Проблема порушення правил рибальства в України потребує комплексного підходу. В рамках реформування галузі Держрибагентство пропонує встановити кримінальну відповідальність та підвищити суму штрафів.Про це повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.
«Мінімальні штрафи є однією з причин того, чому рибалки-промисловики, рибалки-любителі та підприємці, які здійснюють днопоглиблювальні роботи, систематично порушують законодавство. Експерти галузі стверджують, що тільки за перше півріччя 2015 року через браконьєрство Україна втратила близько 50 млн грн», – заявив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.
В Держрибагентстві зазначають, що порушення правил використання водних біоресурсів здебільшого регулюється КУаП, де кримінальна відповідальність передбачена виключно за грубі порушення. Це також є проблемним аспектом чинного законодавства, оскільки у Законі відсутні чітко визначені критерії «грубих порушень». Це дозволяє майже всі діяння кваліфікувати як адміністративні правопорушення.
Для вирішення існуючих проблем Держрибагентство підготувало проект Закону України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду та уточнення положень Законів України «Про тваринний світ» та «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».
Відомство має намір посилити відповідальність за порушення правил рибальства, вимог охорони середовища, шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування, а також забруднення, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних та гідромеліоративних робіт.
«Якщо підприємство чи рибалка порушили закон – на них чекатиме серйозний штраф. Разом з тим, Держрибагентство максимально дерегулює галузь, створює умови, в яких можна чесно і прозоро займатися промисловим ловом риби», -прокоментував Ярема Ковалів.
Довідково:
Запропоновано ввести кримінальну відповідальність за частину грубих порушень, які були здійснені особливо небезпечним шляхом (електролов, промисел із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових та отруйних речовин). Відповідно до них, ті рибалки, які перебуватимуть на водоймі чи у прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями лову отримають покарання у вигляді обмеження волі строком до 5 років або позбавлення волі на строк до 3 років. На рибалок, які здійснюватимуть вилов риби з використанням електровудки, вогнепальної зброї, вибухових чи отруйних речовин буде накладено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
Держрибагентство пропонує збільшити суми штрафів за правопорушення в десятки разів. В проекті змін до КУаП також суттєво підвищується відповідальність за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, в тому числі, і для посадових осіб. Передбачено покарання за днопоглиблювальні роботи. До цієї категорії підпадають особи що: без проведення експертизи виконують будівельні роботи, видобувають пісок чи гравій, прокладають кабелі, трубопроводи та інші комунікації, що впливають або можуть вплинути на стан рибного господарства.
Окремо виділяються порушення щодо осетрових видів риб як національного надбання України. Нововведенням є відповідальність за незаконне ввезення, вивезення, зберігання з метою збуту та торгівлю осетрових. Як рибалкам-промисловикам, так і рибалкам-любителям, що перевищують ліміт на використання природних ресурсів, відтепер доведеться також платити більше.
Прес-служба Мінагрополітики