2 вересня 2021 року під егідою Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України пройшов черговий етап Національного діалогу «Трансформація продовольчих систем: український контекст». Цього разу обговорювали тему «Роль збалансованого харчування в сучасній̆ продовольчій̆ системі України».

«Україна має власну багатовікову кулінарну культуру. Але у питанні трансформації продовольчих систем ми разом із світовою спільнотою сьогодні займаємося пошуком тих шляхів, що допоможуть втілити цілі сталого розвитку та впровадити нові підходи до формування збалансованого раціону кожного українця, а особливо дітей»,  – заявив Тарас Качка, заступник Міністра економіки України – Торговий представник України.

Щоб підтримати цю ініціативу, Уряд планує збільшити державну допомогу малим фермерам за програмами пільгового кредитування до 1 млн грн терміном до 10 років. Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час події. «Цього року, формуючи бюджетні запити, ми запропонували збільшити програму пільгового кредитування малих фермерів з 500 тис. грн до 1 млн грн терміном до 10 років. Ці кошти можна буде використати і на купівлю землі, і на придбання агрообладнання та технологій. Ми робимо фокус на тому, що нішу буде обирати фермер для виробництва продуктів здорового харчування», – сказав Висоцький.

За його словами, у вирощуванні нішевих культур надзвичайно важливою є кооперація, яка може бути не тільки горизонтальною, а й вертикальною. А компанії-лідери ринку, які мають більший доступ до технологій зможуть підтримувати системно малих виробників з тим чи іншим виробництвом нішевого продукту.

«Одним з декількох визначених пріоритетних напрямів у питанні трансформації продовольчих систем в українському контексті є здорове харчування», – зазначила модератор зустрічі Олена Ковальова, директор ННІ неперервної освіти НУБІП України, доктор економічних наук. У межах втілення заходів щодо змін підходів до питання харчування, виділено ключові вектори: здорова та різноманітна їжа у достатній кількості для всіх в Україні; зміна культури споживання харчових продуктів та відновлення сфери HoReCa після пандемії.

Присутні на обговоренні представники великого бізнесу ділилися досвідом стосовно співпраці з українськими крафтовими виробниками, які мають деякі особливості у веденні справ та іноді переоцінюють власні можливості. Так, Олена Косюк, директор департаменту технології, якості та безпечності харчових продуктів МХП зазначила, що велику увагу треба приділяти розвитку культури виробництва у фермерів з тим, щоб посилити їх позиції на ринку та спроможність забезпечувати зобов’язання за контрактами. Вона звернула увагу на важливість просвітницької діяльності. «Зараз наша компанія проходить трансформацію із сировинної в кулінарну і ми зацікавлені в нішевих продуктах та потребуємо низку культур, які зараз не можемо швидко знайти в Україні», – зазначила вона.

Необхідність впровадження навчальних програм для українських малих та середніх виробників підтримав Дмитро Лось, голова правління Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA): «UBTA ініціює програму, що буде пов’язана з крафтовими виробниками та буде розповсюджуватись на території 7-8 регіонів України. В межах цієї програми заплановано проводити системні навчальні зустрічі з представниками локальних крафтових виробників. Основні тези у навчанні будуть стосуватися того, які є стандарти у виробництві, як побудувати виробничі процеси згідно цих стандартів, та як вести комунікацію з бізнес-партнерами. Цю програму ми презентуємо найближчим часом».

Крім того, учасники обговорення зійшлися у думці, що необхідно проводити роботу з підвищення обізнаності українців щодо якості їжі. Ольга Шевченко, заступник Голови Держпродспоживслужби України, наголосила, що зараз уся відповідальність за безпечність продукції лежить на виробнику.

За словами Олени Косюк, сьогодні низький рівень харчової культури українців обумовлений низкою факторів, серед яких – негативний вплив недобросовісної конкуренції, що панує на ринку.

«Ми постійно бачимо ситуацію, коли 7 із 10 виробників відверто вводять в оману споживача недостовірною інформацією в маркуванні, приховуючи справжній «нездоровий» вміст продуктів. В результаті, споживач перебуває в ілюзії, що подібними методами грішать усі без виключення виробники. Це викликає тотальну недовіру до національних виробників. Працювати в такому репутаційному фоні та доводити споживачу, що конкретний виробник працює чесно, виконуючи усі встановлені в країні норми до харчових продуктів, вкрай важко», – додає Олена Косюк.

Про безпечність харчових продуктів згадала і державний експерт експертної групи з питань формування державної політики щодо здорового способу життя та факторів ризику Тетяна Скапа. Вона зазначила, що не завжди усі продукти відносяться до збалансованого харчування. «Наприклад, хліб. Він може бути виготовлений за всіма технологіями, але не відповідати стандартам. Якщо звернути увагу на вміст солі, то на поличках українських магазинів не можна знайти хліб, який відповідає стандартам 0,45 грама солі на 100 грамів хліба. Наразі стандарти перевищено в два рази та більше. Така ж сама історія із консервами, ковбасними виробами. Нажаль, виробники з метою підвищення смакових якостей додають сіль і через це ми не можемо відносити таки продукти до збалансованого харчування», –  зазначила вона.

Ірина Гук, експертка з питань харчових відходів FAO UN звернула увагу присутніх на ще одну важливу проблему – харчові відходи. Фахівці організації в Україні зараз завершують проект з вивчення ситуації з їх утворення, регулювання, та зменшення. «Ми не можемо не враховувати відходи харчових продуктів. На сьогодні це питання стоїть дуже гостро, адже законодавство України навіть не передбачає визначення поняття «харчові відходи», – зазначила експрертка.  

В кінці зустрічі Тарас Висоцький зазначив, що усі напрацювання та ідеї в межах національних діалогів будуть включені до всеукраїнської програми та презентовані на Саміті ООН з продовольчих систем 23 вересня у Нью-Йорку.

Довідка

Метою проведення Національних діалогів є формування національного підходу до трансформації продовольчих систем, узгодженого з широким колом зацікавлених осіб – від профільних міністерств, міжнародних експертів до громадських асоціацій та бізнес-об’єднань. Зокрема, буде напрацьовано Національну доповідь, яка буде представлена на Саміті з продовольчих систем 23 вересня. Також буде розроблено відповідний план дій до вказаного документа.

Фото надані Latifundist