Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи"

Проект

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

       _______________                                                        Київ                                                                 №___________

Про затвердження Порядку проведення

повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про карантин рослин», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715 «Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2006 року за  № 1309/13183 (із змінами).

3. Департаменту аграрної політики та сільського господарства в установленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Перший заступник Міністра                                                                                                                    М. Мартинюк

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “ Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи ”

 З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи ” (далі – проект наказу) міністерство оголошує про його публікацію.

Прийняття проекту наказу надасть можливість особам, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання, перевірити достовірність виявлення шкідливого організму за результатами проведення попередньої фітосанітарної експертизи.

Проект наказу, а також аналіз регуляторного впливу оприлюднено на веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua, розділ – Регуляторна політика) та веб-сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua, розділ – Обговорення документів).

Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб приймаються протягом місяця з дня оприлюднення проекту наказу на поштову та/або електронні адреси: Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001, info@minagro.gov.ua); Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001, info@consumer.gov.ua ); Державної регуляторної служби України (вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011, inform@dkrp.gov.ua).

 Перший заступник Міністра                                                                                                        Максим МАРТИНЮК

Пояснювальна записка

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи»

1. Обґрунтування необхідності прийняття наказу

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про карантин рослин", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, розроблено проект наказу Мінагрополітики України “Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи ” (далі – проект акта). 

З метою реалізації права суб’єкта господарювання запевнитись в об’єктивності результатів фітосанітарної експертизи шляхом проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи іншими державними фітосанітарними лабораторіями Держпродспоживслужби, які мають статус фітосанітарної (арбітражної) лабораторії, виникла необхідність удосконалення Порядку повторної фітосанітарної експертизи (арбітражної) експертизи, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2006 року за  № 1309/13183 (із змінами).

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою вказаного проекту наказу є удосконалення Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи у відповідність до вимог законодавства у сфері карантину рослин.

3. Правові аспекти

Питання, які вирішуються даним проектом акта, регулюються Законом України “Про карантин рослин”, Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, та  Порядком проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2006 року за № 1309/13183(із змінами).

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Проект акта не потребує витрат з державного та місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта потребує погодження Державною регуляторною службою України і підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6¹. Запобігання дискримінації

Проект акта не містить ознак дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект акта розміщено та оприлюднено на офіційних веб – сайтах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захистів споживачів (www.consumer.gov.ua, розділ – Обговорення документів), Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua, розділ – Регуляторна політика) для отримання зауважень та пропозицій.

8¹. Розгляд Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Проект наказу не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта  не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу є регуляторним актом.

10¹. Вплив реалізації акта на ринок праці

Відсутній вплив реалізації акта на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту наказу надасть можливість особам, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання, перевірити достовірність виявлення шкідливого організму за результатами проведення попередньої фітосанітарної експертизи.

Перший заступник Міністра

аграрної політики та

продовольства України                                                                                                                Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи»

І.     Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Проект наказу Мінагрополітики України “Про затвердження Порядку повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715” (далі – проект акта) розроблено відповідно до статті 13 Закону України “Про карантин рослин”, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року №1119.

Наразі експорт сільськогосподарської продукції рослинного походження складає основу в забезпеченні економічного зростання України. Так, зерно є основою валютних надходжень в економіку України. Тільки за останніх 5 років сукупна експортна виручка від реалізації зернових склала понад 32,4 млрд. дол. США з позитивним сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 31,2 млрд. дол. США. Наразі Україна входить до трійки найбільших експортерів зерна у світі.

Впродовж 2016 року державними фітосанітарними інспекторами при експорті здійснено огляд: більше ніж 53,5 млн. тонн; майже 8 млн. одиниць; 27,1 млн. штук; 7,7 млн. куб. м. та 6,5 млн. кв.м. об’єктів регулювання. При цьому видано 342216 комплектів фітосанітарних сертифікатів.

За 2016 рік при перевезеннях в межах України здійснено огляд: більше ніж 2,0 млн. тонн; майже 2,7 млн. одиниць; 48,9 млн. штук; 2,7 млн. м. куб об’єктів регулювання. При цьому видано 131 468 комплектів карантинних сертифікатів.

При цьому у 2016 році уповноваженими лабораторіями Держпродспоживслужби проведено 41 повторна (арбітражна) фітосанітарна експертиза, серед яких 10 випадків оскарження результатів фітосанітарної експертизи при імпорті та 31 випадок при експорті підконтрольних об’єктів регулювань.

Відповідно до чинного порядку проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи процедура оскарження результатів фітосанітарної експертизи не враховує можливість проведення випробувань арбітражних зразків та/або зразків-документів, що були відібрані під час проведення первинного огляду об’єкту регулювання. Така ситуація призводить до додаткових фінансових витрат з боку суб’єкта господарювання, пов’язаних з витратами на утримання підконтрольних об’єктів регулювань внаслідок збільшення часу проведення арбітражних випробувань.

Очікується, що прийняття зазначеного проекту акта дозволить:

надати суб’єкту господарювання альтернативний механізм проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи, що полягає у можливості відбору зразка-документа або другого (арбітражного) зразка під час огляду об’єктів регулювання відповідно до чинного порядку;

мінімізувати витрати і ризики суб’єктів господарювання щодо затримки транспортних засобів при формуванні експортних чи імпортних партій вантажу з об’єктами регулювання у сфері карантину рослин;

підвищити ефективність системи фітосанітарного контролю в умовах зростаючих обсягів виробництва та експорту продукції рослинного походження;

виключити сумніви об’єктів господарювання щодо об’єктивності результатів фітосанітарної експертизи;

підвищити професіоналізм та відповідальність спеціалістів державних фітосанітарних лабораторій при проведенні аналізів.

Відповідно до зазначеного, проблема, яку пропонується врегулювати в результаті прийняття регуляторного акта, є важливою і не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив

ІІ.    Цілі державного регулювання

Цілями державного регулювання є надання суб’єкту господарювання альтернативного механізму проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи, що дозволить мінімізувати ризики і витрати суб’єктів господарювання та підвищить ефективність системи фітосанітарного контролю.

ІІІ.  Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Визначення альтернативних способів

Як альтернативу до запропонованого регулювання можна розглянути так званий “status quo”, тобто збереження чинного регулювання зазначених питань. Іншою альтернативою може стати внесення змін до Закону України “Про карантин рослин” та усунення регулювання у зазначеній сфері.

2.       Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Керуючись інформацією про випадки проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи у 2016 році, можна констатувати, що потреба у її проведенні існує при здійсненні експортно-імпортних операцій підконтрольних об’єктів регулювань. При цьому при експортних операціях об’єктом регулювання щодо якого була застосована процедура повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи найчастіше виступало зерно.

Таким чином, вважаємо, що оцінку регуляторного впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання доречно проводити для суб’єктів, що займаються експортом зерна. Розподіл суб’єктів господарювання за категоріями, на наш погляд, варто здійснювати враховуючи обсяги експорту, що в свою чергу, характеризуються обсягами отриманих доходів у 2016 році.

Пропонуємо наступну категоризацію суб’єктів господарювання відповідно до обсягу доходів у 2016 році:

до мікро відносили суб’єкти господарювання з обсягами доходів до 25 000 дол. США;

до малих – від 25 000 до 500 000 дол. США;

до середніх – від 500 000 до 5 000 000 дол. США;

до великих – від 5 000 000 дол. США.

Виходячи з викладеного вище, робили висновок про те, що регулювання запропоноване проектом Наказу чинитиме вплив на середні та великі суб’єкти господарювання.

IV.   Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення встановлених цілей

Вибір оптимального альтернативного способу здійснено з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.

Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей, де:

4 – цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше не існуватиме);

3 – цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми не існуватимуть);

2 – цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні аспекти проблеми залишаться нерозв’язаними);

1 – цілі прийняття регуляторного акта, які не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати).

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення встановлених цілей, доцільно прийняти розроблений проект акта.

V.     Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

З метою досягнення цілей, визначених у розділі ІІ аналізу регуляторного впливу, пропонується затвердити Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи, визнати такими, що втратили чинність наказ Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 715, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2006 року за № 1309/13183 із змінами.

Заходи, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми:

провести погодження проекту акта з Міністерством аграрної політики та продовольства;

провести погодження проекту акта з Державною регуляторною службою України;

забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення на веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та провести громадське обговорення проекту акта.

довести до відома співробітників відповідних підрозділів Держпродспоживслужби;

Заходи, які необхідно здійснити суб’єкам господарювання для розв’язання проблеми:

провести навчання відповідного персоналу щодо особливостей проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи;

посилити самоконтроль при проведенні формування партій вантажів з об’єктами регулювання.

Розв’язання проблеми можливе лише шляхом прийняття даного проекту акта.

VІ.   Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги.

Витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта пов’язані із необхідністю навчання посадових осіб компетентного органу новим нормам законодавства та проведенням роз'яснювальної роботи серед зацікавлених сторін, є достатніми та будуть здійснені в рамках посадових обов’язків відповідальних осіб.

Витрати суб’єктів господарювання в разі застосування альтернативної процедури проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи пов’язані із відбором другого (арбітражного) зразку та проведенням повторних випробувань не будуть відрізнятися від аналогічних витрат в рамках застосування чинної процедури. Розрахунки витрат для великих, середніх суб’єктів господарювання наведені у Додатку 2.

Вигоди для суб’єктів господарювання будуть сягати рівня витрат, що пов’язані із затримками, що викликані застосуванням чинної процедури проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи. Розрахунки щодо обсягу витрат проводилися Держпродспоживслужбою.

Витрати, пов’язані із часом проведення повторної (арбітражної фітосанітарної) експертизи, будуть складатися із витрат, пов’язаних із орендою транспорту для перевезення підконтрольних вантажів;

Вид транспортування підконтрольних об’єктів – морський транспорт. Репрезентативна вартість ставок при фрахтуванні суховантажного тоннажу в рейсовий тайм-чартер в вересні 2017 року для Атлантичного океану та Тихого океанів (USD/добу) наступний:

хендісайз (15 000 – 35 000 т) – 9875 дол. США/добу;

хендімакс (35 000 - 60 000 т) – 14150 дол. США/добу;

панамакс (60 000 – 80 000 т) – 14325 дол. США/добу.

Максимальні витрати часу пов’язані із логістикою під час застосування чинної процедури проведення повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи – 1 доба.

Виходячи з викладеного, обсяг витрат для суб’єктів господарювання пов’язаних із орендою транспорту для перевезення підконтрольних вантажів склав від 9875 до 14325 дол. США/добу.

Додаток 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не розроблявся. Регуляторний акт не стосується суб’єктів мікро і малого підприємництва.

VІI.  Обґрунтування строку дії акта

Враховуючи загрози пов’язані із ризиками, що виникають внаслідок усунення регулювання у сфері проведення повторної (арбітражної) експертизи на сучасному етапі, строк дії регуляторного акта не встановлюється.

Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до вимог законодавства після його офіційного опублікування.

Зміна строку дії можлива в разі зміни міжнародно-правових актів, рекомендацій відповідних міжнародних організацій чи законодавчих актів України вищої юридичної сили, на виконання яких розроблений цей Проект.

VІII.        Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта будуть встановлюватися після набрання чинності актом.

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1)      Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – прямих надходжень до державного бюджету не передбачається.

2)      Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюється дія акта – 149 великих та 665 середніх суб’єктів господарювання.

3)      Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень регуляторного акта – високий, оскільки повідомлення про оприлюднення, проект наказу та аналіз регуляторного впливу акта розміщено на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби (http://www.consumer.gov.ua/) у розділі "Діяльність", підрозділ "Обговорення проектів документів".

4)      Час, що необхідно буде витратити суб’єктам господарювання та/або фізичним особам, для виконання вимог акта – одноразово орієнтовно 2 години для відповідальних працівників на ознайомлення із новою редакцією Інструкції, а також для проведення навчання персоналу, в залежності від рівня попередньої підготовки, орієнтовно до 6 годин. Час витрачений в даному випадку має обліковуватись в межах норм часу, що витрачається на виконання безпосередніх фахових обов’язків.

Показниками результативності регуляторного акта є:

1)      Кількість оскаржень результатів фітосанітарної експертизи з боку суб’єктів господарювання;

2)      Кількість звернень від суб’єктів господарювання про порушення з боку компетентного органу вимог щодо проведення повторної (фітосанітарної) арбітражної експертизи;

3)      Обсяги експорту/імпорту об’єктів регулювання.

ІX.   Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися шляхом аналізу даних відповідно до встановлених показників результативності Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Базове відстеження здійснюватиметься після набрання чинності проекту акта, але не пізніше дня з якого почнеться повторне відстеження, шляхом моніторингу статистичних даних з боку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Повторне відстеження здійснюватиметься не пізніше ніж через 2 роки з дня набрання чинності регуляторним актом шляхом порівняння статистичних даних з боку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, шляхом порівняння показників із аналогічними показниками, що встановлені під час повторного відстеження.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

Для відстеження результативності будуть використовуватися дані, отримані за результатами моніторингу, що здійснюватиметься структурними підрозділами Держпродспоживслужби та її територіальними органами.

 Перший заступник Міністра                                                                                                        Максим МАРТИНЮК