- Ні. Це було рішення партії та коаліції, яка є сьогодні у Верховній Раді, і я його виконую. - Як Ви особисто сприйняли цю пропозицію – бути міністром АПК? - Одразу скажу, що робота у Верховній Раді є менш напруженою, ніж на посаді Міністра. Проте, якщо ми є членами політичної сили, якщо ми пішли в політику, щоб досягати мети, то виконання функцій на тому чи іншому етапі є просто моїм обов’язком. Наразі ми залучаємо нових людей у команду і реалізуємо ту політику, яка провинна забезпечити продовольчу безпеку і власне процвітання України.
- Посада Міністра аграрної політики – це було Ваше особисте рішення?
- Ні. Це було рішення партії та коаліції, яка є сьогодні у Верховній Раді, і я його виконую. - Як Ви особисто сприйняли цю пропозицію – бути міністром АПК? - Одразу скажу, що робота у Верховній Раді є менш напруженою, ніж на посаді Міністра. Проте, якщо ми є членами політичної сили, якщо ми пішли в політику, щоб досягати мети, то виконання функцій на тому чи іншому етапі є просто моїм обов’язком. Наразі ми залучаємо нових людей у команду і реалізуємо ту політику, яка провинна забезпечити продовольчу безпеку і власне процвітання України.
- Як юрист за освітою, які законодавчі ініціативи Ви, можливо, вже запропонували або запропонуєте, для того щоб полегшити роботу аграріїв?
- Основна частина правил гри наразі торкається скасування надмірних дозвільних документів, які за формою є дозвільними безкоштовними документами, а по факту є корупційними, які мали на меті витягувати з підприємців гроші. Ми запропонували спрощення процедури реєстрації земельних ділянок, щоб це можна було робити через систему Інтернет та систему «Укрпошти». Ініціатива була мною схвалена і вже направлена до Верховної Ради. У Кабінеті Міністрів тиждень тому ми скасували обов’язкову сертифікацію продуктів тваринного походження для кожної партії. Тепер це робиться разово і на зареєстровану партію тощо. Тобто, головна задача сьогодні, яка стоїть перед нами – це скасування надмірних навантажень, скасування дозвільних процедур і влаштування нормальних правил гри на агроринку.
- Які часові рамки введення цих нових ініціатив?
- Оскільки наша країна перебуває сьогодні в досить складній ситуації, то, зрозуміло, що планувати ми можемо на дуже коротку перспективу. У нас є напрацьований перелік законопроектів. Частину з них складають наші напрацювання. Частина із них – це відкликані законопроекти з Ради в зв’язку із тим, що попередній Уряд склав свої повноваження. Частину із них ми знову вносимо, частина із них уже втратила свою актуальність, решту ми зараз доопрацьовуємо. Я можу сказати, що це буде «крок за кроком», враховуючи першочергові ініціативи. - Тобто, скільки вже законопроектів за Вашої ініціативи лежать у Верховній Раді? - Вони не лежать у Верховній Раді. Вони проводяться через Кабінет Міністрів, узгоджуються з різними міністерствами. Якщо в кількісному виразі – то це три-чотири десятка тих, які на сьогодні підготовлені і їх потрібно внести. Частина ініціатив – це депутатські законопроекти, по яким ми виступаємо. Зокрема, вчора в нас була розмова з комітетом з питань агрополітики, така собі неформально розширена зустріч профільного міністерства з відповідним комітетом Верховної Ради. Поки що на цей час я не бачу суттєвих суперечок, і нам необхідно впроваджувати наші ідеї в життя. Для цього потрібна злагоджена робота Мінагрополітики, Кабінету Міністрів та Верховної Ради.
- А чи є ця злагоджена робота на сьогодні?
- Наразі жодних перешкод на цьому шляху немає. Якщо такі перешкоди будуть стояти, я думаю, ми зможемо знайти на них адекватну відповідь. - Щодо Держсільгоспінспекції – це орган, відомий своєю корумпованістю серед аграріїв. Кому належить ініціатива залишити його? - Ми не висловлювали ініціативу залишити або ж змінити. На сьогоднішній день система органів виконавчої влади, система органів правоохоронних, судова система, система органів безпеки насправді нагадує таке тіло, повністю пронизане кулями, і організм скоріше мертвий, ніж живий. Так от, коли ти береш в своє управління таке, тобі треба з хірургічною точністю підходити і, не ламаючи нічого, почати трохи лікувати. Пропозиція скасувати все не буде знаходити підтримки в міністерстві. Наприклад, вчора депутати запропонували скасувати взагалі Держсільгоспінспекцію, скасувати взагалі Державну ветеринарну та фітосанітарну службу, оскільки на їхньому шляху є дуже багато корупційних діянь. У цієї позиції є інша сторона. Україна на сьогодні як експортер продукції тваринного походження повинна забезпечити собі нормальну якість продукції, оскільки відсутність у нас ветеринарного здоров’я у поголів’я не дасть нам можливість експортувати. Тут приклад Грузії є некоректним, оскільки в Грузії на сьогоднішній день практично немає тваринництва. Приклад Польщі дає можливість сказати, що такий контролюючий орган, як ветеринарія, якщо до нього ставитися з революційною доцільністю, може призвести до засилля африканської чуми свиней, після якого тваринницький комплекс знищується просто як явище. По інспекції ситуація така: вона повинна виконувати контролюючі функції, ці контрольні функції мають бути достатніми та необхідними, і якщо в ній є корупційні діяння, то вони повинні викорінюватися. - Яким чином? - Каленим розпеченим залізом. І всією міццю нормальної правоохоронної та прокурорської сили.
- Коли буде змінено голову Держсільгоспінспекції?
- Голови поки у нас немає. У нас по всім нашим органам виконавчої влади є заступники або перші заступники. Голови у нас раптом кудись поділися всі. І в Держземагентстві, і в Держлісагентстві, і Держрибагентстві, і Держінспекції сільського господарства. У нас голів не стало, бо голови виконували функцію не зовсім робочу. Вони переважно були родичами певних родичів певної сім’ї, які особливої участі в процесі, наскільки я володію інформацією з Міністерства і державних агентств, вони не брали. Це були політичні призначення, які не зовсім з менеджерською точністю поставлені і які на сьогоднішній день є вакантними. Ми сьогодні ведемо роботу з підбором претендентів на ці посади. - Окрім цих претендентів, чи будуть ще якість кадрові зміни і коли їх очікувати? - Будуть. Але вони будуть обережні. Вони будуть прагматично вивірені. Вони будуть достатніми для того, щоб кожний орган виконував свою задачу.
- Які функції виконує на сьогодні Держсільгоспінспекція?
- На сьогодні необхідно переглянути потребу в технічному огляді сільськогосподарською інспекцією. Якщо ми скасовуємо технічний огляд сільськогосподарської техніки, то повинне бути декларування і реєстр сільськогосподарської техніки. На сьогоднішній час цей перехідний період може займати певний час. Що ми будемо далі робити – будемо критично підходити до цього інструмента. Скасування бездумного не буде, як було з ветеринарним настроєм у Грузії, Польщі чи Російській федерації на сході.
- Ви не заперечили факту корупції в цій сфері, тож чи заведено на когось кримінальні справи?
- Я чекаю повідомлень про корупційні діяння. На жаль, сьогодні багато хто діє за принципом: ви мене порятуйте, а я вам своє прізвище не назву. Вже сьогодні я провів нараду з ректорами вищих навчальних закладів агроуніверситетів, академій. У соціальних мережах, зокрема, неназвані люди або названі люди говорять про те, що в університетах збирають гроші для нового міністра. Пропозиція – хто, до кого звертається, не озвучується. Розумію, що диму без вогню не буває. Також розумію, що гроші збирають, що рознарядки комусь давали. Але ж корупція – це ж не є окремий склад злочину. У корупції є безпосередньо зловживання службовим становищем, фальсифікація, службова недбалість або будь-який інший склад кримінального злочину. Якщо говорити про якесь кримінальне діяння, необхідно бачити якесь звернення – письмову заяву або повідомлення, особисте або в засобах масової інформації. На цей час такі повідомлення опрацьовуються, відповідно дається доручення в правоохоронні органи. Ми зі свого боку відповідно контролюємо.
- Наступне питання також стосується непростої теми – мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Чи плануєте Ви ініціювати його продовження і до якого часу?
- Його насправді продовжує Верховна Рада, а не Міністерство. Позиція Міністерства полягає в тому, що правила гри, які є на аграрному ринку, треба міняти завчасно, заручившись при цьому підтримкою бізнес-середовища, фермерів, профільних асоціацій, для того щоб ведення бізнесу було прагматичним і вивіреним. На цей процес зав’язано дуже багато факторів, починаючи від кредитування і вартості кредитних ресурсів, закінчуючи індексами, які існують у підприємцях, які торгують на іноземних ринках, включно з розвитком сільських територій. Тобто, вирішення одного питання за собою тягне шлейф іще з двох, трьох, п’яти, десятків на ньому зав’язаних. Якщо говорити про сьогоднішній день, то велика частина, в тому числі і вітчизняного, і іноземного бізнесу говорить про збереження хоча б таких правил гри, які існують на сьогоднішній день. Тобто, мораторій може бути продовжений. Земля може продаватися, але громадяни її можуть продавати, а купувати її може тільки держава. Для цього створено Державний земельний банк, діяльність якого ми аналізуємо, який знайде своє призначення в системі сьогоднішніх органів влади і бізнесових кіл. Власне, для цього ми будемо продовжувати працювати.
- Тобто, мораторій буде продовжено? Ви можете сьогодні сказати, до якого року він буде діяти?
- Це може сказати вищий законодавчий орган, який називається Верховна Рада України. Ми аналізуємо ті настрої, які існують у бізнес-середовищі, в середовищі приватників, у середовищі середнього і малого бізнесу. Їхня думка є наступна – сьогодні рушити з місця ринок землі, або рушити з місця податкову систему, або інші питання, на яких сьогодні тримається аграрний сектор, не можна. Якщо їх змінювати, то змінювати їх на майбутнє. З моєї точки зору, зміна податкових правил і зміна ринкових умов, мораторію, чи зміна системи оподаткування і можуть відбуватися не раніше, ніж через рік після ухвалення рішення. Тобто, якщо ми хочемо змінити систему з першого січня 2016 року, то до кінця 2014 року треба ухвалити рішення, 2015 рік готуватися до його впровадження в життя, а з 2016 року на нього переходити. Тобто це повинно бути не заднім числом, як зазвичай було дуже часто. Це повинно бути наперед, прогнозовано та передбачено.
-А процес підготовки до такого рішення зараз запущений?
- На сьогоднішній день ми працюємо в поточних умовах, коли є мораторій на торгівлю землею, коли є формально створений, але фактично непрацюючий Державний земельний банк, і коли аграрний сектор цілком задовольняє ринок землі, який заснований на орендних відносинах. Державний земельний банк на сьогодні не працює. Коли ми знайдемо для нього застосування, він буде працювати. - Тобто, на Вашу думку, Україні поки що зарано знімати мораторій на продаж земель сільгосппризначення? - Україну сьогодні цілком задовольняє той правовий режим використання земель, який у нас існує. Якщо будуть ухвалюватися якісь рішення, то про них буде завчасно відомо широкому загалу. Більше того, на посаді міністра я взяв собі за правило найширше спілкуватися з профільними середовищами, з галузевими асоціаціями, профспілками, з бізнес-сектором, для того, щоб мати чіткий контакт і зворотній зв'язок, як оцінюються ті чи інші рішення.
- Неодноразово звучала інформація про те, що в Україні є тіньовий ринок земель…
- В Україні є багато тіньових ринків – це і ринок землі, і тіньові галузі виробництва. Вони будуть виводитися в нормальну світлу площину. Ще раз повернусь, що мав розмову з ректорами вищих аграрних навчальних закладів і поставив завдання до першого квітня провести інвентаризацію земельних ділянок, ефективності їх використання. Чи це є спільний обробіток на п’ять-дев’ять або на 49 років, або це земля, яка дійсно використовується для дослідницьких та навчальних цілей. Виходячи з отриманої інформації, ми будемо ухвалювати рішення.
- На вашу думку, ринок землі необхідний для розвитку українського АПК, чи можемо поки обійтися без цього?
- Давайте визначимося з поняттями, що таке ринок землі. Ринок землі – це всі ті відносити, які існують з використанням такого унікального і стратегічно важливого ресурсу, відновлюваного та самовідтворюваного, як земля. В яких формах може існувати ринок землі? Це може бути оренда, це може бути користування, це може бути купівля-продаж. Це все ринок землі. На сьогоднішній день ринок землі як оренда може існувати. Форма «купівля-продаж» може існувати в майбутньому, коли громадяни продають земельні ділянки, і купує їх Державний земельний банк, який є уповноваженою державною установою.
- Якщо колись у майбутньому мораторій може бути скасовано, скільки може бути землі у власності юридичної особи, одноосібника та фермера?
- Коли ми проведемо такі розрахунки, ми завчасно скажемо, які будуть наші пропозиції щодо цього. Вони будуть закріплені на законодавчому рівні. І вони будуть правилом гри, про які суб’єкти ринку будуть знати завчасно. Вгадувати цифру не буду, оскільки в Міністерстві під час підготовки до закону про ринок земель була проведена робота з розрахунку мінімальної середньої, але не була завершена робота щодо максимальної. Відповідь на запитання дуже проста. Намагання підігнати під свою корпорацію або під свій агрохолдинг правильну відповідь не буде мати права на існування.
- Чи будете Ви ініціювати продовження процесу розпаювання майна колишніх колгоспів?
- Усі люди в нас повинні існувати в рівному, справедливому співвідношенні один до одного. Чи був справедливим процес розпаювання землі, який був проведений у 90-х роках? Ні, він не був справедливим, тому що приватизація державного майна проводилася серед всіх громадян України, а приватизація землі сільськогосподарського призначення проводилася серед частини громадян України. У цьому крилася соціальна несправедливість. Я розумію, що багато урядів намагалися сподобатися сільгоспвиробнику, сподобатися селянину, сподобатися фермеру, сподобатися один одному. Проте не бачу логіки в тому, що одна людина, яка живе на селі, має право на частку паю і може її мати у власності, а інша людина, яка живе місті, що склалося на момент розпаювання, вона позбавлена права на цю земельну частку або пай. Цей процес був несправедливим. Він завершився по суті. На сьогоднішній день наша головна задача – не підігнати під те неправильне рішення, яке було в 90-х роках ухвалене, а зрозуміти, в чому є логіка сьогоднішнього процесу. В Україні треба обробляти землю. В Україні необхідно розвивати сільські території. В Україні є потреба людям, які живуть на селі, заробляти гроші, і для цього держава повинна створити відповідне спеціальне правило. Повернуся іще раз – намагання сподобатися і зрівняти категорію людей один з категорією два, тих людей, які випадково залишилися за межами, з моєї точки зору, є несправедливою. На сьогоднішній день ми говоримо про припинення такого процесу як безкоштовна приватизація землі. Бо для тих людей, які соціально не захищені і живуть у селі, селищах, містечках, 20 соток землі для приватного будівництва у власність – насправді це непідйомна сума, тому що середня зарплата не дозволяє, на жаль, сьогодні в Україні будувати своє житло. Але певна кількість землі для особистого селянського господарства, на яких потім скоріше за все будуються котеджні містечка і продаються по цілком комерційній ціні, є ніщо іншим, як нанесення шкоди державі. Це приклад існування схеми порушення майнових прав держави та її бюджетних інтересів. Ви можете взяти півтора-два гектари землі в ОСГ, спокійно поділити їх по 20 соток, зробити котеджне містечко, продати частинами. Формально в цьому немає порушення, але держава таке правило виписувала лише для того, щоб мати можливість вести селянське фермерське господарство. Зміна цільового призначення і перехід відбувається начебто непомітно, але при цьому помітним є цілком комерційне використання, комерційна ціна кожної сотки землі, і держава потім може підраховувати збитки.
- Чи будуть розпайовувати землі інститутів Академії аграрних наук?
- На сьогоднішній день триває інвентаризація, і я хочу бачити реальну картину. У нас були деякі дні напруження по академії наук, коли була спроба рейдерського захоплення її. На жаль, на сьогодні ці процеси мають місце під прикриттям революційної доцільності. Банди мародерів намагаються роз’їхатися по Україні і зробити або велику, або малу шкоду. Щодо розпаювання земель і щодо їх відчуження, мене, в першу чергу, цікавить картина по останнім двом, трьом, чотирьом рокам відчуження земельних ділянок, зокрема академії аграрних наук. Дуже цікава картина насправді, і я би хотів, перед тим як ухвалювати рішення, подивитися, який стан земель у нас існує. Які землі передано в спільний обробіток? Чому прізвище орендодавця і орендаря часто співпадають? Чому часто це є чоловік і дружина? Тільки один є директором дослідного господарства, а інша – керівник приватної юридичної особи, яка бере землю в оренду на 5, на 10, чи 50 років. Я хочу мати не експертну оцінку, що це існує, а фактичну інформацію, що в якому режимі перебуває, щоб ухвалювати рішення.
- Скільки потрібно часу, щоб підготувати саме такі документи?
- Я думаю місяць-півтора. Враховуючи, що це розгалужено по всій Україні і нам потрібно передати повноваження на рівень областей або міжрайонний рівень. Сподіваюся, що до 1 травня ми цю роботу завершимо і підійдемо до цього.
- Як Ви вважаєте, чи потрібні Україні кооперативи і скільки їх зараз налічується?
- Україні кооперативи потрібні, а скільки їх нараховується, відповісти зараз не можу. Розвиток кооперативного руху і спільна господарська діяльність є одним із пріоритетних для нашої сьогоднішньої роботи.
- Чи зможуть цього року аграрії купувати сільськогосподарську техніку в лізинг? Зокрема, техніку зарубіжних виробників.
- Власне ми говоримо про це між нашими іноземними контрагентами. Техніка в лізинг може передбачати бюджетне фінансування, проте не маю інформації, чи воно буде збережено. Після того як було ухвалено рішення про скасування окремих видатків державного бюджету, зокрема і по Мінагрополітики, це був лише загальний фонд. По спеціальному фонду відповіді поки що не існує, проте точно, що фінансування окремих програм буде скорочуватися. Наша задача – дати можливість закупити техніку в лізинг. Але те, що найбільше тривожить на цей час, це те, що близько 80 одиниць техніки залишилися зараз у Джанкої. І ця техніка, яка насправді є майном державним, по якій не сплачені до кінця лізингові платежі. Техніка сьогодні залишається без повноцінного доступу до неї державних органів. - Як будете визволяти цю техніку? - Головою і руками. Ми знайдемо ті руки, які зможуть це зробити, в тому числі і власними.
- Чи відстоювали Ви особисто фінансування АПК у цьому році, яке у зв’язку із ситуацією в Криму було досить жорстко скорочено?
- Не тільки ситуація в Криму до цього долучилась. Власне, була картина незбалансованого бюджету, який було ухвалено на 2014 рік. Там, де видатки суттєво перевищують доходну частину. І там, де вони розподілені абсолютно неправильно. Я можу назвати суттєві статті видатків, які в нас забрали. Забрано фінансування по Держземагентству. Причина наступна – кредиторська заборгованість є достатньо великою. І для того, щоб говорити про фінансування на наступний рік, потрібно провести ревізію кредиторської заборгованості, бо викликає питання, чому є понад 200 мільйонів кредиторська заборгованість і хто такий добрий чоловік, який буде в борг для держави здійснювати послуги та поставляти товари. Там є питання, на яке треба дати чітку відповідь. Була скасована стаття видатків з підтримки створення оптових ринків для сільгосппродукції. Вона не так щоб дуже діяла на попередні часи, проте це був один із пріоритетних напрямків роботи Міністерства. Суть питання полягала в наступному – підприємство брало землю, будувало там оптовий ринок і після отримання відповідного статусу мало право на компенсацію частини витрат, пов’язаних з будівництвом. Оптові ринки потрібні для нашого комплексу, і логіка цілком зрозуміла. Це є сільський виробник, який приїздить безпосередньо до покупця. Це є міні-маркети, магазини біля хати, які приїжджають до цього оптового ринку і купують свіжі овочі фрукти, тобто власне торгівля всередині мікрорайону. Такий був шлях поєднання виробника і кінцевого споживача. Цей напрямок буде розвиватися виключно на комерційних засадах. Ми знаємо цікавість до цього ринку як українських, так і закордонних бізнесменів. Вони не хочуть нічого окрім адміністративного та чиновницького сприяння. Тобто, вони розуміють, що це є бізнес і його треба розвивати. Те, що нам вдалося відстояти, і це дуже важливо, – це витрати на Держветфітослужбу і фінансування ветсанзаводів. Пояснення дуже просте – ця служба повинна існувати. Вона повинна забезпечувати можливість України тримати статус експортера м’яса, не допускаючи при цьому порушень. Із 72 запропонованих мільйонів ми відбили 60, у нас забрали 12. Насправді розмова була достатньо конструктивною з Мінфіном. Вони також розуміють важливість цього напрямку. - А що саме Ви готові запропонувати інвесторам щодо ОРСП, які є пропозиції? Тому що інвестори чекають конкретних дій. - Ми можемо запропонувати нормальну картину на ринку, довірчі стосунки і зрозумілість умов ведення бізнесу. Це, власне, головне, на що чекають інвестори, які приходять зі своїми грошима. Сьогодні зранку я мав розмову з керівником Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні. В нашій розмові ми наголосили на тому, що, власне, ЄБРР чекає сигналу для інвесторів і закордонних бізнесменів, банкірів приходити в Україну. Вони чекають не адміністративних перешкод, а нормального партнерського ставлення. Я, зі свого боку, засвідчив, що ми зацікавлені в співпраці і готові формулювати бізнес-пропозицію для кредитування на нормальну рівні.
- І знову повернемось до кримського питання. Чи вдається Вам забезпечити продовольчу безпеку в Криму?
- Вдається. Йде постачання продукції до Криму. Воно ускладнене, є перешкоди на шляху, суто комунікативні, транспортні, але робота ця не зупиняється. Робота ускладнена і по посівній, тому що в Криму було традиційно менше запасів паливно-мастильних матеріалів, ніж на материковій частині України, але й ця проблема також вирішується.
- А які саме кроки Ви здійснюєте?
- Ті самі, які і були в мирний час, застосовуються і у військовій час. Проблема в тому, що психологічний настрій у Криму є негативним. І ускладнення транспортні даються взнаки на час доставки продукції. Окремі перевізники не хочуть братися за цю тему, але це питання вирішується.
- А яка ситуація з портами?
- Станом на понеділок порти працюють у нормальному штатному режимі. Декілька днів судна в море не виходили, рибні морські порти не працювали, оскільки був шторм. Станом на сьогодні все залишається на своїх місцях є спроби блокування, перегородження бетонними блоками, тобто є окремі заходи, але порти на сьогодні працюють, що буде завтра – будемо бачити по розвитку ситуації.
- Тобто фактично порти працюють, але експортери не готові туди везти своє зерно через великі ризики?
- Ризики є, але власне зерно ми відправляємо з портів, і рибні морські порти також працюють. Є своя специфіка по кожному порту. Ускладнення існують, але ці ускладнення створила Російська Федерація. Вона створила їх, щоб підірвати економічну потужність української держави. - Які є альтернативи? - Як Україна може гарантувати своїм міжнародним партнерам те, що вона здатна виконати умови договорів, в тому числі і китайській стороні? З китайською стороною у нас є нормальний повноцінний діалог. У нас є новий голова правління Державної продовольчо-зернової корпорації України. Я мав зустріч з послом Китайської народної республіки. Усі питання, які виникали, ми будемо врегульовувати мирним шляхом і шукати порозуміння, які викликані були окремими діями, які можуть носити характер корупційних.
- Який зараз відсоток виконання договорів з китайською стороною?
- На сьогоднішній день претензій критичних у нас немає, є складний зовнішньоекономічний контракт, по якому йде нормальна робоча процедура. На цей час у нас триває аудиторська перевірка, і після її проведення ми будемо озвучувати певні цифри. Українська і китайська сторони підтвердили, що відносини між ними продовжуються. Вони знаходяться в нормальному діловому режимі. Чи 25, чи 26 березня має бути представник нашого китайського партнера в Україні. Ми проведемо зустрічі. Покладемо на стіл всі наші питання, по яким маємо розбіжності, і я впевнений, що знайдемо шлях для вирішення. Китай висловив позицію не розуміння ситуації, з якої причини українська сторона зупиняла активізацію цього контракту. Нашим партнерам ми виказали позицію готовності активізації цих відносин. Стосунки будуть прозорі і ніхто нам не дорікатиме щодо того, що якісь домовленості не виконуються. Ще б я хотів розвіяти міфи, які були створені про продаж посад керівників агентств, про придбання посад територіальних управлінь, заступників Міністра, керівників департаментів. Звичайно, Міністерство має великі ресурси, і зрозуміло, що людей, які планували під виглядом «красивих схем» втілити в життя злочинні схеми, ми будемо виводити в чисту площину. Звичайно, потік джинсової брехні буде литися на нашу голову, але ми маємо на це все спокійну позицію. Ми будемо відповідати конкретними нашими вчиненими діями. Обговорювати і коментувати кожне звинувачення, яке з’являється в пресі, я не маю наміру.
- В яку суму обходиться утримання міністерства і чи планується скорочення або збільшення цих витрат?
- Не можу сказати, не тримаю в голові цю цифру. Ми плануємо перейти від людського до якісного фактору. Не потрібно зберігати штатну одиницю, якщо вона просто ходить на роботу. Сьогоднішня задача – встановити правила гри, які потребують конкретних дій.
- Це означає, що буде скорочення штату?
- Це означає, що можливе скорочення штату, власне, воно вже було заплановане в нас, рішення було погоджене з Мінфіном. У нас на 20 одиниць скорочується центральний апарат, і по різним цифрам скорочується апарат центральний і територіальний у наших органах виконавчої влади, через які ми здійснюємо нашу роботу. Центральний апарат скорочується від 20 до 50 одиниць. Апарат територіальний – від 200 до півтори тисячі, по різним агентствам різні цифри є. Тобто, перший етап скорочення уже відбувся. Проте треба врахувати, що є ще певні вакансії, є певні люди, які не планували залишатися на посадах. Частина просто забула з’явитися після 28 лютого на роботі, просто нікого не поставивши до відома. Те, що структура Міністерства буде скорочена , то це цілком можливо, але визначальною буде функціональна причина.
- Чи означатиме це економію коштів на утримання Міністерства?
- Ви знаєте, хороша приказка була – «для того, щоб добре жити, треба не витрачати менше, а більше заробляти». Наша задача сьогодні – зробити ефективним ведення бізнесу в Україні. Наше ще одне завдання – не носити стоси паперів, а ввести нормальні інформаційні технології, які будуть зручними для комунікації. Наша задача – активізувати агросектор в Україні, як місцевий, так і іноземний, для того, щоб країна зберегла і покращила свої позиції як для внутрішнього споживання, так і для зовнішнього. Можливо, будуть скорочення, можливо, будуть підвищення зарплат. Можливо, будуть скорочені окремі відділи та сектори. Усе буде підпорядковано нормальній прагматичній задачі – чого ми хочемо досягти. А ми хочемо досягати ефективної роботи та хорошого якісного рівня Міністерства.
- Ми були на зйомках у Межигір’ї, і нам озвучили одну проблему. Так, працівник Межигір’я Богдан Швайка повідомив нам про те, що комплекс із тваринами та тепличний комплекс, один із чотирьох найбільш рідкісних у світі, є досить енергозатратними, і тварини, які там живуть, потребують кормів, яких залишилося всього на місяць.
- Богдан передав мені списочок такий хороший. Я його передав сьогодні в роботу. Думаю вже до завтрашнього дня підготують той запас кормів, і будемо тримати з ним постійний зв’язок. До речі, Богдан Швайка – один із хороших моїх друзів. Словом, ми не родичі, просто однофамільці. Ми познайомилися в Києві. Богдан працював у Київському зоопарку. Вони разом зі своїми друзями вирішили поїхати подивитися і побачили унікальну ферму, яка була створена в Межигір’ї. Ну це одна із ознак хвороби Януковича і його оточення. Є унікальні тварини, є такі, що не представляють якогось інтересу. Наша задача – забезпечити їх кормами. Ми це зробимо в найближчі день-два. Не дивлячись на військові загрози, ми звернемось до людей, у яких є певні запаси. Думаю, що толоку в українському середовищі ще ніхто не скасував.
- Чи плануєте Ви залишатися на своїй посаді після президентських виборів?
- Я планую працювати стільки, скільки мені відведено Богом і людьми на цій землі. Бог нам вказав дорогу, а люди, з якими поруч знаходжуся, вони так чи інакше визначають, хто із нас буде на якому місці стояти. Я буду робити те, що потрібно для України