Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба відвідав у складі української урядової делегації Королівство Данія та розповів про досвід країни у процесі повної цифрової трансформації.

«Данія – провідна країна світу та перша в ЄС за індексом DESI (Digital and Society Index), завдяки чому їй вдалося вивести й інші скандинавські країни в лідери, надаючи подекуди комплексний аутсорсинг цифрових послуг. Цифрова бюрократія сприяла зміцненню економіки країни та мінімізації будь-якої корупції», – розповів Тарас Дзьоба.

За його словами, в основі всього лежить принцип цифрової бюрократії: цифрові рішення заміщають середовище роботи, не змінюючи систему прийняття рішень, приватно-державного партнерства, централізації інфраструктури, стандартів до наборів даних, вимог до них.  Інфраструктуроцентричність дозволила масштабуватись, комерціалізувати певні рішення, особливо, якщо вони можуть бути масштабовані і продані на глобальному ринку.

Тарас Дзьоба також розповів, як виглядає загальна архітектура з цифровізації в Данії.

Так, політичні рішення приймає Данське агентство з цифровізації. Воно визначає стратегію, розробляє законодавство, стандарти обов’язкової діджиталізації, стандарти інформаційної та кібербезпеки, загальну ІТ архітектуру, єдина інфраструктура програмних рішень до документування.

У своїй роботі воно керується такими принципами: максимально прості та зручні сервіси, безпечність та надійність, створення умов для зростання секторів економіки, бізнес-орієнтованість.

Агентство урядових рішень (STAATEN IT) – державна монополія для інфраструктури збору, зберігання, накопичення, обробки даних, та монополіст із держстандарту якості даних. Це також, по суті, центральна закупівельна організація, яка на масштабі вижимає найкращі умови у вендорів (фізична чи юридична особа, яка просуває та постачає товари під власним брендом) та бере ризики щодо надання готового рішення замовникам (міністерствам) на платній основі.

Базовий капітал прокредитований урядом, CAPEX (капітальні витрати) повинен повертатись протягом 5–10 років, залежно від проекту, але це неприбуткова організація. Тарифи за оплату послуг визначаються на основі прямих затрат, аудіюються зовнішніми аналітиками. В агентстві працюють 500 співробітників, 60 % обслуговують інфраструктуру, послугами користуються 30 тис. держслужбовців.

Наприклад, так компанія Nets розробляє вже третє покоління національного електронного ідентифікатора. Вона посідає друге місце на ринку ЄС, розвинувши банківські послуги та перетворившись у мільярдну корпорацію. Просто державі вигідно розвинути приватні рішення.

KOMBIT – аналог STAATEN IT, але для муніципальних послуг та стандартів даних. Це  неприбуткова організація із 160 млн євро капіталом для сервісів. 40% осіб організації займається інфраструктурою, у подальшому планується збільшити відсоток до 60%. У середньому надається 250 послуг у муніципалітеті.

CBrainF2 із платформою F2 – екосистема електронного документообігу, чатів, систем узгоджень, автентифікації всіх дій через єдиний цифровий логін. Це система ефективної цифрової бюрократії, побудована на принципах кейс-менеджменту. Нею користуються 17 міністерств, 75 агентств, міністерства США, ОАЕ, Німеччини.  

Домовились розглянути запуск в Мінагрополітики пілотного проекту, розглянувши залучення фінансування через Агентство сприяння експорту Данії.

Інші елементи інфраструктури – розгалужена система різних приватно-державних партнерств, які займаються залученням та адаптацією громадян у цифрову реальність.

Наприклад, машини самообслуговування в офлайн-центрах (такі, як Дія-центри, ЦНАПИ) з цікавим залученням бібліотек, які трансформуються у центри культури та дозвілля, арт-простір, – уже давно для Данії не мрія, а реальність.

«Така цифрова екосистема Данії забезпечила максимальний комфорт та зручності для 5,5 млн жителів. Якщо держава позбавляє людей проблем та бюрократичного головного болю, це робить їх щасливими. Недарма такий підхід держави забезпечив Данії абсолютну світову першість за  показником індексу щастя. Місцеві керівники компаній – фанати цифрових рішень. Для них цифрова інфраструктура – на першому місці в процесі будівництва компанії. Така систематизація, упорядкованість, технологічність економить час, дозволяє з легкістю масштабуватися, підкорюючи глобальні ринки та стаючи світовими лідерами», – резюмував Тарас Дзьоба.