Режими спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) не відповідають економічним інтересам держави та потребують законодавчого впорядкування. Про це заявив Голова Державного агентства рибного господарства України Ярема Ковалів.
З цією метою Держрибагентство розробило проект змін до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» щодо впорядкування дії режимів СТРГ. «З одного боку ми пропонуємо запровадити жорсткіші правила та обмеження. Разом з тим, мінімізуємо корупцію на місцях та стимулюємо підприємницьку діяльність у водоймах з низькими природними можливостями до рибопродуктивності на умовах, що вигідні і підприємцям, і державі», — прокоментував Ярема Ковалів.
Наразі рибогосподарська діяльність в режимі СТРГ має здійснюватися в водоймах з низькою рибопродуктивністю або в тих, які не можна використовувати для аквакультури через неможливість оформлення оренди. Проте через недосконалість існуючої законодавчої бази на практиці режим СТРГ ведеться у водоймах з нормальною рибопродуктивністю, де відсутня необхідність штучного зариблення. Відповідно підприємці не здійснюють зариблення або здійснюють його у неповному обсязі, натомість виловлюють аборигенні види риб, тим самим фактично незаконно експлуатують природний ресурс водойми. «Останній випадок такого порушення органи рибоохорони зафіксували на Полтавщині у селі Середино. Місцевий підприємець зариблював ставок не стограмовим коропом, як це передбачає стандарт, а десяти-двадцятиграмовим. Такого малька щука з’їсть у перші дні, до часу вилову він не доживе. Відповідно ловити підприємець восени буде не вирощеного коропа, а аборигенну рибу», — пояснив Ярема Ковалів.
Таким чином існуючий режим СТРГ не відповідає природоохоронним та економічним інтересам держави. Крім того, він створює умови для монопольного використання водойми без обмеження обсягів вилову, орендної плати за водойму та плати за квоту на вилов, не передбачена також жодна компенсація за вилов аборигенних видів риб. Більшість користувачів є платниками єдиного податку, отже надходження до бюджету — мінімальні.
Запропоновані Держрибагентством зміни передбачають чітке врегулювання типів водойм, придатних для СТРГ. По-друге, СТРГ передбачатиме використання не водойми, а виключно біоресурсів, що нівелює нинішні суперечності із Водним та Земельним кодексом (сьогодні режим передбачає використання водного та земельного ресурсу, проте не передбачає орендну плату за його використання). По-третє, ініціатором розробки режиму використання буде не комерційна установа, а держава в особі Держрибагентства. Для забезпечення прозорості та об’єктивності видачі дозволу на СТРГ, розроблений режим проходитиме додаткове погодження в Державному агентстві водних ресурсів та Міністерстві екології. Лише після цього Держрибагентство матиме право затвердити проект режиму і реалізувати право на його використання на відкритому конкурсі. Новий закон також передбачає встановлення плати за вилов аборигенної риби.