Починаючи з 2000 року кількість зайнятого в АПК (з урахуванням рибної та лісової галузей) населення скоротилося з 4,37 млн до 2,9 млн осіб. Станом на кінець минулого року кількість офіційно зареєстрованих безробітних кваліфікованих співробітників сільського, лісового і рибного господарств в Україні становила 11,2 тис. осіб, що становить 3,3% від усіх зареєстрованих безробітних (341,5 тис.) за цей звітний період.
Негативні тенденції в соціально-економічному стані сільських територій можуть бути подолані трансформацією існуючої системи земельних відносин. Про це заявив Перший заступник Міністра агрополітики Максим Мартинюк у статті для одного з українських видань.
Починаючи з 2000 року кількість зайнятого в АПК (з урахуванням рибної та лісової галузей) населення скоротилося з 4,37 млн до 2,9 млн осіб. Станом на кінець минулого року кількість офіційно зареєстрованих безробітних кваліфікованих співробітників сільського, лісового і рибного господарств в Україні становила 11,2 тис. осіб, що становить 3,3% від усіх зареєстрованих безробітних (341,5 тис.) за цей звітний період. «Однак, незважаючи на невеликий, здавалося б, в масштабах країни показник, всередині галузі структура ринку праці виглядає нездоровою: станом на вересень минулого року кількість вакансій у компаніях агросектора становила 2,4 тис. Проте, лише 0,7 тис. з них складали профільні аграрні спеціальності», - зазначив Максим Мартинюк, додавши, що офіційний показник безробіття не враховує спотворене в українських реаліях поняття самозайнятості. Це коли люди через неможливість влаштуватися на гідну роботу змушені самостійно обробляти свої угіддя з мінімальним рівнем продуктивності. Тобто, фактично, виживати за рахунок ведення натурального господарства.
Аналіз витрат домогосподарств сільської місцевості дає досить точне уявлення про їх соціально-економічний стан - станом на 4 квартал 2015 року, більше половини витрат (54,4%) припадало на продукти харчування.
Також симптоматично, що зменшення населення України головним чином пов'язано з його сільською частиною, зменшення якої за останні 16 років склало 2,9 млн, або 18,1%, що на 60% вище темпів скорочення міського населення.
Посилення соціальних проблем, депопуляція сільських територій гальмує розвиток АПК, що, беручи до уваги зростання значимості аграрної галузі, є ризиковим фактором для всієї національної економіки.
Оскільки одним з основних факторів, що визначили діючу модель сільського господарства, є мораторій на продаж сільгоспземель, то трансформація нинішнього формату земельних відносин призведе до зміни і соціальної складової АПК України.
Залежно від економічного менталітету кожної з областей зняття мораторію матиме різний ефект. На західній Україні, де широко розвинене фермерство запуск ринку землі дозволить залучити капітал для розвитку невеликих гравців. «Після скасування мораторію в цих областях можна розраховувати на пожвавлення кредитування аграрного сектора і відповідне зростання виробництва малих форм господарювання», - прогнозує Максим Мартинюк. У південно-східних регіонах де рентабельність виробництва досягається за рахунок ефекту масштабу, що вимагає консолідації відповідного земельного банку і обумовлює високу питому вагу переданих в оренду земель, скасування мораторію і ринкове ціноутворення призведе до зростання вартості землі. За рахунок переоцінки активу орендні доходи жителів сільської місцевості в короткостроковій перспективі зростуть на 16%.
Введення сільгоспземлі в економічний обіг - найбільш ефективний, але не єдиний спосіб вирівняти ситуацію в соціальній сфері в сільській місцевості. Серед необхідних заходів - поліпшення умов для молодих фахівців, розвиток інфраструктури, забезпечення доступу до ринку засобів виробництва і капіталу.
Прес-служба Мінагрополітики