Стан осетрових видів риб викликає тривогу у світового співтовариства з огляду на високий зиск від їх незаконного вилову та торгівлі.

Всі види осетрових та осетроподібні мають особливий міжнародний охоронний статус. Україна, приєднавшись до СITES, з 2000 року ввела повну заборону на промисловий вилов осетрових, як в Азово-Чорноморському басейні, так і у внутрішніх водоймах.

Та, незважаючи на включення цих видів фауни в Червону книгу України і офіційне припинення їх видобутку, нелегальне рибальство та нелегальна торгівля продовжують чинити шкоду їх популяціям.

Всесвітнім фондом природи (WWF) в рамках проєкту LIFE «Життя дунайським осетровим» (2016-2020) опубліковано результати досліджень ринку «Докази торгівлі осетрами, що перебувають під загрозою зникнення, у нижньому Дунаї», які свідчать про масштабне браконьєрство та незаконну торгівлю м’ясом та ікрою осетрових у нижньому Дунаї, зокрема в Болгарії, Румунії, Сербії та Україні.

Для дослідження ринку, продукцію з осетрових було придбано в місцях роздрібної торгівлі, ресторанах, через посередників та шляхом онлайн-покупок. Потім вона була проаналізовані на предмет походження.

Загалом у 2016-2020 роках було зафіксовано 214 випадків незаконного добування осетрових та торгівлі осетровими: у Румунії (82 випадки), Болгарії (82 випадки) та Україні (50 випадків) - країнах, де заборонено будь-який вилов та торгівля дикими видами дунайських осетрових.

В ході досліджень українського ринку виявлено, що зразки м’яса осетрових риб, які реалізовувалися на Одещині, Херсонщині та у Києві були дикого походження, а деякі зразки харчової ікри осетрових – фальсифікованими. Крім того, лише незначна частка ікри мала маркування відповідно до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).

Отже, споживачі дезінформуються, як щодо походження, так і щодо видової належності продукції. Наприклад осетрові види, вирощені в у мовах аквакультури продаються, як добуті у природних водоймах.

Разом з тим, звіт містить рекомендації щодо заходів з припинення браконьєрства та незаконного обігу продукції з осетрових у всьому регіоні. Зокрема це посилений контроль внутрішньої торгівлі та прикордонний контроль, поліпшення міжвідомчої співпраці та координації; а також використання більш сучасного криміналістичного аналізу та дослідження ринку, впровадження маркування харчової ікри осетрових видів риб відповідно до вимог CITES.

Усвідомлюючи важливість питання збереження осетрових, Держрибагентство всіляко підтримує активізацію скоординованих зусиль центральних органів виконавчої влади у протидії незаконній торгівлі осетровими видами та виробленої з них продукції.

Детальніше про результати досліджень  за посланням https://wwfint.awsassets.panda.org/downloads/market_survey_final.pdf