Україна вперше за п'ять років повернулася як повноцінний учасник на берлінський «Зелений тиждень» (Gruene Woche) - одну з найбільш масштабних аграрних виставок у світі. Про те, чому для нашої держави це важливо, а також як вдалося зібрати рекордний урожай зернових, якими є перспективи співпраці з ЄС та внутрішнього розвитку галузі, ми поговорили з очільником Мінагрополітики – в.о Міністра Максимом Мартинюком.

«ЗЕЛЕНИЙ ТИЖДЕНЬ» - ВИСТАВКА ОСОБЛИВА, ТОМУ ПРИСУТНІСТЬ ТАМ ДЛЯ УКРАЇНИ НЕОБХІДНА

- Рік тому якраз тут, у Берліні, Ви в бесіді з кореспондентом Укрінформу сказали, що поява національного українського стенду буде одним із пріоритетів для міністерства. Судячи з результату, так воно і було. Чому участі України в Gruene Woche приділяється така увага?

- Україна є одним із провідних гравців на світовому ринку агропродукції. Цей статус, окрім преференцій, накладає і своєрідні обов’язки, зокрема іміджевого характеру.

У світі проводяться сотні виставок, однак «Зелений тиждень» за сукупністю чинників є найбільш значущою для учасників ринку продукції сільського господарства. Унікальність Gruene Woche - у дуже якісному симбіозі кількох складових: міждержавної, представленої Самітом міністрів сільського господарства; корпоративної, що передбачає ділові контакти виробників з потенційними партнерами; та споживчої, в особі простих відвідувачів виставки, які зможуть дізнатися більше про продукцію Made in Ukraine.

Крім того, період проведення GW – на самому початку року - дає змогу звірити із міжнародними гравцями тренди, які визначатимуть роботу глобального продовольчого ринку на весь майбутній сезон.

Тому для України бути присутньою в Берліні - це не тільки логічно, зважаючи на її місце на світовому ринку продовольства, але і необхідно. Дуже мало країн у світі можуть експортувати більше половини вирощеної продукції, залишаються вільними від ГМО і при цьому унікально вдало розташовані. Всі ці параметри потрібно примножувати, і це неможливо без участі в міжнародних виставках та самопрезентації.

Узагалі чим у більшій кількості таких виставкових заходів братиме участь Україна, тим краще, але це - питання грошей.

- Якщо Ви згадали гроші - то скільки коштує участь країни у такому заході?

- Залежить від формату, «Зелений тиждень» пропонує кілька варіантів та площі стенду. У випадку з павільйоном, у форматі якого представлена Україна, цінник вимірюється десятками тисяч євро. Передбачаючи запитання – гроші залучалися від представників українського бізнесу, які також зацікавлені у просуванні продукції українського АПК на зовнішніх ринках.

- Розкажіть, як відбувався процес підготовки до виставки зсередини – зокрема, скільки часу він тривав?

- Традиційно підготовка до наступної виставки починається відразу, як тільки закінчується попередня. Етап переговорів з адміністрацією виставкового центру стартував ще в січні 2018 року. Коли все було узгоджено, в травні почали залучати до участі бізнес. Безпосередньо монтаж конструкцій стенду і павільйону розпочали в серпні. Всього було задіяно понад 100 осіб команди - і це я говорю про безпосередньо операційний менеджмент та супровід робіт на локації.

- Намалюйте портрет української компанії-учасника «Зеленого тижня».

- Неможливо усереднити, оскільки учасники представляють все розмаїття українського АПК - понад 20 напрямків. Це виробники органічної продукції, овочів і фруктів, спецій, алкогольних напоїв, молокопродуктів, джемів тощо. Я би сказав, що є певне тяжіння до виробництва так званої агропродукції 2.0 - органіки, гіпоалергенних продуктів тощо. Всього представлено 56 компаній з України.

- Вкладені гроші й зусилля потрібно якось компенсувати. Який практичний ефект Ви очікуєте отримати від участі в GW?

- Для держави це можливість налагодити чи/або поглибити міжнародні зв’язки під час двосторонніх зустрічей, які на GW відбуваються одна за одною. Це буквально марафон. Для бізнесу це можливість укласти нові контракти, заявити про себе і розширити присутність на ринках ЄС та світу. Знову ж таки, це можливість познайомити споживачів із українською продукцією та Україною в цілому – починаючи від культурних традицій та закінчуючи національними стравами.

УКРАЇНА – У ТОП-5 ПОСТАЧАЛЬНИКІВ АГРОПРОДУКЦІЇ В ЄС

- У 2018 році аграрна галузь України отримала рекордний врожай зернових - понад 70 млн тонн і може забезпечити, за попередніми оцінками, майже 40% експортної виручки країни. Завдяки чому досягнуті ці показники, адже рік був не з простих?

- 2018 рік справді вирізнявся рекордною погодною турбулентністю, причому несприятливі погодні фактори змінювали один одного. Але на противагу першій половині року умови для дозрівання пізніх зернових були близькі до ідеальних, і саме в цій частині й були забезпечені всі основні кількісні рекорди. Не применшуючи заслуг українських аграріїв та їхніх знань агротехнологій і вміння їх застосовувати, все ж припущу, що погода на 70% визначила результати роботи галузі.

Що стосується показників в експорті, то продукція АПК зберігає за собою близький до 40% показник у структурі зовнішньої торгівлі вже кілька років поспіль. За 11 місяців 2018 року товари аграрного сектору становили 39,4% у валютних надходженнях від загально експорту товарів, або понад 17 млрд дол. США. За 2017 рік - 41,5%, або майже 18 млрд дол. США. Враховуючи, що ціни на профільні для нас групи товарів відносно стабільні, можна очікувати що таке співвідношення збережеться і за підсумками 2019 року.

- Якою сьогодні є географія аграрного експорту України? Яке місце посідає в ній ЄС?

- Країни які мають найбільшу частку в експорті за підсумками 11 місяців 2018 року – це Індія, Китай, Нідерланди, Іспанія, Єгипет, Туреччина, Італія, Польща, Німеччина, Саудівська Аравія.

Україна - у п'ятірці постачальників продукції до Європейського Союзу. На сьогодні вже 308 підприємств мають право експорту до ЄС, і це число постійно зростає, в тому числі і за такими традиційно складними категоріями, як продукція тваринництва. У 2018 році для України було відкрито додаткові торгові преференції з ЄС на мед, виноградний сік, оброблені томати, ячмінну крупу та борошно, овес. Діє і постійно розширюється низка інших ліцензованих преференцій. Тому я дивлюся доволі позитивно на перспективи зростання обсягів експорту української продукції на ємний та платоспроможний ринок ЄС.

АПК СТАВ «ПОДУШКОЮ БЕЗПЕКИ» В КРИЗОВІ ЧАСИ

- Як позначився воєнний стан, що діяв в Україні в грудні 2018 року, на перспективи аграрного бізнесу?

- Зараз вже можна констатувати, що визначальних змін у сільському господарстві він не спровокував. У першу чергу, завдяки тому, що були дані чіткі меседжі щодо режиму роботи бізнесу під час ВС. І другий фактор, котрий дозволив нівелювати можливий негативний ефект, – це те, що для аграріїв грудень - період низької ділової активності. З іншого боку, зросли вартість фрахту та страхових премій для суден, що прямують у порти Азова, але це напряму не пов’язано із ВС, а спровоковано непередбачуваними діями Росії.

- Які форми підтримки аграрного бізнесу державою будуть реалізовуватися в наступному році? А від яких форм держдопомоги, можливо, доцільно відмовитися?

- Ми вважаємо, що програми, які були сформовані в 2018 році, відповідають потребам галузі, тому їхня структура на 90% збережеться.

Уряд послідовно реалізує формат профільних програм підтримки, який дозволяє сконцентрувати підтримку на галузях, що найбільше її потребують, таких як тваринництво. Або тих, інвестиції в які, через тривалий термін окупності, ускладнюються, наприклад садівництво. На модернізацію та технічне переоснащення спрямована програма компенсації вартості сільгосптехніки, яка відмінно себе зарекомендувала за два останні роки. Також залишається незмінним пріоритет підтримки розвитку фермерства як основи формування середнього класу в сільській місцевості та можливості подолання кризових явищ, зокрема соціальних, на селі. Ми суттєво удосконалимо програму підтримки фермерів, зробивши її максимально простою і комфортною.

- Як позначиться на галузі подовження мораторію на продаж землі сільгосппризначення?

- Прямо – ніяк. Оскільки це ті координати, в яких бізнес працює вже понад 20 років. Але це означає чергове відтермінування можливостей для розвитку та здійснення якісних перетворень у сільському господарстві.

- Якими Ви бачите нові перспективи для розвитку аграрної галузі України у 2019 році? Адже рекордний врожай щастить зібрати не щороку.

- Щастить - це сильно сказано, оскільки великий врожай так само є проблемою, як і малий.

Я упевнений, що сільське господарство збереже темпи зростання, та після двох об'єктивно успішних сезонів гравці, можливо, зосередять зусилля на більш технологічно ємних, довготривалих проектах.

Українська економіка демонструє все більш явні тренди зростання, тож АПК, який підставив плече і став «подушкою безпеки» під час економічної кризи, зможе перепочити та зосередитися на внутрішньогалузевому розвитку.

Ольга Танасійчук, БЕРЛІН. 

Інтерв’ю за посиланням.