портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Протокол від 08.02.2018

Опубліковано 20 лютого 2019 року, 14:00

ГРОМАДСЬКА РАДА

при Міністерстві аграрної політики та продовольства України

 
Україна, 01001, Київ-1,
вул. Хрещатик, 24
 
Тел.: 278 85 82

 

П Р О Т О К О Л 

спільного засідання Громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, Національного комітету з промислового розвитку та Асоціацією тваринників України на тему: «Бюджет 2018. механізми підтримки аграріїв»

 

Дата проведення: 08 лютого 2018 року.

Місце проведення: вул. Хрещатик 24, приміщення Мінагрополітики, актовий зал.

Початок засідання: об 11.00 годині.

Склад Громадської ради 35 чол.

Присутніх на засіданні членів ГР 28 чол. (список додається).

Запрошені на засідання 36 чол. (список додається)

Головуючий на засіданні Г.В. Новіков – голова Громадської ради.

Уповноважений секретар М.М. Бутківська 

ПРИСУТНІ: керівництво Мінагрополітики, народні депутати України, представники Національного комітету з промислового розвитку, наукових інституцій, органів державної влади та громадських організацій громадянського суспільства, представники ЗМІ та інших організацій (список додається).

Порядок денний:

 

1.
Презентація проектів порядків розподілу коштів державної підтримки
Доповідачі: Керівники/представники структурних підрозділів Мінагрополітики
 
2.
Ефективні інструменти підтримки розвитку галузі тваринництва
Доповідач: Паламар І.О. (Президент Асоціації тваринників України)
3.
Формування спільної позиції Громадської ради щодо порядків використання бюджетних коштів та формулювання конкретних пропозицій
Доповідач: Новіков Г.В.

Перед початком засідання головуючий Новіков Г.В. представив запрошених, запропонував формат роботи, порядок денний та нагадав про дотримання регламенту.

Новіков Г.В. повідомив присутніх, що засідання було заплановано в дещо іншому форматі, знову виникла ситуація, коли громадськість практично не долучилася до роботи над порядками – їх проекти були передані буквально одночасно з їх ухваленням в Кабінеті Міністрів України. Зважаючи на це, сьогодні відбудеться слухання вже фактично прийнятих порядків.

Зауважив, що щорічною особливістю прийнятих порядків є їх неузгодженість із громадськістю, дорікнув присутнім членам Громадської ради в їх байдужості до розроблення проектів порядків державної підтримки. Принаймні через Громадську раду ніхто до Мінагрополітики не звернувся із своїми пропозиціями з цього приводу.

Ярославський О.М. зазначив, що окремі асоціації долучились до їх розроблення, хоча й не через Громадську раду.

Перед початком засідання головуючий Новіков Г.В. ознайомив присутніх з порядком денним, окреслив порядок роботи засідання та вимоги щодо регламенту.

СЛУХАЛИ: Про основні  механізми підтримки аграріїв у 2018 році

ВИСТУПИЛИ: Ковальова О.В. презентувала особливості державної підтримки сільського господарства у 2018 році та механізмів, що дозволять нею скористатися, зупинившись на мотивах та цілях напрямів використання бюджетних коштів, що становлять 6,3 млрд. грн. Визначені галузі, які потенційно повинні дати поштовх до економічного зростання, несуть на собі значне соціальне навантаження і забезпечують значну кількість робочих місць та можуть дати значне нарощення продукції з високою доданою вартістю. Це такі трудозатратні галузі, як тваринництво, садівництво та виноградарство, які відкривають свій експортний потенціал та потребують насичення внутрішнього ринку. На тваринництво передбачається використати 4 млрд. грн.

Так тваринництво суттєво відстає за темпами розвитку порівняно з галуззю рослинництва; 0,4% середньорічний темп зростання виробництва в тваринництві за останні 10 років проти 4,8% в рослинництві. Низький рівень товарного виробництва: частка господарств населення у виробництві продукції тваринництва, особливо в галузі скотарства, залишається визначальною, 54,4% – частка господарств населення у виробництві продукції тваринництва, близько 74% – частка у виробництві молока та яловичини. Низька інвестиційна привабливість: висока вартість грошей у поєднанні з довгим періодом окупності інвестицій стримують капіталовкладення у розвиток галузі, 12,6% – частка тваринництва в структурі освоєних капітальних інвестицій в сільському господарстві. Недостатній рівень споживання: споживання м’ясо-молочної продукції на 1 особу є нижчим за обґрунтовані норми, 64% - від норми споживання м’яса. Загрозлива епізоотична ситуація: поширення африканської чуми свиней (АЧС) ставить під загрозу всю галузь свинарства (294 – випадки АЧС за 2015–2017 рр.), 16,7% (–1,2 млн. голів) – скорочення поголів’я свиней протягом 2015–2017 рр. Динаміка поголів’я ВРХ та виробництво яловичини, молочної продукції свідчить про найнижчі  за всю історію показники у  2017 році як виробництва продукції тваринного походження, так і утримувачів ВРХ. Для зупинки цієї негативної тенденції та покращення показників необхідна системна цільова підтримка галузі.

Суть державної підтримки у таких ключових моментах: забезпечення обігових коштів, капітальних інвестицій підтримка виробництва і переведення в організовану форму виробництва особистих господарств населення. Мається на увазі такі інструменти як: здешевлення залучених інвестицій, сприяння будівництву та реконструкції ферм та комплексів, поліпшення виробничої та технічної бази галузі, збільшення виробництва продукції та забезпечення внутрішнього споживання, створення нових виробництв та додаткових робочих місць.

Здешевлення кредитів за фактом підтвердження витрат: компенсація  25% за напрямами: ВРХ, свині, вівці та птиця, будівництво та реконструкція тваринницьких комплексів. Відшкодування  за фактом введення в дію  30% за напрямами: ВРХ, свині, вівці та птиця, будівництво та реконструкція тваринницьких комплексів.

% по кредиту буде здешевлено до 3% за напрямами: дрібне скотарство, звірівництво, бджільництво, аквакультура, інше, цільові кредити на інвестиційні проекти, в тому числі обігові витрати проекту.

Анонсувала напрями підтримки утримання молочного стада та пояснила механізм її використання та очікуваний від цього ефект нарощування поголів’я ВРХ. Також детально зупинилась на механізмі компенсації вартості племінних тварин, сперми та ембріонів направлених на покращення продуктивності утримуваних тварин, її розмірах та цілях, що планується досягнути.

Щодо підтримки галузі садівництва та виноградарства – зосередила увагу присутніх на проблематиці, деяких показниках. Навела динаміку наявних площ насаджень та закладки нових плодово-ягідних культур, виноградників, з якої чітко спостерігається пряма залежність між  наявністю державної підтримки та динамікою закладень нових садів та виноградників. Коротко зупинилась на успіхах галузі, які потрібно підтримати та розвинути та очікуваного ефекту від державної підтримки. Пропонується компенсувати вартість садивного матеріалу до 80 %.

Програма часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання добре спрацювала у 2017 році – на кінець 2017 року у 60 українських заводів-виробників придбано понад 2000 одиниць техніки та обладнання. У 2018 році заплановано 945 млн грн на компенсацію 25% вартості придбаної техніки вітчизняного виробництва. Зазначила, що розширено перелік техніки та обладнання, що підлягає компенсації за рахунок обладнання для тваринництва.

Програма, яка добре показала свою ефективність – здешевлення відсоткової ставки за банківськими кредитами. У цьому році на неї закладено 66 млн. грн., що має на меті здешевлення кредитного ресурсу в обсязі орієнтовно 650 млн грн.

Щодо програми підтримки фермерства, то більш детально її презентує заступник Міністра В.Шеремета, проте зазначила ключові напрями – кооперація, овочеве садівництво, компенсація закупівлі сільгосптехніки.

Капленко В.І. повідомив, що Полтавська обласна рада неодноразово зверталася до Мінагрополітики із пропозиціями до Порядків, проте жодна з них, нажаль, не врахована. Зазначив, як товаровиробник, що програми не нові – вже пробували й раніше дотувати ВРХ, але відчутного ефекту не було. Поцікавився, чи будуть частково компенсувати вартість реконструкції чи тільки нове будівництво? Буде компенсуватися вартість скотомісця чи загальні витрати? В якому банку потрібно кредитуватися, щоб отримати компенсацію?

Ковальова О.В. пояснила, що передбачено обидва варіанти. Компенсуватимуться загальні витрати. По тваринництву кредитуватися у будь-якому банку, який приєднався до меморандуму з Мінагрополітики. По іншим програмам (здешевлення вартості сільгосптехніки, відшкодування % по кредитам) у будь-якому державному банку.

Шевчук М.В. висловився щодо непорозуміння, з приводу відсутності свинарства у переліку напрямів, що передбачає здешевлення % по цільовим кредитам на інвестиційні проекти, в тому числі обігові витрати.

Дідух М.М. звернула увагу керівництва Мінагрополітики, що асоціації, які увійшли до Всеукраїнського аграрного форуму неодноразово зверталися із проханням про зустріч з приводу обговорення та внесення пропозицій до проектів порядків, але жодної реакції зі сторони міністерства не було.

Паламар І.О. дорікнула, що замість того, щоб зустрітися із профільними асоціаціями для обговорення проектів порядків, їх з голосу було внесено та затверджено на Кабміні.

Ковальова О.В. пояснила, що зустріч із Комітетом, членом якого є І.Паламар було перенесено з його ж ініціативи на сьогодні.

Гнатюк С.А. повідомив, що він дійсно приймав участь у розробці цих проектів порядків, вносив пропозиції, але, нажаль, жодна з пропозицій врахована не була. Щодо підтримки галузі свинарства, зазначив, що ПДВ втратили всі тваринники, дотації на ВРХ передбачили, а на свиней жодних немає. Зосередив увагу присутніх на проблемах племінної продукції свинарства.

Тимченко В.Н. поцікавився, як буде розподілятися дотація на ВРХ, якщо
70 % корів утримуються в приватному секторі. Як має підтримуватися скотарство, якщо анонсується заборона прийому молока від населення?

Руженкова О.Ю. попросила уточнити на що можуть отримати кредити овочівники, які вирощують овочі у відкритому ґрунті та чи може розраховувати на державну підтримку виробничий кооператив, який вирощує овочі, на що саме її передбачено.

Ковальова О.В. пояснила, що з 1 млрд. грн. передбачених на підтримку фермерства 500 млн. мають направити на здешевлення вартості кредитів до 1-го відсотку їх вартості. Значна кількість коштів буде направлено на підтримку сільськогосподарської кооперації. Єдиною умовою є участь в них хоча б одного фермера. Мова йдеться про молочарські та плодоовочеві кооперативи – пропонується компенсація до 70 % вартості закупленої техніки та обладнання, але не більше встановленого нормативу. Кооперативи можуть скористатися декількома програмами державної підтримки одночасно. Для того, щоб люди були обізнані про свої права та можливості передбачено компенсацію дорадчих послуг – до 90 % їх вартості. Фермерські господарства, які мають в користуванні до 500 га, їх річний оборот не перевищує 15 млн. грн. можуть отримати до 40% закупленої техніки та обладнання (25% із однієї програми та 15% з іншої), до 40% вартості закупленого насіння та садивного матеріалу.

Щодо якості молока поінформувала, що заборони на приймання молока другого сорту немає. Перехідний період буде тривати до 2022 року. За цей час люди матимуть можливість об’єднатися в кооперативи та скористатися інструментами державної підтримки для закупівлі обладнання, високопродуктивної худоби та вивести якість молока на більш високий рівень. Разом з НААН, дорадчими службами підготовлено рекомендації для населення. В усіх областях України з середини лютого буде проведено семінари, де детально буде розказано про  етапи створення кооперативів, їх переваги та можливості скористатися державними програмами, як підвищити якість молока тощо.

Програма підтримки тваринництва стала найдискусійнішою, оскільки охоплює багато напрямків відшкодування. Навела деякі інвестиційні показники у порівнянні з іншими галузями, окреслила проблеми.

Шукаємо механізми, що дадуть можливість відмовитися від будь-яких комісій. Але хтось має взяти на себе відповідальність виїжджати на місця і встановлювати факт здійснення тих чи інших дій, перевіряти наявність сертифікатів, документів – банківські представники не беруть на себе такої відповідальності, натомість вимагають підтвердження. Безпосередньо асоціації виступають проти відміни цих комісій, оскільки механізм вже налагоджений і працює багато років. Де можна було прибрати комісії – їх прибрали.

Цвик В.В. представник виробників козиного молока звернувся з проханням приділити увагу покращенню генетики козівництва, оскільки для ввезення якісного козеняти із-за кордону потрібно віддати 850 євро за кожну тварину.

Ковальова О.В. прокоментувала, зазначивши, що кози відсутні в переліку об’єктів державної дотації, вже запропоновано зміни до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», після внесення яких державна підтримка охопить і козівництво. А сьогодні дрібне скотарство та козівництво можуть претендувати на здешевлення кредитів та підтримку кооперації.

Паламар І.О. висловила загальну думку асоціацій та громадських організацій тваринницької галузі щодо абсолютної байдужості Мінагрополітики до їхніх пропозицій. В 2017 році на підтримку тваринництва було виділено 170 млн. – це дуже мало. Для прикладу, це лише 12 тисяч свиноматок, тоді як в одній лише Полтавській області їх 28 тисяч. Крім того, виділені кошти були використані не ефективно – 93% виділеної суми використані на погашення дебіторської заборгованості, а тільки 3% на розвиток. Наполягла на необхідності прозорої процедури розподілу бюджетних коштів. В Євросоюзі механізм державної підтримки відкритий для всіх – кожен може зайти до відповідних реєстрів та подивитись на яке підприємство скільки коштів виділено, тоді як у нас такі реєстри відсутні, а відповідна інформація закрита. По-друге – дерегуляція комісій на місцях – якщо Мінагрополітики не може зовсім відмовитися від комісій на місцях, то слід в обов’язковому порядку включати до їх складу представників профільних асоціацій. По-третє, є пропозиція спростити механізм затвердження проектної документації. Щодо відшкодування % по кредитам – свинарство перспективна галузь, але зважаючи на АЧС банки не видаватимуть під нього кредити, адже жодне страхове агентство не страхує ризиків свинарства, тому цією програмою свинарі не зможуть скористатися. Тому залишається розраховувати тільки на державну підтримку через іншу програму, яка передбачає діяльність комісій, але цей шлях має ряд перешкод, найсуттєвішою з яких є затвердження проектної документації – це надзвичайно складний та часо- і трудозатратний процес.

Щодо відібраного механізму квазіакумуляції – це великі втрати для обороту сільгоспвиробників – десятки мільярдів гривень. Особливо брак коштів відчувають дрібні та середні підприємства. Через відміну квазіакумуляції прогнозуємо в галузі тваринництва скорочення поголів’я на 15%, а 95% молочних господарств вирізатимуть бичків до місячного віку.

Збільшується період окупності інвестиційних проектів – свинарство від 4 до 6 років, скотарство до 8 років. Тому слід забезпечити тваринництво дешевими кредитами для можливості поповнити їхні обігові кошти.

Слід направити частину коштів на розвиток інфраструктури тваринницьких комплексів.

На сьогоднішній день тваринники змушені імпортувати близько 40% комбікормів. Незрозуміло чому це відбувається в нашій аграрній державі, адже це суттєво здорожує собівартість продукції та знижує її конкурентоздатність.

Потрібно рятувати скотарство – ВРХ та свинарство, наполягаємо на окремій дотації на свинарство, так як квазіакуміляцію відібрали, а це орієнтовно 6 грн на кілограмі свинини, і це – обігові кошти.

Свої пропозиції асоціація виклала у відкритому листі до Прем’єр-Міністра України В.Б. Гройсмана (озвучила перелік прохань).

Ахіджанов Б.Р. зауважив, що досягненням є затвердження Порядків на початку року, майже завжди на стадії розроблення порядків на їхню адресу лунає багато негативу та несприйняття, як, наприклад, це було з квазіакумуляцією – вдалося переконати Мінфін не скасовувати цей порядок і він діючий, але коштів під нього поки що немає. За підсумками кварталу, першого півріччя буде проведений аналіз використання коштів держаної підтримки за програмами та напрямами з тим, щоб запропонувати вищу її ефективність, провести перерозподіл. Що стосується комісій – ситуація двостороння : з одного боку повноваження передаються громадам, а з іншого бізнесові структури зацікавлені в їх передачі на центральний рівень. Тому слід з повноваженнями на громади передати і їх відповідальність за прийняті рішення. Звернув увагу, що комісії не приймають рішення щодо виділення коштів певним суб’єктам, вони лише перевіряють документи на відповідність встановленим порядкам вимогам.

Щодо кредиторських заборгованостей – держава зобов’язана їх погасити. Мінагрополітики користується даними казначейської служби, яка реєструє кредиторську заборгованість та дає вимогу щодо її виконання.

Що стосується прозорості відшкодування – на сайті Мінагрополітики оприлюднюються усі накази, там чітко видно, які суб’єкти господарювання отримали кошти і в яких розмірах – це стовідсоткова прозорість. По тваринництву погасили сто % кредиторської заборгованості.

Що стосується квазіакумуляції – підкреслив, що порядок є діючий, і справедливим є питання свинарів щодо здешевлення обігових коштів. Для суб’єктів господарювання, обсяги яких не перевищують 20 млн грн передбачено кошти для відшкодування % по кредитам. Ця програма має охопити тих, хто не знайшов себе у інших. Максимально спрощена процедура отримання державної підтримки – немає переліку відшкодування.

В бюджеті поточного року, на відміну від попередніх періодів, відбувається пропорційне фінансування по всіх програмах. Вже в цьому місяці заплановано компенсувати близько 60 млн. грн за техніку придбану в грудні 2017.

Коротко описав алгоритм дій для отримання бюджетної підтримки в 2018 році.

Новіков Г.В. поцікавився, чи можливо спрогнозувати, коли реально почнуть діяти затверджені порядки, оскільки в минулому році з цим були проблеми.

Ахіджанов Б.Р. пояснив, що всі порядки діятимуть з першого січня, але наберуть чинності з моменту публікації.

Капленко В.І. поцікавився чому виплати за інвестиційні проекти передбачені в кінці року?

Ахіджанов Б.Р. пояснив, що не потрібно чекати – ці порядки передбачають право вибирати спосіб відшкодування – або в процесі інвестиційної діяльності (поетапного будівництва), або після завершення всіх етапів будівництва та здачі об’єкта в експлуатацію. Ці шляхи є взаємовиключні.

Чи передбачено в порядках співвідношення коштів між капітальним будівництвом та реконструкцією, чи будуть відшкодовувати по факту поданих заявок? Чи є різниця між пакетом документів для отримання державної підтримки на реконструкцію та на будівництво?

Ахіджанов Б.Р. повідомив, що жодних співвідношень не встановлено. Триває процес спрощення процедури отримання держпідтримки та скорочення переліку документів необхідних для цього.

Салміна Я. О.  висловила прохання включати профільні асоціації до участі в нарадах з приводу обговорення порядків. Переліків та ін.., оскільки вони практично розуміють процес, є його учасниками та передбачають проблеми, що можуть в ньому виникати. Асоціації мають пропозиції, наприклад стосовно альтернативного пакету документів, який би могли зібрати виробники для отримання дотації по тваринництву. Стосовно пропозиції створити відкритий реєстр, яка озвучена І.Паламар, чи готове Мінагрополітики відкрити та зробити доступною інформацію щодо отримувачів бюджетних коштів, оскільки відкривати по-черзі всі існуючі в міністерстві накази для отримання цієї інформації принаймні незручно.

Ахіджанов Б.Р. пояснив, що відповідно до постанови КМУ тримачем реєстру по отримувачам державних коштів по квазіакумуляції є державна фіскальна служба, а не Мінагрополітики. Висловив власну думку, що Мінагрополітики готове відкрити реєстри, це вже зроблено ще в квітні 2017 року. Будь-який користувач може відвідати сайт Мінагрополітики та у вільному доступі ознайомитися з інформацією стосовно державної підтримки та переліком тих хто нею скористався. Пояснив, як практично це зробити.

Козаченко Л.П. вказав, що значним досягненням є фіксація у відсотковому відношенні державної підтримки аграрного комплексу у Державному бюджеті. Коротко зупинився на особливостях обговорення та прийнятті порядків. Закликав асоціації активніше долучатись до процесів, згуртовуватися та разом відстоювати свої позиції. Навів приклади з досвіду європейських країн діяльності саморегулівних організацій та їх участі у розподілі бюджетних дотацій, такий механізм практично виключає участь чиновників у розподілі бюджетних коштів та корупційну складову.

Капленко В.І. висловився категорично проти запропонованих програм по тваринництву, зазначивши, що виплати на кожну голову, яка знаходиться на відгодівлі – вже пройдений етап. Пояснив, що доцільніше було б надавати дотацію пропорційно виробленому молоку, м’ясу, площі землі, яка знаходиться в обробітку, і це було б ефективніше, аніж за кожну тварину. Підтримав спрощення переліку та процедури отримання державної підтримки. 1500 грн для корови – це її харчування на 10 днів, як це стимулюватиме відгодівлю не зрозуміло. Коли діяло відшкодування ПДВ, дотація на одну корову складала 10 000 грн. – це не сьогоднішні гроші. Щодо діяльності комісій – на місцях робота комісії повинна зводитись до перевірки пакету поданих документів – не більше. Програма, що підтримує будівництво не може обмежуватися 2018 роком – вона мала б бути розрахована на декілька років. Поки виготовиться документація, проводиться її експертиза, будівництво може й почнеться, але у вересні вже може впасти сніг, і воно не завершиться, тому доцільно було б її продовжити, а гроші давати на будівництво, а не після його завершення.

Капшук В.С. щодо нарощування виробництва продукції тваринництва – хто купуватиме нарощені обсяги? Ви орієнтуєтесь на внутрішній ринок? Люди зубожіли і не в змозі купувати навіть те, що зараз виробляється.

Капленко В.І. запевнив, що продукція тваринництва користується попитом.

Капшук В.С. повідомив, що Укроліяпром має 6 млн. тон кормового потенціалу, але в Україні це не користується попитом і експортується до зарубіжних країн.

Бондаренко В.М. підтвердив зниження купівельної спроможності та споживання продукції на внутрішньому ринку, навів відсоткові ставки ПДВ в країнах світу та запропонував піти шляхом зниження його відсоткової ставки. Проблемним питанням залишається якісь готової продукції. Майбутнє за кооперативами, але слід звільнити від оподаткування виробничі кооперативи.

Новіков Г.В. зосередив увагу присутніх на пропозиції Козаченка Л.П., що полягає в гуртуванні, напрацюванні пропозицій та спільному їх відстоюванні.

Щодо програми підтримки фермерів прописані ряд немотивованих обмежень, які суттєво знижують можливості фермерів скористатися державною підтримкою.

Щодо державної підтримки на відгодівлю ВРХ – при стимулюванні нарощування кількості поголів’я та відсутності належної якості продукції, відсутності експорту, це може призвести до збитків у галузі. Треба чітко розуміти куди рухатися і чого очікувати, які цілі ставити. Закликав членів громадської ради своє невдоволення чи позиції, пропозиції викладати у письмовому вигляді та виносити на обговорення для прийняття рішення, адже коли доходить черга до конкретних напрацювань, то часто жодної пропозиції не надходить. Громадська рада повинна бути дієвим інструментом.

Шеремета В.В. зауважив, що кожна профільна асоціація зосереджується на її інтересах, і це правильно, але міністерство має подбати про розвиток аграрної промисловості загалом. Проінформував зі свого досвіду фермерської діяльності про критичний стан вітчизняного насінництва та конкурентний тиск з боку іноземної селекції. Слід розуміти, що поки вітчизняне насінництво тримається – тримаються і ціни на закордонну продукцію. Тому в програмі підтримки фермерства передбачено відшкодування за посівні матеріали вітчизняного виробника. Якщо це покаже гарний результат, то його можна розповсюдити і на племінне тваринництво вітчизняного виробника. Державна підтримка має бути не точковою – конкретній особі, а широкою – одночасною для різних векторів аграрної сфери.

Пригадав про програму збереження ґрунтів. Сьогодні центральна та західна частина України мають проблему закислення ґрунтів. Польща для боротьби з таким явищем використовує кальцій – звичайну крейду разом із мінеральними добривами. Їх цінові пропозиції перевищують вартість вітчизняних аналогів в 3-7 разів.

Зазвичай, великі фермерські господарства не потребують державної підтримки.

Висловив сподівання, що підтримка молочарських, плодово-овочевих, ягідних кооперативів стимулюватиме їх створення та підвищення якості виробленої продукції.

Капленко В.І. Як має реально діяти державна підтримка для фермерів? Взяти кредит – не кожному дадуть, щоб компенсували частково вартість – потрібно спочатку купити чи побудувати, а як отримати кошти? Хто має відношення до села знають, як важко створити кооператив. Та там вже й людей майже немає, а ті що є здають молоко не виробникам, а «перекупникам», і втрачають половину вартості. Навіть якщо дивом вдасться зібрати цих людей, об’єднати в кооператив, який банк дасть їм кредит для закупівлі обладнання? Вони не зможуть скористатися держаною підтримкою. Уся проблема в тому, що в кого немає – тому й не дадуть, а той хто може сам купити чи побудувати – отримає дотацію. Що робити фермеру, який тільки починає свій шлях, він тільки зібрав кілька паїв свої родичів, як його зможе підтримати держава?

Шеремета В.В. пояснив, що сьогодні Приватбанк без застави кредитує до
500 тис грн. Мінагрополітики працює над створенням гарантійного фонду, який забезпечить можливість дрібних фермерів, кооперативи брати кредит без застави.

Кухарчук І.В. поділилась досвідом отримання коштів для розвитку фермерських господарств через регіональні відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Саліхова О.Б. зауважила, що сьогодні пролунало чимало слушних пропозицій, які слід було б відобразити у порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки фермерських господарств, але фактично вже це неможливо зробити.

Шеремета В.В. запевнив, що протягом пів року дії порядків буде визначено пріоритетні напрями і доцільно буде провести перерозподіл коштів для досягнення максимального ефекту державної підтримки аграрного сектору.

Паскевич К.І. для тваринництва, як і решти аграрних напрямів, властиве довгострокове планування. Державна підтримка – це дуже добре, але чи буде вона в наступних роках? На що можна розраховувати, якщо вже через пів року анонсується перегляд діючих порядків виділення коштів? Сьогодні хтось візьме кредит, сподіваючись на державну підтримку, а через пів року її скасують або коштів не вистачить?

Шеремета В.В. пояснив, що не йдеться про кардинальні зміни, а про аналіз використання коштів та можливий їх перерозподіл для недопущення недофінансування в одному напряму та невикористаних ресурсів в іншому.

Новіков Г.В. повідомив присутні, що термін повноважень Громадської ради закінчується, закликав усіх бажаючих долучитися до створення нового складу слідкувати за інформацією Громадської ради та Мінагрополітики та починати збирати пакет документів для їх подачі до ініціативної групи, яка вже знаходиться на стадії створення.

Стрижак М.І. висловив позицію АФЗУ щодо виділення підтримки з розрахунку не на корову, не на курку, а на людину, яка живе і працює в селі. Не потрібна державна підтримка власнику 3–5 тисяч поголів’я, а тій родині, яка тримає корову, дві чи три, щоб виживати. Їм потрібний кооператив, установки, доїльні апарати та підтримка. Якщо передбачені на державну підтримку кошти виділити сільським людям, а не птахівництву, то село врешті почне розвиватися.

Новіков Г.В. закликав присутніх продовжити роботу над порядками, подавати пропозиції до їх покращення, висловлювати свою позицію, наполягати на ній.

Саліхова О.Б. наголосила, що порядки ще 5 днів перебуватимуть на погоджені в Мінекономрозвитку і є можливість вносити до них пропозиції.

Новіков Г.В. висловив думку, що порядки вже прийняті. Слід спрогнозувати ситуацію, напрацювати узгоджену позицію для її врахування, а не чекати пів року. Потім порівняти прогноз із фактичним станом речей.

Апальков Ю.А. погодився із зауваженням Саліхової О.Б. і закликав включити туди пропозиції, що були запропоновані на сьогоднішньому засіданні.

Новіков Г.В. запропонував доручити експерту Громадської ради Ярославському О.М. в електронному режимі узгодити з членами ради текст звернення та направити узгодженого листа від імені громадської ради до Мінфіну для врахування пропозицій до порядків.

ВИРІШИЛИ: підтримати пропозицію доручити Новікову Г.В. підписати звернення від Громадської ради при Мінагрополітики – «ЗА» – одноголосно (20)

 

Голова Громадської ради при Мінагрополітики                              Г. Новіков

 

Уповноважений секретар

Громадської ради при Мінагрополітики                                           М. Бутківська

ДОДАТОК 1

до протоколу

засідання Громадської ради при Мінагрополітики

від 13.12.2017 року

 

Список членів Громадської ради  присутніх на засіданні

від 13 грудня 2017 року.

 

№ з/п

ПІБ
Назва організації

 

ПІБ
ІГС

1.     

АПАЛЬКОВ Юрій Анатолійович (за дорученням ЛЬВОВА ВіталіяАндрійовича)
Всеукраїнська громадська організація “Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України”

2.     

БАРТКОВСЬКИЙ Ігор Ілліч
Асоціація українських виробників “Морозиво і заморожені продукти”

3.     

БЕРЕНШТЕЙН Борис Леонідович
Асоціація “Союз бірж України”

4.     

БОНДАРЕНКО Василь Маркович
Національна асоціація молочників України “Укрмолпром”

5.     

БУРИЛКО Анатолій Васильович
(за дорученням КУЛЬГАВОГОВолодимира Федоровича)
Всеукраїнська спілка громадських організацій “Українська асоціація аграрних інженерів”

6.     

ВАСИЛЬЧЕНКО Олександр Миколайович
Об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості “Укрхлібпром”

7.     

ВИСОЦЬКИЙ Тарас Миколайович
Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу”

8.     

ГНАТЮК Сергій Андрійович
Корпорація “Тваринпром”

9.     

ДІДУХ Марія Миколаївна
Українська аграрна конфедерація

10.         

ІШУТІН В’ячеслав Євгенійович (за дорученням БОЛИБІКА ВіктораВалентиновича)
Громадська спілка “Всеукраїнська асоціація грибовиробників”

11.         

КАПШУК Степан Павлович
Асоціація “Укроліяпром”

12.         

КАРПЕНКО Лідія Олексіївна
Спілка молочних підприємств України

13.         

КАРПЕНКО Сергій Михайлович
Асоціація “Союз птахівників України”

14.         

КИРНИЦЬКИЙ Олег Дорофійович (за дорученням ПЕТРОВА ВалеріяПетровича)
Всеукраїнська Асоціація виробників продукції садівництва та виноградарства

15.         

КІРІЙ Світлана Іванівна (за дорученням КУЧЕРЕНКО ВолодимираМихайловича)
Корпорація по виноградарству і виноробній промисловості “Укрвинпром”

16.         

КОРІНЕЦЬ Роман Ярославович
Всеукраїнська громадська організація “Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України”

17.         

МЕЛЬНИЧУК Борис Вікторович
Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансістів АПК України

18.         

МИЛОВАНОВ Євген Володимирович
Федерація органічного руху України

19.         

НАГАЙЦЕВА Тамара Михайлівна
Національна Асоціація виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко»

20.         

НОВІКОВ Геннадій Володимирович
Громадська спілка “Аграрний союз України”

21.         

ПОЄДИНОК Микола Сергійович
Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад

22.         

ПРОКОПЕНКО Світлана Степанівна
Громадська організація “Інститут сільського розвитку”

23.

ПУГАЧОВ Микола Іванович
Громадська організація “Всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників”

24.

РУЖЕНКОВА Оксана Юріївна (за дорученням ГОРДІЙЧУКА Миколи Павловича)
Українська асоціація виробників картоплі

25.

СОКИРІН Олександр Іванович
Громадська спілка “Товариство садівників, дачників та городниківа України”

26.         

СТРИЖАК Микола Іванович (за дорученням ТОМИЧА Івана Федоровича)
Громадська організація “Асоціація фермерів та приватних землевласників України”

27.         

ТИМЧЕНКО Віктор Наумович
Асоціація “Українська асоціація виробників і переробників сої”

28.         

ХАДЖИМАТОВ Валерій (за дорученнямГРИГОРЕНКО Сюзанни Вікторівни)
Насіннєва асоціація України

 

Із 28 присутніх членів Громадської ради 8 без права голосу (за дорученням ІГС)

СПИСОК

запрошених на засідання Громадської ради від 13 грудня 2017 року

 

 

ПІБ

Організація

Міністерство аграрної політики та продовольства України

1.           

АЛЬШАНОВА
Олена Олегівна
Заступник директора Департаменту тваринництва

2.           

АХІДЖАНОВ
Баграт Рафікович
Директор Департаменту фінансово-кредитної політики

3.           

БУТКІВСЬКА Марина Миколаївна
Секретар Громадської ради при Мінагрополітиіки

4.           

МАРТИНЮК
Максим Петрович
Перший заступник Міністра

5.           

СОЛОХА Олена Миколаївна
Начальник відділу інформаційної політики та зв’язків з громадськістю

6.           

СТАВНИЧА Людмила Анатоліївна
Заступник директора Департаменту підтримки фермерства, кооперації та розвитку сільських територій – начальник відділу підтримки фермерства

7.           

ТОПЧІЙ Володимир Миколайович
Директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК

8.           

ШЕРЕМЕТА
Віктор Васильович
Заступник Міністра

Представники наукових інституцій, експерти, запрошені

1.      
АКУЛЕНКО
Євген Володимирович
ФГ «Віктор»
2.      
БАКУН Юрій Олександрович
Всеукраїнська громадська організація «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України»
3.      
БАЛЮК Іван Махтейович
Герой України, Полтавська область
4.      
БАРАНОВСЬКИЙ Віктор
Вікторович
ФГ «Сергій»
5.      
БЕЗОЛЮК Борис Васильович

Заступник голови асоціації «Укрсадпром»

6.      
БОБЧЕНКО Юрій Вікторович 
 

керівник департаменту з питань економічного розвитку та ціноутворення Федерації профспілок України;
7.      
ГАДЗ Петро
Іванович 
Голова Наглядової ради ТзОВ«Бучачагрохлібпром», Голова ТООР Аграрного союзу України, Герой України;
8.      
ГОРОБЧУК Микола Іванович
заступник директора Департаменту промислової політики Федерації роботодавців України
 
9.      
ГУДЗЬ Юрій Олексійович
керівник відділу тваринництва ТОВ «Агрікор Холдинг»
10.  
ДЕМІДОВА Ірина Петрівна
Асоціація тваринників України
11.  
КАПЛЕНКО Валерій Ілліч
генеральний директор СТОВ «Воскобійники», депутат Полтавської обласної ради
12.  
КАРПЕНКО Василь Олександрович
Національна асоціація молочників України “Укрмолпром»
13.  
КОВАЛЬ Павло Васильович
Українська аграрна конфедерація
14.  
КОЗАЧЕНКО Леонід Петрович
Народний депутат України
15.  
КОЖАНОВ Юрій Григорович
Радник президента асоціації «Укркондпром»
16.  
КРЕХІВСЬКИЙ Олег Володимирович
експерт Національного комітету промислового розвитку
17.  
КУЛІК Євгеній Петрович
ЧП «Сігма»
18.  
КУХАРЧУК Інні Іванівна
АФЗУ Вінницької області
19  
ЛОПАТА Ольга Іванівна
заступник Голови Профспілки працівників агропромислового комплексу України, голова Київської міської профспілки працівників АПК
20.  
НЕЗАМАЙ Анатолій Миколайович
Корпорація «Тваринпром»
21.  
ОСТРОВСЬКИЙ Віктор Олександрович
завідувач відділу виробництва та зайнятості Департаменту з питань економічного розвитку та ціноутворення Федерації профспілок України.
22.  
ПАЛАМАР Ірина Олександрівна
Голова Асоціації тваринників України
23.  
ПАСКЕВИЧ
Костянтин Іванович
ТОВ «Біо-тест-лабораторія»
 
24.  
ПОНЬКО Валерій Григорович
заступник Голови правління  ПАТ «Племптахорадгосп Броварський»
25.  
САЛІХОВА Олена
Борисівна
 
Секретар Національного комітету з промислового розвитку, радник Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі
26.  
САЛМІНА Яна
Олегівна
науковий консультант Асоціації тваринників України, к.ю.н.
27.  
САЧЕНКО Володимир Ілліч
президент Українського союзу промисловців і підприємців
28.  
СОКОЛОВ Михайло Юрійович
Всеукраїнська аграрна рада
29.  
СУЛИМА Сергій
Юрійович
ТОВ «Тернопільський бекон»
30.  
ТАРГОНІЙ Анна Володимирівна
Асоціація тваринників України
31.  
ТИМОШЕНКО
Юрій Володимирович
ПСП «Шевченківське»
32.  
УСЕНКО Андрій
Анатолійович
керівник ТОВ «Миргородський м’ясокомбінат»
33.  
ЦВИК Василь Вікторович
Дирекор ФГ «Тетяна 2011»
34.  
ШЕВЧЕНКО Валентин Миколайович
керівник ТОВ «Енвір»
35.  
ШЕВЧУК Максим Володимирович
 
Заступник Голови Асоціації тваринників України, Генеральний директор ГК «Агровет Атлантик»;
36.  
ЯРОСЛАВСЬКИЙ Олександр Миколайович
Експерт Громадської ради при Мінагрополітики

 

Секретар Громадської ради

при Мінагрополітики                                                                           М. Бутківська