Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин (за інформацією Держпродспоживслужби)

Опубліковано 24 травня 2024 року, 12:01

станом на 23 травня 2024 року


Посіви озимих та ярих зернових культур степових та лісостепових областей заселяють та пошкоджують хлібні клопи, зокрема клоп шкідлива черепашка, які за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м заселили та пошкодили 1-8% рослин В Запорізькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях відмічено початок відродження личинок, харчування яких в колосках призводить до щуплості та погіршення якості зерна. Переважають личинки І і ІІ віків (98 і 2%).

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки необхідно проводити за наявності в посівах 15-20% личинок третього віку. На цей час відбувається повне відродження личинок із відкладених яєць. Обробку бажано провести в стислі строки, до появи личинок четвертого віку. Запізнення на 3-4 дні знижує ефективність захисту на 20% і більше.

Поряд з цим посівам озимих та ярим зерновим культурам завдають шкоди злакові попелиці та пшеничний трипс, якими заселено 2-8, осередково до 15% рослин у Запорізькій області. В південних та центральних областях, за умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29-30 °С і вологість 35-50%), ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю.

У Одеській, Черкаській областях посіви зернових заселяють хлібні жуки, які за чисельності 0,5-1 жуків на кв.м пошкодили до 1% рослин. В ярині шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки, якими заселено та пошкоджено 2-10% рослин у слабкому і середньому ступенях.

Обстеженнями рослин виявлена повсюдна захворюваність рослин зернових культур на борошнисту росу, септоріоз, буру листкову іржу, темно-буру, сітчасту плямистості, кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз, осередково ринхоспоріоз, піренофороз, інші хвороби, якими уражено 2-10, подекуди в господарствах Закарпатської, Житомирської, Київської, Миколаївської, Одеської областей від 12 до 25% рослин (септоріоз, піренофороз, гельмінтоспоріоз). У господарствах Закарпатської області у посівах вівса триває розвиток червоно-бурої плямистості, якою охоплено до 2% рослин. Розвинені високопродуктивні посіви озимих (у фази поява прапорцевого листка – початок колосіння) та ярих колосових культур (вихід в трубку) доцільно оздоровити від хвороб дозволеними фунгіцидами відповідного спектру дії, ефективність яких вища за ранкових та вечірніх обробок.

Скрізь у посівах кукурудзи розвиваються злакові блішки, шведські мухи, попелиці, піщаний мідляк та ґрунтові шкідники, які пошкодили 2-5, осередково до 12% рослин у слабкому та середньому ступенях.

Рослини гороху, сої, багаторічних трав заселяють та пошкоджують горохові попелиця, зерноїд, трипси, плодожерка. Подекуди рослини уражені кореневими гнилями, фузаріозом, пероноспорозом, аскохітозом. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля.

У посівах соняшнику, переважно з країв полів, розвиваються та шкодять довгоносики, піщаний мідляк, осередково личинки дротяників, якими у слабкому та середньому ступенях пошкоджено 1-6, осередково до 10% рослин. На ранніх посівах соняшнику на 4-21% обстежених площ обліковують геліхризову попелицю, якою заселено 1-7% рослин. В південних областях посіви заселять та пошкоджують гусениці листогризучих совок. Відмічено ураження 2% рослин фомозом (Київська обл.).

У посівах цукрових буряків триває розвиток та живлення звичайного та сірого бурякових довгоносиків, які за чисельності 0,1-1, пошкодили 1-5, осередково 10% рослин у слабкому ступені (Київська обл.). Подекуди шкодять бурякові блішки, крихітка, бурякові мінуючі мухи, щитоноски, піщаний мідляк. У господарствах Вінницької, Київської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Черкаської, Чернігівської областей на рослинах буряків відмічають появу листкової бурякової попелиці. На 1-4% рослин (Київська, Сумська, Хмельницька обл.) поширюється коренеїд, розвиток якого обмежують розпушуванням міжрядь.

Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючи мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.

Озимому ріпаку продовжують завдавати шкоди личинки насіннєвого прихованохоботника, капустяного стручкового комарика, ріпаковий квіткоїд, якими пошкоджено 1-10, осередково до 15% рослин та 2-5% стручків на 7-47% обстежених площ. Подекуди шкодять оленка волохата, хрестоцвіті блішки, клопи, капустяна міль, білокрилка. На 2-15% рослин розвиток та поширення мають пероноспороз, фомоз, альтернаріоз, борошниста роса, бактеріоз, циліндроспоріоз.

На неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах степових областей виплоджуються личинки саранових (нестадні види – кобилки, коники, інші, стадні – італійський прус). Переважають личинки першого-другого віків, чисельністю 1-4 екз. на кв.м. Погодні умови цьогорічної весни створюють передумови зростання чисельності та пошкоджень рослин у посівах сільськогосподарських культур. Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами. Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок, відроджуються та шкодять гусениці фітофагів.

Картоплю, розсаду томатів масово заселяють імаго колорадського жука та відроджуються личинки шкідника. Капусту заселяють совки, білани, капустяна міль, попелиця. Цибулю пошкоджують личинки цибулевої мухи, подекуди в східних областях на плантаціях культури відмічено розвиток пероноспорозу.

У степових (Запорізька, Одеська, Херсонська) триває літ лучного метелика та відкладання ним яєць у посівах сільськогосподарських культур і неугіддяхІнтенсивність льоту 1-8 екз. на 10 кроків. В Херсонської області відроджуються гусениці фітофага. Погодні умови сприяють активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, баштанних культур, інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.

Скрізь у яблуневих садах відроджуються гусениці яблуневої плодожерки. продовжується живлення яблуневої зеленої, червоноголової, обпиленої попелиць, плодових кліщів, розанної листокрутки, яблуневої листоблішки. Подекуди шкодять яблунева міль, гусениці білана жилкуватого і золотогуза, кільчастого та непарного шовкопряда. На кісточкових триває розвиток моніліозу, кокомікозу, клястероспоріозу, зернятковихборошниста роса, парша. У виноградниках триває відродження і живлення гусениць гронової листокрутки, розвиваються виноградний зудень, інші кліщі; з хвороб мають розвиток мілдью, у Закарпатській області відмічають прояв чорної плямистості.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 23.05.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі – 15,0 млн. га, з них оброблено від:

бур’янів – 7,3 млн. га;

хвороб – 3,7 млн. га;

шкідників – 4,0 млн. га.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux