портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів
Проект Наказу Мінагрополітики від 21 лютого 2019

Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо безпечності та гігієни кормів

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

 

від_______________ 

№___________


Київ

 

Про затвердження деяких нормативно-правових

актів щодо безпечності та гігієни кормів

 

Відповідно до статей 6, 14, 23, 24, 26 та 30 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами),

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити такі, що додаються:

1) форму Декларації про відповідність кормів вимогам законодавства про корми для операторів ринку, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях;

2) перелік матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими;

3) вимоги до інформації про особливості складу кормового матеріалу (обов’язкової декларації);

4) вимоги до інформації про особливості складу кормової суміші (обов’язкової декларації);

5) вимоги щодо маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних та непродуктивних тварин, а також вимоги щодо зазначення у маркуванні вмісту вологи у кормах;

6) порядок маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей;

7) дозволені відхилення між наведеними у маркуванні значеннями складу кормового матеріалу та/або кормової суміші та значеннями, встановленими під час здійснення державного контролю;

8) додаткові вимоги щодо маркування кормових добавок та преміксів;

9) порядок формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

2. Директорату безпечності та якості харчової продукції забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Закону України «Про безпечність та гігієну кормів», але не раніше дня його офіційного опублікування, крім підпунктів 3–8 пункту 1 цього наказу, що набирають чинності через три роки з дня офіційного опублікування цього Закону.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.

 

Заступник Міністра з питань європейської інтеграції                                                                     Ольга ТРОФІМЦЕВА


Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів

щодо безпечності та гігієни кормів»

 

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо безпечності та гігієни кормів» Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє про його оприлюднення.

Повний пакет документів до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо безпечності та гігієни кормів» розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування за адресою:

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України; e-mail: info@minagro.gov.ua;

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України; e-mail: inform@dkrp.gov.ua.

 

Заступник Міністра з питань європейської інтеграції                                           О. ТРОФІМЦЕВА


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо безпечності та гігієни кормів»

Мета: забезпечення чіткої організації роботи операторів ринку кормів щодо діяльності з їх виробництва та обігу, удосконалення нормативно-правових актів,гармонізація українського законодавства до міжнародних вимог,виконання Угоди СОТ про санітарні та фітосанітарні заходи.

1. Підстава розроблення акта

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо безпечності та гігієни кормів»розроблено відповідно до статей 6, 9, 14, 23, 24, 26 та 30 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо безпечності та гігієни кормів» (далі – проект наказу) розроблено з метою визначення правових та організаційних засад гарантування безпечності кормів у процесі їх виробництва, обігу та використання, зокрема затвердження форми Декларації про відповідність кормів вимогам законодавства про корми для операторів ринку, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях; переліку матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими; вимог до інформації про особливості складу кормового матеріалу (обов’язкової декларації); вимог до інформації про особливості складу кормової суміші (обов’язкової декларації); вимог щодо маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних та непродуктивних тварин, а також вимоги щодо зазначення у маркуванні вмісту вологи у кормах; порядку маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей; дозволених відхилень між наведеними у маркуванні значеннями складу кормового матеріалу та/або кормової суміші та значеннями, встановленими під час здійснення державного контролю; додаткових вимог щодо маркування кормових добавок та преміксів; порядку формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

На сьогодні в Україні відсутні нормативно-правові акти, які регулюють зазначені вище питання.

Крім того, Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, передбачено виконання заходів щодо встановлення загальних вимог до забезпечення безпечності кормів; виконання вимог до операторів ринку кормів, встановлення вимог щодо забезпечення простежуваності операторами ринку кормів тощо.

3. Суть проекту акта

Розроблений проект наказу визначає перелік заходів, направлених на встановлення загальних вимог до безпечності кормів; виконання вимог до операторів ринку кормів, встановлення вимог щодо забезпечення простежуваності операторами ринку кормів тощо.

4. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти: Закони України «Про ветеринарну медицину», «Про безпечність та гігієну кормів».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація наказу не потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету України та місцевих бюджетів.

6. Прогноз впливу

Проект наказу не вплине на ринкове середовище, розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію та навколишнє природне середовище, проте вплине на суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з утриманням тварин, виробництвом та обігом кормів.

6.1. Прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

7. Позиція заінтересованих сторін

Реалізація проекту наказу матиме вплив на інтереси заінтересованих       сторін  ̶ операторів ринку, діяльність яких пов’язана з утриманням тварин, виробництвом та обігом кормів. Консультація із заінтересованими сторонами не проводилась.

8. Громадське обговорення

Проект наказу оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua, розділ Регуляторна політика) відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

9. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Державною регуляторною службою України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

10. Правова експертиза

Проект наказу потребує проведення правової експертизи Міністерства юстиції України.

11. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

12. Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

13. Прогноз результатів

Прийняття наказу сприятиме забезпеченню чіткої організації роботи операторів ринку кормів щодо діяльності з їх виробництва та обігу.

  

Заступник Міністра з питань європейської інтеграції                                                       О. ТРОФІМЦЕВА

«____» __________ 2018 року


Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо безпечнсті та гігієни кормів»


 І. Визначення проблеми

У даній сфері правового регулювання діють Закони України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин; «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» який визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю); «Про безпечність та гігієну кормів» (далі - Закон) який набуває чинності у січні 2020 року та визначає правові та організаційні засади гарантування безпечності кормів у процесі їх виробництва, обігу та використання, зокрема встановлює вимоги щодо гігієни, маркування, пакування та представлення кормів, регулює відповідні суспільні відносини між операторами ринку та органами державної влади.

Проект наказу розроблено на виконання Закону, з метою визначення правових та організаційних засад гарантування безпечності кормів у процесі їх виробництва, обігу та використання, зокрема шляхом затвердження форми Декларації про відповідність кормів вимогам законодавства про корми для операторів ринку, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях; переліку матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими; вимог до інформації про особивості складу кормового матеріалу (обов’язкової декларації); вимог до інформації про особливості складу кормової суміші (обов’язкової декларації); вимог щодо маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних та непродуктивних тварин, а також вимоги щодо зазначення у маркуванні вмісту вологи у кормах; порядку маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей; дозволених відхилень між наведеними у маркуванні значеннями складу кормового матеріалу та/або кормової суміші та значеннями, встановленими під час здійснення державного контролю; додаткових вимог щодо маркування кормових добавок та преміксів; порядку формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

На сьогодні в Україні відсутні нормативно-правові акти, які регулюють зазначені вище питання.

Крім того, Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, передбачено виконання заходів щодо встановлення загальних вимог до забезпечення безпечності кормів; виконання вимог до операторів ринку кормів, встановлення вимог щодо забезпечення простежуваності операторами ринку кормів тощо.

Орієнтовно у 2018 році в Україні зареєстровано 7 340 суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом та обігом кормів.

Виробництво зерна здійснювали біля 23 757 сільськогосподарських підприємств.

Всі вищезгадані суб’єкти підпадають під визначення операторів ринку кормів, знаходяться під ветеринарно-санітарним контролем і наглядом та на них розповсюджуються вимоги регулювання.

Виключенням є суб’єкти, що здійснюють власне виробництво кормів для продуктивних тварин, що утримуються з метою виробництва харчових продуктів для власного споживання, а також на власне виробництво кормів для непродуктивних тварин.

Жоден з ринкових механізмів не може бути застосований для розв’язання зазначеної проблеми, оскільки не регулюються ринковими механізмами.

Враховуючи вищевикладене, головними проблемами, на ліквідацію яких спрямована дія проекту наказу Мінагрополітики «Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо безпечнсті та гігієни кормів», є затвердження:

1) форми Декларації про відповідність кормів вимогам законодавства про корми для операторів ринку, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях;

2) переліку матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими;

3) вимог до інформації про особивості складу кормового матеріалу (обов’язкової декларації);

4) вимог до інформації про особливості складу кормової суміші (обов’язкової декларації);

5) вимог щодо маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних та непродуктивних тварин, а також щодо зазначення у маркуванні вмісту вологи у кормах;

6) порядку маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей;

7) дозволених відхилень між наведеними у маркуванні значеннями складу кормового матеріалу та/або кормової суміші та значеннями, встановленими під час здійснення державного контролю;

8) додаткових вимог щодо маркування кормових добавок та преміксів;

9) порядку формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

 

Держава

+

 

Суб’єкти господарювання

+

 

У тому числі суб’єкти малого підприємництва

+

 


ІІ. Цілі державного регулювання

Основною ціллю державного регулювання є гарантування безпечності кормів у процесі їх виробництва, обігу та використання, гармонізація українського законодавства до міжнародних вимог, виконання Угоди СОТ про санітарні та фітосанітарні заходи.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Альтернативними способами досягнення цілі є:

1. Застосування вимог ЄС без визначення їх в національному законодавстві.

2. Прийняття пропонованого проекту наказу Мінагрополітики.


1.   Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Залишення без змін

Альтернатива 2

Прийняття запропонованого Проекту наказу Мінагрополітики


2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

 Оцінка впливу на сферу інтересів держави 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1
Виконання взятих зобов’язань без перегляду системи регулювання.
Відсутність потреби у додатковому фінансуванні відповідних органів, оскільки такий точковий підхід зможе виконати лише обмежене коло виробників, наприклад ті, що готуються експортувати до ЄС.
Незначні, пов’язані зі створенням додаткового регулювання.
Продовження конфліктів із бізнесом щодо недосконалості підходів регулювання, що буде залишатися застарілим та неузгодженим.
Альтернатива 2
Створення правового поля у сфері регулювання.Запровадження «прозорих» і зрозумілих вимог.
Зменшення конфліктів між контролюючими органами та бізнесом.
Збільшення ділової активності в галузі виробництва кормів.
Певне збільшення витрат на здійснення навчання фахівців, перегляд нормативних актів і т.п.

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1
Споживання якісних і ефективних кормів для годівлі тварин, які будуть вироблятися за оновленими принципами регулювання відповідно до вимог ЄС.
Додаткові витрати для тих споживачів, що прагнуть вищої якості кормів.
Альтернатива 2
Можливість придбання в подальшому більш якісних  та безпечних кормів, які вироблятимуться за рівнем вимог аналогічним ЄС.
 
Можливе незначне зростання витрат на окремі корми в короткостроковій перспективі.

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Показник
Великі
Середні
Малі
Мікро
Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання (одиниць)

0

37

3690

3613

7340

Питома вага групи у загальній кількості ( у відсотках

0

0,5

50,27

49,22

Х

 

Вид альтернативи
Вигоди
Витрати
Альтернатива 1
Для підприємств, що планують здійснювати експорт можливість підтвердити відповідність вимогам ЄС за окремою процедурою.
Необхідність дотримуватися додаткових процедур вимог та регулювання.
Альтернатива 2
Зменшення адміністративного навантаження через спрощення вимог.
Отримання більшого рівня свободи для виконання мінімального рівня встановлених вимог та відповідно можливість більш вільного розпорядження ресурсами.
Порівняно невеликі разові витрати на перегляд внутрішніх процедур.
Оператори, що відповідали попереднім вимогам практично повинні зазнати виключно організаційних витрат на ознайомлення із змінами у системі регулювання.

Слід також враховувати, що значна кількість кормів виробляється в господарствах населення, кількість яких наразі не обліковується, проте які теж зазнають збитків у випадку.

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1 має низький рейтинг результативності, оскільки відсутність механізмів реалізації вимог Закону не дозволяє вирішити проблему.

2

Спосіб сумнівний, оскільки не вирішує проблему.
 
Прийняття пропонованого проекту наказу Мінагрополітики має високий рейтинг результативності серед альтернатив, оскільки дозволяє застосовувати  необхідний перелік ветеринарно-санітарних вимог при виробництві та обігу кормів.
Також передбачається одночасне додавання  зручності регулюванню як для операторів ринку, так і для державних інспекторів

4

Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми є найбільш доцільним та адекватним з огляду на можливість досягнення цілей достатнього спрощення державного регулювання та створення єдиного нормативно-правового поля ветеринарно-санітарних вимог для операторів ринку кормів.


Рейтинг результативності
Вигоди (підсумок)
Витрати (підсумок)
Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 1
Вирішення частини проблем, пов’язаних із недосконалістю регулювання та можливість сформувати нормативи для забезпечення експорту.
Збереження витрат на дотримання надмірних вимог регулювання.
Рейтинг низький через часткове вирішення існуючих проблем.
Альтернатива 2
Зменшення конфліктів між контролюючими органами та бізнесом.
Орієнтування на виробництво більш якісного та безпечного продукту
Незначні витрати на ознайомлення зі зміненими вимогами.
Рейтинг високий, оскільки прийняття пропонованого проекту наказу дозволяє найбільш повно підійти до розв’язання існуючих проблем.


Рейтинг
Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи
Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 1  рейтинг низький
Відсутність регуляторних документів вже призвело до виникнення проблем із застосуванням ветеринарно-санітарних вимог. Створення додаткового регулювання, що створюватиме різні вимоги, здатне вирішити окрему проблему, проте ускладнить систему контролю за їх дотриманням та підвищить ризики помилок при дотриманні різних вимог одночасно.
Вплив зовнішніх чинників вбачається незначним, ризики низькі.
Альтернатива 2
 
 Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми є найбільш доцільним та адекватним з огляду на можливість відійти від надмірного регулювання, підняти рівень якості та безпечності кормів, а також виконати відповідні зобов’язання України щодо гармонізації санітарних та фітосанітарних заходів.
Вплив зовнішніх чинників вбачається незначним, ризики низькі.


V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для розв’язання проблем визначених у розділі І, розроблено проект наказу, яким запроваджується підхід до регулювання, за яким встановлюються лише мінімально необхідні вимоги (еквівалентні аналогічним вимогам ЄС), що дає можливість суб’єктам господарювання дотримуватися ветеринарно-санітарних вимог у зручний та ощадливий спосіб.

Проект наказу впроваджує механізми реалізації положень Закону направлені на гарантування безпечності кормів, зокрема шляхом:

– декларування суб’єктом господарювання відповідності кормів вимогам законодавства про корми, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях;

– визначення переліку матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими;

– інформування споживачів про особивості складу кормового матеріалу та кормової суміші (обов’язкової декларації);

– маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних та непродуктивних тварин, а також щодо зазначення у маркуванні вмісту вологи у кормах;

– визначення порядку маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей;

– ведення порядку формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

У відповідності до усталеної практики, що впроваджується в Україні, організація роботи по забезпеченню виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо безпечності кормів, а також відповідальність за це покладається на відповідних операторів ринку. Відповідно до європейської практики запроваджується обов’язок операторів ринку щодо інформування компетентного органу про випадки невідповідності кормів нормативним вимогам безпечності.

У разі прийняття проекту наказу власники тварин, спеціалісти ветеринарної медицини зможуть повноцінно здійснювати всі необхідні заходи щодо виробництва безпечних кормів. Дотримання пропонованих вимог також є запорукою можливості виходу на зовнішні ринки, зокрема ЄС, із конкурентними кормами.

Заходи, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми:

1) довести до відома співробітників ветеринарних підрозділів Держпродспоживслужби положення проекту наказу та внести необхідні корективи в інструктивні матеріали на місцях;

2) провести навчання для державних інспекторів, до обов’язків яких буде входити контроль за дотриманням вимог, передбачених проектом наказу;

3) забезпечити інформування операторів ринку про встановлення вимог шляхом оприлюднення їх на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики та Держпродспоживслужби, а також шляхом роз’яснювальної роботи через територіальні органи Держпродспоживслужби та управління агропромислового розвитку областей.

Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання:

1) провести навчання відповідного персоналу щодо особливостей застосування вимог до здійснення діяльності повязаної з виробництвом кормів;

2) переглянути внутрішні операційні та управлінські процеси щодо приведення у відповідність до вимог, зокрема в частині інформування підрозділів Держпродспоживслужби щодо виявлення невідповідних кормів;

3) розробити власні процедури (в разі потреби) відбору зразків, внутрішнього контролю тощо.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Оскільки проектом наказу з одного боку пропонується запровадження підходів та процедур для операторів ринку кормів, а з іншого, мінімальні базові вимоги є такими, що відомі операторам і повинні були виконуватися раніше, витрати суб’єктів господарської діяльності є незначними, пов’язаними із потребами на ознайомлення із зміненими підходами та можливих оперативних змін внутрішніх процедур та дій фахівців, зокрема щодо здійснення інформування компетентного органу.

Витрати для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, що раніше не виконували аналогічні вимоги щодо виробництва і обігу кормів неможливо узагальнено обрахувати через значну варіативність. Такі витрати обраховуватимуться безпосередньо під час будівництва, при введенні виробничих об’єктів в експлуатацію, тощо.

Реалізація проекту наказу вимагає належного інструктування державних інспекторів ветеринарної медицини, які будуть здійснювати контроль за виробництвом та обігом кормів згідно овстановлених підходів. Разом з тим, це має відбуватися в рамках звичайної діяльності Держпродспоживслужби, тому окремі видатки органів виконавчої влади не передбачаються, і відповідні розрахунки згідно Додатку 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту не проводились.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Враховуючи безперервність функціонування ринку кормів, термін дії розробленого проекту є необмеженим і постійним.

Зміни терміну дії можливі в разі змін у законодавстві, що регулює питання ветеринарної медицини та виробництва і обігу кормів.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта будуть встановлюватися після набрання чинності актом

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – прямих надходжень до державного бюджету не передбачається.

2. Дія акта поширюється на суб’єкти господарювання діяльність яких пов’язана з первинним виробництвом, виробництвом та обігом кормів.

3. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень регуляторного акта – високий, оскільки повідомлення про оприлюднення, проект наказу та аналіз регуляторного впливу акта розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua).

4. Час, що необхідно буде витратити суб’єктам господарювання та/або фізичним особам, для виконання вимог акта – разово орієнтовно 2 години для відповідальних працівників на ознайомлення із наказом, а також для проведення навчання персоналу, в залежності від рівня попередньої підготовки, орієнтовно до 16 годин. Час витрачений в даному випадку має обліковуватись в межах норм часу, що витрачається на виконання безпосередніх фахових обов’язків.

Показниками результативності будуть:

– стабільна чисельність та/або збільшення кількості суб’єктів господарювання, що діятимуть на ринку кормів;

– збільшення виробництва кормів високої якості;

– зменшення кількості позапланових перевірок операторів ринку кормів, пов’язаних із скаргами на низьку якість продукції – орієнтовно не менше 5% щорічно;

– збільшення кількості експортерів та обсягів експорту кормів.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Базове відстеження результативності зазначеного регуляторного акту буде здійснюватися до набрання чинності шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності буде здійснене через рік після набрання ним чинності шляхом аналізу статистичних даних.

Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися шляхом аналізу статистичних даних щорічно, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результатів виконання Вимог.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні. Базове відстеження результативності зазначеного регуляторного акта буде здійснюватися до набрання ним чинності шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності буде здійснене через рік після набрання ним чинності шляхом аналізу статистичних даних.

Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися шляхом аналізу статистичних даних щорічно, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результатів виконання Інструкції.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

Для відстеження результативності будуть використовуватися дані, отримані за результатами перевірок, проведених структурними підрозділами Держпродспоживслужби та її територіальними органами.


Заступник Міністра                                                                                                                 Володимир ТОПЧІЙ

«__» ____________ 2019 року


ТЕСТ

малого підприємництва (М-Тест)

1. Консультації з представниками мікро - та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з 01 вересня 2020 р. по 01 січня 2021 р.

Порядковий номер
Вид консультації (публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), інтернет-консультації прямі (інтернет-форуми, соціальні мережі тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо)

Кількість учасників консультацій, осіб

Основні результати консультацій (опис)

1

Проведено 5 нарад, ряд зустрічей, консультацій та інтернет-консультацій за участю представників Держпродспоживслужби, Мінагрополітики, виробників та експертів

20

За результатами нарад, зустрічей, консультацій та інтернет-консультацій, з метою організації та контролю за виробництвом та обігом кормів, вдосконалення методів нагляду, та покращення можливостей реагування на спалах було розроблено проект наказу Мінагрополітики наказу «затвердження деяких нормативно-правових актів щодо безпечнсті та гігієни кормів»

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро - та малі):

кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: 7 340 (одиниць), у тому числі малого підприємництва 3 360 (одиниць) та мікропідприємництва 3 613 (одиниць);

питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 50,2 % (відсотків).

3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання

Порядковий номер

Найменування оцінки

У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання)

Періодичні (за наступний рік)


Витрати за п’ять років

Оцінка “прямих” витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

1
Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)
Формула:
кількість необхідних одиниць обладнання Х вартість одиниці

не передбачені

не передбачені


не передбачені

2
Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування
Формула:
прямі витрати на процедури повірки (проведення первинного обстеження) в органі державної влади + витрати часу на процедуру обліку (на одиницю обладнання) Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість процедур обліку за рік) Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва

не передбачені

не передбачені


не передбачені

3
Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати - витратні матеріали)
Формула:
оцінка витрат на експлуатацію обладнання (витратні матеріали та ресурси на одиницю обладнання на рік) Х кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва

не передбачені

не передбачені

не передбачені
4
Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)
Формула:
оцінка вартості процедури обслуговування обладнання (на одиницю обладнання) Х  кількість процедур  технічного обслуговування на рік на одиницю обладнання Х  кількість необхідних одиниць обладнання одному суб’єкту малого підприємництва

не передбачені

не передбачені


не передбачені

5
Інші процедури (уточнити)

не передбачені

не передбачені


не передбачені

6
Разом, гривень
Формула:
(сума рядків 1 + 2 + 3 + 4 + 5)

 

 


 

7
Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

3 360

8
Сумарно, гривень
Формула:
відповідний стовпчик “разом” Х  кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 6 Х рядок 7)

 

 


 

 
Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування
9
Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання
Формула:
витрати часу на отримання інформації про регулювання, отримання необхідних форм та заявок Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість форм

не передбачені

 

не передбачені

 


не передбачені

10
Процедури організації виконання вимог регулювання
Формула:
витрати часу на розроблення та впровадження внутрішніх для суб’єкта малого підприємництва процедур на впровадження вимог регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість внутрішніх процедур

не передбачені

 

не передбачені


не передбачені

11
Процедури офіційного звітування
Формула:
витрати часу на отримання інформації про порядок звітування щодо регулювання, отримання необхідних форм та визначення органу, що приймає звіти та місця звітності + витрати часу на заповнення звітних форм + витрати часу на передачу звітних форм (окремо за засобами передачі інформації з оцінкою кількості суб’єктів, що користуються формами засобів – окремо електронна звітність, звітність до органу, поштовим зв’язком тощо) + оцінка витрат часу на корегування (оцінка природного рівня помилок)) Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість оригінальних звітів Х кількість періодів звітності за рік

не передбачені

не передбачені


не передбачені

12
Процедури щодо забезпечення процесу перевірок
Формула:
витрати часу на забезпечення процесу перевірок з боку контролюючих органів Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість перевірок за рік

не передбачені

не передбачені


не передбачені

13
Інші процедури (уточнити)

не передбачені

не передбачені


не передбачені

14
Разом, гривень
Формула:
(сума рядків 9 + 10 + 11 + 12 + 13)

 

Х

 

Х


 

Х

15
Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

3 360

3 360


3 360

16
Сумарно, гривень
Формула:
відповідний стовпчик “разом” Х кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 14 Х рядок 15)

Х

Х


Х


Додаток.doc