свиней на КЧС, та забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя в державі.

Не враховує сучасні вимоги проведення заходів при підозрі на КЧС, встановлення попереднього та кінцевого діагнозу на КЧС,  проведення заходів в епізоотичному осередку, питання, які вирішує місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія, пов’язані з ліквідацією хвороби, заходи в першій захисній (зоні високого ступеня ризику занесення інфекції) та другій захисній зоні (зона нагляду)

Недостатнє фінансування протиепізоотичних заходів в цілому по країні та недотримання міжнародних вимог призведе до подальших обмежень експортних можливостей України, збільшить іміджеві та інші непрямі втрати.

 

Альтернатива 2

Основна причина відмови - довготривалість реалізації

Відтермінування прийняття Проекту наказу матиме наслідком наростання збитків від КЧС.

 
 

Альтернатива 3

Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми дасть змогу вдосконалити протиепізоотичні заходи, направлені на недопущення занесення КЧС і забезпечення епізоотичного благополуччя свинарства в цілому. В разі виникнення КЧС - оптимізується організація проведення заходів для ліквідації хвороби і недопущення її поширення, а також  відносин між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та суб’єктами господарювання, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, прискорить у стислі терміни ліквідацію хвороби та попередить її поширення у свинарстві та навколишніх територіях

Застосування змінених нормативів потребує швидкого та дієвого роз'яснення для бізнесу та відповідного доведення до відома всіх співробітників органів влади, що будуть задіяні у реалізації норм нової редакції Інструкції.

 

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Новою редакцією Інструкції на відміну від існуючої передбачено:

- змінюється порядок реагування на загрозу занесення збудника КЧС в Україну: запроваджується рішення ДНПК при КМУ для вжиття визначеними центральними органами виконавчої влади та місцевими органами влади заходів з недопущення занесення збудника. Здійснено низку оптимізаційних змін щодо організації проведення заходів з ліквідації КЧС і недопущення її поширення, та більш чіткого врегулювання відносин між службою ветеринарної медицини та суб’єктами господарювання;

- на виконання рекомендацій Міжнародного Епіозотичного Бюро, запроваджується низка вимог до господарств щодо підвищення рівня біобезпеки, компартменталізації, що дозволить зменшити витрати в разі потрапляння господарства у зони захисту чи нагляду, а також прискорить ліквідацію наслідків в разі виникнення КЧС;

- з метою спрощення діяльності суб’єктів господарювання вилучається ряд вимог, що є затратними, але недостатньо ефективними, зокрема щодо обовязкової вакцинації свиней на благополучних територіях, також вилучено переліки дезинфектантів, та вимоги до їх застосування, що регламентуються виробниками препаратів.

Також Проектом наказу зроблено ряд технічних правок і уточнень, що мають на меті вдосконалити механізми боротьби із поширенням КЧС, зменшити збитки від протиепізоотичних заходів та прискорити відновлення господарської діяльності після ліквідації вогнища та зняття карантину.

Заходи, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми:

1) довести до відома співробітників ветеринарних підрозділів Держпродспоживслужби та внести необхідні корективи у інструктивні матеріали на місцях;

2) забезпечити інформування громадськості про зміни до Інструкції шляхом оприлюднення нової редакції на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики та Держпродспоживслужби, а також шляхом роз’яснювальної роботи через територіальні органи Держпродспоживслужби та управління агропромислового розвитку.

3) переглянути виконання протиепізоотичних заходів та внести необхідні зміни у рішення місцевих ДНПК в існуючих зонах карантину.

Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання:

1) провести навчання відповідального персоналу щодо особливості ведення закритого режиму роботи, дотримання належних вимог біологічної безпеки тощо;

2) переглянути внутрішні операційні та управлінські процеси щодо приведення у відповідність до вимог нової редакції Інструкції;

3) передбачити в планах необхідні матеріальні та фінансові ресурси, в залежності від потреб підприємства на виконання вимог Інструкції.

 

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація Проекту наказу вимагає належного ресурсного та фінансового забезпечення служби ветеринарної медицини.

У випадку спалаху хвороби серед свиногосподарств та у приватному секторі спеціалістами державної ветеринарної медицини буде розроблено план заходів локалізації та ліквідації осередку захворювання.

У зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб будуть розраховані матеріальні витрати держави при виявленні хвороби. При цьому буде враховуватися чисельність поголів’я свиней, потреби на умертвіння та спалення трупів, вимушений забій, дезінфекцію та інші обов'язкові заходи ліквідації.

Виконання вимог Інструкції суб'єктами господарювання вимагає від них передбачати ресурси для можливого переведення роботи у закритому режимі (зміни роботи персоналу, обмеження доступу на територію, створення запасу дезинфектантів, підтримка в робочому стані дезбар'єрів тощо), що дозволить зменшити ризик занесення збудника КЧС та збитки від знищення поголів'я та припинення господарської діяльності.

Витрати у великих та середніх суб’єктів господарювання та органів виконавчої влади не передбачаються, а тому зазначені розрахунки витрат згідно з Додатком 2 та Додатком 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не проводились.

Витрати суб’єктів малого підприємництва наведені згідно з Додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта.

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Враховуючи безперервність функціонування галузей ветеринарної медицини та свинарства, а також відсутність науково підтверджених даних щодо можливості ліквідації КЧС в світі на сучасному етапі, Інструкція запроваджується на необмежений термін.

Зміна строку дії Інструкції можлива в разі зміни міжнародно-правових актів, рекомендацій відповідних міжнародних організацій чи законодавчих актів України вищої юридичної сили, на виконання яких розроблено Проект наказу.

Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.

 

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта будуть встановлюватися після набрання чинності актом.

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного
акта є:

1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – прямих надходжень до державного бюджету не передбачається.

2. Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, наяких поширюється дія акта – 2327 суб’єктів господарювання діяльність яких пов’язана з утриманням та вирощуванням свиней (дрібні, малі, середні та спеціалізовані свинарські господарства), 490 боєнь і забійних пунктів та близько 1 млн. особистих підсобних господарств громадян (приватний сектор) в яких утримується понад 3,4 млн голів свиней.

3. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень регуляторного акта – високий, оскільки повідомлення про оприлюднення, проект наказу та аналіз регуляторного впливу акта розміщено на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби (http://www.consumer.gov.ua/) у розділі "Діяльність", підрозділ "Обговорення проектів документів".

4. Час, що необхідно буде витратити суб’єктам господарювання та/або фізичним особам, для виконання вимог акта – разово орієнтовно 2 години для відповідальних працівників на ознайомлення із новою редакцією Інструкції, а також для проведення навчання персоналу, в залежності від рівня попередньої підготовки, орієнтовно до 8 годин. Час витарчений в даному випадку має обліковуватись в межах норм часу, що витрачається на виконання безпосередніх фахових обов’язків.

Показниками результативності Проекту наказу буде:

кількість випадків КЧС – наразі відсутні;

кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, які постраждали внаслідок захворювання свиней на КЧС - наразі відсутні;

кількість неблагополучних пунктів по КЧС - наразі відсутні.

 

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Базове відстеження результативності зазначеного регуляторного акта буде здійснюватися до набрання ним чинності шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності буде здійснене через рік після набрання ним чинності шляхом аналізу статистичних  даних.

Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися шляхом аналізу статистичних даних щорічно, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результатів виконання Інструкції.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

Для відстеження результативності будуть використовуватися дані, отримані за результатами перевірок, проведених структурними підрозділами Держпродспоживслужби та її територіальними органами.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрнної політики

та продовольства України                                                                                                           Максим МАРТИНЮК



Додатки