портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 07 квітня 2017

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про внесення змін до Переліку максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин"

Проект

  МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

  

          _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

Про внесення змін до Переліку максимально

допустимих рівнів небажаних речовин у кормах

та кормовій сировині для тварин

 

Відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Внести зміни до Переліку максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин, затвердженого наказом Мінагрополітики від 19 березня 2012 року № 131, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2012 року за № 503/20816, виклавши його у новій редакції, що додається.

2. Департаменту тваринництва забезпечити у встановленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.

 

  

Міністр                                                                                                                                                                                                         Т. Кутовий

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про внесення змін до Переліку максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин"

  

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про внесення змін до Переліку максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин" (далі – проект наказу) розроблено з метою підвищення Державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду у частині показників безпеки кормів, які гарантують захист здоров’я людей і тварин.

Проект наказу оприлюднено шляхом його розміщення на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua, розділ "Регуляторна політика") та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (http://www.consumer.gov.ua, розділ – Законодавство, підрозділ – Обговорення проектів документів).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за адресою:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України, е-mail: alexander.siroshtan@ minagro.gov.ua;

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, e-mail: inform@dkrp.gov.ua;

01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, e-mail: vfl@vet.gov.ua.

 

  

Перший заступник Міністра 

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Пояснювальна записка

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про внесення змін до Переліку максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Діючий Перелік максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин (далі – Перелік) в свій час був прийнятий на виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та відповідав вимогам Директиви ЄС 2002/32 від 7 травня 2002 р. стосовно небажаних речовин у кормах для тварин (із змінами), Регламенту ЄС 1334/2003 від 25 липня 2003 р. щодо максимально допустимих рівнів мікроелементів у кормах.

З моменту затвердження Переліку, на основі наукових досліджень, до положень європейського законодавства було внесено ряд змін, направлених на підвищення рівня захисту охорони здоров’я людей, здоров’я та благополуччя тварин, охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, набули чинності:

Регламент комісії (ЄС) № 277/2012 від 28 березня 2012 р.

Регламент комісії (ЄС) № 744/2012 від 16 серпня 2012 р.

Регламент комісії (ЄС) № 1275/2013 від 6 грудня 2013 р.

Регламент комісії (ЄС) № 2015/186 від 6 лютого 2015 р.

Регламент комісії (ЄС) № 107/2013 від 5 лютого 2013 р.

Регламент виконавчий комісії (ЄС) № 2016/1095 від 6 липня 2016 р.

Тому, для приведення законодавства України у відповідність до вимог законодавства ЄС, необхідно внести певні зміни до Переліку максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин, затвердженого наказом Мінагрополітики від 19 березня 2012 року № 131, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2012 року за № 503/20816.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про внесення змін до Переліку максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин" (далі – проект наказу) розроблено з метою підвищення Державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду шляхом встановлення нових максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Закон України "Про ветеринарну медицину";

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України"; від 25 листопада 2015року № 1119.

Реалізація даного проекту наказу не передбачає розроблення нових та внесення змін до чинних законодавчих і нормативно-правових актів. 

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація проекту наказу не потребує додаткових витрат з Державного та місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, Державною регуляторною службою України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а також підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

Проект наказу не містить норм права, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект наказу розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua) з метою отримання пропозицій, зауважень від фізичних та юридичних осіб.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу є регуляторним актом, який справлятиме позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечуватиме права та інтереси суб’єктів господарювання, громадян та держави, а також відповідає принципам державної регуляторної політики.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект наказу не має впливу на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Очікуваним результатом прийняття проекту наказу є підвищення Державного ветеринарно-санітарного контролю та мінімізація допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин, які гарантують захист здоров’я людей і тварин.

  

 

Перший заступник Міністра  

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про внесення змін до Переліку максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин"

 

І. Визначення проблеми

В організації ефективної відгодівлі сільськогосподарських тварин і птиці значення корму важко переоцінити. Збалансований за основними поживними речовинами корм забезпечує підвищення продуктивності тварин на 10-12%, а при збагаченні їх вітамінами, мікроелементами і концентратами ефективність кормової бази підвищується на 25-30%.

Виробництво кормів являє собою один з провідних напрямків розвитку сільського господарства будь-якої країни. Виробники кормів - це ті підприємства, від яких безпосередньо залежить не тільки успішність, а й власне функціонування сільського господарства практично в будь-якій країні світу. Можна стверджувати, що виробництво кормів настільки важливо для наших тваринницьких і птахівницьких господарств, що без нього виростити здорових і життєздатних сільськогосподарських тварин просто неможливо.

Однак існує проблема навмисного та ненавмисного забруднення кормів. До основних забруднювачів кормів відносяться радіоактивні та отруйні відходи промисловості, транспорту і домашнього господарства, які потрапляють через повітря, воду і ґрунт на продукти харчування або проникаючі в них при зберіганні. До складу кормових раціонів можуть потрапляти такі антропогенні забруднювачі, як пестициди, діоксини, поліхлоровані біфеніли та тріфеніли, солі важких металів та інші небезпечні для здоров'я речовини. Найнебезпечнішим джерелом важких металів є корм рослинного походження. Важкі метали (мідь, цинк, залізо, свинець, ртуть, миш'як) потрапляють в організм тварин з кормами (з рослин) і з водою, а також при злизуванні тваринами фарб і різних елементів у корівнику та на пасовищі. Занадто часто молочних корів випасають на пасовищах поблизу доріг з інтенсивним вуличним рухом автотранспорту. Разом з тим медична статистика лише фіксує тільки гострі захворювання у людей, викликані споживанням великих доз важких металів. Як правило, отруєння протікають нетиповим чином, і не завжди правильно ставиться діагноз.

Сучасне землеробство базується на широкому використанні мінеральних добрив як основного засобу підвищення родючості ґрунту й одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур. Однак надмірне, недостатньо обґрунтоване їх використання призводить до забруднення ґрунту, а також накопиченню їх у продовольчих товарах, кормах, поверхневих і ґрунтових водах.

Мікотоксини є причиною багатьох захворювань тварин і людини. Наприклад, афлатоксин (продукт життєдіяльності гриба Aspergillus flavus) пригнічує імунну систему, репродуктивну функцію, погіршує обмін речовин організму. При тривалому споживанні афлатоксину з кормом сповільнюються ріст і розвиток тварин, підвищується сприйнятливість до інфекційних захворювань. Як наслідок - зростають витрати на ветеринарне обслуговування, лікарські препарати. Якщо свиноматка споживає корм, що містить афлатоксини, з молоком вони потрапляють і в організм поросят, що викликає у них затримку росту, робить їх більш уразливими до інфекцій і може стати причиною загибелі.

Зеараленон викликає у свиней порушення репродуктивної функції, захворювання репродуктивних органів. Наявність у раціоні Т-2 токсину призводить до відмови від корму, зниження продуктивності тварин, ураження ротової порожнини та кишечнику.

Важливе у кормовиробництві вважається також і фактор потрапляння шкідливих ботанічних забруднювачів. Наприклад гострою залишається проблема амброзії полинолистої в Україні, що є карантинною рослиною та включена до Переліку регульованих шкідливих організмів. Площа зараження нею в Україні станом на 01.01.2017 р. досягає 3 087 557 тис. гектарів.

Звідси, з урахуванням наслідків процесу виробництва кормової сировини та з метою гарантування високого рівня безпечності кормів і, таким чином, високого рівня захищеності громадського населення, слід дотримуватись встановлених в Україні максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин.

Діючий "Перелік максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин" (далі – Перелік) у свій час був прийнятий на виконання "Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" та відповідав вимогам Директиви ЄС 2002/32 від 07.05.2002 р. стосовно небажаних речовин у кормах для тварин (із змінами), Регламенту ЄС 1334/2003 від 25.07.2003 р. щодо максимально допустимих рівнів мікроелементів у кормах.

З моменту затвердження Переліку, на основі наукових досліджень до положень європейського законодавства було внесено ряд змін, направлених на підвищення рівня захисту охорони здоров’я людей, здоров’я та благополуччя тварин, охорони навколишнього природного середовища. Зокрема набули чинності:

Регламент комісії (ЄС) № 277/2012 від 28 березня 2012 р.

Регламент комісії (ЄС) № 744/2012 від 16 серпня 2012 р.

Регламент комісії (ЄС) № 1275/2013 від 6 грудня 2013 р.

Регламент комісії (ЄС) № 2015/186 від 6 лютого 2015 р.

Регламент комісії (ЄС) № 107/2013 від 5 лютого 2013 р.

Регламент виконавчий комісії (ЄС) № 2016/1095 від 6 липня 2016 р.

Тому, для приведення законодавства України у відповідність до вимог законодавства ЄС необхідно внести певні зміни у "Перелік максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин" затвердженого наказом Мінагрополітики від 19 березня 2012 року № 131, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2012 року за № 503/20816.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив

 

Групи

Так

Ні

Громадяни

-

Ні

Держава

Так

-

Суб’єкти господарювання

Так

-

 

Визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів, оскільки пов’язана з охороною здоров’я тварин, а опосередковано і з охороною здоров’я людей, тому потребує вирішення шляхом державного регулювання. Положення, викладені в проекті нормативно-правового документа, мають загальнообов’язковий характер і не можуть затверджуватись локальними актами суб’єктів господарювання.

ІІ. Цілі державного регулювання

Основною ціллю державного регулювання є приведення максимально допустимих рівнів небажаних речовин (забруднювачів) у кормах у відповідність сучасних вимог законодавства ЄС з метою максимального гарантування безпечності кормів і, як наслідок, безпечності продуктів харчування тваринного походження, а також здоров’я та благополуччя населення та охорони навколишнього природного середовища.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

 

Можливі способи досягнення цілей

Оцінка способу

Причини відмови від альтернативних способів, аргументи щодо переваги обраного способу

 

 

 

Інший, від запропонованого способу (саморегуляція)

Спосіб оцінюється, як сумнівний, загрожуючий, такий, що потребує вдосконалення.

Недотримання сучасних вимог до безпечності кормів загрожує здоров’ю та благополуччю тварин, підвищенням рівня забруднюючих речовин у кормах, різко підвищує ризики попадання небажаних (токсичних) речовин у продукти тваринного походження, призначених для споживання населенням, що не забезпечить врегулювання зазначеного питання.

Обраний спосіб

Забезпечує досягнення цілей державного регулювання.

Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми є важливим для якості та безпечності харчових продуктів тваринного походження, призначених для споживання населенням, оскільки продуктивні тварини повинні отримувати безпечні корми, максимально допустимий рівень забруднюючих речовин в яких не перевищує запропоновані рівні.

 

Затвердження проекту наказу надасть можливість забезпечити всі сфери інтересів, зокрема, держави, суб’єктів господарювання та громадян.

 

Вигоди

Витрати

Сфера інтересів держави

1. Отримання якісної та безпечної продукції для споживання населення.

2. Приведення у відповідність до міжнародних вимог нормативів безпеки кормів, що підвищує експортний потенціал держави

Відсутні

Сфера інтересів суб’єктів господарювання

1. Узгодження інтересів бізнесу та держави, чітке визначення переліку максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах, направлених на гарантування безпечності кормів та продуктів харчування тваринного походження.

відсутні.

Сфера інтересів громадян

1. Отримання безпечних продуктів харчування тваринного походження, покращення стану навколишнього природного середовища.

Відсутні.

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення мети, доцільно прийняти розроблений проект наказу.

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для розв’язання наявної проблеми розроблений проект наказу, що дасть можливість впорядкувати та привести у відповідність до міжнародних вимог максимально допустимі рівні небажаних речовин у кормах.

Відповідно до світової практики організація роботи із забезпечення дотримання максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах відповідальність за це покладається на суб’єктів підприємницької діяльності, діяльність яких пов’язана з виробництвом, введенням в обіг та використанням кормів, кормових добавок та преміксів.

У разі прийняття проекту наказу суб’єкти підприємницької діяльності та фізичні особи зможуть у повній мірі організувати проведення необхідних заходів під час виробництва, транспортування, зберігання та застосування кормів, направлених на зменшення до максимально можливого рівня ризику забруднення кормів, що в подальшому забезпечить недопущення перевищення максимально допустимих рівнів небажаних (забруднюючих) речовин та можливість виходу продукції тваринництва на міжнародні ринки.

Для держави ніяких змін цей нормативно-правовий документ не передбачає.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування не несуть витрат на виконання вимог нормативно-правового документа, тобто реалізація запропонованого нормативно-правового документа не потребує додаткових матеріальних і фінансових витрат із Державного бюджету України.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Враховуючи безперервність функціонування галузі кормовиробництва, наказ доцільно запроваджувати на необмежений термін, його дія буде постійною та буде залежати від змін у законодавстві України.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Враховуючи перспективи розвитку тваринництва в Україні стан виробництва кормів потребує прозорості вимог щодо безпечності кормів, організації сучасного державного контролю.

Показниками результативності впровадження проекту наказу буде зменшення ризиків забруднення кормів небажаними (токсичними) речовинами, підвищення рівня безпечності продуктів харчування, усунення перепон для міжнародної торгівлі.

Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких

поширюватиметься дія акта

Дія буде поширюватися на всіх суб’єктів незалежно від форми власності, які здійснюють господарську діяльність в галузі кормовиробництва.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб - вище середнього за рахунок:

а) суб’єкти господарювання та фізичні особи можуть ознайомитися з проектом наказу, який розміщено на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua);

б) у разі прийняття, наказ буде розміщено на сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua), на сайті Верховної Ради України (www.rada.gov.ua);

в) суб’єкти та фізичні особи будуть поінформовані з основних положень акта під час проведення планових заходів при допомозі державних лікарів ветеринарної медицини.

  Прийнятий проект наказу буде доведено до відома територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Базове відстеження здійснюватиметься після дня набрання чинності проекту шляхом моніторингу статистичних даних за результатами державного нагляду, де будуть визначатися об’єкти контролю та нагляду, зони підвищеного ризику, які потребують повторного обстеження, досліджень та проведення відповідних заходів

Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності наказу, але не пізніше ніж через два роки шляхом порівняння результативності показників, визначених під час проведення базового відстеження.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, шляхом порівняння показників із аналогічними показниками, що встановлені під час повторного відстеження.

 

 

Перший заступник Міністра  

аграрної політики та продовольства України                                                                                                                                Максим МАРТИНЮК



Додатки