Фітосанітарний стан

сільськогосподарських рослин

21 вересня 2023 року

У Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській, Чернігівській областях ранні сходи та падалицю озимих колосових культур заселяють та пошкоджують злакові мухи (шведські, чорна пшенична, гессенська), попелиці, цикадки, хлібні блішки. У Полтавській області триває живлення личинок дротяників та несправжніх дротяників за чисельності 0,5 екз. на кв.м, та пластинчастовусих шкідників (хлібні жуки, хрущі), за чисельності 1 екз. на кв.м. З усіх видів пластинчастовусих на падалиці переважають личинки І року життя хлібних жуків. У Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Полтавській та Харківській областях розвиваються імаго та личинки хлібної жужелиці (0,2-2 екз. на кв.м), які пошкодили до 3% рослин.

Обмеження чисельності й шкідливості хлібного туруна, підгризаючих совок, інших ґрунтових фітофагів досягається умілим поєднанням організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних заходів. Насамперед дотримання сівозміни, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10% та інші вищезазначені заходи. За вимушеної сівби зернових після колосових попередників, насіння за 1-5 днів до сівби обробляють дозволеними інсектицидами. Цей захід забезпечує токсикацію насіння, проростків та сходів протягом 2-3 тижнів і буде ефективним проти вищезазначених ґрунтових та цикадок, попелиць, злакових мух, інших шкідників на сходах озимих.

У Лісостепу та Поліссі 1-12% рослин падалиці пшениці уражені борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею, які є джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2024 року. Варто мати на увазі, що вищезгадані збудники хвороб уражатимуть передусім нетоксиковані сходи культури, які вимагатимуть хімічного захисту.

У посівах кукурудзи закінчується розвиток гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, що пошкодили 4-13% рослин та 2-11% качанів. На 3-7% качанів, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвиваються фузаріоз, подекуди бактеріоз (Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська обл.). Запас шкідливих організмів обмежується збиранням на низькому зрізі (не вище 10 см), післязбиральним обробітком ґрунту, доведенням насіннєвого матеріалу до відповідних кондицій.

Повсюди в посівах озимого ріпаку продовжують розвиток та живлення хрестоцвіті блішки, які за чисельності 0,5-3 екз. на кв.м пошкодили 2-8% рослин у слабкому та середньому ступенях. Триває відродження несправжніх гусениць ріпакового пильщика, які пошкоджують листя молодих рослин. За щільності 0,3-1,1, вогнищами до 6 екз. на кв.м ними пошкоджено 2-10% рослин. Подекуди відмічається поодиноке заселення крайових смуг полів ріпаковим листкоїдом, капустяною попелицею, міллю, біланами та совками. У господарствах Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської областей білокрилкою заселено 2-18% рослин. На 0,5-2% рослин культури прояв мали альтернаріоз, пероноспороз, кореневі гнилі. У господарствах Тернопільської області на 0,4-1% рослин виявляли ознаки чорної ніжки. Рекомендовано захищати посіви від фітофагів (за перевищення ЕПШ) дозволеними до використання інсектицидами. За появи ознак хвороби використовують фунгіциди. Розпушування міжрядь обмежить розвиток чорної ніжки та покращить фізіологічний стан посівів.

Подекуди на незібраних площах цукрових буряків живляться гусениці листогризучих совок, озимої совки. Рослини культури продовжують хворіти на церкоспороз, пероноспороз, фомоз, борошнисту росу, якими уражено 2-18, осередково до 23% рослин. У всіх бурякосійних областях на 1-10% коренеплодів виявляли паршу (звичайну, пояскову), гнилі (буру, хвостову, суху), дуплистість. Сприятливі для поширення хвороб погодні умови та повільні темпи збирання врожаю негативно впливатимуть на подальшу продуктивність коренеплодів.

Пізні посіви соняшнику пошкоджують гусениці соняшникових вогнівки, шипоноски, листогризучих совок (3-20% рослин). На 2-10, осередково 25% (фомоз у Кіровоградській обл.) рослин спостерігається фомоз, пероноспороз, септоріоз, іржа. Біла та сіра гнилі спостерігались на 2-20% рослин та 2-15% кошиків.

5-15% рослин капусти пізніх сортів пошкоджують гусениці біланів, капустяної совки, капустяної молі, попелиці та інші фітофаги. Судинний та слизовий бактеріози, фомоз відмічені в усіх зонах вирощування культури на 3-17% рослин.

В усіх природно-кліматичних зонах на багаторічних травах, неорних землях, садах стерні спостерігається незначне збільшення чисельності мишоподібних гризунів, яка складає 1-3, макс. 4-6 жилих колоній на гектар (Волинська, Кіровоградська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська обл.), в колонії враховується 1-8 жилих нір. По видовому складу переважає полівка звичайна та миша польова. У господарствах Житомирської, Кіровоградської, Одеської, Тернопільської та Чернівецької областей відмічається заселення крайових смуг полів озимого ріпаку гризунами, в чисельності від поодиноких до 1-2 колоній на гектар. Наявність кормів (падалиця, сходи озимого ріпаку, рослини багаторічних трав тощо) сприятимуть масовому розмноженню гризунів, що в подальшому уможливлює загрозу значних пошкоджень посівів озимих культур. Першочерговим заходом в обмеженні чисельності гризунів – вчасна та якісна зяблева оранка. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту їх через обробки родентицидами.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

Наразі в областях розпочалось проведення осінніх ґрунтових розкопок та обстежень сільськогосподарських й інших угідь для встановлення зимуючого запасу шкідливих організмів.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 21.09.2023 року захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороби і бур’янів проведений на площі понад – 36, 5 млн га, з них оброблено:

від бур’янів – 16,7 млн га;

від хвороб – 9,1 млн га;

від шкідників – 9,2 млн га;

біологічний метод захисту рослин використаний на площі – 1,1 млн га.

Десикацію проведено на площі понад – 425 тис.га.