ДАК «Хліб України» штучно заведений у патове становище постійного банкрутства. Тому єдиний логічний шлях – це тотальна реорганізація активів й зобов’язань компанії, та започаткування діяльності робочих дочірніх підприємств через законодавчо дозволені інструменти Публічно-Приватного Підприємства. Про це повідомив голова правлінняДАКу Ігор Кобеля під час щотижневої апаратної наради Мінагрополітики.
Він нагадав, що внаслідок трьох глобальних етапів реорганізації компанії, з 113 підприємств, які перебували у статутному капіталі ДАКу, в реальному підпорядкуванні залишилися лише 6 робочих елеваторів та 5 адмінбудівель. «Головним побічним ефектом реорганізації є - накопичені роками борги (1,3 млрд грн кредиторки) і низка кримінальних справ й судових тяжб (65-70 ліквідаційних та банкротних процедур). Завершальним етапом останньої реорганізації та створення ДПЗКУ є ліквідація ДАКу. Але завершення цього сценарію законодавчо заблоковано», - зазначив Ігор Кобеля.
Щодо фінансового стану компанії, голова правління ДАК «Хліб України» повідомив, що загальний обсяг поточних зобов’язань становить 1,3 млрд грн. А у зв’язку з інфляційними нарахуваннями та штрафними санкціями ця сума щорічно лише збільшується. «При цьому вперше за останні 5 років ДАК розпочав відновлення своєї основної діяльності. На 2016 рік заплановане збільшення обсягів щомісячної реалізації борошна у кількості 500 тонн, де виручка від реалізації складе 24 млн грн./рік», - зазначив Ігор Кобеля.
Тож реальним шляхом вирішення проблеми подальшої життєздатності ДАКу, за словами нинішнього голови правління компанії, може стати законодавча ініціатива. «Запропонований законопроект передбачає списання невиплачених існуючих заборгованостей компанії, а також виключення ДАКу з переліку об’єктів права держвласності, що не підлягають приватизації», - пояснив Ігор Кобеля.
Інший шлях – це реалізація системи управління через проекти РРР (Public private partnership). Ігор Кобеля пояснив, що правове поле ДАКу забороняє дії з активами та основними засобами через закон України про об’єкти, що не підлягають приватизації. «В цьому розрізі єдиною формою співробітництва виступає законодавство щодо державно-приватного партнерства. Тобто, бізнес-модель компанії полягає у створенні пулу орендарів, середніх трейдерів, на базі КХП ДАКу, об’єднаних у де-факто холдингову структуру», - зазначив голова правління ДАК «Хліб України».
Третій варіант, за словами Ігоря Кобелі, полягає в укладанні мирової угоди. «У 2010 році було відкрито провадження про банкрутство ДАК «Хліб України». Ухвалою суду від січня 2011 року справу про банкрутство було призупинено. Тож під час судової справи вирішиться питання щодо санації чи ліквідації компанії», - пояснив голова правління ДАКу.
Також Ігор Кобеля зазначив, існує ще два можливі шляхи вирішення існуючих проблем: «Перший полягає у створенні нового підприємства (альтернативного трейдеру). А другий – у створенні агенції з реструктуризації зобов’язань, що збільшить можливості для компанії залишитися цілісною та вийти з процедури банкрутства».
Прес-служба Мінагрополітики