портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Зрошення

Опубліковано 20 лютого 2019 року, 16:17

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН агроресурсний потенціал України дозволяє виробляти сільськогосподарську продукцію в обсягах для забезпечення продуктами харчування не менше  450-500 млн. осіб. Сьогодні ці можливості використовуються не більше ніж на третину, хоча Україна повністю забезпечує свою продовольчу безпеку, є найбільшим виробником та експортером соняшникової олії, третім світовим експортером кукурудзи, четвертим – ячменю, шостим – соєвих бобів, сьомим – курятини. 

Недостатній рівень використання наявного агроресурсного потенціалу обмежується низкою факторів, головним із яких є неоптимальні умови природного вологозабезпечення на більш ніж 2/3 території України, які постійно погіршуються внаслідок глобальних змін клімату.

Внаслідок цього в умовах Степу та значної частини Лісостепу ефективне землеробство без зрошення стало практично неможливим, і сформувалась реальна загроза прогресуючого опустелювання земель та перетворення цих регіонів в депресивні. В зоні Полісся умови стали сприятливими для вирощування раніше невластивих для цього регіону сільськогосподарських культур (кукурудза, соя, ріпак, соняшник), але максимальне використання потенціалу сортів і гібридів можливе лише за одночасного регулювання водного режиму ґрунтів. 

Застосування зрошення та дренажу дозволяє незалежно від погодних умов підвищити врожайність  сільськогосподарських культур в 2-3 рази порівняно з богарними умовами.

Побудований в Україні ще за радянських часів потужний водогосподарсько-меліоративний комплекс, що забезпечував зрошення на площі 2,65 млн га та осушення на площі 3,3 млн га сьогодні не в змозі виконувати свою роль через вкрай низький рівень використання наявного потенціалу. 

В 2017 році фактично поливалось менше 500 тис. га, а двостороннє водорегулювання здійснювалось на площі понад 250 тис. га, що становить менше 20% наявних площ зрошення та менше 10%  наявних площ дренажу.

Незадовільний стан використання наявного потенціалу зрошення та дренажу сформувався внаслідок незавершеності реформування економічних відносин, земельної реформи, приватизації матеріально-технічних ресурсів, втрати ринків збуту сільськогосподарської продукції, недосконалості механізмів державної підтримки, невідповідності існуючої системи управління та організації водокористування новим економічним умовам і знівелював вплив сектору зрошення та дренажу на обсяги виробництва сільськогосподарської продукції.

У цих умовах відновлення зрошення та дренажу є ключовим інструментом розвитку аграрного сектору економіки та нарощування експортного потенціалу України, мінімізації впливу клімату на процеси соціально-економічного розвитку регіонів. Реалізація цього завдання можлива лише шляхом залучення інвестицій, в тому числі іноземних.

Нагальними проблемами, які потребують розв’язання є:

  • неспроможність зрошуваних та дренажних систем виконувати роль страхового фонду в ресурсному та продовольчому забезпеченні держави в роки з несприятливими погодними умовами через вкрай низький рівень використання наявного потенціалу;
  • неможливість за існуючого рівня технологій та потенціалу сортів і гібридів в умовах змін клімату виробництва 80, а в перспективі більше
    100 млн. т зерна в рік без значного нарощування площ поливу в південному регіоні та водорегулювання в зоні Полісся;
  • недосконалість законодавства з питань управління водними ресурсами та меліорації земель, внаслідок чого залишаються неврегульованими питання, що визначають умови та можливості сталого функціонування галузі на засадах її децентралізації шляхом залучення до управління та експлуатації водокористувачів, як основи поступового переведення сектора зрошення та дренажу на самофінансування;
  • недосконалість існуючої структури управління водними ресурсами та меліорацією земель, для якої притаманні висока ступінь централізації, практично повна відстороненість водокористувачів від управління та формування тарифів на послуги з подачі та відведення води, недостатній рівень фінансування через відсутність коштів у державному бюджеті за одночасної неможливості залучення інвестицій на проведення заходів з модернізації, реконструкції наявної інфраструктури та розширення площ поливу і водорегулювання;
  • невизначеність правового статусу внутрішньогосподарських мереж.

На виконання рішення КМ України № 50 від 27 січня 2016 р. «Про утворення Координаційної ради з питань відновлення роботи  та розвитку зрошувальних систем» була розпочата робота щодо розроблення Стратегії зрошення та дренажу для України. До складу Координаційно Ради залучені представники інших міністерств, парламенту, Державного агентства водних ресурсів, Академії аграрних наук, приватних сільськогосподарських підприємств і фермерських асоціацій. До членів Координаційної Ради також входить група національних та міжнародних експертів Світового банку. У процесі розроблення стратегії брали участь численні зацікавлені сторони, включаючи: членів парламенту, представників Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Державного агентства водних ресурсів, Українського гідрометеорологічного центру, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської обласних державних адміністрацій і секторів Державного агентства водних ресурсів у цих областях, вчених з Академії аграрних наук, сільгоспвиробників, представників органів місцевого самоврядування, представників громадськості, членів парламенту та експертів Світового банку, ПСО й Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Робота над стратегією відбувалася під керівництвом Координаційної ради з розглядом проміжних результатів на її засіданнях. Перший етап було завершено в січні 2017 року, коли Координаційна рада схвалила 15 Принципів розроблення стратегії меліорації в Україні для підтримки процесу розроблення більш детального стратегічного документа. 

Виходячи із зазначених принципів був розроблений проект Стратегії зрошення та дренажу в Україні. Проект Розпорядження КМУ «Про затвердження Стратегії зрошення та дренажу в Україні» знаходиться на погодженні в центральних органах виконавчої влади.