Якість зберігання насіння в значній мірі залежить від способу його зберігання. У виробництві застосовується кілька способів зберігання насіння.

Насипом на підлозі. Такий спосіб застосовується при тимчасовому зберіганні з розміщенням насіння в буртах. Спосіб простий, не вимагає додаткового обладнання. Його недоліками є ненадійна ізоляція окремих партій, нераціональне використання насіннєсховищ і складність використання активного вентилювання.

При зберіганні насіння в засіках цих недоліків уникають. Більш надійним і зручним для активного вентилювання є зберігання насіння в спеціальних металевих бункерах.

У великих насіннєсховищах застосовують зберігання в силосах, які по суті є бункерами великих розмірів (ємністю понад 300 т) обладнаними автоматичними системами контролю за станом насіння. Кожному способу зберігання відповідають певні типи насіннєсховищ: підлогові, бункерні, силосні і комбіновані.

Вони можуть бути механізованими і немеханізованими. При зберіганні насіння в насіннєсховищах контролюють температуру і відносну вологість повітря за допомогою термометрів і гігрометрів (або гігрографів), наявність шкідливих комах і гризунів. Періодичність контролю: перші один-два місяці - кожен день, пізніше - два рази на тиждень.

У насінні температуру визначають за допомогою термоелектричних вимірників (термоелектричні «павуки»), або термоштанга (дерев'яні палиці завтовшки 3-4 см і довжиною на висоту насипу), які вставляють у насип у шаховому порядку з інтервалом 2 м. Виймаючи термоштангу, перевіряють температуру по всій довжині і визначають місця з підвищеною температурою. Періодичність визначення температури насіння залежить від їх стану (табл. 1).

Вологість насіння визначають у кожній партії окремо, в кожному засіку в трьох шарах (на 30-40 см від поверхні, всередині насипу і біля підлоги) один раз на місяць при температурі насіння нижче 0ºС і два рази в місяць при температурі насіння вище 0ºС, а також після кожного транспортування або обробки. Вологість насіння визначають методом висушування (термостатно-ваговий метод), або за допомогою вологомірів.

Таблиця 1

Періодичність визначення температури насіння, діб

Одночасно визначають і заселеність насіння шкідниками за стандартною методикою, а також колір насіння і їх запах органолептичним методом.

Схожість насіння визначають за стандартною методикою в лабораторіях господарств або насіннєвих заводах щомісяця, а в акредитованих лабораторіях при засипці через кожні чотири місяці або більше (згідно з вимогами стандартів) для окремих видів рослин. Одночасно зі схожістю визначають ступінь зараження цвіллю, що дуже важливо для безпечного зберігання насіння. Догляд за зберіганням насіння передбачає проведення заходів поліпшення умов, а також попередження і ліквідації небажаних процесів у насінні.

Провітрювання насіннєсховищ і насіння проводять при тривалому зберіганні. Доцільність цього заходу в значній мірі залежить від вологості насіння. Чим воно сухіше, тим менша потреба в провітрюванні. Якщо насіння має вологість, близьку до критичної або трохи вище, то в процесі дихання воно виділяє значну кількість вуглекислого газу, який заповнює міжнасіннєвий простір. Це може негативно вплинути на схожість насіння.

Провітрювання може бути природним і активним. Природне провітрювання забезпечують, відкриваючи вікна і двері насіннєсховища при певних погодних умовах. При активному провітрюванні застосовують примусове вентилювання насіння за допомогою спеціальних пристроїв.

При провітрюванні необхідно враховувати температуру і вологість насіння та повітря. Охолодження теплого насіння проводять для підвищення стійкості зберігання восени або влітку, коли їх температура підвищується вище 10ºС. Для цього активне вентилювання проводять охолодженим повітрям.

Прес-служба Мінагорполітики