Під час зустрічі було зазначено, що плантації чиліму повністю затягнули більше 40 квадратних кілометрів Київського водосховища. Він перешкоджає розвитку фітопланктону – найпотужнішого генератора розчиненого у воді кисню, без якого неможливе життя водних організмів. Також надлишок чиліму не дає рибі нереститися, а восени маса горіха опускається на дно згниває, що стає причиною зимового замору риби.

Днями на Київському водосховищі було проведено виїзну нараду щодо впливу водяного горіха на екосистему Київського водосховища. У заході взяли участь представники Держрибагентства, Мінекології, Київської ОДА та обласної ради, Держекоінспекції, наукових установ, рибопромислових підприємств та природоохоронних і профільних громадських організацій.

Під час зустрічі було зазначено, що плантації чиліму повністю затягнули більше 40 квадратних кілометрів Київського водосховища. Він перешкоджає розвитку фітопланктону – найпотужнішого генератора розчиненого у воді кисню, без якого неможливе життя водних організмів. Також надлишок чиліму не дає рибі нереститися, а восени маса горіха опускається на дно згниває, що стає причиною зимового замору риби.

В 80-90 роки зарості чиліму проріджували. Але з 1996 року чилім було занесено до Червоної книги України, тому знищувати водяний горіх суворо заборонено.

Нагадаємо, на засіданні Національної Комісії з питань Червоної книги України, яке відбулося 20 квітня 2017, було вирішено дозволити часткове вилучення окремих таксонів водяного горіха в Київському водосховищі з метою дослідження саморегуляції водних екосистем після отримання відповідного звернення Мінприроди. 

Учасники зустрічі дійшли згоди, що вирішення проблеми поширення водяного горіха на Київському водосховищі призведе до поліпшення біологічного стану водного об'єкта, збільшення кількості водних біоресурсів та розвитку рибопромислової галузі.