станом на 30 березня 2023 року
Протягом третьої декади березня погоду формував виступ антициклону та переміщення холодних фронтів. Денна температура повітря знаходилася в межах від +5+11оС тепла. Нічна фіксувалась на позначці -3+7С.о Різке коливання нічних та денних температур, випадання дощу та мокрого снігу, вранішні приморозки стримували розвиток та поширення шкідливих організмів у посівах озимих зернових та ріпаку.
Зокрема, в Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях Степу, Полтавській та Черкаській областях Лісостепу в озимині, розміщеній після стерньових попередників, продовжується живлення личинок хлібної жужелиці за чисельності 0,2-2, макс. 3 екз. на кв.м в осередках Запорізької області. Шкідником пошкоджено 2-6% рослин (локальні осередки). Вікове співвідношення личинок: ІІ- 10%, ІІІ – 90%.
За прохолодної погоди звітного періоду злакові блішки, цикадки мляво заселяли та пошкоджували посіви озимих зернових культур. У південних та центральних областях відбувається живлення гусениць старших віків озимої совки, які за чисельністю 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили до 1% рослин, в інших областях продовжується переміщення шкідника у верхній шар ґрунту. У Степу на 3-35% обстежених площ озимих культур, переважно з країв полів, за чисельності 0,5-1, макс. 2 екз. на кв.м піщаним мідляком пошкоджено до 2% рослин.
Захист озимих зернових за надпорогової чисельності хлібної жужелиці (ЕПШ 3-4 екз. на кв.м) та вищевказаних фітофагів здійснюється через обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами.
У Степу клоп шкідлива черепашка знаходиться в місцях зимівлі чисельністю 0,5-1 екз. на кв.м. Надалі за прогрівання листяної підстилки до 10-12ºС повсюди клопи переміщуватимуться на її поверхню. Наразі прогнозується ранній початок заселення посівів фітофагом.
Скрізь на 4-32% обстежених площ озимих пшениці, ячменю, жита відмічається ураження 2-10, макс. 14% рослин борошнистою росою та септоріозом (Київська обл.), 2-6% рослин гельмінтоспоріозом та бурою листковою іржею, 2-7% рослин кореневими гнилями. У Львівській та Тернопільській областях снігова пліснява розвивається на 2-15% фізіологічно ослаблених рослинах, особливо у місцях пониженого рельєфу.
Оздоровлення посівів забезпечується через обов’язкове ранньовесняне боронування впоперек рядків та регенеративне прикореневе підживлення азотними та іншими мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Також, для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту. Зокрема, рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.
Рослини озимого ріпаку заселяють та слабко пошкоджують прихованохоботники (стебловий ріпаковий, великий ріпаковий), подекуди піщаний мідляк, капустяна міль, ріпаковий листкоїд. У господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Львівської, Миколаївської, Одеської та Черкаської областей хрестоцвітими блішками пошкоджено 1-4% рослин за чисельності 1-2, макс. 3-4 екз. на кв.м з країв полів. На 4-42% обстежених площ ріпаку 2-8, макс. 10-15% рослин (Житомирська, Київська, Черкаська обл.) хворіє на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, снігову плісняву, білу плямистість, бактеріоз коренів.
Стан посівів озимого ріпаку поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь. За встановлення жаркої сухої погоди та чисельності хрестоцвітих блішок понад 3-5 екз. на кв.м посіви рекомендовано обприскувати дозволеними до використання інсектицидами.
У господарствах Миколаївської області посіви озимого гороху заселяють жуки піщаного мідяка (3-4 екз. на кв.м), бульбочкові довгоносики (2-3 екз. на кв.м), які пошкодили у слабкому ступені до 1% рослин на 10-20% обстежених площ. За 10-15 жуків на кв.м посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.
У південних, подекуди центральних областях в теплі сонячні дні відростаючі багаторічні трави заселяють та пошкоджують жуки бульбочкових довгоносиків, піщаного мідяка та кравчика головача. За чисельності 5-8 жуків на кв.м посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами.
В плодових насадження відмічається заселення дерев довгоносиками (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд) та відродження сисних (попелиці, кліщі, медяниці) шкідників, які за стабільного потепління пошкоджуватимуть бруньки, захист яких доцільний під час розпускання. В південних областях відмічено літ ріпакового та капустяного біланів.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами.