Прес-центр

Як «вилікувати» Укрліктрави

Плотніков  Олександр Леонідович,

Перший заступник директора ДП «Укрліктрави»

Держпідприємство «Укрліктрави» виглядає оптимістичніше аніж сотні інших аграрних активів держави. По-перше, компанія працює, по-друге, володіє майже 11 тис. га землі та, по-третє, навіть отримує прибуток. Наприклад, за 2014 рік ми заробили чистих 600 тис. грн. прибутку. Все нібито й непогано, але є одне «але». Прибуток міг би сягнути декількох мільйонів.

Почнемо з початку. Укрліктрави створене у 2011 році та сьогодні має 4 філії — Житомирську, а також ще три на базі ДП «Побєда», «Дружба» і «Семенівське». Хоча підприємство і працює з прибутком, його фінансовий стан залишає бажати кращого. За результатами першого півріччя 2015 року дебіторська заборгованість склала 2 млн грн, кредиторська — понад 16 млн грн. Власних обігових коштів майже немає. Аби працювати не в мінус, вимушені разом з лікарськими травами вирощувати «лікарські» зернові та олійні, а також займатися «лікарським» тваринництвом. Більше того, ми виробляємо борошно, хліб, молоко та мед, утримуємо 900 голів ВРХ. Все це і забезпечує майже 100% нашого прибутку. Разом з тим, площа посівів та, відповідно, валовий збір власне лікарських трав зменшується с кожним роком. Доля від реалізації лікарської сировини ще в 2012 році була 11,4%, а в минулому — вже 4%. Наприклад, за підсумками 2014 року ми зібрали 19 тонн ромашки, а у 2012 році — 26 тонн, розторопші — 10 тонн, а ще два роки потому — вдвічі більше. Алтей, корені ехінацеї та валеріани не зібрали зовсім. Загалом, за останні три роки площа під лікарськими рослинами знизилася в 3,2 рази — з 420 до 131 га, а валовий збір в 3,8 рази — з 89,8 до 23,8 тонн.

Причина традиційна — немає обладнання та грошей, на які його можна модернізувати чи оновити. В арсеналі маємо радянську мийку на 2 тонни коренів на годину, сушарку на твердому пальному і калорифер Титан. Обладнання зношене, частина взагалі не придатна для використання. Сіяти, доглядати за посівами та збирати врожай просто нема чим. Щороку витрачаємо гроші на оренду комбайнів, аби зібрати хоча б зернові.

Тим часом попит внутрішнього ринку на лікарські трави зростає, країна тоннами імпортує корінь тієї ж валеріани з Китаю та Польщі. Отже галузь і підприємство мають колосальний потенціал. Наприклад, чистий прибуток з гектару валеріани складає 12 тис. грн. Це одна з найрентабельніших культур. На другому місці — ромашка з понад 6 тис. грн. з гектару. На відміну від держави, яка і сама не розвиває й іншим не дає, приватний бізнес не тільки бачить ці перспективи, але й знає, як їх реалізувати.

Як перший заступник директора «Укрліктрави» і кандидат на посаду голови бачу майбутнє підприємства в статусі агропромислового вертикально інтегрованого холдінга. Я провів переговори з потенційним інвестором — українською компанією «Ефі-агро», яка працює в галузі з 2007 року. Вона готова інвестувати в розвиток Укрліктрави. У майбутньому, в разі приватизації ДП, «Ефі-агро» може стати головним претендентом на цей актив. Одразу скажу, що без участі приватного інвестора «Укрліктрави», звісно зможуть спокійно існувати далі і продовжать приносити державі мізерні податки. А погодившись на співпрацю, створить принаймні 50 нових робочих місць та зможе підвищити зарплатню до 4 тис. грн. На хвилинку, йдеться про колектив в 272 чоловіка. Зрозуміло, що це переважно жителі сільської місцевості, які пропрацювали на підприємстві не один десяток років. Все це — тільки на початковому етапі.

Перший грошовий внесок складе 21,4 млн грн. Ці кошти підуть на модернізацію і придбання техніки. Це дозволить вже у найближчій перспективі збільшити площу посівів лікарських культур до 450 га. Нагадаю, в період вдалого для нас 2012 року ми засівали 420 га. Разом із тим завдяки сучасним інтенсивним технологіям та закупівлі якісного насіння врожайність лікарських культур збільшиться більш ніж вдвічі. Згодом зможемо використовувати надчистий та відкалібрований посадковий матеріал. Він гарантуватиме не тільки отримання врожаю в максимально можливих обсягах з оптимальними біологічними та споживчими параметрами, але й дозволить організувати власний розсадник високоякісної сировини. А завдяки сучасній техніці перестанемо втрачати при збиранні до 15% врожаю. Використання тяжкого широкозахватного ґрунтообробного обладнання збільшить врожаї озимих і ярових зернових на 8 – 10%, кукурудзи та сої — на 12 – 15%.

Ми уважно прорахували результати. За умови реалізації цього проекту за період з 2016 до 2020 років чистий прибуток підприємства від реалізації продукції та послуг збільшиться в 2,5 рази — з 39,7 до 97,1 млн грн на рік. Обсяг платежів до бюджету сягне 7,6 млн грн.

Додам трохи дьогтю. Прекрасно розумію, що в наскрізь корумпованих державних підприємствах інвестиційні договори, як і договори про спільний обробіток земель часто використовують для умисного банкрутства компаній і розпродажу майна. Аби захистити від такої долі Укрліктрави, проект стартує тільки після того, як компанія-інвестор представить на затвердження детальний інвестиційний проект, бізнес-план, план робіт з фінансуванням під кожним пунктом та інші обов’язкові документи. Більше того, враховуючи соціальну складову проекту, остаточне рішення щодо впровадження або відмови від співробітництва з інвестором прийматиме трудовий колектив.