портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Протокол від 13.12.2017

Опубліковано 20 лютого 2019 року, 14:03

ГРОМАДСЬКА РАДА

при Міністерстві аграрної політики та продовольства України

 
Україна, 01001, Київ-1,
вул. Хрещатик, 24
 
Тел.: 278 85 82

 

П Р О Т О К О Л 

засідання Громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України на тему:«Бюджет 2018. Новації для аграріїв»

 

Дата проведення: 13 грудня 2017 року.

Місце проведення: вул. Хрещатик 24, приміщення Мінагрополітики, кімн. 408.

Початок засідання: о 10.00 годині.

 

Склад  Громадської ради 35 чол.

Присутніх на засіданні членів ГР 24 чол. (список додається).

Запрошені на засідання 29 чол. (список додається)

         Головуючий на засіданні Г.В. Новіков – голова Громадської ради.

         Уповноважений секретар М.М. Бутківська

 

ПРИСУТНІ: представники Мінагрополітики, громадянського суспільства, представники ЗМІ та інших організацій (список додається).

 

Порядок денний:

 

1.     Про основні бюджетні новації на 2018 рік.

Доповідач: Висоцький Т.М. – голова комітету з питань розвитку аграрних ринків, фінансів та оподаткування АПК.

2.     Про проекти порядків розподілу коштів державної підтримки.

Доповідачі:АХІДЖАНОВ Б. Р. – директору Департаменту фінансово-кредитної політики, АЛЬШАНОВА О. О. – заступник директора Департаменту тваринництва, ТОПЧІЙ В. М. – директор Департаменту землеробства та технічної підтримки в АПК, СТЕФАНОВИЧ А.М. – директор Департаменту науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі.

 
 

Перед початком засідання головуючий Новіков Г.В. представив запрошених, запропонував формат роботи, порядок денний та нагадав про дотримання регламенту.

1.СЛУХАЛИ: Про основні бюджетні новації на 2018 рік

ВИСТУПИЛИ: Новіков Г.В. поінформував присутніх про особливості прийняття бюджету на 2018 рік – взагалі не були враховані пропозиції громадських організацій, асоціацій, на відміну від попереднього року, діалогу з ними взагалі не було, не виконані домовленості з Урядом та Прем’єр-Міністром, які були досягнуті після скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ. Звернув увагу присутніх на особливості квазіакумуляції цього року – компенсація спрацювала в основному на птахівництво, оскільки змішане виробництво (рослинництво та тваринництво) у переважній більшості не давало можливості отримувати ці кошти. У першому півріччі господарства взагалі не могли скористатися цією дотацією, в другому ситуація дещо виправилась і багато виробників скористалися нею, проте вже у 2018 році її відмінено взагалі…

Ще одна новація – відміна відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (ріпаку, сояшнику, сої) – йдеться про зміни до Податкового кодексу (далі –поправка №180), згідно яких скасовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість при експорті технічних культур. З одного боку це сприятиме переробці олійних культур вітчизняними виробниками, проте з іншого боку це спричинить збитки в обсязі 10-16 млрд. грн., тоді як уся підтримка аграріїв у наступному році складатиме не більше 6,3 млрд. грн. Профільні асоціації планують навіть розпочати страйк для відміни цієї поправки. І хоча бюджет ще не підписаний Президентом, а діяти поправка № 180 почне тільки з березня 2018, ціни на олійні культури вже різко почали падати.

Повідомив присутніх про набуття офіційного статусу Всеукраїнського аграрного форуму (ВАФ), який де-факто функціонує з 2010 року. Але нарешті провідні аграрні асоціації дійсно об’єдналися для досягнення спільних цілей та зареєстрували в Мін’юсті новостворену організацію, і сьогодні в готелі «Київ» відбудеться її презентація, висловив сподівання на плідну роботу ВАФ. Звернув увагу, що всі учасники матимуть рівні права, не зважаючи на чисельність – одна асоціація – один голос.

Довів до відома всіх, що члени Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, деякі інші депутати подали спільні заяви, в яких вказують, що рішення стосовно згаданої вище поправки було прийняте з порушенням регламенту, оскільки голосуванням поправку №180 було відхилено, а потім депутатом Южаніною Н.П. знову без повідомлення включено в числі інших та проголосовано загалом.

Висоцький Т.М. наголосив на важливості сьогоднішнього засідання, і хоча не було часу зібрати профільний комітет, щоб сформулювати його єдину позицію в цьому питанні, висловив сподівання прийняти рішення, що дасть можливість вплинути на ситуацію. Поцікавився у присутніх, чи радилися депутати при внесенні такої поправки із асоціаціями, так як для абсолютної більшості з них вона стала шоком.

Капшук С.П. висловився за підтримку переробної галузі, зокрема олійно-жирової, наголосив на її важливості та різниці між експортом сировини та готової продукції. Впевнений, що існуючі потужності дадуть можливість переробити вирощені культури. З практики знає, що вже в травні не буде соняшнику для переробки – його вивезуть. Не зрозуміло, чому сьогодні не переробляти його самотужки, не створювати додану вартість?.. За рахунок переробки 1 тонни соняшника, наприклад, створюється додаткова вартість у розмірі 30 дол США. Вже немає ріпаку – вивезли. Сої до 1 березня теж не буде. Чого підняли бучу? Чого не піднімали шум коли відміняли спец режим? Щодо зниження цін – дійсно, на світових біржах ціни на олійні, й не тільки, знизилися – це світова тенденція пов’язана з перевиробництвом. Яке б рішення ми сьогодні не прийняли, я впевнений що переробна галузь не дасть Україні скотитися донизу, перетворитися на сировинний придаток європейських країн. Стосовно того, чи радилися з нашою асоціацією – ні, навіть не знаю хто вніс поправку № 180, але ми до всіх депутатів та керівників фракцій протягом кількох років зверталися із клопотанням, щоб подібна норма була. Вважаю, що потрібно хоч пів року дати їй терміну, щоб всі побачили, що це позитивна зміна – відмінити ж легше, ніж прийняти…

Новіков Г.В. висловив здивування, що така позиція жодного разу не була озвучена на чисельних зібраннях асоціацій, на засіданні Громадської ради, в ін. подібних місцях. Зазначив, що увесь час ПДВ або відшкодовувалось, або акумулювалося у виробників, і протягом цього періоду олійна галузь розвивалася високими темпами, а її темпи зростання у 1,5 рази перевищують темпи вирощування власне сировини. Заводи вже побудовані – потрібно повернути вкладені кошти. У висловленій позиції є лукавство, бо переробники не є експортерами – переробляють по нульовій ставці і не платять податку на прибуток.

Капшук С.П. зауважив, що сояшник має надзвичайно високу рентабельність переробки – від 50 до 80 відсотків. В Україні висока конкуренція між переробними підприємствами і тому ціни на сояшник в рази вищі ніж у наших закордонних сусідів.

Шеремета В.В. прокоментував ситуацію, проаналізував коливання цін на олійні культури в порівнянні з минулими роками та причини, що їх спричиняють. Висловив підтримку вітчизняного виробництва та виробників, зауваживши, що кожна країна зацікавлена у власній переробці сировини, але це не завжди можливо, слід знаходити компроміс і баланс між виробниками сировини та її переробниками, який зафіксувати у Меморандумі. Як варіант можливо відштовхуватися від рівня цін світових бірж. Багато експортерів отримують відшкодування ПДВ, деякі з них – мільярди, але різниця в тому, як вони використовують ці кошти. Далеко не всі вкладають їх у подальший власний розвиток або у інфраструктуру.

Щодо прогнозованого «фермерського мільярду», висловив сподівання, що він допоможе легалізувати фермерів, які працюють в тіні, підтримати вітчизняних насіннєводів та селекціонерів.

Тимченко В.Н. зауважив, що за 14 років Україна з 20-го досягла 8-го місця в світі та 1-ше місце в Європі з вирощення сої. Тепер несподівано перестануть відшкодовувати ПДВ, це призведе до зниження закупівельних цін на сою. Фермери не будуть зацікавлені у її вирощенні і ми знову скотимося на останні місця. Сьогодні в Україні переробляється 1 млн тонн сої – це те, що вона потребує, а що робити з рештою?

Бортич Л.І. повідомила, що в зв’язку із прийняттям 180-ї поправки знівелювалися усі домовленості на поставку сої, переробники зупинилися і не закуповують сировину – прямо кажуть, що чекають обвалу ціни. Висловила нерозуміння того, як можна було не обговоривши таку важливу зміну прийняти її і поставити усіх перед фактом. Невже такою має бути аграрна політика? Все-таки повинен бути діалог, і рішення мають бути консенсусними, за участі, чи хоча б обізнаності про них профільних асоціацій. Експортні контракти напрацьовуються роками. А сьогодні не зможуть вітчизняні переробники скупити всю сою чи інші олійні та переробити їх…Ми (асоціація) не кажемо, що це погано, а повідомляємо, що до нас не дослуховуються, не звертаються заздалегідь, а просто ставлять перед фактом.

Новіков Г.В. запропонував звернутися до вищого керівництва держави із аргументацією та вимогою скасування поправки №180. За основу взяти звернення провідних аграрних асоціацій.

Клеванський В.Г. зауважив, що не всі знають про зміст звернення асоціацій.

ВИРІШИЛИ: доручити голові Громадської ради при Мінагрополітики підписати звернення до Президента України, попередньо узгодивши текст листа електронною поштою (відповідальна Бутківська М.М).

ЗА – 16, ПРОТИ – 1, УТРИМАВСЯ – 2.

2. СЛУХАЛИ: Ахіджанов Б.Р. висловив думку, що слід всебічно розглядати обговорювані сьогодні запропоновані зміни до Податкового кодексу України. Впевнений, що не за дві годин вони з’явились. Підтримав пропозицію Шеремети В.В. щодо підписання меморандуму між постачальниками та переробниками, погодився з тим, що експортерами виступають транснаціональні компанії, а не переробники, крім цього ще є поняття продажу через офшорні юрисдикції, при якому не сплачуються всі необхідні податки – це цілий комплекс питань, які не можливо вирішити у форматі цього зібрання.

Поінформував присутніх про те, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” (від 07.12.2017), який проголосований, але ще не підписаний Мінагрополітики передбачені видатки в обсязі 15,3 млрд грн, (13,0 млрд грн – загальний фонд та 2,3 млрд грн – спеціальний фонд). За програмами підтримки розвитку АПК за рахунок загального фонду (на відміну від попереднього року) передбачено видатки обсягом 6 311,0 млн грн (1 % випуску продукції у сільському господарстві, як це передбачено в Бюджетному кодексі України), в тому числі за такими бюджетними програмами:

2801030 “Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі

шляхом здешевлення кредитів” – 66,0 млн грн;

2801230 “Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств” (нова програма) – 1 000,0 млн грн;

2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих

садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” – 300 млн грн;

2801540 “Державна підтримка галузі тваринництва” – 4 000,0 млн грн;

2801580 “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” – 945,0 млн грн  (здешевлення сільгосптехніки).

Зупинився на основних відмінностях проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”, поданого до другого читання, від прийнятого 07.12.2017 Державного бюджету України на 2018 рік:

- Доповнено статтею, відповідно до якої розподіл бюджетних коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за програмою 2801540 “Державна підтримка галузі тваринництва” здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

- Зменшено видатки загального фонду за програмою 2809030 “Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів” на 203,2 млн грн (фінансування ветлікарень) за рахунок зменшення доходів загального фонду від екологічного податку.

Відповідно до доручення Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б. від 24.11.2017 № 46334/1/1-17 до 15 грудня за участю заінтересованих ЦОВВ, необхідно розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проекти порядків використання бюджетних коштів, що спрямовуватимуться у 2018 році на підтримку розвитку підприємств  агропромислового комплексу та опрацювати питання укладення з Банками  Меморандуму про спільну підтримку фермерських господарств та галузі тваринництва.

Зараз на завершальному етапі дві нових програми 2801230 “Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств”(Департамент науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі) та 2801540 “Державна підтримка галузі тваринництва” (Департамент тваринництва).

Крім того, за ініціативою Мінагрополітики планується опрацювати та внести зміни до порядків використання бюджетних коштів таких програм:

2801030 “Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів” (Департамент фінансово-кредитної політики);

2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними”(Департамент землеробства та технічної політики в АПК);

2801580 “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” (в частині надання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки)(Департамент землеробства та технічної політики в АПК).

Звернув увагу, що за програмою здешевлення кредитів у 2018 році (2801030) передбачено лише 66 млн грн (у 4,5 рази менше, ніж у 2017 році – 300 млн  грн)

Напрацьовані такі пропозиції до змін:

•         для малих позичальників збільшено ліміт чистого доходу від реалізації продукції за останній рік з 10 до 20 млн грн;

•         запроваджено надання у 2018 році бюджетної підтримки шляхом здешевлення кредитів виключно малим позичальникам (мають річний дохід від реалізації до 20 млн. грн) у розмірі облікової ставки НБУ (на 08.12.2017 – 13,5 % річних);

Компенсації підлягають кредити, залучені у національній валюті
у будь-якому українському банку (раніше тільки у державному).

Картаєв О.О. висловив зауваження до терміну «чистий дохід» по Програмі здешевлення кредитів (2801030).

Ахіджанов Б.Р. заперечив, що так прописано для максимального спрощення процедури оформлення дотації – вказуються дані про обсяг реалізованої продукції, якими підприємство добровільно звітується до органів статистики.

Окремо повідомив, що зареєстровано два законопроекти №7115 та №7240 що мають на меті вирішити проблему заблокованих податкових накладних.

Васильченко О.М. нагадав усім, як рік тому в подібному складі в присутності Міністра Кутового Т.В. обговорювалися порядки використання коштів державної підтримки. В тому числі наголошували тоді на збільшенні виробництва гречки, жита та кормових культур. Але по факту більшість державних дотацій забрали птахівники. Можливо питання галузі, що я представляю (хлібопекарна промисловість) і не таке суттєве, але за підсумками цього року житні сорти хлібу росли більш високими темпами ніж пшеничні – це результат недостатньої кількості жита – ми імпортуємо жито з Білорусії. У нас багато пшениці, але є питання до її якості – низький вміст клейковини. Наголосив на тому, що Мінагрополітки потрібно направити політику на розвиток, у тому числі внутрішнього ринку.

Ахіджанов Б.Р. прокоментував, зауваживши, що питання комплексне, і розвиток внутрішнього ринку – питання купівельної спроможності населення.

Капшук С.П. по лізингу сільгосптехніки для харчової промисловості висловив пропозицію внести до переліку, що буде охоплювати програма по підтримці вітчизняного виробника й харчові лінії, хлібопекарське обладнання та ін. обладнання вітчизняного виробництва.

Слід також не забути про зрошувальні системи на півдні держави.

Ахіджанов Б.Р. повідомив, що немає жодної заборони, щоб виробники устаткування, обладнання харчових технологій дотувалися через державну програму. Єдине – це їхнє бажання подати перелік того обладнання, що вони виробляють до комісії в Мінекономіки і після підтвердження рівня локалізації їх буде включено до загального переліку. Зазначив, що харчова промисловість в ньому теж представлена.

Ковальова О.В. запропонувала присутнім письмово звернутися із пропозицією по обладнанню до Мінагрополітики чи Мінекономрозвитку.

Альшанова О.О. коротко зупинилася на стані тваринництва у цілому та недостатній державній підтримці цієї галузі. Наслідок такої політики – значне скорочення поголів’я худоби. Тому, задача департаменту тваринництва – напрацювання механізму державної підтримки для стимулювання нарощування обсягів виробництва та поголів’я тварин зокрема.

Доповіла про стан підготовки проектів порядків використання коштів для підтримки галузі тваринництва у 2018 році.

Відповідно до бюджету у 2018 році у галузі тваринництва передбачені видатки за бюджетною програмою КПКВК 2801540 "Державна підтримка галузі тваринництва" в обсязі – 4 000,0 млн гривень.

Механізм використання коштів визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 884. Відповідно до нього відшкодування коштів передбачається за трьома напрямами: часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкцій тваринницьких ферм та комплексів, відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими безпосередньо для розвитку тваринництва, а також для часткового відшкодування вартості племінних та високопродуктивних тварин (ВРХ, свині та вівці). Порядок потрібно адаптувати до сучасних реалій і тому чи до нього буде внесено зміни, чи його буде викладено в новій редакції, сьогодні департамент пропонує спрямувати державну підтримку за такими напрямами: 1) здешевлення реконструкцій та будівництва тваринницьких ферм і комплексів, зокрема з метою підвищення біобезпеки (свинарство) – йдеться про відшкодування капітальних інвестицій та відсоткових ставок за залученими кредитами середньо та довготерміновими; 2) підтримка розвитку скотарства – ВРХ м’ясного і молочного напряму продуктивності – відшкодування витрат на підвищення продуктивності ВРХ, тобто підвищенні надоїв понад встановлений показник. А щодо м’яса – стимулювання відгодівлі молодняку ВРХ до певного віку. Бо статистичні дані свідчать про те, що щороку молодняк у господарствах населення реалізується передчасно, не досягнувши свого продуктивного віку, а це близько 300 кг. ваги – в межах держави значні втрати; 3) поліпшення племінної якості сільськогосподарських тварин – пропонується розширити спектр державної підтримки, доповнивши перелік племінними (генетичними) ресурсами (без права їх перепродажу): сперма, ембріони, інкубаційне яйце.

Закликала присутніх долучитися до розробки порядків та вносити свої пропозиції.

Для стимулювання відгодівлі та утримання пропонується перевірений інструмент – часткове відшкодування вартості тварин та племінних (генетичних) ресурсів:

24 000 гривень за одну високопродуктивну або племінну телицю, нетель та корову;

5 000 гривень за одну племінну свинку та кнурця; 

4 000 гривень за племінну вівцематку, ярку та баранчика.

(при цьому відшкодування не може перевищити 50 відсотків вартості тварини і поголів’я обов’язково має бути ідентифіковане).

Зупинилась на схемі виплати спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання молодняку великої рогатої худоби в залежності від віку молодняку на момент першого подання документів фізичною особою та подальше утримання.

Новіков Г.В. наголосив на необхідності прислухатися до профільних асоціацій в процесі розробки порядків.

Альшанова О.О. повідомила, що департамент тваринництва завжди відкритий до співпраці і повторно запропонувала подавати зауваження та пропозиції

Гнатюк С.А. зауважив, що асоціація тваринників, яку він представляє долучалася до розроблення порядків – давала розрахунки, пропозиції,і т.д., але ще просив звернути увагу, що з метою підвищення якості та генофонду потрібно до переліку включити крім сперми ВРХ ще й сперму хряків, оскільки багато господарств, в зв’язку із поширенням АЧС бояться завозити хряків, а більшість купують сперму і штучно запліднюють свинок. Тому, для поліпшення генетики це варто зробити, включивши тільки племінні господарства.

Альшанова О.О. на це відповіла, що бугаї легко відслідковувані і якість сперми бугаїв підтверджується мінімальною кількістю документів. Якщо асоціації вважають за необхідне доповнити порядок, то, подаючи пропозиції, потрібно вказати перелік документів для підтвердження якості сперми хряків. Процедура їх збору має бути не обтяжена бюрократично і водночас потрібно чітко вказати необхідну кількість спермодоз на одну свиноматку. Крім цього проблемою може стати те, що сперма кнурців не підлягає заморозці.

Новіков Г.В. закликав не поглиблюватися у вузьку специфіку, а запропонував присутнім внести пропозиції, якщо вони вважають за необхідне, кожен по своєму напряму письмово і за межами цього засідання. Щодо запланованих 4 млрд грн на тваринництво, то така сума викликала пересторогу чи не будуть вони використані на будівництво чергового «птахо-» чи «свиномонстра», який може призвести до екологічної катастрофи в регіоні. Можливо слід було б ці кошти використати через інструмент квазіакумуляції – відшкодовувати ПДВ виробникам? Зрозуміло, що саме в цю програму вона й перекочувала. Слід прописати обмеження, які не дадуть одному отримувачу забрати увесь обсяг дотації.

Висоцький Т.М. запропонував запровадити щотижневі зустрічі з асоціаціями для обговорення поточної ситуації.

Тимченко В.Н. зауважив, що з порядку не зрозуміло йдеться про відшкодування на вже завершене будівництво чи на його початку – це варто чітко вказати, щоб не вийшло так, що до програми долучаться тільки олігархи. Потрібно розробити програму цільового кредитування для малих та середніх підприємств, ферм.

Альшанова О.О. вказала, що не йдеться про збудовані комплекси чи птахівництво, а про залучення інвестицій, про здешевлення кредитів. Йдеться про ВРХ і свинарство в першу чергу. Крім того встановлене максимально можливе відшкодування з розрахунку на одне скотомісце. Всі зауваження вже прийняті.

Карпенко С.М. щодо критики на адресу птахівників зауважив, що не слід всіх поєднувати із великими компаніями, як «Авангрд», «МКП» і т.д. Але переважна більшість із них (300 підприємств, які працюють в цій галузі) не отримували дотацій. Всім відомо, що Україна підписала угоду, відповідно до якої її законодавство має бути адаптоване до європейського, а відповідно і вимоги до виробництва. Що стосується яєчного напряму, то 98 відсотків обладнання та конструкцій потребує повної заміни. Орієнтовні затрати складають 10 євро на одне птахо місце. Самостійно без державної підтримки птахівники не осилять такі затрати.

Альшанова О.О. зазначила, що в процесі адаптації законодавства і вимог до виробників Мінагрополітики завжди приймає сторону виробників. Адаптація запланована до 2020-2025 років, хоча європейські партнери наполягають на якнайшвидшому завершенні цього процесу для того, щоб європейські та українські виробники знаходилися в однакових конкурентних умовах. Вітчизняні виробники, які експортують власну продукцію вже вклали кошти в модернізацію своїх потужностей для забезпечення виходу товарів на європейський ринок. Для збільшення адаптаційного періоду, залучення державної чи міжнародної підтримки потрібні конкретні обґрунтовані, підтверджені розрахунками пропозиції галузевих асоціацій. Це питання для розгляду не тільки Мінагрополітики.

Новіков Г.В. зауважив, що адаптуючи законодавство та вимоги до сільгоспвиробництва слід залучати й аналогічні фінансові інструменти державної підтримки.

Тиховод А.М. запропонував до переліку племінних тварин внести племінних кіз.

Альшанова О.О. підтвердила роботу департаменту тваринництва над цим, було підготовлено зміни до переліку, але кози і риба не є об’єктом державної підтримки (відповідно до ЗУ «Про державну підтримку сільського господарства в Україні»), тому розроблений проект Закону України з метою доповнення статті 16 та внесення до переліку рибництва та козівництва та їх продуктів.

Брагінець І.В. відповідно до нових стандартів з 01.01.2018 молоко в населення закуповуватися не буде, як це сприятиме розвитку тваринництва?

Альшанова О.О. поінформувала, що триває процес внесення змін до встановлених державних стандартів, відповідно до яких будуть прописані технічні умови по поводженню з молоком різного ґатунку. Крім цього триває робота над можливістю охоплення ОСГ, малих фермерських господарств, сімейних ферм програмою відшкодування вартості закупівлі техніки та устаткування вітчизняного виробника для можливості забезпечення сімей, що виявлять бажання утримувати понад 5 корів необхідним устаткуванням для доїння, охолодження та первинної обробки молока.

Клеванський В.Г. загострив увагу присутніх на пошуку механізму розвитку сільських територій, кооперації, особистих селянських господарств. Сьогодні, коли держава готова надати кошти на розвиток тваринництва немає ніякої інформації про це . Відсутня фактично вертикаль між Мінагрополітики та сільськими територіями. Висловив побажання напрацювати механізм, який би сприяв розвитку саме ОСГ, кооперувати їх, а головне донести саме до цього прошарку інформацію про те, як держава їм допоможе та як цією допомогою скористатися.

Альшанова О.О. повідомила, що над цим питанням працює не тільки департамент тваринництва, а й інші. Процес об’єднання особистих селянських господарств – це шлях до їхнього розвитку. Щодо комунікацій, то порядки на місцях зусиллями облрайдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування доводяться до відома, коли вони вже прийняті усіма доступними їм інструментами – ЗМІ, офіційні сайти, ін.

Топчій В.М. повідомив, що держава запланувала по програмі 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” 300 млн грн. Презентував проект порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, зупинившись на ключових моментах:

Бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання (у тому числі і виробничним кооперативам), які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством шляхом часткової компенсації усередненої вартості на 1 га насаджень придбаних у поточному бюджетному році через державні банки матеріалів за напрямами: садивний матеріал (саджанці, розсада); матеріали для спорудження шпалери (кіл, дріт, протиградова сітка); системи краплинного зрошення.

Державна фінансова підтримка надається після завершення робіт по кожному напряму, що підтверджується надходження затверджених керівниками структурних підрозділів з питань апк райдержадміністрацій актів за всановленими мінагрополітики формами - на всіх рівнях відмінено комісії.

За цією програмою припиняється державна підтримка суб'єктів господарювання за такими напрями: створення проектно-кошторисної документації, посадка саджанців, підготовка ґрунту, догляд за молодими насадженнями, догляд за плодоносними хмеленасадженнями; Придбання спеціальної техніки, сортувальних ліній, камер швидкого заморожування ягід; будівництво холодильників з РГС, лабораторних комплексів; науково-технічні дослідження, зміцнення матеріально-технічної бази галузевих наукових закладів та їх дослідних  господарств; будівництво водонакопичувальних басейнів; будівництво розсадницькими господарствами холодильників для зберігання садивного матеріалу; придбання нового обладнання для сублімаційного висушування фруктів; розкорчування площ непродуктивних багаторічних насаджень; участь у МОВВ.

Коротко зупинився на механізмі отримання державної підтримки. Запросив усіх, хто має бажання долучитись до розроблення порядку та механізмів, зокрема, взяти участь в засіданні з цього приводу, яке відбудеться 14.12.2017 року о 14-00.

Печко В.С. висловив здивування з приводу відміни попередніх норм – припинено державну підтримку по багатьох напрямах.

Топчій В.М. пояснив, що сума виділена в межах цієї програми не значна, тому розпорошення її за всіма напрямами призведе не тільки до ускладнення роботи з документами, а й до значного зниження відсотку компенсації, тому краще, щоб суб’єкти господарювання змогли відчути суттєвіше допомогу держави. Зазначив, що частина напрямів (придбання ліній, холодильників, техніки) включено до програми з підтримки вітчизняного сільгоспвиробника.

Пономарьов В.М. поцікавився, чому в механізмі отримання підтримки фігурує лише місцеве відділення державного банку? Висловив здивування з приводу зміни механізму,який нормально працював і до якого вже звикли суб’єкти господарювання.

Топчій В.М. пояснив, що це позиція Мінфіну та Мінекономрозвитку. Запропонований механізм вже відпрацьований на компенсації за придбання вітчизняної сільгосптехніки.

Стефанович А.М. повідомив присутнім, що з метою вдосконалення правових, економічних та фінансових умов діяльності фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 664 затверджено Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки.

Для реалізації концепції, яка спрямована на стимулювання створення нових фермерських господарств та посилення їх  конкурентоспроможності, виділено 1 млрд грн. в рамках нової бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств».

Наразі, Мінагрополітики завершує розробку проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки розвитку фермерських господарств» (далі – проект постанови), яким затверджується механізм використання коштів, спрямований на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики.

Очікується, надання підтримки фермерським господарствам, іншим формам господарювання, малим та середнім товаровиробникам в сільській місцевості, що сприятиме сільському розвитку та підвищенню рівня життя. Зауважив, що АФЗУ долучилася до її розроблення. Коли порядок буде узгоджено його розповсюдять між членами Громадської ради.

Новіков Г.В. закликав усіх присутніх долучитися до роботи над порядками. Свої пропозиції подавати через секретаря ради, вони будуть опрацьовані на комітетах та винесені на розгляд на засіданні Громадської ради. Потім Мінагрополітики буде передана спільна позиція для врахування.

Щодо підтримки пропозицій «Тваринпром» до проекту Наказу Мінагрополітики Про внесення змін до наказу №96 від 13 лютого 2013 року»

ВИРІШИЛИ: підтримати, доручити Новікову Г.В. підписати звернення від Громадської ради при Мінагрополітики.

ЗА – одноголосно (19)

 

Голова Громадської ради при Мінагрополітики                              Г. Новіков

 

Уповноважений секретар

Громадської ради при Мінагрополітики                                           М. Бутківська

                                                                                         ДОДАТОК 1

до протоколу

засідання Громадської ради при Мінагрополітики

від 13.12.2017 року

 

Список членів Громадської ради  присутніх на засіданні

від 13 грудня 2017 року. 

№ з/п

ПІБ
Назва організації

1.     

Артюшин Володимир Іванович
(за до рученням Андрієвського Віктора Євгеновича)
Громадська організація “Інститут Розвитку Аграрних Ринків”

2.     

Балдинюк Олександр Васильович
Асоціації “Укркондпром”

3.     

Бартковський Ігор Ілліч
Асоціація українських виробників “Морозиво і заморожені продукти”

4.     

Карпенко Зінаїда Юхимівна (за дорученням Бондаренко Василя Марковича)
Національна асоціація молочників України “Укрмолпром”

5.     

Васильченко Олександр Миколайович
Об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості “Укрхлібпром”

6.     

Висоцький Тарас Миколайович
Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу”

7.     

Гнатюк Сергій Андрійович
Корпорація “Тваринпром”

8.     

Руженкова Оксана Юріївна
(за дорученням Гордійчука Миколи Павловича)
Українська асоціація виробників картоплі

9.     

Григоренко Сюзанна Вікторівна
Насіннєва асоціація України

10.  

Капшук Степан Павлович
Асоціація «Укроліяпром»

11.  

Карпенко Сергій  Михайлович
Асоціація “Союз птахівників України”

12.  

Клеванський Василь Григорович
Громадська спілка “Всеукраїнська асоціація селян та сільськогосподарських виробників”

13.  

Кульгавий Володимир Федорович
Всеукраїнська спілка громадських організацій “Українська асоціація аграрних інженерів”

14.  

Солов’єнко Людмила Михайлівна
(за дорученням  Кучеренка Володимира Михайловича)
Корпорація по виноградарству і виноробній промисловості “Укрвинпром”

15.  

Пономарьов Вячеслав Михайлович
(за дорученням Михайлечко Сергія Михайловича)
Асоціація “Виноградарі та винороби України”

16.  

Мельничук Борис Вікторович
Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансістів АПК України

17.  

Милованов Євген Володимирович
Федерація органічного руху України

18.  

Новіков Геннадій Володимирович
Громадська спілка “Аграрний союз України”

19.  

Печко Володимир Сергійович
(за дорученням Пахно Володимира Григоровича)
Всеукраїнська громадська організація «Українська горіхова Асоціація»

20.  

Поєдинок Микола Сергійович
Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад

21.  

Пугачов Микола Іванович
Заступник голови Президії Громадської організації «Всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників»

22.  

Сокирін Олександр Іванович
Громадська спілка “Товариство садівників, дачників та городниківа України”

23.  

Тимченко Віктор Наумович
Асоціація “Українська асоціація виробників і переробників сої”

24.  

Штутман Павло Леонідович
Асоціація підприємств-виробників техніки та обладнання для агропромислового комплексу “Украгромаш”

 

Із 24 присутніх членів Громадської ради 5 без права голосу (за дорученням ІГС)

СПИСОК запрошених на засідання Громадської ради від 13 грудня 2017 року

 

Міністерство аграрної політики та продовольства України

1.     

АЛЬШАНОВА
ОЛЕНА ОЛЕГІВНА
Заступник директора Департаменту тваринництва

2.     

АХІДЖАНОВ
БАГРАТ РАФІКОВИЧ
Директор Департаменту фінансово-кредитної політики

3.     

БУТКІВСЬКА МАРИНА МИКОЛАЇВНА
Секретар Громадської ради при Мінагрополітиіки

4.     

КІНЩАК
АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
Директор Департаменту стратегії та економічного розвитку

5.     

КОРІНЕЦЬ
РОМАН ЯРОСЛАВОВИЧ
Координатор робочої групи з питань розвитку сільських територій Офісу реформ

6.     

МАРТИНЮК
МАКСИМ ПЕТРОВИЧ
Перший заступник Міністра

7.     

СОЛОХА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
Начальник відділу інформаційної політики та зв’язків з громадськістю

8.     

СТЕФАНОВИЧ
АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
Директор Департаменту науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі

9.     

ТОПЧІЙ
ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
Директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК

10.        

ШЕРЕМЕТА
ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ
Заступник Міністра

Представники наукових інституцій, експерти, запрошені

1.    
БАЛАБАНИК
СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ
Директор ПА „Вільна Україна” Коломийського району Івано-Франківська область
2.    
БОРТИЧ
ЛІЛІЯ ІВАНІВНА
Голова Відокремленого підрозділу ГС «АСУ»  Чернівецької області
3.    
БРАГІНЕЦЬ
ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
Керівник ПСП «Альфа-Агро» Чаплинського району Херсонська область
4.    
ГАРАГУЦ
МАКСИМ ІВАНОВИЧ
Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація селян та сільськогосподарських виробників»
5.    
ГОЛОБОРОДЬКО
ОЛЬГА ПАНТЕЛІЇВНА
Керівник СТОВ «Синюха»,  Новоархангельського району Кіровоградська область.
6.    
ДАРІЄНКО
ІВАН ЙОСИПОВИЧ
Директор товариства з обмеженою відповідальністю „Зоря” Черкаського району Черкаської області.
7.    
КАЛІБЕРДА
ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
Експерт USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку»
8.    
КАРТАВИЙ
ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
Голова Відокремленого підрозділуГС «АСУ» Сумської області. і
9.    
КОЧЕРГА
ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
голова агрооб”єднання “Зоря” Полтавського району Полтавська область
10.  
ЛИСАЧЕНКО
ЛЕОНІД ВІКТОРОВИЧ
Керівник ТОВ «Агрофірма «Зоря» Чугуївський район Харківська область
11.  
НЕСТЕРОВ
ОЛЕГ ГЕННАДІЙОВИЧ
Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу”
12.  
ОДЕНЧУК
ДМИТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ
Керівник ПСП АФ «Привілля» Троїцького району Луганська область
13.  
ПАНАСЮК
МИКОЛА ІВАНОВИЧ
голова  агрокооперативу “Перемога” Тростянецького району Вінницька область
14.  
ПИРЯТИНСЬКИЙ
ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Директор ПОСП «Іванівське» Київська область.
15.  
ПИЦЮК
ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Керівник ФГ «Кунчанський»,  Теофіпольського району Хмельницької області
16.  
СУПРУН ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
керівник ТОВ "Нива 2008" Чернігівська область
17.  
ТИХОВОД
АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
Директор ТОВ «Ольвія» Приазовського району Запорізька область.
18.  
ЧУБОВСЬКИЙ
СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
Директор СТОВ «Козацьке» Бобровицького району Чернігівська область
19.  
ЯРОСЛАВСЬКИЙ
ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
Експерт Громадської ради при Мінагрополітики