За новою практикою, землевпорядна організація спрямовує проект на погодження до відділу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки — у фізичному вигляді або відскановану копію онлайн. Після реєстрації система документообігу відомства за випадковим принципом направляє його на погодження експерту в іншій точці країни. Простежити переміщення проекту і впливати на експерта замовник не може. Експерт теж не знає замовника і позбавлений можливості вимагати "гонорар".
Держгеокадастр констатує потужний антикорупційний ефект практики екстериторіального погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Про це повідомив Перший заступник Міністра агрополітики Максим Мартинюк у своєму блозі для одного з українських видань, підбиваючи підсумки чотиримісячного експерименту, спрямованого на боротьбу з однією з найбільш поширених корупційних схем у земельній сфері — зловживаннями при погодженні землевпорядної документації.
За новою практикою, землевпорядна організація спрямовує проект на погодження до відділу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки — у фізичному вигляді або відскановану копію онлайн. Після реєстрації система документообігу відомства за випадковим принципом направляє його на погодження експерту в іншій точці країни. Простежити переміщення проекту і впливати на експерта замовник не може. Експерт теж не знає замовника і позбавлений можливості вимагати "гонорар".
Як констатує Перший заступник Міністра, у результаті експерименту 100% проектів розглядаються у встановлений законодавством десятиденний термін, 70% проектів — за п'ять днів— це визначений внутрішнім нормативом Держгеокадастру часовий ліміт. Для порівняння: раніше проект міг гальмуватись на тижні і навіть місяці, поки замовник не знаходив спосіб надати йому динаміки.
Завдяки уніфікації підходів та вимог до землевпорядної документації по всій країні, знижується кількість повторних повернень проекту на доопрацювання — ситуація, коли після усунення перших зауважень експерт знаходив ще низку і так кілька разів.
Також було зруйновано локальні монополії землевпорядних фірм на рівні районів. «Тепер, коли проект погоджує сторонній експерт, зв'язки з місцевими чиновниками не відіграють ніякої ролі, - відзначив Максим Мартинюк. - Та головне — зникло джерело побутової корупції, оскільки зв'язок між замовником і виконавцем розірваний».
За антикорупційним ефектом цей кейс можна порівняти з впровадженням практики земельних аукціонів, які перекрили лазівку з неконкурентної передачі землі та різко звузили повноваження чиновників щодо розпорядження землями. «У системі земельних відносин ще багато схем і схемок — іноді досить креативних, які формувалися і відпрацьовувалися десятиліттями. Тому важкий, але єдиний можливий спосіб боротьби — нівелювати їх всі одну за одною»,- відзначив він.
Довідково:
У серпні 2016 року Уряд вирішив провести експеримент з екстериторіального погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За півтора місяці була підготована інфраструктура для його реалізації, і 4 жовтня 2016 року перший проект був погоджений за новою методикою. З початку експерименту на погодження надійшло майже 50 тис проектів, з них понад 7 тис — через портал, в електронному вигляді.
Прес-служба Мінагрополітики