портал в режимі тестування та наповнення
0 800 215 010
Гаряча лінія Мінагрополітики
1545
Урядова гаряча лінія
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Протокол від 04.10.2017

Опубліковано 20 лютого 2019 року, 14:40

Протокол виїзного засідання Громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України на тему: «Як зробити держпідтримку АПК у 2018 році максимально ефективною»

Дата проведення: 04 жовтня 2017 року.

Місце проведення: м.Київ, вул. Басейна, 4, Арена сіті, бізнес-центр «Мандарин Плаза», 8-й поверх, конференц-зал компанії Sigma Bleyzer.

Початок засідання: о 10:00.

Склад Громадської ради 35 чол.

Присутніх на засіданні членів ГР 23 чол. (список додається).

Запрошені на засідання 16 чол. (список додається)

Головуючий на засіданні Г.В. Новіков – голова Громадської ради.

Уповноважений секретар М.М. Бутківська

ПРИСУТНІ: Народні депутати України, представники Мінагрополітики, громадянського суспільства, представники ЗМІ та інших організацій (список додається).

Порядок денний:

1. Про проект Державного бюджету України на 2018 рік.

Доповідач: Ахіджанов Б.Р – директор Департаменту фінансово-кредитної політики;

Співдоповідачі: Висоцький Т.М. – голова комітету з питань питань розвитку аграрних ринків, фінансів та оподаткування АПК, Пугачов М.І. – голова комітету з питань сільського розвитку та земельних відносин

2. Про звернення Громадської ради Херсонської ОДА.

Доповідач: Новіков Г.В. – голова Громадської ради при Мінагрополітики,

Співдоповідач: Висоцький Т.М. – голова комітету з питань питань розвитку аграрних ринків, фінансів та оподаткування АПК.

Перед початком засідання головуючий Новіков Г.В. представив запрошених, запропонував формат роботи, порядок денний та нагадав про дотримання регламенту.

1.СЛУХАЛИ: Про проект бюджету на 2018 рік

ВИСТУПИЛИ: Ахіджанов Б.Р. презентував напрацьований Мінагрополітики та поданий Урядом проект бюджету України на 2018 рік орієнтований на підтримку сільськогосподарських товаровиробників. Звернув увагу присутніх на те, що в Бюджетному Кодексі України з минулого року закріплено норму щодо щорічного обсягу коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників – не менше 1 відсотка випуску продукції у сільському господарстві. При цьому, 20 відсотків такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 рік - 10 відсотків, 2018 рік - 15 відсотків).

Описав механізм наповнення загального та спеціального фондів. Наголосив, що в бюджеті 2018 року, на відміну від цьогорічного, передбачається фінансування виключно із загального фонду (гарантоване фінансування видатків), що дає можливості до збільшення запланованого 1 відсотку за рахунок коштів, що будуть повертатися до спеціального фонду. Зупинився на слайдах презентації (додаються), детально описавши загальні показники фінансування видатків програм державного бюджету, порівнюючи поточний та 2018 роки, вказав на відхилення запропонованого Мінагрополітики та схваленого Урядом проекту бюджету. Коротко зупинився на механізмі використання коштів за бюджетною програмою 2801230 "Фінансова підтримка фермерських господарств". Зазначив, що із необхідних 7 порядків є лише 4 затверджених, а 3 знаходяться у стадії розробки.

Гнатюк С.А. зауважив, що для населення передбачена компенсація втрат пов’язаних з африканською чумою свиней. Запитав, чому відсутня компенсація для сільгосппідприємств?

Ахіджанов Б.Р. поінформував, що у 2018 році передбачено понад 588 млн. грн. саме на боротьбу з АЧС – запобігання та подолання наслідків. Зазначив, що у всьому світі господарства працюють за принципом страхування власних ризиків, це має стати нормою і для наших сільгоспвиробників. Висловив готовність Мінагрополітики до спільних дій в розробці вітчизняного страхового продукту.

Пономарьов В.М. довів до відома, що в 2017 році передбачена підтримка виноградарства, садівництва та хмелярства в обсязі 75 млн грн, чого навіть не вистачає для покриття кредиторської заборгованості за минулі роки. В проекті бюджету на 2018 рік взагалі не передбачено жодної підтримки вказаної галузі, чому?

Ахіджанов Б.Р. повідомив, що 03 жовтня 2017 року відбулося засідання урядового комітету, де було схвалено проект розпорядження, що передбачає перерозподіл коштів та додаткове виділення на програму 2801350 «Державна підтримка розвитку, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» 224 млн грн, загалом видатки в поточному році складатимуть близько
300 млн грн. В наступному ж році планується направити 80 млн грн на підтримку фермерських господарств, які спеціалізуються на вирощуванні плодово-ягідних культур та винограду.

Новіков Г.В. запропонував виступити головам комітетів ГР та перейти до обговорення.

Висоцький Т.М. доповів, що проект бюджету на 2018 рік після його оприлюднення оперативно із залученням експертів було розглянуто на засіданні Комітету Громадської ради з питань аграрних ринків фінансів та оподаткування АПК 21 вересня 2017 року. І, хоча присутні там були лише половина складу комітету, але засідання відбулося. Напрацьовано спільну позицію галузевих асоціацій, присутніх на комітеті. Результат оформлено у вигляді презентації (додається), підготовлено проект звернення щодо запропонованих змін.

Соколов М.Ю. повідомив про не погодження провідних аграрних асоціацій із розподілом коштів передбачених у проекті бюджету на 2018 рік, запропонованим Урядом, тому вони звернулись до Кабінету Міністрів України із пропозиціями їх перерозподілу. Висловив занепокоєння аграріїв запропонованим у законопроекті зменшення вдвічі, порівняно з 2017 роком, видатків на виплату бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції. Виплата вказаної дотації за своєю суттю є певною «квазіакумуляцією ПДВ», покликаною пом'якшити скасування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Дана програма направлена на підтримку галузей сільського господарства, орієнтованих на внутрішній ринок, що найбільш постраждали від кризової ситуації в економіці України і потребують допомоги для виживання та забезпечення мінімального рівня рентабельності. На відміну від інших видів державної підтримки сільського господарства, виплата бюджетної дотації відбувається в автоматичному режимі, а не шляхом «ручного» розподілу бюджетних ресурсів, мінімізуючи таким чином корупціогенні фактори.

Зазначив, що у 2017 році виплата бюджетної дотації почалася лише з початку ІІ кварталу, а також через серйозні недоліки і недосконалість нормативних актів, якими впроваджено реалізацію цього механізму підприємства, які одночасно займаються виробництвом продукції тваринництва та рослинництва практично не отримували дотацію в І півріччі 2017 року. Однак, незважаючи на таку ситуацію, за нашими даними, у серпні 2017 року коефіцієнт державної підтримки склав 70 відсотків на 1 гривню вартості дотаційної продукції і продовжує знижуватись, що вказує на недостатність навіть запланованого на 2017 рік обсягу бюджетної дотації. При цьому про позитивний ефект для сільськогосподарських виробників унаслідок надання зазначеної дотації свідчить наявність припинення падіння показників поголів'я у сільськогосподарських товаровиробників, що займаються виробництвом продукції тваринництва. Тому у разі усунення певних недоліків, закладених механізмі надання бюджетної дотації, очікуваний ефект буде значно вищим, оскільки переважна більшість сільськогосподарських товаровиробників, які одночасно займаються виробництвом продукції тваринництва та рослинництва, матиме змогу отримувати бюджетну дотації протягом всього року

За такої ситуації передбачене законопроектом скорочення обсягів бюджетної дотації з 4 млрд грн (у 2017 році) до 2 млрд грн (у 2018 році) тобто вдвічі є абсолютно невиправданим.

Також, невиправданим є збільшення з 500 млн грн до 945 млн грн обсягу коштів для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. Адже, за нашими оцінками поточного року використання зазначених коштів не перевищуватиме 250 млн грн. або 50 відсотків загальної суми. При цьому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. № 147 на 2017 рік встановлено показники ступеня локалізації сільськогосподарської техніки (що є умовою для отримання часткової компенсації її вартості) у розмірі 35 відсотків, а у 2018 році зазначений показник сягатиме 45 відсотків, що, нашу думку, певним чином звузить місткість ринку вітчизняної сільськогосподарської техніки, а тому є вкрай нелогічним збільшення бюджетних витрат за вказаним напрямом. Більш того, на сьогодні показник продажу сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва становить близько 1,5 млрд грн ( http://www.proagro.com.ua/news/ukr/12962.html). За такої ситуації для виплати суми у 945 млн грн на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки, розмір якої становить 20 відсотків, і навіть за умови його збільшення до 30 відсотків, показник загальної вартості випущеної та реалізованої техніки має збільшитись в 2,5 рази, що є абсолютно неможливим.

Також вважає невиправданим обсяг коштів передбачених на видатки за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» на 2018 рік, якою передбачається направити на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та доїльних залів 1,6 млрд грн. При цьому за даними Асоціації виробників молока України та Асоціації «Свинарі України» загальний об’єм необхідного фінансування під зазначені цілі становить до 400 млн грн.

Унаслідок цього аграрними асоціаціями пропонується закріпити обсяг видатків за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» у сумі 700 млн грн (300 млн грн - на компенсацію племінних закупівель, 400 млн грн - на будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм), спрямувавши решту коштів на збільшення видатків за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» хоча б до рівня 2017 року – до 4 млрд грн.

Також, у пояснювальній записці до законопроекту зазначені видатки більш конкретизовані за напрямами. Водночас, пояснювальна записка не є невід'ємною частиною закону України про Державний бюджет України, а тому вважаємо за доцільне вказати чіткі напрями використання бюджетних коштів за відповідними програмами безпосередньо у законі про Державний бюджет України на 2018 рік, що відповідатиме частині другій статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Висловив підтримку бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» (код 2801230) 1 млрд грн, зазначивши, що понад половину вказаних коштів слід було б направити на розвиток кооперації.

На жаль, провідні аграрні асоціації України не було залучено до складання проекту Державного бюджету України на 2018, а також не було ознайомлено з його показниками в аграрній частині на стадії розробки, що не враховує принцип публічності та прозорості, встановлений Бюджетним кодексом України, який полягає, зокрема в інформуванні громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету. Внаслідок цього аграрії були позбавлені можливості висловити своє бачення розподілу видатків Державного бюджету України на аграрну галузь.

Звернув увагу, що з наступного року набирає чинності норма, що передбачає обмеження державної підтримки 150 млн. грн. на одного отримувача, що дасть можливість суттєво розширити коло її отримувачів та суми, що вони зможуть отримати. При правильному розподілі дотації це може стати вдалим та дієвим інструментом, дозволить усім, хто займається виробництвом отримати реальну державну підтримку.

Коротко ознайомив присутніх із пропозиціями щодо проекту бюджету на 2018 рік, що надійшли від народних депутатів, які представляють консолідовану позицію більшості аграрного комітету ВРУ. Вони пропонують збільшити суму держпідтримки до 8,5 млрд грн за рахунок вирівнювання податкового навантаження тих, хто працює офіційно та тих хто в тіні. Пропозиція депутатів враховує звернення провідних аграрних асоціацій та містить механізм отримання додаткових коштів для фінансування аграрного сектору в основному направивши ці кошти на «квазіакумуляцію» – ще додатково 2 млрд грн. Так само нардепи вважають, що на компенсацію придбання сільгосптехніки вітчизняного виробництва буде достатньо 500 млн грн. Щодо підтримки тваринництва вони пропонують залишити лише 300 млн грн для відшкодування закупівлі племінного поголів’я худоби, а решту, 2 млрд грн, спрямувати на «квазіакумуляцію». Також пропонують доповнити статті видатків бюджетною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» у сумі 251 578,9 тис. та відновити фінансування за бюджетною програмою «Державна підтримка розвитку, закладання молодих садів виноградників та ягідників і нагляд за ними» у розмірі 200 000,0 тис. грн.

Пугачов М.І. висловив думку окремих асоціацій комітету з питань сільського розвитку та земельних відносин, що займалися розглядом проекту бюджету на 2018 рік. Відзначив, що бюджет поданий Урядом вчасно, а зафіксований в ньому 1 відсоток вказує на формування закономірності та можливість завчасно в наступному році планувати надходження та видатки на аграрний сектор. Занепокоєння викликає неможливість використати обсяги запланованих коштів з огляду на запропоновані статті їх розподілу. Зауважив, що передбачений на розвиток фермерства 1 млрд грн почне формування середнього класу населення та сприятиме розвитку сільських територій. Висловив занепокоєння відсутності трьох із семи порядків використання коштів, оскільки зволікання із їх прийняттям може призвести до не можливості освоїти кошти. Крім цього значна сума – 2,3 млрд грн на підтримку тваринництва, що зокрема передбачає 1,6 млрд грн. на відшкодування будівництва тваринницьких комплексів вказує на те, що дрібні та середні виробники не зможуть освоїти такої суми, що наводить на думку, що кошти передбачені на будівництво великих комплексів, тому варто встановити обмеження щодо отримування суми одним заявником. Висловив сподівання, що в державному бюджеті 2018 року знайдеться місце для підтримки кооперації – це той шлях, що допоможе фермерам, малим товаровиробникам.

Ахіджанов Б.Р. прокоментував виступи голів комітетів Громадської ради та М.Соколова, звернувши увагу присутніх, що подані Мінагрополітики пропозиції до проекту бюджету підкріплені законодавчими чи підзаконними актами. Як уже було зазначено, 1 відсоток державної підтримки зафіксований в Бюджетному Кодексі України, і там же в наступному абзаці вказано, що «при цьому, 20 відсотків такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 рік - 10 відсотків, 2018 рік - 15 відсотків)». А це значить, що усі пропозиції, що йтимуть врозріз із БКУ не можуть бути прийняті, в тому числі озвучена тут неодноразово норма про зменшення суми до 500 млн грн на компенсацію закупівлі сільгосптехніки у вітчизняних виробників. Щодо необхідності збільшення «квазіакумуляції», то відповідні механізми розроблені та знаходяться на підписанні у керівництва Мінагрополітики. Щодо обмеження у 2018 році на отримання дотації не більше 150 млн грн, то воно стосується не юридичної особи, а «усіх пов’язаних осіб», а, оскільки конкретного законодавчого визначення «пов’язаних осіб» немає, то невідомо, як спрацює це обмеження. Щодо побоювань через відсутність деяких порядків використання коштів – проекти порядків є, вони розроблені, але можуть бути затверджені тільки після прийняття бюджету, коротко зупинився на процесі їх затвердження.

Новіков Г.В. зауважив, що громадські організації мають запропонувати свої пропозиції до затвердження порядків та закликав членів ГР долучитись до їх створення. Бо якщо бюджет приймуть в останній день року, то шансів внести до них пропозиції ГО практично відсутні.

Стрижак М.І. щодо обіцяних на підтримку фермерства коштів повідомив, що це стало можливим завдяки активній підтримці особисто Прем’єр-Міністра України В.Б. Гройсмана та Першого заступника Міністра Мінагрополітики М.П. Мартинюка. Стосовно їх розподілу, то ці кошти мають бути направлені на розвиток малого та середнього бізнесу в сільських територіях та на розвиток цих територій. Висловив солідарність із пропозиціями Комітету аграрних ринків, та зауважив, що для кооперації слід спочатку створити фермерські господарства, а потім їх об’єднувати. АФЗУ, освоюючи обіцяний 1 млрд грн прагне розвивати сільські території, щоб на найбагатших в Європі землях жили найбагатші селяни, а не високооплачувані наймити та кріпаки.

Коваль П.В. висловив думку, що аграрії, які заробляють собі обіцяний 1 відсоток від випуску своєї продукції до розподілу цих коштів запрошені не були, хоча потрібно було б запитати їх бачення, можливо тоді було б менше пропозицій від депутатів і було б простіше працювати з профільним міністерством на стадії розроблення проектних розрахунків, а не потім шукати шляхи доступу для цього. Щодо «квазіакумуляціїї», то на його думку її одним із найбільш ефективних механізмів, який при корекції порядків дасть найбільшу віддачу, адже хто платить податки – той і отримує компенсацію. А тепер суму на майбутній рік зменшено і не зрозуміло, за рахунок яких програм будуть підтримувати виробників.

Бодаєв В. підтримав пропозиції провідних аграрних асоціацій, щодо перерозподілу коштів. Звернув увагу присутніх, що аграрії нещодавно втратили близько 20 млрд. грн. дотацій через втрату спеціального оподаткування, натомість отримали 6,3. В цей же час виробники виходять на відкриті ринки, де вони мають конкурувати із виробниками інших країн світу, які отримають державні дотації значно вищі – через це вітчизняна продукція має низьку конкурентоздатність та втрачає свої позиції. Так, ми перетворюємося на постачальника сировинної продукції. Тому вважає, що слід добре попрацювати над механізмами збільшення наповнення бюджету для отримання дотацій. Нагадав про варіант повернутися до обговорення можливості оподаткування «з гектара», що дало б способи боротися з тіньовиками та ін. та підвищити доходну частину бюджету. Вважає необхідним залучати асоціації до бюджетного процесу на стадії проектування, а не тільки для обговорення результату.

Клеванський В.Г. підтримав пропозицію комітету аграрних ринків, особливо щодо обмеження суми дотацій на одного отримувача. Висловив стурбованість тим, що не йшлося про розвиток особистих селянських господарств, а тільки про фермерство. Вважає, що розвиток фермерства, сімейного фермерства та особистих селянських господарств повинні бути паралельними, і кошти повинні спрямовуватись в тому числі на розвиток кооперації, крім того слід передбачити пільги для тих, хто займається глибокою переробкою та додаткову підтримку для них.

Альшанова О.О. щодо коштів передбачених на підтримку тваринництва повідомила, що вони чітко прораховані, підкріплені інформацією стосовно кількості свинарських та скотарських комплексів, які будуються. Запропонувала підтримати запропоновані Мінагрополітики видатки на тваринництво для розвитку галузі. Для освоєння цих коштів можна використовувати різні інструменти, тому асоціації можуть пропонувати інші механізми. Для розвитку скотарства необхідні не тільки високопродуктивні тварини, а й високотехнологічні приміщення для їх утримування.

Клеванський В.Г. зауважив, що для розвитку тваринництва держава повинна в тому числі вимагати і контролювати дотримання кормової сівозміни, бо орендарі її не дотримуються.

Новіков Г.В. висловив думку, що для тваринників суттєвої різниці не буде, якщо вони отримують більше «квазіакумуляції», при чому усі, аніж кілька тваринників побудують мега-комплекси на сотні тисяч голів свиней – такі комплекси призводять до екологічних катастроф, не зважаючи на їх високу технологічність.

Милованов Є.В. підтримуючи пропозицію комітету аграрних ринків, закликав в пріоритети запропонованих програм включити розвиток органічного виробництва.

Гнатюк С.А. запропонував виключити із пропозицій щодо бюджетної програми «Державна підтримка галузі тваринництва» слова «(клас «еліта»)», оскільки вже є зміни, що виключають це слово із постанови КМУ. Пояснив присутнім, що висока вартість досліджень стану елітних тварин призводить до того, що їх продають та купують не як елітні, а як товарні, і тому господарства не зможуть отримати державної підтримки. Висловив сумнів, щодо отримання тваринниками компенсацій будівництва, навів приклад, коли в корпорації «Тваринпом», яка постачає на ринок третину м’яса тільки одне підприємство отримало дотацію, коли таку було передбачено бюджетом кілька років назад. Прокоментував страхування тваринних комплексів – страхові компанії їх просто відмовляються страхувати, або встановлюють «космічну» вартість страхування. Запропонував у програмах видатків на підтримку тваринництва передбачити компенсацію за впровадження енергозберігаючих технологій. А щодо будівництва нових комплексів, то старих є безліч, тільки хазяйнувати там немає кому. Сьогодні закривається багато комплексів, багато пустує – слід просто зробити ревізію.

1.ВИРІШИЛИ: підтримати пропозиції комітету з питань розвитку аграрних ринків, фінансів та оподаткування АПК та звернутися із ними до Мінагрополітики.

«ЗА» – 17 , «ПРОТИ» – 0, «УТРИМАВСЯ» – 1.

2. СЛУХАЛИ: Про звернення Громадської ради при Херсонській ОДА.

ВИСТУПИЛИ: Новіков Г.В. запропонував прийняти проект спільно напрацьованого рішення

ВИРІШИЛИ: прийняти рішення (додається)

«ЗА» – одноголосно (18), «ПРОТИ» – 0, «УТРИМАВСЯ» – 0

Голова Громадської ради при Мінагрополітики Г. Новіков


ДОДАТОК 1
до протоколу засідання Громадської ради при Мінагрополітики
від 04.10.2017 року

Список членів Громадської ради, присутніх на засіданні від 04 жовтня 2017 року

  • Артюшин Володимир Іванович (за дорученням Андрієвського Віктора Євгеновича) – Громадська організація «Інститут Розвитку Аграрних Ринків»
  • Балдинюк Олександр Васильович – Асоціація «Укркондпром»
  • Бартковський Ігор Ілліч – Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»
  • Ішутін Вячеслав Євгенович (за дорученням Болибіка Віктора Валентиновича) – Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація грибовиробників»
  • Васильченко Олександр Миколайович – Об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром»
  • Висоцький Тарас Миколайович – Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу»
  • Гнатюк Сергій Андрійович – Корпорація «Тваринпром»
  • Григоренко Сюзанна Вікторівна – Насіннєва асоціація України
  • Дідух Марія Миколаївна – Українська аграрна конфедерація
  • Карпенко Лідія Олексіївна – Спілка молочних підприємств України
  • Клеванський Василь Григорович – Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація селян та сільськогосподарських виробників»
  • Кульгавий Володимир Федорович – Всеукраїнська спілка громадських організацій «Українська асоціація аграрних інженерів»
  • Пономарьов Вячеслав Михайлович (за дорученням Михайлечко Сергія Михайловича) – Асоціація «Виноградарі та винороби України»
  • Мельничук Борис Вікторович – Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансістів АПК України
  • Милованов Євген Володимирович – Федерація органічного руху України
  • Новіков Геннадій Володимирович – Громадська спілка «Аграрний союз України»
  • Івченко Олена Іванівна (за дорученням Пахно Володимира Григоровича) – Всеукраїнська громадська організація «Українська горіхова Асоціація»
  • Петров Валерій Петрович – Всеукраїнська Асоціація виробників продукції садівництва та виноградарства
  • Поєдинок Микола Сергійович – Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад
  • Пугачов Микола Іванович – Заступник голови Президії Громадської організації «Всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників»
  • Сокирін Олександр Іванович – Громадська спілка «Товариство садівників, дачників та городниківа України»
  • Тимченко Віктор Наумович – Асоціація «Українська асоціація виробників і переробників сої»
  • Стрижак Микола Іванович (за дорученням Томича Івана Федоровича) – Громадська організація «Асоціація фермерів та приватних землевласників України»

Із 23 присутніх членів Громадської ради 5 без права голосу (за дорученням ІГС)

Список запрошених на засідання Громадської ради від 04 жовтня 2017 року

Міністерство аграрної політики та продовольства України

  • Альшанова Олена Олегівна – Заступник Директора Департаменту тваринництва
  • Ахіджанов Баграт Рафікович – Директор Департаменту фінансово-кредитної політики
  • Бутківська Марина Миколаївна – Головний спеціаліст Прес-служби (відділу)
  • Кінщак Андрій Андрійович – Директор Департаменту стратегії та економічного розвитку
  • Мартинюк Максим Петрович – Перший заступник Міністра
  • Пугачов Володимир Миколайович – Заступник директора Департаменту – начальник відділу стратегії розвитку харчової промисловості
  • Стефанович Андрій Миколайович – Директор Департаменту науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі
  • Топчій Володимир Миколайович – Директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК
  • Ярославський Олександр Миколайович – Експерт Громадської ради, Офіс підтримки реформ

Представники громадськості

  • Апальков Юрій Анатолійович – Громадська організація «Асоціація фермерів та приватних землевласників України»
  • Бодаєв Вадим Ігорович – Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України
  • Івкін Віктор Іванович – Громадська організація «Конгрес сходу України»
  • Киризюк Сергій Вікторович – Громадська організація «Платформа знань – Аграрний розвиток та сільські інновації»
  • Коваль Павло Васильович – Українська аграрна конфедерація
  • Неліпа Андрій Володимирович – Всеукраїнська громадська організація «Громада Рибалок України»
  • Соколов Михайло Юрійович – Громадська спілка «Всеукраїнська Аграрна Рада»

Рішення Громадської ради

Пропозиції Громадської ради