За його словами, у 2017 році завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу відбулося розширення географії експортних постачань продукції тваринного походження. Зокрема, кількість українських підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження, збільшилася до 728.

Держпродспоживслужба проводить роботу над відкриттям нових ринків збуту з урахуванням запиту бізнесу. Активна позиція суб’єктів господарювання у формуванні чітких пріоритетів дозволить більш ефективно будувати політику держави у питаннях експорту української продукції на міжнародні ринки. Про це йшлося під час круглого столу «Розвиток виробництва та експорту м’яса в Україні» за участі Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи.

За його словами, у 2017 році завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу відбулося розширення географії експортних постачань продукції тваринного походження. Зокрема, кількість українських підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження, збільшилася до 728.

У тому числі за ‎2016-2017 роки було відкрито та відновлено експорт до країн ЄС (молочні продукти), КНР (молочні продукти, яловичина), Ізраїлю (столове яйце, корми для домашніх тварин), Об’єднаних Арабських Еміратів (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівства Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипту (яловичина), Гонконгу (столове яйце), Чорногорії (м'ясо птиці, мед), Сербії (м'ясо птиці), Боснії та Герцеговина (м'ясо птиці), Лівану і Танзанії (м'ясо птиці та продукти з нього).

На сьогодні Україна може здійснювати експорт продукції до країн-членів ЄС з 281 українського підприємства. Із цієї кількості 100 підприємств – виробники харчової продукції.

Разом з цим Держпродспоживслужбою ведуться перемовини з 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

За словами Володимира Лапи, це досить прийнятні результати, які необхідно постійно покращувати. У цьому процесі потрібен зворотний зв'язок із бізнесом та бізнес-асоціаціями. Окрім того, прогресивний бізнес повинен займати активну позицію і у процесі адаптації українського законодавства до норм та вимог Європейського Союзу.