портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин

Опубліковано 09 серпня 2019 року, 14:30

09 серпня 2019 року

Кукурудза, зокрема зернова, повсюди на 25-87, макс. 100% обстежених площ заселена стебловим (кукурудзяним) метеликом, гусениці якого, за чисельності 1-4, осередково 7 екз. на рослину (Оріхівський р-н, Запорізька обл.), пошкодили 6-12, макс. 16% рослин та 1-7% качанів (Івано-Франківська, Київська, Миколаївська, ін. обл.). Найбільшої шкоди цей фітофаг завдає у південних та східних регіонах, де розвивається друге покоління. В лісостепових та степових областях окрім стеблового метелика господарсько відчутної шкоди посівам кукурудзи завдають гусениці листогризучих совок, а саме бавовникової, якими пошкоджено 5-12, макс. 18% рослин та 1-6% качанів (Київська обл.). Для зниження зимуючого запасу шкідника при збиранні кукурудзи застосовують низький зріз, не вище 10 см над рівнем грунту, цей захід допомагає знищити до 95% гусениць. Подрібненням коренестеблових залишків важкими дисковими боронами в двох напрямках знищуть до 50% гусениць метелика та інших шкідників

Також на рослинах кукурудзи живляться злакові попелиці, тютюновий трипс, павутинний кліщ (40-100% площ, 10-32% рослин), цикадки, хлібні блішки (9-35% рослин). Погодні умови сприяють розповсюдженню пухирчастої та летучої сажок на 1-12% рослин, гельмінтоспоріозом охоплено 2-15% рослин, у Вінницькій, Київській, Тернопільській областях відмічено прояв фузаріозу на 1-5, макс. 12% рослин, кореневих та стеблових гнилей. В Одеській області на качанах пошкоджених бавовниковою совкою відмічено розвиток фузаріозу.

Посіви сої, багаторічних трав пошкоджуються кліщем, попелицями, трипсом, довгоносиками, в Степу, подекуди Лісостепу гусеницями акацієвої вогнівки, листогризучих совок. Повсюдно 3-55% рослин хворі на аскохітоз, бактеріальний опік, жовту мозаїку, септоріоз, пероноспороз, церкоспороз, білу гниль, антракноз.

За повсюдних періодичних опадів та коливань температур у посівах цукрових буряків, передусім лісостепових та поліських областей, на 10-48, макс. 100% обстежених площ зростає ураження рослин церкоспорозом, який охопив 3-12, макс. 20-53% рослин (плантації Волинської, Київської, Львівської, Тернопільської обл.). Поряд з цим на 12-55% площ буряки хворіють на борошнисту росу, фомоз, пероноспороз, рамуляріоз, вірусну жовтяницю та мозаїку. Хвороби коренеплодів, зокрема парша, хвостова гниль, дуплистість уразили 1-7% рослин. За таких умов оздоровлюють рослини та призупиняють поширення церкоспорозу за появи окремих плям на 3-5% рослин через обприскування посівів дозволеними фунгіцидами.

8-60% посівів та 4-28% (Волинська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська обл.) рослин соняшника уражені альтернаріозом, пероноспорозом, іржею, септоріозом. З ознаками білої (прикоренева, стеблова, кошикова) та сірої гнилей виявлено 3-15% рослин. Погодні умови сприяють подальшому поширенню фомозу на 2-10, макс. 25-80% рослин в осередках Вінницької, Миколаївської областей. У кошиках, здебільшого непанцерних сортів харчуються гусениці соняшникової вогнівки та бавовникової совки, у стеблах розвиваються соняшникові шипоноска та вусач, на 12-25% рослин - геліхризова попелиця, трипси, подекуди шкодять гусениці лучного та стеблового (кукурудзяного) метеликів.

Овочеві культури і картопля потерпають від комплексу шкідників (гусінь численних совок, біланів, попелиці, колорадський жук), на пасльонових культурах зростає ураженість рослин фітофторозом, альтернаріозом, макроспоріозом, пероноспорозом, бактеріозами, іншими. Середньо та пізньостиглі сорти капусти хворіють на бактеріози.

В плодових насадженнях розвивається ІІ покоління яблуневої плодожерки, дерева заселяють сисні (попелиці, кліщі, щитівки) шкідники. Погодні умови скрізь сприяють інтенсивному розвитку хвороб, зокрема парші, борошнистої роси, плодової гнилі. У виноградниках розвиваються гусениці гронової листокрутки, павутинні, інші види кліщів; опади та оптимальні температури обумовили поширення та розвиток оїдіуму, мілдью, подекуди сірої та чорної гнилей. Захист насаджень проводять з урахуванням «періоду очікування».

Лучний метелик. У Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Херсонській областях продовжується розвиток ІІ покоління фітофага. Перевищення економічного порогу шкодочинності та пошкоджень сільськогосподарських культур не відмічено. Харчування поодиноких гусениць шкідника спостерігається на неугіддях. Середня чисельність гусениць складає 0,5-1,5, макс. 2,0 екз. на кв м. Розпочалося залялькування шкідника.

Незважаючи на відсутність активного живлення шкідника у І та ІІ поколіннях, залишається можливість розвитку його надпорогової чисельності у третьому поколінні.

Початок льоту метеликів очікується з 15-20 серпня, тому у разі сприятливих погодних умов (у першу чергу наявність опадів та вологість повітря вище 75%) харчування шкідника може спостерігатись на багаторічних травах, пізніх посівах кукурудзи, соняшнику та сої, на овочевих та баштанних культурах.

В неугіддях, пасовищах, луках і прилеглих до них крайових смугах посівів багаторічних трав, овочевих культур південних і східних регіонів, здебільшого в пороговій чисельності (2-8, екз. на кв.м) відбувається подальший розвиток, живлення, масове окрилення (80-100%), спарювання та відкладання яєць саранових. Нагляд за розвитком комах слід продовжувати.

В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.