Прес-центр

Дерегуляція - дієвий інструмент підтримки аграріїв

     Сьогодні вітчизняні аграрії як ніколи відчувають потребу у підтримці з боку держави. Однак вимушене збільшення витрат на оборону в умовах економічної кризи не сприяє залученню державних коштів в аграрний сектор. Залишившись без фінансової допомоги, українські виробники просять у держави хоча б одного – звести до мінімуму регуляційні процедури, які заважають їм належним чином розкрити власний потенціал.

    Мінагрополітики прислухалося до крику відчаю аграрних бізнес-кіл. Ми усвідомлюємо, що для розвитку сільського господарства та активізації підприємницької активності у галузі необхідно створити сприятливі умови, за яких успіх кожного залежатиме лише від бажання працювати. Відтак, одним з пріоритетних напрямів діяльності нової команди Міністерства стала дерегуляція агросектору.  

Мені, як людині, що прийшла з бізнесу, не з чуток відомо, наскільки надлишкові регулюючі процедури згубно впливають на ділову активність. Не дивно, що острах опинитися віч-на-віч з великою бюрократичною машиною зупинив не одну перспективну ініціативу. Нікому не потрібні ліценції, свідоцтва та дозволи забирали не тільки час і нерви, але й велику частку доходів учасників ринку. Тому, на моє глибоке переконання, скасування непрозорих та обтяжливих регуляцій – невід’ємний атрибут реформування АПК.Метою дерегуляційних заходів є не тільки зменшення адміністративного навантаження на підприємства. Одним із головним завдань політики дерегуляції виступає подолання корупційних ризиків, які традиційно культивуються в середовищі зайвих дозволів і обмежень з боку держави.За рік роботи ми здійснили великий крок у цьому напрямі: за сприяння Міністерства було скасовано понад 20 дозвільних документів, ветеринарних свідоцтв та сертифікатів якості, запроваджено ще понад 50 інших змін з дерегуляції галузі. Зокрема, було скасовано обов’язковість карантинного сертифікату, що повинно заощадити 1-1,5 млрд грн. у рік.Загалом спрощено до 50% регулюючих процедур у галузі, що відчутно поліпшило ведення бізнесу. Аграрії нарешті зітхнули з полегшенням.Позитивні зрушення від нововведень не могли пройти непоміченими.

       В тому числі завдяки дерегуляційним ініціативам нам вдалося досягти рекордного експорту зернових за всі роки незалежності – 34, 8 млн. тонн. Крім того, вже зараз суб’єкти агроринку зекономили 5 млрд гривень та скоротили логістичний ланцюг майже на 1,5 тижні.Зміни відбулися і у сфері насінництва. Продукція українських підприємств змогла зайняти свою нішу на міжнародному ринку. Сьогодні український виробник відчув - у нього є всі можливості для експорту своїх товарів за кордон. Зараз не потрібно чекати тижнями та проходити всі кола пекла, аби отримати необхідні дозволи і сертифікати. Відтепер владнати всі формальності можна протягом одного дня.Завдяки чому відбулися такі кардинальні зміни? В першу чергу, нам вдалося успішно пройти аудит ЄС і підтвердити, що українська система перевірки якості продукції еквівалентна європейській. В наслідок суттєвого скорочення кількості непотрібних дозволів наразі для експорту вітчизняного насіння закордон потрібно лише два документи - сертифікат ОЕСР та свідоцтво ІСТА.У той же час, для створення єдиної системи вимог до якості продукції Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було переведено у підпорядкування МінАПК. Це дозволило підтримувати єдину лінію політики у питанні харчової безпеки та зменшити кількість бюрократичних процедур, необхідних для проходження сертифікації та отримання дозволів.Однак ми не зупиняємося на досягнутому. Процес дерегуляції тільки набирає обертів. Міністерство направило на розгляд парламенту законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення законодавства у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних вимог)», який передбачає удосконалення системи сертифікації насіння і посилення гарантій щодо державного нагляду та відповідальності за поширення неякісного насіння та садивного матеріалу. Тобто, мова йде про імплементацію європейських принципів організації насіннєвого ринку в Україні. Це дозволить не тільки збільшити обсяги експорту насіння в понад 1,5 рази, але й залучити інвестицій на сотні мільйонів доларів.Крім того, наразі у Верховній Раді в першому читанні вже прийнято законопроект №2558а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі», що передбачає скасування ще 22 дозвільних процедур у аграрній галузі.Головне у питанні дерегуляції - не перейти тієї межі, яка відділяє надлишковий контроль від повної його відсутності. Реформування агросфери спрямоване не просто на підтримку бізнесу, але і на стимулювання конкуренції та підвищення якості продукції. Тільки такий шлях стане запорукою успіху вітчизняного агросектору на міжнародній арені та відкриє для нас нові ринкові перспективи.